CC BY
24
5. Лю Цяньцянь. Музыкальная грамотность как основа художественной компетентности будущих учителей музики и хореографии / Лю Цяньцянь // Профешйно-художня осв^а Украши: зб. наук. Праць // редкол.: I. А. Зязюн та ш.] - Ктв-Черкаси: Черкасский АНТЕ1, 2008. - Вип. V. - С. 146-149.
6. Современный словарь по педагогике / сост. Рапацевич Е. С. - Мн.: Современное слово, 2001.
7. Хуторской А. Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированной парадигмы / А. Хуторской // Народное образование. -2003. - № 2. - С. 56-64.
УДК 378. 147:78
Зшовш Стельмащук ОРГАН1ЗАЦ1Я НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В УМОВАХ еВРОПЕЙСЬКО1 КРЕДИТНО-ТРАНСФЕРНО1 СИСТЕМИ П1ДГОТОВКИ ФАХ1ВЦ1В ЗА СПЕЦ1АЛЬН1СТЮ «МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО»
У статт1 висвтлено ¡нновацтт технологи орган1зацп навчально-виховного процесу в умовах СКТС спец1альност1 «Музичне мистецтво» на баз1 факультету мистецтв Тернотльського нац1онального педагог1чного ушверситету ¡мет Володимира Гнатюка. Зокрема, одним ¡з напрямтв ¡нновацтних педагог1чних технологт розглядаеться ¡нтегративне навчання та його застосування в процеЫ 1ндив1дуальних занять з дисциплт музичного циклу. Поряд з цим пропонуеться удосконалення технологи оцтювання навчальних досягнень студент1в за 100-бальною шкалою СКТС як основи мошторингу якост1 освти.
Ключовi слова: Свропейський освтнт прост1р, кредитно-трансферна система, навчально-виховний процес, тновацшт технологи, ттегращя, модуль, 1ндив\дуальн\ дисциплти музичного циклу, оцтювання студент1в.
Зиновий Стельмащук ОРГАНИЗАЦИЯ УЧЕБНО-ВОСПИТАТЕЛЬНОГО ПРОЦЕССА В УСЛОВИЯХ ЕВРОПЕЙСКОЙ КРЕДИТНО-ТРАНСФЕРНОЙ СИСТЕМЫ ПОДГОТОВКИ СПЕЦИАЛИСТОВ ПО СПЕЦИАЛЬНОСТИ «МУЗЫКАЛЬНОЕ ИСКУССТВО»
В статье освещены инновационные технологии организации учебно-воспитательного процесса в условиях ЕКТС специальности «Музыкальное искусство» на базе факультета искусств Тернопольского национального педагогического университета имени Владимира Гнатюка. В частности, одним из направлений инновационных педагогических технологий рассматривается интегрированное обучение и его применение в процессе индивидуальных занятий с дисциплин музыкального цикла. Наряду с этим предлагается усовершенствование технологии оценивания учебных достижений студентов за 100-бальной шкалой ЕКТС как основы мониторинга качества образования.
Ключевые слова: Европейское образовательное пространство, кредитно-трансферная система, учебно-воспитательный процесс, инновационные технологии, интеграция, модуль, индивидуальные дисциплины музыкального цикла, оценивание студентов.
Zenoviy Stelmashchuk THE ESTABLISHING OF THE EDUCATIONAL PROCESS ACCORDING TO THE EUROPEAN CREDIT TRANSFER SYSTEM FOR THE SPECIALTY
«MUSIC ART»
The article highlights the modern educational technologies of the educational process according to the ECTS for the specialty «Music Art» in the Faculty of Arts in Ternopil National Pedagogical University named after Volodymyr Hnatiuk. In particular, the article describes one of the areas of innovative educational technologies integrative learning and its application to individual lessons in the disciplines of musical cycle. Besides, the improvement of assessment technology of students' academic achievements on a 100-point scale of the ECTS as the basis for monitoring of the quality of education is proposed.
