CC BY
96
УДК 711.168:574:502
АРХ1ТЕКТУРНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ТА АКУСТИЧНА БЕЗПЕКА ЛЮДИНИ
П. М. Саньков, к. т. н., доц.
Ключовi слова: акустична безпека, шумове забруднення, национальна програма, населення м1ст, мгсью територИ'
Актуальшсть. На 5-й загальноевропейськш конференцп мшс^в навколишнього середовища «Навколишне середовище для Свропи» мiнiстр екологп та природних ресуршв Укра!ни В. Я. Шевчук у доповщ «Основи та прiоритети еколопчно! стратеги Укра!ни на першi десять роюв XXI сторiччя» зазначив:
.. .Необхщнють актуалiзащ! державно! еколопчно! полiтики, розширення 11 до масштабiв нащонально! еколопчно! стратеги зумовлена дiалектикою розвитку суспшьства в умовах системно! трансформацi!, зобов'язаннями щодо реалiзацi! рiшень Всесвiтнього сам^у в Йоганнесбурзi (2002 р.) та пол^икою европейсько! iнтеграцi! Укра!ни.
.. .Нащональна екологiчна стратегiя формуеться i реатзуетъся у взаемозв'язку iз Концепцiею нащонально! безпеки Укра!ни, що обумовлюе прюритетнють екологiчно! безпеки у процесi переходу до сталого розвитку;
.. .Нащональна еколопчна стратегiя мае гармонiйно поеднувати:
- бютичний пiдхiд, що заснований на бютичному механiзмi регулювання та природнш домiнантi життедiяльностi суспiльства;
- штеграцшний пiдхiд, що мае забезпечити штегращю еколопчних вимог в усi сфери життедiяльностi, у формування iнтегральних iндикаторiв розвитку та кумулятивно! ефективностi;
- системний пiдхiд, що забезпечуе взаемну обумовленють еколопчних проблем, стратепчних щлей та еколого-економiчних механiзмiв !х досягнення, цiлiснiсть i системнi взаемозв'язки як еколопчного, так i всiх шших аспектiв нацiонально! полiтики, ефективнiсть реалiзацi! прийнятих рiшень.
Одними з основних прюрите^в нацiонально! екологiчно! стратегi! об'ективно визначено:
- вдосконалення законодавчо! та нормативно-правово! бази, прискорення процесу гармошзаци екологiчного законодавства Укра!ни з вимогами мiжнародних стандартiв, зокрема з нормативами €С;
- захист, стабшзащя та полiпшення екологiчного стану в мютах i промислових центрах, зокрема Донецько-Придншровського регiону;
- формування еколопчно збалансовано! системи природокористування на основi екологiчно безпечних технологiй та адекватно! структури виробничого потенцiалу у промисловосп, енергетицi, будiвництвi, сiльському господарств^ на транспортi...
Проблема. Багато сучасних фахiвцiв, зокрема архiтектори, соцiологи, екологи i т. д. називають мюта «трущобами сьогоднiшнього i завтрашнього дня», «центрами нервових захворювань i злочинносп», «сучасними упорядженими концентрацiйними таборами», «клгтками»... I це далеко не вимисел, а прка реальнiсть - розростання мют, нестача нормального житла, дефщит життевого простору, замах на навколишне середовище, забруднення повгтря i води, шум, смотя, поширення захворювань, нелюдськють, насильство, злочиннiсть. Парадокс iснування мют полягае в самому !х виникненш не велiнням випадку, а юторичною неминучiстю вiддiлення ремесла вiд землеробства, поглибленням суспiльного подiлу працi, виникненням регулярного товарообмшу. Помилка сучасностi - забуття тiе! просто! iстини, що мюто повинне iснувати для людини, забезпечуючи всi потреби суспiльства i захищаючи людей. «Мiсто повинне бути побудоване так, щоб забезпечити сво!м мешканцям безпеку i щастя» - щею генiальною фразою великого мислителя Аристотеля необхщно починати i закшчувати трудовий день кожному городянину, вщ домогосподарки до мера мiста. Жодне ршення, дiя чи захiд, що суперечать даному гаслу, не повинш мати права на життя, незважаючи ш на якi економiчнi труднощь
1. Мiстобудiвна полiтика, реконструкцiя й еколопчна безпека. Мiстобудiвна полiтика останшм часом сто!ть на роздорiжжi:
1) зупинка росту великих i будiвництво нових мiст з обмеженням чисельносп населення (50 - 250 тис. чоловш);
2) реконструкцiя старих мют i районiв.
