CC BY
61
Бюджеты реформи в УкраГш та кражах ОЕСР
Пучко Анна Олександрiвна
Переяслав-Хмельницький державний педагопчний унiверситет 1мен'1 Григор'я Сковороди, кафедра фiнансiв, банк'тсько'Т справи /' страхування, кандидат економ'чних наук, УкраТна
Царук Анна Юрй'вна
Переяслав-Хмельницький державний педагопчний унiверситет 1мен'1 Григор 'я Сковороди, кафедра фiнансiв, банк'тсько'Т справи /' страхування, кандидат економ'чних наук, УкраТна
Анотащя. У статт проаналгёовано бюджеты реформи в УкраТш та краТнах ОЕСР. Доведено, що основними напрямками, за якими слщ проводити змши е податкова реформа, регуляторна реформа та перебудова пол^ики стимулювання пщприемництва, реформування системи соцiального захисту та сощального забезпечення, реформування складових сощальноТ сфери, адмiнiстративна реформа, реформування армп та правоохоронних органiв, адмiнiстративно-територiальна реформа. За результатами аналiзу зроблений висновок про необхщнють впровадження в УкраТш усшшного досвiду проведення бюджетний реформ краТнами ОЕСР.
Ключов1 слова: бюджеты реформи; свiтова економiчна криза; фтансова криза; бюджетна система; конкурентоспроможнiсть; доходи.
УДК 336.14 JEL Classification: Б62, H61, H72
DOI: http://dx.d0i.0rg/10.22178/роз.14-4
Вступ
Останнiми роками спостер^аеться входжен-ня бюджетно'' реформи в фазу активiзащi. За-вдяки прийняттю у 2001 роцi Бюджетного кодексу Укра'ни, уперше було гармонiзовано та взаемопов'язано державний бюджет i про-граму соцiально-економiчного розвитку кра-'ни. Було запропоновано бюджет розвитку, в якому передбачаються кошти на каттальш вкладення та iншi державнi шновацшш про-грами. Розпочато роботу iз запровадження програмно-цiльового методу фiнансування видатгав державного бюджету. Вiдбулося збь льшення фшансово'' незалежностi мiсцевих бюджетiв.
Проведення у середньостроковш перспективi бюджетних реформ, дасть можливкть забез-печити макроекономiчну стабiльнiсть, збала-нсованiсть та стшюсть бюджетно'' системи, що досягатиметься шляхом зниження подат-кового навантаження на економшу, проведення системних реформ у сощально-економiчнiй сферi, ефективно'' полiтики управлiння державним боргом, утримання
бюджетного дефiциту в економiчно безпеч-них межах, пiдвищення якостi надання соща-льних послуг та посилення сощального захисту громадян. Усе це сприятиме стабыьному соцiально-економiчному розвитку держави та тдвищенню рiвня життя i добробуту громадян Укра'ни.
Метою статтi е дослiдження та аналiз бюджетних реформ в Укра'ш та кра'нах ОЕСР.
Результати досл1дження
Проведення бюджетно'' реформи в Укра'ш ускладнюе завдання уряду щодо реалiзацii' бюджетно'' полiтики. Система впровадження бюджетно'' полiтики в Укра'ш також перебу-вае на стадп становлення, однак цей факт не применшуе й значення для реалiзацГi державно'' стратеги. Сучасна вггчизняна економiчна наука наголошуе на зростаннi значення ана-лiзу наслiдкiв впливу бюджету на економiчне життя у контекст стабiлiзацГi укра'нсько' економiки. Вчений О. Д. Василик [1, с. 56] ви-значае, що основною метою бюджетно'' поль
тики е оптимальний розподы валового внут-ршнього продукту мiж галузями народного господарства, сощальними групами населен-ня, територiями.
