CC BY
55
Науковий вюник Льв1вського нацюнального утверсигету ветеринарно! медицини та бютехнологш 1мен1 С.З. Гжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7046
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/ УДК 619:618.19-002:636.2
Етшлопчш чинники масти^в кор1в украУнськоУ чорно-рябоУ
молочноУ породи
В.В. Паневник, Т.М. Супрович panevnyk_vet@mail.ru
Подтъсъкий державний аграрно-технiчний утверситет, вул. Шевченка, 13, м. Кам'янецъ-Под1лъсъкий, Хмелъницъка область, 32301, Украгна
У статт1 наведено дат щодо мжробного пейзажу та кыъкостг наявних соматичних клтин в молоц корге за ргзних форм маститу. Показник кыъкостг соматичних клтин (SCC) у сирому молоц коргв в нашт кратг використовуютъся тыъки для встановлення Гатунку молока. Але вони е одним iз основних показниюв безпеки, яю безпосереднъо пов 'язаш з захворюванням вимеш корiв, особливо, субклтчним маститом. До^дженнями встановлено, що ктъюстъ соматичних клтин у здорових тварин коливаетъся в межах вiд 84 тис/см3 до 436 тис/см3. За субклШчного перебку виявлялося вiд 508 тис/см3 до 756 тис/см3. Тварини з клшчними формами маститу мали вiд 876 тис/см3 до 6,926 млн/см3. У 42 корiв пер-шог лактаци середнш показник SCC складав 143 тис/см3, а 47 корiв 5 лактаци - 213 тис/см3.
Мжрофлора в молочну залозу може потрапляти рiзними шляхами: галактогенним - через дшковий канал, гематоген-ним та лжфогенним шляхами. Провiдну ролъ вiдiграе галактогенний шлях, при якому збудники проникаютъ iз зовшшнъого середовища через дшковий канал. Цъому сприяе забруднетстъ шюри вимеш мжрооргатзмами. Збудниками субклтчноi форми маститу були Staphylococcus aureus 31,8% i Streptococcus agalactiae 40,9%. При ктычному маститi основними збудниками були Escherichia coli - 34,8% та Staphylococcus aureus - 41,3%. Видтеы кулътури мiкроорганiзмiв чутливi до цефалексину, гентамщину, оксацилту, рифамтцину, енрофлоксацину.
Knmnoei слова: соматичн клтини, мастит, стафыококи, стрептококи, корови, антибютики.
Этиологические факторы маститов коров украинской черно-пестрой
молочной породы
В.В. Паневник, Супрович Т.М. panevnyk_vet@mail.ru
Подолъский государственный аграрно-технический университет, ул. Шевченко, 13, г. Каменец-Подолъский, Хмелъницкая областъ, 32301, Украина
В статъе приведены данные относителъно микробного пейзажа и количества имеющихся соматических клеток в молоке коров при различных формах мастита. Показателъ количества соматических клеток (SCC) в сыром молоке коров в нашей стране исполъзуется толъко для установления сорта молока. Но они являются одним из основных показателей безопасности, которые непосредственно связаны с заболеванием вымени коров, особенно, субклиническим маститом. Исследованиями установлено, что количество соматических клеток у здоровых животных колеблется в пределах от 84 тыс/см3 до 436 тыс/см3, при субклиническом течении заболевания - от 508 тыс/см3 до 756 тыс/см3. Животные с клиническими формами мастита имели от 876 тыс/см3 до 6,926 млн/см3. В 42 коров первой лактации средний показателъ SCC составлял 143 тыс/см3, а 47 коров 5 лактации - 213 тыс/см3.
Микрофлора в молочную железу может попадатъ различными путями: галактогенным - через сосковый канал, гематогенным и лимфогенным путями. Ведущую ролъ играет галактогенный путъ, при котором возбудители проникают из внешней среды через сосковый канал. Этому способствует загрязнение кожи вымени микроорганизмами. Возбудителями субклинической формы мастита были Staphylococcus aureus 31,8% и Streptococcus agalactiae 40,9%. При клиническом тече-
Citation:
Panevnyk, V., Suprovych, T. (2016). Etiological factors mastitis cows Ukrainian black-pied dairy breed. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 3(70), 191-195.
