CC BY
15
11. Jamison J, Graffy J, Mullis R, MantJ, Sutton S. Barriers to medication adherence for the secondary prevention of stroke: a qualitative interview study in primary care. Br J Gen Pract. 2016;66(649):e568-76. Published online 2016 May 24. doi: 10.3399/bjgp16X685609
12. Lago A,Tembl JI,Pareja A, Ponz A,Ferrer JM, Valles J, Santos MT. Adherence to aspirin in secondary prevention of ischemic stroke. Cerebrovasc Dis 2006;21:353-6. https://doi.org/10.1159/000091542
13. Kulkarni SP, Alexander KP, Lytleetal B. Long-Term adherence with cardiovascular drug regimens. Am. Heart J. 2006;151(1):185-91.
♦
УДК 616.24-008.444:616.12-008.318/.331.1-072.1:612.13 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2018.1 (part 2).126933
ДОБОВ1 КОЛИВАННЯ АРТЕР1АЛЬНОГО ТИСКУ В ПАЩеНТШ 13 СИНДРОМОМ ОБСТРУКТИВНОГО АПНОЕ СНУ ТА СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТН1СТЮ 31 ЗБЕРЕЖЕНОЮ ФРАКЦ1еЮ ВИКИДУ
ДЗ «Запор1зька медична академiя пклядипломно'1 освти МОЗ Украти» бул. BiHmepa, 20, Запорiжжя, 69000, Украна
SE «Zaporizhzhya Medical Academy of Postgraduate Education of Health Ministry of Ukraine» Vinter boul., 20, Zaporozhye, 69000, Ukraine e-mail: andryana08@gmail.com
Ключовi слова: апное обструктивне yei CHi, серцева недостатнкть, apmepicmbHuu тиск, кров 'яного тиску мотторинг амбулаторний
Key words: apnea obstructive sleep, heart failure, arterial pressure, blood pressure monitoring
Реферат. Суточные колебания артериального давления у пациентов с синдромом обструктивного апноэ сна и сердечной недостаточностью с сохраненной фракцией выброса. Андреева Я.А., Мирный Д.П., Сурмило Н.Н. Цель работы - изучить особенности суточных колебаний артериального давления по данным суточного мониторирования АД у пациентов с СОАС и СН с сохраненной фракцией выброса. Материалы и методы. Обследовано 86 пациентов с СОАС и СНсохФВ (1 группа), 74 пациента с СНсохФВ без СОАС (2 группа) и 52 пациента с СОАС и без СН (3 группа). Всем участникам исследования проведены кардио-ре-спираторный мониторинг, СМАД, ЭХО-КС, определение NT-proBNP. Результаты. САД и ДАД у больных с СНсохФВ и СОАС в целом за сутки и в ночное время были выше, чем в группах сравнения. Среди
14. Morisky DE, Ang A, Krousel-Wood M, Harry J. Ward. Predictive validity of a medication adherence measure in an outpatient setting. J Clin Hypertens (Greenwich). 2008;10(5):348-54.
15. Sabate E. Adherence to long-term therapies: evidence for action. Geneva: WHO; 2003.
16. Simpson E, Eurich DT, Majumdaretal SR. A meta-analysis of the association between adherence to drugtherapy and mortality. BMJ. 2006;333:15.
Я.О. Андреева, Д.П. Мирний, М.М. Сурмило
патологических суточных профилей преобладал «non-dipper». При проведении множественного регрессионного анализа установлено, что уровень САД в ночное время определялся ИАГ (в=0,386, р<0,05) и СрSaO2 (в=0,339, р<0,05). Уровень ДАД в ночное время определялся показателем ИАГ ф=0,412, р<0,05). Выводы. У пациентов с СОАС и СНсохФВ достоверно чаще регистрируется недостаточное снижение АД ночью и большая вариабельность АД в течение суток. С увеличением тяжести СОАС чаще регистрируются суточные профили «non-dipper» и «night-peaker», увеличивается вариабельность АД. При проведении множественного регрессионного анализа установлено, что уровень САД в ночное время определялся ИАГ (в=0,386, р<0,05) и СрSaO2 (в=0,339, р<0,05), уровень ДАД в ночное время определялся показателем ИАГ (в=0,412, р<0,05).
