CC BY
56
шения экономической эффективности вложения инвестиций в предприятия аграрного сектора.
Ключевые слова: аграрное производство, инвестиции, предприятие, инвестиционные ресурсы, формы хозяйствования.
Maydanevich P.M. Potential possibilities of development of agrarian production are in the conditions of the limited investment resources
The potential opportunities of development of agrarian manufacture in conditions of the limited investment resources are investigated. The directions of increase of economic efficiency of an investment of investments into the enterprises of agrarian sector are proved.
Keywords: agrarian production, investments, enterprise, investment resources, forms of manage. _
УДК 330.322 Доц. 1.Н. Карпунь, канд. екон. наук -
Львiвський Д1НТУ м. В'ячеслава Чорновола
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВАРТОСТ1 КАП1ТАЛУ 1НВЕСТИЦ1ЙНОГО ПРОЕКТУ
Виршальною умовою розвитку i стабшзацп життездатносп будь-якого вироб-ництва е доцшьшсть вкладень катталу в той чи шший проект. Визначення плати за користування фшансовими ресурсами е одним з основних завдань в оцшюванш еко-номiчноi ефективносп реальних швестицш - щни швестицшного проекту.
Ключов1 слова: швестування, швестицшний проект, вартють катталу.
Постановка проблеми. Проблема залучення джерел iнвестицiйноi дь яльност в Укра'ш нинi е надзвичайно складною i невмолимо посилюеться значною потребою в швестицшних ресурсах для подальшоi структурноi пе-ребудови економжи Украiни, стабiлiзацii економiчного стану та забезпечення його зростання. Постшне недошвестування реального сектору економiки Ук-ра'ни потребуе зосередження пильно' уваги до мобшзаци i використання на-явних швестицшних ресурЫв. Водночас, реалii нацюнально' економiки уне-можливлюють повне використання теори iнвестування, напрацьованих зару-бiжною економiчною наукою.
Аналiз останнiх дослвджень та публiкацiй. Свiтовий досвiд сформу-вав певну систему знань про основш методи оцiнювання доцiльностi швестицш, як масштабно висвiтлено у працях науковщв економiчноi теорii: Л. Абалкша, О. Амошi, Ш. Бланкарт, в. Бойка, Ф. Бутинця, В. Василенка, А. Гальчинського, В. Гейця, Г. Гольдштейна, П. Завалша, О. Кузьмша, В. Ко-вальова, I. Лукшова, В. Марцина, в. Мних, Г. Мамутова, Г. Нам, В. Опарша, А. Поручника, С. Покропивного, А. Поддерьогша, В. Савчука, О. Терещенка, Л. Федулово", В. Федоренко, Г.О. Швиденко, А. Чухна, Ю. Яковлева, М. Брауна, Е. Детсона, П. Друкера, Д. Ейкерлофу, Р. Лукаса, М. Портера, Б. Санто, М. Спенсу, Д. Опглща, Й. Шумпетера та ш.
Виклад основного матерiалу. Оскшьки на сьогодш банки е найбiльш розвиненими й активними елементами фiнансовоi системи, надзвичайно важ-ливо знайти точки дотику та обгрунтування особливо' ролi 'х в активiзацii ш-вестицiйних процеЫв на вiтчизняних виробництвах.
Досвiд передових кра'н свiту переконливо св^ить, що банки спромож-нi виступати, зосереджуючи значнi обсяги залучених фiнансових ресуршв, на
Науковий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.4
найбшьш ефективних та iнвестицiйних напрямках. Крiм того, банки як провщ-ники державно! грошово-кредитно! полiтики спроможнi впливати на грошову й цiнову стабiльнiсть, яка е базовою передумовою зростання заощаджень i кре-дитiв. Тому розвиток банювсько! системи Украши, на нашу думку, визначати-меться загальним розвитком економ^ держави, а звiдси банки будуть защкав-ленi в тому, щоб у сферi виробництва здшснювалися повноцiннi вщтворюваль-нi процеси, що неможливо без введення безпосереднiх швестицшних циклiв.