Але перший шлях з еколопчно! точки зору дуже проблемний - новi конфлшти з природою, що спричинять додаткзв1 давунтажрння ей (—»ироднесередовище, та ускладнення в пошуках вiльних територiй.
Друга дорога, у свою чергу, розходиться на три напрямки:
а) «рют мюта вгору» (рис. 1);
б) «рют мюта кзередину» (кисб 2);
в) гармошчна змшадфоемоюаиию житлових ркйошв з повною швентартзущею ес1х територш, будинкЮ Б сиоруджеиь(рис. ЗД
Рис. 1. Р1ст м1ста вгору
Рис. 2. Р1ст м1ста вшир
Рис. 3. Гармошчна змгна сформованих житловихрайотв гз повною гнвентаризацгею вах
територ1й, будинюв 7 споруд
Якщо до цих трьох напрямюв застосувати ви^в Аристотеля, то рют мюта вгору i вшир -напрями, що позбавляють людину i безпеки, i щастя.
Важливу роль при виршенш сформовано! проблеми третього напрямку вiдiграe реконструкцiя житлових територш, Д як наслiдок, !х шженерний благоустрiй i захист вiд небезпечних природних i антропогенних факторiв.
2. Проблема сталого розвитку мкт та регшшв УкраТни. За традицieю, планувальт рiшення реконструкцл житлових територiй розробляють на базi структурних планiв, концепцш i
цiльовиx пpогpaм pозвиткy певного parö^ мicтa або його частин. Виxiдними cлyжaть положення, що визначають зaгaльномicькi вимоги до теpитоpiй i забудови, зaклaденi в докyменти cтpaтегiчного плaнyвaння - генеpaльнi плани pозвиткy мicт.
Законом Укpaïни «^о генеpaльнy cxемy плaнyвaння теpитоpiï У^аши» визначено необxiднicть збiльшення теpитоpiй пpиpодооxоpонного, pекpеaцiйного, оздоpовчого, icтоpико-кyльтypного пpизнaчення, а також житлово!' та гpомaцcькоï зaбyдови iз пiдвищенням ефективноcтi викоpиcтaння земель нacелениx пyнктiв.
Концепцiя сталого pозвиткy нacелениx пyнктiв Укpaïни, зaтвеpдженa Постановою Веpxовноï Ради Укpaïни, нaмiтилa головш нaпpями сталого pозвиткy, якi визнaчaтимyть пpaктичнi завдання pозвиткy та pеконcтpyкцiï теpитоpiй. Пеpш за все в нacтyпниx деcятиpiччяx 6удуть yпpовaцжyвaтиcь ^инципи компактного мicтa, pекомендовaнi Gвpопейcькою економiчною комicieю ООН. Пpоблемa сталого pозвиткy на вcix cтaцiяx пpоектyвaння в yмовax нового бyдiвництвa чи pеконcтpyкцiï може бути виpiшенa за умови ïï виpiшення на зaконодaвчо-пpaвовiй оcновi для вcix yчacникiв цього ^оцесу, яка потpебye pозpоблення, вдосконалення та вiдпpaцювaння з ypaxyвaнням cyчacниx вимог до теxнiчного ноpмyвaння та cтaндapтизaцiï, а також змiн у чинному законодавствь
Оcновнi нaпpями фоpмyвaння новиx ноpмaтивно-пpaвовиx докyментiв з ypaxyвaнням piзниx чинникiв негативного впливу на навколишж cеpедовище:
- pозpобкa pекомендaцiй з paцiонaльного викоpиcтaння мicькиx теpитоpiй з ypaxyвaнням комплексно!' pеконcтpyкцiï та ущшьнення забудови;
- pозpобкa pекомендaцiй з ощнки теxнiко-економiчноï ефективноcтi pеконcтpyкцiï м^ьк^ теpитоpiй;
- pозpобкa pекомендaцiй з у^овадження системи економiчниx покaзникiв ефективносп застосування piзниx методiв pеконcтpyкцiï мicькиx теpитоpiй.
Розpобкa пpоектiв нового бyдiвництвa чи pеконcтpyкцiï потpебye пpоведення ощнки, aнaлiзy та складання пpогнозy еколопчного стану вiдповiдного вapiaнтa мicькоï забудови з ypaxyвaнням piзниx чинникiв впливу на навколиште cеpедовище. Одним з найбшьш впливовиx чинникiв негативно!' ди на ypбaнiзовaне cеpедовище e його акустичне зaбpyднення. Поcтiйний цiлодобовий вплив мюького шуму пiдвищye неpвовy натугу, знижye твоpчy aктивнicть, пpодyктивнicть ^ащ, ефективнicть вiдпочинкy населення, e дичиною й cтимyлятоpом xвоpоб.
