CC BY
48
УДК 338.2
АНАЛ1З ШВЕСТИЦШНО1 СКЛАДОВО1 ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ УКРА1НИ В УМОВАХ ГЛОБАЛ1ЗАЦП ТА ТРАНСНАЦЮНАЛВАЦП НАЦЮНАЛЬНО1
ЕКОНОМ1КИ
В.Ю. Сдинак, к.е.н.
Академ1я митног служби Украгни, Днтропетровсък
Сдинак В.Ю. Аналгз iнвестицшноi складовоi економ1чно1 безпеки Украгни в умовах глобалiзацii та транснацiоналiзацii нащоналъног економжи.
Стаття присвячена доолдженню питания забезпечення швестицшно! складово! економiчноl безпеки Укра!ни пiд впливом глобалiзацiйних чинникв з урахуванням посилення процесiв транснацюнатзаци нацюнально! економiки.
Ключовi слова: екожмчна безпека, iнвестицiйна безпека, прямi iноземнi швестици, глобатзащя, транснацюнатзащя
Единак В.Ю. Анализ инвестиционной составляющей экономической безопасности Украины в условиях глобализации и транснационализации национальной экономики.
Статья посвящена изучению вопроса обеспечения инвестиционной составляющей экономической безопасности Украины под воздействием факторов глобализации с учетом усиления процессов транснационализации национальной экономики
Ключевые слова: экономическая безопасность, инвестиционная безопасность, прямые иностранный инвестиции, глобализация, транснационализация
Iedynak V.Iu. The analysis of the investment component of the economic security of Ukraine in the context of globalization and transnationalization of the national economy.
The article investigates the issue of the investment component of the economic security of Ukraine under the influence of globalization factors based on strengthening the processes of transnationalization of national economy.
Keywords: financial innovations, innovative development, financial support, financial flows, national enterprises, financial architecture
Активний розвиток глобалiзацiйних про-цеав за останш десятирiччя зумовив ви-никнення нових загроз нацюнальним економжам, особливо тим, яш стоять на шляху свого становлення або перебудови. Висо-кий стутнь вщкритосп нацюнальних економж зумовлюе необхщшсть додаткового залучення ресурав для тдтримки конкурентоспроможносп краши на зовшшшх ринках, в основi чого лежить залучення прямих шоземних iнвестицiй. Посилення ролi транснацюнальних компанiй в процесах iноземного швестування призводить до появи на фош глобалiзацiйних ризик1в ще додаткових ри-зик1в транснацiоналiзацil нацюнально1 економiки, наслщками чого може стати монополiзацiя окре-мих секторiв та галузей економiчноl дiяльностi всерединi краши. Зважаючи на п загрози, як1 несуть в собi глобалiзацiя та транснацiоналiзацiя, ключовим питанням для нацiональних економiк вщкритого типу постае забезпечення 1х еконо-мiчноl безпеки.
Аналiз останнiх дослвджень i публiкацiй та ви-дшення мевир1шеми\ рашше частин загальноТ проблеми
З проголошенням незалежностi Украши в наукових колах досить активно почала розвива-тися проблематика забезпечення економiчноl безпеки як краши в цшому, так i И окремих елеменпв (регiону, мiста, пiдприемства, людини тощо) та складових (макроекономiчна, фiнансова, швести-цiйна, соцiальна, зовнiшньоекономiчна, митна, де-мографiчна, продовольча тощо), що зумовило по-яву значно! кiлькостi фундаментальних праць в га-лузi безпекознавства. Серед вчених, яш зробили значний внесок у розвиток безпекознавства, мо-жна видiлити В. Амiтана, О. Амошу, О. Бiлоруса, I. Бiнька, З. Варналiя, В. Гееця, Я. Жалша, В. Кириленка, Г. Пастернака-Таранушенка,
Р. Покотиленка, В. Шлемка та ш.
Активне дослiдження проблем економiчноl безпеки та И забезпечення призвело до виокре-млення в И структурi окремих складових, як1 поступово стають самостiйним предметом досль дження науковщв, серед яких можна видiлити фь нансову безпеку, iнвестицiйну безпеку, зо-внiшньоекономiчну безпеку, митну безпеку та ш. Слiд зазначити, що зазначеш складовi економiчноl безпеки розглядаються, як правило, в рамках еко-
номiчноl безпеки як невiд'eмна Н складова та не видiляються як повнiстю самостiйний предмет дослiдження.
