CC BY
19
УДК 332.2:631.95
Березюк C.B., к.е.н., доцент®, Гарник O.I., мапстр Вшницъкий нацюналъний аграрнийутеерситет
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРС1В В АПК
У cmammi проанал1зовано сучасний стан землекористування в Украш, вказано причини деградацп tpynmie та запропоновано основш напрями покращення ïx стану.
Ключое1 слова: забруднення, земелът ресурси, Грунт, деградащя, ероз1я, ефектившстъ, ттенсифтащя, родючгстъ, розоратстъ, сглъсъкогосподарсъкг уггддя, трансформащя.
Постановка проблеми. Рацюнальне землекористування означав максимальне залучення до господарського o6iry bcíx земель та ïx ефективне використання за основним цшьовим призначенням. В сшьському господарств1 це передбачае створення найсприятливших умов для bhcokoï продуктивное^ сшьськогосподарських угщь i одержання на одиницю площ1 максимально! кшькост1 продукци за найменших витрат пращ та кошт1в. Проте максимальне залучення земель в господарську д1яльшсть носить суперечливий характер, адже людська д1яльшсть завжди пов'язана Í3 руйнуванням навколишнього природного середовища хочемо ми того чи hí.
Землеробське освоения i розорашсть сшьськогосподарських угщь в Украм найбшьша пор1вняно з розвинутими крашами свпу - площа орних земель у люостеповш i степовш зонах становить 85-90 % сшьськогосподарських угщь [1]. Як наслщок, нерацюнальне господарювання призводить до зменшення родючост1 Грунт1в, ïx ерози та пересушення. Але людству слщ пам'ятати, що в результат! ïï оброб1тку воно отримуе 88% продукт1в харчування [2] та понад 70% життевих благ [3]. Тому рацюнальне, еколопчно-безпечне використання грушгв, збереження та пщвищення ïx родючосп належать до найактуальшших проблем сучасност1 й безпосередньо стосуються безпеки життед1яльност1 нишшнього та майбутнього поколшь.
Сучасний стан земельних ресурЫв, е наслщком тривало! господарсько! д1яльност1, яка проводилася без урахування еколопчних вимог. Як наслщок техногенний вплив на ландшафти, енергомютккть виробництва в 6-9 раз1в перевищують р1вень розвинутих краш свпу. Maca накопичених промислових вщход1в оцшюеться у 25 млрд. т, а зайнята ними територ1я - 130 тис. га [1]. Площа деградованих грунпв щор1чно зростае на 80 тис.га, що свщчить про неефективне "споживацьке" землекористування [11].
Анал1з останшх дослщжень. Вивченню проблем ефективного та еколого-безпечного землекористування в сшьськогосподарському виробнищга
® Березюк C.B., Гарник O.I., 2012
98
значну увагу придшили таю вщом1 вчеш економ1сти як: Борщевський П.П., В'юн В.Г., Горлачук В.В., Гуков Я.С., Даниленко A.C., Данилишин Б.М., Добряк Д.С., Дорогунцов C.I., Дмитренко В.Л., Мельник Л.Г., Месель-Веселяк В.Я., Саблук П.Т., Ситник В.П., Трегобчук В.М., Федоров М.М., Шикула М.К., Царенко О М. та rnmi. Проте, проблема ефективного еколого-безпечного землекористування в сшьськогосподарському виробництв1 дослщжена недостатньо, що потребуе подальших дослщжень.
Метою CTairi е анал1з сучасного стану землекористування в Укра1ш та окреслення основних напрям1в щодо його покращення.
Виклад основного матер1алу. Земля - найважливша складова природних pecypcie; основа рослинного i тваринного св1ту; вмктилище природних багатств; операцшний базис промисловост1, населених пункт1в i дор1г; головний 3aci6 виробництва в сшьському господарств1 [4, с. 104]. Земля виконуе виключну функцш завдяки И ушкальнш споживчш цшност1 -родючост1, яка вадграе провщну роль у жигп людини.
Для сшьського господарства найбшьше значения мае частина земл1 пщ назвою грунт - особливе ириродне утворення, якому властив1 риси живо! та неживо! природи, що сформувались внаслщок тривалого иеретворення иоверхневих mapiß л1тосфери пщ спшьним взаемозумовленим виливом гщросфери, атмосфери, живих i мертвих оргашзм1в.
