CC BY
30І ПЕДАГОГІКА І та медико-біологічні
проблеми фізичного
ПСИХОЛОГІЯ
виховання і спорту
Аналіз стану системи фізичної підготовки майбутніх правоохоронців та перспективні напрямки її вдосконалення
Компанієць Ю.А.
Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка
Анотації:
Проведено аналіз змісту та спрямованості наукових досліджень і програмно-нормативного забезпечення у сфері прикладної фізичної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України. У дослідженнях брали участь 58 спортсменів у віці від 17 до 22 років. Показано, що кількість навчальних годин, яку відведено для фахової фізичної підготовки, не може забезпечити вирішення поставлених перед нею завдань. Встановлено, що виходом із кризової ситуації може бути широке застосування різних видів фізкультурної діяльності (освітньої, спортивної, рекреаційної, реабілітаційної тощо), для яких характерний пріоритет духовності як цілісності внутрішнього психічного життя людини в процесі формування її фізичних кондицій. Доведено, що сприятливі умови для комплексної фізкультурної роботи створюються під час проведення з курсантами табірного польового збору. Наведено пропозиції щодо внесення змін в схему організації навчального процесу.
Ключові слова:
настанова, нормативи, табірний, збір, організація, навчання.
Компаниец Ю.А. Анализ состояния системы физической подготовки будущих правоохранителей и перспективные направления ее усовершенствования. Проведен анализ содержания и направленности научных исследований, программно-нормативного обеспечения в сфере прикладной физической подготовки курсантов высших учебных заведений МВД Украины. В исследованиях принимали участие 58 спортсменов в возрасте от 17 до 22 годов. Показано, что количество часов, отведенных на специальную физическую подготовку, не может обеспечить решения поставленных перед ней задач. Установлено, что выходом из кризисной ситуации может быть широкое использование разных видов физкультурной деятельности (образовательной, спортивной, рекреационной, реабилитационной и др.), для которых характерен приоритет духовности как целостности внутренней психической жизни человека в процессе формирования его физических кондиций. Доказано, что оптимальные условия для комплексной физкультурной работы создаются во время проведения с курсантами лагерного полевого сбора. Предложены изменения в схему организации учебного процесса.
приказ, нормативы, лагерный, сбор, организация, учеба.
Kompaniets Yu.A. Analysis of the state of the system of physical training of future law enforcement officers and perspective directions of its improvement. The analysis of maintenance and orientation of scientific researches is conducted, programmatic and normative providing in the field of the applied physical training of students of higher educational establishments of Ministry of internal affairs of Ukraine. In researches 58 sportsmen took part in age from 17 to 22. It is rotined that the amount of clock on the special physical training can not provide the decision of the tasks put before it. It is set that from a crisis situation there can an exit be the wide use of different types of athletic activity (educational, sporting, recreational, rehabilitation). For them priority of spirituality and integrity of internal psychical life of man is characteristic in the process of forming of his physical standards. It is well-proven that optimum terms for complex athletic work are created during a leadthrough with the students of the camp field collection. Offered change in the chart of organization of educational process.
order, norms, camp, collection, organization, studies.
Вступ.
Зміст прикладної фізичної підготовки у спеціалізованих навчальних закладах МВС України визначається необхідністю навчання професійно важливим руховим діям, які, власне, і забезпечують у майбутньому можливість надійно та ефективно вирішувати службові завдання різної складності в різноманітних умовах.
Для цього необхідно повною мірою використовувати можливості фізичної культури та спорту, а фізичну підготовку курсантів вищих навчальних закладів, які готують співробітників для силових відомств, здійснювати з урахуванням умов їх майбутньої професійної діяльності.