Дослщженню саме окремих складових еко-номiчноl безпеки, зокрема 11 швестицшно1 скла-дово1, або швестицшно1 безпеки, присвячеш працi таких вчених, як В. Кириленко [2], О. Бара-швський [1], М. Недашк1вський та К. Подгорна [3], С. Ткаленко [4] та ш. Не зважаючи на ная-внiсть наукового доробку у сферi дослiдження швестицшно1 безпеки, подальше вивчення даного питания залишаеться актуальним, беручи до уваги тi новi загрози, як1 несуть в собi процеси глоба-лiзацil та трaнснaцюнaлiзaцil.
Метою статтi е дослiджения впливу процеав глобaлiзaцil та транснацiоналiзацil нацюнально! економiки на рiвень швестицшно1 безпеки Украь ни, розробка механiзмiв забезпечення швестицш-но! безпеки та пошук шляхiв пiдвищения И рiвия.
Виклад основного матерiалу
Включення нацюнально1 економiки в свiтову економiчну систему зумовлюе необхiднiсть здiйснення аналiзу швестицшно1 складово1 еконо-мiчноl безпеки в контексп розвитку загально-свiтових iнвестицiйних процеав. Для aнaлiзу нами було вибрано перюд з 2000 р. по 2012 р., зва-жаючи на те, що саме у 2000 р. темп росту гло-бальних прямих шоземних iнвестицiй (дaлi - П11) випередив темпи росту iнших економiчних агре-гaтiв, таких як темп росту свггового виробництва, кaпiтaлоутворення та торпвл^ а величина гло-бальних П11 досягла рекордного рiвия в 1,3 трлн. дол. США [5, с. 13]. Загальна шформащя про гло-бальш потоки прямих шоземних швестицш наведена у табл. 1.
Таблиця 1. Глобальний пот1к прямих шоземних швестицш, млрд. дол. США
Р1к
Показник
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
Припк П11 1271 735 651 560 648 916 1307 1833 1697 1114 1244 1652 1351
В1дт1к П11 1150 621 647 612 730 779 1216 1997 1858 1101 1323 1678 1391
Сумарний обсяг ввезених П11 6314 6846 7123 8245 8902 10130 11993 15211 14909 17743 19141 20873 22813
Сумарний обсяг вивезених П11 5976 6582 6866 8197 9732 10672 12474 15602 16206 18982 20408 21442 23593
Валов1
вкладення в основний кап1тал 6466 6680 6422 7294 8869 9420 10307 12356 13824 12404 13940 15770 16278
У 2001 р. внаслщок попршення стану гло-бально1 економiки показники притоку П11 значно попршилися й склали 735 млрд. дол. США [6, с. 17], у 2002 р. було зареестровано друге падшня обсяпв глобального притоку ПП, як1 скоротилися на 20 % порiвияно з попереднiм роком та сягнули 651 млрд. дол. США [7, с. 22]. Потоки швестицш зменшились у 108 iз 195 краш свiту, що е на-слiдком низьких темпiв економiчного росту в бiльшостi регiонiв свиу та несприятливих прогно-зiв розвитку свишо! економiки. 2003 р. став тре-тiм роком поспiль, протягом якого спостерiгaлося скорочення як обсяпв, так i динaмiки П11. За-гальний обсяг притоку П11 у 2003 р. склав 560
