CC BY
56
результат дано! роботи у проектну та нормативну документацiю. В умовах реконструкци мiських територiй поява методик, яю дозволяють обгрунтувати змiни розмiрiв саштарно-захисних зон та врахувати соцiально-економiчнi збитки вiд забруднення житлових територш, мае велике значення як у науковому, так i у практичному плат.
2. Наведет положення можуть бути реалiзованi у виглядi спещально! «Програми забезпечення акустично! безпеки населення Укра!ни». Для цього е все необхщне: досвiд (див. рис. 6), кадри i низка урядових програм i законiв Укра!ни (наприклад, Закон Укра!ни «Про генеральну схему планування територи Укра!ни»).
На 5-й загальноевропейськш конференцп мiнiстрiв навколишнього середовища мшютр екологп та природних ресурсiв Укра!ни В. Я. Шевчук у доповщ «Основи i прiоритети еколопчно! стратеги Укра!ни на першi десять роюв XXI сторiччя» зазначив:
«...Нацiональна стратепя повинна бути гармонiзована з европейською екологiчною стратегiею вiдповiдно геополiтичному курсу европейсько! штеграцп Укра!ни».
Одними з основних прiоритетiв нащонально! еколопчно! стратеги об'ективно визначено: удосконалення законодавчо! i нормативно-правово! бази, прискорення процесу гармошзацп екологiчного законодавства Укра!ни з вимогами мiжнародних стандартiв, зокрема з нормативами €С [3].
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Державш санiтарнi правила планування та забудови населених пункпв. Затверджено наказом Мшютерства охорони здоров'я Укра!ни вщ 19 червня 1996 року. № 173.
2. ДБН - 360 - 92 Государственные строительные нормы Украины. Градостроительство. Планировка и застройка городских и сельских поселений. Переиздание ДБН 360 - 92 с учетом изменений с разрешения Госстроя Украины от 19 марта 2002 года.
3. Директива по шуму в окружающей среде / Директива 2002/49/ЕС от 25 июня 2002 г. Памятная записка Рабочей группы Европейской комиссии «Оценка воздействия шума» (WG-АБК) 5 декабря 2003 года.
4. Самойлюк Е. П. Основы градостроительной акустики. Ч. I - III / Д., ПГАСА, 1999. -438 с.
5. Борьба с шумом в населенных местах // Самойлюк Е. П., Денисенко В. И., Пилипенко А. П. - К. : Бущвельник, 1981.
6. Саньков П. М., Головшов Г. Г., Тархова О. В. Новi аспекти виршення проблеми забруднення довкшля залiзничним транспортом у свiтлi вимог Закону Укра!ни «Про загальнодержавну програму формування нащонально! еколопчно! мереж Укра!ни на 2000 -2015 роки» в умовах сталого розвитку // Вюник АМСУ. - № 2. - Д., 2002. - С. 109 - 113.
7. Самойлюк Е. П., Саньков П. Н., Маковецкий Б. И., Трошин М. Ю и др. Экологический мониторинг и шумовое загрязнение урбанизированных территорий // Наука i освгга / Зб. доп. на VIII Мiжнар. наук.-практ. конф. - Д., 7 - 21 лютого 2005 року.
УДК 725.75 (477.83/.86) "18/19" : 72.012.75
АРХ1ТЕКТУРА ДЕРЕВ'ЯНИХ КРИТИХ ПРОГУЛЯНКОВИХ ГАЛЕРЕЙ ГАЛИЧИНИ Х1Х - ПЕРШО1 ПОЛОВИНИ ХХ ст.
О. В. Мер 'е, к. арх. * *Нац1ональний университет «Льв1вська полтехтка»
Ключовi слова: арх1тектура, дерев 'яна курортна забудова, крита прогулянкова галерея
Вступ. За останш два десятатття суттево активiзувалося дослщження дерев'яно! архтектурно! спадщини Галичини, проте у коло дослщження не ввшшли крип прогулянковi галере!1 XIX - першо! половини ХХ ст., яю здебшьшого входили до складу курортно! забудови.
Аналiз останшх дослщжень та публжацш. Про дерев'яш крип прогулянковi галере! оздоровниць Галичини дiзнаемося iз джерел XIX - першо! половини XX ст. (А. Бондзкевич [5],
1Галерея (фр. galerie, eid im. gallería) - комуткацтний npocmip у виглядi критого переходу, аркади, колонади, анmресолi або подовженого балкона, що з 'еднуе примщення чи частини будинку; може бути глухою, заскленою чи не бути огородженою (крím перил).