Моніторинг вітчизняної фахової спеціалізованої літератури та періодичних видань вказує на те, що проблеми організації фізичної підготовки у вузах МВС України ще не знайшли належного відображення у наукових публікаціях. Приблизно така ж ситуація і у країнах ближнього зарубіжжя. Як зазначає С.Д. Бойченко із співавторами, із 84 російськомовних робіт, підготовлених за останні п’ятдесят років і присвячених дослідженню особливостей рухової діяльності представників різних професій, тільки дев’ять торкаються актуальних аспектів професійної підготовки співробітників правоохоронних органів та військовослужбовців [2, с. 52-55]. Як правило, дослідники зосереджують свою увагу на окремих питаннях навчання руховим діям, значно менше повідомлень про гума© Компанієць Ю.А., 2012
нітарні та психолого-педагогічні аспекти професійної фізичної підготовки, і зустрічаються лише поодинокі дослідження аналітичного характеру.
Фізична підготовка майбутніх правоохоронців розглядається як важлива педагогічна проблема [1, с. 54-56], вирішення якої можливе при відповідному педагогічному супроводі - багаторівневій системі фізичної підготовки курсантів, спрямованій на створення ефективних умов для успішного навчання, виховання і формування професіонально-прикладної фізичної підготовки, метою якої є виявлення індивідуальних особливостей курсантів як основи розвитку професійної компетентності, формування у курсантів професійної готовності, професійного саморозвитку та самореалізації. Важливими елементами такої системи є актуалізація домінуючих фізичних якостей, розрахунок індивідуального обсягу та інтенсивності фізичних навантажень.
При дослідженні у курсантів навчальних закладів МВС здатності до регуляції рухової функції в завданнях, які вимагають проявлення специфічних координаційних здібностей, зокрема здатності до точної диференціації часових та силових характеристик рухів, було зроблено висновок щодо високої ефективності використання в навчальному процесі дидактичної схеми «обумовлені - умисні - умисно-експромтні - експромтні дії» при освоєнні рухових умінь і навичок. [2, с.52-55]. Експериментальним шляхом було обґрунтовано ефективність використання інтеграційного компетентнісного підходу до оцінювання якості
32012
■
навчання курсантів ВНЗ системи МВС України. У ході експерименту, у якому брали участь курсанти Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, було встановлено, що використання «Професійно-компетентної системи оцінювання» дозволяє отримувати об’єктивну інформацію про якість формування навичок самозахисту без зброї, розкриває небезпеку помилок при практичному застосуванні прийомів й мотивує курсантів до поглибленого навчання та самовдосконалення [8, с. 105-109]. В.В. Серебряк зі співавторами запропонував використовувати інноваційний підхід щодо вдосконалення якості підготовки спортсменів, які виступають у змаганнях в розділі «рукопашний бій». У дослідженнях брали участь 58 спортсменів у віці від 17 до 22 років. На основі аналізу отриманих даних розроблено й апробовано найбільш ефективні техніко-тактичні схеми побудови поєдинку із супротивниками різних стилів єдиноборств. Доведено, що запропонований підхід сприяє розвитку оперативного мислення й адаптації до спарингів із рукопашного бою [9, с. 105-109]. Було також розроблено методику формування техніко-тактичних навичок рукопашного бою та систему поетапної адаптації до ведення спарингів на основі спеціально розроблених комплексів і комплексних завдань професійної спрямованості. Розглянуто тактичні схеми ведення поєдинків та запропоновано найбільш ефективні шляхи досягнення перемоги над противниками різних стилів. Представлені спеціальні технічні комплекси, комплексні завдання й комбінації за власними цільовими функціями виконують роль адаптаційних засобів техніко-тактичної підготовки, що забезпечують одночасне збільшення потенціалу професійної підготовки та сприяють формуванню здатності планувати та виконувати компетентні дії в екстремальних ситуаціях [10, с. 160].
Дослідження виконувалось за планом науково-дослідної роботи Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження - провести аналіз сучасних підходів до організації фізичної підготовки у навчальних закладах МВС України та окреслити перспективні напрямки її удосконалення.
Методи дослідження. Дослідження здійснювалося на теоретичному (аналіз, синтез і систематизація наукової і науково-методичної літератури) і емпіричному (бесіди, спостереження, тестування) рівнях з використанням статистичних методів обробки отриманих результатів.
Результати дослідження.
Стратегічний курс підготовки правоохоронців, з одного боку, повинен забезпечувати виконання службових завдань будь якої складності, а з іншого - бути зорієнтованим на загальнолюдські морально-етичні норми і цінності.
