CC BY
20
Орипнальы досл1дження
Original Researches
УДК 616-001:629.11:616-079
ГУР'еВ С.О., САЦИК С.П, еВДОШЕНКО В.П., НАЦЕВИЧ р.о. Державний заклад «Укра!нсы<ий науково-практичний центр екстрено! медично! допомоги та медицини катастроф Мнстерства охорони здоров'я Укра!ни», м. Ки!в
AHAAi3 ЗАСТОСУВАННЯ МЕДИЧНИХ ТЕХНОЛОПЙ
Д|АГНОСТИКИ в постраждалих унасл^ок дорожньо-транспортних пригод в умовах
MiCbKOI AiKAPHi
Резюме. У сучасних умовах орга^за^я дагностичних захоДв та надання медичноIдопомоги постражда-лим з полтравмою потребуе удосконалення.
Метою досл^кення було проведення аналiзу застосування сучасних медичних технолопй дiагностики пошкоджень у постраждалих унаслдок дорожньо-транспортних пригод.
Нами було дослдкено дiагностичний процес у 139 постраждалих з полтравмою з пошкодженням довгих юсток внаслдок дорожньо-транспортних пригод, як перебували на лiкуваннi в Полтавсьюй мюьюй лiкарнi № 1. Аналiз включав вивчення первинного ключного фахового огляду постраждалого при надходженн в стац/онар, проведення рентгенолопчного, ультрасонографiчного дослдкень та комп'ютерноI томографи. Встановлено недолки в обсягах та своечасност застосування медичних технолопй дiагностики у постраждалих унаслдок дорожньо-транспортних пригод в умовах мсько1 лкар^.
Висновки. 1. Переломи довгих юсток у постраждалих унаслдок дорожньо-транспортних пригод, як правило, е компонентом полсистемного пошкодження, потребують обстеження деюлькох орга^в та систем, що призводить до затримки виконання адекватних лкувальних заходiв. 2. Застосування сучасних медичних технолопй для дiагностики пошкоджень у постраждалих унаслдок дорожньо-транспортних пригод в умовах мюько! лiкарнi е недостат^м за обсягом i не е оптимальним та адекватним у часовому аспект. 3. Несвоечаснсть та недостатня цлеспрямовансть дiагностичних заходiв е однiею з причин, що знижуе ефективнсть лкувальних заходiв у постраждалих з переломами довгих юсток внаслдок дорожньо-транспортних пригод, що, у свою чергу, призводить до досить високо1 летальност постраждалих. Ключом слова: травма, дорожньо-транспортна пригода, пошкодження, Дагностика.
Травма
Вступ
Останш десятирiччя характеризуются значним зростанням травматизму, у структурi якого домшу-ють пошкодження кшщвок, насамперед довгих исток. Серед уах ушкоджень исток скелета переломи довгих исток становлять вщ 50,4 до 72,1 % [4, 5]. При цьому переломи исток нижшх кшщвок тра-пляються вдвiчi частше за переломи исток верхшх кшщвок [3].
Серед основних причин пошкоджень довгих исток травми, пов'язаш з транспортом, посщають одне з головних мюць. Про велетенсьи масштаби саме до-рожньо-транспортного травматизму свщчить анаиз одержаних травм, а також причин летальних насладив у результат травм за останш роки [2].
Водночас рiвень адекватност та ефективност надання медично! допомоги постраждалим як на догосштальному, так i на ранньому госштально-му еташ е вкрай незадовшьним через причини на-
самперед клшшо-оргашзацшний характеру, а саме невизначешсть доцшьносп та обсягу застосування сучасних медичних технологш та практично повну вщсутшсть структуризаци клшчних та лшувально-дiагностичних заходiв як цшсно! системи [1].
Метою дослщження було проведення анатзу застосування сучасних медичних технологш дiагности-ки пошкоджень у постраждалих унаслщок дорожньо-транспортних пригод (ДТП).
Адреса для листування з авторами:
Гур'ев Сергш Омелянович
м. Ки1в, вул. Братиславська, 3, ДЗ «УНПЦЕМД та МК МОЗ Украши»
E-mail: disastermed@ukrpost.ua, disastermed2@gmail.com
© Гур'ев С.О., Сацик С.П., бвдошенко В.П., Нацевич Р.О., 2015 © «Травма», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
Матер1али та методи
Нами було дослiджено 139 випадюв пошкоджень довгих юсток при полiтравмi в постраждалих внаслщок ДТП, яю перебували на лiкуваннi в Полтавськiй мюь-юй лiкарнi № 1. Чоловiкiв було 86 (61,87 %), жшок — 53 (38,13 %). Розподл за ознакою результату перебiгу травматичного процесу був таким: групу тих, яю вижили, становили 116 ошб, групу тих, яю померли, — 23 особи.