Свпюва економiчна i фiнансова криза стала вщображенням системних недолiкiв дшчо'' моделi глобального капiталiзму з його орiен-тацiею на надмiрне споживання i викорис-тання кредитних важелiв, прорахункiв поль тики економiчного лiбералiзму i впливу дер-жави на розвиток фшансового сектора. На вщмшу вiд першо'' хвилi свггово'' фшансово'' кризи, яка була спровокована надмiрними боргами приватного сектора, сьогоднi основ-нi ризики змiстилися до державного сектора економжи. Iнтеграцiя свiтових фшанав де-монструе вaжливiсть тiсного взаемозв'язку бюджетно-податково'' та грошово-кредитно'' полiтики, тому довгостроковi прiоритети грошово-кредитно'' та бюджетно'' полiтики базуються на зростaннi ролi державного бюджету як шструменту вирiшення найважли-вiших стрaтегiчних економiчних i соцiaльних завдань, а це, у свою чергу, потребуе вирь шення таких завдань: пiдвищення вкладу державних витрат в усунення шфраструкту-рних та iнституцiйних обмежень i створення умов для iнновaцiйного розвитку економжи, тдвищення рiвня i якосп життя населення; посилення стимулюючого впливу податково' системи на розвиток економжи при одночас-ному стшкому виконaннi фокально'' функцп; пiдвищення ефективносп бюджетних витрат i системи бюджетування; зниження iнфляцГi до рiвня трьох вщсотюв на рiк. Уряд звертае увагу на розробку системи aнaлiзу поточно'' ситуацп на свiтових товарних та фшансових ринках [2], застосування яко'' забезпечить оперативне iнформувaння керiвництвa кра'-ни та зaцiкaвлених центральних оргашв ви-конавчо'' влади стосовно поточно'' ситуацп на свпювих ринках, можливих загроз i ризикiв для Укра'ни для своечасного вироблення уз-годжених рiшень, спрямованих на недопу-щення (пом'якшення негативних наслщюв) поширення кризових явищ на внутрiшнiй ринок Укра'ни. Встановлено перелiк шдика-торiв оцiнки фшансово'' стaбiльностi на свь тових фiнaнсових ринках. Для мшiмiзaщ' впливу глобально'' кризи i пом'якшення ''' впливу на систему державних фшанав Мшк-терство фiнaнсiв Укра'ни iнiцiювaло розробку системи протидп впливу чергово'' хвилi свь
тово'' фшансово'' кризи [3], яка дозволить вщ-слiдковувaти критичнi iндикaтори; визначи-ти можливi джерела ризикiв та канали про-никнення кризи; сформувати базу прецеден-тiв для прийняття вщповщних рiшень для зменшення впливу кризових подш по секторах економжи. Фшансовий сектор нинi потребуе вщновлення кредитно'' aктивностi ко-мерцшних бaнкiв, формування сегмента шве-стицшного кредитування, забезпечення стш-костi банювсько'' сфери. Саме тому прюрите-тним напрямом розвитку банюв на найближ-чi роки е вiдновлення довiри до бaнкiвського сектора; розширення спектра банювських послуг та доступу до них; подальший розвиток макро-пруденцшного регулювання та на-гляду для забезпечення фшансово'' стiйкостi банювсько'' системи; упровадження окремих елемен^в ризик-орiентовaного нагляду, удо-сконалення адекватно'' системи управлшня ризиками, удосконалення системи оцiнки, aнaлiзу, раннього реагування та попере-дження негaрaздiв [4].
Серед основних нaпрямiв реформ в Укра'ш, головну увагу необхщно придiлити наступ-ним:
1. Податкова реформа. Удосконалення системи оподаткування, спрощення адмшктрати-вних процедур мають сприяти збiльшенню податкових надходжень до бюджету. Цьому ж сприятиме й розширення охоплення бази оподаткування. Водночас рaцiонaлiзaцiя бюджетних видатюв е важливою для пом'якшення негативного ефекту «фккаль-ного розриву», тому мае передувати ршен-ням щодо зниження податково'' ставки. Необ-хiдними складовими податково'' реформи мають бути реформа Державно'' фокально'' служби, яка включатиме змши критерГ'в ощ-нки пращвниюв та пiдроздiлiв служби, а та-кож реформа податкового законодавства, якою необхщно мiнiмiзувaти невизнaченiсть податково' системи.
