CC BY
20
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHoi' MegnuUHH Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
doi: 10.15421/nvlvet8215
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619:577.12:616.391
ri • • • • • i •
Ьюх1М1чн1 показники кров1 свиноматок за профшактики порушень обм1ну м1неральних речовин
Н.Г. Грушанська, В.М. Костенко grushanska_ng@nubip.edu.ua
Нацюналъний утверситет бюресурсгв i природокористування Украши, вул. Полковника Потехта, 16, м. Кигв, 03041, Украгна
Зycix домаштх тварин свит найбшъше страждають eid дефщиту мтералъних речовин. Це зумовлено специфжою сви-нарства, технологiею годiвлi, утримання та анатомо-фiзiологiчними особливостями свиней. Для отримання кращих якос-тей продукцИ свинарства необхiдно проводити корекцт ращошв для свиней рiзних технологiчних груп, використовуючи мтералъш кормовi добавки, яю враховуютъ не тшъки фiзiологiчнi потреби в мтералах вiдповiдних вжових груп i клаав свиней, а й бiогеохiмiчнy зону або провтщю, де розташоване господарство, а також умови, ят супроводжуютъ виникнен-ня дефщиту. Розроблення нових екологiчно чистих, не токсичних заcобiв профшактики порушенъ обмту мтералъних речовин у свиней е перспективним напрямом ветеринарной медицини.
До^дження проводилисъ у гоcподарcтвi Кшвсъкоi облаcтi (пiвнiчно-cхiдна бiогеохiмiчна зона). Бiохiмiчнi показники кровi до^джували на бiохiмiчномy аналiзаторi «Labline-010» стандартними наборами реактивiв. Вмicт хiмiчних елеме-нтiву водi до^джували методом атомно-емiciйноi спектрометры на приладi Optima 210 DV.
У роботi викладеш матерiали власних до^дженъ авторiв щодо визначення бiохiмiчного статусу оргашзму лактуючих свиноматок в пiвнiчно-cхiднiй бiогеохiмiчнiй зон Украши за профшактики мiкроелементозiв з використанням нових експерименталъних екологiчно чистих заcобiв.
До^джено вмicт загалъного бшка, алъбумтв, глюкози, Калъщю загалъного, Фосфору неоргатчного, холестеролу, бтрубту, актившстъ АЛТ, АСТ, ЛФ в сироватщ кровi лактуючих свиноматок пiвнiчно-cхiдноi бiогеохiмiчноi зони Украши до i тсля застосування експерименталъних препаратiв. Установлено позитивний вплив профшактичних заcобiв на показники обмту быюв та Калъщю.
У сироватщ кровi свиноматок першог до^дног групи на 28 добу до^ду встановлено нижчий на 5,3% вмicт загалъного быка та вищий на 16,5% Калъщю загалъного, порiвняно з контролъною групою тварин.
У сироватщ кровi свиноматок другог до^дног групи на 28 добу вмicт загалъного быка був нижчим на 8,3%, а концентращя Калъщю загалъного вища на 19,9% порiвняно з контролъною групою тварин.
Knmnoei слова: свиноматки, кров, бiохiмiчнi показники, лактащя, профшактичн засоби, профилактика, обмт речовин
Биохимический статус свиноматок при профилактике нарушений
обмена минеральных веществ
Н.Г. Грушанская, В.М. Костенко grushanska_ng@nubip.edu.ua
Националъный университет биоресурсов и природополъзоeания Украины, ул. Полковника Потехина 16, Киев, 03041, Украина
Из всех домашних животных свинъи болъше всего страдают от дефицита минералъных веществ. Это обусловлено спе-щификой свиноводства, технологией кормления, содержания и анатомо-физиологическими особенностями свиней. Для получения лучших качеств продукции свиноводства необходимо проводитъ коррекцию рационов для свиней различных тех-
Citation:
Grushanska, N.G., Kostenko, V.M. (2017). The biochemical indicators of sows' blood at the prevention of mineral metabolic disorders. Scientific Messenger LNUVMB, 19(82), 71-76.