нии мастита основными возбудителями были Escherichia coli - 34,8% и Staphylococcus aureus - 41,3%. Выделенные культуры микроорганизмов чувствительны к цефалексину, гентамицину, оксациллину, рифампицину и энрофлоксацину.
Ключевые слова: соматические клетки, мастит, стафилококки, стрептококки, коровы, антибиотики.
Etiological factors mastitis cows Ukrainian black-pied dairy breed
V. Panevnyk, T. Suprovych panevnyk_vet@mail.ru
State Agrarian and Engineering University in Podilya, T. Shevchenko Str., 13, Kamyanets-Podilskyi 32316, Ukraine
The article shows data on the microbial landscape and quantity of somatic cells milk in different forms of mastitis in cows. Index number of somatic cells (SCC) in the raw milk of cows in the country is only used to establish the quality milk. They are key safety indicators that are directly related to udder cow disease, especially subclinical mastitis. Research has established that the number of SCC in healthy animals ranges from 84000 cells/ml to 436000 cells/ml. Over the course of subclinical turned from 508000 cells/ml to 756000 cells/ml. Animals with clinical form of mastitis were from 876000 cells/ml to 69260000 cells/ml. The 42 cows of the first lactation average SCC was 143000 cells/ml, and 47 of fifth lactation cows - 213000 cells/ml.
The microflora in the breast can get in different ways: galactogenous - through teat channel hematogenous ahd lymphogenous ways. The leading role galactogenous way in which the pathogens penetrate from the environment through teat channel. This contributes to the udder skin contamination by microorganisms. Activators of subclinical mastitis were Staphylococcus aureus 31.8% and Streptococcus agalactiae 40.9%. In the clinical course of mastitis major pathogens were Escherichia coli - 34.8% and Staphylococcus aureus - 41.3%. Selected cultures of microorganisms were sensitive to cephalexin, gentamicin, oxacillin, rifampicin, en-rofloksacin.
Keywords: somatic cells, mastitis, staphylococcus, streptococcus, cows, antibiotics.
Вступ
Прибутковють сучасного молочного господарства безпосередньо пов'язана з надоем кор1в. Свггове ви-робництво молока постшно зростае. За останшх 20 рошв виробггок молока зрю на 131,6 млн.т. або 26,9%.Цшеспрямована селекщя i кроштка робота зоотехшчних пращвнишв призвели до того, що в 6i-льшосп кра!н з високою культурою молочного виро-бництва середнш рiчний надш на корову складае 8000 -10000 кг (Kravchenko, 2012). Позитивна динамжа продуктивносп корiв спостертаеться в уах кра!нах, в тому числ i в Украйл. Ощнка рiвня захворюваносп маститами в усьому свт за доступними лггературни-ми даними показуе, що дана хвороба спостертаеться у 48 корiв з кожних 100 голiв, з яких у 39 виявляеться субклшчний перебп- захворювання, а у 9 тварин -клшчний.В £вропейському Союзi кшьшсть хворих на мастит корш ощнюеться в 6,9 млн. голiв, що складае б™ 30% усього дшного стада.
Проблема мастипв велико! рогато! худоби в Укра-!ш визначаеться вичизняними дослщниками, як осно-внепитання тваринницько! галузг Внаслщок масового поширення захворювань вимеш серед корiв молочне скотарство та переробна промисловють зазнають значних економiчних збитшв через зниження молоч-но! продуктивностi, погiршення якосл молока й мо-лочних продуклв (Peshuk, 2001; Smoljar, 2002; Val'chuk and Stoljuk, 2009).
Дослiдження, що проводиться на молочнотоварних фермах ВРХ рiзних форм власностi показали, що захворювашсть корiв маститом надто висока -28,31%, причому клiнiчна форма перебпу становить 13,16%, а субклшчна - 86,84%, що в 6,6 разiв бiльше. В приватному секторi було виявлено 36,9%, в фер-мерських господарствах - 25,96%, а в iндивiдуальних селянських господарствах - 8,1% корiв, хворих на
мастит. Доведено, що шльшсть кор1в, хворих на мастит з субклшчним переб1гом щороку збшьшуеться. Такий стан пояснюеться тим, що в господарствах приватного i фермерського сектор1в кор1в не випаса-ють, не проводиться систематичне обстеження на виявлення мастипв, вщсутш заходи боротьби та про-фшактики цього захворювання (Jablonskyj, 2004;Vasyl'ev, 2004; Ivchenko et al., 2007).