Анатз включав вивчення первинного клМчно-го фахового огляду постраждалого при надходженнi в стацюнар, проведення рентгенологiчного, ультрасоно-графiчного дослщжень (УСГД) та комп'ютерно! томо-графи (КТ). Розрахунки проводились згiдно з крите-рiями та вимогами доказово! медицини за допомогою комп'ютерних технологш.
Результати досл1дження та Тх обговорення
Будь-яка дiагностика починаеться з клшчного фахового огляду, що фактично е початком проведення дiа-гностичного процесу. Тому нами було проведено вивчення результату переб^ травматичного процесу залежно вщ часу лкарського фахового огляду та початку лкуваль-но-дiагностичного процесу, данi наведено в табл. 1.
Аналiз даних, наведених у табл. 1, дозволяе визна-чити: протягом одше! години з моменту надходження було оглянуто 100 % постраждалих, яю надходили до лшарш. Однак протягом перших 20 хвилин консуль-тативну допомогу фамвщв отримали лише дещо бть-ше нiж половина (50,36 %) постраждалих, при цьому
Таблиця 1. Розподл масиву постраждалих за ознакою часу огляду спец!ал!ст1в
в масивi результативно1 групи хворих, яы померли, — 47,83 %, у масивi результативно! групи ошб, яю вижили, — 50,86 %. Протягом 20—40 хвилин консультативну фахову допомогу отримали 39,57 % постраждалих, при цьому в масивi результативно! групи ошб, яю померли, — 39,13 %, у масивi результативно! групи хворих, яю вижили, — 39,66 %. Протягом 40—60 хвилин з моменту надходження консультативну фахову допомогу отримали 10,07 % постраждалих, при цьому в масивi результативно! групи ошб, яю вижили, — 9,48 %, у ма-сивi результативно! групи тих, яю померли, — 13,04 %. Анал1з зазначених тенденцш вказуе на те, що вирь шального впливу на результат переб^у травматичного процесу у постраждалих з полправмою час фахового огляду не мае, тобто необхщним е виконання протоко-льованих заходiв.
На жаль, уш постраждал^ яю надходили до мюько! лiкарнi, потребували проведення дiагностичних заходов через те, що на попередн1х етапах надання медично! до-помоги немае можливостi яюсно верифiкувати пошко-дження i, як наслщок, розробити ефективну та адекватну лiкувальну тактику. Аналiз розподлу масиву постраждалих за ознакою часу проведення рентгенолопчного об-стеження з моменту надходження наведено в табл. 2.
При аналiзi даних, наведених у табл. 2, виявлено, що майже вш (99,28 %) постраждалi потребували рентгенолопчного обстеження. Протягом 30 хвилин рент-генолопчне обстеження було проведено менше шж третиш постраждалих (30,94 %), при цьому в масивi результативно! групи ошб, яю померли, — 21,74 %, у ма-
Час огляду Ti, як вижили, n = 116 Ti, яю померли, n = 23 Загальний ма-сив, n = 139
n * ** *** n * ** *** n ***
0-20хвилин 59 50,86 84,29 42,45 11 47,83 15,71 7,91 70 50,36
20-40хвилин 46 39,66 83,64 33,09 9 39,13 16,36 6,48 55 39,57
40-60хвилин 11 9,48 78,57 7,91 3 13,04 21,43 2,16 14 10,07
Усього 116 100 83,45 23 100 16,55 139 100
Примтки: * — питома вага щодо даноI групи, %; ** — питома вага щодо групи часу, %; *** — питома вага щодо загального масиву, %.
Таблиця 2. Розподл масиву постраждалих за ознакою часу проведення рентгенолопчного обстеження
Час обстеження Ti, яю вижили, n = 116 Ti, яю померли, n = 23 Загальний ма-сив, n = 139
n * ** *** n * ** *** n ***
0-30хвилин 38 32,76 88,37 27,34 5 21,74 11,63 3,6 43 30,94
30-60хвилин 64 55,17 84,21 46,04 12 52,17 15,79 8,63 76 54,67
1-2 години 13 11,21 81,25 9,35 3 13,04 18,75 2,16 16 11,51
Понад 2 години 1 0,86 33,33 0,72 2 8,7 66,67 1,44 3 2,16
Не проводилося 0 0 0 0 1 4,35 100 0,72 1 0,72
Усього 116 100 83,45 23 100 16,55 139 100
Примтки: * — питома вага щодо даноIгрупи, %; ** — питома вага щодо групи часу, %; *** — питома вага щодо загального масиву, %.