нологических групп, используя минеральные кормовые добавки, которые учитывают не только физиологические потребности в минералах соответствующих возрастных групп и классов свиней, но и биогеохимическую зону или провинцию, где находится хозяйство, а также условия, сопровождающие возникновение дефицита. Разработка новых экологически чистых, нетоксичных средств профилактики нарушений обмена минеральных веществ у свиней является перспективным направлением ветеринарной медицины.
Исследования проводились в хозяйстве Киевской области (северо-восточная биогеохимическая зона). Биохимические показатели крови исследовали на биохимическом анализаторе «Labline-010» стандартными наборами реактивов. Содержание химических элементов в воде исследовали методом атомно-эмиссионной спектрометрии на приборе Optima 210 DV.
В работе изложены материалы собственных исследований авторов по определению биохимического статуса организма подсосных свиноматок в северо-восточной биогеохимической зоне Украины по профилактике микроэлементозов с использованием новых экспериментальных экологически чистых препаратов.
Исследовано содержание общего белка, альбуминов, глюкозы, кальция общего, фосфора неорганического, холестерола, билирубина, активность АЛТ, АСТ, ЩФ в сыворотке крови лактирующих свиноматок северо-восточной биогеохимической зоны Украины до и после применения экспериментальных препаратов. Установлено положительное влияние профилактических средств на показатели обмена белков и кальция.
В сыворотке крови свиноматок первой опытной группы на 28 сутки опыта содержание общего белка было ниже на 5,3%, а кальция общего выше на 16,5% по сравнению с контрольной группой животных.
В сыворотке крови свиноматок второй опытной группы на 28 сутки содержание общего белка было ниже на 8,3%, а кальция общего выше на 19,9% по сравнению с контрольной группой животных
Ключевые слова: свиноматки, кровь, биохимические показатели, лактация, профилактические средства, профилактика, обмен веществ
The biochemical indicators of sows' blood at the prevention of mineral metabolic disorders
N.G. Grushanska, V.M. Kostenko grushanska_ng@nubip.edu.ua
National University of life and environmental sciences of Ukraine, Polkovnyka Potekhyna Str., 16, Kyiv, 03041, Ukraine
Of all domestic animals, pigs suffer the most from deficiency of minerals. This is due to the specificity ofpig production, feeding technology, retention and anatomical - physiological characteristics of pigs. In order to obtain the best qualities of pig production, it is necessary to make correction the ration for swines of various technological groups using mineral feed additives that take into consideration not only the physiological needs for minerals of the corresponding age groups and classes of swines but also the bio-geochemical zone or the province where the farm is located. Also, conditions that accompany the emergence of a mineral deficit are taken into account. The development of new, eco-friendly, non-toxic means ofpreventing disorders of metabolism of minerals in pigs is a promising direction of veterinary medicine.
The research was carried out ont the farm of the Kyiv region (northeastern biogeochemical zone). Biochemical parameters of blood were studied using biochemical analyzer «Labline-010» with standard sets of reagents. The content of chemical elements in water was investigated by the method of atomic emission spectrometry on the Optima 210 DV device.
The paper presents the authors' own research on determining the biochemical status of an organism of lactating sows in the northeastern biogeochemical zone of Ukraine at the prevention of microelementosis using new experimental eco-friendly means.
The content of total protein, albumin, glucose, total calcium, inorganic phosphorus, cholesterol, bilirubin, activity of ALT, AST, AF in the blood serum of sows of the northern-eastern biogeochemical zone of Ukraine before and after the application of experimental drugs was investigated. The positive influence ofprophylactic agents on the parameters of metabolism ofproteins and calcium was defined.
In the blood serum of the sows of the first experimental group, 28 days later, the total protein content on 5.3% lower and the total calcium concentration on 16.5% higher than the control group of animals were found.
In the blood serum of sows in the second experimental group, 28 days later, the total protein content on 8.3% lower and the total calcium concentration on 19.9% higher than the control group of animals were found.
Key words: sows, blood, biochemical indicators, lactation, prevention drugs, prevention, metabolism
Вступ
Патологи обм1ну речовин в оргашзм1 свиней ви-никають у господарствах р1зних форм власносп вна-слвдок порушення технологи год1вл1, умов утримання i ди на оргашзм тварин стрес-фактор1в. Таш захворю-вання характеризуються масовютю, часто не мають чггких клшчних проявiв i наносять значних економь чних збитшв свинарству (Sudakov et al., 1991; Bel'kevich, 2016).
