CC BY
44
вивчлемо ДОСВ1Д
УДК 378.016.785
Анжелiка Бондаренко ФОРМУВАННЯ ДИРИГЕНТСЬКИХ ПРИЙОМ1В У МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В МУЗИКИ В ПРОЦЕС1 ПРОФЕС1ЙНО1 П1ДГОТОВКИ
У cmammi конкретизовано сутшстъ поняття «диригентський прийом». Подано 3Micm, класифтацп, шляхи й засоби, наявш методи формування диригентсъких nрийомiв у майбутшх учителiв музики nid час вивчення циклу диригентсъко-хорових дисциплш. Виокремлено складовi зм^ту навчалъного прийому, шляхи та принципи засвоення диригентсъких nрийомiв.
Ключовi слова: диригентсъкий прийом,диригентсъко-хорова тдготовка, диригентсъка техшка, nедагогiчнi умови, музично-nедагогiчна освта.
Анжелика Бондаренко
ФОРМИРОВАНИЕ У БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ МУЗЫКИ ДИРИЖЁРСКИХ ПРИЁМОВ В ПРОЦЕССЕ ПРОФЕССОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ
В статъе конкретизирована сущностъ понятия «дирижерский приём». Дано содержание, классификации, пути и способы, методы формирования дирижерских приёмов у будущих учителей музыки во время изучения цикла дирижёрско-хоровых дисциплин. Выделено составные части содержания учебного приёма, пути и принципы усвоения дирижёрских приёмов.
Ключевые слова: дирижёрский приём, дирижёрско-хоровая подготовка, дирижёрская техника, педагогические условия, музыкалъно-педагогическое образование.
Anzhelika Bondarenko FORMATION OF FUTURE TEACHERS OF MUSIC CONDUCTOR'S METHODS IN THE PROCESS OF CONDUCTING AND CHORAL TRAINING
The article concretized essence of the concept «the conductor's reception». Given the content, classification, ways and means and methods of forming the conductor's reception at the future music teachers during the study cycle, conducting and choral
disciplines. The author singles out the components of the contents of educational approach, the principles and methods of mastering conducting techniques.
Key words: conductor technology, pedagogical conditions, musical and pedagogical education.
Проблема набуття майбуттми фах1вцями необхщних компетенцш належить до найбшьш актуальних у сучаснш мистецькш педагогiчнiй теорп та практищ.
Розвиток в учня одте1 з найбшьш яскравих характеристик укра1нсько1 ментальност - здатност до колективного ству - вимагае вiд вчителя музики фахового володшня диригентськими прийомами. За таких умов важливою е оргатзащя диригентсько-хорово! пiдготовки майбутнiх учителiв музики, спрямовано! на реалiзацiю 1х культуротворчо! мюи.
Аналiз сучасно! мистецько-осв^ньо1 практики виявляе суперечностi:
— мiж потребою залучення школярiв у процес виконавсько-художньо! дiяльностi та проблемою 11 традицшного репертуарного забезпечення, що передбачае вихщ за межi net-культури;
— мiж необхiднiстю набуття майбутнiм учителем музики диригентських навичок для педагопчно1 роботи з дитячим хоровим колективом та вщсуттстю вiдповiдних ефективних методик i естетико-психологiчних стратегiй 1х реалiзацil.
Пошук i обгрунтування спещальних технологiй диригентсько-хорово1 пiдготовки майбутнiх учителiв музики до роботи у дитячих колективах зумовлюе актуальнiсть нашого дослiдження. Адже сформоватсть диригентських вмiнь творчо1 взаемодп вчителя музики зi школярами е запорукою залучення 1х до процесу спшьного творчого самовираження.