Key words: European educational space, credit transfer system, the educational process, innovative technology, integration, module, individual disciplines of musical cycle, the assessment of students.
Розвиток вищо! осв^и Укра1ни на сучасному етат визначено стратепею 11 приеднання до Свропейського освiтнього простору - так званого Болонського процесу, акт щдписання якого вiдбувся 19 травня 2005 р. у м. Берген (Норвепя).
У зтсп державних документiв Украши [2, с. 9], зокрема, зазначено, що функцюнування сучасно! вищо! осв^и Грунтуеться на збереженнi досягнень та традицш национально! вищо! школи, штеграци системи вищо! освiти зi св^овим простором, державнiй шдтримщ пiдготовки кадрiв з вищою освiтою для забезпечення потреб ринку пращ, розширеннi доступу до яшсно! вищо! освiти, мобшьносп студентiв, забезпеченнi працевлаштування випускнишв.
Прюритетними завданнями розвитку педагопчно! освiти на сучасному етат
е:
- вдосконалення змюту освiти й оргатзацл навчально-виховного процесу з метою розвитку педагопчно! майстерност вчителя як системи його педагопчних компетентностей;
- змiцнення зв'язку педагопчно! освiти з фундаментальною i прикладною наукою;
- забезпечення социально! пiдтримки суб'екив педагопчно! освiти;
- пiдвищення социального престижу педагопчно! пращ.
Виконання цих завдань можливе за умов створення у вузi високого рiвня матерiального, кадрового, навчально-методичного та iнформацiйного забезпечення.
З урахуванням вищесказаного основним змiстом оргатзацл навчально-виховного процесу за СКТС з музично! спещальност на факультета мистецтв ТНПУ iм. В. Гнатюка було створення iнновацiйного освiтнього середовища, де передбачалось:
- оновлення оргатзаци i змiсту навчально-виховно! роботи з метою штеграци зi свiтовим освiтнiм i науковим простором;
- тдвищення рiвня iнформацiйного забезпечення та матерiально-технiчних умов для якюного вирiшення освiтнiх завдань за европейськими вимогами;
- удосконалення технологи об'ективного оцшювання навчальних досягнень стуентiв за 100-бальною шалою СКТС як основи мотторингу якостi освiти студентiв.
Мета статт^ висвiтлити особливостi оргатзаци навчально-виховного процесу в умовах европейсько! кредитно-трансферно! системи пiдготовки майбутнiх вчителiв музики.
У новому освiтньому середовищi одним iз напрямшв iнновацiйних педагогiчних технологш може бути iнтегративне навчання. 1нтегращю (лат. integratio - поповнення, вщновлення) вченi розглядають як об'еднання ратше iзольованих частин [10, с. 128-129].
Поеднання спорiднених елементiв змiсту дисциплш у певну цiлiснiсть повинно вщбуватись послiдовно за певними законами. Серед них, на думку I. Козловсько!, можна виокремити такг
1) закон корелятивност!: елементи iнтеграцil повиннi мати властивост!, як1 забезпечують !х здаттсть до узгоджено! взаемод^!;
2) закон доповнювальностг iнтегративнi процеси викликають процеси диференцiацil [8, с. 16-17].
Музична педагогiка iнтегративне навчання розглядае як художньо-конструктивний засiб активного впливу на розвиток музичних здiбностей особистостг Л. М. Масол роздiляе мистецьку штегращю на:
• духовно-свiтоглядну (на основi спiльного тематизму);
• художньо-мовну, за допомогою яко! поеднуються та ствставляються засоби виразностi рiзних видiв мистецтв;
• жанрову, за допомогою яко! поеднуються твори за жанровим принципом;
• естетико-мистецтвознавчу, що ор1ентуе на засвоення учнями естетичних категорш 1 понять [4, с. 3].
