CC BY
17
HayKoBun BiCHUK ^BBiBctKoro HanjoHantHoro ymBepcmeTy BeTepuHapHoi MegnnnHn Ta 6ioTexHonorin iMem C.3. IxuntKoro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 636.4:612.017
Стан природноУ резистентност свиноматок за дп препарату «1мунолак»
А.В. Кокарев, Д.М. Масюк kokarev.a.v@gmail.com, dimasiuk@gmail.com
Дтпропетровський державний аграрно-економiчний унгверситет, вул. Ворошилова, 25, м. Днтро, 49600, Украгна
У статт1 наводяться даннг про стан морфо-б1ох1м1чтх та жунологгчних показниюв природнойрезистентностг свиноматок у продовж тзнього плодового перюду, та вплив на них препарату «1мунолак».
Метою роботи було дослгдити стан природной резистентностг свиноматок у другш половини поросностг за дп iмуно-тропного препарату «1мунолак». Робота виконана на базi НДЦ бюбезпеки та екологiчного контролю ресурЫв АПК Днт-ропетровського ДАЕУ та ПрАТ «Агро-Союз» Днтропетровськоi областi. Для проведення до^джень по принципу пар аналогiв було сформовано до^дна i контрольна групи свиноматок помiсi порiд великоi быог та ландрас. Кожна група нараховувала по 10 тварин. Свиноматкам до^дног групи на 60, 75 та 90 добу сyпоросностi вводили препарат «1мунолак» (ТУ У 21.2-00493675-006:2013) у дозi 0,05 мг дтчог речовини на 1 кг маси тыа, а тваринам контрольног групи - 0,9% розчин NaCl. Кров для до^джень вiдбирали на 60, 75, 90 та 105 добу поросностi. Отримат результати до^джень свiд-чать, що тзнш плодовий перiод у свиноматок характеризуешься зниженням на 75 i 105 доби поросностi рiвня гемоглобту та циркулюючих тунних комплекЫв вiдповiдно - на 17,5% (р < 0,01) i 21,6% (р < 0,05) та 12,2% (р < 0,05) i 23,0% (р < 0,05), а також зменшенням на 90 добу кiлькостi лейкоцитiв на - 14,5% та зниженням у продовж другог половини поросностi гематокритного показнику на 19,72% (р < 0,01) вiдносно 60 доби вагiтностi.
Застосування препарату «1мунолак» сприяе збыьшенню у кровi свиноматок рiвня гемоглобту, кiлькостi еритроцитiв, лейкоцитiв i гематокритного показнику у середньому вiдповiдно на 13,8%, 10,9%, 27,6% i 10,2%, (р < 0,05 - р < 0,01), та тдвищенню на 23,0% бактерицидног (р < 0,05) i на 22,5% лiзоцимноi (р < 0,05) активностей сироватки кровi.
K.mnoei слова: природна резистенттсть, свиноматки, бактерицидна актившсть сироватки кровi, БАСК, лiзоцимна актившсть сироватки кровi, ЛАСК, циркyлюючi шунш комплекси, Ц1К, еритроцити, лейкоцити, гемоглобт, гематокрит, поростсть.
Состояние естественной резистентности свиноматок под действием препарата «Имунолак»
А.В. Кокарев, Д.Н. Масюк kokarev.a.v@gmail.com, dimasiuk@gmail.com
Днепропетровский государственный аграрно-экономический университет, ул. Ворошилова, 25, г. Днепр, 49600, Украина
В статье приводятся данные о состоянии морфо-биохимических и иммунологических показателей естественной резистентности свиноматок в течение позднего плодного периода, и влияние на них препарата «Имунолак».
Целью работы было исследовать состояние естественной резистентности свиноматок во второй половине супорос-ности под действием иммунотропного препарата «Имунолак». Работа выполнена на базе НИЦ биобезопасности и экологического контроля ресурсов АПК Днепропетровского ГАЕУ и ЗАО «Агро-Союз» Днепропетровской области. Для проведения исследований по принципу пар аналогов было сформировано опытная и контрольная группы свиноматок помеси пород крупной белой и ландрас. Каждая группа насчитывала по 10 животных. Свиноматкам опытной группы на 60, 75 и 90 сутки супоросности вводили препарат «Имунолак» (ТУ У 21.2-00493675-006:2013) в дозе 0,05 мг действующего вещества на
Citation:
Kokarev, A., Masiuk, D. (2016). The natural resistance's condition of sows under the influence of the preparation «Imunolac». Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 4(72), 32-36.
