CC BY
16
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro HaqioHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHoi' mcahuuhh Ta 6ioTexHonorm iMeHi C.3. I^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet6724
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 638.178.2
тт • • • ч • •• • ••
Динам1ка змшення концентрац1и м1ристиново1 та пальм1тиново1 жирних кислот в бджолиному обнгжжч протягом пилконосного сезону
1.Г. Калiнiна it.lab12@ukr.net
1нститут тваринництва НААН Украгни, вул. 7 Гвардшськог армИ, 3, смт Кулиничi, Харювський р-н, Харювська обл., 62404, Украна
У статт1 висвгтлено основт закономгрностг зв'язюв, що впливають на продуктивтсть, розвиток бджолиног амЧ. Для виконання поставленого завдання, протягом пилконосного сезону 2008-2010 роюв, вгдгбрано зразки бджолиного обтжжя полгфлорного пилку в Харкгвськгй областг Вовчанського району, яка е типовою частиною рослин г посгвгв кормових г техтчних сгльськогосподарських культур на сходг Украгни. 1з експериментального матергалу отримано ефгри жирних кислот. Екстра-гування лтдгв проведено сумгшшю хлороформ - метанолом (2 : 1) з подальшим метилуванням метилатом натргю. 1дентифг-каця жирних кислот проведена методом газо - ргдинног хроматографа з наступними умовами роботи: температура детектора - 260 °С, температура тжектора - 250 °С, початкова температура колонки - 170 °С, юнцева температура колонки -210 °С, газ-носш - азот (швидюсть потоку 2 мл/хв.). Колонку заповнювали полярною ргдкою фазою (еттенглжольсукцта-том). Отримат результати статистично оброблено. Вивчено спектр жирних кислот, який приваблюе бджгл г е атрактан-тами. Вт характеризуешься наявтстю мгристиновог, пальмтиновог, олетовог, лтолево! г лтоленово! кислот. У статтг вгдстежено динамгку змтення мгристиново! та пальмгтиново! жирних кислот залежно вгд перюду збору. Вивчено динамгку змти вмгсту жирних кислот в бджолиному обтжжг з сезонними вгдмтностями г бюлоггчними особливостями мгжроками. А також вивчена закономгртсть впливу цих жирних кислот пилку на розвиток бджолиних амей г встановлена середня норма гх потреб подекадно в зон Лгсостепу. Отримано регресшш ргвняння, що дозволяють коригувати концентрацп цих кислот. Встановлено, що бджолине обтжжя найбыьш збагачене жирними кислотами в юнщ весни г початку лгта (перюд розвитку бджолиного гтзда). Аналгзуючи яюсть пилку, принесеного бджолами, встановлено, що перюд найбыьш ттенсивного росту бджолиних амей збггаеться з перюдом заготгвлг пилку з високим ргвнем жирних кислот.
Ключовi слова: бджолине обтжжя, яюсть бджолиного обтжжя, незамтш жирш кислоти, мгристинова кислота, па-льмгтинова кислота, розвиток бджолородин.
Динамика изменения концентрации миристиновой и пальмитиновой жирных кислот в пчелинной обножке в период пылконосного сезона
И.Г. Калинина it.lab12@ukr.net
Институт животноводства НААН Украины, ул. 7-ой Гвардейской армии, 3, пгт Кулиничи, Харьковский р-н, Харьковская обл., 62404, Украина
В статье отражены основные закономерности связей, влияющих на производство, развитие пчелиной семьи. Для выполнения поставленной задачи в течение пилконосного сезона 2008-2010 годов, отобраны образцы пчелиной обножки полифлор-ной пыльцы в Харьковской области Волчанского района, которая является типичной частью растений и посевов кормовых и технических сельскохозяйственных культур на востоке Украины. Из экспериментального материала получены эфиры жирных кислот. Экстрагирование липидов проведено смесью хлороформ - метанол (2 : 1) с последующим митилированием метилатом натрия. Идентификация жирных кислот проведена методом газо-жидкостной хроматографии со следующими усло-
Citation:
Kalinina, I.H. (2016). Changes in the concentrations of myrystynova end palmitic fatty acids of bee's pollen during polliniferous season. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(67), 108-112.