Враховуючи щ методолопч1 положення, суть технологи штегративного навчання на 1ндив1дуальних заняттях, наприклад, музичного циклу, полягае у поеднант окремих елеменив зм1сту навчальних програм з основного музичного шструмента, вокалу, диригування, додаткового музичного шструмента, концертмейстерського класу.
У навчальних планах осв1тньо-квал1ф1кацшного р1вня «бакалавр» напрямку подготовки «Музичне мистецтво» за чотирир1чним термшом навчання на 1ндив1дуальт заняття музичного циклу (музичний шструмент, диригування, вокал, додатковий музичний шструмент, концертмейстерський клас) видшено по 1 годит в тиждень. За умов кредитно-трансферно! системи навчання, за яких 50% часу вивчення предмета вид1ляеться для самоспйно! роботи студенпв, викладач вщчувае певт труднощ1 щодо реал1заци вимог навчально! програми, оск1льки базова музична подготовка студенпв, як правило, неяшсна. Аудиторного часу для опрацювання елементарних елеменив шструментального, вокального та диригентського виконавства та !х удосконалення не вистачае. Назван фактори пом1тно впливають на результати музично-виконавсько! д1яльност1 в процеш 1ндив1дуальних занять. Традицшний спошб оргатзаци навчального процесу на 1ндив1дуальних музичних заняттях, на нашу думку, е не зовс1м продуктивним 1 потребуе удосконалення.
Одним з ефективним шлях1в виршення окреслено! проблеми могла би бути реал1защя штегративного тдходу в процес проведения 1ндив1дуальних занять з дисциплш музичного циклу. Такий щдхщ передбачае об'еднання спорщнених елеменив змюту музичних дисциплш, запланованих для 1ндив1дуально! роботи, для стльного освоення одночасно на кожному 1з занять, оскшьки щ види д1яльност1 репрезентують музичне мистецтво 1 е спорщненими. Такий тдхщ дае можливють позбутися 1золяци щодо вивчення предмета як замкнено! системи, призводить до розширення музично-естетичного мислення, образно-асощативних уявлень студенпв, глибинного розушння стильових особливостей музичних
TBopiB, здатност адекватно естетично ощнити ïx i в майбутньому передати cboï знання учням та сформувати таким чином в них штерес до мистецтва.
Однак, щоби подолати складност застосування iнтегративного навчання, студенту необхщно добре володiти музичним iнструментом, вокальними та диригентськими навичками, а викладачу пам'ятати, що така теxнологiя потребуе вiд нього старанноï пiдготовки завдань, системи ощнювання творчих досягнень, диференцшованого тдходу до кожного студента на !ндивщуальних заняттях.
Педагогiчний досвiд показуе, що доцшьним е iнтегрування змюту програми !ндив!дуальних музичних дисциплiн з елементами курсу методики музичного виховання. Це забезпечуе еднiсть, взаемодоповнення виконавського та педагопчного компонентов у системi цiлiсноï професiйноï пiдготовки вчителя музичного мистецтва.
Одним з факторiв штегративного п1дходу може бути пiдбiр музичного шкшьного програмного репертуару на !ндивщуальних заняттях з дисциплiн музичного циклу для майбутнього використання пщ час проходження студентами педагогiчноï практики з музичного мистецтва у загальноосв^нш школ!. Так, наприклад: пiсню Я. Степового «Зоре моя вечiрняя», яка передбачена навчальною програмою «Музичне мистецтво» для вивчення у першiй чверт 4 класу, можна включити у !ндив!дуальний навчальний план студента з основного музшструмента, диригування, вокалу, концкласу та запланувати у ход! лабораторного заняття з методики музичного виховання вивчення цього твору у форм! дiловоï гри, де група студентiв виступае у рол! учтв, а один з! студентiв - в рол! вчителя.