млрд. дол. США [8, с. 33], що на 25 % менше по-рiвняно з 2002 р. В наслщок суттевого зростання притоку П11 в економiки кра1н, що розвиваються, у 2004 р. загальний обсяг притоку П11 порiвияно з 2003 р. збшьшився на 2 % та склав 648 млрд. дол. США [9, с. 35]. У 2005 р. спостерталося продов-ження зростання притоку П11 у вах кра1нах свiту на 29 % та сягнуло 916 млрд. дол. США [10, с. 35]. У 2006 р. свиовий обсяг притоку П11 ще зрiс на 38 % та сягнув 1,3 трлн. дол. США [11, с. 32]. Таким чином, у свгговш практищ в черговий раз було до-сягнуто рекордно велик! обсяги притоку П11, як1 перебiльшили обсяги притоку П11 у 2000 р. Рют притоку П11 спостерiгaвся у вах групах кра1н (ро-
3BHHyn KpaiHu; KpaiHu, ^o po3BHBaroTbca; KpaiHu 3 nepexigHoro eKoHoMiKoro). y 2007 p. o6car npmmy nil carHyB 1,8 TpnH. gon. CMA [12, c. 30], ^o Ha 30 % 6inbme, Hi® y 2006 p., gocarHyBmu TaKHM hhhom neproBoro peKopgHoro 3HaneHHa. He guBnaHHCb Ha пpoцecн po3ropTaHHa cBiToBoi' ^rnaHcoBo-KpegHTHoi' KpH3H, 3pocTaHHa npHTOKy nil y 2007 p. cnocre-piraBca y Bcix rpynax KpaiH. y 2008 p. CTanH BignyT-hhmh HacnigKH ^rnahcoboi' KpH3H, HacnigKoM noro CTano CKoponeHHa nprnoKy rao6anbHHx nil go 1,69 TpnH. goji. CMA, a6o Ha 14 % [13, c. 36]. y 2009 p. cnocTepiraeTbca noganbme 3MeHmeHHa o6cariB npu-ToKy rjo6ajbHHx nil - go 1,1 TpjH. gon. CMA 14, c. 38-39], ^o noacHroeTbca 6ijbm aBHHM npoaBoM HaHCoBo-eKoHoMiHHoi KpH3H Ta noCTKpH3oBHMH aBH-^aMH b rjo6ajbHin eкoнoмiцi. y 2010 p. cnocre-piraeTbca He3HanHe 3pocTaHHa noToKiB nii, 3oKpeMa ix npHTiK 36ijbmHBca go 1,24 TpjH. gon. CMA, ane Bce ® TaKH 3anHmaroTbca Ha 15 % hh®hhmh Big ix cepegHboro go KprooBoro noKa3HHKa [15, c. 26]. y
2011 p. npHTiK rno6ajbHHx nii Ha6nu3HBca go pe-KopgHHx goKpH3oBHx noKa3HHKiB Ta CKnaB 1,65 TpjH. gon. CMA [16, c. 36-37], ogHaK y®e npoTaroM
2012 p. o6car npHToKy rao6anbHHx nii CKopoTHBca Ha 18 % go 1,35 TpjH. gon. CMA [17, c. 30]. na-
giHHa o6cariB npmmy Big6yBanoca Ha $orn 3pocTa-ronoi' TeHgeH^i' rnmux MaKponoKa3HHKiB (BBn, Mi®-HapogHa TopriBna Ta 3aHHaTicTb).
TaKHM hhhom, y 2012 p. o6car npmmy rno-6anbHHx nii 3HaxoguTbca MaH®e Ha piBHi 2000 p., He 3Ba®aronH Ha Te, ^o npoTaroM 13 poKiB cBiToBa eKoHoMinHa cucTeMa 3a3Hana 3HanHux TpaHc^opMa-^h Ta po3BHTKy. 3 цb0Г0 mh po6hmo bhchobok npo Heo6xigHicTb aKTHBi3a^i' пpoцecy rao6anbHoro iHBecTyBaHHH Ta 3a6e3neneHHa cBiToBoro eKoHoMi-HHoro 3pocTaHHH iHBecTH^HHHMH pecypcaMH, ocKijbKH rno6ajbHe npoMucnoBe bhpo6hh^tbo Ta cBiToBa TopriBna y 2010-2012 pp. gocarnu goKpu-3obhx noKa3HHKiB, a o6car nii Ha 10 % HH®ne Big cepegHboro piBHa goKprooBoro noKa3HHKa Ta Ha 25 % HH®ne Big niKoBoro piBHa y 2007 p. 3 gaHux Ta-6ah^ 1 TaKo® niTKo BigcnigKoByeTbca peaKqia iHBe-cTopiB Ha rno6anbHy eKoHoMiHHy cmya^ro: KprooBi aBH^a npu3BogaTb go CKoponeHHa o6cariB npmrny iHo3eMHux iнвecтнцiH i HaBnaKH.
nonpu 3pocTaHHa 3aranbHoro o6cary noToKiB iнвecтнцiHннx pecypciB, 3pocTaHHa BanoBux BKjageHb b ochobhhh KaniTan Mae MeHm cTpiMKy guHaMiKy (puc. 1).