2. Регуляторна реформа та перебудова поль тики стимулювання пщприемництва. Очжу-вана детМзащя економiки, насамперед малого й середнього бiзнесу, мае сприятливо вщ-битися на доходах бюджету. Мiж тим, щлесп-рямоване бюджетне фшансування полшшен-ня пiдприемницького середовища (шформа-цiйне забезпечення, пiдготовкa фaхiвцiв, тд-тримка розвитку мiкрокредитувaння, розвиток ринково'' iнфрaструктури, комунiкaцiй
тощо) та вщкриття доступу до кредитування сприятимуть чутливосп пщприемницько'' спiльноти до позитивних сигналiв дерегуля-Щ1.
3. Реформування системи сощального захис-ту та сощального забезпечення. Посилення адресносп сощального захисту дозволить зменшити потребу в бюджетних видатках при збереженнi 'х потрiбного соцiального ефекту. Це ж стосуеться пенсшно'' реформи, яка мае поступово позбавити необхiдностi дотування дефщитного Пенсiйного фонду. Попри це, сощальш видатки бюджету мають належним чином пом'якшувати негативнi наслiдки реформ в шших сферах, зокрема, за-провадження ринкових засад тарифоутво-рення в житлово-комунальнш сферi.
4. Реформування складових сощально'' сфери. Якiснi змiни, як вiдбуватимуться у процесi реформування охорони здоров'я та освгги, мають рацiоналiзувати бюджетнi видатки на надання послуг у цих сферах. З шшого боку, таю реформи потребуватимуть додаткових спещальних бюджетних видаткiв (iнвестицГi в розвиток матерiальноi бази, комушкащйно'' шфраструктури тощо).
5. Ддмiнiстративна реформа. На основi функ-цiонального обстеження та тдвищення ефе-ктивностi адмiнiстративно-управлiнського апарату внаслiдок дерегуляцп, децентралiза-цп, шформатизацп, якi спроможнi зекономи-ти вщчутну частку бюджетних коштiв вста-новлення необхщно'' його чисельностi та оплати пращ, що убезпечила б сустльство вiд проявiв корупцп як засобу компенсацп ресур-сiв, не наданих державою для забезпечення нормального управлшського процесу. Проте, як i у попередньому випадку, побудова сучас-но'' контрольно-управлшсько'' мережi потре-буе спецiалiзованих вкладень. Не виключе-ним е i ризик зниження надходжень до бюджету в перюд трансформацп моделi управ-лiння.
6. Реформування армп та правоохоронних ор-гашв. Врахування впливу ще'' реформи е важ-ливим, оскiльки вона е необхщною для збе-реження нащонально'' безпеки та суверенiте-ту Укра'ни, формуючи важливу статтю вида-тюв бюджету, який i ранiше був переобтяже-ний iмперативом соцiальних видатюв.
Зворотний ефект цих реформ для бюджету е вщдаленим, проте критично важливим.
7. Ддмiнiстративно-територiальна реформа. Проведення ретельшшо'' полiтики регiональ-ного вирiвнювання мае розвантажити систему мiжбюджетних трансфертiв та посилити фiнансову самодостатшсть адмiнiстративно-територiальних одиниць. Дiездатна мкцева влада також мае забезпечити ефектившше використання коштiв мiсцевих бюджетiв, що необхщно для послiдовного проведення реформування складових сощально'' сфери [5, с. 73-74].
Виконання зазначених реформ мае покращи-ти економiчне та фшансове становище Укра-'ни в майбутньому.
Протягом двох останнiх десятилпъ кра'ни ОЕСР послiдовно реформують бюджетш системи, зважаючи на те, що особливосп бюджетного процесу суттево впливають на оздоро-влення державних фшанав, ефективнiсть i результатившсть надання бюджетних послуг. До головних напрямiв бюджетно'' консо-лщацп можна вiднести:
- перехiд до формування середньострокових фшансових планiв;
- розроблення бюджету на основi зважених сценарпв економiчного розвитку кра'н;
- змшу пiдходу до формування бюджету - не «знизу догори», а «згори донизу»;
- проведення роботи щодо запровадження у бюджетний процес результативних показни-кiв надання сустльних благ та послуг.