Й. Детль [6; 7], М. Зеленевський [33; 34 - 36], Л. Копф [11], Ф. Кметович, Крижашвський [19], Е. Кронбах; С. Левицький, Т. Прасхсшь, М. Орлович [15], А. Лянге [13], В. Скалковський; В.Шщборський [24] та ш.), а також iз пош^вок та фотографiй (Нащонально! бiблiотеки, 1нституту мистецтва Польсько! академи наук у Варшав^. За останне шiстдесятирiччя укра!нсью (Х. Харчук [2 - 4]) та польсью (ВенГляж [32], С. Венцлавович-Бшьська [30; 31], З. Гаузер [8], М. Корнецький [12], Ю. Росс [20], Г. Рущик [21; 22], Ю. ШляГа [23] та ш.) дослiдники лише принагiдно згадують окремi прогулянковi галере! в курортах Галичини Х1Х ст. Про дослщжуваш об'екти дiзнаемося також з архiвних матерiалiв [1; 5], техшчно! документаци пам'яток (архiв iнституту «Укрзахщпроектреставращя»). Незважаючи на низку джерел, i дос вiдсутня iнформацiя про цi розюшш споруди в лiтературi з ютори архiтектури Укра!ни, оскiльки немае Грунтовно! публшацп, яка б доповнила прогалину щодо вищезазначеного об'екта дослiдження.
Мета статт введения в науковий оби фактолопчних матерiалiв про аритектуру дерев'яних критих прогулянкових галерей Галичини Х1Х - першо! пол. ХХ ст. на прикладi вибраних курортiв. У коло дослщження ввiйшли об'екти з терешв Схщно! Галичини (зокрема -Львiвсько! обл. в Укра!ш) i Захщно! Галичини (пiвденно-схiдних воеводств Республши Польща).
Виклад основного матерiалу. В архiтектурi галерея - це довга споруда чи нашввщкрите примiщення з дахом, обмежене з одного чи двох боюв тшьки пiдпорами, або вузьке крите примiщення, створене для з'еднання двох i бiльше бущвель або пiдходу до примiщения. Серед вщзначених iснують такi рiзновиди: 1) галерея висяча; 2) галерея довга; 3) галерея крита; 4) галерея тдземна. У цш публшаци маемо за мету висв^лити матерiали про третш рiзновид -критi прогулянковi галере!, якi служили для з'еднання двох i бiльше будiвель або тдходу до примiщення. Проте у Х1Х ст. зводили !х здебшьшого при курортних будiвлях, рiдше - при приватних садибах - на зразок веранд, як часто виступали у попередшх столiттях. Джерела оббудовували прогулянковими павiльйонами або з'еднували галереями чи протяжними винятково критими проходами, що служили для прогулянок при питних лiкуваннях. Цi об'екти виконували i надалi виконують функцiю критих джерельних салонiв i променад [30, с. 56].
Першi вiдомi крит прогулянковi галере! на теренах Галичини власники зводили за власним бажанням. Так, у 1808 або 1812 р. над головним джерелом у курортному мют Криниця-Здруй (рашше Криниця, пол. Кгутеа-2ёщ) зпдно з проектом iнженера БурГГаллера побудовано бювет «Солотвинка». Тодi ж добудовано до нього прогулянкову галерею, не зазначену на плат, але наявну на рисунку Антошя ЛянГе з 1823 р. [21] (рис. 1 а). Дерев'яна прямокутна крита прогулянкова галерея була закладена на греблi над потоком Криничанка [22, с. 47] i з'еднувалась iз павiльйоном аркадами, як пiдтримували трисхилий дах [23, с. 152]. В мiру спливання часу змшювали балюстради, на планах - зi скiсних рейок, на рисунку приблизно з 1840 р. - з дiагональних перехресних рейок, на фотографiях приблизно з 1865 i 1870р. - з балясин. До Солотвинського парку альтанку перенесено без прогулянково! галере! [21] (галерея не збереглась).
Рис. 1. Дерев 'яна крита галерея в курортг Криниця-Здруй при бюветг «Солотвинка»: а - Панорама Криницг. Рис. А. Лянге, лгт. Птлер, публ. 1823; б - Рис. А. Горчинського, лгт. Ауер, бл. 1840; в - Рисунок Б. Подбельського, перед 1861; г - Фото 1865р.; за
Скурчевським
Дерев'яна крита прогулянкова галерея курорту 1вонич-Здруй (пол. Iwoшcz-Zdr6j) з половини XIX ст. незначно вiдрiзнялася своею формою вщ дещо попередшх будинюв корчм i за!здв iз характерним шдсшням [23, с. 153] (не збережена).