Питання, пов'язанi з умовами пiдвищення ефективностi диригентсько-хорово1 пiдготовки студентiв у педагогiчних вищих навчальних закладах, вiдображенi у дослщженнях А. Болгарського, В. Живова, А. Козир, Л. Куненко, А. Лащенко, I. Парфентьево1, Б. Тевлiна та ш. Формуванню фахово-педагогiчних компетенцiй учителя музичного мистецтва присвяченi роботи Ю. Алiева, О. Апраксшо1, Л. Масол, I. Мостово1, Г. Падалки, Н. Плешково1, О. Ростовського,
О. Рудницько!, Л. Хлебтково!, О. Щолоково! та iн. Це пов'язане з необхщтстю формування в майбутнього вчителя музики профешйно-педагопчно! культури як одте! з складових загально! культури особистосп. Сутнiснi аспекти профешйно-педагопчно! культури розглядали в наукових працях А. Алексюк, I. Бех, I. Зязюн, Л. Мiтiна, В. Сластьотн, С. Смирнов та ш. Однак поза увагою Грунтовних дослiджень ще залишаеться проблема формування в студентiв диригентських прийомiв як складника профешйно-педагопчно! культури майбутнього вчителя музики.
Сказане зумовлюе мету стати - здшснити характеристику основного змюту диригентського прийому, класифшацл, шляхiв i засобiв, наявних методiв формування означеного феномена в майбуттх учителiв музики при вивченнi дисциплiни «Хорове диригування».
Мистецька освiта становить процес i результат цiлеспрямованого формування творчо! особистост на основi засвоення педагопчного досвiду i виконавських традиций хорового мистецтва. Фахове навчання передбачае здшснення студентом навчально! дiяльностi, що дозволяе суттево тдвищити вiрогiднiсть виконання визначеного навчального завдання. Це Грунтуеться на оволодiннi студентом певними навчальними прийомами. Прийомом дiяльностi, як вiдомо, називають сукупнiсть певних операцiй, способи здшснення дш. Свiдоме ж володiння особистютю яким-небудь прийомом дiяльностi називаеться вмiнням [4]. Спираючись на це, Г. Данилша додае, що така рациональна сукупнiсть дiй i операцiй мае виконуватись у певному порядку, що уможливлюе вирiшення поставленого навчального завдання [1, с. 21]. Ю. Бабанський, В. Буряк, В.Давидов, Д. Елькотн, К. Кабанова-Меллер, Н. Менчинська, В. Паламарчук, А. Усова, I. Якиманська та iншi науковщ одностайно вважають, що сформованi в студента прийоми навчально! дiяльностi дозволяють йому компетентно оргатзовувати таку власну дiяльнiсть, накопичувати новi знання.
Згiдно iз сучасними навчальними програмами, диригентсько-хорова пiдготовка як компонент фахово! музично-педагопчно! освiти включае спецiальнi дисциплiни, серед яких одтею з основних е дисциплiна «Хорове диригування».
Ця дисциплiнa pозкpивae в об'eктax i музичних явищax певнy rpyny влaстивостей i ознaк, що пеpедбaчae оволодiння стyдентом специфiчними пpийомaми тa методaми. Пpи цьому фaxовi знaння повинт постaвaти склaдовою цього пpоцесy.
Пщ диpигентським пpийомом ми pозyмieмо здшснення особистiстю pозyмовиx опеpaцiй, спpямовaниx m зaстосyвaння певних диpигентськиx жест!в, пpaвильного диxaння, чiткоï pоботи apтикyляцiйного aпapaтy, вiдповiдноï мiмiки. Однaк зaсвоeння стyдентом 6удь-якого тaкого пpийомy пеpедбaчae тавчбльну pоботy поступового, доступного, системaтичного xapa^repy. У цьому пpоцесi необxiдним roCTae пояснення виклaдaчем доцiльностi зaстосyвaння певного диpигентського пpийомy в нaвчaльномy xоpовомy твоpi. Тaк, виклaдaч pозкpивae пеpед студентом його диpигентськi можливост тд чaс висловлення змiстy певного твоpy тa вимaгae висунення нaвчaльного зaвдaння диpигентсько-теxнiчноï спpямовaностi. Ha rpyrni знaнь стyдентa пpо будову диpигентського aпapaтy, xapaктеpнi особливост типiв голосу людини, зaкономipностi мyзичноï виpaзностi xоpового звyчaння, головне пpизнaчення