Мжрофлора в молочну залозу може потрапляти рь зними шляхами: галактогенним - через дшковий канал, гематогенним та л1мфогенним шляхами. Проввд-ну роль вщграе галактогенний шлях, при якому збуд-ники проникають 1з зовшшнього середовища через дшковий канал. Цьому сприяе забруднешсть шшри вимеш мжрооргашзмами. Постшне носшство золотистого стафшококу виявлено на шшр1 дшок вимеш клшчно здорових тварин (до 20%) та в молочнш залоз1 (до 4,6% випадшв), що дае пвдставу вважати щ об'екти основним бютопом золотистого стафшококу в оргашзм1 кор1в.З уах м1крооргашзм1в, яш викликають мастити, найбшьш небезпечним е Streptococcus agalactiae. На долю стрептококово! етюлогп припадае 30 - 48% в1д числа тварин, хворих на мастити бакте-р1ального походження (Ljubec'kyjn and Val'chuk, 2005; Levkivs'ka, 2006).
Показник кшькосп соматичних клггин (SCC) у сирому молощ кор1в в нашш кра!ш використовуються т1льки для встановлення гатунку молока. Але вони е одним 1з основних показнишв безпеки, як1 безпосередньо пов'язаш з захворюванням вимеш кор1в, особливо, субклшчним маститом. Контроль над шльшстю соматичних клггин у молощ тварин, яких вирощують на фермах, просто необхщний, оск1льки такий анал1з дозволяе визначити початок захворювання i вчасно призначити л1кування (Skljar, 2010).
Мета до^джень: ивчити вмют соматичних кль тин у сирому молощ здорових та хворих на мастит
KopiB тамiкробний пейзажпри клшчному i субклшч-ному nepe6i3i маститу.
MaTepia™ i методи дослiджень
Дослщження проводили на коровах укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи в ТОВ «Козацька долина 2006» Дунаевецького району Хмельницько! облас-Ti. Субклiнiчнi мастити визначалися за допомогою реакци секрету з кожно! чвертi з 2% мастидином вщ-разу ж шсля до!ння. Клiнiчнi мастити виявлялися щоденним оглядом корiв пiд час кожного до!ння спе-цiалiстами господарства за стандартною методикою клшчного обстеження вимеш. При визначеннi збуд-ник1в субклшчних маститiв вiд хворих корiв одразу пiсля до!ння вiдбирали паренх1мне молоко у стериль-нi пробiрки. При гншно-катаральному ураженi вименi у стерильш пробiрки вiдбирали видiлення з хворо! чвертг Перед забором вим'я обробляли 70% спиртом. Патолопчний матерiал ставили в термос iз льодом i дослвджували не пiзнiше, нж через двi години пiсля вiдбору проб. Стафшококи видiляли на гемоагарi з 5% кровi велико! рогато! худоби i 5 % натрiю хлориду. До роду Staphylococcus зараховували коковi каталазопо-зитиванi культури, якi ензимували глюкозу середо-вища Хью-Лейфзона. До виду Staphylococcus aureus ввдносили культури, яш коагулювали плазму кролика.
Бактери групи кишково! палички видiляли на се-редовищi Ендо, а стрептококк - на середовищi Гарро. 1дентифшацш проводили згiдно з визначником бак- 1). терш Бердж1.
Вмкт соматичних клггин у KopiB господарства
Для постановки проби на чутливГсть до антибюти-к1в використовували метод дифузп в агар iз застосу-ванням стандартних дисков.
Для визначення шлькосп соматичних клiтин у мо-лощ були вiдiбранi 100 корiв. Проби молока вгдбира-ли в стерильш пробiрки пiсля машинного до!ння, попм з них готували мазки i проводили пгдрахунок кiлькостi соматичних клггин за методикою Прескота-Бргда.