сивi результативно! групи тих, яи вижили, — 32,76 %. У термш 30—60 хвилин рентгенологiчне обстеження виконано 54,67 % постраждалим, при цьому в масив! результативно! групи ошб, яи вижили, — 55,17 %, у ма-сивi результативно! групи тих, яи померли, — 52,17 %. Отже, протягом першо! години було проведено рентге-нологiчне обстеження лише 85,61 % постраждалих, що е явно недостатшм. Протягом друго! години рентгено-логiчне обстеження виконано 11,51 % постраждалих i в термш понад двi години — 2,16 % постраждалих. У ш-лому варто зауважити, що рентгенолопчне дослщжен-ня проводилося в дуже близьких обсягах питомо! ваги в масивах результативних груп, що е цтком зрозумiлим, тому що рентгенолопчне дослщження е одним з осно-вних, а iнодi й основним методом дiагностики пошкоджень у постраждалих з полправмою з пошкодженням довгих исток внаслщок ДТП. Отже, варто зауважити, що рентгенолопчне дослщження проводиться досить неоптимально, що знижуе його клшчну ефективнiсть.
За даними джерел науково! iнформацiï, ультрасоно-графiчне дослiдження е досить ефективним у постраждалих з полправмою внаслщок ДТП, особливо при ви-явленш абдомiнального компонента пошкодження або при пiдозрi на нього, i в деяких моментах ефективнiсть УСГД наближаеться до тако! комп'ютерно! томографй'. Проведений аналiз виконання УСГД дозволив отрима-ти данi, що наведенi в табл. 3.
Даш табл. 3 свщчать про те, що лише 29,5 % постраждалих виконувалося УСГД, при цьому лише мен-ше половиш з них (13,67 %) воно було виконано протягом перших шести годин з моменту надходження. Ще 8,63 % постраждалих УСГД було виконано в термш 6—12 годин з моменту надходження.
При цьому в групах, у яких УСГД проводилося протягом перших 6 годин та протягом 6—12 годин, питома вага масиву результативно! групи постраждалих, яи померли, нижче питомо! ваги масиву результативно! групи постраждалих, яи вижили, на 0,75 та 0,07 % в абсолютному значенш штенсивного показника, тобто не е вiрогiдною. У груш, де УСГД проводилося шзшше н1ж через 12 годин, питома вага масиву результативно! групи постраждалих, як! вижили, перевищуе питому вагу масиву результативно! групи постраждалих, як! померли, на 3,41 % в абсолютному значенш штенсивного показника або на 47,36 % показника базового р!вня. Отже, проведення УСГД у постраждалих з полправмою внаслщок ДТП не е оптимальним та адекватним у часовому аспект!.
Сучасш вимоги до диагностики пошкоджень у постраждалих з полправмою обумовлюють застосування сучасних вироб!в медичного призначення, одним з яких, за даними багатьох автор!в, е комп'ютерна томограф!я. Анал!з розподту масиву постраждалих за ознакою часу проведення комп'ютерно-томограф!чного обстеження з моменту надходження наведено в табл. 4.
Таблиця 3. Розпод'ш масиву постраждалих за ознакою часу проведення ультрасонограф1чного дослщження
Час проведення дослщження Ti, як вижили, n = 116 Ti, як померли, n = 23 Загальний масив, n = 139
n * ** *** n * ** *** n ***
0-6 годин 16 13,79 84,21 11,51 3 13,04 15,79 2,16 19 13,67
6-12 годин 10 8,62 83,33 7,19 2 8,7 16,67 1,44 12 8,63
Понад 12 годин 9 7,76 90 6,48 1 4,35 10 0,72 10 7,2
Не проводилося 81 69,83 82,65 58,27 17 73,91 17,35 12,23 98 70,5
Усього 116 100 83,45 23 100 16,55 100
Примтки: * — питома вага щодо даноïгрупи, %; ** — питома вага щодо групи часу, %; *** — питома вага в загальному масив!, %.