Обсяг обов'язкових вокально-хорових твор!в, як! вивчаються на уроках, наприклад, в початковш школ!, що за музичною формою i фактурою е нескладними, варто запропонувати студентам для вивчення у процеш самостiйноï роботи. Вокально-хоров! твори для учтв 5-8 клаив введен! у семестровий навчальний план студенив з !ндивщуальних музичних дисциплш, зокрема у структуру одного з модутв, i саме ïx виконують тд час складання цього модуля у форм! контрольних урошв, академконцерпв, щдсумкових контрол!в.
Таким чином, музичний TBip студент опрацьовуе Bce6Ï4HO з точки зору методики, вокально-хорового та шструментального виконавства. Водночас штегратвний тдхщ дае можливiсть студенту використати накопичений, «золотий запас» музично-виконавського матеpiалу не тшьки пiд час проходження педагогiчних практик у школ^ й в май6утнiй фаховiй дiяльностi.
Комплексне опрацювання можна застосовувати i пiд час освоення певних елеменив засо6iв музично! виpазовостi в процеш вивчення твоpiв на iндивiдуальних заняттях, зокрема поняття темпу i ритму. Ц засоби музично! виpазовостi е важливими для розкриття музичного образу i закладет у навчальнi програми для опанування вокального, iнстpументального i диригентського виконавства. Або вивчення такого фахового поняття, як музична форма. Ми не можемо вивчати будь-який вокально-хоровий чи iнстpументальний музичний твip, не торкаючись його тематичного розвитку: починаючи вiд найпpостiшоï побудови музичного твору - мотиву i до циктчних форм. Таким способом ще одна навчальна дисциплiна «Аналiз музичних форм» штегруеться в iндивiдуальнi музичт дисциплiни i на таких заняттях можна поглиблювати ï^ вивчення за умови чiтко складеного плану освоення окремих елементiв за певною послiдовнiстю. Такий штегращйний тдхщ дасть можливiсть глибше розкрити, наприклад, тему IV чвеpтi у 3-му клас «Будова (форма) музики» i використовувати знання, поняття щд час вивчення споpiднених тем у середтх класах.
Пеpелiк форм i методiв iнтегpацiï можна продовжувати, однак треба пам'ятати, що така технолопя вимагае iнтегpативних навчальних програм, де будуть вpахованi всi особливоси штегративного тдходу в процеа iндивiдуальних занять з дисциплш музичного циклу.
Таким чином, штегративний тдхщ у тдготовщ вчителя музичного мистецтва може стати одтею з основ сучасних шновацшних технологiй i забезпечити оптимiзацiю оргатзаци навчально-виховного процесу в кредитно-трансфернш системi пiдготовки фахiвцiв освiтньоï музичноï галузi.
I, нарешп, такий щдхщ ефективно формуватиме музично-педагогiчну компетентнiсть майбутнього вчителя, його готовтсть до професшно! конкурентноспроможностi на ринку пращ.
Разом з оргатзацшними заходами, де основною проблемою е принцип тдвищення вщповщальносп викладачiв i студентiв за якiсть осв^ньо! дiяльностi, важливу роль у структурi якост освiти вiдiграе оцiнювання студентiв. Важливим фактором впровадження iдей Болонського процесу е визначення единих вимог до системи ощнювання навчальних досягнень студенив. Як вiдомо, шкала СКТС, що функщонуе сьогоднi у вишах з метою ощнювання знань, умшь i навичок студенiв, включае сiм позицш у буквеному i числовому екивалеии i, як передбачено Болонською угодою, враховуеться для перезарахування навчальних досягнень при переходi студента з одного закладу осв^и в шший.