З уах домашшх тварин свиш найбшьше стражда-ють ввд дефщиту мшеральних речовин. Це зумовлено
специфшою свинарства, технолопею годiвлi, утримання та анатомо^зюлопчними особливостями свиней. Для отримання яшсно! продукци свинарства необхвдно проводити корекцш рацюшв у свиней рiзних технолопчних груп, використовуючи мшера-льш кормовi добавки, яш враховують не тшьки фiзiо-лопчш потреби в мшералах ввдповщних вшових груп i клаав свиней, а й бiогеохiмiчну зону або провшщю, де розташоване господарство, в якому вирощуються корми, а також умови, яш супроводжують виникнення дефщиту (Sudakov et al., 1991).
Сьогодш у ветеринарнш медицинi розроблено i використовуеться ряд засобiв для профшактики патологи мiнерального обм^ у тварин (Griban et al., 1988; Berkovich, 2007; Bereza et al., 2010; Sidorenko and Korneyev, 2010; Buchko et al., 2012; Nadeyev et al., 2012; Leont'yev and Kul'makova, 2012; Nadeyev et al., 2013; Platonov et al., 2016). До !х складу входять рiзнi форми хiмiчних елеменпв, проте пошук екологiчно чистих, нетоксичних i високоефективних форм про-фiлактичних i лшувальних засобiв, як1 позитивно впливають на метаболiзм мiнеральних речовин в ор-ганiзмi свiйських тварин, е перспективним напрямом ветеринарно! медицини.
Фiзiологiчна потреба оргашзму свинi в макро- i мiкроелементах не може бути забезпечена лише спо-живаним кормом. Тому пошук щодо розроблення засобiв, яш застосовують для профiлактики порушень обмшу мiнеральних речовин пероральним шляхом, тривае.
Мета дослгдження - дослщити бiохiмiчнi показ-ники свиноматок за профiлактики полшпомшроеле-ментозу з використанням нового препарату «Сушак-томш-окси». Для досягнення мети необхщно було дослщити вмiст загального бiлка, альбумiнiв, глюко-зи, Кальцш загального, Фосфору неорганiчного, хо-лестеролу, бiлiрубiну, активнiсть АЛТ, АСТ, ЛФ в сироватщ кровi свиноматок та оцшити вплив на ви-щезгадаш показники i як1сть приплоду застосованих профшактичних засобiв.
Матерiал i методи дослщжень
Дослiдження проводились у господарствi Фiлiя «Антонов-Агро» (Василькiвський район Ки!всько! областi (пiвнiчно-схiдна бiогеохiмiчна зона); кшькють свиней - 1500 голiв; порода - метиси порвд ландрас та дюрок; система утримання - станкова; вiдлучення поросят у 30 дiб; тип годiвлi - концентратний. Дослщш свиноматки були 2-3 опоросу, масою тша 220-250 кг. Тварин подшили на 3 групи по 7 свиноматок у кожнш. У першш групi свиноматки отримували основний ращон (контроль), у другiй групi - додатково мшеральний препарат «Сушактомш» (Bereza et al., 2010), по 10 г на тварину, через добу, з кормом, протягом 28 дiб (дослщ 1), в третш груш - додатково отримували розроблений нами на основi результата попереднiх еташв дослщжень екологiчно чистий препарат -«Сушактомш - окси», по 35 г на тварину, через добу, з кормом, протягом 28 дiб (дослщ 2). До складу препарату «Сушактомш - окси» входять лактатш сполуки Купруму, Цинку, Кобальту, бурштинова кислота, натрiева сiль гумiнових кислот та глаукошт. Зразки кровi у дослщних тварин вiдбирали зранку натще з вушно! вени в одноразовi пробiрки, пiсля попереднього клiнiчного огляду. Протягом 2 годин вiдiбранi проби транспортували до лаборатори з використанням охолоджувальних елементiв. Кров дослщжували на бiохiмiчному аналiзаторi «Labline-010» стандартними наборами реактивiв. Хiмiчний склад води визначали методом атомно-емюшно! спектрометри на приладi Optima 210 DV фiрми Perkin
Elmer. Також аналiзували умови утримання i рацiони годiвлi свиноматок загальноприйнятими методиками.