1 кг массы тела, а животным контрольной группы - 0,9% раствор NaCl. Кровь для исследований отбирали на 60, 75, 90 и 105 день супоросности.
Полученные результаты свидетельствуют о том, что поздний плодный период у свиноматок характеризуется снижением на семьдесят пятый и сто пятый день супоросности уровня гемоглобина и циркулирующих иммунных комплексов соответственно - на 17,5% (р < 0,01) и 21,6% (р < 0,05) и 12,2% (р < 0,05) и 23,0% (р < 0,05), а также уменьшением на девяностые сутки количества лейкоцитов на 14,5 % и снижением в течение второй половины супоросности гематокрит-ного показателя на 19,7% (р < 0,01) относительно 60-го дня беременности.
Применение препарата «Имунолак» способствует увеличению в крови свиноматок уровня гемоглобина, количества эритроцитов, лейкоцитов и гематокритного показателя в среднем соответственно на 13,8%, 10,9%, 27,6% и 10,2%, (р < 0,05 -р < 0,01) и повышению на 23,0% бактерицидной (р < 0,05) и на 22,5% лизоцимной (р < 0,05) активностей сыворотки крови.
Ключевые слова: естественная резистентность, свиноматки, бактерицидная активность сыворотки крови, БАСК, лизоцимная активность сыворотки крови, ЛАСК, циркулирующие иммунные комплексы, ЦИК, эритроциты, лейкоциты, гемоглобин, гематокрит, супоросность.
The natural resistance's condition of sows under the influence of the preparation «Imunolac»
A. Kokarev, D. Masiuk kokarev.a.v@gmail.com, dimasiuk@gmail.com
Dnipropetrovsk state agrarian-economic university, Voroshilov Str., 25, Dnepr, 49600, Ukraine
The article presents data on the state of morphological, biochemical and immunological parameters of natural resistance of sows during the late period of gestation and influence of the preparation enzymatic hydrolyzate of the cell wall Lactobacillus Delbrueckii «Imunolak» on these parameters. Aim of this work was to investigate the state of the natural resistance of sows in the second half of gestation under the action of immunotropic preparation «Imunolak».
This work was done in the SIC of biosafety and environmental control of agriculture resources of Dnipropetrovsk state agrarian-economic university and in the PrAT «Agro-Soyuz» («Agro-Soyuz», JSC) Synel'nykovskoe district of Dnepropetrovsk region. For the experiment were formed research and control groups of sows hybrids of white and Landrace breeds on the pair's analogues principle. Each group consisted of 10 animals. Sows of research group were injected preparation «Imunolak» at 60, 75 and 90 days of gestation (TU 21.2-00493675-006:2013) at a dose of 0.05 mg of active ingredient per 1 kg of body weight, and the animals of the control group were injected 0.9% solution of NaCl. Blood samples were taken at 60, 75, 90 and 105 day of gestation.
Morphological blood parameters were determined using an automatic hematology analyzer «PCE-90 VET» (USA). Serum bactericidal activity was determined by fotonefelometric method by assessment of oppression the growth of the test culture of E. coli in meat infusion broth by the method of Michel and Treffers (1956) in the modification of I. Hrabustovskiy and Y. Markova (1974). Lysozyme activity in the sow's blood serum and colostrums were determined by I. Hrabustovskiy with co-authors (1974). Numbers of circulating immune complexes in serum were determined by PEG-test (Y.A. Grinevich, 1988). The obtained results indicate that late period of gestation in sows characterized by a decrease in hemoglobin levels and in the number of circulating immune complexes on the 75th and 105th days of gestation by 17.5% (р < 0.01) and 21.6% (p < 0.05) and 12.2% (р < 0.05) and 23.0% (р < 0.05) respectively. Also the late period of gestation characterized by a decrease on the 90th days the number of leukocytes by 14.5% and a decrease during second half of gestation period the hematocrit index by 19.72% (р < 0.01) concerning the 60th day of gestating.