Сьогодш використання земл1 суироводжуеться иеретворенням i змшою основних И природних первкних властивостей, виникненням нових. У сшьському господарств1 ефективним е перетворення земель них угщь у ршлю. Проте, розорювання площ, рашше покритих трав'яною рослиншстю, зрошення в засушливих та осушення бол1т у зволожених perioHax та збшьшення внаслщок цього площ1 ршл1, сприяе зростанню виробництва сшьськогосподарсько! продукцп й водночас супроводжуеться глибоким антропогенним перетворенням навколишнього середовища. Нерщко щ перетворення стають небажаними та неконтрольованими.
За наявшстю та потенщалом продуктивних земель наша держава належить до найбагатших кра1н св1ту, адже значна И частина -високопродуктивш земл1, придатш для використання у сшьському господарствг В Укра1ш близько 70% земель займають земл1 сшьськогосподарських пщприемств, що становить понад 40 млн га. В структур! сшьськогосподарських угщь на ршлю припадае 75,89% або 32476,5 тис.га, що свщчить про високе навантаження на земельш ресурси (рис.1) [5]. Такого р1вня розораност1 не мае жодна з розвинутих кра1н св1ту та СНД. Наприклад: у США - 20%, Австрали -10,1, ФРН - 67,2, 1тали - 55,6, Франци - 66,6, Великобритани - 35,5, Казахстан! -50,4% [6]. Частка ршл1 у сшьськогосподарських угщдях Франци становить 58%, ФРН - 61, США - 36, Канад1 - 69, Нщерландах - 45% [7, с.54-64]. В цшому ж у свт сумарна площа розораних грунт1в на Земл1 - 1,5" 109 га, сшьським господарством освоено близько 30% площ1 cymi [4, с.105]. Проте, i3 загально! площ1 земель (14 млрд. га) для сшьськогосподарських потреб можна використати всього близько 1,5 млрд. га, що становить 11%, адже переважначастина земель е
99
непридатною для сшьськогосподарського оброб1тку в силу природно-кл1матичних умов тад1яльносп людини (рис.3) [8].
1.сшьськогосподарськ1 земл1
2.вщкрит1 заболочен! земл1
3.лки та шш1 люовкрит1 площ1 4.забудоваш земл1
5.сух1 вщкрит1 земл1 з особливим рослинним покривом
6.вщкрит1 земл1 без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (кам'янист1 мкця, теки, яри шш1)
7. води (територи, що покрит1 поверхневими водами)
Рис.1. Земельний фонд УкраУни станом на 1 ачня 2011 року зпдно з розподшом по основннх видах земельних угвдь 1 економ1чно*1 д1яльност1, %
1.ршля
2. багатор1чш насад ження
3.сшожатп
4.перелоги
5. шш1 сшьськогосподарсью земл1
6. пасовища
Протягом 2006-2011 рр. структура земельного фонду Украши змшилася по основних видах угщь, зокрема, площа сшьськогосподарських земель зменшилася на 150,8 тис. гектар1в; позитивну динам1ку мають лки та лковкршг територи, площа яких протягом зазначеного перюду збшьшилася на 97,4 тис. га; забудованих земель стало на 45,0 тис. га бшьше; вщкритих заболочених - на 13,9 тис. га; площа територш, вкритих поверхневими водами, збшьшилася на 6,6 тис. гектар1в (рис.2) [5]. У структур! земель Украши значш площ1 займають деградоваш та шш1 малородюч1 грунти, площа яких у склад1 орних земель перевищуе 6,5 млн гектар1в, або 20 вщеотюв площ1 ршл1 [9].
100
28
23
0,31
Н х1м1чно забруднеш ■ занадто щшьш И занадто волоп
□ в1чна мерзлота
Ш придатш для спьскогосподарського обробпку
□ занадто сух1
□ сшьськогосподарсью упддя Украши
Рис.2. Структура земель св1ту за придатшстю до ведения сшьськогосподарського виробництва, %
В 2011 рощ площа ешь господарських угщь зменшилася на 21,9 тис. га, причому, площа ршл1 стала меншою лише на 1,9 тис. га, тод1 як площ1 перелопв I пасовищ зазнали бшьш значних змш I зменшилися вщповщно на 10,6 тис. I 7,8 тис. гектар1в. Забудованих земель навпаки стало бшьше - на 13,4 тис. га, левова частка з них знаходиться пщ житловою забудовою, за р1к площа таких земель збшьшилася на 8,1 тис. га. Люв та лковкритих площ стало бшьше на 9,2 тис. гектар1в [5].