Таблиця 4. Розподл масиву постраждалих за ознакою часу проведення комп'ютерно-томографiчного обстеження
Час проведення обстеження Ti, як вижили, n = 116 Ti, як померли, n = 23 Загальний масив, n = 139
n * ** *** n * ** *** n ***
0-1 година 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
1-2 години 11 9,48 100 7,91 0 0 0 0 11 7,91
2-3 години 31 26,72 91,18 22,3 3 13,04 8,82 2,16 34 24,46
Понад 3 години 33 28,45 86,84 23,74 5 21,74 13,16 3,6 38 27,34
Не проводилося 41 35,35 73,21 29,5 15 65,22 26,79 10,79 56 40,29
Усього 116 100 83,45 23 100 16,55 139 100
Примтки: * — питома вага щодо даноï групи, %; ** — питома вага щодо групи часу, %; *** — питома вага в загальному масивi, %.
Аналiз даних, що наведенi в табл. 4, дозволяе ви-значити, що 40,29 % постраждалим не було проведено комп'ютерну томографiю, при цьому в масивi результативно! групи осiб, яы померли, — 65,22 %, у масивi результативно! групи постраждалих, яы вижили, — 35,35 %, що вказуе на недостатне задоволення потреби в проведенш комп'ютерно! томографи. Протягом пер-шо! години КТ постраждалим з пошкодженням довгих исток внаслщок ДТП не проводилася. Протягом дру-го! години з моменту надходження було проведено КТ 7,91 % постраждалих, при цьому вш постраждалi були з результативно! групи ошб, яы вижили. Протягом тре-тьо! години було проведено КТ 24,46 % постраждалих, при цьому в масивi результативно! групи постраждалих, яы вижили, — 26,72 %, у масивi результативно! групи ошб, яы померли, — 13,04 %. У термш бтьше нiж три години було проведено КТ 27,34 % постраждалих, при цьому в масивi результативно! групи ошб, яы вижили, — 28,45 %, у масивi результативно! групи хворих, яы померли, — 21,74 %. Це вказуе на наявшсть необ-Грунтовано! затримки проведення КТ у постраждалих з полправмою. У цтому варто зауважити, що протягом перших трьох годин КТ-обстеження проводилося 32,37 % постраждалих, яы надходили до лiкарнi, або 54,22 % постраждалих, яким проводилося КТ взага-лi, що в принцип е поганим показником. Викладене вище дозволяе дiйти висновку, що рiвень своечасностi проведення КТ обстеження е суттевим фактором, що впливае на результат переб^у травматичного процесу та не е оптимальним унаслщок недостатнього обсягу за кiлькiстю обстеження постраждалих.
Висновки
1. Переломи довгих ысток у постраждалих уна-слщок дорожньо-транспортних пригод, як правило, е компонентом полюистемного пошкодження, вони по-требують обстеження деылькох органiв та систем, що
призводить до затримки виконання адекватних лку-вальних заходiв.
2. Застосування сучасних медичних технологш для дiагностики пошкоджень у постраждалих внаслщок дорожньо-транспортних пригод в умовах мюько! ль карнi е недостатшм за обсягом та не е оптимальним та адекватним у часовому аспекта.
3. Несвоечаснють та недостатня цтеспрямованють дiагностичних заходiв е одшею з причин, що знижуе ефектившсть лшувальних заходiв у постраждалих з переломами довгих ысток внаслщок дорожньо-тран-спортних пригод, що, у свою чергу, призводить до до-сить високо! летальностi постраждалих.
Список л1тератури
1. Березка М.1. Клжко-оргашзацшш засади лкування постраждалих i3 полтравмою в умовах промислового регюну: автореф. дис... д-ра мед. наук: спец. 14.01.21 «травматологiя та ортопедiя», 14.02.03 «сощальна медицина» /М.1. Березка. — Донецьк, 2011. — 38 с.
2. Гайко Г.В. Анал1з причин i факторiв, що зумовлюють смертшсть постраждалих iз травмами опорно-ру-хового апарату, отриманих тд час ДТП / Г.В. Гайко, Р.В. Деркач//Наука iпрактика. — 2014. — № 1(2). — С. 82-86.
3. Эпидемиология полиструктурной травмы конечностей в регионе Донбасса / А. В. Борзых, В.Г. Климо-вицкий, А.А. Оприщенко [та т.]// Травма. — 2013. — Т. 14, № 6. — С. 61-63.