Результати та Ух обговорення
ПоголГв'я дшного стада, в якому проводилися дос-лгдження складае 400 голГв з середньою продуктивнь стю 7000 кг. За перюд дослiдження у 75 корГв виявле-но субклшГчний перебГг маститу, у 20 корГв спостерь гали гнiйно-катаральний мастит Г у 6 корГв визнача-лася атроф1я вим'я. За результатами проведених екс-перименпв встановлено, що шльшсть соматичних клгган у молощ здорових корГв коливаеться вГд 84 тис/см3до 436тис/см3Г залежить вгд вшу тварин. У первГсток концентращя соматичних кттин була най-нижча. Так у 43 корГв першо! лактацп середнш показ-ник SCC складав 146 тис/см3, а 48 корГв 5 лактацп -254 тис/см3.
У тваринз субклшчними формами маститу шль-к1сть соматичних клгган коливаеться в межах вГд 508 тис/см3 до 756 тис/см3, а при клшГчнш формГ !х шль-к1сть змшюеться вгд876 тис/см3 до 6,926 млн/см3(табл.
Таблиця 1
Стан молочно! залози Юльксть дослщжених проб Кшьюсть соматичних клггин тис/см3(М ± m)
Здорова 73 84 - 436 ± 33
Субклшчний мастит 17 508 - 756 ± 45
Кттчний мастит 10 876 - 6926 ± 74
У результат! проведених бактерюлопчних досль джень за весь пер!од було обстежено 68 пробмолока, з яких видшено м!кроорган!зми, що належать до 3 родин. Родина Micrococaceae, представлена
Staphylococcus aureus. 1з родиниStreptococaceae видь
лили Streptococcus agalactiae. Серед м!крооргашзм!в родини Enterobacteriaceae !дентиф!кували Escherichia coli.
З дослвджуваних проб вид!лялим!кроорган!зми, як в асощацшх, так i в монокультурах (табл.2).
Таблиця 2
Наявшсть MiKpoopraHi3MiB та Ух асощацш в пробах секрету вим'я uopiii при субклiнiчному та клiнiчному
мaститi
Ргст мiкроорганiзмiв Субклшчний мастит (n = 46) Кл1шчний мастит (n = 22)
Монокультура n % n %
27 58,7 5 22,7
Асоцiацiя 2 культур 17 37 16 72,7
Асощацш 3 культур 2 4,3 1 4,6
Монокультури бактерiй частiше висiвалися при субклшчному маститi. Для дано! форми мастипв виявлено 27 випадкiв (58,7%). При клшчному маститi монокультури знайдено лише у 5 пробах молока (22,7%).
Асощаци з Staphylococcus aureus i Escherichia coli, або Staphylococcus aureus i Streptococcus agalactiae, Escherichia coli i Streptococcus agalactiae при клшч-ному мастит виавалися у 16 (72,7%), а при субклшь
чномув 17 випадках (37%). Iншi асоцiацi! з Staphylococcus aureus, Streptococcus agalactiae i Escherichia coli спостерк'алася досить рвдко, а саме у двох випадках (4,3%) при субклшчному та в одному випадку (4,6%) - при клшчному мастип.
З проб молока корiв, за субклiнiчного та клшчно-го перебiгу маститiв видiлено 3 основних штами мж-роорганiзмiв, яш висiвалися у такому спiввiдношеннi Staphylococcus aureus - 38,2%, Streptococcus agalactiae
- 36,8%, Escherichia coli - 25%.
Пор1внюючи сшввщношення м1крооргашзм1в (рис.1) за субклшчно! та клшчно! формипереб1гу маститу можна зазначити, що за клшчного маститу максимальне розповсюдження мае Staphylococcus aureus - 41,3 %.Два шших збудники зустр1чаються, вщповвдно, Escherichia coliY 34,8 %, а Streptococcus agalactiae у 23,9 % випадшв.
При субклшчному маститу Streptococcus agalactiae вид1лялися з 40,9% патолопчного матер1а-лу, Staphylococcus aureus - 31,8% та Escherichia coli -
27,3%.
Встановлено, що видшеш культури м1крооргашзм1в були чутлив1 до цефалексину, гентамщину, оксацилшу, рифамшцину,
енрофлоксацину (рис.2).