До цього часу зміст загальної і спеціальної фізичної підготовки працівників міліції, вимоги до організації та проведення занять, контрольні показники
їх підготовленості визначала Настанова з фізичної підготовки рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ України, введена в дію наказом МВС України № 759 від 21 жовтня 2000 року (НФП-2000). Свого часу ми вже робили порівняльний аналіз цього регламентуючого документа та його попередника (наказ №147 від 1992 року) [4, с. 27-30], вказували на появу нових тенденцій у підходах до організації професійно-прикладної фізичної підготовки. Перша (на наш погляд, дуже симптоматична) відмінність між ними полягала в тому, що при викладі НФП-2000 в понятійний апарат замість традиційного визначення «рукопашний бій» було введене нове - «заходи фізичного впливу». Тоді ж змінилися і вимоги щодо рівня загальної фізичної підготовленості, причому їх спрямованість не завжди мала позитивний характер. Так, якщо вимоги в тестах, які характеризують розвиток силових (підтягування, згинання рук в упорі лежачи) і швидкісних якостей (біг на 100 м), залишалися майже незмінними, то в контрольній вправі на витривалість (біг 3000 м) планка вимог досить суттєво знижувалася. Ми звертали увагу на те, що це суперечить сучасним світовим тенденціям у побудові систем підготовки військових і поліцейських підрозділів загального і спеціального призначення, у яких приділяється велика увага витривалості як основі розвитку інших рухових якостей, забезпечення загального високого рівня готовності. Виходячи з цього, для оцінки рівня підготовленості перемінного складу нами було запропоновано використовувати розроблену систему вимог, у якій при виборі видів контрольних випробувань і визначення кількісних показників враховувався вітчизняний та закордонний досвід, застосовувалися методи математичної статистики; вони не завищені в тій мірі, щоб здаватися недосяжними, і водночас не настільки занижені, щоб гальмувати інтерес і бажання їх виконувати. [5, с. 230-238].
Також відбулися зміни й у програмному змісті розділу «спеціальна фізична підготовка». У НФП-2000 він розширений за рахунок уведення нових елементів з різних видів єдиноборств, наприклад, таких, як удари руками назад, із розвороту, удари ногами зверху, боковий удар коліном.
У цілому подібне розширення «службового арсеналу» можна тільки вітати, хоча принципового значення те, за допомогою яких прийомів, дій з боротьби самбо, дзюдо, боксу, кік-боксу, айкідо та ін., досягнуто необхідний результат, немає. Аби вони були надійними, ефективними і не виходили за межі дозволеного законом.
Важливе інше: як досягти необхідного рівня майстерності в кожнім з обраних видів рухів. У цьому контексті визначальної ролі набуває фактор часу: навіть за наявності кваліфікованого тренера-викладача і належного рівня матеріально-технічного забезпечення навчального-тренувального процесу, досягнення поставленої мети буде ускладнене через обмежену кількість годин, що відводяться для цього. У новому проекті Настанови, який нещодавно надійшов для ознайомлення у структурні підрозділи МВС, визна-
1 ПЕДАГОГІКА І та медик°-біол°гічні
*---“-----------* проблеми фізичного
виховання і спорту _____________________
чена кількість годин на заняття фізичною підготовкою - 4 години на тиждень. Це мінімум, який, згідно з положеннями теорії і практики фізичного виховання, дозволяє усього лише підтримувати досягнутий рівень розвитку рухових якостей і спеціальних умінь та навичок. Підкреслимо, тільки підтримувати, для розвитку ж необхідно витрачати більшу кількість часу. Отже, у програмно-нормативних документах з фізичної підготовки для навчальних закладів, які готують кадри для правоохоронних органів, необхідно чітко зазначити: планові (за розкладом) практичні заняття проводяться мінімум двічі рази на тиждень по
2 академічні години кожне. Реально ж забезпечити розвиток рухових якостей і формування спеціальних умінь та навичок можна лише за умови триразових занять на тиждень. У проекті нової Настанови на цьому було б доцільно акцентувати особливу увагу. У сукупності з іншими формами навчальної (індивідуальні заняття, консультації та ін.) і спортивно-масової роботи (ранкова фізична зарядка, заняття в спортивних секціях, масові спортивно-оздоровчі і спортивно-розважальні заходи, участь у змаганнях й ін.) це дозволило б у цілому забезпечити позитивну динаміку загальної фізичної та спеціальної підготовленості особового складу вузів МВС. Таку модель організації фізкультурно-спортивної роботи розроблено, апробовано та впроваджено в Луганському державному університеті внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка.