У мicтax У^аши за минyлi 5 pокiв подво!вся пapк aвтомобiлiв, швидкими темпами йде вiдновлення пpомиcлового виpобництвa, що e одним iз чинникiв pоcтy обcягiв пеpевезень на вcix без винятку видax тpaнcпоpтy. Aвтотpaнcпоpт, що pyxaeтьcя по мaгicтpaляx мicтa, e пеpшим i найближчим до об^кив зaxиcтy (житловмx бyдинкiв i пpилеглиx до нмx теpитоpiй) джеpелом тдвищеного шуму, зaгaзовaноcтi й зaпиленоcтi. Виникла щла низка iншмx пpоблем, пов'язaниx iз pоcтом пapкy aвтомобiлiв.
1з цieï пpмчини пpоблемa шуму e актуальною й знайшла вiдповiдне вщбиття у pядi мiжнapодниx конвенцiй ВООЗ, ЮНЕСКО i т. ш. У мicтax Gвpоcоюзy в оcтaннi pоки, на оcновi довгоcтpоковоï пpогpaми до 2014 pокy «Розpобкa опеpaтивнмx кapт шуму», активно ведеться пpоектyвaння й cтвоpення 30-децибельниx «тиxмx» зон.
Для pозpобки новиx мicтобyдiвнмx iдей важливо здiйcнити все можливе для полшшення умов пpоживaння, якоcтi житла i пpилеглиx теpитоpiй, гapaнтyвaти надання гоpодянaм можливостей для cпiлкyвaння i cоцiaльнмx зв'язкiв, а також для iзоляцiï й вiдпочинкy, умов для пожвавленого часу i тишь Фактично це ознaчae контpоль i pегyлювaння шумового pежимy (шумового зaбpyднення) на кожен час дня i ночь
Вщзначено, що легше i дешевше боpотиcя iз шумом, випеpеджaючи можливi наслщки, викоpиcтовyючи icнyючy систему мicтобyдiвниx i iншиx зacобiв на вcix cтaдiяx пpоектyвaння нacеленмx мicць i житлово! забудови. Для цього необxiдно точно пpогнозyвaти шумовий pежим житловмx теpитоpiй i житлово! забудови з ypaxyвaнням акустично! ефективноcтi елементiв системи шyмозaxиcтy.
В оcтaннi pоки вийшло багато публшащй за pезyльтaтaми доcлiджень i pозpобок щодо боpотьби iз шумом у мicтax. Однак цi публшаци мicтять бiльше pезyльтaтiв доcлiджень, шж pекомендaцiй, i бiльше pекомендaцiй загального xapa^repy, нiж вiдповiдниx cyчacниx ноpм i пpaвил.
Вiтчизняний i зapyбiжний доcвiд покaзye, що у pозpобцi пpоектiв планування й забудови мют i iншиx нacеленмx пyнктiв недостатньо викоpиcтовyютьcя мicтобyдiвнi й бyдiвельно-акустичш методи й засоби зaxиcтy вщ шуму.
3. Мета та завдання нащональнот програми забезпечення акустичноТ безпеки населення Укратни. Метою програми е удосконалювання методики регулювання шумового режиму на територiях, яю пiдпадають пiд шумове забруднення, для забезпечення комфортних умов та акустично! безпеки життедiяльностi населення шляхом урахування вимог вiдповiдних сучасних норм i правил, динамiки в чаш шумових характеристик основних джерел на територп мiст.
Робочою гiпотезою послужило припущення, що для контролю i регулювання шумового режиму на кожен час дня i ночi, з метою зменшення збитюв вiд шумового забруднення, потрiбне прогнозування, з урахуванням усiе! сукупностi параметрiв, що впливають на змiну шумового режиму (забруднення) мюького середовища в мiру здшснення планових, технiчних, мiстобудiвних, економiчних, юридичних i iнших аспектiв розвитку мюта i змiни його середовища.
Поставлена мета i робоча гiпотеза визначили коло бшьш конкретних завдань для виконання нацiонально! програми забезпечення акустично! безпеки населення Укра!ни (рис. 4).