диpигентa, психолопчт особливостi xоpового колективу тa методи диpигентського впливу нa дитячий колектив виклaдaч пpопонye студенту пpоaнaлiзyвaти техтчт елементи диpигентського пpийомy, a згодом зaвдяки зaлyченню декiлькоx пpиклaдiв iз xоpовоï лiтеpaтypи спpямовye стyдентa до висновку ^о взaeмозaлежнiсть xapaктеpy викотання диpигентського пpийомy тa стpyктypи xоpового твоpy. Пpи цьому нaвчaльнa pоботa стyдентa з виклaдaчем нaд pозвитком диpигентськоï' теxнiки пеpедбaчae вpaxyвaння iндивiдyaльниx фiзичниx i псиxологiчниx особливостей студента зi спpямyвaнням його до ^ояву iндивiдyaльниx музичних здобностей пiд чaс нaвчaльноï' pоботи в диpигентськомy кгасг Тaк, диpигентсько-xоpовa пiдготовкa мaйбyтнix yчителiв музики спpямовaнa нa фоpмyвaння в них диpигентськиx yмiнь чеpез pозвиток ïxнix музичних здiбностей, a сaме: музичного слуху (веpтикaль i гоpизонтaль xоpового твоpy), вiдчyття pитмy, лaдy, слyxовоï пaм'ятi, apтистизмy. У фaxовомy pозвиткy стyдентa це пеpедбaчae необxiднiсть збaгaчення його музичного св^огляду, зaвдяки зaлyченню зpaзкiв xоpового мистецтвa. До основних об'eктiв зaсвоeння курсу xоpового диpигyвaння
належать: система вокально-хорових знань, мануальна техтка, уява та мiмiка диригента, емоцiйно-вольовi якост!, художнiй смак, художньо-творче мислення, методика роботи зi школярами над тснею.
На нашу думку, доцшьно виокремити складовi змiсту навчального прийому: предмет (сукупнiсть тих об'екив хорово! партитури, до яких можна застосувати
о с» о \ / о ' ••
цей диригентський прийом), мету (навчальний результат диригентсько-технiчноl роботи), операщйний склад (визначену послiдовнiсть елементiв диригентського прийому). Кожен iз прийомiв складаеться з перелiку конкретних дiй, спрямованих на розв'язання навчального завдання. Отже, прийоми можуть бути об'ективно виражет в анотацл до музичного твору (у письмовому або усному вигляд^. Крiм того, диригентськi прийоми можуть бути рiзного рiвня складностi й узагальненостг Складний диригентський прийом мютить iншi простi для розв'язання поставленого навчального завдання. Один узагальнений диригентський прийом, замiнюючи к1лька часткових, е основою для переходу на iншi завдання. Стосовно цього М. Канерштейн зазначае, що засоби та прийоми, як1 входять у поняття «техтка диригування», е взаемопов'язаними, перебувають у певнш едност на грунт! глибокого розумiння музичного тексту [2, с. 68].
Як показуе практика, майбутт вчителi музики в процесi фахово! пiдготовки проходять два шляхи засвоення диригентських прийомiв: стих1йний i керований. Стихшний не передбачае спецiального вивчення певного диригентського прийому. Його формування вiдбуваеться на тлi вже набутого уявного досвщу та наявних фахових знань, а також через теоретичне усвiдомлення практично! необхщност застосування диригентського прийому. У другому випадку диригентсью прийоми специально й свiдомо засвоюються студентом. Цiлеспрямована, поетапна робота викладача зi студентом над диригентською техткою спрямована на якiсне й ефективне опанування ним цього диригентського прийому та передбачае врахування логiчноl та специфiчноl частин диригентського прийому. Ми погоджуемося з Н. Тализiною, котра пiд логiчним компонентом розумiе сталу структуру прийому, вiдповiдний до не! алгоритм навчально! дД!*, а також певт логiчнi правила для здшснення студентом