Abstract. Blood presure variability in patients with obstructive sleep apnea syndrome and heart failure with preserved ejection fraction. Andreieva I.O., Myrnyi D.P., Surmilo M.M. The aim of the study was to investigate the features of daily blood pressure changes in patients with obstructive sleep apnea syndrome (OSAS) and heart failure with preserved ejection fraction based on the data of daily blood pressure monitoring. Materials and methods. 86 patients with OSAS and HFpEF (group 1), 74 patients with HFpEF without OSAS (2nd group) and 52 patients with OSAS and without HF (group 3) were examined. All participants of the study underwent cardio-respiratory monitoring, ABPM, echocardiography, NT-proBNP. Results. SABP and DABP in patients with HFpEF and OSAS were generally higher in the day and night than in comparison groups. "Non-dipper" dominated among the pathological daily profiles. As results of the multivariate regression analysis, it was found that the level of SABP at night was determined by IAH (в=0,386, p<0,05) andMeanSaO2 ф=0,339, p<0,05). The DABP level at night was determined by the IAH (в=0.412, p<0.05). Conclusions. Patients with OSAS and HFpEF have insufficient reduction in blood pressure at night and greater variability of blood pressure overnight. With the increase of OSAS severity more often daily profiles "non-dipper" and "night-peaker" are recorded, the variability of blood pressure increases. When performing a multivariate regression analysis, it was found that the level of SABP at night was determined by IAH (в=0,386, p<0,05) and MeanSaO2 ф=0,339, p<0,05); DABP level at night was determined by the IAH ф=0,412, p<0,05).
Синдром обструктивного апное сну (СОАС) е найбшьш розповсюдженим та найбшьш серйоз-ним розладом, пов'язаним зi сном. Доведено взаемозв'язок порушень сну з розвитком i про-гресуванням серцево-судинних захворювань, збшьшенням кардiо-метаболiчного ризику. По-ширешсть порушень дихання увi сш у хворих iз СН е дуже високою i досягае 60-80% за даними рiзних авторiв [1]. СОАС е бшьш поширеними у хворих на серцеву недостатнють (СН), шж у загальнш популяцп, i його наявшсть може сприяти прогресовi СН завдяки безпосередньому впливу гшоксп на мюкард, збшьшенню переднавантаження та постнавантаження, акти-ваци симпатично! нервово! системи та розвитку ендотелiальноl дисфункци. Профшь змш арте-рiального тиску (АТ) при СОАС характеризуемся шчним тдвищенням АТ, збшьшенням варiабельностi АТ та формуванням патолопчних добових ршмв АТ. Результати численних до-слщжень доводять вплив добових змш АТ на стан мюкарда, розвиток i прогресування СН [4]. При цьому бшьшють дослщжень добових змш АТ при СОАС проведено серед пащенпв з АГ та 1ХС, не проводилась диференцшована ощнка добових коливань АТ у хворих iз СН зi зни-женою та зi збереженою фракщею викиду [6, 7].
Тому метою дослщження стало вивчити особливосп добових коливань артерiального тиску за даними добового мошторування АТ у пащенпв iз СОАС та СН зi збереженою фракщею викиду.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
У вщкритому проспективному нерандо-мiзованому дослщженш проведено обстеження 86 пащенпв iз СОАС та СН зi збереженою фракщею викиду (СНзбФВ) (1 група), 74 пащенпв iз СНзбФВ без СОАС (2 група) та 52 пащенпв iз СОАС та без СН (3 група). Контрольну групу склали 20 практично здорових ошб. Ушм учасни-кам дослщження проведено загальноклшчне обстеження з обов'язковим офюним вимiрюванням АТ, вимiрюванням окружност ши!, тали та стегон, ваги, зросту, кардю-ресшраторний мош-торинг та добове мошторування АТ (ДМАТ). Дослщження проведено вщповщно до Хель-синсько! деклараци (1964 р.) та ухвалено ло-кальним етичним комтетом.