The use of the preparation «Imunolak» contributes to increase in sow's blood the hemoglobin levels, the number of red blood cells, white blood cells and hematocrit index on the average by 13.8%, 10.9%, 27.6% and 10.2% respectively (р < 0,05 -р < 0,01) and to increase the bactericidal and lysozyme serum activity by 23.0% (r < 0,05) and 22.5% (r < 0,05) respectively.
Key words: natural resistance, sows, bactericidal activity of blood serum, lysozyme serum activity, circulating immune complexes, red blood cells, white blood cells, hemoglobin, hematocrit, gestation.
Вступ
Перюд ваптносп в opraHi3Mi свиноматок супрово-джуеться рядом бюлопчних перебудов, яш впливають на сташ 'х iмунноi системи (Aleshkin et al., 2009). Особливо важливим для свиноматок е шзнш плодо-вий перюд, який починаеться з шютдесято" доби по-росносп i продовжуеться до шнця ваптносп. У цей час вщбуваеться штенсивний рют плодiв, який супро-воджуеться великим навантаженням на метaболiзм мaтерi та розвитком aнемiчного стану за рахунок збтшення загального об'ему кровi (Liubasiuk and Hutsol, 2015). Одночасно з цим у поросних свиноматок розвиваеться оксидативний стрес (Bulavenko, 2010), який на тл антропогенних та екзогенних чин-нишв сприяе розвитку iмунодефiцитного стану та
плацентарно! недостатносп (Aristova et al., 2010; Popov et al., 2016), що призводить до зниження резис-тентносп тварин i народженню слабкого або нежитте-здатного молодняку.
Ввдомо, що за дешлька дiб до опоросу в органiзмi ваптних свиноматок вщбуваеться збшьшення актив-носл iмунобiологiчних механiзмiв мюцевого захисту, що ствпадае з шволющею жовтого тша та гумораль-ною перебудовою, яка тюно пов'язана з iмунною системою тварин (Koshovyi et al., 2008; Aleshkin et al., 2009). Встановлено, що пвдвищення активносл кль тинних i гуморальних компонента iмунноi системи свиноматок на бшьш раншх строках супоросносп сприяють передчасним родам або народженню мертвого приплоду (Efanova et al., 2014). Це тдтверджу-еться результатами Токоево! А. А. (Tokoeva, 2011),
Примпка: 1. К - контрольна група тварин, Д - досшдна група тварин; 2. Pi3HrnM i3 свиноматками 60-1 доби иоросносп достовiрна при 0-р < 0,05; 00-р < 0,01; 000-р < 0,001; 3. Рiзниця мiж дослщною та контрольною групами достовiрна при *-Р < 0,05; **-р < 0,01.
яка з ясувала, що у ж1нок i3 звичним невиношуванням плоду тд час ваптносп рееструеться збiльшення кiлькостi Т- i В-лiмфоцигiв на глi зниження 0-мононуклеарiв. З огляду на це, актуальним е пошук препарагiв, як забезпечать пiдвищення рiвня неспе-цифiчного iмунного захисту поросних свиноматок та попередять розвиток патологiчного стану. Тому метою нашо! роботи було дослвдити стан природно! резистентностi свиноматок у другш половини порос-носп за ди iмунотропного препарату «1мунолак».
Матерiал i методи досл1джень
Робота виконана на базi НДЦ бюбезпеки та еколо-гiчного контролю ресурав АПК Днiпропетровського ДАЕУ та ПрАТ «Агро-Союз» Синельник1вського району Дшпропетровсько! обласп.
