Научная статья на тему 'Аналіз фінансового стану як інструмент запобігання кризі та виведення підприємства з неї'

Аналіз фінансового стану як інструмент запобігання кризі та виведення підприємства з неї Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
293
226
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Барановська О.М.

І сьогодні в Україні залишається проблема аналізу фінансового стану підприємств, який виступає індикатором фінансової стійкості підприємства та сприяє своєчасному впровадженню антикризових заходів.Автор обґрунтовує думку щодо необхідності перегляду існуючої системи коефіцієнтів значимості окремих факторів в умовах нашої економіки та розробки системи показниківіндикаторів, яка забезпечить можливість ефективного управління та своєчасного впливу на ефективність функціонування підприємств.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Аналіз фінансового стану як інструмент запобігання кризі та виведення підприємства з неї»

УДК 334.003.2:338.124.4

АНАЛ1З Ф1НАНСОВОГО СТАНУ ЯК 1НСТРУМЕНТ ЗАПОБ1ГАННЯ КРИЗ1 ТА ВИВЕДЕННЯ ПВДПРИеМСТВА З НЕ1

О. М. Барановська, директор АФ «ФШЕМ-КОНСАЛТШГ» м. Днтропетровськ

Постановка проблеми. Для шдприемств, яю функщонують в умовах ринково! економiки, стан фшансово! системи е вiддзеркаленням ефективностi !х дiяльностi. Саме це вимагае особливо! уваги до фшаншв пiдприемства, необхiдностi аналiзу його фшансового стану, який виступае iндикатором фшансово! стiйкостi пiдприемства та сприяе своечасному впровадженню антикризових заходiв (С. М. 1ванюта, Л. О. Лшоненко, Н. В. Туленков, О. О. Терещенко).

Мета статть Обгрунтувати необхщшсть перегляду юнуючо! системи коефiцiентiв значимосп окремих факторiв в умовах нашо! економiки та розробки системи показникiв-iндикаторiв, яка забезпечить можливiсть ефективного управлшня та своечасного впливу на ефектившсть функцiонування пiдприемств.

Виклад. Ринкова економша запропонувала систему фiнансових методiв попередньо! дiагностики та можливого захисту шдприемства вiд банкрутства, яка одержала назву "Системи антикризового фшансового управлшня". Антикризове управлшня - це система управлшських заходiв дiагностики, упередження, нейтралiзацil i подолання кризових явищ та причин !х виникнення шляхом своечасного реагування на змiни, спричиненi зовнiшнiм середовищем через уведення в дiю антикризових шструменпв, що дають змогу усунути тимчасовi фiнансовi ускладнення на пiдприемствi та подолати симптоми банкрутства.

Найбшьш послiдовно i повно сутнiсть антикризового управлшня розкрита в монографiях укра!нських учених Л. О. Лiгоненко та I. О. Бланка. Заслуговуе на увагу думка укра!нського дослщника Н.В. Туленкова, що будь-яке управлшня повинне бути антикризовим, тобто повинне враховувати можливють кризових явищ та механiзмiв !х подолання, та С. М. 1ванюти, який акцентуе увагу на тому, що на рiвнi шдприемства антикризове управлшня - це система заходiв попередньо! дiагностики, за необхщност - фiнансове оздоровлення, мiнiмiзацiя втрат при застосуванш органiзацiйно-правових iнструментiв банкрутства [1].

Дiагностика банкрутства являе собою послщовне вирiшення наступних питань:

- дослщження фiнансового стану пiдприемства з метою раннього визначення ознак його кризового розвитку;

- вивчення масштабiв кризового стану шдприемства;

- вивчення основних факторiв, яю обумовили кризовий стан шдприемства.

Пщ фiнансовою кризою розумiють фазу розбалансування дiяльностi шдприемства. Кризовий стан шдприемства полягае в нездатност здшснювати фiнансування поточно! виробничо-господарсько! дiяльностi. На практицi, як правило, фшансова криза iдентифiкуеться з загрозою неплатоспроможностi та банкрутства.

З метою попередження кризових явищ у фшансовш сферi пiдприемства необхiдно вщстежувати симптоми фiнансово! кризи, невичерпна класифшащя яких наведена в таблицi 1.

Вивчення юнуючих тенденцiй методичного забезпечення дiагностики кризових явищ та застосування !х на практицi дало змогу видшити основнi етапи проведення дiагностики пiдприемства:

- вибiр методiв дiагностики, показникiв-iндикаторiв;

- дiагностика процесу розвитку кризи в цiлому по шдприемству;

- експрес-аналiз фiнансового стану та загрози банкрутства;

- параметричний аналiз;

- узгодження результатiв дослщження;

- прогнозування;

- оцiнювання потенцшних можливостей виживання пiдприемства.