Водночас, ринок iнвестицiйних кредиив в Укршт залишаеться досить звужений i не забезпечуе потреб економiки i промисловостi в повному обсязь По-перше, як свiдчить практика, надання довготермшових кредитiв (термь ном вщ трьох рокiв) е рiдкiсним випадком для украшських банкiв. Основна причина - невисока питома вага довготермшових кош^в у пасивах банюв та надзвичайно висок ризики довготермiнового кредитування. По-друге - висо-кий рiвень вiдсоткових ставок за банкiвськими кредитами. Причина зумов-люеться тим, що в щну позичкового капiталу ниш закладаеться велика пре-мiя за вс можливi ризики, пов,язанi з швестицшним кредитуванням вироб-ництв, а також традицшш ризики, пов,язанi з недосконашстю само! банювсь-ко! системи. Тому для активiзацil банками довготермшового кредитування реального сектору економiки Украши необхiдно, на наш погляд, виробити власну концепщю розвитку кредитно! системи, зосередивши увагу на фун-кцюнуванш ушверсально! банювсько! системи iз спецiалiзованими фшансо-во-кредитними установами; подолати розрив у грошових потоках координа-ци попиту i пропозици на швестицшному ринку; пiдвищення рiвня економiч-ного обгрунтування iнвестицiйних проектiв.
Що стосуеться мехашзму вартостi капiталу, то на його вартють впли-вають таю чинники:
• р1вень прибутковост шших 1нвестицш, насамперед р1вень ввдсоткових ставок на ринку щнних папер1в (облнацш 1 акцш);
• р1вень ризику швестицшного проекту: чим вш вищий, тим вища буде вар-тють катталу;
• шфлящя: залежтсть пряма, оскшьки потенцшт кредитори будуть купляти щнт папери ем1тента-1нвестора тшьки в тому випадку, якщо р1вень доходу буде покривати або дор1внювати р1вню шфляци;
• джерела фшансування 1 !хня структура: чим б1льша частка позичкових ресур-с1в, тим вища вартють катталу.
Умовно вартють капiталу тим вища, чим вищий ризик, пов'язаний в часi з його вкладенням. Своею чергою, ризик шдвишуеться зi збiльшенням часового перюду. У цьому варiантi найдорожчим джерелом фшансування е власний (акцюнерний) каштал i реiнвестований прибуток, якi сприймаються на невизначений перiод, а в протилежному плат найдешевшим джерелом фь нансування е непрострочена кредиторська заборговашсть, як безпроцентний короткотермiновий кредит.
Взагалi вартiсть капiталу визначаеться як середня цша, яку виробниц-тво визначае за його залучення iз рiзних джерел. Звiдси, щоб визначити за-гальну вартiсть капiталу, необхiдно передуЫм оцiнити величину кожно! його складово!', тобто окремих джерел iнвестицiйного катталу (рис. 1).
Метод и оцшки BapTocTi швестищ иного кап ¡талу
"7
Ощнка вартост1 залучення власного кашталу
X
Оцшка BapTOCTi залучення позичкового кап ¡талу
За За рахунок За рахунок За За За
рахунок додатково1 1НШИХ рахунок рахунок рахунок
прибутку eMicii акцш ВНутр1ШН1Х кредитш випуску 1НШИХ
джерел банку оближи й джерел
1 г V 1 г 1 1 г 1 г
Оцшка середньозважено'1 вартост1 кап ¡талу (СЗВк)
Рис. C^adoei елементи eapmocmi швестицшного капталу
У наукових дослщженнях розрiзняють декiлька моделей визначення вартостi кашталу за рахунок емюп звичайних акцш.
Модель прогнозованого зростання дивiдендiв. За щею позищею вар-тiсть власного кашталу розраховують за такою формулою:
Ce = — + g ,
Р
(1)
де: Се - вартiсть власного кашталу; р - ринкова щна одше! акци; Дi - дивщен-ди, передбачеш для виплати в перший рш реалiзацil iнвестицiйного проекту; g - прогнозоване щорiчне зростання дивiдендiв.