Для проведення дослiджень по принципу пар ана-логiв за строком поросностi, масою тiла та вшом, було сформовано дослвдна i контрольна групи свиноматок помiсi порвд велико! бшо! та ландрас. Кожна група нараховувала по 10 тварин з середньою масою 210 кг. Свиноматкам дослвдно! групи на 60, 75 та 90 добу супоросносп вводили препарат ферментативного гiдролiзату клгтинно! стшки Lactobacillus Delbrueckii - «1мунолак» (ТУ У 21.2-00493675-006:2013) у дозi 0,05 мг дшчо! речовини на 1 кг маси тша, а тваринам контрольно! групи - 0,9% розчин NaCl. 1н'екцп вико-нували внутршньом'язово, у дiлянку, розташовану в 50-75 мм позаду основи вуха. Кров для дослщжень вiдбирали на 60, 75, 90 та 105 добу поросностг Кров стабшзували 5% ЕДТА з розрахунку 0,1 мл стабшза-тору на 5 мл кровг
К1льк1сть еритроцитiв i лейкоцитiв, рiвень гемо-глобiну та гематокритного показнику у цiльнiй кровi визначали за допомогою автоматичного гематолопч-ного аналiзатору «PCE-90 VET» виробництва США.
Бактерицидну активнiсть сироватки кровi визначали фотонефелометричним методом шляхом оцшю-вання пригнiчення росту тест-культури E. coli на
Таблиця 1
Димамжа гематолопчмих моказникш свиноматок у продовж шзнього плодового перiоду за ди препарату
м'ясо-пептонному бульйош за методом Мшелю i Трефферс (1956), у модифкацп 1.Ф. Храбустовського i Ю.М. Марково! (1974), описаною Воронiним £.С. i3 спiвавторами (Voronin et al., 2002).
Активнють л1зоциму у сироватки кровi та молозивi свиноматок визначали з добовою тест-культурою Micrococcus lisodeicticus, яку вирощували на скоше-ному агарi за методом Храбустовського 1.Ф. i3 ствав-торами (1974), описаним Вороншим £.С. iз ствавто-рами (Voronin et al., 2002).
Кшьшсть циркулюючих iмунних комплексiв у си-роватщ кровi визначали методом ПЕГ-тесту (Грине-вич Ю.А., 1988) (Perederiy et al., 1995).
Результати та Тх обговорення
Отримаш результати дослiджень вшображають стан морфо-бiохiмiчних та iмунологiчних показнишв природно! резистентностi свиноматок у продовж шзнього плодового перюду, яш позначаються змiнами рiвня гемоглобiну, Ц1К, кiлькостi лейкоцитiв та гематокритного показнику, та вплив на них iмунотропного препарату «1мунолак».
Динамiка морфо-бiохiмiчних показник1в кровi свиноматок друго! половини поросносп представлена у таблицi № 1, i характеризуеться вираженими осци-лятивними змiнами рiвня гемоглобiну i кiлькостi лей-коцитiв, та поступовим зниженням показнику гемато-криту на rai майже не змiнно! шлькосп еритроцитiв у продовж всього шзнього плодового перюду.
На 60 добу поросносп вмют гемоглобiну у кровi свиноматок знаходиться у межах фiзiологiчно! норми i становить 113,20 ± 2,37 г/л. До 75 доби його вмют знижуеться на 17,5% (р < 0,01) вiдносно 60 доби по-росностi, а на 90 добу збшьшуеться на 25,1% вщносно 75 доби вагiтностi. У свиноматок на 105 день порос-носл, вмiст гемоглобiну також мае тенденцш до зме-ншення на 12,2% (р < 0,05) у порiвняннi з його рiвнем на 60 добу та на 14,9% вшносно 90 доби поросносп.
Показники Доба супоросноси
60 75 90 105
Гемоглобш, г/л К 113,20 ± 2,37 93,40 ± 3,1100 116,80 ± 4,70 99,40 ± 4,540
Д 105,20 ± 2,70* 130,45 ± 3,39* 116,40 ± 5,69*
Гематокрит, % К 44,67 ± 0,98 37,76 ± 0,4100 37,40 ± 0,9700 35,86 ± 1,8700
Д 41,34 ± 0,65* 39,60 ± 0,57 41,26 ± 0,48*
Еритроцити, Т/л К 4,68 ± 0,11 4,95 ± 0,10 4,86 ± 0,15 4,75 ± 0,15
Д 5,30 ± 0,11* 5,27 ± 0,09* 5,57 ± 0,22*
Лейкоцити, Г/л К 10,13 ± 0,69 9,78 ± 0,16 8,66 ± 0,65 9,80 ± 0,31
Д 13,60 ± 0,85** 10,58 ± 0,33* 11,90 ± 0,81*
У продовж шзнього плодового перюду, починаю-чи з 60 доби ваптносп, кшьшсть еритроцитiв у кровi свиноматок знаходиться на нижнш меж1 фiзiологiчно! норми (Simonyan and Hisamutdinov, 1995), становить у середньому 4,81 Т/л i коливаеться у межах 2,8%, що
може бути обумовлене розвитком анемiчного стану ваптних (Aristova et al., 2010; Liubasiuk and Hutsol, 2015).