виями работы: температура детектора - 260 °С, температура инжектора - 250 °С, начальная температура колонки -170 °С, конечная температура колонки - 210 °С, газ-носитель - азот (скорость потока 2 мл / мин.). Колонку заполнена полярной жидкой фазой (етиленгликольсукцинатом). Полученные результаты статистически обработаны. Изучен спектр жирных кислот, который привлекает пчел и является атрактантом. Он характеризуется наличием миристиновой, пальмитиновой, олеиновой, линолевой и линоленовой кислот. В статье отслежена динамика изменения миристиновой и пальмитиновой жирных кислот в зависимости от периода сбора. Изучена динамика изменения содержания жирных кислот в пчелиной обножке с сезонными различиями и биологическими особенностями между годами. А так же изучена закономерность влияния этих жирных кислот пыльцы на развитие пчелиных семей и установлена средняя норма их потребностей в зоне Лесостепи подекадно. Получены регрессионные уравнения, позволяющие корректировать концентрации этих кислот. Установлено, что пчелиная обножка наиболее обогащена жирными кислотами в конце весны и начале лета (период развития пчелиного гнезда). Анализируя качество пыльцы, принесенной пчелами, установлено, что период наиболее интенсивного роста пчелиных семей совпадает с периодом заготовки пыльцы с высоким уровнем жирных кислот.
Ключевые слова: пчелиная обножка, качество пчелиной обножки, незаменимые жирные кислоты, миристиновая кислота, пальмитиновая кислота, развитие пчелосемей
Changes in the concentrations of myrystynova end palmitic fatty acids of bee's pollen during polliniferous season
I.H. Kalinina it.lab12@ukr.net
Institute of Animal NAAS of Ukraine, 7th Guards Army Str., 3, village Kulinich, Kharkov district, Kharkov region, 362404, Ukraine
The article reflects the basic laws of bonds, affecting the production, development of the bee family. To accomplish this, during the 2008-2010 period, Polyphlore sampled pollen in the Kharkiv region, Volchansk district, which is a typical part of the plants and crops of fodder and industrial crops in the Eastern Ukraine. From experimental materials was obtained fatty acid esters. Lipid extraction was conducted by chloroform - methanol mixture (2 : 1), followed by highlights of sodium methylate. Identification of fatty acids was carried out by gas-liquid chromatography with the following operating conditions: Detector temperature - 260 °C, Injector temperature - 250 °C, initial column temperature - 170 °C, final column temperature - 210 °C, carrier gas - nitrogen (flow rate 2 ml / min.). The column is filled with the polar liquid phase (etilenglikolsuktsinat). The results obtained are statistically processed. The spectrum of fatty acids, which attracts bees and is attractants. It is characterized by the presence of meristic, palmitic, oleic, linoleic and linolenic acids. The article traced dynamics of meristic and palmitic fatty acids depending on the collection period. The dynamics of changes in the fatty acid content of bee pollen with seasonal variations and biological characteristics between years. The article describes the impact of these pollen pattern offatty acids on the development of bee colonies and set the average rate of their needs in the forest-steppe zone every ten days. Obtained regression equations to correct the concentration of these acids. It was found that bee pollen is most enriched with fatty acids in the late spring and early summer (the period of development of bee nests). While analysing the quality of the pollen brought bees it was found that the most intense period of growth of colonies workpiece coincides with the period of pollen with a high level offatty acids.
Key words: bee's pollen, quality bee's, fatty acid indicatjr, essential bee's, myrystynova asid, palmitic asid, development of bee's colonies
Вступ
Встановлено, що KpiM вуглеводiв i бшшв, лшщна фракщя е одшею з основних складових бджолино! обшжки (Taranov, 1986). Ця фракщя в першу чергу е основним джерелом енерги для бджш. KpiM того, ii складовi - таю, як жирш кислоти, в тому числ неза-мшш жирш кислоти, стерини та iншi грають ключову роль в розвитку, харчуванш та ввдтворенш (Manning, 2001). Привабливють окремих медоносних рослин для бджш пояснюеться властивостями ллпдш i окремих жирних кислот. Специфiчний набip ефipних олш у пилку визначае його запах, який вiдpiзняеться ввд аромату суцвиъ в цшому. Спектр жирних кислот, яш приваблюють бджш i е атрактантами, характеризуемся наявшстю мipистиновоi, пальмггиново!, олешово!, лшолево! i лшоленово! кислот (Dobson, 1988).