Важливим напрямом реформування бюджет-них систем та бюджетного процесу е запро-вадження та вдосконалення системи формування середньострокових фшансових плашв. Як вщомо, найсерйозшший критичний аргумент щодо рiчного бюджетного планування пов'язаний з тим, що короткостроковий часо-вий горизонт рiчного бюджету не дае змоги створити систему ефективного управлшня державними коштами, осюльки рiшення про розподiл бюджетних ресурав часто прийма-ються пщ впливом поточно'' ситуацГ', без ура-хування наслiдкiв таких рiшень для бюджетв наступних рокiв. Успiшне запровадження се-редньострокового фiнансового планування, яке дае змогу усунути цей недолж, стало в ба-гатьох кра'нах справжньою бюджетною ре-волюцiею.
Загальний пщхщ до формування середньост-рокових фшансових плашв, який робить фк-кальш цШ уряду стабiльнiшими та надшш-шими, такий:
- чiтке формулювання середньострокових бюджетно-податкових цiлей уряду у виглядi узагальнюючих показникiв бюджетно!' сис-теми (загального рiвня бюджетних надхо-джень, видаткiв, бюджетного дефщи-ту/профiциту та державного боргу);
- конкретизащя узагальнюючих показниюв у виглядi жорстких бюджетних обмежень для окремих мшктерств i програм на декiлька рокiв.
При цьому середньостроковi жорсткi бюджеты обмеження для всiх мiнiстерств (головних розпорядниюв бюджетних кош™) встанов-люються найчастiше на три наступнi роки за поточним бюджетним роком. Щороку показ-ники уточнюють та додають ще один рiк, що не лише дае змогу забезпечити досягнення визначених фшансових результат, а й знач-но полегшуе рiчний бюджетний процес. Що-правда, цi рамковi плани переважно не офор-млюються законодавчо. Вони е робочими документами планування, яю вщображають полпичш рiшення щодо фшансово!' дисцип-лши.
Наявнiсть трирiчних фiнансових планiв не означае, що до документа не можуть вноси-тися змiни. Быьше того, перерозподiл видат-кiв мiж мiнiстерствами вважаеться ключовою передумовою змщнення фшансово!' дисцип-лiни. Однак повинш бути чiтко визначенi умови та причини такого перерозподыу, зок-рема, змша економiчних умов або прийняття нових пол^ичних рiшень.
Важлива роль середньострокових фшансових плашв для скорочення бюджетних видатюв пов'язана з тим, що вони показують, як пото-чы бюджеты ршення, зокрема щодо швес-тицiйних видаткiв, вплинуть на бюджети на-ступних рокiв. Однак досвщ кра'н ОЕСР свщ-чить про те, що при !'х розробленш зазвичай виникае низка серйозних проблем.
По-перше, при складанш таких планiв прояв-ляеться тенденщя до завищення темпiв зрос-тання економжи кра'ни, а отже - до завищення прогнозних показниюв державних до-ходiв i, вщповщно, державних видаткiв.
По-друге, мiнiстерствa й ведомства розгляда-ють прогнознi показники розподыу бюджетних коштiв як таю, що вже закршлеш за ними. Це ускладнюе процеси можливого скоро-чення планових показниюв видатюв, навггь за об'ективних обставин скорочення бюджетних доходiв.
По-трете, середньостроковi бюджеты про-гнози складалися в реальних, а не в номша-льних показниках. За умови уповыьнення економiчного зростання та пiдвищення ш-фляцГ' (зокрема, у 1970-тi роки) прогнози видатюв автоматично коригувалися з ураху-ванням пщвищення щн, що за одночасного зниження бюджетних доходiв створювало ризики погiршення стану державних фшанав [6, с. 44].