Змши гематокритного показнику у продовж друго! половини ваптносп характеризуються поступовим
Примгтка: 1. К - контрольна група тварин, Д - достдна група тварин; 2. рцзниця i3 свиноматками 60-1 доби супоросносп достовiрна при 0-р < 0,05; 3. Рiзниця мiж дослiдною та контрольною групами достовiрна при *-Р < 0,05; **-р < 0,01.
зниженням його значення. Так, на 60 добу поросносп гематокрит становить 44,67 ± 0,98%, а на 75, 90 i 105 доби достовiрно зменшуеться вiдповiдно на 15,5%, 16,28% i 19,72% (р < 0,01) вiдносно початкового значення.
Аналiз наведених у таблиц даних щодо кiлькостi лейкоцитiв сввдчить про те, що у продовж друго! по-ловини поросностi загальна к1льк1сть лейкоцитiв у кровi свиноматок на 60 добу ваптносп знаходиться на нижнш меж1 фцзюлопчно! норми (Simonyan and Hisamutdinov, 1995), що узгоджуеться з результатами ряду авторiв (Koshovyi et al., 2008; Stetsenko and Kozlova, 2009; Liubasiuk and Hutsol, 2015; Slaschilina et al., 2016). У продовж наступних тридцяти дiб ре-еструеться тенденцiя до зменшення вмiсту лейкоци-тiв, що позначилось зниженням !х кiлькостi на 90 добу поросносп на 14,5% ввдносно 60 доби. Це може бути обумовлене розвитком iмуносупресi! у свиноматок у наслщок штенсивного розвитку плодiв, що су-проводжуеться збiльшенням антигенного наванта-ження на оргашзм матерi (Koshovyi et al., 2008; Aleshkin et al., 2009; Popov et al., 2016). На 105 добу поросносп вц^чаеться збшынення у кровi свинома-
ток кшькосп лейкоцитiв на 13,2% ввдносно 90 доби. Це може бути пов'язане з перебудовою цмунно! сис-теми оргашзму матерi перед пологами, що узгоджуеться з результатами ряду авторiв (Koshovyi et al., 2008; Aleshkin et al., 2009; Tokoeva, 2011; Efanova et al., 2014), як пов'язують тдвищення активносп ком-понентiв цмунно! системи з подготовкою органiзму матерi до ввдторгнення плоду.
Таким чином, шзнш плодовий перюд у свиноматок характеризуеться коливанням морфо-6юхцмцчних показник1в кровц у нижньо! меж1 фцзюлопчно! норми.
Дослвджуючи показники неспецифiчного iмунiте-ту у свиноматок тд час друго! половини поросносп (табл. 2) встановлено, що бактерицидна актившсть сироватки кровц е майже не змшною у продовж всього перюду дослвдження i становить у середньому 50,3%. Також у сироватщ кровц вiдмiчаеться достатньо висо-кий рiвень лцзоцимно! активностi, який незначно ко-ливаеться у продовж друго! половини поросносп у межах 21,22 - 24,20%, що узгоджуеться з результатами шших дослщнишв (Chornyi, 2007; Slaschilina et al., 2016).