У дослшження не включалися хворi iз цент-ральним апное сну, значущими ураженнями клапашв серця; констриктивним перикардитом або гемодинамiчно значущим перикардiальним випотом; гiпертрофiчною або рестриктивною кардiомiопатiею; легеневим серцем або шшими захворюваннями, пов'язаними з iзольованою пра-вошлуночковою недостатшстю; гострим коро-нарним синдромом, шсультом або реваскуля-ризацiею мiокарда менше нiж за 3 мiсяцi до включення хворого в дослщження; пащенти, що мають алкогольну чи медикаментозну залеж-нiсть, пацiенти, що не дали згоду на участь у дослщженш.
Результати клшчного обстеження наведено в таблиц 1.
Таблиця 1
КлШчна характеристика обстежених oci6 (M±m)
Показник, одиниця 1група (n = 86) 2 група (n = 74) 3 група (n = 52) Контрольна група (n = 20)
Bík, рокв 48,9 ± 6,7 52,3 ± 5,3 49,7 ± 7,6 42,4 ± 4,6
Чоловши, ос1б 49 40 38 11
/KÍNKM, ос1б 37 34 14 9
1МТ, кг/м2 33,2 ± 1,7 31,1 ± 1,5 23,4 ± 1,2 21,1 ± 2,3
1ндекс тал1я/стегно, ум.од 0,91 ± 0,02 0,89 ± 0,02 0,77 ± 0,01 0,69 ± 0,012
САТ офк нии, мм рт.ст. 129,8 ± 2,6 128,1 ± 2,3 124,4 ± 1,8 121,5 ± 1,6
ДАТ оф1сний, мм рт.ст. 95,7 ± 2,3 96,4 ± 2.2 92,4 ± 1,8 91,2 ± 1,9
1АГ, еп/год 22,4 ± 2,8 2,4 ± 1,3 23,8 ± 3,6 1,8 ± 0,6
CpSaO2, % 92,4 ± 1,88 97,8 ± 1,5 96,16 ± 1,25 98,5 ± 1,0
MinSaO2, % 68,5 ± 2,2 93,5 ± 2,6 71,3 ± 1,8 94,1 ± 1,6
ФВ, % 56,8 ± 8,6 61,4 ± 7,2 62,7 ± 6,6 67,2 ± 7,1
Тест з 6-хвилинною ходьбою, м 516,8 ± 92 428,5 ± 88 728,8 ± 82 733,3 ± 74
Артер1альна г1пертенз1я, % 78 74 24 -
1ХС, % 65 44 - -
NT-proBNP, ммоль/л
678,3 ± 27,3
422,9 ± 28,7
182,6 ± 14,7
92,4 ± 11,3
Кардiо-респiраторний монiторинг проводився за допомогою системи SomnoCheck 2 (Weinmann, Германiя) за стандартною методикою. За результатами мониторингу визначався шдекс апное-гiпопное (1АГ) (кшьюсть епiзодiв за 1 годину), показник середньо! (СрSaO2) та мшмально! сату-раци (MinSaO2). Тяжкiсть СОАС ощнювалась згiдно з рекомендацiями Американсько! академи медицини сну (ICSD-3, 2014 р.) за 1АГ: немае СОАС (1АГ < 5 еп/год); легка (1АГ - 5-15 еп/год); середньо! тяжкост (1АГ - 15-30 еп/год); тяжка СОАС (1АГ > 30 еп/год) [5].
Добове мошторування артерiального тиску (АТ) (ДМАТ) проводили осцилометричним методом протягом 24 годин з штервалом вимiрю-вання 15/30 хв. (день/шч) на апаратi ABPM-04 (Meditech, Угорщина). Оцiнювали середне зна-чення систолiчного АТ (САТ), дiастоличного АТ (ДАТ) i пульсового АТ, iндекси навантаження тиском, варiабельнiсть АТ у перюд неспання i сну, стушнь нiчного зниження (СНЗ) АТ. Добо-вий профiль АТ оцiнювали за СНЗ САТ i ДАТ. Залежно вiд величини С1 видiляють 3 типи до-бових кривих АТ: нормальний (dipper) С1=10-20;
недостатнiй (non-dipper) С1=0-10; HÍ4Ha ппер-тошя (night picker) С1<0.