Надм1рна розорашсть земель Украши - 53,8 вщсотка вщ земельного фонду призвела до порушення еколопчно збалансованого стввщношення сшьськогосподарських угщь, лгав та водойм, що негативно позначилася на стшкост1 агроландшафт1в I зумовила значне техногенне навантаження на екосферу. Понад 800 тис. гектар1в деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених земель пщлягають консерваци, 141 тис. гектар ¿в порушених земель потребують рекультивацп, 253 тис. гектар1в малопродуктивних угщь - полшшення [9].
101
р 79?
■ ОТО 1.2006 -□Gl-.01.2010 □ 01.01.2011
"В Ш Мг о
^(5 0^ £
1 - сшьськогосподарсью землц
2 - лки та шш1 люовкрит1 площц
3 - забудоват землц
4 - вщкрш! заболочен! землц
5 - сух1 вщкрит1 земл1 з особливим рослинним покривом;
6 - вщкрш! земл1 без рослннного покрнву або з незначннм рослннним
покривом (кам'янист1 мюця, теки, яри шш1);
7 - води (територи, що покрит1 поверхневими водами).
Рис.3. Динамжа змши земельного фонду УкраУни
Найбшьш ютотним фактором зниження продуктивное^ земельних ресурЫв 1 зростання деградаци агроландшафт1в е водна та в1трова ероз1я грунлв. Загальна площа сшьськогосподарських угщь, яю зазнали згубного впливу водно! ерози, становить 13,3 млн гектар1в (32 %), у тому числ1 10,6 млн гектар1в орних земель. У склад1 еродованих земель нал1чуеться 4,5 млн гектар1в ¿з середньо- та сильнозмитими грунтами, у тому числ1 68 тис. гектар1в повтетю втратили гумусовий горизонт [9]. Впровш ерози систематично пщдаеться понад 6 млн гектар1в земель, а в роки з пиловими бурями - до 20 млн гектар1в [10]. Щороку змиваються водою I видуваються в1тром 600 млн т грунту, в тому числ1 45 млн т гумусу (або втрич1 бшьше, тж створюеться за допомогою оргатчних добрив, як1 вносяться в грунт господарствами Украши) [6, 11].
1нтенсивне сшьськогосподарське використання земель призводить до зниження родючост1 грунлв через !х переущшьнення (особливо чорнозем1в), втрати грудкувато-зернисто! структури, водопроникност1 та аерацшно! здатност1 з уЫма еколопчними наслщками. Останшм часом посилилися процеси деградаци грунтового покриву, що зумовлено техногенним забрудненням. Найбшьшу небезпеку для навколишнього природного середовища становить забруднення грунлв радюнуклщами, важкими металами, збудниками хвороб.
102
Ус! чорноземи Украши, яю в 30-х роках XX ст. належали до середньо-гумусних, у 80-х трансформувались в малогумусш, а !х гумусомштюсть знизилась з 6-9 до 3-5%. У цшому за 1961-2002 рр. (роки специального обстеження грунт1в) втрати гумусу були бшьшими, шж за 1882-1961 рр.: у зош Степу - в 2,4 раза, Лкостепу - в 1,65 раза \ Полкся - в 8,4 раза [4, с.106]. У раз! збереження тако! тенденци Укра!на може опинитися на пороз! "гумусового голоду" - велико1 еколопчно! катастрофи, \ тод1 вже шяю агротехшчш, мелюративш, природоохоронш та оргашзацшно-господарсью заходи не зможуть вщновити агротехшчного потенщалу землг Через це проблему вщтворення гумусу в грунтах { пщвищення !х родючост! слщ розглядати як найважлившу в народному господарств! Укра!ни. 1накше наша кра!на не зможе розраховувати на стабшьне нарощування виробництва сшьськогосподарсько! продукци та забезпечення свого населения продуктами харчування.