процесу самоконтролю щодо правильност отриманих навчальних результатiв [5, с. 3-16]. Цим компонентом можна вважати музичт закономiрностi, на яких Грунтуеться композиторське письмо, що вiдповiдно впливае на стиль диригентського виконання. Крiм того, дослщниця виокремлюе специфiчну частину навчального прийому, що залежить вiд конкретного матерiалу реалiзацil прийому. У цьому випадку пiд специфiчною частиною диригентського прийому ми розушемо особливост конкретного музичного твору, що мiстять як вокально-хоровi, так i виконавськ трудношд. Мiж логiчною та специфiчною частинами диригентського прийому виявляеться тiсний взаемозв'язок, оскшьки диригентськi прийоми характеризуються конкреттстю, а !хне специфiчне призначення в процеш художнього висловлення хорового твору може бути усвщомлене студентом тшьки в контекстi телеологiчно зумовлено! лопчно! системи. Показниками сформованостi розглядуваних прийомiв е розумiння студентом !х суттсного та структурного змiсту, обгрунтування правильност i доцiльностi !х виконання, а також адекватност застосування пiд час навчально! практики в загальноосвiтнiй школ^
На цiй пiдставi уможливлюеться розгляд прийомiв навчально! дiяльностi в процеш вивчення студентом основ диригентсько! техтки, серед яких загальнонавчальш: слухання, спостереження, нотування, прийоми роботи з музичною лiтературою, таблицями, комп'ютером, схемами, самоконтролю тощо; розумовог д\яльност\: аналiзу, узагальнення, конкретизап^!, встановлення причинно-наслiдкових зв'язкiв, моделювання, побудови гiпотез, зосередження уваги, запам'ятовування, оперування поняттям, словесного опису, пояснення, формулювання проблем, самост!йного здобуття знань; загальномузичш: музично-теоретичний аналiз, установлення вiдповiдностi музичного та лiтературного пласпв, перевiрка точного iнтонування мелодiйноl лши, оценка результату художнього виконання тощо; спещальш: увага, види ауфтактiв, диригентське виконання штрих1в, фермат, ритмiчних складностей, нюаншв тощо.
При цьому набуття майбуттм учителем музики диригентських ушнь передбачае поетапний шлях формування диригентського прийому. I етап -
уведення диpигентського пpийомy y змiст фaxовоï компетентности за пpинципом поступового yсклaднення; II етап - зaкpiплення спосо6у диpигентськиx дiй в пpоцесi вивчення xоpового твоpy за навчальною ^ограмою; III етап -пеpенесення засвоенж диpигентськиx дiй y пpоцес вивчення наступного музичного твоpy як основи для оволодiння новими диpигентськими ^ийомами.
Hеобxiдно зазначити, що пpоцес твоpчого тpaктyвaння мaйбyтнiм xоpовим диpигентом музичного твоpy впливае на вибip ним адекватник диpигентськиx пpийомiв. Диpигентський ^ийом не е константою, оск1льки застосування певного пpийомy залежить вiд особливостей музичного твоpy.
З метою забезпечення твоpчого пiдxодy студента до фоpмyвaння диpигентськиx пpийомiв нами в pезyльтaтi пpоведеного дослщження було визначено aлгоpитм pозв'язaння типовиx диpигентськиx завдань:
1) визначення диpигентськоï склaдностi виконання музичного твоpy;
2) здшснення aнaлiзy змюту музичного тексту;
3) виокpемлення xоpовиx rap^Ë, якi зaдiянi в певному фpaгментi xоpового твоpy, i з'ясування диpигентськиx вимог щодо вокaльно-xоpового виконання;
4) семантичний aнaлiз знaкiв i символiв xоpовоï пapтитypи;
5) пеpедбaчення шляxiв усунення можливиx диpигентськиx тpyднощiв пiд час pоботи над кожною xоpовою пapтieю;
6) виокpемлення основотвipниx положень xоpово-диpигентськоï iнтеpпpетaцiï твоpy;
7) aнaлiз вокaльниx умов y кожнш xоpовiй пapтiï, визначення виду ансамблю, яю слiд ypaxовyвaти в пpоцесi виконання цього xоpового твоpy;
8) виявлення apтикyляцiйниx склaднощiв, що безпосеpедньо мiстяться в лiтеpaтypномy плат xоpового твоpy;
9) теоpетичне обгpyнтyвaння пpaктичноï необxiдностi застосування попеpедньо обpaного диpигентського пpийомy;
10) визначення шляxiв нaйбiльш пpиpодного виконання диpигентського пpийомy.