Тест з 6-хвилинною ходьбою проводився за стандартним протоколом [2]. Визначення N-тер-мiнального фрагмента попередника мозкового натршуретичного пептиду (NT-proBNP) проводилось методом iмунофepмeнтного аналiзу з використанням набоpiв peактивiв «Вектор-Бест» (Росiя).
Дiагностику СНзЗнФВ проводили вщповщно до peкомeндацiй Свропейсько! асощацп кардю-логiв [5]. Трансторакальна eхокаpдiогpафiя була проведена за допомогою апарату Siemens ACUSON X300 з датчиком 1,75 МГц у М-мо-дальному i двовимipному режимах у стандартних eхогpафiчних позицiях з використанням iмпульс-но! i постшно-хвильово! допплерографи i кольо-рового допплepiвського картування. Розрахову-валась фpакцiя викиду (ФВ).
Отpиманi даш були оброблено методами дескриптивно! статистики з розрахунком се-реднього арифметичного (М) i стандартного вщ-хилення середнього арифметичного (m). Досто-вipнiсть вiдмiнностeй показникiв мiж групами
ощнювалася за допомогою критерiю Манна-У!тш для кiлькiсних показникiв та критерда %2 для якiсних показникiв. Для виявлення взаемо-зв'язкiв мiж параметрами проведено кореля-цiйний аналiз за Сшрманом та багатофакторний регресiйний аналiз. Результати вважались значу-щими при рiвнi значущостi р<0,05. Розрахунки проводились за допомогою програмного забезпе-чення SPSS (SPSS Inc., USA).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Серед пащенпв 1 групи СОАС легкого сту-пеня мали 41 пацiент, середньо! тяжкостi -28 па-цiентiв та тяжку СОАС -17 пащенпв. У 3 груш СОАС легко! тяжкосп дiагностовано в 30 па-щей™, середньо! тяжкостi - у 22 пацiентiв. Па-цiентiв з СОАС тяжкого ступеня в 3 групi не було.
При проведенш ДМАТ показники як САТ, так i ДАТ у хворих iз СОАС та СН в цшому за добу i в нiчний час були вище, нiж у групах порiвняння. Даш наведено в таблиц 2.
При порiвняльному аналiзi встановлено, що середньодобовi значення САТ та ДАТ досто-
вiрно вiдрiзняються вiд показникiв контрольно! групи. При цьому найвищi показники САТ i ДАТ протягом доби, вдень та вночi було зареестро-вано в 1 груш осб. При ощнщ показникiв на-вантаження тиском було встановлено, що 1Ч САТ у цшому за добу перевищував контрольш показники в 17 оаб з 1 групи (20%), у 14 оаб 2 групи (21%) та лише у 8 осiб 3 групи (16%). У шчний час 1Ч для САТ перевищував допустим значення в 25 осiб 1 групи (29%), 8 оаб 2 групи (13%) та 13 оаб 3 групи (24%). Середньодобовий
14 для ДАТ був тдвищений у 16 (18%), 14 (17%) та 8 (13,5%) осiб з 1, 2 та 3 груп вщповщно. Нiчний 1Ч для ДАТ був достовiрно пiдвищений у
15 (18%) та 7 (13%) пащенпв 1 та 3 груп вщповщно (р<0,05). Значення 1Ч САТ i ДАТ у деннi часи в 1, 3 та контрольнш групах достовiрно не вiдрiзнялися. Серед ушх обстежених значення 1Ч для САТ та ДАТ, що перевищувало 50%, за-фiксовано в 9 пащенпв (6 осiб з 1 групи, 2 - з 2 групи та 1 - з 3 групи).