45000
40000
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
piK
□ CyMapHHH o6car nii
1 BanoBi BKnageHHa b ochobhhh KaniTan
Phc. 1. ^,HHaMiKa cyMapHoro o6cary nii Ta BanoBux BKnageHb y ochobhhh KaniTan y 2000-2012 pp. [cKnageHo aBTopoM Ha ocHoBi gaHux UNCTAD [5-17]]
Oco6nuBicTro BKnageHHa iнвeстнцiH b ochobhhh KaniTan npoTaroM aHani3oBaHoro nepiogy e Te, ^o
nacTKa TaKHx iHBecm^H y ix 3aranbHoMy o6ca3i no-ctcHho 3MeHmyeTbca. TaK, aK^o y 2000 p. nacTKa
валових вкладень в основний кап1тал складала 52,6 % вш уах швестицш, тобто трохи бшьше половини, то уже у 2012 р. 1х частка знизилася до 35,1 %, сягнувши показника рекордного мшмуму у 2009 р. (33,8 %). Така динамша, на наш погляд, е наслшком переходу свггово! економ1ки до 5-го та 6-го технолопчних уклад1в та обранням в якосп об'екпв швестування знань i технологш та бшьш ефективного використання основного капiталу, а також переорiентацil свiтового iнвестицiйного потоку зi сфери матерiального виробництва до сфери фшансових та iнтелектуальних послуг.
Аналiз глобальних потоков iнвестицiйних ре-сурсiв необхiдно проводити й в розрiзi основних груп кра1н свиу - розвинутi кра1ни, кра1ни, що розвиваються, та краши з перехшною економiкою. Так, ми можемо спостертати структурнi змiни у процесах притоку глобальних П11 в розрiзi груп кра1н: починаючи з 2008 р. частка глобальних П11, що припадае на розвинутi кра1ни поступово зме-ншуеться на користь кра1н, що розвиваються, а частка кра1н з перехшною економiкою, до числа яких за методикою UNCTAD належить i Укра1на, залишаеться майже незмiнною. Показовим е те, що у 2012 р. частка притоку глобальних П11 до
кра1н, що розвиваються, вперше перебшьшила частку притоку П11 до розвинених краш. Частка притоку швестицш в економшу кра1н, що розвиваються, значною мiрою зросла через змщення центру свiтового виробництва та центру мiжнаро-дного споживання поступово в бш кра1н, що розвиваються, та краш з перехшною економшою.
На протязi 2010-2012 рр. половину iз 20 краш, на долю яких припав найбшьш обсяг швести-цiйних ресурсiв, склали краши, що розвиваються, та кра1ни з перехшною економiкою. Якщо на початок аналiзованого перiоду (2000 р.) на долю розвинутих кра1н припадало близько 80 % притоку уах глобальних П11, то поступово 1х частка зменшилася у 2012 р. до 48 % . На долю ж краш, що розвиваються, у 2000 р. припадало приблизно 20 % притоку уах П11, а у 2012 р. - збшьшилася до 52 %, тобто збшьшилася бшьш, шж вдвiчi (рис. 2). Показовою е i ситуацiя з обсягами притоку швестицшних ресурсiв у економшу слаборозви-нутих кра1н (краши з перехшною економiкою): так, частка притоку П11 у цi краши у 2000 р. була приблизно 2 %, а в 2012 р. збшьшилася до прибли-зно 6 %, тобто у 3 рази.
100%
80%
60%
40%
20%
0%
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
Рк
□ Краши з перехщною економшою
□ Краши, що розвиваються
□ Розвинут краши
25,4
14,4
70,1
87.2
92.3
34,9
7
69,3
31,2
85,9
39,7
Рис. 2. Притш глобальних П11 в розрiзi основних груп краш у 2000-2012 рр. [складено автором на основi даних UNCTAD [5-17]]
У 2010 р. вшбулися кардинальш змши у географп притоку глобальних ПП, оскшьки на долю кра1н, що розвиваються, та слаборозвинутих
кра1н припало бшьше 50 % усього обсягу притоку ПП, що спостертаеться вперше за сватову економiчну iсторiю. За збшьшенням притоку П11 в
краши, що розвиваються, приховаш значш мiжрегiональнi вiдмiнностi, осшльки в окремих регiонах притiк П11 продовжував скорочуватися, наприклад в Африку, найменш розвинутi кра1ни, кра1ни з перехщною економiкою та малi ост^вш держави. В той же час лщерами з притоку П11
стали краши Схщно! та Швденно-Схщно! Ази, а також Латинсько! Америки.