4. Enweluzo G.O. Pattern of extremity injuries in polytrauma in Lagos, Nigeria/ G.O. Enweluzo [et al.]//Niger Postgrad. Med. J. — 2008. — Vol. 15. — P. 6-9.
5. Qi X. Statistical analysis on 2213 in-patients with traffic injuries from January 2003 to September 2005 in Ningbo city / X. Qi [et al.] // Chin. J. Traumatol. — 2006. — Vol. 9. — P. 228-233.
Отримано 08.01.15 ■
Гурьев С.Е., Сацык С.П., Евдошенко В.П., Нацевич Р.А.
Государственное учреждение «Украинский научно-практический центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф Министерства здравоохранения Украины», г. Киев
АНАЛИЗ ПРИМЕНЕНИЯ МЕДИЦИНСКИХ ТЕХНОЛОГИЙ ДИАГНОСТИКИ У ПОСТРАДАВШИХ В РЕЗУЛЬТАТЕ ДОРОЖНО-ТРАНСПОРТНЫХ ПРОИСШЕСТВИЙ В УСЛОВИЯХ ГОРОДСКОЙ БОЛЬНИЦЫ
Резюме. В современных условиях организация диагностических мероприятий и оказания медицинской помощи пострадавшим с политравмой требует усовершенствования.
Целью исследования было проведение анализа применения современных медицинских технологий диагностики повреждений у пострадавших в результате дорожно-транспортных происшествий.
Нами был исследован диагностический процесс у 139 пострадавших с политравмой с повреждением длинных костей в результате дорожно-транспортных происшествий, которые находились на лечении в Полтавской городской больнице № 1. Анализ включал изучение первичного клинического специализированного осмотра пострадавшего при поступлении в стационар, проведение рентгенологического, ультрасоногра-
фического исследований и компьютерной томографии. Установлены недостатки в объемах и своевременности применения медицинских технологий диагностики у пострадавших в результате дорожно-транспортных происшествий в условиях городской больницы.
Выводы. 1. Переломы длинных костей у пострадавших в результате дорожно-транспортных происшествий, как правило, являются компонентом полисистемного повреждения, они требуют обследования нескольких органов и систем, что приводит к задержке выполнения адекватных лечебных мероприятий. 2. Применение современных медицинских технологий для диагностики повреждений у пострадавших в результате дорожно-транспортных происшествий в условиях городской больницы недостаточно по объему и не является оптимальным и адекватным во
временном аспекте. 3. Несвоевременность и недостаточная целеустремленность диагностических мероприятий являются одной из причин, снижающей эффективность лечебных мероприятий у пострадавших с переломами длинных костей в результате дорож-
но-транспортных происшествий, что, в свою очередь, приводит к достаточно высокой летальности пострадавших.
Ключевые слова: травма, дорожно-транспортное происшествие, повреждения, диагностика.
GurievS.O., SatsykS.P., Yevdoshenko V.P., Natsevych R.O.
State Institution «Ukrainian Scientific and Practical Center of Emergency Care and Disaster Medicine of Ministry of Healthcare of Ukraine», Kyiv, Ukraine
ANALYSIS OF USING MEDICAL DIAGNOSTIC TECHNOLOGIES IN VICTIMS OF TRAFFIC ACCIDENTS IN A CITY HOSPITAL
Summary. In modern conditions, the organization of diagnostic measures and providing medical care to victims with polytrauma requires improvement.
The objective of the study was to analyze the use of modern medical technologies to diagnose injuries in victims of traffic accidents.
We have investigated the diagnostic process in 139 patients with polytrauma and long bone injuries due to traffic accidents, who were treated at Poltava city hospital № 1. The analysis included studying the primary clinical professional examination of the victims on admission to hospital, radiological, ultrasonographic studies and computed tomography. Shortcomings in the volumes and timeliness of using medical diagnostic technologies in victims of traffic accidents in a city hospital were detected.
Conclusions. 1. Fractures of the long bones in victims of traffic accidents are usually a component of polysystemic damage, require examination of several organs and systems, leading to delay implementation of adequate remedial measures. 2. The use of modern medical technologies to diagnose injuries in victims of traffic accidents in a city hospital is insufficient in terms of the volume and is not optimal and adequate in terms of time. 3. Time-lag and lack of purposefulness of diagnostic measures is one of the causes that reduce the effectiveness of medical interventions in patients with long bone fractures due to traffic accidents, which in turn leads to a very high lethality of patients.
Key words: trauma, traffic accident, injury, diagnosis.