СКТС-технологiя оцшювання, порiвняно з традищйною, национальною чотирибальною системою, е бшьш прогресивною, оскiльки становить цтсний, всеохоплюючий алгоритм i дае можливють врахувати весь спектр навчальних досягнень студенив, починаючи вщ поетапного складання модутв (змiстових модутв) i зашнчуючи пiдсумковим контролем. При цьому ощнюеться практична, iпдивiдуальна, самостiйна, науково-творча робота в процес промiжно! (поточний контроль) та тдсумково! (пiдсумковий контроль) атестаци. Ощнювання, таким чином, охоплюе повне навантаження студента, а не обмежуеться лише аудиторними годинами, як е кшьшсним показником i не пов'язан з яшстю. СКТС-техпологiя ощнювання передбачае поступовють в освоеннi змюту навчально! програми i визначаеться кшьшстю балiв, якi потрiбно набрати студенту для позитивно! ощнки. Шкала ощнювання вщ найнижчо! до позитивно! ощнки становить 60 балiв, а вщ позитивно! до найвищо! — 40 балiв. Отже, 100-бальну опенку можна набрати студенту тiльки поступово протягом навчального семестру (навчального року). Така методика дае можливють викладачевi всебiчно об'ективнiше ощнити якiснi показники знань студенив
З навчальних iпдивiдуальних дисциплш (музичний iнструмент, вокал, диригування) пропонуються, наприклад, так критерi! ощнювання тд час
щдсумкового контролю, з метою рейтингування устшного виконання студентом того чи 1ншого виду робгг:
• майстертсть виконання музичного твору;
• техтчно-виконавська довершетсть твору;
• штерпретащя музичного твору;
• дотримання стильових особливостей музичного твору;
• сцетчна культура виконавця [11, с. 92].
Звичайно, кожна навчальна дисципл1на мае св1й змют, форми 1 методи його засвоення. Тому структура 1 критери ощнювання з фахових дисциплш мають сво! особливост1, але сам принцип оцшювання залишаеться единим, тобто вс1 елементи ощпювання СКТС-технологи збер1гаються.
Варто зазначити, що окремим модулем з фахових дисциплш визначена науково-творча д1яльтсть студента. Змют, обсяг завдань та ощнювання тако! д1яльност1 передбачено на старших (III—IV) курсах. Вказана дояльтсть ощнюеться, як правило, за сольн1 виступи на естрад1 (участь у конкурсах, концертах, ол1мтадах). За науково-творчу роботу студент отримуе в1д 10 до 30 бал1в. Як виняток, студенту зараховуеться один 1з модул1в за систематичну творчо-наукову д1яльн1сть у межах одного семестру чи за перюд часу, вщведеного на п1дготовку програми того чи шшого модуля. Так1 форми роботи стимулюють студента до навчально! д1яльност1, самост1йно! роботи над фаховим самовдосконаленням 1 актив1зують науково-творчу роботу шших студент!в, заохочуючи !х до знань в процес1 навчання.
Отже, рейтинг студента за вивчення навчального матер1алу з кожного модуля е сумою рейтингових бал1в за зм1стов1 модул1. Семестрова (р1чна) ощнка з навчально! дисципл1ни визначаеться як за традищйною 4-х бальною системою, так 1 за системою СКТС.
Ус1м студентам, як1 з навчально! дисципл1ни мають семестровий (р1чний) бал 60, тдсумкова оценка виставляеться автоматично. Якщо студент бажае покращити свш п1дсумковий рейтинг, в1н складае екзамен (залш), тобто проходить п1дсумковий контроль напришнщ семестру.
Ощнювання навчальних досягнень студенив за такою схемою дае можливють ï^ систематично набувати знання, ушння i навички протягом семестру, а викладачам, кафедрам, деканату в цшому здшснювати мотторинг якост знань i, за необхщносп, вносити вщповщт корективи в оргатзащю i хщ навчально-виховного процесу.