Реалiзацiя спадкових можливостей бджолино! сш'! залежить ввд харчування: бджоли piзних порвд неод-наково реагують на сформоваш коpмовi запаси i в силу цього не piвноцiнно використовують !х для ви-рощування розплоду, зб№шення сили им'!, а також
накопичення меду. Тому знания про ресурси бджоли-ного обшжжя i змши його якосп протягом року для кожного репону необхщш (Bogdanov, 2003). Осшльки протягом сезону бджоли приносять бджолине обшжжя з рiзних рослин, природно, що вмют речовин в цьому кормi рiзний (Ьо^о, 1977). Все це спричинюе необхвдшсть подальшого вивчення жирних кислот.
Метою роботи було дослщити яшсть бджолиного обшжжя за жирнокислотними показниками у перюд цвтння рiзних пилконоав з квггня по серпень протягом трьох рошв та встановити середню норму потреб мiристиновоi, пальмииново!, олешово!, лшолево! та лшоленово! жирних кислот для бджолородин .Шсос-тепу Схвдного репону.
MaTepiai i методи дослщження
Для виконання поставленого завдання протягом пилконосного сезону трьох рошв вщбирали зразки бджолиного обшжжя полiфлорного пилу на приватнш пасщ Маюеенко В.М. в Харшвськш обласл, яка е типовою частиною .Шсостепу Укра!ни з рослиншстю
та поавами кормових i техшчних сшьськогосподар-ських культур. Бджолине обшжжя ввдбирали щодня. З1бране пол1флорне обн1жжя ввдразу сушили при температур! 40 °С i попм збертали при температур! вщ 0-6 °C до проведення анал!зу (Louvо, 1977). 3i6-раний експериментальний матер!ал подр!бнювали на млинку марки «Циклон» до 0,1 мм. Екстрагування лщдш проводили сумшшю хлороформ метанол -соляна кислота з подальшим метилуванням метила-том натрш. Для щентифшацд метилових еф!р!в жирних кислот використовували газорщинний хроматограф «Chrom-5». Дослщження проводили в Випробу-вальному центр! 1нституту тваринництва НААН Украши, акредитованому зпдно ДСТУ/ISO/IEC 17025:2006. Отриман результати були перерахован! на абсолютно суху речовину та статистично обробле-н (Rivis and Fedoruk, 2010).
Результати та ïx обговорення
Отримаш данн змшення концентрацш м!ристино-во1 та пальмгганово1 жирних кислот окремо та побу-довано для них шшжмальну лшш тренда, яка дала змогу корегувати концентрацп жирних кислот для нормального розвитку бджолородин в Схщному реп-он Украши навесн та влигсу. Динам!ку змшення концентрацш лшолево1, лтоленовш, олешово! жир-них кислот було розглянуто ! описано у попередн!й статт!.
Розглянемо динамшу змшення концентрацш м!ри-стиново1 С14:0 кислоти в бджолиному обЩжж! протягом пилконосних сезошв трьох рошв. Навесн 2008 рока бджолине обн1жжя бджоли почали збирати лише у третш декад! квггня. 3 третьо! декади квггая по другу декаду травня середня концентрац!я м!ристиново1 кислоти поступово шдвищувалась з 0,18 ± 0,05 мг/100мг до 0,25 ± 0,04 мг/100мг ! набирала максимального значення. У трет!й декад! травня середня концентрац!я спадала до 0,08 ± 0,02 мг/100мг ! набу-вала м!н!мального значення. У 2009 роц! середня концентращя м!ристиново1 кислоти починала зроста-ти з м!н!мального значення, що приходилось на другу декаду кв^тня ! становила 0,06 ± 0,01 мг/100мг. У перш!й декад! травня вона набирала максимального значення ! складала 0,17 ± 0,02мг/100мг. Дал! середня концентращя з друго1 по третю декади травня поступово знижувалась з 0,12 ± 0,02 мг/100мг до 0,07 ± 0,01 мг/100мг. У квита 2010 року бджолине обшжжя зовам не забиралось у зв'язку з негодою. Його починали збирати с першо1 декади травня, на яку ! припадала максимальна середня концентращя м!ристиново1 кислоти, що становила 0,17 ± 0,02 мг/100мг. Дал! середня концентрац!я поступово знижувалась до тре-тьо1 декади травня ! набувала мшмального значення -0,11 ± 0,02 мг/100мг.