Наприклад, в БразилГ' конституцiйнi норми наряду iз рамковим законодавством викори-стовують також для формування i реaлiзaцГi реформ упрaвлiння бюджетом, хоча в остан-ньому випадку скорше встановлюють обмеження для бюджетного планування i практики витрат кош^в, а не приписують конкретш форми упрaвлiння бюджетом. Вiн доповню-еться «Законом про бюджетнi злочини», який дае можливiсть переслiдувaти чиновниюв i полiтикiв, якi порушили даний закон. Один iз нaйбiльш щкавих aспектiв згаданого закону полягае в тому, що встановлюючи жорстю рамки для управлшня витратами, вiн одноча-сно передбачае стимули для ведення сучасно' практики управлшня бюджетом. Зокрема, таких як багатолггне бюджетне планування, змщнення управлшня бюджетом за допомо-гою шформацшних технологш тощо, яю ви-користовувалися для iнших шновацш, якi сприяли пiдвищенню прозоростi, таких, на-приклад, як електронна податкова деклара-щя (використовуеться в БразилГ' 98 % плат-никами податюв) [7; 8].
Реформа упрaвлiння бюджетом в Австралп ставила завдання пщвищення конкурентосп-роможностi кра'ни iз врахуванням того факту, що в перюд мiж 1950 i 1990 рр. кра'на опу-стилася з п'ятого на 15-те мiсце серед най-бiльш багатих розвинутих кра'н. Змiнa ролi i функцiонувaння шституцшних оргaнiзaцiй бюджетно'' aрхiтектонiки кра'ни розглядала-ся в якостi ключового елемента найденого ршення для пiдвищення конкурентоспро-можностi АвстралГ'. Втiленi знaчнi змши в мi-жбюджетнi вiдносини поставили розподы
засобiв мiж бюджетами рiзних рiвнiв на быьш стабыьну i передбачувану основу [9].
Реформа бюджетно'' системи Канади була спрямована на досягнення принципу проце-суально'' справедливостi при введеннi практики бiзнес-управлiння в державному секто-рi. А втiлення таких принцитв, як обереж-нiсть, ефективнiсть, економшсть i чеснiсть при роботi з державними ресурсами, створили в Канадi загальну шституцюнальну культуру, яка в значнш мiрi спрямована на замiри i оцiнку результат виконання державних програм [10].
Удосконалення бюджетно'' системи Двстралп передбачало послаблення кнуючого жорст-кого режиму рiчних бюджетних асигнувань шляхом введення у бюджет Науковий вкник Херсонського державного ушверситету 127 так званих «Flexiklausel», якi надавали бю-джетним установам быьшу свободу у витра-тах коштв в межах установлених лiмiтiв. Двс-трiйська бюджетна система залишаеться од-нiею iз найбiльш радикальних прикладiв вщ-мови вiд стало'' практики управлшня державними фшансами i сектором в Центральнiй еврот [11]. Внаслiдок реформування бюдже-тно'' системи 1спанп були реалiзованi новов-ведення в практику управлiння бюджетом через введення середньострокового бюджетного планування, а також результативних принцитв при розподШ бюджетних асигнувань. Остант були введет, зокрема, в галузi послуг охорони здоров'я, вищо'' освгги i в те-лерадюмовлент [12]. Д у бюджетнiй системi Нiмеччини в 90-х рр. ХХ ст. почали активно впроваджувати бiзнес-iнструменти у форму-ваннi бюджетних ресурав [13, с. 45].
Важливим напрямом бюджетних реформ у кра'нах ОЕСР е застосування при формуваннi бюджету та пщготовщ звiтностi про його ви-конання не лише касового методу, а й методу нарахувань, який вже використовують тею чи шшою мiрою майже половина кра'н ОЕСР. Застосування такого методу пщвищуе прозо-рiсть бюджетних витрат i покращуе процес прийняття бюджетних рiшень завдяки вико-ристанню шформацп про бюджетнi наслiдки державних ршень.