Економiка Украши е активним та серйозним рецитентом прямих iноземних iнвестицiй, в той же час будучи й вагомим джерелом формування швестицшних ресурсiв для вкладення в економiку iноземних держав (рис. 3).
121,04
90,8
54,31
39,7
21,61
29,54
35,62
92,16
72,38 73,75
40,05
44,71
49,36
87,37
54,46
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
Р1к
□ Притж П11 в економжу Укра!ни
□ Притж П11 в транзитивш економжи
0
Рис. 3. Притiк прямих шоземних швестицш в транзитивш економiки свиу та в Украшу, млрд. дол. США [складено автором на основi даних UNCTAD [5-17] та Державно! служби статистики Украши]
Беручи до уваги темпи зростання iнвестицiй в економшу Украши, слiд зазначити, що обсяг швестицш зрю бшьше, шж у 14 разiв вiд 3,88 млрд. дол. США у 2000 р. до 54,46 млрд. дол. США у 2012 р., що значно перевищуе сви^ темпи росту швестицшних ресурав. Також чiтко спостертаемо стрiмке збiльшення обсягiв iнвестицiй з Украши, починаючи з 2005 р. та читку тенденцiю до зростання притоку ПП, не зважаючи на саму фiнансово-економiчну кризу та li наслiдки. Слiд зазначити, що частка ПП, що припадають на долю Украши в груш краш з транзитивною економшою, постiйно збiльшуеться та перетнула 50-вiдсотковий рубiж у 2009 р. Так висок1 темпи росту швестицшних ресурав можуть нести в собi ряд потенцiйних загроз, що зумовлюе необхiднiсть здiйснення контролю за ними та
забезпечення оптимального рiвня швестицшно! безпеки.
Активне та випереджальне залучення iнвестицiйних ресурсiв в економшу Украши змушуе проаналiзувати основнi краши-джерела притоку П11 (рис. 4).
На рис. 4 чпжо простежуеться змша структури основних кра1н, на яш припадае левова частка усього притоку П11 в Укра1ни. Так, якщо протягом 2000-2004 рр. загальна частка п'япрки краíн-лiде-рiв, що здшснюють iнвестування в Укра!ну, ледве сягала 50 % усього притоку П11 в крашу та !х окремi частки були майже однаковими, то починаючи з 2005 р. спостертаеться рiзке домiнування Нiмеччини, частка яко! становила 33,6 % усього обсягу П11. Протягом 2005-2012 рр. вщбуваеться поступова змiна краíни-лiдера на користь Юпру.
PiK
□ npHTiK nii B eKoHoMiKy YKpaiHH □ npHTiK nii B TpaH3HTHBHi eKoHoMiKH
PHC. 4 ^acTKa OCHOBHHX KpaiH-iHBecTopiB B eKoHoMiKy yKpaiHH [cKnageHo aBTopoM Ha ocHoBi gaHux ,3,ep®aBHoi cny®6u CTaTHCTHKH yKpaiHH]
Cnig 3a3HaHHTH, ^o rpaHHHHHH noKa3HHK HacTKH oKpeMoi' KpaiHH b 3aranbHoMy o6ea3i iнвeстнцiHннx pecypciB CTaHoBHTb 30 %, a Horo nepeBH^eHHa e no-TeHuiHHoro 3arpo3oro HauioHanbHiH eKoHoMiui. CborogHi mh cnocTepiraeMo CHTyauiro, 3a aKoi ocho-bhhm iHBecTopoM yKpai'HCbKoi' eKoHoMiKH e KomTH, aKi HagxogaTb caMe 3 Kinpy - o^mopHoi 3ohh. Ha gyMKy 6araTbox eKcnepTiB, Hagxog®eHHa pecypciB 3 Kinpy e He CTinbKH iHo3eMHHM iHBecTyBaHHaM b eKoHoMiKy yKpaiHH, CKinbKH noBepHeHHaM "yKpa-iHCbKHx" ^iHaHcoBHx pecypciB. ,3,o Toro ®, Ha Kinp npunagae H nepeBa®Ha HacTHHa o6cariB iнвeстнцiH 3 yKpaiHH go rnmux KpaiH - 6nu3bKo 95 %. TaKHM hh-hom, 36inbmeHHa HacTKH Kinpy b "iнвeстнцiHнoмy nopT^em" yKpaiHH e noTeHuiHHoro 3arpo3oro, ^o Mo®e nepepocTH y peanbHy He6e3neKy.