Розширення масштаб1в видобування корисних копалин, розвиток промисловост!, мшького, сшьського, гщротехшчного I транспортного буд1вництва вимагають пост1йного вилучення земель з с1льськогосподарського об1гу. У перш1 повоенн1 роки з сшьськогосподарського об1гу щор1чно вилучалося по 25-50 тис. га родючих земель, зараз - по 12-14 тис. га. В результат! за 19501990 рр. площа сшьськогосподарських угщь в Укра!ш зменшилася на 3 млн га, а окремих земель - на 1,8 млн га. За цей час населения краши зросло, а його землезабезпечен!сть знизилась з 1,2 до 0,8 га, в тому числ! орними землями - з 1 до 0,6 га [4, с.106]. Через зменшення площ! с!льськогосподарських уг!дь звужуються потенц!альн! можливост! забезпечення населения продуктами харчування, а промисловост! - с!льськогосподарською сировиною.
У промислово розвинутих районах особливо важливим е вивчення показник!в забруднення грунив промисловими в!дходами й викидами. Так, в Укра!ш нагромаджено понад 7 млрд т в!дход!в виробництва. Щор!чний вих!д !х становить понад 1,5 млрд т, у тому числ! в процес! г!рничого вид обутку - понад 1,2 млрд т, первинно! переробки (збагачення) - 260 млн т! вторинно! - близько 70 млн т. Вторинне використання в!дход!в виробництва становить 6,6%, тобто не б!льш н!ж 100 млн т. Площа порушених земель - близько 265 тис. га, в тому числ! вщпрацьованих - майже 131 га, з них рекультивацп пщлягають 121,1 тис. га, з наступним використанням як с!льськогосподарських угщь - 77 тис. га, лконасаджень - 24, водойм - 14, шших - 6,1 тис. га. Зростае вм!ст важких метал!в у грунт!. У районах забруднення збщнюеться видовий склад тварин ! рослин. Досл!дження показали, що кисл! гази (с!рчаний ! с!рчистий ангидрид, окисди азоту, хлору та ¿н.), як! викидаються промисловими п!дприемствами, зр!джують трав'яну рослинн!сть на 60% ! бшьше, а на схилах сприяють посиленню ероз!йних процес!в [4, с. 116]. Рослини, що залишились, поглинають токсичн! речовини, внасл!док чого виникае ¿нтоксикац!я !х важкими металами, зумовлена переважно п!дкисленням грунт!в. Забруднення грунту ! корм!в поблизу рудник!в ! свинцевоплавильних завод!в призводить до ¿нтоксикац!! свинцем св!йських тварин! людей.
Транспортне забруднення грунту призводить до зниження його
103
родючосп. В умовах пом1рного кл1мату поблизу джерел забруднення врожай зернових зменшуеться на 20-30%, буряюв - на 35, боб1в - на 40, картопл1 - на 47%. Дуже важливим е питания утил1заци осад1в ст1чних вод, загальна кшьккть яких в Укра!ш становить 25 млн м3 за годину, а в сшьському господарств! використовуеться близько 150 тис. т на р1к. Пщ складування осад1в ст1чних вод зайнято бшьш як 1200 га родючих земель, \ ця площа щороку збшьшуеться. Тшьки в Киев1 площа, зайнята осадами ст1чних вод, за останш 5 рок1в збшьшилась майже вдв1ч1 { становить 196 га [4, с.118].
1нтенсивне забруднення природного середовища значною м1рою е наслщком нерацюнального сшьськогосподарського виробництва. Щороку з мшеральними добривами на сшьськогосподарсью угщдя надходить 193 тис. т фтору, 1,6 тис. т цинку, 620 тис. т мщ1 та 622 т калш. У 90-т1 роки залишкова кшьккть пестицид1в у продуктах харчування, рослинах \ тваринах зросла (пор1вняно з 60-ми роками) бшьш шж у 9 раз1в [4, с.110]. Отруйш речовини, яю знаходяться у мшеральних добривах, х1м1чних мелюрантах й отрутох1м1катах, проникають в оргашзми людей, викликаючи 1х захворювання.
Отже, економ1чна вигода вщ застосування продукци х1м1чно! промисловост! не вичерпуе уЫх аргумент1в на користь нарощування темтв постачання сучасних продукт1в х1мп сшьському господарству. £ низка важливих фактор ¿в, як1 визначають меж1 поширення { застосування х1м1кат1в. Застосування великих доз добрив може попршити якють продукци, грунтових вод, що зумовлюе забруднення близьких р1чок \ водойм. Використання мшеральних добрив дало змогу певною м1рою пщвищити врожайшсть культур, однак подальше збшьшення 1х доз уже не сприяло И зростанню, що пов'язано ¿з зменшенням запас1в гумусу в грунтг Зростання врожайност1 неможливе без удосконалення технолог!! внесения добрив. Безконтрольне !х застосування призводить до забруднення навколишнього середовища, що загрожуе здоров'ю людини. Особливо небезпечне неправильне або надм1рне використання пестицид1в. Причому деяка !х частина трансформуеться, тобто виникають нов1 токсичшречовини.