Бюджетнi реформи в кра'нах ОЕСР передба-чають розширення учасп громадськостi в бюджетному процесi, зокрема, з метою кра-щого розумшня ними бюджетних проблем, зумовлених старшням населення, та сприй-
няття серйозних негативних наслщюв для бюджету, якщо необхiднi реформи не будуть проведет. Як переконуе досвщ рiзних кра'н, розширення доступу громадян до бюджетних документ, створення спецiальних докумен-тв щодо бюджету для громадян та онлайно-вих «бюджетних iгор», учасники яких можуть приймати бюджетнi ршення, а також вклю-чення до шюльних програм роздiлiв стосовно обговорення довгострокових бюджетних проблем можуть значно полегшити прове-дення складних реформ.
У реформувант бюджетного процесу i вiдпо-вiдного бюджетного законодавства в кра'нах еС спостер^аеться чiтка тенденцiя до запро-вадження бюджетування, орiентованого на результат. Таю реформи дали можливкть надавати у бюджетних документах та рiчних звггах iнформацiю про результати функцiо-нування бюджетно'' сфери разом iз фшансо-вою iнформацiею. В ДвстралГ', Швецп, США для всiх програм дат про нефiнансовi результати штегроват в бюджетну документа-цiю. Однак така штегращя ще не гарантуе, що iнформацiя про результати використовуеться в процеа прийняття бюджетних ршень, зокрема щодо розподiлу бюджетних коштв.
Експерти зазначають, що устшна реалiзацiя теоретичних пiдходiв до бюджетування, орь ентованого на результат, потребуе ретельно'' пiдготовки до його запровадження, передуам чiткого визначення цiлей, яких мае досягти державне управлшня, та iндикаторiв, за до-помогою яких можна оцiнювати досягнення цих щлей, а отже, - результативнiсть та ефек-тивнiсть дiяльностi сектору загальнодержав-ного управлiння, якi можуть бути не лише рь зноманiтними, а й складними для визначення
[14].
Висновки
Незважаючи на певт досягнення, бюджетна реформа в Укра'т стикаеться з багатьма проблемами. Головною з них е те, що вона так i не стала складовою реформи сустльних вщ-носин взагаль За вщсутносп реальних реформ в шших сферах сустльного життя бюджетна реформа дiе фрагментарно. Фактично реформа мiжбюджетних стосунюв зупинила-ся на рiвнi села, селища, мкта, району. Затя-гуеться введення в дш програмно-цiльового методу фшансування на рiвнi мiсцевих бю-джетiв.
На вщмшу вщ Укра'ни, як вiдмiчають дослщ-ники, кра'ни СС, завдяки сво'м реформам, досягнули високого ступеня ефективностi у фу-нкцiонуваннi bcíx ланок бюджетно!' системи, що вщображаеться у максимально повнiй ре-
алiзащi прав, свобод i обов'язкiв громадян. Тому нам потрiбно рiвнятися до таких кра'н i брати з них приклад.
Список шформацшних джерел
1. Василик О. Д, Павлюк К. В. Державнi фiнанси Укра'ни. Ки!'в : Н1ОС, 2002. 248 с.
2. Щодо аналiзу ситуацп на свiтових фiнансових ринках, передбачення кризових явищ та оцiнки
ризиюв. Протокол заадання Кабтету MiHicmpie Украгни eid 27.08.2011 р. № 52.
3. Про оргашзацшне забезпечення проекту впровадження системи антикризово!' дiагностики
стану державних фшанав Укра'ни та проактивного реагування на поширення св^ово!' фь нансово!' кризи : наказ Мшктерства фiнансiв Укра'ни вiд 29.11.2011 р. № 1515.
4. Любiч О. О. Прюритети бюджетно-податково!' та грошово-кредитно!' полiтики в умовах кризи.