Таблиця 2
Стан иоказиикш гуморального iMymTeTy у кров1 свиноматок пщ час другоТ половини n0p0CH0CTi за ди
Показники Доба поросносп
60 75 90 105
БАСК, % К 50,24 ± 2,83 50,69 ± 3,07 49,31 ± 1,62 51,07 ± 1,36
Д 61,03 ± 2,35* 60,86 ± 3,86* 63,86 ± 2,28**
ЛАСК, % К 24,20 ± 1,20 21,80 ± 0,92 21,22 ± 1,16 23,52 ± 1,37
Д 25,66 ± 1,26* 26,14 ± 1,74* 29,80 ± 1,29*
ЦК, Од К 72,20 ± 7,72 56,60 ± 4,670 69,20 ± 5,65 55,60 ± 6,420
Д 55,40 ± 7,46 52,00 ± 3,26* 58,00 ± 7,56
Одночасно з цим вiдбуваються 0сцилятивнi 3MiHH у вмiстi циркулюючих iмунних комплексiв. На 75 добу поросносп !х кiлькiсть зменшуеться на 21,6% (р < 0,05) у порiвняннi з 60 добою. За 24 дш до опоросу рiвень Ц1К збiльшуеться на 22,3% вщносно 75 доби, але все рiвно е меншим за початкове значення. За 10 дшв до опоросу вмют у кровi комплекав анти-ген-антитiло знову зменшуеться на 23,0% (р < 0,05) порiвняно з 60 добою вагiтностi, що може бути обумовлене збшьшенням у цей перюд активносп фаго-цитуючих клiтин (Kokarev and Masiuk, 2012), яш ель мiнують Ц1К з кровi тварин, на rai гуморальних змiн у органiзмi матерi (Aleshkin et al., 2009; Shilov and Gruzdeva, 2012; Efanova et al., 2014).
Таким чином, шзнш плодовий перюд у свиноматок характеризуеться зменшенням шлькосп циркулюючих iмунних комплекав на 75 та 105 добу вапт-ностi, на тл майже не змiнного рiвня бактерицидно! та лiзоцимно! активносп сироватки кров^ що може бути обумовлене тдвищенням активностi фагоциту-ючих клгтин та пiдвищенням рiвня захисних мехашз-мiв органiзму.
За дй' препарату у поросних свиноматок протягом тзнього плодового перiоду спостерiгаеться збiльшення показнишв неспецифiчно! резистентностi органiзму.
Так, тсля першого застосування препарату у кровi дослiдних свиноматок вмiст гемоглобiну збшьшуеть-ся на 12,6% (р < 0,05), пiсля другого застосування на 11,7% (р < 0,05), а тсля третього на 17,1% (р < 0,05), порiвняннi з тваринами контрольно! групи.
Використання препарату «1мунолак» сприяе збь льшенню у периферичнш кровi свиноматок дослвдно! групи шлькосп еритроципв на 75, 90 та 105 доби поросносп ввдповщно - на 7,1%, 8,4% та 17,3% (р < 0,05), та кшькосп лейкоципв вiдповiдно - на 39,1%, 22,2% i 21,4% (р < 0,05 - р < 0,01) вадносно контрольно! групи, що може бути обумовлене стиму-люючою дiею препарату. Це призвело до пiдвищення у дослщних тварин у цей час гематокритного показ-нику на 9,5% (р < 0,05), 5,9% i 15,1% (р < 0,05) вадпо-вщно, вiдносно контрольних свиней.
Також, за впливу препарату «1мунолак»», у кровi дослiдних свиноматок достовiрно збiльшуеться рiвень БАСК i ЛАСК пiсля першо! ш'екцп на 20,4% i 17,7% (р < 0,05), пiсля друго! - на 23,4% i 23,2% (р < 0,05) та тсля третьо! - на 25,0% i 26,7% (р < 0,05 - р < 0,01) вiдповiдно, ввдносно значення контрольних тварин, що сввдчить про збiльшення рiвня неспецифiчно! резистентносп у свиней дослiдно! групи, та забезпе-
nye ceKpe^ro Mogo3HBa 3 bhcokhm piBHeM ryMopagbHHx iMyHHHx KOMnoHemiB (Kokariev and Masiuk, 2014).