Велике значения для економного землекористування мае осушувальна мелюращя. Однак в окремих районах теля осушення земель з'явились ознаки деградацп, розвитку ерозшних процеЫв. Значне скорочення площ бол1т, як1 е континентальними охоронниками вологи, призводить до змши пдролопчного режиму мюцевост1, зменшення водност1 р1к \ водойм. Внаслщок цього зони достатнього зволоження можуть стати засушливими.
Осушення негативно впливае на навколишне середовище у багатьох випадках. 1стотно змшюеться гщролопчний режим, значно знижуеться р1вень грунтових вод на прилеглих до них територ1ях, внаслщок цього знижуеться родючють Грунт1в, а окрем1 дшянки з грунтами легкого мехашчного складу перетворюються на теки. В окрем1 роки порушення гщролопчного режиму, зумовлене проведениям у великих масштабах осушувально-мелюративних роб1т, супроводжуеться тимчасовим затоплениям великих територш, посилюеться розвиток водно! ерози у весняний перюд, змиваеться верхнш родючий шар
104
грунту, вщбуваеться замулення малих р1чок, а також !х пересихання у ллнш перюд. Осушення торфоболотних грунлв змшюе торфоутворювальний процес, припиняеться нагромадження оргашчно! речовини, яка мшерал1зуеться, родючють знижуеться. Розкорчовування чагарниюв \ др1бнол1сся на перезволожених мшеральних пщаних грунтах при !х осушенш \ освоенш у багатьох випадках знижуе верхнш неглибокий родючий шар, вщновлення якого дуже складне \ вимагае тривалого часу.
Поряд з природними I техшчними факторами, як1 обмежують темпи зрошувальних I осушувальних робл, ктотну роль ввдграють швестицшш фактори. Висока каплаломютккть ¿ригацшних споруд вимагае великих витрат. Уже тепер за каплальними вкладеннями вони посщають перше мкце серед шших швестицшних фактор1в у аграрному секторг Витрати на мелюрацш становлять майже, чверть вкладень у сшьське господарство.
Отже,основними причинами попршення стану грунлв е:
- надзвичайно високий I економ1чно та еколопчно необгрунтований р1вень господарського освоения територи;
- велика землеемшсть основних галузей економжи;
- нер1вном1рна сшьськогосподарська освоешсть територш;
- вщсутшсть у бшьшосл сшьськогосподарських пщприемств науково-обгрунтованих грунтозахисних технологш вирощування сшьськогосподарських культур;
- штенсивний розвиток деградацшних процеЫв та наявшсть значних площ деградованих земель;
- наявшсть територш, що зазнають постшного впливу небезпечних стихшних явищ;
- високий р1вень техногенного забруднення навколишнього природного середовища та недостатнш розвиток еколопчно! шфраструктури тощо.
Вщповщно до основних концепци "Загальнодержавно! програми використання та охорони земель на перюд до 2022 року" проблему рацюнального використання земельних угщь передбачаеться розв'язати шляхом
[9]:
- поетапного вщновлення еколопчно збалансованого сшввщношення земельних угщь у землекористуваннях, необхщних для задоволення виробничих та природоохоронних потреб, зокрема зменшення розораносл та збшьшення лкистосл територи Украши;
- пщвищення р1вня родючосл грунлв за рахунок внесения засоб1в х1м1зацп, впровадження науково обгрунтованих авозмш, елеменлв бюлопзаци землеробства, прогресивних технологш збереження та вщтворення родючосл грунлв I ведения землеробства;
- запоб1гання деградацшним процесам грунтового покриву, зокрема на землях сшьськогосподарського призначення, шляхом впровадження грунтозахисних технологш, проведения консерваци деградованих, малопродуктивних I техногенно забруднених земель, здшснення шших заход1в щодо збереження та вщтворення родючосл грунлв (точне землеробство,
105
оргашчне землеробство, мммальна технолопя оброб1тку грунту, нульова технолопя оброб1тку грунту);
- обмеження вилучення (викупу) особливо цшних земель, зокрема сшьськогосподарського та люогосподарського призначення, для несшьськогосподарських потреб;
- проведения агрох1м1чно! паспортизаци земель сшьськогосподарського призначення;
- ¿стотного зниження р1вня землеемност1 промислового та шших вид1в виробництва з урахуванням р1вня, досягнутого в розвинутих державах;
- розроблення i забезпечення виконання ряду акт1в законодавства, нормативних документа 3i стандартизаци у галуз1 використання та охорони земель тощо.