Узагальнюючи дан! за декадами за три досл!дн! роки, було побудовано пол!ном!альну л!н!ю тренда (апроксимацй' ! згладжування), яка дала змогу корегувати концентрацп м!ристиново1 кислоти для нормального розвитку бджолородин. Було виведено регресш-не р!вняння, за допомогою якого можливо розрахува-ти потр!бш концентрацп м!ристиново1 кислоти для
год!вл! бджш навесш: y = 0,0069x4 - 0,0922x3 + 0,3947x2 - 0,5761x + 0,2867 при R2 = 1, де y - концен-трац!я м!ристиново1 кислоти мг/100мг, х - декади протягом сезону, R - величина достов!рност! (рис. 1).
Вл!тку 2008 року середня концентрац!я м!ристи-ново! кислоти змшювалась хвилепод!бно. Вона з першо1 декади червня по другу декаду незначно зрос-тала з 0,07 ± 0,02 мг/100мг до 0,09 ± 0,01 мг/100мг, дал! у трет!й декад! спадала до м!н!мального значення - 0,06 ± 0,01 мг/100мг ! знову у першш декад! липня шдвищувалась до 0,10 ± 0,03 мг/100мг.
- середне2008-
201 ((pp..
квЬень 2квиень 3 1равень травень травень 1 2 3 строки ïiï<i|iv Iii декади
-Поливомиэль ная(середне 2008-201%!.,)
Рис.1. Динамжа коливання мiристиновоï кислоти в бджолиному обнiжжi навесш 2008-2010 рр.
- серепне2008-2010pp..
0.25
Il s s 0,20
'4 =
я g i 0,15
« s 0.10
s ° 0,05
s
"и Ъ
\ г
# Jt J / / / / / /
строки збору та декади
-Полиномиальная -pj-ip-iiv 'ЧУ'' 2010рр..)
Рис. 2. Динамiка коливання мiристиновоï кислоти в бджолиному обнiжжi влiтку 2008-2010 рр.
У другш декад! липня середня концентрац!я м!ри-стиново1 кислоти знову спадала до мшмального значення 0,06 ± 0,01 мг/100мг ! у третш декад! липня знову зростала до 0,09 ± 0,01 мг/100мг. Середня кон-центрац!я м!ристиново1 кислоти у першш декад! сер-пня незначно зменшувалась пор!вняно з попередньою ! становила 0,08 ± 0,03 мг/100мг. У другш декад! сер-пня вона набирала максимального значення ! складала 0,14 ± 0,03 мг/100мг, а у третш декад! вона знов спадала до 0,07 ± 0,01 мг/100мг. Влигсу 2009 року середня концентрац!я м!ристиново1 кислоти незначно зрос-тала з м!н!мального значення, що припадала на першу декаду червня ! становила 0,06 ± 0,02 мг/100мг до 0,13±0,02 мг/100мг, у третш декад! червня. У першш декад! липня вона спадала до 0,09 ± 0,01мг/100мг ! знову поступово п!двищувалась протягом чотирьох декад до 0,23 ± 0,05 мг/100мг, набираючи максимального значення. У трет!й декад! серпня середня конце-нтращя м!ристиново1 кислоти зменшувалась до 0,15 ± 0,02 мг/100мг. У 2010 роц! середня концентрац!я м!-ристиново1 кислоти зростала з першо1 декади червня по другу декаду червня з 0,08 ± 0,01мг/100мг до 0,16 ± 0,02 мг/100мг, ввдтак вона у третш декад! червня спадала до 0,13 ± 0,02 мг/100мг ! знову незначно п!дви-
щувалась у наступнш декад1 до 0,14 ± 0,03 мг/100мг. Наступн чотири декади середня концентращя м1рис-тиново! кислоти поступово зменшувалась з 0,12 ± 0,04 мг/100мг до 0,06 ± 0,01мг/100мг, досягая у другш декад1 серпня мшмального значення. Максимальна середня концентрац1я м1ристиново! кислоти припадала на третю декаду серпня i становила 0,20 ± 0,13 мг/100мг.