Умовна чутливють виявлена у м1кроорган1зм1в до таких антибютишв, як: еритромщин, олеандомщин, лшкомщин. До бензилпенщил!ну, амоксицилшу та ампщилшуви штами були резистентними. Щодо стрептомщину, то чутливють до нього визначена у S. aureus i E. coli, а Str. agalactiae був умовно чутливим.
Рис.1. Стввщношення видiлених збуднишв за рiзних форм перебйу маститу: а -клiнiчна форма; б - субклМчна форма.
Рис.2. Чутливкть мiкроорганiзмiв до антибiотикiв
Висновки
Показник кшькосп соматичних клггин у секрет! вимеш залежить в!д стану молочно! залози кор!в i вщ номера лактаци. Збудниками субкл!н!чного маститу в основному були Streptococcus agalactiae - 40,9%, а
клшчного маститу Staphylococcus aureus - 41,3%. Видшеш мшрооргашзми чутлив! до цефалексину, гентамщину, оксацил!ну, рифамшцину, енрофлоксацину.
Перспективи подальших до^джень. Дослвдження щодо виявлення мжробного пейзажу та визначення
кшькосп соматичних клггин у молощ за р1зних форм перебпу мастипв у кор1в продовжуються з залучен-ням дшного стада кор1в з шших господарств Хмель-ницько! обласп з метою визначення зв'язшв м1ж ос-новними збудниками маститу (Staphylococcus aureus, Streptococcus agalactiae), соматичними клгганами та алелями гена BoLA-DRB3, яш вважаються генами <<1мунно1 вщповда» оргашзму.
Бiблiографiчнi посилання
Val'chuk, O., Stoljuk, V. (2009). Mastyt koriv - efektyvni shljahy vyrishennja problem. Zdorov'ja produktyvnyh tvaryn. 4, 30-34 (in Ukrainian). Vasyl'ev, V.V. (2004). Profylaktyka mastyta u korov.
Veterynaryja. 11, 37-38 (in Ukrainian). Ivchenko, V.M., Krajevs'kyj, A.J., Jarohno, Ja.M., Kra-jevs'kyj, S.A. (2007). Mikrobna kontaminacija vym'ja koriv pry mastyti. Veterynarni nauky: 3b. nauk, prac' Lugans'kogo NAU. 78/101, 247-250 (in Ukrainian). Kravchenko, O.M. (2012). Misce Ukrai'ny u svitovomu vyrobnyctvi moloka. Zb. nauk. pr. Tavrijs'kogo derzh.agrotehnologichnogo un-tu (ekonomichni nauky). - Melitopol'. 4, 2(18), 255-261 (in Ukrainian).
Kryzhanivs'kyj, Ja.J. (2007). Gigijenichne znachennja somatychnyh klityn u moloci ta metody i'h vyznachennja. Visnyk SNAU. 8, 71-73 (in Ukrainian).
Levkivs'ka, N.D. (2006). Rol' mikroflory u vynyknenni mastytiv u koriv ta i'i' chutlyvist' do antybakterial'nyh preparative. Nauk. visnyk LNAVM imeni S.Z. Gzhy-c'kogo. L'viv. 8, 2(29), 1, 109-114 (in Ukrainian).
Ljubec'kyj, V.J., Val'chuk, O.A. (2005). Rozpovsjudzhennja mastytu sered
vysokoproduktyvnyh koriv. Naukovyj visnyk NAU. K. 89, 294-297 (in Ukrainian).
Peshuk, L.V. (2001). Problema mastytu v stadah velykoi' rogatoi' hudoby molochnogo naprjamu. Visnyk agrar-noi' nauky. 9, 32-35. (in Ukrainian).
Smoljar, V.S. (2002). Profilaktyka mastytiv pry doi'nni koriv. Tvarynnyctvo Ukrai'ny. 11, 8-9 (in Ukrainian).
Skljar, O.I., Skljar, I.O. (2010). Vplyv riznyh chynnykiv na kil'kist' somatychnyh klityn u moloci koriv. Veterynarna medycyna Ukrai'ny. Kyi'v, Tovarystvo «Vetinform». 8, 22-24 (in Ukrainian).
Jablonskyj, V.A., Ljubec'kyj, V.J., Borodynja, V.I. (2004). Patologija molochnoi' zalozy. K. (in Ukrainian).
Cmammn nadiümna do peda^iï 17.09.2016