Прогулянкова галерея була в Щавнищ (пол. Szczawnica), звана також прогулянковим ганком, побудована на площi Детля - мiж будинками «Над Джерелом» i «Швейцаркою» в 1857 - 1858 рр. Йосипом Шаляем, зпдно з указiвками Йосипа Детля. Первюно з'еднувала вшлу «Швейцарка» iз джерелами «Степана» i «Юзефiни». Пюля зведення будинку «Над Джерелами» (1862 - 1863 рр.) галерею з'еднано з ним широким прорiзом iз швкруглим завершенням. На думку Шаляя, була виконана згiдно з «дуже гарним планом», але кореспондент «Глюстрованого тижневика» розкритикував !! як занадто коротку, вузьку i невiдповiдну щодо призначення, «зручно не бiльше 30 ошб можуть проходити». Прогулянкова галерея - дерев'яно-мурована, на пiдмурiвку укладена з однiе! сторони з отрного муру, що тягнеться вздовж схилу, з друго! - з восьми стовшв, з'еднаних низом балюстрадою, верхом - очепом, оздобленим фрагментарним фазуванням, а також рiзьбленими шишками, завшаними по середиш кожного прясла. Дерев'яш стовпи «з набитими вiд фронту каттелями». Балюстрада з балясин або рейок (зпдно з гравюрою 1869 р.), з ажурних дощок (зпдно з фотографею та рисунком четверто! чверт XIX ст.). Всерединi тдлога з дощок ялицi. Дах пульттовий, накритий металевою проолiфленою бляхою. В шзшший перiод галерея видозмiнена, наприклад замiнено балюстраду. У 1962 р. галерею знесено, замшено будинком кав'ярш [21].
Проте, у другш половит XIX ст. зведення прогулянкових галерей у парках вимагала Iнструкцiя з бущвництва оздоровниць 1864 р., в якш наголошувалося, що прогулянкова галерея бшя джерел, призначена для прогулянок вщпочивальниюв у негоду, е обов'язковою для кожного курорту. За шструкщею, вона мала бути просторою, довгою i захищеною зi сторони переважаючих вiтрiв [4].
Так, у Щавнищ постала ще одна прогулянкова галерея на площi Детля тд вiллою «Палац», звана прогулянковим ганком або верандою. Добудована до вшли «Стара Канцелярiя» у 1864 - 1865 рр. Йосипом Шаляем, зпдно з рекомендащями Йосипа Детля, котрий вимагав будiвництва критих проходiв. У 1865 р. прохщ вимощено пласким камшням. Галерея була обсаджена в'юнкими рослинами. У нш розмiщувався «магазин з продажу туалетних приборiв», а також у час негоди грав оркестр. Пюля Друго! св^ово! вшни замшена низкою мурованих торпвельно-обслуговуючих павшьйошв. Галерея розпочиналась при верхньому фасадi вiлли «Стара Канцелярiя» i завершувалась невеликим мурованим партерним будинком, що функщонував як склад. Галерея - дерев'яно-мурована, на пiдмурiвку, з одше! сторони складалась з опiрного муру, що тягнувся вздовж муру, з шшо! - з вюмнадцяти стовшв, з'еднаних низом ажурною балюстрадою, верхом - риглями з очепом. Мiж риглями й очепом була широка декорована смуга у виглядi квадратних плетшок, звшчаний багато виконаними i проолiфленими акротерiйними оздобами з дерева. Поеднання стовпiв iз риглями змщнено за допомогою мечiв, якi утворювали стрiлчастi арки. Декорацi! доповнювали вшаки у формi шишок, влаштованi в ключах аркад. Дах пульттовий, подвшно покритий гонтом [21].
У Рабщ-Здруй (пол. ЯаЪка^ёщ) Юлiан Зубрицький намагався виправдати очшування сво!х гостей, увесь час модершзував лiкувальний заклад. Суттевою запропонованою змiною
було об'еднання альтан, зведених над джерелами «Марiя» та «Рафаель» спiльною критою галереею (рис. 2), по якш гостi курорту могли б прогулюватись пiд час негоди. О^м цього, крита прогулянкова галерея була побудована мiж джерелами «Кракус» i «Казимир» [30] (рис. 3 - 4).