Метою експрес-аналiзу е досить швидке i доступне оцшювання фiнансового стану пiдприемства та динамши його економiчного розвитку. Пюля проведення експрес-аналiзу здiйснюеться параметричний аналiз, тобто аналiз за системою показниюв, якi характеризують фiнансову дiяльнiсть.

Класифгкацгя симптомгв ф!нансовог кризи

Таблиця 1

КласифЫацтна ознака симптом1в Види симптом1в фшансово! кризи

Загальш симптоми Наявшсть збиткiв (зменшення прибутюв) та рентабельностi в динамiцi

Скорочення попиту на готову продукцiю (товари) тдприемства

Зростання собiвартостi продукцi!

Сутгев коливання цiн на ринку (сировинному, споживчому, фондовому та iнших)

Тенденщя до зростання «точки беззбитковосп»

Наявтсть штрафних санкцiй за контрактами

Банкрутство контрагенпв (споживачiв, постачальникiв)

Специфiчнi симптоми Зростання заборгованосп пiдприемства

Зменшення обiгових коштiв

Сутгев змiни в структурi балансу

Зниження рiвня платоспроможностi

Скорочення частки го^вкових коштiв в обiгових засобах

Рiзке падiння лiквiдностi

Зниження частки покриття витрат

Отже, типовою причиною кризового стану багатьох втизняних шдприемств е неналежне виконання фшансовими службами покладених на них функцш та завдань, що виявляеться у вiдсутностi фiнансового планування та аналiзу роботи щодо оптимiзащ! структури активiв та пасивiв, неефективному управлшню ризиками, дебiторською та кредиторською заборговашстю тощо. Саме тому, важливою складовою прогнозування та запобiгання банкрутства шдприемств е проведения економiчного аналiзу, складовими якого е фшансовий i внутршньогосподарський аналiз.

Фiнансовий аналiз - багатоцшьовий iнструмент, спрямований на виявлення рiзних недолiкiв у дiяльностi пiдприемства, потенцшно небезпечних з точки зору можливостей настання банкрутства. Не слiд чекати вщ фiнансового аналiзу точного встановлення конкретно! причини можливого банкрутства. Однак лише за його допомогою можна знайти найбшьш ризиковi мiсця в дiяльностi пiдприемства i запропонувати ефективш рiшення щодо виходу пiдприемства iз складного становища. Метою фiнансового аналiзу е виявлення причин, що впливають на змiну показникiв, !х зв'язюв i взаемозв'язкiв.

У вiтчизнянiй практищ значного поширення набули двi групи методик аналiзу фiнансового стану, яю й представляють традицiйний пiдхiд до ощнки ймовiрностi загрози фшансово! кризи тдприемства. Перша група грунтуеться на однофакторному аналiзi показникiв фшансово! зв^ност^ друга - заснована на бальнш системi оцiнювання з визначенням iндексу (класу) ризикованостi фiнансового стану тдприемства. Спшьним для методик першо! групи е те, що вони передбачають вивчення простих математичних зв'язюв мiж окремими позицiями фшансово! звiтностi з допомогою обчислення певно! вибiрки показниюв (коефiцiентiв) i порiвняння !х значень з нормативними та в динамщь Висновки щодо якост фiнансового стану робляться на пiдставi простого зютавлення фактичних показникiв оцiнки лiквiдностi, платоспроможноси, фшансово! стiйкостi i стабiльностi з !х нормативними значеннями [2; 3].

Таким чином, при проведеннi аналiзу використовуються показники-iндикатори: прибутковiсть, лiквiднiсть, платоспроможшсть, кредитоспроможнiсть, дiлова активнiсть, ефективнiсть залученого капiталу тощо.

Слiд зазначити, що насамперед розглядаються показники лшвщносп та платоспроможшсть Платоспроможнiсть та лiквiднiсть розглядаються як невщ'емш поняття ринково! економши.

У науковiй лiтературi тривае дискушя вiдносно ототожнення або пiдмiни поняття платоспроможност та лiквiдностi. I. А. Бланк, О. В. €фiмова, В. В. Ковальов ототожнюють поняття платоспроможносп та лшвщносп. Однак теоретично визначення понять "платоспроможшсть" та "лшвщшсть" е не тотожними з огляду на !х практичне застосування при побудовi моделей дiагностики кризового стану [4].