Висновки. 3 метою переходу Украши на модель сталого розвитку АПК слщ запровадити системну оргашзацшну, структурну i техшко-технолопчну перебудову нацюнального й регюнальних АПК на основ! еколого-економ1чних принцишв i критерпв ефективност1 впроваджувальних заход1в. Для збереження i рацюнального використання земельних pecypciB, вщтворення родючост1 грунт1в необхщна зважена система державного управлшня якктю грушгв за допомогою технолопчних, еколопчних, економ1чних, нормативно-правових та адмшктративних важел1в. Еколого-економ1чний пщхщ вщповщае вимогам основного економ1чного принципу господарювання в ринкових умовах -досягнення найвищо! економ1чно! ефективност1 виробництва за мЫмальних затрат pecypciB i кошт1в, а також необхщного еколопчного принципу -забезпечення рацюнального використання та економ1чного витрачання природних pecypciB, зведення до мЫмуму шкоди, яка завдаеться довкшлю.
Л1тература
1. Геоеколопчна ситуащя в Укра!ш. Географка - географ1чний портал// http ://geografica.net.ua/publ/galuzi_geografiji/fizichna_geografija_ukrajini/geoekologi chna_situacija_v_ukrajini/39-1-0-562.
2.Сидоренко О.С. Оптим1защя землекористування в Укра!ш / О.С.Сидоренко // Агроеколопчний журнал.-2003.-№2.-С.22-25.
3.Савченко О.Ф. Еколого-збер1гаюч1 заходи розвитку аграрного виробництва / О.Ф. Савченко // Економка АПК-2002.-№10.-С.50-54
4. Черевко Г.В., Яцюв M.I. Економка природокористування / Г.В. Черевко, M.I. Яцюв. - Льв1в: Свп; 1995.-208с.
5. Земельний фонд Украши станом на 1 с1чня 2011 року та динамша його змш в пор1внянш з даними на 1 с1чня 2006 i с1чня 2010 рок1в // Державне агентство земельних pecypciB Украши //http://www.dazru.gov.ua/ terra/control/ uk/publish/article;jsessionid=0298EF3AE5F199ED7A119CC9D4715921?art_id=1215 70&cat_id=97786
6. Ратошнюк М. Основн1 напрями збереження i пщвищення ефективност1 використання сшьськогосподарських угщь / М. Ратошнюк // Економка АПК-2001.-№1.-С.31-33.
106
7. Даниленко A.C. Основш напрямки удосконалення земельних вщносин та i'x роль у формуванш стратеги национально! продовольчо! безпеки Украши у XXI стол1тп / A.C. Даниленко // Нова економ1чна парадигма формування стратеги национально! продовольчо! безпеки Укра!ни у XXI cmnirri.-K.: IAE УААН, 2001.-С.54-64.
8. Hami грунти: бажаш, пщ загрозою й охороною // Пропозищя. - 2010. -№10. - С.38 - 43.
9. Концепцш Загальнодержавно! програми використання та охорони земель до 2022 року // Земельно-правовий та аналличний ресурс. Моя земля. -1РЦ "Реформування земельних вщносин в Укра1ш'7/ http://www.myland.org.ua/index.php?id=3180&lang=uk
10. Горбань В.А. Вплив еолово-грунтових вщклад1в на компоненти та структурш елементи лкових культурбюгеоценоз1в степово! зони Укра1ни / В.А. Горбань // Грунтознавство. - 2009. Т. 10, № 1-2. - С.90-94.
11. Ганначенко С. Л. 1нновацшш ресурсозбер1гаюч1 технологи в землеробств1 // Економка АПК.-2011.-№1. - С.99-103.
Summary Berezjuk S.V., Garnik O.I.
Vinnitsa National Agrarian University
ECOLOGICAL AND ECONOMICAL PROBLEMS OF LANDUSE
IN UKRAINE
In the article the main problems of landuse are considering and main causes of degradation processes are explored.
Рецензент - д.е.н., професор Музика П.М.
107