Бюджетно-податкова реформа як каталiзатор соцiально-економiчного розвитку в Украг-Hi / ред. П. В. Мельник. Ки!'в : Алерта, 2012. С. 195-198. URL: http://ndi-fp.asta.edu.ua/files/doc/publications/Budjet_podat_ref_zbirnyk.pdf.
5. Аврамченко К. В., Дешко А. Л., Жалыо Я. А., Жук В. I., Ковалiвська С. В. Бюджетна полпгска:
прагматичнi пiдходи до стратегiчних ршень. Ки!'в : СТ-Друк, 2016. 110 с.
6. Державний бюджет i бюджетна стратепя 2012-2014: стабШзащя та сталий розвиток в умо-
вах реформування економжи Укра'ни : у 4 т. / за ред. Ф. О. Ярошенка. Ки!'в : Академiя фi-нансового управлiння, 2011. Т. 2 : Бюджетна стратепя i Державний бюджет 2012: збалан-совашсть, прозоркть, реалiстичнiсть. 88 с.
7. OECD Territorial Reviews: Brazil 2013. Paris : OECD Publishing, 2013. 222 p.
doi: 10.1787/9789264123229-en.
8. Melo M., Pereira C., Souza S. The Political Economy of Fiscal Reformin Brazil. The Rationale for the
Suboptimal Equilibrium. IDB WP-117. Washington : Inter American Development Bank, 2010. 85 p. URL: http://www.iadb.org/res/publications/pubfiles/pubIDB-WP-117.pdf.
9. OECD Reviews of Regulatory Reform: Australia 2010: Towards a Seamless National Economy. Paris :
OECD Publishing, 2010. 221 p. doi: 10.1787/9789264067189-en.
10. Evans G. DFID Support to Public Administration Reform in Canada. Kingston : Institute of Rubric
Administration of Canada, 2008. 177 p.
11. Blondal J., Bergvall D. Budgeting in Austria. OECD Journal on Budgeting. 2007. Vol. 7, №3. P. 1-37.
URL: https: / /www.oecd.org/austria/40961371.pdf.
12. The Study of Public Management in Europe and the US. A Competitive Analysis of National Distinc-
tiveness / ed. K. Walter. London and New York : Routledge, 2008. 286 p.
13. Knorzer T. The Budget System of the Federal Republic of Germany. Berlin : Bundesministeriumder
Finanzen, 2008. 89 p. URL: https://goo.gl/f7ZyzH.
14. Aristovnik A., Seljak J. Performance budgeting: selected international experiences and some lessons
for Slovenia. Journal of Economics. 2010. Vol. 58, № 3. P. 271-291. URL: https://mpra.ub.uni-muenchen.de/15499/1/MPRA_paper_15499.pdf.
© А. О. Пучко, А. Ю. Царук Стаття отримана 15.09.2016
Budget reform in Ukraine and the OECD countries
Puchko Anna
Hryhoriy Skovoroda State Pedagogical University of Pereyaslav-Khmelnytsky, Department of Finance, Banking and Insurance, PhD in Economics, Ukraine
Tsaruk Anna
Hryhoriy Skovoroda State Pedagogical University of Pereyaslav-Khmelnytsky, Department of Finance, Banking and Insurance, PhD in Economics, Ukraine
Abstract. The article analyzes the fiscal reforms in Ukraine and the OECD countries. It has been proved that the main areas which should undergo changes are the tax reform, regulatory reform and restructuring policies to encourage entrepreneurship, reform of social protection and social security, reform of social sphere constituents, administrative reform, reform of the army and law enforcement, administrative and territorial reform. According to the analysis results, there has been drawn the conclusion about the need to introduce in Ukraine the successful experience of the OECD countries in implementing budget reforms.
Keywords: fiscal reform; the global economic crisis; financial crisis; budget system; competitiveness; income.
UDC 336.14 JEL Classification: E62, H61, H72
DOI: http://dx.doi.org/10.22178/pos.14-4_
References
1. Vasylyk, O., & Pavliuk, K. (2002). Derzhavni flnansy Ukrainy [Public finances Ukraine]. Kyiv, Ukraine:
NIOS (in Ukrainian).