Рис. 2. Прогулянкова галерея в Рабцг-Здруй. 1конограф!я [23]
Рис. 3 - 4. Прогулянкова галерея в Рабцг-Здруй. 1конографп [23]
У 1856 р. Комюею, що приготувала проект реоргашзацп водолшувального курорту в Кринищ-Здруй, якою керував Йосип Детля, було прийнято рiшення про бущвництво «критого проходу i оббудови джерела головного бювета (рис. 5). Плани опрацював шженер Фелiкс Ксенжарський у 1868 р. [21], котрий почерпнув зразки з архтектури закордонних оздоровниць [20, с. 158], таких як Франтшкове-Лазне (чеськ. Frantiskovy Laznë, шм. ЕгатетЬаё, Чехiя) чи Ельстер (шм.^а/£е«Ьег£,№меччина) в Саксонп [9, с. 31 - 32]. Архтектор урахував у них концепщю розташування примiщень, запропоновану закладу лiкарем - Михайлом Зеленевським, а також пропозищю Йосипа Детля, а саме - поеднання з проходом допомiжних примiщень. В 1969 р. старий бювет розiбрали (рис. 1). У 1870 р. отримано згоду на бущвництво, в 1871 р. завершено роботи. Галерея - дерев'яна, вщкрита, з гранчастим виступом посередиш, сперта на стовпи, з'еднаш низом балюстрадою з дiагональних рейок у кл^инку. Стовпи вверху з'еднаш хрестами Св. Андрiя, з просвгами мiж раменами, заповненими ажурною декоращею з дощок, створювали аркади з лучковим завершенням. Всерединi галерея накрита перекриттями з касетонами, опертими на стовпи, влаштоваш на поздовжнiй ос (рис. 6 б). Посерединi розташовувалось оздобно оббудоване джерело. З часом первюно вiдкриту галерею засклено. Первюно гранчастий виступ по середиш галере! (на фотографп до 1903 р. засклений (рис. 7 б), шзшше, найвiрогiднiше - у мiжвоенний перюд ХХ ст., залишились стiни [21].
Рис. 5. Старий бювет та галерея. Рис. Л. Дембовського, л\т. Сальб, 1869 [12, II. 8]
Рис. 6. Старий бювет та галерея в Криницг-Здруй. Фото бл. 1910 р. За: а - « Widoki Кгутсу»; б - з! зб1рок Й. Росса
Рис. 7. Стара галерея (бювет) у Криницг-Здруй: а - поштгвка перед 1939 р. За: ZaЫad Ikonogmfii, Biblioteka Narodowa w Warszawie; б - фото 1960р. Т. Германьчика
Крип прогулянковi галере! були i в мютечку Моршин Львiвськоi обл. Зокрема, польський дослщник Збкнев Гаузер в шюстрованому пупвнику по пам'ятках Схщно! Галичини згадуе, що на початку 70-х роюв ХХ ст. розiбрали костел оздоровнищ, що стояв при головшй критiй галере!, який начебто закривав вигляд на новий бювет мшеральних вод [8, с. 155].
Не оминула модна тенденщя i бальнеологiчний курорт Немирiв Львiвськоi обл., що дiе з 1814 р. бшя сiрководневих джерел (аналог Мацести), в якому «оздоровчi будинки оточував парк з критою галереею» [8, с. 45].
Мiж 1896 i 1898 роками в Трускавцi поблизу джерела «Марiя» на мiсцi давньо! прогулянково! галере! (орiентовно з половини Х1Х ст.) побудована нова прогулянкова галерея (рис. 8 - 12) за проектом вщомого львiвського архтектора Владислава Галицького (пол. Шadyslaw НаИскл, 1850 - тсля 1939 р.) [3; 10]. У середнш добудовi мiстився бювет вод iз джерел «Софiя» i «Марiя». У мiжвоенний перiод один кiнець галере! в iнтер'ерi шальовано, виокремлено i використано як бювет води «Барбара» [22]. Галерея - дерев'яна (каркасно! конструкци), на мурованому фундамента Первiсно загальш розмiри плану - 45 х 11,62 м. Партерна, у плат видовженого прямокутника з трьома входами, навпроти входiв - три прямокутш добудови, середня - трапецевидна в плат (збережена), шириною 5,20 х 5,29 м. Стовпи (сiченням 145 х 145, 145 х 160 мм) низом осадженi в шдвалиш, верхом з'еднанi очепом,
закрiпленi одним рiвнем ршгав, улаштованих нижче очепу, з'еднанi з риглями з допомогою лучкових мечiв. Балюстради з горизонтальних елементiв, мiж якими почергово прикрiпленi короткi вертикальт елементи. По серединi кожного прясла балюстради - декоращя у виглядi квадрата з вписаним колом i хрестом Св. Андрiя. Входи до галере! i прибудов, а також завершения галере! утвореш з пар стовшв, низом з'еднаних фрагментом балюстради, вище -хрестами Св. Ан^я. Простiр мiж елементами заповнений дошками з швкруглими вирiзами. Даховi конструкци були з платв. Ззовнi була вщкрита конструкщя даху з платвами, влаштованими над входами i прибудовами, над перехрещенням дахiв у бiчних осях - наметовi шоломи, над серединою - у виглядi низько! вежi з наметовим шоломом [21].
