CC BY
13
УДК 577.042.16:591.3
Моравська О.В., Вовк С.О. ©
1нститут землеробства I тваринництва Захгдного регюну Украши 81115, Львгвська обл., Пустомит1вськийр-н, с.Оброшино.
Лаборатор1я годгвлг тварин I технологи кормгв. е1епа. пюга\чка'а,таИ. ги
ЗМ1НИ ЖИРНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ ЗАГАЛЬНИХ Л1ПЩШ ТКАНИН ЕМБР1ОН1В ЗАЛЕЖНО В1Д Р1ВНЯ ТОКОФЕРОЛУ В РАЦ1ОН1 ГУСЕЙ У РЕПРОДУКТИВНИЙ ПЕР1ОД
З'ясовано динамжу змш жирнокислотного складу загальних лшвдв печшки, грудного м'язу i залишкового жовтку 25-добових ембрiонiв залежно вщ рiвня токоферолу в рацiонi гусей Ыро! оброшинсько! породи у репродуктивний перюд. Унаслiдок порiвняння жирнокислотного спектру загальних лшдав вказаних тканин ембрюшв, в ходi експериментальних дослiджень, встановлено вiрогiдне зростання кiлькостi полiненасичених жирних кислот, а саме ютотне збшьшення лшолево!, д^омо-у-лшоленово! та арахщоново! жирних кислот в печшщ, скелетному м'язi та жовтковому мiшку. Також, в складi лiпiдiв жовткового мiшку ембрюшв спостер^аеться збiльшення ейкозапентаеново!, докозапентаеново! та докозагексаеново! жирних кислот при збшьшенш рiвня вiтамiну Е в рацюш гусей.
Мета досл1ду. Метою дано! роботи було дослщження впливу рiвня токоферолу в рацiонi племiнних гусей у репродуктивний перюд на жирнокислотний спектр загальних лшдав тканин 25-добових ембрюшв.
Ключов1 слова. Племшш гуси, ембрюни, вiтамiн Е, печiнка, грудний м'яз, залишковий жовток, загальнi лшщи, жирнi кислоти.
Вступ. Експериментально доведено, що токофероли позитивно впливають на переб^ бiохiмiчних процесiв в органiзмi тварин, проте питання метаболiчноl i репродуктивно! ди токоферолу в органiзмi водоплавно! птицi, а саме гусей вивчеш дуже мало. Тому науково-практичний штерес становить вивчення впливу рiвня вiтамiну Е у рацiонi гусей батьювського стада у репродуктивний перюд на процеси бюсинтезу жирних кислот у тканинах ембрюшв та в цшому на метаболiчнi процеси тканин в перюд ембрюнального розвитку гусей.
Дослiдженнями проведеними в останш роки встановлено, що полшенасичеш жирнi кислоти (ПНЖК) виконують двi основнi функци, а саме являються структурним компонентом фосфолiпiдiв клггинних мембран [11,13] та попередниками ейкозановдв [12]. Як зазначено в багатьох л^ературних джерелах, токоферол стимулюе актившсть ферментних систем, а саме Л9-десатуразну активнiсть в процесi перетворення стеариново! кислоти в оле!нову та /\6-десатуразну активнiсть у ходi перетворення лшолево! кислоти в арахiдонову [5].
© Моравська О.В., Вовк С.О., 2009
135
Встановлено, що внаслщок наявност бокового ланцюга а-токоферол активно зв'язуеться з ланцюгами жирних кислот фосфолшвдв клiтинних мембран [5].
Ця взаeмозалежнiсть особливо стосуеться арахвдоново!, лшолево! та лшоленово! жирних кислот. Вважають, що арахiдонова кислота, завдяки наявност в нiй чотирьох ненасичених звязюв, краще звязуеться з а-токоферолом порiвняно з лiнолевою, лiноленовою i оле!новою кислотами, якi в свою чергу мютять вiдповiдно 3, 2 i 1 ненасиченi звязки [5,8,11]. Тим самим, в^амш Е регулюе спiввiдношення мiж вмiстом лшолево! та арахщоново! жирних кислот у фосфолшщах [5]. Однак, слiд вiдмiтити, що арахщонова кислота е мiшенню для вшьно-радикально! атаки, що в свою чергу стимулюе ферментативне перетворення И по одному з двох шляхiв - лшоксигеназному або циклооксигеназному, в результат чого утворюються простагландини, лейкотрiени i тромбоксани [8,11,14], де лiзофосфосфолiпiди утворенi при вiдщепленнi модифжовано! жирно! кислоти вщновлюються до вихiдного стану з використанням шшо! жирно! кислоти (у формi ацил-КоА). Таким чином може регулюватися жирнокислотний склад лшщних молекул в клiтиннiй мембранi [11].