Лшвщтсть стосовно економiчно! системи - це здатшсть будь-яких активiв перетворюватися на грошi, тобто змiнювати свою форму в часi. У теори фiнансового менеджменту прийнято вважати тдприемство лiквiдним, якщо його поточш активи перевищують поточнi зобов'язання. Але це перевищення не дае повно! характеристики лiквiдностi. У вiтчизнянiй практищ застосовують методику розрахунку лшвщносп i платоспроможностi в трьох основних коефщентах лiквiдностi: коефiцiент абсолютно! лiквiдностi, промiжний коефiцiент покриття, загальний коефiцiент покриття.

Платоспроможнють - це здатнють пiдприемства своечасно i в повному обсязi провести розрахунки за короткостроковими зобов'язаннями. Платоспроможнють буде вщповщати сво!й сутi, коли дотримуватися пла^жно! дисциплiни, тобто строюв та порядку погашення грошових зобов'язань. Пла^жна дисциплiна пiдприемства прямо залежить вщ його фiнансового стану. Платоспроможнють та тквщшсть розглядаються як невщ'емш поняття ринково! економiки.

Кризовий стан шдприемства може бути виявлений за допомогою рiзноманiтних показниюв-iндикаторiв, кожний з яких характеризуе етап розвитку кризового явища. При проведенш дiагностики необхiдною умовою е вибiр показникiв-iндикаторiв, якi б характеризували найважливiшi аспекти виробничо-фшансово! дiяльностi пiдприемства. До таких показниюв доцiльно вiдносити:

- показники структури капiталу;

- стану оборотних активiв та основного капiталу;

- ощнки дебiторсько! та кредиторсько! заборгованосп;

- показники платоспроможностi пiдприемств.

Важливою умовою застосування антикризових дiй е щентифшащя кризових явищ. Однiею з перших спроб використати аналiтичнi коефщенти для прогнозування кризових явищ вважаеться робота У!льяма Бiвера. Вiн у 1966 рощ проанашзував 30 коефщенпв за п'ять рокiв по груш компанш, половина з яких стала банкрутами. В "Методичних рекомендацiях щодо виявлення ознак неплатоспроможност пiдприемства та ознак дш приховування банкрутства, фштивного банкрутства чи доведення до банкрутства" ощнювальним показником, який використовуеться для прогнозування банкрутства укра!нських пiдприемств, рекомендуеться коефiцiент Бiвера [5]. Вiн розраховуеться як вiдношення рiзницi мiж чистим прибутком i нарахованою амортизацiею до суми довгострокових та поточних зобов'язань. Ознакою формування незадовiльно! структури балансу е такий фшансовий стан шдприемства, коли протягом тривалого промiжку часу (1,5-2 роки) коефщент Бiвера не перевищуе 0,2.

У мiжнароднiй практищ для прогнозування кризових явищ i банкрутства широко використовуеться мультиплiкативний дискримшантний аналiз. Попередником дискримiнантного аналiзу був тест на банкрутство Тамара В основу тесту Тамарi покладено шють показникiв: коефiцiент забезпеченостi власним кашталом; прибутковiсть капiталу; абсолютна лiквiднiсть; коефщент спiввiдношення вартостi товарно! продукцi! до запашв готово! продукцi! на складц коефiцiент оборотностi основного капiталу; коефщент, що показуе залежнiсть обороту вщ реалiзацi! та дебiторсько! заборгованостi.

Найбшьше розповсюдження в мiжнароднiй практицi одержала багатофакторна модель Альтмана. В 1968 рощ Альтман на пiдставi мультиплшативного дискримшантного аналiзу розробив методику розрахунку iндексу кредитоспроможностi. 1з 22 коефщенпв, якi могли бути корисними для прогнозування можливого банкрутства, шляхом дискримшантного аналiзу вш вiдiбрав п'ять найбшьш значимих: вщношення поточних активiв до загально! суми активiв; вiдношення нерозподшеного прибутку до загально! суми активiв; вiдношення прибутку до загально! суми активiв; вiдношення ринково! вартостi власного (акщонерного) капiталу до загального обсягу боргових зобов'язань, визначених за балансом; вщношення виручки вiд реалiзацi! до загально! суми активiв. Модель Альтмана вщома пiд назвою "розрахунок 2-показника" та мае наступний вигляд:

2 = 1,2 А + 1,4 Б + 3,3 С + 0,6 В + 1,0 Е, де А - середньорiчна величина власних оборотних кошлв / середньорiчна вартють активiв;

Б - чистий прибуток (збиток) / середньорiчна вартють активiв;

С - чистий прибуток (збиток) вщ звичайно! дiяльностi до оподаткування / середньорiчна вартють активiв;

В - ринкова вартють акцш / середньорiчна величина зобов'язань;

Е - виручка (валовий доход) / середньорiчна вартiсть активiв.