iHmHM, He MeHm bs®jhbhm acneKToM iHo3eMHoro iHBecTyBaHHa b yKpaiHy e po3nogin nii Mi® rany3aMH, b aKi HagxogaTb iHBecTHuiHHi pecypcH. Mo®Ha CTBepg®yBaTH, ^o npoTaroM aHa-ni3oBaHoro nepiogy Big6yBaroTbca CTpyKTypHi 3py-meHHa b po3nogini nii b 6iK 3MeHmeHHa o6cariB iHBecTyBaHHa y peanbHHH ceKTop eKoHoMiKH KpaiHH Ta 36inbmeHHa iHBecTyBaHHa y noeepegHuubKi ceKTopu. TaK, aK^o y 2001 p. 53,2 % ycix nii 6yno cnpaMoBaHo y npoMucnoBicTb, to y®e y 2012 p. Ha po3bhtok npoMHcnoBocTi 6yno HanpaBneHo TinbKH 31,5 %. HaToMicTb HacTKa nii HanpaBneHHx y HaHcoBy gianbHicTb 3pocna i3 8,1% y 2001 p. go 29,6 %, HacTKa onepauiH 3 HepyxoMHM MaHHoM, opeHgoro, iH®HHipuHroM Ta HagaHHaM nocnyr nignpueMuaM 3pocna 3 3,9 % go 16,6 %.
ogHiero xapaKTepHoro pueoro iHo3eMHoro iHBecTyBaHHa b yKpaiHi e HepiBHoMipHicTb ix po3no-giny Mi® TepuTopianbHo-agMiHicTpaTHBHHMH ogHHH-uaMH. TaK, nigepaMH 3 npuToKy iHBecTuuiH b yKpaiHi e m. KhIb, Ha aKHH npunagano y 2001-2009 pp. b cepegHboMy 35 % ycboro o6cary nii, a b 20102012 pp. ua HacTKa 36inbmunaca go MaH®e go 50 %, a TaKo® ^.HinponeTpoBCbKa o6nacTb, HacTKa aKoi y 2012 p. CTaHoBuna 15,3 %. TpeTiM perioHoM 3a HacT-Koro ocBoeHHa iHo3eMHoro Kanrrany e ^.oHeubKa o6nacTb i3 HacTKoro b 5,5 %. TaKHM hhhom Ha 3a3Ha-HeHi agMiHicTpaTHBHi ogHHHui yKpaiHH cyMapHo npunagae Big 50 % (2005 p.) go 70 % (2011-2012 pp.) o6cary nii, ^o e HarnagHHM CBigneHHaM HaaBHocTi guenponopuiH y po3Mi^eHHi nii Ta, aK HacnigoK, acuMeTpii po3BHTKy eKoHoMiKH yKpaiHH, ^o e ^e ogHiero peanbHoro 3arpo3oro eKoHoMiHHoi 6e3neKH KpaiHH.
BlICIIOBK'll
npouecH rno6ani3auii Ta CTaHoBneHHa nocriHgy-CTpianbHoro cycninbCTBa npoaBnaroTbca b pe$op-MyBaHHi CTaTycy oKpeMoi gep®aBH, niKBigauii 6ap'epiB b Mi®HapogHiH TopriBni Ta 6inbm TicHiH iHTerpauii HauioHanbHHx eKoHoMiK, ^opMyBaHHi egHHoro eKoHoMiHHoro npocTopy Ta aKicHo hoboi CHCTeMH noginy npaui Ta Bee 6inbme 3arocTproroTb nHTaHHa 3axHCTy HauioHanbHHx eKoHoMiHHHx ime-peeiB, aKHH noBHHeH 6yTH 3a6e3neneHHH pauioHa-nbHHMH 3aeo6aMH, aKi e ageKBaTHHMH 3arpo3aM Ta BHKnHKaM eynacHoro eTany po3BHTKy.
Попри все зростаючi обсяги залучення шозе-мних швестицш потреба eKOHOMÎKH Украши у швестицшних ресурсах залишаеться досить висо-кою, осшльки забезпечення економiчного зростання можливе за ефективно! мобiлiзацiï катта-льних ресурсiв та забезпечення яшсного оно-влення та розширення основних фондiв, через що виникае необхщшсть пошуку та залучення iнших
джерел iнвестування, як1 не мають вщношення до закордонного походження. Основою таких джерел е швестицшш ресурси, сконцентрован всерединi Украши: власнi кошти тдприемств, залученi ко-шти у виглядi кредитiв, банк1вських iнвестицiй, кошти населення, державнi трансферти та iн.