Рис. 4. Завдання для виконання нацгональног програми
Наукова новизна роботи полягае у такому:
- вдосконалено класифшащю шумозахисних заходiв та !х застосування з урахуванням стадiйностi проектування;
- розглянуто основнi мiстобудiвнi заходи боротьби з шумом та !х акустичну ефективнiсть;
- розроблено методику локалiзацi! шумового забруднення сельбищних територш мiст шляхом створення 30 децибельних («тихих») зон у «спальних» районах мют;
- розроблено модель економiчно! оцiнки витрат на забезпечення комфортних умов та
акустично! безпеки життeдiяльностi населення.
4. Основн1 заходи захисту мпсько!' забудови вщ шумового забруднення. Створення оптимального шумового режиму в мютах - процес тривалих, об'еднуючих спшьних зусилль конструкторiв нових транспортних систем i засобiв i фахiвцiв i3 мiстобудування.
Принциповi мiстобудiвнi рiшення шумозахисту i !х орieнтована акустична ефективнють наведенi на рисунку 5.
Засоби захисту в1д шуму Стади проектування Ефектившсть, дБ А
ПРП ТЕО пм пдп IB 5 10 15 20 25
1 1 н x Н Диференщащя руху за видами транспорту О •
Регламентация руху за часом, швидкости видами транспорт}' о •
Оргатзащя однобмного руху о •
Перешшення джерел шуму i змша землекорг гстув ання • • о
а 1 я о Я £ н' ч н я -5Г Рацюнальне зонування територи й об'екпв забудови за припустимими ршнямп звуку • • • • •
Рацюнальна оргашзащя транспортних зв'язюв О •
За стосуе ання рацюнальних транспортних схем • о с*
Збшыиення м1жмапстральнпх терпторш о •
Викорпстання територ1альних розрив1в • • •
Викорпстання природних екранш 3 а сто сув ання рацюнальних прийолпв забудовп о • • • •
Викорпстання щд земно го простору о о • • о
о а 5 а £ 6 S1 < s Викорпстання зеленнх насаджень о • •
Викорпстання штучних пристрош, що екрануютъ о • •
Застосування спещальних тппш будпнкш о •
За сто сув ання спец1альнпх конструкций В1КОН •
Умовш познлчення:
1—- дшгазон ефектшносп шумозахисту. дБ А (7) - можпиве за сто сув ання ф - переважне застосування
ПРП - проект районного планування ТЕО - техшко-економине обгрунтування ГПМ - генф а льннй пл ан Mid а П ДП - пр о екг д ет ально го пл анув ання
ПЗ - про ект з а буд obi i
Рис. 5. Акустична ефективтстъ р1зних м1стобуд1внихршень щодо шумозахисту з урахуванням cmadirnocmi проектування
Ц заходи регулювання транспортного шуму проектуються в юнуючих мiстах в умовахпротирiч, що складаються, мiж транспортними магiстралями i житловою забудовою. Причина - вщсутшсть урахування шумового режиму на примапстральних територiях при трасуваннi основних транспортних зв'язюв мiста на стадн генерального плану. Як наслщок ми спостер^аемо високi рiвнi шуму в житловш забудовi на бiльшостi магiстральних вулиць: проспект iм. газети «Правда», вул. Робоча й ш. у Дшпропетровську. Поперечнi профiлi таких
вулиць у бшьшосп випадюв складаються з багаторядно! про!зно! частини i тротуарiв. Лiнiя багатоповерхово! забудови сполучаеться з червоною лшею. Еквiвалентнi рiвнi звуку на таких вулицях досягають 80 - 84 дБА, у юмнатах, що виходять на вулицю, вщповщно 60 - 70 дБА.
Очевидно, що прийоми планування i забудови примагютральних територiй таких вулиць повинш враховувати фактор шуму. Лише повна iзоляцiя джерела шуму пiдземлю чи штучно створеш наземнi тунелi, застосування спецiальних шумозахисних будинкiв дозволяе одним прийомом домогтися шуканого результату.
У практищ проектування, з огляду на економiчнi поняття, усе бшьше поширення одержують комбiнованi прийоми захисту забудови, територш i окремих площадок вщ шуму: планування, забудова й озеленення; використання екранiв i зелених насаджень; вiддалення будинкiв вiд джерел шуму i споруд, що екранують; посилення зву^золювально! здатностi обгороджувальних конструкцш i рацiональне пiдвищення поверховостi забудови вглиб мiжмагiстральних територiй i т. п. Виконання завдання полегшуеться, якщо на кожнш стадi! проектування населеного мюця пiклувалися про досягнення акустичного комфорту. Ряд альтернативних варiантiв дозволяе вибрати оптимальний, враховуючи безлiч супутшх факторiв: радiуси обслуговування, транспортну доступнють, безпеку руху, технiко-економiчнi показники, мшрокшматичш фактори i т. д.