Рис. 8. Прогулянкова галерея при джерелг «Маргя» в Трускавцг. За: а - [26]; б - [29]
Рис. 9. Прогулянкова галерея та джерело «Маргя» в Трускавцг. За: CBNPolona - а - [28];
б - [27]
Рис. 10. Крита прогулянкова галерея в Трускавцг. За: а - [20, И 13]; б - [20, И 14]
Дискусшним е питання щодо архтектурного стилю галере!, на думку автора, вона побудована у формах т. зв. прських стилiв: «швейцарського» [22], «закопанського» [3]. Як
зазначае арх. Х. Харчук, ця паркова будiвля була однieю з найгаршших у тодiшнiй Австрп, вирiзнялася гарним в'язанням даху, з характерними для польського теслярства «застршами», тобто дерев'яними сюсними елементами, що ущiльнюють два розмщеш пiд кутом елементи рами, з'еднаш з ними накладкою (здебшьшого, «ласпвчиний хвю»). Будiвлю покривали висок гонтовi причiлковi дахи, характернi для «закопансько!» архiтектури. В нiй оргашчно поедналися традицiйнi регiональнi форми дерев'яно! архiтектури Захщно! Галичини з новими тенденщями, властивими для ще тодi невiдомого «закопанського» стилю [3]. Ще недавно курортники милувалися дерев'яною пам'яткою архiтектури, проте на даний час галерея перебувае у сташ ру!ни (збережено лише 25 % автентичних елеменпв) i потребуе нагального вщновлення. Територiя, на якiй розмiщенi залишки спалено! будiвлi, огороджена i е власшстю ГРЕС (рис. 12 б).
Изшше у Трускавцi звели ще одну дерев'яну прогулянкову галерею - над джерелом «Нафтуся» (рис. 13) (не збережена).
в
Рис. 11.1нтер'ер критог прогулянковог галерег в Трускавц (близько 1897р.) : а - Пошт1вка, 1930р. [4]; б - Пошт1вка 90*140 мм, 1930р. За: Truskawiec, kryty deptak [Dokument ikonograficzny] / Wydawnictwo Sztuka Krakow Depose 1930. No 35. Truskawiec. Kryty deptak. 1нв. № 24355, Б1бл1отека Льв1вського в1ддтення 1нституту украгнознавства, фольклору та етнографп ¡м. М. Т. Рильського АН УРСР; в - Пошт1вка перед 1939р. За: Zaklad Ikonografii, Biblioteka Narodowa w Warszawie
б
Рис. 12. Дерев 'яна крита прогулянкова галерея в Трускавцг: а - станом на 2006р., фото Г. Рущик; б - станом на 30. Х. 2011, фото О. Мер'е
Рис. 13. Прогулянкова галерея в Трускавц [25]
Аналогами дослщжуваних об'екпв, OKpiM вищезгаданих у курортах Франтшкове-Лазне (чеськ. Frantiskovy Läznä, шм. Franzensbad) у Чехи чи Ельстер (mM.Falkenberg) уШмеччиш, була дерев'яна крита прогулянкова галерея 1869 р. (зруйнована тд час Друго! св^ово! вiйни) курорту Ястшембе-Здруй (пол.Jastrzqbie-Zdröj, mM..BadKönigsdorff-Jastrzemb, Сшезького воеводства), яку звела компанiя Actien Commandit Gesellschaft [9].
Яскравим прикладом е також давня прогулянкова галерея в Цехощнку Куявсько-Поморського воеводства у Польщi (рис. 14 а), розташована серед зеленi парку здравнищ, збудована в 1880 - 1881 рр. зпдно з проектом Едварда Щхоцького (пол. EdwardCichocki). Накрита мальовничими швейцарськими дахами з широкими навюами щитiв, з довгими випусками платв, опертими на декороваш мечi. Щити виконанi винятково багато, з ажурною коронкою, вирiзьбленою на дошках. Первюно галерея була вiдкритою з оббудованим джерелом мшерально! води. Складалася лише з описаних дахiв i декорованих стовпiв, що пiдпирають !х, а також iз павiльйону з бальним залом i читальнею. Проте у 1976 р. вона була перебудована. Помiж зовшшш стовпи вставлено засклеш стiни. Таким чином, постав дещо незграбний, занадто довгий будинок, позбавлений первюно! легкосп [21, с. 37].