Результата та Тх обговорення
Клiнiчнi показники свиноматок на першу добу до-слiду були в межах фiзiологiчних коливань. За основ-ними показниками рацiон годiвлi свиноматок вщповь дав нормативам. За результатами дослщження зразк1в питно! води господарства на вмют хiмiчних елеменпв встановлено характерний для швшчно-схщно! бiогеохiмiчноl зони дефiцит Кобальту (< 0,0002 мг/л), Купруму (< 0,0003 мг/л) та Цинку (< 0,0004 мг/л). Нами також виявлено пщвищений вмют Феруму в 57 разiв (17,11 мг/л) у зразках питно1 води згiдно з нормами СанПш 2.1.4.559096, WHO та £С (МДК 0,3 мг/л), тому додаткове застосування цього елемен-ту у складi профiлактичних засобiв, на нашу думку, було недоцшьним.
Ведомо, що показники кровi тварин залежать вщ багатьох факторiв ^зюлопчний стан, рацiон, проду-ктивнiсть тощо). Нами дослiджено основнi показники кров^ як1 вiдображають стан обмiнних процеав в органiзмi тварин. У сироватщ кровi свиноматок на першу добу дослщу бiохiмiчнi показники за середш-ми значеннями перебували в межах фiзiологiчних величин (табл. 1). Проте в окремих тварин вмют загального бшка, сечовини та % альбумшв були на верх-тй, а концентрацiя Кальцiю загального - на нижнш фiзiологiчнiй меж1. Таш змiни характернi за концент-ратного типу ращону i свiдчать про порушення обмi-ну бiлкiв та Кальцш в органiзмi свиноматок.
В органiзмi тварин Кальцiй впливае на таш функ-д!1: утворення исток i зубiв, скорочення м'язiв, згор-тання кровi, проникнiсть клiтин, продукцш молока, функцil нервово! системи тощо. За дефщиту Кальщю в органiзмi свиней проявляються так1 симптоми: втра-та апетиту, уповiльнений рiст i розвиток, кульгавiсть, крихкiсть к1сток, попршення вiдтворення, тетанiя. Для профiлактики порушень i корекцil обмiну Каль-щю в органiзмi свиней використовують джерела мi-неральних речовин: подрiбнений вапняк, гiпс i мiне-ральнi добавки Ca i Р - монокальцшфосфат, дикаль-цийфосфат, трикальцiйфосфат, к1сткове борошно та iншi моно- i полщобавки, премiкси в дозах вiдповiдно до класу, вшу й маси тша свиней.
На 28 добу дослщу у сироватщ кровi свиноматок контрольно! групи, порiвняно з першою добою дослщжень, спостершались тенденцil до зростання вмюту загального бiлка та зниження коефiцiенту де Рiтiса (табл. 1, 2). Причиною зростання вмюту загального бiлка у свиноматок контрольно! групи може бути високий його вмют у кормах ращону. Коефщент де Ртса е дiагностичним маркером патологи печшки i його зниження свщчить про порушення функцiонального стану печшки (Sidorenko and Korneyev, 2010).