Розробляючи план перспективних заходiв, необхiдно мати на уваз^ що можуть зустр^ися такi випадки:
1. Проектуеться нове мюто - застосування рiзних заходiв боротьби iз шумом необмежене.
2. Проектуеться новий житловий район - можливють застосування мiстобудiвних засобiв зменшення шуму частково обмежена.
3. Реконструюеться мюто чи житловий район - застосування мiстобудiвних заходiв щодо зменшення шуму обмежене.
Регулювання шумового режиму в мют варто починати з генерального плану засобами, що мають профшактичне значення. З огляду на те, що проектування, корегування i реалiзацiя генерального плану здшснюються постiйно, то i досягнення оптимального шумового режиму необхщно розглядати як безупинний процес. Основою служить iмовiрний шдхщ, використовуючи який, можна з бшьшою повнотою розкрити можливостi досягнення акустичного комфорту в мюп, показати етапи досягнення мети. Динамша поетапного здшснення цiе! велико! мети вщображаеться за допомогою коефiцiентiв акустичного комфорту i дискомфорту, показниками середньозваженого перевищення припустимого рiвня звуку, кiлькiстю людей, що проживають у дискомфортних зонах.
Представниками вщомо! школи мiстобудiвно! акустики у м. Дшпропетровську (ПДАБА) за понад 30 рокiв зроблено дуже багато для виршення проблеми боротьби з мюьким шумом. Зокрема, для ощнки якостi житлового середовища за шумовим режимом запропонована система критерпв i показникiв. Поряд з вщомими санiтарними нормами припустимого рiвня шуму на рiзних територiях i в будинках пропонуеться використовувати:
1. Коефщент акустичного комфорту (дискомфорту) територi! (ут), населення^н (ун),
будинюв^б (Уб) у %:
Пт = (Ъ / Р)100 ; Пн = (Н / Н)100 ; Пб = (Р. / Р)100 ; Ут = (Ъд / Б)100 ; ун = (Нд / Н)100 ; уб = (Рд / Р)100 , (1)
де: F - площа розглянуто! територи м (га); Fк, Ъд - площа територи, що перебувае вщповщно в зонах акустичного комфорту (к) або дискомфорту (д), м2 (га); Н - кшькють жителiв, що проживають у житловому будинку або на розглянутш територи, люд; Нк, Нд -кiлькiсть жителiв, що проживають вщповщно в умовах комфорту або дискомфорту, люд.; Р -периметр розглянутого будинку (будинюв), м; Рк, Рд - периметр розглянутого будинку (будинкiв), вiднесений вiдповiдно до зони акустичного комфорту або дискомфорту, м.
2. 1нтегральний показник сощально! небезпеки Г, з урахуванням кшькосп людей, якi пiдлягають впливу шуму / -го класу (рiвня):
п _
г = хН' /1Н' , (2)
1=\
де: Г - коефщент сощально! небезпеки для /-! територi! (зони) з населенням Н, чол., i рiвнем звуку ЬЛекв дБА, для денного перюду доби:
Г= 0.04 х (Lлекв г - 55). (3)
3. Величину рiчного економiчного збитку через шумове забруднення мюького середовища З0, тис. грн (млн. грн):
Зо = Зпитг х Ии грн/люд. на рiк. (4)
Найбiльш комплексно оцiнюються наслiдки шумового забруднення величиною питомого показника рiчного економiчного збитку (Зпитг),значення якого наведено у таблиц в цiнах 2008 року:
Таблиця
Величина питомого показника р1чного економ1чного збитку (Зпит)
Показники Зпит t i - й клас шумового заб зуднення територи, дБА
35 40 45 50 55 60 65 70 75 80
У гривнях на люд. В 2008 рощ 0 2 13,7 19 48 92 158 263 426 723,3
Рис. 6. Карти шуму мгст (виконан в ДВНЗ «ПДАБА»): а - м. Москва; б - м. Суми; в - м. Свпаторгя; г - м. Хмельницький; д - м. 1вано Франювськ; е - м. Ялта
Висновки i перспективи подальших дослщжень. 1. Виршення завдань, розглянутих у статп, дозволить створити науково-техшчш основи подальшого розвитку мютобущвно! акустики для тдвищення якост безпеки життeдiяльностi населення шляхом упровадження
результат дано! роботи у проектну та нормативну документацiю. В умовах реконструкцп мiських територiй поява методик, яю дозволяють обгрунтувати змiни розмiрiв саштарно-захисних зон та врахувати соцiально-економiчнi збитки вiд забруднення житлових територш, мае велике значення як у науковому, так i у практичному плаш.