Таблиця 2
Показники добового мошторування АТ у обстежених oci6
Показник, одиниця 1 група (n = 86) 2 група (n = 74) 3 група (n = 52) Контрольна група (n = 20)
САТдоба, мм рт.ст. 134,9 ± 6,2 123,5 ± 7,2 121,4 ± 7,4 114,6 ± 7,2
ДАТдоба, мм рт.ст. 94,2 ± 4,4*¥ 81,6 ± 5,9 75,3 ± 5,6 73,6 ± 5,8
САТдень, мм рт.ст. 139,4 ± 9,2 129,3 ± 8,2 126,3 ± 9,4 123,4 ± 9,6
ДАТдень, мм рт.ст. 99,3 ± 5,2* 85,1 ± 6,3 79,6 ± 5,8 76,4 ± 6,5
САТнНь, мм рт.ст. 128,2 ± 6,8*§ 108,4 ± 6,1 113,6 ± 6,0 102,4 ± 7,1
ДАТ^чь, мм рт.ст. 88,6 ± 6,3 79,4 ± 7,8 70,2 ± 8,6 66,2 ± 8,3
Д1 САТ, % 6,6 ± 0,4 8,2 ± 0,3 7,6 ± 0,4 14,7 ± 0,5
Д1 ДАТ, % 6,3 ± 0,8 8,5 ± 0,3 7,5 ± 0,5 13,6 ± 0,3
ШВП САТ, мм рт.ст./год 22,7 ± 1,8*§ 16,3 ± 1,8* 16,8 ± 1,7* 8,2 ± 1,5
ШВП ДАТ, мм рт.ст./год 18,3 ± 1,9* 15,9 ± 1,6* 15,3 ± 1,4* 6,7 ± 1,3
Порушення добового профшю АТ було вияв- 2 (10%) пащенпв контрольно! групи. Серед лено в 64 (74,1%) пащенпв 1 групи, 33 (44,6%) патолопчних добових профшв переважав про-пацiентiв 2 групи, 25 (46,1%) пащенпв 3 групи та фшь з недостатнiм шчним зниженням САТ («non
- dipper»), що був зареестрований у 48 (56%) пащенпв 1 групи, 25 (33,6%) пащенпв 2 групи, 17 (31,1%) пащенпв 3 групи. Також частина пащенпв мала негативний Д1 САТ («night-peakers»): 12 (14,2%) пацiентiв 1 групи, 1 (1,3%) пащент 2 групи та 6 (11,4%) пащенпв 3 групи. Недостатне шчне зниження ДАТ спостерiгалось у 47 (53,4%) пащенпв 1 групи, 29 (39,1%) пащенпв 2 групи та 16 (29,6%) пащенпв 3 групи. Залежно вщ сту-пеня СОАС змши добового профiлю АТ роз-под^лись таким чином. Серед пацiентiв з легким перебпом СОАС добовий профшь «non -dipper» рееструвався в 25 (30,3%) пащенпв, з перебпом середньо! тяжкостi - у 30 (64,0%) пащенпв та з тяжким перебпом - у 9 (47,1%) пащенпв. Уш пащенти з добовим профшем «night-peakers» для ДАТ мали тяжкий перебп СОАС. Залежно вщ ступеня ожиршня було зафiксовано такi особливостi: 33 (32,4%) пащенти з 1 сту-пенем ожиршня мали недостатне шчне зниження САТ, при 2 ступен ожиршня - 60,4% (22 пащенти) та при 3 ступеш - 67,4% (8 пащенпв).
У пащенпв ушх 3 груп достовiрно часпше порiвняно з контрольною групою рееструвалось пiдвищення варiабельностi САТ та ДАТ як у денш, так i в нiчнi години. Так, шдвищення ва-рiабельностi для САТ зареестровано в 44 (50,6%) пащенпв 1 групи, у 44 (58,2%) пащенпв 2 групи та в 31 (51%) особи 3 групи. Пщвищення ва-рiабельностi ДАТ фшсувалось у 49 (57,1%) пащенпв 1 групи, у 35 (46,4%) оаб 2 групи та в 34 (62,4%) пащенпв 3 групи. При проведенш ко-реляцшного аналiзу встановлено, що 1АГ мае сильний прямий кореляцшний зв'язок з варiа-бельнютю САТ (r=0,58, p<0,05).