У навчальному закладі цьому напрямку службової діяльності приділяється постійна увага, а пошук найбільш ефективних форм і методів роботи постійно супроводжувався вивченням з наступним узагальненням вітчизняного та міжнародного досвіду організації фізкультурно-оздоровчої й спортивно-масової роботи у навчальних закладах та в правоохоронних органах. При цьому ми виходили з тієї точки зору, що духовно-фізична, людинотворча функція фізичної культури є пріоритетною, а духовна складова, пов’язана з розвитком мислення, уяви, почуттів і т.д. людини специфічно реалізується через рухову діяльність. Досягнути цього можна лише за умови проведення з особовим складом кропіткої цілеспрямованої повсякденної роботи за всіма основними напрямками людської діяльності: ціннісно-орієнтаційної, пізнавальної, комунікативної, перетворюючої.
У процесі впливу на людину через різні види діяльності можуть вирішуватися різноманітні завдання: переміни, збереження, відновлення у неї певних фізичних, психічних, моральних, естетичних якостей та здібностей. Завдяки цьому діяльність у сфері фізичної культури може розглядатися не тільки як засіб цілеспрямованого впливу на фізичний розвиток людини, але і як інструмент задоволення потреб у спілкуванні, відпочинку, розваг та інших культурних потреб людей. Різноманітні завдання у сфері фізичної культури вирішуються через різні види фізкультурної діяльності: освітню, спортивну, рекреаційну, реабілітаційну тощо.
Для різних видів фізкультурної діяльності характерний пріоритет духовності як цілісності внутрішнього психічного життя людини в процесі форму-
вання її фізичних кондицій. Специфічною є також і потребністно-мотиваційна ланка а, відповідно, їх духовна сторона і в цілому соціальний статус активності людини. З іншого боку, ціннісні орієнтації, інтереси, мотиви, потреби фізкультурної діяльності дають змогу робити висновки і щодо рівня фізичної досконалості особистості, набуваючи ознак її показників; саме в цих характеристиках концентрується цілісність і єдність соціального і біологічного в людині [7, 247 с.].
Найбільш сприятливі умови для розв’язання поставлених завдань створюються під час проведення табірного польового збору з курсантами першого року навчання, для якого характерна чітка організація життєдіяльності особового складу відповідно до вимог статутів, наказів та інших нормативних документів. [3, с.28-30.]. На період проведення зборів планується проведення навчальних занять, спортивно-масових, культурно-освітніх та інших заходів, передбачених затвердженим розпорядком дня. Фізичні навантаження мають тенденцію до поступового, але разом з тим неухильного зростання. Це стосується як ранкової фізичної зарядки, так і планових практичних занять, попутних тренувань, спортивно-масових заходів тощо. Такий підхід до організації навчально-тренувального процесу, з одного боку, вимагає майже граничної концентрації зусиль викладачів та курсантів, а з іншого - забезпечує виконання не тільки обов’язкових, визначених Настановою нормативів, а й більш складних випробувань. Серед них марш-кидок зі зброєю та спорядженням на сім кілометрів та крос по місцевості зі складним рельєфом на п’ятнадцять кілометрів.