2. Наведенi положення можуть бути реалiзованi у виглядi спещально! «Програми забезпечення акустично! безпеки населення Укра!ни». Для цього е все необхщне: досвiд (див. рис. 6), кадри i низка урядових програм i законiв Укра!ни (наприклад, Закон Укра!ни «Про генеральну схему планування територи Укра!ни»).
На 5-й загальноевропейськш конференци мiнiстрiв навколишнього середовища мшстр екологи та природних ресурсiв Укра!ни В. Я. Шевчук у доповщ «Основи i прiоритети еколопчно! стратеги Укра!ни на першi десять роюв XXI сторiччя» зазначив:
«...Нащональна стратепя повинна бути гармонiзована з европейською екологiчною стратегiею вiдповiдно геополiтичному курсу европейсько! штеграцп Укра!ни».
Одними з основних прюритеив нащонально! еколопчно! стратеги об'ективно визначено: удосконалення законодавчо! i нормативно-правово! бази, прискорення процесу гармошзацп екологiчного законодавства Укра!ни з вимогами мiжнародних стандартiв, зокрема з нормативами €С [3].
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Державш санiтарнi правила планування та забудови населених пунктiв. Затверджено наказом Мшютерства охорони здоров'я Укра!ни вщ 19 червня 1996 року. № 173.
2. ДБН - 360 - 92 Государственные строительные нормы Украины. Градостроительство. Планировка и застройка городских и сельских поселений. Переиздание ДБН 360 - 92 с учетом изменений с разрешения Госстроя Украины от 19 марта 2002 года.
3. Директива по шуму в окружающей среде / Директива 2002/49/ЕС от 25 июня 2002 г. Памятная записка Рабочей группы Европейской комиссии «Оценка воздействия шума» (WG-AEN) 5 декабря 2003 года.
4. Самойлюк Е. П. Основы градостроительной акустики. Ч. I - III / Д., ПГАСА, 1999. -438 с.
5. Борьба с шумом в населенных местах // Самойлюк Е. П., Денисенко В. И., Пилипенко А. П. - К. : Будiвельник, 1981.
6. Саньков П. М., Головшов Г. Г., Тархова О. В. Новi аспекти виршення проблеми забруднення довкшля залiзничним транспортом у свiтлi вимог Закону Укра!ни «Про загальнодержавну програму формування нащонально! еколопчно! мереж Укра!ни на 2000 -2015 роки» в умовах сталого розвитку // Вюник АМСУ. - № 2. - Д., 2002. - С. 109 - 113.
7. Самойлюк Е. П., Саньков П. Н., Маковецкий Б. И., Трошин М. Ю и др. Экологический мониторинг и шумовое загрязнение урбанизированных территорий // Наука i освгга / Зб. доп. на VIII Мiжнар. наук.-практ. конф. - Д., 7 - 21 лютого 2005 року.
УДК 725.75 (477.83/.86) "18/19" : 72.012.75
АРХ1ТЕКТУРА ДЕРЕВ'ЯНИХ КРИТИХ ПРОГУЛЯНКОВИХ ГАЛЕРЕЙ ГАЛИЧИНИ Х1Х - ПЕРШО1 ПОЛОВИНИ ХХ ст.
О. В. Мер 'е, к. арх. * *Нац1ональний университет «Льв1вська полтехтка»
Ключовi слова: арх1тектура, дерев 'яна курортна забудова, крита прогулянкова галерея
Вступ. За останш два десятилотя суттево активiзувалося дослщження дерев'яно! архтектурно! спадщини Галичини, проте у коло дослщження не ввшшли крит прогулянковi галере!1 XIX - першо! половини ХХ ст., яю здебшьшого входили до складу курортно! забудови.
Аналiз останшх дослщжень та публжацш. Про дерев'яш крит прогулянковi галере! оздоровниць Галичини дiзнаемося iз джерел XIX - першо! половини XX ст. (А. Бондзкевич [5],
1Галерея (фр. galerie, eid im. gallería) - комуткацтний npocmip у виглядi критого переходу, аркади, колонади, анmресолi або подовженого балкона, що з'еднуе примщення чи частини будинку; може бути глухою, заскленою чи не бути огородженою (крím перил).