Вiдзнaчимо, що pеaлiзaцiя цього aлгоpитмy не лише спpямовye студента на
творче оволодшня певним диригентським прийомом, а й може слугувати механiзмом набуття i розширення його особистiсного виконавського досвiду.
На основi проведеного експериментального дослiдження навчально! дiяльностi студентiв на заняттях з хорового диригування визначено принципи засвоення ними диригентських прийомiв, зокрема: послiдовностi, цiлiсностi, систематичност!, нарощування складностi, багатоаспектного осмислення загальномузичних i писхологiчних передумов реалiзацil диригентських прийомiв, врахування специфiки фахово! творчо! дiяльностi вчителя музики в дитячому хоровому колективг Успiшне формування диригентських прийомiв передбачае реалiзацiю таких педагогiчних умов: усвщомлення студентом навчально! мети; розумшня музичних закономiрностей i послiдовностi роботи над прийомами диригентсько! технiки при наявност вiдповiдного виконавського зразка; здшснення систематичного самоконтролю над оволодiнням диригентським жестом i критичного осмислення досягнутого результату; активiзацil сприятливих факторiв фахового iнцентивного учiння.
Пiдсумовуюче сказане, можна зробити висновок, що майбутнiй вчитель музики як диригент - це посередник мiж музичним твором i дитячим виконавським колективом. Органiзацiя процесу оволодiння студентом основами диригентсько! техтки передбачае спонукання його до цшеспрямовано! навчально! роботи над кожним диригентським прийомом як способом диалогу з дитячим творчим колективом щодо штерпретаци хорового твору.
Лiтература
1. Данилша Г. В. Формування у студенпв технiчних спецiальностей прийомiв навчально! дiяльностi пiд час вивчення математики / Г. В. Данилша // Педагопка вищо! та середньо! школи: зб. наук. Праць; за ред. д-ра пед. наук, проф. З. П. Бакум. - Кривий Рщ 2012. - Вип. 35. - С. 16-21.
2. Канерштейн М. М. Вопросы дирижирования / М. М. Канерштейн. - М.: Музыка, 1972. - 255 с.
3. Педагогическое мастерство и педагогические технологи: учеб. пособие / под
ред. Л. К. Гребенкиной, Л. А. Байковой. - 3-е изд., испр., и доп. - М.: Пед. общество России, 2001. - 265 с.
4. Платонов К. К. Краткий словарь системы психологических понятий / К. К. Платонов. - М.: Высшая школа, 1981. - 174 с.
5. Талызина Н. Ф. Деятельностный поход к механизмам общения / Н. Ф. Талызина // Вопросы психологии. - 2001. - № 3. - С. 3-16.
УДК 785.1
Ольга Гриб
ОСНОВН1 АСПЕКТИ ПЕДАГОГ1ЧНОГО ДОСВ1ДУ РОБОТИ З АНСАМБЛЕМ БАНДУРИСТ1В
У cmammi подаеться коротка ¡сторична дов1дка про кобзарське мистецтво. Висвтлюеться проблематика оргашзацИ та пращ з ансамблем бандуристiв, психологiчнi аспекти роботи в такому колективi. Розглядаються питання репертуарно'1 полтики бандуристiв зокрема та ансамблiв.
Ключовi слова: кобзарство, бандурист, ансамбль, педагогiчна освта, виконавство, творча особистiсть, концертна дiяльнiсть, репертуар.
Ольга Гриб
ОТДЕЛЬНЫЕ АСПЕКТЫ ПЕДАГОГИЧЕСКОГО ОПЫТА РАБОТЫ С АНСАМБЛЕМ БАНДУРИСТОВ
В статье дается краткая историческая справка о кобзарском искусстве. Освещается проблематика организации и труда с ансамблем бандуристов, психологические аспекты работы в таком коллективе. Рассматриваются вопросы репертуарной политики бандуристов частности и ансамблей.
Ключевые слова: кобзарство, бандурист, ансамбль, педагогическое образование, исполнительство, творческая личность, концертная деятельность, репертуар.