На 28 добу дослщу у сироватщ кровi свиноматок першо! дослщно! групи вмют загального бшка мав тенденщю до зниження (на 5,3%), а концентра^ Кальщю загального була на 16,5% вища за цей показ-
ник у тварин контрольно! групи (табл. 2) (Р < 0,05). жна пояснити позитивним впливом його на обмш
Показники, яш ввдображають функцюнальний стан бшшв, пвдтвердженням чого е тенденцй' до зростання
печшки i нирок i обмш Са та Р залишились у межах вщносного вмюту альбумшв та зниження вмюту
ф1з1олог1чних величин. Тенденцiя до зниження вмюту сечовини. загального бшка в сироватцi кровi свиноматок за за-стосування препарату «Сушактомш», очевидно, мо-
Б1ох1м1чн1 показники кров1 свиноматок на першу добу досл1ду, M ± m, n = 7
Таблиця 1
Показник Фiзiологiчнi Група тварин
межi контроль дослщ 1 дослiд 2
Загальний бшок, г/л 70-85
Lim 74,1-85,5 76,5-88,7 72,4-88,0
M ± m 80,56 ± 1,57 81,00 ± 1,90 79,91 ± 3,34
Альбумни, г/л 28-47
Lim 31,0-35,0 31,0-34,8 30-41
M ± m 32,84 ± 0,73 32,27 ± 0,65 32,91 ± 1,40
Альбумни, % 35-45
Lim 36,84-45,21 38,33-42,18 34,09-47,07
M ± m 40,85 ± 1,08 39,88 ± 0,62 34,09 ± 47,07
Глюкоза, ммоль/л 2,5-3,9
Lim 1,85-3,68 1,89-3,78 1,80-3,74
M ± m 2,94 ± 0,21 3,01 ± 0,21 2,96 ± 0,24
Сечовина, ммоль/л 3,3-6,0
Lim M ± m 2,1-6,2 3,83 ± 0,72 2,8-6,1 4,09 ± 0,60 2,7-6,2 3,97 ± 0,66
Кальцiй загальн., ммоль/л 2,5-3,25
Lim 2,2-3,0 2,1-2,9 2,3-3,1
M ± m 2,64 ± 0,16 2,51 ± 0,12 2,67 ± 0,13
Фосфор неорг., ммоль/л 1,45-2,1
Lim 1,38-1,72 1,44-1,76 1,44-1,99
M ± m 1,60 ± 0,05 1,62 ± 0,05 1,71 ± 0,05
БЫрубш загальн., мкмоль/л 0,0-6,84
Lim 0,02-0,2 0,05-0,1 0,02-0,2
M ± m 0,11 ± 0,03 0,09 ± 0,01 0,12 ± 0,03
ЛФ, Од/л 30-150
Lim 17,5-109,4 17,5-99,6 17,0-109,6
M ± m 68,24 ± 12,76 65,66 ± 11,08 70,20 ± 17,79
АСТ, Од/л 10-35
Lim 14,3-39,9 12,4-39,8 14,3-39,9
M ± m 24,13 ± 2,71 22,40 ± 3,41 21,29 ± 1,97
АЛТ, Од/л 5-20
Lim 14,9-20,8 12,0-22,8 12,2-19,4
M ± m 17,96 ± 1,36 16,66 ± 1,74 15,90 ± 1,34
Коефщент де Рiтiса 0,91-1,75
0,87-1,92 1,03-1,75 1,07-1,81
1,34 ± 0,15 1,32 ± 0,13 1,35 ± 0,11
Холестерол загальн., ммоль/л Lim M ± m 1,56-2,86
1,8-2,6 2,13 ± 0,14 1,7-2,8 2,20 ± 0,17 2,0-2,6 2,26 ± 0,08
Порiвняно з першою добою дослiдження в сироватцi кровi свиноматок першо! дослшно! групи був достовiрно вищим вмiст Кальцiю загального на 23,5% (Р < 0,05), що можна пояснити ефективними для його засвоення формами у складi препарату «Сушактомш».
На 28 добу дослщу в сироватцi кровi свиноматок друго! дослшно! групи вмiст загального бiлка був нижчим на 8,3% (Р < 0,05), а Кальцш загального -вищий на 19,9% (Р < 0,05) порiвняно з вищенаведеними показниками тварин контрольно! групи. Одночасно зi зниженням вмiсту загального бшка встановлено пщвищення вщносно! концентраци
альбумiнiв. Вiдомо, що альбумiни виконують в органiзмi транспортну функцiю, в тому чи^ i для макро- i мiкроелементiв, що може свщчити про стимуляцiю обмiну альбумiново! фракци бiлкiв i позитивний вплив застосованого експериментального препарату «Сушактомш-окси». Показники сироватки кровi, як1 вщображують функцюнальний стан печiнки i нирок свиноматок друго! групи залишились в межах фiзiологiчних величин.
Порiвняно з першою добою дослщження в сироватщ кровi свиноматок друго! дослщно! групи був достовiрно вищий вмют Кальцш загального на 19,5% (Р < 0,05), що можна пояснити ефективними
для його засвоення сполуками у склад1 препарату «Сушактомш-окси».