Список л^ератури:
1. Барановський О.1. 1нвестицшна безпека / О.1. Барановський // Фшанси Украïни - 1998. - № 9. - С.60-70
2. Кириленко В.1. Iнвестицiйна складова економiчноï безпеки : Монографiя [Текст] / В.1. Кириленко - К. : КНЕУ, 2005. -232 с.
3. Недашшвський М.М. Iнвестицiйна безпека Украши в сучасних умовах [Електронний ресурс] / М.М. Недашшвський, К.Ю. Подгорна // Збiрник наукових праць Нацюнального унiверситету державноï податковоï служби Украши. - 2012. - №1. - Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/e-joumals/znpnudps/2012_1/pdf/12nnmimc.pdf.
4. Ткаленко С.1. 1нвестицшна безпека в умовах глобалiзацiï фшансових потоков [Електронний ресурс] / С.1. Ткаленко // Збiрник наукових праць Нацiонального ушверситету державно1' податково1' служби Украши. - 2010. - №1. - Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/znpnudps/2010_1/pdf/10tsioff.pdf.
5. World Investment Report 2001 : Promoting Linkages. - United Nations Conference on Trade and Development [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://www.unctad.org/en/docs/wir2001_en.pdf.
6. World Investment Report 2002 : Transnational Corporations and Export Competitiveness. -United Nations Conference on Trade and Development [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://www.unctad.org/en/docs/wir2002_en.pdf.
7. World Investment Report 2003 : FDI Policies for development: National and International Perspecnives. - United Nations Conference on Trade and Development [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://www.unctad.org/en/docs/wir2003light_en.pdf.
8. World Investment Report 2004 : The Shift Towards Services. - United Nations Conference on Trade and Development [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://www.unctad.org/en/docs/wir2004_en.pdf.
9. World Investment Report 2005 : Transnational Corporations and the Internationalization of R&D.
- United Nations Conference on Trade and Development [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://www.unctad.org/en/docs/wir2005_en.pdf.
10. World Investment Report 2006 : FDI from Developing and Transition Economies: Implications for Development. - United Nations Conference on Trade and Development [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://www.unctad.org/en/docs/wir2006_en.pdf.
11. World Investment Report 2007 : Transnational Corporations, Extractive Industries and Development. - United Nations Conference on Trade and Development [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://www.unctad.org/en/docs/wir2007_en.pdf.
12. World Investment Report 2008 : Transnational Corporations and the Infrastructure Challenge. -United Nations Conference on Trade and Development [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://www.unctad.org/en/docs/wir2008_en.pdf.
13. World Investment Report 2009 : Transnational Corporations, Agricultural Production and Developement. - United Nations Conference on Trade and Development [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://www.unctad.org/en/docs/wir2009_en.pdf.
14. World Investment Report 2010: Investing in a low-carbon economy. - United Nations Conference on Trade and Development [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://www.unctad.org/en/docs/wir2010_en.pdf.
15. World Investment Report 2011 : Non-Equity Modes of International Production and Development.
- United Nations Conference on Trade and Development [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://www.unctad.org/en/docs/wir2011_embargoed_en.pdf.
16. World Investment Report 2012 : Towards a New Generation of Investments Policies. - United Nations Conference on Trade and Development [E^eKmponnuu pecypc] // Pe®HM gocTyny : http://unctad.org/en/PublicationsLibrary/wir2012_embargoed_en.pdf.
17. World Investment Report 2013 : Global Value Chains : Investment and Trade for Development. -United Nations Conference on Trade and Development [E^eKmponnuu pecypc] // Pe®HM gocTyny : http://unctad.org/en/PublicationsLibrary/wir2013_en.pdf.
Надано до редакцп 15.10.2013
Сдинак Володимир Юршович / Volodymyr Iu. Iedynak
vladimir_yedinak@rambler. ru
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Анал1з твестицшног складово'i економ1чног безпеки Украгни в умовах глобалгзацН та транснацюналгзацп нацгоналъног економжи [Електронний ресурс] /В.Ю. Сдинак //Економжа: реалп часу. Науковий журнал. — 2013. — № 4 (9). — С. 93-100. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2013/n4.html