Узагальнюючи дат за декадами за три дослщш роки, було побудовано полiномiальну лшш тренда (апроксимацй' i згладжування), яка дала змогу корегу-вати концентрацп мiристиновоl кислоти для нормального розвитку бджолородин. Було виведемо регресш-не рiвняння, за допомогою якого можливо розрахува-ти потрiбнi концентрацп мiристиновоl кислоти для годiвлi бдж1л влiтку (рис. 2): y = -0,0003x4 + 0,0056x3 - 0,0418x2 + 0,1257x - 0,0193 при R2 = 0,9559, де y -концентращя мiристиновоl мг/100мг, х - декади про-тягом сезону, R - величина достовiрностi.
Розглянемо динамшу змiнення концентрацiй па-льмггиново! С16:0 кислоти в бджолиному обшжж1 протягом пилконосних сезонiв трьох рошв. Навеснi 2008 рока бджолине обшжжя бджоли почали збирати лише у третш декадi квiтня. Максимальна середня концентра^ пальмiтиновоl кислоти припадала на третю декаду квиня i становила 1,26 ± 0,13 мг/100мг. Попм вона поступово спадала до 0,38 ± 0,09 мг/100мг у третш декащ травня i набувала мшмального значення навеснi. У 2009 рощ мшмальна середня конце-
нтращя пальмiтиновоl кислоти в обнiжжi припадала на другу декаду квита i становила 0,30 ± 0,07 мг/100мг. Далi вона з друго1 декади квиня поступово зростала до першо1 декади травня з 0,30 ± 0,07 мг/100мг до 1,11 ± 0,03 мг/100мг i набирала максимального значення у весняний перюд. Протягом наступних двох декад середня концентращя поступово знижувалась до 0,32 ± 0,04 мг/100мг. У квита 2010 року бджолине обшжжя зовам не забиралось у зв'язку з негодою. Його починали збирати с першо1 декади травня. Середня концентращя пальмииново! кислоти у першш декащ травня складала 1,01 ± 0,06 мг/100мг, далi вона незначно збшьшувалась у другiй декадi травня до 1,08 ± 0,29 мг/100мг i набувала максимального значення. У третш декащ травня вона рiзко зменшувалась до 0,59 ± 0,06 мг/100мг i набувала мшмальне значення.
Узагальнюючи данi за декадами за три дослвдш роки, було побудовано полiномiальну лiнiю тренда (апроксимацп i згладжування), яка дала змогу корегу-вати концентрацй' пальмииново! кислоти для нормального розвитку бджолородин. Було виведемо регре-сшне рiвняння, за допомогою якого можливо розра-хувати потрiбнi концентрацп' пальмiтиновоl кислоти для годiвлi бдж1л навеснi: y = 0,0117x4 - 0,1428x3 + 0,5733x2 - 0,8256x + 0,3967 при R2 = 1, де y - концен-трацiя пальмiтиновоl кислоти мг/100мг, х - декади протягом сезону, R - величина достовiрностi (рис. 3).
cs Ш S 1- i ь
та
« £ =
ш о 1 S
к
£
1,50
1,00
0,50
КЕ1тень кв1тень травень травгнь травень 2 3 12 3
строки збору та декади
— середис 200S 2010pp.
* 3008р. 200°р. 2010р.
- Полиномиальная (исркдие 200S-ЯИОоо.Т_
Рис. 3. Динамика коливання пальмггиновоТ кислоти в бджолиному обнiжжi навесш 2008-2010 рр.