При кореляцшному аналiзi у хворих iз СОАС та СН виявлено зв'язок мiж 1АГ (r=0,33, p<0,05) та ДАТ (r=0,31, p<0,05), 1Ч САТHiч (r=0,41, p<0,05), 1Ч ДАТнiч (r=0,48, p<0,05), Д1 ДАТ (r= -0,22, p<0,05), швидкiсть вранiшнього шдйо-му ШВП САТ (r=0,46, p<0,05) та ШВП ДАТ (r=0,31, p<0,05). Слщ звернути увагу, що бiльш сильний кореляцшний зв'язок мiж показниками 1АГ та ДАТ зафiксовано в групах 1 та 2.
При проведенш множинного регресшного аналiзу для ощнки предикторiв пiдвищення САТ та ДАТ у шчний час у якосп незалежних змiнних було використано 1АГ, MinSaO2, 1МТ, вiк. Встановлено, що рiвень САТ у шчний час визначався 1АГ (Р=0,386, р<0,05) та СрSaO2 (р=0,339, р<0,05). Рiвень ДАТ у нiчний час визначався показником 1АГ (Р=0,412, р<0,05).
Таким чином, результати нашого дослiдження свщчать про наявнiсть змiн добових профшв АТ як при iнтермiтуючiй гшокси при СОАС, так i
при СНзбФВ. Коморбщний перебiг цих патологш призводить до прогресування порушень регулювання артерiального тиску протягом доби. За результатами нашого дослiдження, хворi iз СОАС та СНзбФВ мають бшьш високi середньодобовi показники АТ, причому як у деннi, так i в нiчнi години, що збпаеться з результатами iнших дослiджень [2, 3]. У пащенпв iз СНзбФВ без проявiв СОАС зафiксовано шдвищення середньодобових по-казникiв САТ та ДАТ i переважання добового профшю «non - dipper». Поеднання СОАС та СНзбФВ не ильки зумовлюе бшьш тяжкий перебп СОАС, про що свщчить розподiл хворих у групах спостереження за ступенем тяжкосп та 1АГ, а й призводить до бшьш виразних порушень добових коливань АТ. Хворi 1 групи мали найбiльшi значення середньодобового, шчного та денного САТ i ДАТ, а також показниюв на-вантаження тиском та варiабельностi АТ. Крiм цього, пацiенти з поеднаним перебпом СОАС та ожирiнням у переважнш бiльшостi мали середньо! тяжкостi та тяжкий перебп СОАС, бшьш висою значення ДАТ у шчний час. У цш груш достовiрно часпше зустрiчався добовий профiль АТ «night-peakers». Найбiльшi значення варiабельностi АТ також було зафшсовано в 1 груш. Таким чином, можна зробити висновок, що тяжюсть СОАС визначае бшьш висою значення ДАТ у шчний час та варiабельностi АТ протягом доби. Саме недостатне шчне зниження АТ, особливо ДАТ, е несприятливою прогностичною ознакою розвитку раптово! коронарно! смерп. Доведено, що пащенти iз СОАС мають достовiрно шдвищений ризик раптово! смертi протягом сну та збшьшений ризик розвитку серцево-судинних подш.
ВИСНОВКИ
1. У пащенпв iз СОАС та СНзбФВ достовiрно частiше рееструеться недостатне зниження АТ вночi та бiльша варiабельнiсть АТ протягом доби. 3i збiльшенням тяжкосп СОАС часпше рееструються добовi профш «non-dipper» та «night-peaker», збiльшуеться варiабельнiсть АТ.
2. При проведеннi множинного регресшного аналiзу встановлено, що рiвень САТ у нiчний час визначався 1АГ (р=0,386, р<0,05) та СрSaO2 (Р= 0,339, р<0,05); рiвень ДАТ у шчний час визначався показником 1АГ ф= 0,412, р < 0,05).
3. Перспективи подальших розробок. Врахо-вуючи отриманi даш, необхiдною е подальша оцiнка особливостей добових коливань АТ у пащенпв iз СН та СОАС залежно вщ комор-бiдно! патологi!.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Adult obstructive sleep apnoea / A. Jordan, D. McSharry, A. Malhotra // Lancet. - 2014. - Vol. 383, N 9918. - P. 736-747.
2. ATS Statement: Guidelines for the Six — Minute Walk Test // Am. J. Respir. Crit. Care Med. — 2002. — Vol. 166. — P. 111-117.