Ще одним аналогом е крита прогулянкова галерея yMicri Сьверадув-Здруй (пол. Swieradow-Zdröj, шм. BadFlinsberg), що розташоване 24 км на швдень вiд Любаня у Дольношльонському воеводствi (Польща), яка входить до складу оздоровнищ, засновано! на цих теренах у 1795 р. З'еднана з бюветом, збудована у 1898 - 1899 рр. i належить до числа найгаршших об'екпв цього типу (рис. 14 б). Первюно була вщкритою, проте на початку ХХ ст. !! виршили засклити, що було зумовлено продовженням лiкувального сезону в xолоднiшi мiсяцi. Це довгий прямокутний будинок каркасно! конструкцп, розширений по серединi, з трапецевидним склешнням та напiввiдкритою конструкцiею даху в штер'ер^ ззовнi накритий двосхилими дахами. Yd дерев'янi елементи - стовпи, меч^ дуги склепiння - оздоблеш рiзьбленим, часто ажурним декором. Галерея виконуе роль не лише накрито! дахом променади, а й бювета води, концертного залу, мюця товариських зус^чей та торгового ряду [21, с. 29].
О^м цього, аналогами дослщжуваних об'ектiв на теренах Польщi е також дерев'янi критi прогулянковi галере! у мiстаx: Сопот (пол. Sopot, шм. Zoppot) Поморського воеводства, Щавно-Здруй (пол. Szczawno-Zdröj, нiм. BadSalzbrunn) Нижньосiлезького воеводства (рис. 14 в).
в
Рис. 14. Аналоги дерев 'яних критих прогулянкових галерей Галичини: а - галерея у Цехощнку.
За: Ciechocinek galeria pocztówka, przed 1939 (Zaklad Ikonografii, Biblioteka Narodowa w Warszawie); б - галерея курорту Сьвербдув-Здруй. За: Schlesische Bader, Reinerz 1904 (Dokumenty Zycia Spolecznego, Biblioteka Narodowa w Warszawie); в - галерея у Щавно-Здруй. За: Bad Salzbrunn in Schlesien. Jubilaums Avsgabe fur das Jahr 19Q1 (Dokumenty Zycia Spolecznego, Biblioteka Narodowa w Warszawie)
О^м курортно1' забудови, модна тенденщя i3 функщонально значимютю знайшла вщображення i в aрхiтектyрi садиб. Так, у 1896 р. у Львовi було виконано проект веранди, що з'еднуе головний будинок i3 флпелем у Бшявиш (пол. Bielawinie, не локaлiзовaно) [1] (рис. 15). Зпдно з проектом: веранда дерев'яна (каркасно!' конструкци), на кам'яному пiдмyрiвкy, у плаш Г - подiбноï форми. Довжина мiж бyдiвлями - 22,1 м, довжина веранди при двоповерховому будинку - близько 18 м, загальна ширина - 1,60 м, ширина всередиш - 1,35 м, вщстань мiж колонами - 2 м, колони - 125 х 125 мм. По периметру (до висоти поручня) веранда вертикально зашита дерев'яними дощечками, а вгорi колони об'еднаш лучковими конструкщями, що утворюють аркаду. Крокв'яш ферми традицшш - перехресш балки, дах над найдовшою частиною - двосхилий.
Рис. 15. Проект веранди, що з'еднуе головний будинок i3 флiгелем у Бiлявинi [1]
Висновки. Уведено в науковий оби фактолопчш та анал^ичш матерiали про архтектуру дерев'яних критих прогулянкових галерей Галичини Х1Х - першо! половини ХХ ст., яю свiдчать, що, згiдно з вимогами 1нструкци з будiвництва оздоровниць 1864 р., архтектори проектували курортш будiвлi у т. зв. «швейцарському» стилi. Проведенi автором натурнi дослщження свiдчать, що жоден iз дослщжуваних об'eктiв не зберiгся, наявнi лише ру!ни спалено! парково! галере! в м. Трускавець Львiвськоi обл. в Укра!ш. Тому на частинi
незабудованих територiй деяких курорпв варто 6уло б вiдтворити копи за проектами реконстрyкцiй, якi доповнять aрхiтектyрний образ мiстa, що зробить його ще бiльш привабливим для туриспв. Мaтерiaли також можуть 6ути корисними аналогами при проектyвaннi нових бyдiвель.