2. Shchodo analizu sytuatsii na svitovykh finansovykh rynkakh, peredbachennia kryzovykh yavyshch ta
otsinky ryzykiv [As for the analysis of the situation in the global financial markets crisis prediction and risk assessment] (Ukraine) 27 August 2011, No 52 (In Ukrainian).
3. Pro orhanizatsiine zabezpechennia proektu vprovadzhennia systemy antykryzovoi diahnostyky stanu
derzhavnykh finansiv Ukrainy ta proaktyvnoho reahuvannia na poshyrennia svitovoi finansovoi kryzy [About of the organizational support of the introduction of anti-crisis draft diagnosis of the public finance of Ukraine and proactive response to the spreading global financial crisis] (Ukraine) 29 November 2011, No 1515 (in Ukrainian).
4. Liubich, O. (2012). Priorytety biudzhetno-podatkovoi ta hroshovo-kredytnoi polityky v umovakh
kryzy [Priorities for fiscal and monetary policy in times of crisis]. In P. Melnyk (Ed.), Biudzhetno-podatkova reforma yak katalizator sotsialno-ekonomichnoho rozvytku v Ukraini (pp. 195-198). Kyiv, Ukraine: Alerta. Retrieved from http://ndi-
fp.asta.edu.ua/files/doc/publications/Budjet_podat_ref_zbirnyk.pdf (in Ukrainian).
5. Avramchenko, K., Deshko, A., Zhalilo, Ia., Zhuk, V., & Kovalivska, S. (2016). Biudzhetna polityka:
prahmatychni pidkhody do stratehichnykh rishen [Fiscal policy: pragmatic approaches to strategic decisions]. Kyiv, Ukraine: ST-Druk (in Ukrainian).
6. Yaroshenko, F. (Ed.). (2011). Derzhavnyi biudzhet i biudzhetna stratehiia 2012-2014: stabilizatsiia ta
stalyi rozvytok v umovakh reformuvannia ekonomiky Ukrainy [State budget and fiscal strategy 2012-2014: stabilization and sustainable development in terms of reforming Ukraine's economy] (Vol. 2). Kyiv, Ukraine: Akademiia finansovoho upravlinnia (in Ukrainian).
7. OECD (2013). OECD Territorial Reviews: Brazil 2013. Paris, France: OECD Publishing.
doi: 10.1787/9789264123229-en
8. Melo, M., Pereira, C., & Souza, S. (2010). The Political Economy of Fiscal Reformin Brazil. The Rationale
for the Suboptimal Equilibrium. IDB WP-117. Washington, USA: Inter American Development Bank. Retrieved from http://www.iadb.org/res/publications/pubfiles/pubIDB-WP-117.pdf
9. OECD (2010). OECD Reviews of Regulatory Reform: Australia 2010: Towards a Seamless National
Economy. Paris, France: OECD Publishing. doi: 10.1787/9789264067189-en
10. Evans, G. (2008). DFID Support to Public Administration Reform in Canada. Kingston, Canada: Insti-
tute of Rubric Administration of Canada.
11. Blondal, J., & Bergvall, D. (2007). Budgeting in Austria. OECD Journal on Budgeting, Vol. 7, 3, 1-37.
doi: 10.1787/16812336
12. Walter, K. (Ed.) (2008). The Study of Public Management in Europe and the US. A Competitive Analy-
sis of National Distinctiveness. London and New York: Routledge.
13. Knorzer, T. (2008). The Budget System of the Federal Republic of Germany. Berlin, Germany:
Bundesministeriumder Finanzen. Retrieved from https://goo.gl/f7ZyzH
14. Aristovnik, A., & Seljak, J. (2010). Performance budgeting: selected international experiences and
some lessons for Slovenia.Journal of Economics, Vol. 58, 3, 271-291. Retrieved from https://mpra.ub.uni-muenchen.de/15499/1/MPRA_paper_15499.pdf
© A. Puchko, A. Tsaruk Received 2016-09-15