Cgig Big3HaHHTH, ^o y KpoBi CBHHOMaroK gocgigHol' rpynu nicga gpyroi m'eKqii npenapaTy «iMyHogaK» Big6yBaeTbca gocroBipHe 3MeHmeHHa Man®e Ha 25% KigbKOCTi ^K (p < 0,05), ^o MO®e 6yTH noB'a3aHe 3
nOCH^eHHHM aKTHBHOCTi KgiTHHHHX KOMnOHeHTiB iMyH-
hoi CBHHOMaTOK (Totolyan and Freydlin, 2000).
TaKHM hhhom, 3acTOcyBaHHa npenapaTy «IMyHogaK» cnpnae 36i^bmeHHM y gpyrin nogoBHHi cynopocHOCTi CBHHOMaTOK Mop$o-6ioxiMiHHHx noKa3HHKiB KpoBi, ^o cnpnae nocHgeHHM TpaHcnopTy khchm go TKaHHH, y HacgigoK noro Big6yBaeTbca aKTHBa^a o6MiHHHx npo^-ciB opraHi3My, a TaKO® pocTy Ta po3BHTKy ngogy, Ta nocHgroe piBeHb нecпeцн$iннoro ryMopagbHoro iMyHi-TeTy mgaxoM 36igbmeHHa 6aктepнцнgнol Ta giзoцнмнol aKTHBHOCTi cupoBaTKH KpoBi, aKi nigBH^yroTb onipHicTb
opraHi3My go gii HaBKogHmHix naToreHiB (Koshovyi et al., 2008; Stetsenko and Kozlova, 2009).
Ehchobkh
ni3Hin ngogoBHH nepiog y CBHHOMaTOK xapaKTeproy-eTbCa 3HH®eHHaM Ha 75 i 105 go6H nopoCHOCTi piBHa reMorgo6iHy Ta цнpкygroroннx iMyHHHx KOMngeKciB BignoBigHO - Ha 17,5% (p < 0,01) i 21,6% (p < 0,05) Ta 12,2% (p < 0,05) i 23,0% (p < 0,05), a TaKO® 3MeHmeH-hhm Ha 90 go6y KigbKOCTi geнкoцнтiв Ha - 14,5% Ta 3HH®eHHaM y npogoB® gpyroi nogoBHHH nopoCHOCTi reMaTOKpHTHoro noKa3HHKy Ha 19,72% (p < 0,01) BigHO-cho 60 go6H BariTHOCTi.
3aCTOCyBaHHa npenapaTy «IMyHogaK» cnpnae 36igb-meHHM y KpoBi CBHHOMaTOK piBHa reMorgo6iHy, KigbKO-CTi epнтpoцнтiв, genкoцнтiв i reMaTOKpHTHoro noKa3-HHKy y cepegHbOMy BignoBigHO Ha 13,8%, 10,9%, 27,6% i 10,2%, (p < 0,05 - p < 0,01) Ta nigBH^eHHM Ha 23,0% 6aктepнцнgнol (p < 0,05) i Ha 22,5% giзoцнмнol (p < 0,05) aKTHBHOCTen CHpoBaTKH KpoBi.
EiS^iorpa^inm nocH^aHHH
Aleshkin, V.A., Lozhkina, A.N., Zagorodnyaya, E.D. (2009). Posobie dlya vrachey, ordinatorov i nauchnyih rabotnikov. Chita, 79 (in Russian). Aristova, I.V., Levitskiy, E.F., Yurev, S.Yu. (2010). Otsenka effektivnosti kompleksnoy terapii anemii beremennyih. Fizioterapevt. 10, 30 - 36 (in Russian). Bulavenko, R.V. (2010). Antioksidantniy s tatus pechlnki svinomatok ta yih plodiv. Visnik Poltavskoyi derzhavnoyi agrarnoyi akademiyi. 4, 118-121 (in Russian).
Voronin, E.S., Petrov, A.M., Seryih, M.M., Devrishov, D.A. (2002). Immunologiya. M.: Kolos-Press (in Russian).
Efanova, N.V., Batalova, S.V., Osina, L.M. (2014). Izuchenie svyazi vnutriutrobnoy gibeli plodov s pokazatelyami immunnoy sistemyi svinomatok i ih potomstva. Sbornik nauchnyih trudov Stavropolskogo nauchno-issledovatelskogo instituta zhivotnovodstva i kormoproizvodstva. 7(3), 6 (in Russian). Yefimov, V.H., Kokarev, A.V., Biben, I.A. (2011). Efektyvnist stymuliatsii nespetsyfichnoi rezystentnosti
porosiat preparatom «Suihamin». Naukovyi visnyk Lvivskoho NUVMBT im. S.Z. Hzhytskoho. 13, 4(50), 119-123 (in Ukrainian).