Початкові теоретичні відомості про зміст та характер професійної фізичної підготовки співробітників правоохоронних органів, які надаються у ввідній лекції, згодом постійно доповнюються короткими повідомленнями, які забирають обмаль часу, разом з тим сприяють більш міцному засвоєнню навчального матеріалу, попередженню травматизму. При засвоєнні цінностей фізичної культури особливу увагу слід звертати на діяльнісний аспект, тому що заохотити людину до самостійних занять на основі одних лише знань про фізичну культуру та формування позитивного ставлення до неї вкрай складно. Необхідно здійснити перехід від інформування до продуктивного навчання і активної соціальної дії. На цьому етапі надзвичайно важлива роль відводиться особистості викладача, який завдяки професійній компетентності, особистій руховій підготовленості, власним морально-етичним якостям стає прикладом для наслідування, створює позитивний психологічний клімат на заняттях. [6, с. 92-95].
В такій атмосфері своєчасне вербальне заохочення, інколи навіть заохочення поглядом, жестом стимулюють курсантів до активної навчальної діяльності, досить часто на межі фізичних можливостей. До осіб, у яких виникають труднощі у навчанні, сумніви в здатності долати перешкоди (в прямому і переносному значенні цього слова) застосовується індивідуальний підхід. Залежно від конкретних обставин ситуації це може бути і додаткове пояснення, і виконання
ПСИХОЛОГІЯ
32012
■
рухового завдання поелементно разом із викладачем, і психологічна підтримка, але може виникнути і необхідність примусу. У таких випадках важливо добитися виконання завдання з подальшою акцентуацією на здатності курсанта долати труднощі, прагнучи залишити у свідомості не згадку про примус, а морально-психологічне задоволення від досягнутого. Дидактичні засоби, методи та прийоми, які використовує викладач, повинні бути адаптовані таким чином, щоб процеси навчання, освіти та виховання були органічно взаємозв’язані між собою, забезпечуючи передусім процес формування особистості (Людинотворення), а лише потім - професійно важливих навичок, рухових якостей та функціональних можливостей.
Загальний обсяг та інтенсивність виконуваних в ході практичних занять (як правило, комплексних) навантажень обов’язково враховуються і варіюються залежно від завдань, що вирішуються, та функціонального стану організму. Для оперативного контролю використовуються стандартні пульсові проби.
Багаторічний досвід роботи дає підстави вважати одним із найбільш дієвих засобів навчально-тренувального процесу заняття, які повністю або частково присвячені подоланню штучних та природних перешкод. Саме під час їх проведення і відбувається формування не тільки професійно важливих умінь, навичок та рухових якостей, а і позитивних морально-вольових якостей та рис характеру.
Спортивно-масові заходи мають, як правило, змагальний характер і обов’язково плануються таким чином, щоб бути водночас цікавими і сприяти розвитку рухових і психологічних якостей - кмітливості, винахідливості, спритності та рішучості.
Інша тенденція, характерна для побудови сучасних систем фізичної підготовки різних підрозділів силових структур, виявляється у широкому застосуванні комплексного підходу у навчанні. У зв’язку з цим до схеми організації навчального процесу доцільно ввести так звані «блоки практичної підготовки», кожен з яких складається із кількох комплексних практичних занять і проводиться спільно викладачами різних кафедр. Під час їх проведення шляхом моделювання ситуацій різної складності створюються «польові» умови, максимально наближені до реальних, у яких і здійснюється напрацювання та вдосконалення навичок практичної роботи. Це дасть змогу формувати практичні навички службової діяльності, встановити реальні міжпредметні зв’язки і в підсумку підвищити якість підготовки фахівців у цілому. До змісту таких блоків обов’язково слід уводити заняття з етики між-особистісних стосунків, конфліктології, спецсемінар щодо профілактики професійної деформації особистості співробітників правоохоронних органів. Вони повинні проводитися з участю психолога. У загальній структурі навчального процесу блоки практичної підготовки могли б виглядати таким чином.
Навчання у спеціалізованому навчальному закладі розпочинається з проходження 2-3-місячних курсів першопочаткової підготовки (у тому числі перші 4-6 тижнів - табірний збір). Зміст блоку спрямований на
розв’язання основного завдання: оволодіння системою знань, практичних навичок і умінь, необхідних для несення патрульно-постової служби. На цьому етапі попутно вирішується завдання відбору, відрахування особового складу за станом здоров’я та з інших причин, які не дають змогу продовжити навчання.