Наведена модель може бути придатна лише до тих виробництв, величина приросту дивiдендiв яких незмшна (постшна).
Цiнова модель капiтальних активiв (САРМ (Capital Assets Price Model). Ця модель найбшьш придатна за умов стабшьно! ринково! економши за мобiльностi даних, що характеризують прибутковiсть роботи виробника.
Формула розрахунку моделi мае такий вигляд:
Се = Crf + (См - адв (2)
де: Crf - показник прибутковост для безризикового вкладення кашталу; См -середнiй для ринку показник прибутковостц в - фактор ризику.
Характерно, що для розрахунку показника в для дослщжуваного ви-робництва використовуються данi минулих роюв. Регресiйний коефiцiент (вiдповiдна прямолшшна регресiя на залежнiсть, яка вщображае кореляцiю прибутковостi виробництва i середньо! ринково! прибутковостi) слугуе основою для ощнки в фактора.
Модель прибутку на акцш. Ознакою ще! моделi е те, що оцiнка вар-тостi власного капiталу базуеться на показнику прибутку на акцш, супроти не на величиш дивiдендiв. Практика свщчить, що саме показник прибутку на акцш визначае реальний дохщ акцiонерiв, незалежно вiд того, чи вш у вигля-дi дивiдендiв чи реiнвестуеться з тим, щоб видiлити iнвесторам доходи в пер-
^уковий вкник НЛТУ yKpa'1'ни. - 2G11. - Вип. 21.4
OTeOTmi. Вжодячи зi змicту цieï модeлi, ваpтicть влаcного капiталу визна-чаeтьcя за такою фоpмулою:
С. = р, (3)
дe: Па - вeличина пpибутку на одну акцш; Р - pинкова цiна однieï акцiï.
Тут ваpто зауважити, що навeдeнi вищe модeлi e лишe оцiнними, що пpиводять до piзниx peзультатiв, i жодна з нж нe можe точно визначити до^ товipну ваpтicть влаcного капiталу.
Модeль пpeмiï за pизик - маe оcобливий cтатуc, оcкiльки адpecована в договipний пpоцec. Ця позицiя (договip) здiйcнюeтьcя мiж потeнцiйним ш-вecтоpом i виpобником пpо такe: якою повинна бути пpeмiя (ïï вeличина) за pизик вкладeння капiталу. Якщо умовна одиниця Сн - те piвeнь вiддачi на вкладeння гpошeй iнвecтоpом, то ваpтicть капiталу, вкладeного в доодщжува-нe виpобництво, обpаxовують за такою фоpмулою:
С, = Сн + RP, (4)
дe RP - пpeмiя за prom.
Ваpтicть нового залучeного капiталу. ^и pозpаxунку ваpтоcтi нового (повтоpно) залучeного капiталу в пpактицi пpийнято викоpиcтовувати (в pам-каx модeлi зpоcтання дивiдeндiв) таку фоpмулу:
С. = Di + g, (5)
. P(1 - F) 5 W
дe: D - ваpтicть випуcку, що вiдобpажаe закономipнe знижeння pинковоï ваp-тоcтi акцiй, що знову (додатково) випуcкаютьcя; Р - pинкова цiна однieï ак-ци; Fi - дивiдeнди, пepeдбачeнi за пepший piк peалiзацiï iнвecтицiйного ^о-eкту; g - пpогнознe щоpiчнe зpоcтання дивiдeндiв.
Ваpтicть капiталу чepeз випуcк пpивiлeйованиx акцiй. Доxiд на ^ивь лeйованi акцiï вcтановлюeтьcя за такою мeтодикою: на пpивiлeйованi акци виплачуeтьcя фiкcованi дивiдeнди i понад щ дивiдeнди, нeзалeжно вiд обcягу пpибутку, нiчого нe виплачуeтьcя. Звщод пpибутковicть на пpивiлeйованi ак-ци та ïx ваpтicть визначають за такою фоpмулою:
с,=d , (6)
дe: D - вeличина щоpiчниx дивiдeндiв на акцш; Р - pинкова цiна однieï акцiï.