ВИКОРИСТАН1 ДЖЕРЕЛА ТА Л1ТЕРАТУРА
1. Проект веранди, що з'еднуе головний будинок з флiгелем в Бшявиш / Центральний державний юторичний aрхiв Украши (ЦД1ЛУ) у м. Львова фонд 726, опис 1, справа 1480, арк. 2.
2. Харчук Х. Aрхiтектyрa курортно1' забудови Трускавця XIX - першо1' половини ХХ ст. / Христина Харчук. - Львiв, 2008. - С. 95 - 170.
3. Харчук Х. Прогулянкова галерея [Електронний ресурс] / Христина Харчук. Урбанютичш образи. - Режим доступу : http://www.lvivcenter.org/uk/uid/picture?pictureid=3300
4. Харчук Х. Крита прогулянкова галерея [Електронний ресурс] / Христина Харчук. Урбанютичш образи. - Режим доступу :http://www.lvivcenter.org/uk/uid/picture?pictureid=3317
5. B^dzkiewicz A. Krynica / A. B^dzkiewicz. «Tygodnik Ilustrowany», 1881, nr 285. - S. 376 -
379.
6. Dietl J. Krynica w Karpatach Galicyjskich polozona pod wzglçdem historycznym, topograficznym i klimatycznym opisana / J. Dietl. - Kraków, 1857.
7. Dietl J. Zródla lekarskie w Szczawnicy / J. Dietl. - Kraków, 1858. - S. 63.
8. Hauser Z. Ilustrowany przewodnik po zabytkach Galicji Wschodniej. Kresy: Lwowskie, Lwów, Stanislawowskie. Wydanie I. - Warszawa: Burchard Edition, 2004. - S. 45, 155.
9. Jastrzçbie Zdrój [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http : //www. drewnianyslask.za.pl/j astrzebie %20zdroj .html
10. Kol^czkowski J. Szczawnica zdrojowisko i stacja klimatyczna. Ocenienie jej srodków lekarskich i urz^dzen oraz podrçcznik dla chorych tamze siç udaj^cych. - Kraków, 1883. - S. 73.
11. Kopff L. Zaklad zdrojowo-k^pielowy w Krynicy / L. Kopff. - Kraków, 1891.
12. Korniecki M. Krynica - Materialy do studium historyczno-urbanistycznego / Marian Korniecki. „Materialy i sprawozdania Konserwatorskie Województwa Krakowskiego". - Kraków, 1974. - S. 13 - 32.
13. Lange A. Zbiór najpiçkniejszych i najinteresowniejszych okolic w Galicyi, lit. P. Piller / A. Lange. - Lwów, 1823.
14. Lewicki S. Historia Krynicy / S. Lewicki. - Kraków, 1913.
15. Lewicki S., Praschsil T., Orlowicz M. Przewodnik po zdrojowiskach i miejscach klimatycznych Galicji / S. Lewicki, T. Praschsil, M. Orlowicz. - Lwów, 1912.
16. Lutostanski B. Szczawnica w Galicji. Jej zdroje i urz^dzenia. Krótka wiadomosc dol^czana do wody na sprzedaz rozsylanej. - Kraków, 1874. - S. 90, 91.
17. Pelczar Z. Historia rozwoju Truskawca i ulepszenia ostatnich lat / Z. Pelczar. - Kraków, 1909. - S. 14.
18. Pelczar Z. Truskawiec jako zaklad leczniczy / Z. Pelczar. - Jaslo, 1901. - S. 15.
19. Praschsil T., Krzyzanowski E. Truskawiec w roku 1904 oraz sprawozdanie zdrojowe za rok 1903 / T. Praschsil, E. Krzyzanowski. - Lwów, 1904. - S. 13.
20. Ross J. Architektura drewniana w polskich uzdrowiskach karpackich (1835 - 1914) // Juliusz Ross [w:] Sztuka 2 polowy XIX wieku. Materialy Sesji SHS. Lódz, listopad 1971. Warszawa 1973, s. 152, 158, 165.
21. Ruszczyk G. Architektura drewniana w Polsce / Grazyna Ruszczyk. - Warszawa: Sport i turystyka - MUZA SA, 2009. - S. 29.
22. Ruszczyk G. Styl szwajcarski i iine formy w architekturze drewnianej ziem polskich w latach 1830-1914 na przykladzie uzdrowisk. Katakog zachowanych i niezachowanych zabytków drewnianych oraz projektów w nastçpuj^cych uzdrowiskach: Busko-Zdrój, Ciechocinek, Druskienniki, Iwonicz- Zdrój, Kosów, Krynica, Nalçczôw, Otwock, Pol^ga, Puszczykowo, Sopot, Szczawnica, Truskswiec, Zakopane (zabytki zachowane, niezachowane, projekty) / Grazyna Ruszczyk. Maszynopis. - Warszawa: Instytut Sztuki Polskiej Akademii Nauk, 2010.