Таким чином, запроваджена у навчальний процес схема ощнювання забезпечуе перманентну роботу студенив над програмним матер!алом протягом всього перюду вивчення дисциплш, актив!зуе ïxню д!яльтсть, сприяе розвитку конкуренци у навчант, об'ективному ощнюванню знань, скорочуе час на проведення традицшних залшово-екзаменацшних сесш, тдвишуе вщповщальтсть студенив за результати навчальних i науково-творчих досягнень. Вказана схема ощнювання за кредитно-модульною технолопею дае можливють виробити един! тдходи i забезпечуе бшьш ч!тку послщовтсть та системнють набуття ушнь i навичок з предмепв фундаментального циклу пор!вняно з традищйною, оскшьки змют дисциплши за такого щдходу студенти послщовно накопичують в ход! освоення навчального курсу. Змют осв!ти при цьому трактуеться як зас!б його власного самовиявлення та самовдосконалення.
Як бачимо, застосування !нноващйних технологш в органiзацiï навчального процесу мае своï особливост та специфшу i вимагае вщ викладача компетентноси, творчого щдходу в органiзацiï своеï д!яльност на новш !нноващйнш методолопчнш баз! в зв'язку !з тими змшами, як! ведуть до удосконалення навчально-виховного процесу в систем! вишо осв!ти.
Лкература
1. Бондарчук Б. Удосконалення форм i метод!в навчання вщповщно до вимог Болонського процесу / Б. Бондарчук, Т. Чуйко, Н. Чуйко // Вища школа. -2005. - № 2. - С. 36-41.
2. Галузева концепщя розвитку неперервноï педагогiчноï освгги: затверджено наказом Мшстерства осв!ти i науки Украши вщ 14 серпня 2013р. № 1176. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://osvita.ua
3. Вайс К. Европейская система взаимозачета кредитов: опыт австрийского университета / К. Вайс, Т. И. Монастырская // Высшее образование сегодня. - 2005. - № 9. - С. 34-37.
4. Масол Л. М. Концепция загально! мистецько! осв1ти / Л. Масол // Мистецтво та осв1та. - 2004. - № 1. - С. 2-5.
5. Основт тдходи та етапи формування зони европейсько! вищо! осв1ти // Основт засади розвитку вищо! осв1ти Укра!ни в контекст Болонського процесу (документи 1 матер1али 2003-2004 рр.) / за ред. В. Г. Кременя; авт. кол.: М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, В. Д. Шинкарук, В. В. Грубшко, I. I. Бабин. - Тернотль: Вид-во ТНПУ 1м. В. Гнатюка, 2004. - 147 с.
6. Положення про оргатзащю навчального процесу в кредитно-модульнш систем! подготовки фах1вц1в. - Терноп1ль: Вид-во ТНПУ !м. В. Гнатюка, 2005. - 48 с.
7. Положення про систему ощнювання навчальних дсягнень студенив за 100-бальною шкалою СКТС. - Тернотль: Вид-во ТНПУ !м. В. Гнатюка, 2012. -12 с.
8. Проблеми штеграци у сучаснш професшнш осв1т1: методолог1я, теор1я, практика / За ред. I. Козловсько! та Я. Км1та. - Л.: Сполом, 2004. - 244 с.
9. Про нащональну стратепю розвитку осв1ти в Укра!н1 на перюд до 2021 року: Указ Президента Укра!ни в1д 25 червня 2013р. № 344/2013 / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/344/2013
10.Професшна осв1та: словник: навч. пошбник / уклад. С. У. Гончаренко та !н.; за заг. ред. Н. Г. Никало. - К.: Вища школа, 2000. - 380 с.
11.Стельмащук З. М. Технолопя оцiпювання навчальних досягнень студент1в з iидивiдуальних музичних дисциплiн за шкалою ЕСТ8 / З. М. Стельмащук // Удосконалення змiсту й технологш оцiнювання якостi пiдготовки майбутнiх фамвщв вiдповiдно до вимог европейсько! асощацп якостi освiти: Матерiали регiонального науково-практичного семiнару / за ред. Г. В. Терещука. - Тернопiль: Вид-во ТНПУ iм. В. Гнатюка, 2007. - С. 92.