У момeнт випуcку обл^аци пpодають за ïx номiнальною ваpтicтю. То-дi ваpтicть позичкового катталу (Cd) вимipюeтьcя номiнальною вiдcотковою ставкою обл^аци (in). Внаcлiдок змiни вiдcотковиx cтавок на цiннi папepи (у pазi iнфляцiï чи iншиx ^ичин), облiгацiï пpодаютьcя за цiною, що те збь гаeтьcя з номшальною. Виxодячи з номiнальноï вiдcотковоï ставки i номь нально!" ваpтоcтi обл^ацш, peальна пpибутковicть облiгацiï змiнюeтьcя:
• збiльшуeтьcя, коли pинкова цiна облпаци cпадаe, поpiвняно з номiнальною;
• змeншуeтьcя, коли pинкова цiна обл^ацш пiдвищуeтьcя.
Виxодячи iз циx peалiй, для оцiнки конкpeтноï пpибутковоcтi обл^а-цiï, тобто ваpтоcтi позичкового катталу, викоpиcтовують модeль тeпe-piшньоï ваpтоcтi облiгацiï в такому виглядi:
N INT H
PV = Z 7-INT- + --H-N, (7)
j=l(l + re) j (1 + re)N
де: PV - тепершня BapTicTb облiгацiï; INT - :rn,opi4Ha вiдсоткова виплата на обл^ацп; H - номшальна BapTicTb обл^ацп; N - кiлькiсть перiодiв (роюв) до погашення облiгaцiï; r - вщсоткова ставка на облiгaцiï.
Отже, шдприемство-емггент змушене щороку вносити суму нарахова-них вiдcоткiв та плюс номшальну вapтicть облiгaцiï на момент ïï погашення.
Виходячи з цих позицш, вapтicть позичкового кaпiтaлу визначаеться за такою формулою:
с = INT + (H - Vm)IN
d (Vm + M )12 ' ( )
де Vm - поточна ринкова цiнa облiгaцiï.
Загальна вapтicть iнвеcтицiйного кaпiтaлу визначаеться з урахуванням вартост кaпiтaлу з piзних джерел i називаеться середньозваженою вapтicтю кaпiтaлу (WACC), де:
WACC = WdCd(1 - T) + WpCp + WeCe, (9)
де: Wd, Wp i We - вщповщш частки позичкових коштiв, прившейованих aкцiй, власного кaпiтaлу (звичайних акцш i неpозподiленого прибутку); Cd, Cp i Ce -вapтicть вщповщних частин кaпiтaлу; T - ставка податку на прибуток.
Для розрахунку середньозважено!" вартост кaпiтaлу використовуеться у практищ така модель:
WACC = £ W х C, (10)
i=0
де: Wi - вартють кaпiтaлу, залученого /-го джерела; Ci - питома вага /-го дже-рела в загальному обcязi iнвеcтицiй; n - кiлькicть джерел, як використову-ються для фшансування iнвеcтицiй.
Висновки. Доcлiдження дають вщповщь, що середньозважена вар-тicть кашталу використовуеться в iнвеcтицiйному aнaлiзi: як ставка для дис-контування грошових потокiв пiд час визначення показника чисто!" тепе-piшньоï вapтоcтi проекту; для зютавлення з величиною внутршньо1' норми доходноcтi проекту.
У цьому аспект з'ясовано - якщо спрогнозувати cеpедньоpiчний гро-шовий потiк (чистий прибуток + амортизащя), а по^м кaпiтaлiзувaти його, використавши як дисконтну ставку середньозважену вартють кaпiтaлу, то от-римаемо вapтicть виробника.
Лггература
1. Борщ Л.М. 1нвестування: теор1я i практика : навч. пос1бн. / Л.М. Борщ, С.В. Герасимова. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во "Знания", 2007. - 685 с.