Показано також, що в процес зв'язування з токоферолом полшенасичеш жирш кислоти накопичуються в фосфолiпiдному бiслоl клiтинних мембран i тим самим стабшзують швидкiсть процесу перекисного окиснення лшдав, стацiонарний рiвень якого в сою чергу забезпечуе нормальний мехашзм бiологiчних процесiв, а саме шдукуе апоптоз та приймае участь у формуванш клiтинного iмунiтету ембрiона [10,14,15].
Що стосуеться водоплавно! птицi, а саме гусей, то питання впливу токоферолу на бюлопчш процеси в органiзмi як ембрiонiв, так i дорослих гусей вивчено досить мало.
Виходячи з вищесказаного, метою нашо! роботи було дослiдження впливу рiзноl кiлькостi вiтамiну Е в ращош гусей батькiвського стада у репродуктивний перюд на змiни жирнокислотного складу загальних лiпiдiв печiнки, грудного м'язу та залишкового жовтку ембрiонiв.
Матер1али та методи.
Дослiдження проводились на чотирьох групах гусей Ыро! оброшинсько! породи 3-х рiчного вiку , аналопв за живою масою, на базi фермерського господарства с.Меденичi Дрогобицького району Львiвсько! областi у продовж 90-добового перiоду сiчня-березня 2008 року. Утримання гусей вигульне з вшьним доступом до корму i води. У кожнш вiдокремленiй групi знаходилося по 5 гусок i 1 гусаку.
Гуси 1-1 (контрольно!) групи отримували упродовж дослщного перiоду комбжорм ПК-33-3-89, який був збалансований за уЫма елементами живлення згiдно рекомендованих норм [4]. Гуси ще! групи отримували у складi комбiкорму 10 МО в^амшу Е (за рахунок складниюв комбiкорму) на голову на добу i не отримували жодних добавок в^амшу Е .
136
До комбжорму гусей 2-1, 3-1 i 4-1 дослщних груп на 100 кг комбжорму вводили вiтамiн Е у кшькосп вiдповiдно 2500 МО; 3500 МО i 4500 МО, що вщповщно становило 8,25 МО; 11,55 МО i 14,85 МО на голову на добу.
В дослщженнях використовували „Мжров^"™ Е Промiкс 50 французько! фiрми „Adisseo" у виглядi добавки до комбжорму з ретельним !х змiшуванням.
Упродовж дослiдного перiоду, окремо по групах вщбиралися iнкубацiйнi яйця та шкубувались в iнкубаторi марки "Ушверсал-55". На 25-ту добу шкубаци вiд п'яти ембрiонiв кожно! групи отримували зразки тканин печшки, грудного м'язу та залишкового жовтка для визначення жирнокислотного складу загальних лшдав.
Визначення жирнокислотного складу загальних лшдав проводили методом газорщинно! хроматографа [7]. Метиловi ефiри жирних кислот одержували шляхом прямо! переестерифiкацi! i роздшяли !х на хроматографi виробництва Чехiя „Хром-4" з полум"яно- iонiзуючим детектором ( довжина колонки 2,4 м , ширина - 4 мм, наповнювач полiетиленглiкольсукцинат на хромосорбi 60-80 меш.,температура випарювача 220"С, температура колонки 183"С, використання Н2 - 30 мл на хв.). Жирнi кислоти щентифжували, визначаючи час !х виходу тсля введення i порiвнювали з стандартом , в якосп якого використовували метиловi ефiри вiдомих жирних кислот.
Отриманш цифровi данi опрацьовували статистично
Результати 1 обговорення.