У подальшому подібні блоки практичної підготовки, різні за змістом та менші за тривалістю (3-4 тижні), необхідно проводити щороку. Зміст навчального матеріалу на зборах визначається виходячи з навчальних програм для кожного року навчання та спеціалізації слухачів. Основне завдання комплексних практичних занять - перевірка міцності та ґрунтовності знань, отриманих під час лекцій та семінарів, вміння застосовувати їх у реальній обстановці. Завдання, які необхідно вирішувати на заняттях, повинні бути на перетині кількох дисциплін, мати тенденцію до ускладнення. При цьому необхідно реєструвати виявлені проблеми і недоліки в підготовці, щоби згодом обов’язково провести роботу щодо їх усунення.
Процес реформування відомчої системи освіти повинен проходити під знаком гуманітаризації професійних якостей майбутнього співробітника правоохоронних органів, забезпечити безумовне виконання вимог закону, повагу і дотримання прав людини.
Ведучи мову про гуманітаризацію процесу підготовки співробітників правоохоронних органів, ми маємо на увазі не збільшення кількості дисциплін, які вивчають суспільство, історію і культуру народу, а розширення гуманітарного компоненту в тих, що вже викладаються. Необхідно ґрунтовно переглянути зміст лекцій, спеціальних семінарів і курсів, планів практичних та семінарських занять, взявши за відправну точку первинність прав та інтересів людини. У цьому відношенні найбільші суперечності можуть виникати в процесі викладання навчальної дисципліни «Спеціальна фізична підготовка». Практично вся вона побудована на використанні прийомів, дій, основаних на застосуванні фізичної сили, спеціальних засобів чи навіть зброї, тобто фактично спрямована на те, щоб навчити, як зробити боляче іншій людині, змусити її підкоритися. Звісно, згодом міліціонер при виконанні службових обов’язків щодо збереження законності та правопорядку вимушено застосовує отримані навички на практиці, тим чи іншим способом обмежує права та свободи громадянина.
Як же бути з ідеєю гуманітаризації в цьому випадку? На наш погляд, її реалізація у фізичній підготовці пов’язана насамперед зі зміщенням акцентів, - в першу чергу переконання; сила може бути застосована тільки в крайніх випадках, а вони досить чітко визначені в Законі України «Про міліцію». Окрім цього в суспільстві повинна бути проведена широка роз’яснювальна робота щодо того, що має право робити міліціонер, а що - ні. І чітко усвідомити: якщо вимога законна, то її треба виконувати, інакше можуть бути негативні наслідки.
Професіоналізм, повага до людей, здатність забезпечувати виконання службових завдань будь-якої складності, чесність і відданість справі, загальна
І ПЕДАГОГІКА І та медико-біологічні
проблеми фізичного виховання і спорту
культура та особистий приклад - такі сучасні вимоги до працівника міліції. Досягнення їх можливе лише за умови гуманітаризації професійної підготовки співробітників правоохоронних органів.
Висновки
Програмно-нормативні документи, які визначають організацію та зміст фізичної підготовки майбутніх правоохоронців, потребують подальшого доопрацювання: кількісні показники фізичної підготовленості повинні бути науково обґрунтованими, логічно вмотивованими і враховувати позитивний досвід. Також необхідно чітко визначити кількість годин на різні
ЛітератураА
1. Баишев И.И. Педагогическое сопровождение физической подготовки будущих сотрудников правоохранительных органов. Теория и практика физической культуры. 2009. №2. С. 54-56.
2. Бойченко С.Д., Руденик В.В., Костюкович В.Е. Особенности обучения двигательным действиям в средних учебных заведениях милиции. Теория и практика физической культуры. 2006. №3. С. 52-55.
3. Гружевський В.О. Технологія формування мотиваційних потреб до занять фізичною культурою студентів I курсу з урахуванням регіональних особливостей проживання. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. Харків. 2007. № 10. С. 28-30.