За яшстю приплоду найкращ1 показники були у групи свиноматок, яким застосовували експериментальний препарат «Сушактомш-окси» (табл. 3). Так, середньодобов1 прирости маси тша у поросят, яш народжеш вщ свиноматок 2-1 дослвдно! групи, були б1льшими на 31%, а у поросят 1-1
досадно! групи - на 21% пор1вняно з контролем. Гостр1 розлади травления часто супроводжують «критичш» перюди росту та розвитку поросят i спостершаються у них з 21 доби життя та в перюд ввдлучення (Lukashchuk and Slívíns'ka, 2015). У поросят дослвдних груп тд час застосування засобiв гострих розлащв травлення порiвияно з тваринами контрольно1 групи не виявляли.
Таблиця 2
Бiохiмiчнi показник кров1 свиноматок на 28 добу досл1ду, M ± m, n = 7
Показник Фiзiоло- Група тварин
гiчиi межi контроль дослiд 1 дослiд 2
Загальний бшок, г/л 70-85
Lim 83,1-92,3 75,6-86,5 70,5-86,5
M ± m 86,14 ± 2,42 81,57 ± 1,66 78,96 ± 2,13*
Альбумши, г/л 28-47
Lim 29,2-38,1 29,0-35,0 30,0-38,0
M ± m 32,10 ± 1,29 32,43 ± 1,07 33,14 ± 1,27
Альбумши, % 35-45
Lim 32,89-38,99 33,53-42,68 36,72-46,86
M ± m 37,40 ± 1,79 39,80 ± 0,97 42,06 ± 1,58
Глюкоза, ммоль/л 2,5-3,9
Lim 2,05-3,38 2,5-3,33 2,05-3,68
M ± m 2,89 ± 0,23 3,01 ± 0,11 3,07 ± 0,20
Сечовина, ммоль/л 3,3-6,0
Lim M ± m 2,9-6,1 4,46 ± 0,54 2,5-6,2 3,91 ± 0,68 3,2-4,8 3,76 ± 0,23
Кальцiй загальн., ммоль/л 2,5-3,25
Lim 2,3-2,9 2,9-3,5 2,8-3,6
M ± m 2,66 ± 0,13 3,10 ± 0,09** 3,19 ± 0,12**
Фосфор неорг., ммоль/л 1,45-2,1
Lim 1,44-1,99 1,44-1,99 1,44-1,84
M ± m 1,76 ± 0,07 1,73 ± 0,06 1,65 ± 0,07
Бiлiрубiн загальн., мкмоль/л 0,0-6,84
Lim 0,02-0,2 0,02-0,1 0,02-0,1
M ± m 0,10±0,02 0,07 ± 0,02 0,08 ± 0,01
ЛФ, Од/л 30-150
Lim 47,6-104,3 47,9-109,6 24,1-96,1
M ± m 87,96 ± 10,06 78,57 ± 8,76 58,50 ± 13,12
АСТ, Од/л 10-35
Lim 13,9-28,2 18,9-34,5 13,3-27,6
M ± m 21,36 ± 2,37 26,43 ± 2,67 22,54 ± 2,72
АЛТ, Од/л 5-20
Lim 11,8-21,7 11,1-28,5 10,2-20,8
M ± m 18,27 ± 1,57 20,16 ± 2,44 16,34 ± 1,76
Коефщент де Рiтiса 0,91-1,75
0,84-1,44 1,12-1,7 1,22-1,57
1,23 ± 0,09 1,35 ± 0,07 1,37 ± 0,04
Холестерол загальн., ммоль/л 1,56-2,86
Lim 1,6-2,3 1,5-2,3 0,8-2,3
M ± m 2,04 ± 0,11 1,91 ± 0,13 1,73 ± 0,20*
Приметка: * - Р < 0,05, поргвняно з контролем, • - Р < 0,05, ж^вняно з першою добою
Показники продуктивное^ свиноматок за якiстю приплоду
Таблиця 3
Показник Група тварин
контроль дослщ 1 дослщ 2
Кiлькiсть поросят на 1 добу, гол. 78 77 78
Юльюсть поросят на 28 добу, гол. 65 73 75
Маса поросят на 1 добу, кг 85,8 84,7 85,8
Маса поросят на 28 добу, кг 349,05 467,2 545,25
Середньодобовий прирют, г 150 190 220
Загибель поросят (1-28 доба), % 16,67 5,19 3,85
HayKOBHH BicHHK HHyBME iMeHi C.3. IW^KOTO, 2017, T 19, № 82
OT^e, npo^igaKTHKa nopymeHb MiHepagbHoro o6MiHy y gaKTyronnx CBHHoMaToK BnaBngacb Han6igbm e^eKTHBHow b pe3ygbrari BHKopncTaHHa npenapaTy «CyigaKToMiH-oKcH» 3a noKa3HHKaMH 6igKoBoro i KagbuieBo-$oc$opHoro o6MiHiB Ta aKicrro npnngogy.