Perederiy, V.G., Zemskov, A.M., Byichkov, N.G., Zemskov, V.M. (1995). Immunnyiy status, printsipyi ego otsenki i korrektsii immunnyih narusheniy. K.: Zdorove (in Russian).
Kokariev, A.V., Masiuk, D.M. (2014). Dynamika faktoriv nespetsyfichnoho imunnoho zakhystu u molozyvi svynomatok za dii preparatu «Imunolak». Naukovo-tekhnichnyi biuleten NDTs biobezpeky ta ekolohichnoho kontroliu resursiv APK. 2(1), 75-80. Rezhym dostupu do zhurn.:
http://biosafetycenter.com/2014-%D1%82-2-%E2%84%961/ (in Ukrainian).
Kokarev, A.V., Masiuk, D.M. (2012). Formuvannia klitynnoho imunitetu suporosnykh svynomatok za dii preparatu fermentatyvnoho hidrolizu klitynnoi stinky Lactobacillus Delbrueckii. «Naukovi pratsi PF NUBiP Ukrainy «KATU». 148, 150-156 (in Ukrainian).
Koshovyi, V.P., Ivanchenko, M.M., Skliarov, P.M. (2008). Veterynarna perynatolohiia: Navch. pos. dlia stud. VNZ. Kharkiv: Vydavnytstvo Sheininoi Ye.V. (in Ukrainian).
Liubasiuk, N.V., Hutsol, A.V. (2015). Hematolohichni pokaznyky porosnykh svynomatok za zghodovuvannia BMVD Intermiks. Tekhnolohiia vyrobnytstva i pererobky produktsii tvarynnytstva. 2, 118-120 (in Ukrainian).
Popov, V.S., Samburov, N.V., Zorikova, A.A. (2016). Etiologicheskie osobennosti immunodefitsitov u sviney v usloviyah promyishlennoy tehnologii. Vestnik Kurskoy gosudarstvennoy selskohozyaystvennoy akademii. 4, 63-67 (in Russian).
Simonyan, G.A., Hisamutdinov, F.F. (1995). Veterinarnaya gematologiya. M.: Kolos (in Russian).
Slaschilina, T.V., Semyonov, S.N., Parfyonov, G.V. (2016). Metabolicheskiy status svinomatok v period suporosnosti pri ispolzovanii stevii v kachestve komponenta ratsiona. Vestnik Voronezhskogo gosudarstvennogo agrarnogo universiteta. 2(49), 93101 (in Russian).
Stetsenko, Y.Y., Kozlova, E.V. (2009). Ymmunolohycheskyi status orhanyzma svynomatok pod vlyianyem preparata «p-rost s lypydamy». Kormlenie i razvedenie selskohozyaystvennyih zhivotnyih. 2(1), 106-109 (in Russian).
Tokoeva, A.A. (2011). Immunologicheskie izmeneniya u zhenschin s nevyinashivaniem beremennosti. Nauka i novyie tehnologii. 3, 298-300 (in Russian).
Totolyan, A.A., Freydlin, I.S. (2000). Kletki immunnoy sistemyi. - T1 i T2. - SPb.: Nauka (in Russian).
Chornyi, M.V. (2007). Hihiieno-ekolohichne obhruntuvannia vykorystannia Brovahliukinu dlia svynei. Naukovyi visnyk LNUVMBT imeni S.Z. Gzhytskoho. 9, 4(35), 160-164 (in Ukrainian).
Shilov, Yu.I., Gruzdeva, E.A. (2012). Vliyanie zhenskih polovyih steroidnyih gormonov na funktsii fagotsitiruyuschih kletok perifericheskoy krovi. Uspehi sovremennoy biologii. 3(84). 4, 550-552 (in Russian).
Cmammn nadiuMxa do peda^ii 8.10.2016