Влiтку 2008 року середня концентращя пальмии-ново! кислоти змiнювалась, а саме з першо1 декади червня, що мютила 0,42 ± 0,04 мг/100мг поступово зменшувалась до мшмального значення 0,24 ± 0,03 мг/100мг, що припадало на третю декаду червня i знову зростала у першш декащ липня до максимального значення - 0,60 ± 0,08 мг/100мг, вщтак знову спадала у третш декащ липня до 0,47 ± 0,02 мг/100мг, i знову незначно зростала у наступнш декадi до 0,48 ± 0,05 мг/100мг. Далi середня концентрацiя поступово знижувалась протягом трьох декад серпня i у третш декащ складала 0,26 ± 0,06мг/100мг. Влiтку 2009 року середня концентрацп пальмииново! кислоти поступово спадала з першо1 декади червня по другу i набирала мшмального значення 0,30± 0,09 мг/100мг, далi у третiй декадi червня зростала до 0,72 ± 0,13 мг/100мг i у другiй декащ липня знову спадала 0,59 ± 0,01 мг/100мг. Далi вона поступово збшьшувалась до 1,03 ± 0,12 мг/100мг i в другiй декащ серпня набирала максимальне значення, у третш декащ серпня вона знову спадала до 0,65 ± 0,01 мг/100мг. У 2010 рощ середня концентрацiя пальмииновох кислоти зростала
з першо1 по другу декаду червня з 0,41 ± 0,10 мг/100мг до 0,70 ± 0,08 мг/100мг, вщтак вона у третiй декащ червня спадала до 0,46 ± 0,05 мг/100мг, i знов у наступнш декащ шдвищувалась до 0,55 ± 0,13 мг/100мг. Далi середня концентращя поступово зменшувалась до 0,22 ± 0,02 мг/100мг, що припадала на першу декади серпня i знов шдвищувалась до 0,38 ± 0,14 мг/100мг, що припадала на третю декаду серпня.
я н
Р ° Ь
3 " 1 S = с
г о >
s = я
% "
S = S =
1,20 1,00 0,80 0,60 0,40 0,20
\ Т/ "з \ rv ъ
# $
0-
///////// строки збору та декади
-середнеЗООЭ-2010рр..
■ 20С9р. i 2010р.
-Полиномиальная Ссереджг 200S-2010рр..)
Рис. 4. Динамика коливання пальмггиновоТ кислоти в бджолиному обнЬжж влiтку 2008-2010 рр.
Узагальнюючи дан! за декадами за три досл!дн! роки, було побудовано пол!ном!альну л!н!ю тренда (апроксимаци ! згладжування), яка дала змогу корегу-вати концентрацп пальмгганово1 кислоти для нормального розвитку бджолородин. Було виведено регре-с!йне р!вняння, за допомогою якого можливо розра-хувати потр!бт концентрацй' пальмгганово1 кислоти для год!вл бджш влгтку (рис.10): y = -0,0002x6 + 0,0053x5 - 0,0572x4 + 0,2986x3 - 0,7844x2 + 1,0156x -0,063 при R2 = 0,8282, де y - концентрац!я пальм!ти-ново! мг/100мг, х - декади протягом сезону, R - величина достов!рност!.
Висновки
Викладен! матер!али св!дчать, що бджолине обн!-жжя мае р!зну динашку змши вмюту жирних кислот, яку спостер!гали з сезонними в!дм!нностями ! р!зни-цею м!ж роками. Найб!льш збагачено жирними кислотами бджолине обн1жжя було напришнщ весни ! л!та. Анал!зуючи як!сть пилку, принесеного бджола-ми, сл!д зазначити, що пер!од найб!льш !нтенсивного росту бджолиних с!мей не завжди зб!гаеться з !нтен-сивним приношенням пилку з високим р!внем жирних кислот.
В перспективi подальших до^джень вивчити динашку змiнення концентpацiй в бджолиному обнiжжi жирних кислот, яким притаманш антимiкpобнi влас-тивостi.
Бiблiографiчнi посилання
Taranov, G.F. (1986). Kоrma i kormlenie pchel.
Rosselkhozizdat. Moscow (in Russian). Manning, R. (2001). Fatty acids in pollen a revive of their
importance for honey bees. Bee World. 82(2), 60-75. Dobson, H.E.M. (1988). Survey of pollen and pollenkitt lipids - chemical cues to flower visitors. American journal of botany. 75, 180- 182. Bogdanov, S. (2003). Quality and Standards of Pollen and
Beeswax. Apiacta. 38(4), 334-341. Louvо, J. (1977). Scientific and practical aspects of feeding bees. the XXVI International Congress of beekeeping. Adelaide, Australia. 367-371. Rivis, J.F., Fedoruk, R.S. (2010). Kilkisni metody hro-matografichnogo vyznachennya indyvidualnyh lipidiv I girnyh kislot v biologichnomu materiali. Lviv: SPOLOM (in Ukrainian).
Стаття над1йшла до редакцп 3.09.2016