CborogHi nomyK hobhx eKogoriHHo hhcthx Ta He tokchhhhx giKyBagbHo-npo^igaKTHHHnx 3aco6iB y BeTepHHaprnft Megnunm TpnBae. nnTaHHa ^ogo BngnBy HoBoro eKcnepHMeHTa^bHoro npenapaTy «CyigaKToMiH-oKcH» Ha K^iHinHi, Mop^ogorinrn, iMyHogorinrn noKa3HHKH Ta MiHepagbHHH o6MiH cBHHoMaToK noTpe6ye nogagbmoro gocgig^eHHa.
BnciiOBk'ii
1. yMicT 3aragbHoro 6igKa, agb6yMiHiB, rgroKo3H, Kagbuiw 3aragbHoro, ®oc$opy HeopramnHoro, xogecTepogy, 6igipy6iHy, aKTHBHicTb AHT, ACT, .H® b cupoBaTui KpoBi cBHHoMaToK go 3acrocyBaHHH npo^igaKTHHHHx 3aco6iB nepe6yBagn b Me^ax $i3iogorinHHx BegnnHH.
2. y cupoBaTui KpoBi cBHHoMaToK nepmoi' gocgigHoi' rpynn 3a 3acTocyBaHHH npenapaTy «CyigaKToMiH» Ha 28 go6y gocgigy BMicT 3aragbHoro 6igKa 6yB hh^hhm Ha 5,3%, a Kagbuiro 3aragbHoro - bh^hm Ha 16,5% (P < 0,05) nopiBHHHo 3 noKa3HHKaMH TBapnH KompogbHoi' rpynn. noKa3HHKH, aKi Bigo6pa®aroTb ^yHKuioHagbHHH cTaH neniHKH i HnpoK, 6ygn b Me^ax $i3iogoriHHHx BeguHHH.
3. y cupoBaTui KpoBi cBHHoMaToK gpyroi gocgigHoi' rpynn 3a 3acrocyBaHHa npenapaTy «CyigaKToMiH-oKcH» Ha 28 go6y BMicT 3aragbHoro 6igKa 6yB hh^hhm Ha 8,3% (P < 0,05), a Kagbuiro 3aragbHoro - bh^hm Ha 19,9% (P < 0,05) nopiBHaHo 3 noKa3HHKaMH TBapnH KoHTpogbHoi rpynn. noKa3HHKH, aKi Bigo6pa®aroTb ^yHKuioHagbHHH cTaH neniHKH i HnpoK, 6ygn b Me^ax $i3iogorinHHx Begn^HH.
4. y nopocaT, aKi Hapog^ern Big cBHHoMaToK gpyroi gocgigHoi rpynn, cepegHbogo6oBi npnpocrn 6ygn Ha 31% BH^i, a y nopocaT nepmoi gocgigHoi rpynn - Ha 21% BH^i nopiBHaHo 3 TBapnHaMH KompogbHoi rpynn.
nepcnexmueu nodanbwux docnidwenb. nepcneKTHB-hhm e po3po6geHHa i 3acrocyBaHHa y BeTepHHaprnft MegnuHHi Ta TBapnHHHUTBi hobhx eKogorinHo hhcthx, hctokchhhhx 3aco6iB, aKi Bnpo6gawTbca 3 BiTHH3HaHoi cnpoBHHH. nnTaHHa ^ogo BngnBy hobhx eKcnepnMeH-TagbHnx npenapaTiB Ha KgimnHi, Mop^ogorinrn, iMyHo-gorinHi noKa3HHKH Ta MiHepagbHHH o6MiH cBHHoMaToK y pi3Hnx 6ioreoxiMiHHnx 3oHax yKpaiHn noTpe6ye noga-gbmoro gocgig^eHHa.