Аналiз результатiв власних дослiджень (табл.1) показуе, що у загальних лiпiдах грудного мязу ембрюшв 2-о! i 3-о! дослiдних груп iстотно зменшуеться кшьккть насичених жирних кислот порiвняно до ембрюшв контрольно! групи. Так в першш дослщнш групi зменшення вщбуваеться тiльки на 0,78%, тодi як в другш i третiй дослщних групах зменшення вщбуваеться вщповщно на 12,91% i 13,74%. Майже не змшюеться кшьккть мононенасичених жирних кислот, так в першш дослщнш грут зменшення вщбуваеться на 0,89%, в другш дослщнш грут - на 1,08% i в третш дослщнш грут на - 0,86% порiвняно до контрольно! групи. В свою чергу, ктотне збшьшення концентраци полшенасичених жирних кислот спостерiгаеться в другш дослщнш грут - на 13,44% та в третш дослщнш грут - на 12,20%, тодi як в першш дослщнш грут збшьшення вщбуваеться тшьки на 3,80%.
Таблиця 1.
Змши жирнокислотного складу загальних лшщ1в грудного м'язу
дослщжуваних ембршшв, %, (М±м, п=5).
Код жирно!' кислоти. Дослщш групи.
Контрольна група 1- ша дослщна група 2-га дослщна група 3-тя дослщна група
С14:0 (М1ристинова) 0,27+-0,02 0,26+-0,01 0,23+-0,02 0,23+-0,01
С16о (Пальмггинова) 12,97+-0,12 12,89+-0,29 10,82+-0,40** 11,04+0,08***
С16:1 (Пальмггоолешова) 4,15+ 0,07 3,57+ 0,17* 3,23+ 0,13*** 3,04+ 0,13***
С17:0 (Маргаринова) 0,55+ 0,03 0,54+ 0,02 0,48+ 0,03 0,45+ 0,02*
С18:0 (Стеаринова) 4,11+ 0,05 4,07+ 0,07 4,06+ 0,03 3,72+ 0,19
137
Продовж. Табл. 1
Код жирно!' кислоти. Дослвдт групи.
Контрольна група 1- ша дослщна група 2-га дослщна група 3-тя дослщна група
С18:1 (Оле!нова) 53,43+ 0,16 53,49+ 0,19 53,75+ 0,18 54,08+ 0,23
С182 (Лшолева) 11,43+ 0,19 11,47+ 0,11 12,89+ 0,15*** 12,75+ 0,07***
С18:3 (Лшоленова) 0,68+ 0,06 0,73+ 0,04 0,87+ 0,03* 0,89+ 0,03*
С20:1 (Гондо!нова) 0,60+_0,02 0,53+_0,02* 0,51+_0,02* 0,50+_0,02*
С20:2 (Ейкозад1енова) 0,12+ 0,01 0,11+ 0,02 0,11+ 0,02 0,12+ 0,01
С20:3 (Ейкозатр1енова) 0,31+ 0,02 0,53+ 0,03*** 0,51+ 0,03** 0,51+ 0,03**
С20:4 (Арах1донова) 8,09+ 0,09 8,59+ 0,05** 9,03+ 0,12*** 8,94+ 0,07***
С22:2 (Докозад1енова) 0,16+ 0,02 0,18+ 0,01 0,21+ 0,01 0,21+ 0,01
С20:5 (Ейкозапенаенова) 0,39+_0,03 0,40+_0,01 0,49+_0,02* 0,46+_0,02
С24:1 (Нервонова) 0,17+ 0,01 0,24+ 0,02* 0,23+ 0,02* 0,23+ 0,02*
С22:5 (Докозапенаенова) 0,54+_0,02 0,54+_0,02 0,69+_0,03** 0,62+_0,03
С22:6 (Докозагексаенова) 0,90+_0,02 0,93+_0,02 0,86+_0,03 0,88+_0,02
Жирш кислоти
Насичеш 17,90 17,76 15,59 15,44
Мононенасичеш 58,35 57,83 57,72 57,85
Полшенасичеш 22,62 23,48 25,66 25,38
Пршмгтка. У цш i наступних таблицях зiрочками позначенi значення, що статистично вiрогiдно вiдрiзняються вiд контрольних (* Р<0,05; ** Р<0,01; *** Р<0,001).
В таблицi 2 приведено динамжу змiн жирнокислотного складу загальних лшвдв печiнки ембрiонiв, залежно вщ рiвня вiтамiну Е в рацюш гусей батьювського стада.