2. Бойко G.I. 1нвестування структурних реформувань промисловосп pегiоиу / G.I. Бойко, В.Б. Зойцеховський, М.П. Горин. - Львiв : Вид-во "1н-ту pегiоиaльиих досл^жет.", НАН Украши. - 2000. - 160 с.
3. Вовчак О.Д. Iивеcтувaиия : навч. поабн. / О. Д. Вовчак. - Львiв : Вид-во "Новий Св^-2000", 2007. - 544 с.
4. Крамаренко Г.О. Фшансовий менеджмент / Г.О. Крамаренко, O.G. Чорна. - К. : Центр навч. л^-ри, 2004. - 520 с.
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2011. - Вип. 21.4
5. Карпунь 1.Н. Санащя пiдприeмств : навч. поабн. / 1.Н. Карпунь. - Львiв : Вид-во "Магнолiя-2006м, 2008. - 448 с.
6. Козаченко Г.В. Управлшня швестищями на тдприемсга / Г.В. Козаченко, О.М. Ан-TinoB, О.М. Ляшенко та ш. - К. : Вид-во '^бра", 2004. - 368 с.
7. Череп А.В. 1нвестознавство : навч. поабн. / А.В. Череп. - К. : Вид-во "Кондор", 2006. - 398 с.
Карпунь И.Н. Исследование стоимости капитала инвестиционного проекта
Решающим условием развития и стабилизации жизнеспособности любого производства является целесообразность вложений капитала в тот или другой проект. Определение платы за пользование финансовыми ресурсами является одним из основных заданий при оценке экономической эффективности реальных инвестиций -цены инвестиционного проекта.
Ключевые слова: инвестирование, инвестиционный проект, стоимость капитала.
Karpun I.N. Research of cost of capital of investment project
The decision condition of development and stabilizing of viability of any production is expedience of investments of capital in a that or other project. Determination of paying for using financial resources is one of basic tasks at the estimation of economic efficiency of the real investments are costs of investment project.
Keywords: investing, investment project, cost of capital.
УДК 338.439 Доц. Н.Р. Джурик\ канд. техн. наук; ст. викл.
С.В. Майкова1, канд. техн. наук; ст. викл. Н.Я. Сусол1, канд. техн. наук; асист М.П. Ковальчук1, доц. В.В. Гаврилишин2, канд. техн. наук
ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА УКРАШИ
Розглянуто загальний стан i проблеми продовольчо'' безпеки в Укра'ш, яка по-сщае провщне мюце у нацюнальшй безпещ краши i е обов'язковою умовою сощаль-но'1 та економiчноï стабшьносп держави.
Ключовi слова: нацюнальна безпека, продовольча безпека, агропромисловий комплекс, система безпеки.
Поняття "нацюнальна безпека" - мщно ввшшло в коло загальносис-темних категорш у кшщ XX ст. Воно охоплюе широке коло проблемних зав-дань, як зумовлеш ризиками i невизначешстю в р1зних сферах д1яльност1. Нацюнальна безпека будь-яко'' держави базуеться на економ1чнш безпещ, од-шею з найважливших складових яко'' е продовольча безпека. Завдяки 'й до-сягаеться сталий сощально-економ1чний розвиток сусшльства, його демогра-ф1чне вщтворення.
Вщповщно до визначення продовольчо'' безпеки в м1жнародних угодах, це "такий стан економжи, при якому вЫм i кожному гарантуеться забез-печення доступу до продукпв харчування, питно'' води та шшим продуктам в якост^ асортиментi i обсягах, достатшх для фiзичного i соцiального розвитку особистост^ забезпечення здоров'я i вщтворення населення краши" [1].
Система нацюнально'' продовольчо'' безпеки базуеться на таких принципах: самозабезпечешсть, незалежнiсть, доступшсть, якiсть. Цi характерис-
1 Льв1вський шститут економши i туризму, м. Льв1в (Л1ЕТ);
2 Львiвська КА, м. Львiв