EiSgiorpa^inm iiocii. lanim
Bel'kevich, I.A. (2016). Poligipomikroelementozy
zhivotnykh. RVZH SKHZH, 1, 24-28 (in Russian). Berkovich, A.M. (2007). Primeneniye guminovykh i
guminopodobnykh preparatov v veterinarii i
meditsine, 29. http://www. humipharm. ru/research/ prim.pdf (in Russian).
Platonov, V.V., Larina, M.A., Dmitriyeva, Ye.D. (2016). Biologicheski aktivnyye meditsinskiye preparaty na osnove sapropelevogo guminovogo kompleksa. Vestnik novykh meditsinskikh tekhnologiy. 2, 11-20 (in Russian)
Buchko, O.M., Saliga, N.O., Svarchevs'ka, O.Z., Maksimovich, i.Y. (2012). Gematologichni pokazniki porosyat za dii guminovoi dobavki. Veterinarna biotekhnologiya, 21, 201-205 (in Ukrainian).
Nadeyev, V.P., Chabayev, M.G., Nekrasov, R.V. (2013). Vliyaniye dobavki Biopleks zhelezo na produktivnost' i gematologicheskiye pokazateli podsosnykh svinomatok. Izvestiya Orenburgskogo
gosudarstvennogo agrarnogo universiteta, 4(42), 139142 (in Russian).
Nadeyev, V.P., Chabayev, M.G., Nekrasov, R.V., Kliment'yev, M.I. (2012). Vliyaniye organicheskikh form mikroelementov na biokhimicheskiye pokazateli krovi suporosnykh svinomatok. Izvestiya Nizhnevolzhskogo agrouniversitetskogo kompleksa, 3 (27), 1-6 (in Russian).
Griban, V.G. Chumak, V.O., Garashchuk, M.i. (1988). Vikoristannya oksigumatu z metoyu korektsii obminu rechovin ta profilaktiki zakhvoryuvanosti molodnyaka sviney. Veterinarna meditsina Ukraini, 6, 16-17 (in Ukrainian).
Leont'yev, L.B., Kul'makova, N.I. (2012), Biologicheski aktivnyy kompleks dlya korrektsii metabolizma svinomatok. RVZH SKHZH, 2, 11-12 (in Russian).
Lukashchuk, B.O., Slivins'ka, L.G. (2015). Vplyv fitobiotyka na gematologichni pokaznyky pidsysnykh porosyat ta yikh zberezhenist' za nezaraznykh khvorob shlunkovo-kishkovogo traktu. Naukoviy visnik LNUVMBT im. S.Z. Gzhits'kogo. 17, 2(62), 287-293 (in Ukrainian).
Sudakov, M.O., Bereza, V.I., Pogursky, I.G. (1991). Microelementosis of farm animals. Kyiv, Urozhaj (in Ukrainian).
Bereza, V.i., Dul'nev, P.G., Tsvilikhovs'kiy, M.i., Sitnichenko, L.V., Grushans'ka, N.G. (2010). Kompleksniy preparat ta yogo zastosuvannya dlya profilaktiki porushen' mineral'nogo obminu ta aktivatsii promizhnogo obminu u goduyuchikh svinomatok. Patent Ukrainy na vinakhid № 91807; Zayavl. 09.10.2009; Opubl. 25.08.2010, Byul. 16 (in Ukrainian).
Sidorenko, R.P., Korneyev, A.V. (2010). Intensivnost' rosta i biokhimicheskiye pokazateli krovi porosyat-sosunov pri vvedenii v ratsion suporosnykh i podsosnykh svinomatok L-karnitina. Svinovodstvo, 3, 32-35 (in Russian).
Received 29.09.2017 Received in revised form 26.10.2017 Accepted 3.11.2017