1з даних таблиц 2 видно, що у складi лiпiдiв печiнки ембрiонiв зниження концентраци насичених жирних кислот вщбулось в першiй дослiднiй групi на 7,19%, в другш - на 8,39%, а в третш - на 7,67% порiвняно до контрольно! групи. Що стосуеться мононенасичених жирних кислот, то в другш дослщнш груш !х вмiст зменшився на 14,64%, у третш груш - на 12,21%, а в першш лише на 8,04% порiвняно до контрольно! групи. В свою чергу, в складi лшвдв печшки ембрюшв гусей першо!, друго! i третьо! дослiдних груп спостерiгаеться збiльшення вмкту полiненасичених жирних кислот вiдповiдно на 35,87%, 48,81% i 48,28% в порiвняннi з контрольною групою.
138
Таблиця 2.
Змши жирнокислотного складу загальних лш^в печшки дослщжуваних __ембршшв, %, (М±м, п=5)._
Код жирно! кислоти. Дослвдт групи.
Контрольна група 1- ша дослщна група 2-га дослщна група 3-тя дослщна група
С14:0 (М1ристинова) 0,39+-0,03 0,29+-0,02* 0,30+-0,02* 0,31+-0,02
С16:0 (Пальмггинова) 20,85+-0,17 20,18+-0,16* 19,93+-0,13** 20,07+-0,08**
С16:1 (Пальмггоолешова) 4,68+_0,04 4,29+_0,11* 4,19+_0,07*** 4,21+_0,07**
С17:0 (Маргаринова) 0,52+_0,03 0,47+_0,01 0,49+_0,03 0,50+_0,02
С18:0 (Стеаринова) 4,95+_0,11 3,85+_0,13*** 3,75+_0,03*** 3,78+_0,06***
С18:1 (Оле!нова) 49,63+_0,25 45,46+_0,31*** 41,93+_0,31*** 43,24+_0,19***
С18:2 (Шнолева) 8,11+_0,08 13,68+_0,24*** 15,17+_0,33*** 15,17+_0,51***
С18:3 (Лшоленова) 0,88+_0,06 1,14+_0,06* 1,09+_0,04* 1,10+_0,02*
С20:1 (Гондо!нова) 0,56+_0,03 0,69+_0,03* 0,70+_0,02** 0,66+_0,03
С20:2 (Ейкозад1енова) 0,15+_0,03 0,11+_0,01 0,12+_0,01 0,11+_0,01
С20:3 (Ейкозатр1енова) 0,47+_0,02 0,54+_0,02* 0,53+_0,02 0,51+_0,02
С20:4 (Арахщонова) 5,45+_0,03 5,80+_0,02*** 6,36+_0,19** 6,12+_0,07***
С22:2 (Докозад1енова) 0,21+_0,02 0,30+_0,02* 0,24+_0,02 0,24+_0,03
С20:5 (Ейкозапенаенова) 0,32+_0,03 0,29+_0,03 0,25+_0,02 0,25+_0,02
С24:1 (Нервонова) 0,25+_0,02 0,25+_0,02 0,23+_0,02 0,28+_0,03
С22:5 (Докозапенаенова) 0,64+_0,03 0,59+_0,02 0,58+_0,03 0,55+_0,03
С22:6 (Докозагексаенова) 0,61+_0,04 0,70+_0,02 0,72+_0,03 0,64+_0,03
Жирш кислоти
Насичеш 26,71 24,79 24,47 24,66
Мононенасичеш 55,12 50,69 47,05 48,39
Полшенасичеш 16,84 22,88 25,06 24,97
В таблиц 3 приведено жирнокислотний спектр загальних лшдав залишкового жовтка ембрюшв залежно вщ рiвня вiтамiну Е в рацюш гусей батькiвського стада. 1з даних таблицi 3 видно, що вмкт насичених жирних кислот у складi лiпiдiв залишкового жовтка ембрюшв знизився в першш дослщнш грут на 9,79%, в другш на - 12,83% i в третш на -13,90% порiвняно до ембрюшв контрольно! групи. Рiвень мононенасичених жирних кислот у складi лшвдв жовткового мшка 25-добових ембрiонiв гусей у першш дослщнш грут знизився на 7,00%, в другш грут - на 7,44% i в третш грут на - 7,79% в
139
порiвняннi з контрольною групою. Що стосуеться змш вмюту полiненасичених жирних кислот у складi лiпiдiв жовткового мiшка ембрiонiв гусей, то нами виявлено в першш дослщнш групi збiльшення !х рiвня на 40,37%, в другiй на -50,67% i в третш на - 53,94% порiвняно до ембрюшв контрольно! групи.