Модель передбачае штегральну оцiнку i дае можливють порiвняти рiзнi об'екти. Досвщ використання цiе! моделi показав, що прогнозувати можливiсть банкрутства за один рш можна з точнiстю до 90 %, на два роки - до 70 %, на три - до 50 %. Значно менше поширення в економiчнiй лiтературi та практищ отримала бшьш точна семифакторна модель Альтмана, розроблена ним у 1977 р. Ця модель дозволяе прогнозувати банкрутство на перспективу в п'ять роюв з точнютю до 70 %. Як фактори впливу в моделi використовувалися таю показники: рентабельнють активiв; змша (динамiка) прибутку; коефiцiент покриття вщсотюв за кредитами; кумулятивна прибутковiсть; коефщент покриття (лiквiдностi); коефiцiент автономi!; сукупш активи.

Слщ зазначити, що, незважаючи на вщносну простоту моделi Альтмана для ощнки кризового стану тдприемства, використання !! в викладеному виглядi не дозволяе одержати об'ективний результат у сучасних умовах в Укра!ш.

Перш за все, при розрахунках показниюв рiвня рентабельности доходностi та оборотностi активiв (Б, С, Е) в умовах шфлящ! не можна використовувати балансову вартють цих активiв, тому що в цьому випадку щ показники будуть завищеш. Тому, на думку автора, дощльно використовувати справедливу (ринкову) вартють активiв.

При розрахунку коефщента спiввiдношення використовуваного капiталу (В) власний каштал повинен бути оцiнений за вщновною вартiстю з урахуванням його авансування в рiзнi види активiв (основнi засоби, нематерiальнi активи, запаси тощо).

При розрахунку вщношення чистого робочого кашталу до активiв (А) коригування необхщно вносити в обидва показники. Суму робочого кашталу дощльно зменшити на суму внутршньо! кредиторсько! заборгованостi, яка мае стабiльний характер i не може бути причиною кризового стану. Сума активiв повинна бути скоригована з урахуванням вищесказаного.

Висновки. Таким чином, система коефщенпв значимосп окремих факторiв в умовах нашо! економiки повинна бути переглянута, з метою обгрунтування системи показникiв-iндикаторiв, яка забезпечить можливiсть ефективного управлшня та своечасного впливу на ефектившсть функцiонування пiдприемств. Значення кожного з фшансових коефiцiентiв повиннi бути диференщйоваш з урахуванням галузевих особливостей дiяльностi пiдприемств.

ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА:

1. 1ванюта С. М. Антикризове управлiння. Навчальний пошбник - К.: Центр навчально! лiтератури, 2007 - 288 с.

2. Павловська О. В. Удосконалення методiв аналiзу фiнансового стану шдприемств // Фшанси Укра!ни - 2001 - № 11.

3. Терещенко О. О. Антикризове фшансове управлшня на шдприемств^ Монографiя - К.: КНЕУ, 2008 - 272 с.

4. Антикризове управлшня шдприемством: Навч. пошб. / З. С. Шершньова, В. М. Багацький, Н. Д. Гетьманцевк За заг. ред. З. С. Шершньово! - К.: КНЕУ, 2007 - 680 с.

5. Методичш рекомендацп щодо виявлення ознак неплатоспроможност пiдприемства та ознак дш приховування банкрутства, фштивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджеш наказом Мiнiстерства економiки Укра!ни № 10 вiд 17.01.2001.

УДК 334.003.2:338.124.4

Аналiз фiнансового стану як шструмент запоб1гання кризi та виведення тдприемства з нет /О. М. Барановська //Вкник Придншровськот державнот академп будiвництва та архiтектури. - Дншропетровськ: ПДАБА, 2008. - № 12. - С. 36-40. - табл. 1. - Бiблiогр. (5 назв.).

I сьогодш в Укра!ш залишаеться проблема аналiзу фiнансового стану шдприемств, який виступае iндикатором фiнансово! стшкосп пiдприемства та сприяе своечасному впровадженню антикризових заходiв.

Автор обгрунтовуе думку щодо необхвдносп перегляду iснуючо! системи коефщенпв значимостi окремих факторiв в умовах нашо! економши та розробки системи показниюв-iндикаторiв, яка забезпечить можливють ефективного управлiння та своечасного впливу на ефектившсть функщонування шдприемств.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.