3. 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure / P. Ponikowski, A. Voors, S. Anker [et al.]. // Eur. Heart J. - 2016. -Vol. 37. - P. 2129-2200.
4. Gladden J. Heart failure with preserved ejection fraction / J. Gladden, W. Linke, M. Redfield // Eur. J. Physiol. - 2014. - Vol. 466, N 6. - P. 1037-1053.
5. International Classification of Sleep Disorders 2 and American Academy of Sleep Medicine Practice Parameters for Central Sleep Apnea / M. Mansukhani,
B. Kolla, K. Ramar [et al.] // Sleep Med. Clinics. - 2014.
- Vol. 9, N 1. - P. 1-11.
6. Masked Hypertension and Morning Blood Pressure Surge in Patients with Obstructive Sleep Apnea Syndrome / S. Miyata, A. Noda, H. Otake [et al.] // Journal of Sleep Disorders: Treatment and Care. - 2016. -№ 05(01). Режим доступу: http://www.scitechnol.com/-peer-review/masked-hypertension-and-morning-blood-pressure-surge-in-patients-with-obstructive-sleep-apnea-syndrome-DEbH.php?article_id=4614.
7. Wang Zhang. Obstructive sleep apnea syndrome (OSAS) and hypertension: Pathogenic mechanisms and possible therapeutic approaches / Wang Zhang, Liang-yi si // Upsala J. Medical Sciences. - 2012. - Vol. 117, N 4.
- P. 370-382.
REFERENCES
1. Jordan A, McSharry D, Malhotra A. Adult obstructive sleep apnoea. The Lancet. 2014;383(9918):736-47. doi: 10.1016/S0140-6736(13)60734-5
2. ATS Statement. American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine. 2002;166(l):111-7. doi: 10.1164/ajrccm.166.1.at1102
3. Ponikowski P, Voors A, Anker S, Bueno H, Cle-land J, Coats A, Falk V, Gonzalez-Juanatey J, Harjola V, Jankowska E, Jessup M, Linde C, Nihoyannopoulos P, Parissis J, Pieske B, Riley J, Rosano G, Ruilope L, Rus-chitzka F, Rutten F, van der Meer P. ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. European Heart Journal. 2016;37(27):2129-200.
4. Gladden J, Linke W, Redfield M. Heart failure with preserved ejection fraction. Pflügers Archiv - Euro-
pean Journal of Physiology. 2014;466(6):1037-53. doi: 10.1007/s00424-014-1480-8
5. Mansukhani M, Kolla B, Ramar K. International Classification of Sleep Disorders 2 and American Academy of Sleep Medicine Practice Parameters for Central Sleep Apnea. Sleep Medicine Clinics. 2014;9(1):1-11.
6. Miyata S, Noda A, Otake H, Yasuda Y. Masked Hypertension and Morning Blood Pressure Surge in Patients with Obstructive Sleep Apnea Syndrome. J Sleep Disor: Treat Care 5:1; 2016. doi: 10.4172/2325-9639.1000168
7. Zhang W, Si L. Obstructive sleep apnea syndrome (OSAS) and hypertension: Pathogenic mechanisms and possible therapeutic approaches. Upsala Journal of Medical Sciences. 2012;117(4):370-82. doi: 10.3109/03009734.2012.707253
♦
УДК 614:253.2-055:616-006.44-036 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2018.1 (part 2).126934
1.В. Василевська НЕХОДЖК1НСЬКА Л1МФОМА В
ПРАКТИЦ1 С1МЕЙНОГО Л1КАРЯ (кл^чне спостереження)
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украти»
кафедра сшейно! медицини ФПО
(зав. - д. мед. н., доц. 1.Л. Височина)
вул. В. Вернадского, 9, Днinро, 49044, Украша
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
e-mail: simed.dnepr@gmail.com
Ключовi слова: неходжктська лiмфома, фебрильна нейтропенiя, медичний супровiд онкологiчних хворих, кпжчне спостереження
Key words: non-Hodgkin's lymphoma, febrile neutropenia, medical support of cancer patients, clinical observation