Таблиця 3.
Змши жирнокислотного складу загальних лтЫв залишкового м1шку
дослiджуваних ембрштв, %, (М±м, п=5).
Код жирно! кислоти. Дослвдт групи.
Контрольна група 1- ша дослщна група 2-га дослщна група 3-тя дослщна група
С14:0 (М1ристинова) 0,27+-0,02 0,30+-0,02 0,29+-0,02 0,29+-0,01
С16:0 (Пальмггинова) 21,34+-0,29 18,79+0,18*** 17,82+0,22*** 17,76+0,28***
С16:1 (Пальмггоолешова) 5,78+_0,34 4,46+_0,28* 4,34+_0,26* 4,38+_0,16**
С17:0 (Маргаринова) 0,59+_0,05 0,52+_0,02 0,51+_0,01 0,50+_0,02
С18:0 (Стеаринова) 3,12+_0,28 3,23+_0,12 3,45+_0,25 3,25+_0,09
С18:1 (Оле!нова) 52,48+_0,22 49,71+_0,17*** 49,61+_0,21*** 49,35+_0,15***
С18:2 (Лшолева) 10,11+_0,39 14,35+_0,30*** 15,02+_0,12*** 15,43+_0,53***
С18:3 (Шноленова) 1,09+_0,09 1,18+_0,06 1,18+_0,06 1,12+_0,03
С20:1 (Гондо!нова) 1,01+_0,13 0,91+_0,08 0,89+_0,07 0,91+_0,03
С20:2 (Ейкозад1енова) 0,09+_0,02 0,08+_0,01 0,09+_0,01 0,09+_0,01
С20:3 (Ейкозатр1енова) 0,14+_0,02 0,46+_0,04*** 0,53+_0,03*** 0,53+_0,02***
С20:4 (Арахщонова) 2,58+_0,23 3,75+_0,24* 4,33+_0,19** 4,54+_0,18***
С22:2 (Докозад1енова) 0,13+_0,01 0,16+_0,02 0,17+_0,02 0,17+_0,01*
С20:5 (Ейкозапенаенова) 0,20+_0,02 0,26+_0,02* 0,33+_0,02** 0,32+_0,02**
С24:1 (Нервонова) 0,14+_0,02 0,17+_0,02 0,15+_0,01 0,14+_0,01
С22:5 (Докозапенаенова) 0,27+_0,02 0,36+_0,02* 0,43+_0,02** 0,42+_0,03**
С22:6 (Докозагексаенова) 0,35+_0,02 0,40+_0,02 0,46+_0,02** 0,41+_0,02*
Жщ рн1 кислоти
Насичеш 25,32 22,84 22,07 21,80
Мононенасичеш 59,41 55,25 54,99 54,78
Полшенасичеш 14,96 21,00 22,54 23,03
В цiлому, iз отриманих нами даних стосовно змш жирнокислотного складу загальних лшвдв тканин ембрюшв, можна зробити висновок, що рiвень токоферолу в рацюш гусей батьювського стада у репродуктивний перюд стимулюе синтез полiненасичених жирних кислот, особливо лшолево!,
140
лшоленово! та арахщоново! жирних кислот, що очевидно пояснюеться впливом токоферолу на активнють ферментних систем, яю вщповщають за бюсинтез жирних кислот в тканинах ембрюшв. Разом з тим необхщно зазначити, що рiвень Е -в^амшного живлення гусей у перiод штенсивно! яйцекладки е визначальним стимулятором акумуляци токоферолу в жовтку яець, який виявляе ктотний вплив на процеси синтезу жирних кислот у тканинах в процес розвитку ембрюшв.
Л1тература
1.Данченко О.О., Калитка В.В. Про вiковi особливостi функцiонування системи антиоксидантного захисту гусеподiбних // Наук. вкн. Львiвск. держ. акад. вет. мед. - 2000. - Т.2. Ч.2, № 2. - С. 58-61.
2.Двинская Л.М. Биологическое действие и эффективность а-токоферола и синтетических антиоксидантов в кормлении кур: Автореф.дис... д-ра биол.наук: 03.00.04 / ВНИИФБ и П с.х.Ж. - Боровск. - 1976. - 49 с.