23. Szlaga Józef.RabkaJulianaZubrzyckiego [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://historiarabki.blog.pl/archiwum/index.php?nid=14031278
24. Sciborowski W. Kilka slów o Szczawnicy w 1865 r. / W. Sciborowski. «Czas». - Kraków,
1866, nr101. - S. 3.
25. Truskawiec : «Naftusia», krytydeptak [Dokumentikonograficzny] / CBNPolona [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.polona.pl/dlibra/doccontent2?id=18262& from=&from=generalsearch&dirids=23&lang=en
26. Truskawiec-Zdroj, deptak przy Marysi [Dokument ikonograficzny] / CBN Polona http://www.polona.pl/dlibra/doccontent2?id=16790&from=&from=generalsearch&dirids=23&lang=en
27. Truskawiec-Zdroj, «ZrodloMarjiideptak» [Dokumentikonograficzny] [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.polona.pl/dlibra/doccontent2?id=28168&from =&from=generalsearch&dirids=23&lang=en
28. Truskawiec, zdrojMaryiikrytydeptak [Dokumentikonograficzny] [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.polona.pl/dlibra/doccontent2?id=28175&from=&from= generalsearch&dirids=23&lang=en
29. Truskawiec-Zdroj, krytydeptakna «Adamowce» [Dokumentikonograficzny] / CBNPolona [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.polona.pl/dlibra/doccontent2id= 29513&from=&from=generalsearch&dirids=23&lang=en
30. W^clawowicz-Bilska E. Historyczne zalozenia zdrojowisk w ksztaltowaniu wspolczesnych osrodkow balneologicznych w Polsce / Elzbieta W^clawowicz-Bilska. Monografia. - Krakow, 1990. -108 s.
31. W^clawowicz-Bilska E. Uzdrowiska polskie. Zagadnienia programowo-przestrzenne / Elzbieta W^clawowicz-Bilska. - Krakow, 2008. - 166 s.
32. W^glarz B. A. Spacerkiem po starej Szczawnicy i Rusi Szlachtowskiej / B. A. W^glarz. -Pruszkow, 1994. - S. 45.
33. Zieleniewski M. Ilustrowany opis zakladow zdrojowo-k^pielnych w Galicji istniej^cych / Michal Zieleniewski. - Krakow, 1871. - S. 2.
34. Zieleniewski M. Ilustrowany przewodnik w podrozy do Szczawnicy / Michal Zieleniewski. -Krakow, 1869. - S. 7.
35. Zieleniewski M. Nowe lazienki w Krynicy pod wzgl^dem architektonicznym, technicznym i balneoterapeutycznym / Michal Zieleniewski. - Krakow, 1866. - S. 31 - 32.
36. Zieleniewski M. Nowy chodnik kryty do przechadzki, przy zdroju mineralnym w Krynicy / M. Zieleniewski. „Tygodnik Ilustrowany", 1869, nr 75, s. 265 - 266.
УДК 728.2:693.97.001.63:69.059.7
ТРУБОБЕТОННЫЙ КАРКАС - РАЦИОНАЛЬНЫЙ ВЫБОР ПРИ ПРОЕКТИРОВАНИИ ВЫСОТНЫХ ЗДАНИЙ
И. Могилевцева, асс., О. Разумова, к. т. н., доц.
Ключевые слова: трубобетонный каркас, трубобетонные конструкции, объемно-планировочные решения
Введение. Современные технологии в сфере строительства позволяют не только увеличить надежность зданий, но и сделать их значительно привлекательнее. Применяя разнообразные архитектурно-планировочные решения и новые технологии в строительстве, архитекторы имеют возможность для самовыражения и создания индивидуальных проектов, коренным образом отличающихся от предыдущих.
Сейчас во многих странах получил распространение такой вид монолитных железобетонных конструкций как трубобетон, его использование позволяет увеличить устойчивость зданий в несколько раз.
Анализ публикаций. В первых сооружениях с использованием трубобетона применялось многотрубное армирование, при котором несущим элементом был пакет из трубобетонных стержней малого диаметра. Примером использования многотрубных пакетов является арочный мост пролетом 9 м в восточном предместье Парижа, построенный в 1931 г. (рис. 2). Две арки этого моста состоят каждая из шести труб диаметром 60 х 3,5 мм, заполненных бетоном.