4. Компанієць Ю.А. Аналіз сучасних тенденцій у фізичній підготовці майбутніх співробітників правоохоронних органів. Материали всеукр. наук.-практ. конф. “Проблеми розвитку педагогіки вищої школи в XXI столітті: теорія і практика”. Одеса: НДРВВ ОЮІ НУВС. 2002. С.27-30.
5. Компаниец Ю.А., Несмашный В.И. Рейтинг-контроль в физической подготовке курсантов ЛИВД. Вісник Луганського інституту внутрішніх справ. № 4. 2000. С.230-238.
6. Лисяк В.М. Вивчення ціннісних орієнтацій до занять фізичними вправами у процесі фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. Харків. 2009. № 7. С. 92-95.
7. Мильштейн О. А. Социология физической культуры и спорта в СССР. М. ФиС. 1974. 247 с.
8. Попов С.В. Інтеграційний компетентнісний підхід до оцінювання якості навчання курсантів ВНЗ МВС України. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. Харків. 2010. № 9. С. 105-109.
9. Серебряк В.В. Удосконалення техніко-тактичної підготовки спортсменів рукопашного бою. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. Харків. 2010. № 6. С. 105-109.
10. Серебряк В.В. Застосування заходів фізичного впливу: техніка, тактика, методика навчання. Луганськ. РВВ ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка. 2011. 160 с.
Информация об авторе: Компаниец Юрий Анатольевич
yuakomp@mail.ru Луганский государственный университет внутренних дел им. Э.А. Дидоренко ул. Генерала Дидоренко, 4, пос. Юбилейный, г. Луганск, 91493, Украина Поступила в редакцию 20.06.2012г.
форми навчальної та позанавчальної роботи, завдяки чому було б забезпечено формування і розвиток професійно важливих рухових якостей та вмінь. Найбільш сприятливі умови для оволодіння цінностями професійної фізичної культури створюються під час проходження табірного польового збору.
Подальші дослідження можуть бути спрямовані на оцінку ефективності різних форм спортивно-фізкультурної роботи у спеціалізованих вузах МВС України, організаційно-методичні особливості їх застосування.
References:
1. Baishev I.I. Teoriia ipraktika fizicheskoj kul'tury [Theory and practice of physical culture], 2009, vol.2, pp. 54-56.
2. Bojchenko S.D., Rudenik V.V., Kostiukovich V.E. Teoriia i praktika fizicheskoj kul'tury [Theory and practice of physical culture], 2006, vol.3, pp. 52-55.
3. Gruzhevs’kij V.O. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2007, vol.10, pp. 28-30.
4. Kompaniiec’ Iu.A. Analiz suchasnikh tendencij u fizichnij pidgotovci majbutnikh spivrobitnikiv pravookhoronnikh organiv [An analysis of modern tendencies is in physical preparation of future employees of law enforcement authorities]. Problemi rozvitkupedagogiki vishchoyi shkoli v XXI stolitti [Problems of development of pedagogics of higher school are in XXI age], Odesa, NUVS, 2002, pp. 27-30.
5. Kompaniec Iu.A., Nesmashnyj V.I. Visnik Lugans’kogo institutu vnutrishnikh sprav [Announcer of the Lugansk Institute of Internal Affairs], 2000, vol.4, pp. 230-238.
6. Lisiak V.M. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2009, vol.7, pp. 92-95.
7. Mil’shtejn O. A. Sociologiia fizicheskoj kul’tury i sporta v SSSR [Sociology of physical culture and sport is in the USSR], Moscow, Physical Culture and Sport, 1974, 247 p.
8. Popov S.V. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2010, vol.9, pp. 105-109.
9. Serebriak V.V. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2010, vol.6, pp. 105-109.
10. Serebriak V.V. Zastosuvannia zakhodiv fizichnogo vplivu [Application of measures of physical influence], Lugansk, LSUIA Publ., 2011, 160 p.
Information about the author: Kompaniets Yu.A.
yuakomp@mail.ru Lugansk State University of Internal Affairs General Didorenko str. 4, vil. Jubileyny, Lugansk, 91493, Ukraine
Came to edition 20.06.2012.
ПСИХОЛОГІЯ