3.Кирилiв Б.Я. Лшщний та жирнокислотний склад тканин курей, ембрюшв i добових курчат за рiзного складу рацюну: автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. с.-г. наук./ Кирилiв Б.Я. - Львiв, 2004.- 17с.
4.Кирилiв Я.1., Ратич 1.Б. Методи контролю повноцшност комбiкормiв та оцшка кшькосп i якостi продукци. - Львiв 2004, 185с.
5.Куртяк Б.М., Янович В.Г. Жиророзчинш вiтамiни у ветеринарнш медицинi i тваринництвi.- Львiв: Трiада плюс, 2004.- 426с.
6.Куткша Л.Б., Янович В.Г. Жирнокислотний склад загальних лшдав у печiнцi гусенят виведених з яець з рiзним вмiстом вiтамiну Е // Наук. -техн. бюл. 1нст. бiол. твар. та ДНДК1 ветпреп. та корм. добавок.- Львiв, 2005.- В.6, №3-4.С. 215-218.
7.Немировський В.1., Терещук О.М., Гнатiв В.1., Скорохiд В.Й. Визначення оргашчних кислот у бюлопчному матерiалi методом газохроматографiчного аналiзу // Методичш рекомендаций - Львiв, 1984.- 40с.
8. Надиров Н.К. Токофероли и их применение в медицине и сельском хозяйстве. - М.: Наука, 1991.- 336с.
9.Ратич 1.Б., Кирилiв Б.Я. Жирнокислотний склад лшвдв тканин i жовтка яець курей-несучок за рiзноl кiлькостi i якостi лiпiдiв корму // Наук. вкн. Львiв. держ. академ. ветер. медик. iм.С.З.Гжицького.-2001.Т.З, №4.-С.88-94.
10.Рольник В.В. Биология эмбрионального развития птиц. - Ленинград: Изд. "Наука", 1968. - 425с..
11.Северин С.Е. Биохимия липидов и их роль в обмене веществ. - М.: Наука, 1981.-167с.
12.Смоляншов К.Б., Параняк Р.П., Янович В.Г. Бюлопчна роль полшенасичених жирних кислот // Бюлопя тварин.- 2002.- Т. 4, № 1-2.-С.16-30..
13.Galobart, J., Barroeta, A. C., Cortinas, L., Baucells, M. D. and Codony, R.. Research note. Accumulation of a-tocopherol in eggs enriched with (o3 and 0)6 polyunsaturated fatty acids. Poult. Sci. - 2002. - 81: 1873-1876.
14.Juan P. Infante A function for the vitamin E metabolite a-tocopherol
141
quinone as an essential enzyme cofactor for the mitochondrial fatty acid desaturases // FEBS Lett. - 1999. - Vol.446, № 1. - P. 1-5.(135).
15.Wang X., Quinn P.J. The location and function of vitamin E in membranes // Mol. Memb. Biol. - 2000. - Vol.17, № 3. - P. 143-156.
Summary E.V. Moravska, S.O. Vovk Institute Agriculture and Breebing of Animals Western Region, Obroshyno village, Pustomyty dstr., Lviv reg., Ukraine, 81115 CHANGES OF FATTY- ACID LEVEL OF THE GENERAL LIPIDS IN TISSUES OF 25-DAILY EMBRYOS DEPENDING ON A LEVEL OF VITAMIN E IN A DIET OF GEESE OF PARENTAL HERD DURING THE
REPRODUCTIVE PERIOD
Dynamics of changes fatty acids structure of the general lipids skeletal's muscles, a liver's and yolk's bag of 25-day's embryos of geese is found out depending on a level of tocopherol in a diet of geese by sulfur obroshun's breeds during the reproductive period. On the basis of comparison fatty acid structure of the general lipids natural decrease in the stated and monononsaturated fat acids is established, namely increase of quantity of polynonsaturated fat acids is established, namely increase linoleic, digomolinolenic, arachidonic,DPA and DHA fats acids, in the general lipids skeletal's muscles, a liver's and yolk's bag of 25-day's embryos of geese is established at increase of a level of vitamin E in a diet of geese ofparental herd during the reproductive period.
Стаття надшшла до редакцИ 24.09.2009
142
