CC BY
31
УДК 338.24:622.33 Леонщ Лазарович Стариченко,
канд. екон. наук 1нститут економ1ки промисловосп НАН Украши, Донецьк
АКТУАЛЬН1 ПИТАННЯ ДЕРЖАВНО1 ПОЛ1ТИКИ ЩОДО ВУГ1ЛЬНО1 ПРОМИСЛОВОСТ1
Укра1на належить до дюжини краш свггу з найбшьшими обсягами видобутку ву-гшля, але значно поступасться бшьшосп з них як за р1внем, так i за динамшою техшко-
економ1чних показникiв вуглевидобування. У таблиц для прикладу наведено порiвняння основних показникiв вугiльних галузей Росп та Укра1ни за 35-рiчний перюд.
Таблиця
Основм показники вугтъних галузей Росп та Украгни у 1975-2010рр.
Росiя Украша
у тому чи^
Показники 1975 р. 2000 р. 2010 р. 1975 р. 2000 р. 2010 р. держав- ний сектор недер-жавний сектор
Кшькють ддачих:
шахт 258 106 91 348 197 152 120 32
розрiзiв 51 119 137 7 3 - - -
Видобуток вугiлля, млн т 374,4 257,9 323,0 215,7 80,3 75,2 38,4 36,8
у тому числк на шахтах 224,3 90,9 102,0 206,5 79,5 75,2 38,4 36,8
на розрiзах 150,1 167,0 220,9 9,2 0,8 - - -
Середне добове наванта-
ження, т:
на шахту 2415 2382 3117 1648 1121 1374 890 3195
на очисний вибш 488 1070 2730 394 392 664 497 1290
Продуктивнють працi ро-бггника, т/мiс. 97,9 110,3 192,2 44,3 22,8 28,3 21,5 52,7
у тому числi на шахтах 64,8 61,5 133,9 42,8 22,6 28,3 21,5 52,7
Цiна/собiвартiсть 1т товарно! вугшьно! продукци, грн (руб.) 89 970 18,4 105 118 548 789 551 851 544 472
Коефщент рентабельностi (спiввiдношення цiни та
собiвартостi продукцй) <1 >1 <1 0,89 0,70 0,65 1,15
Вугшьна промисловють Укра1ни характеризуемся надзвичайно складними умова-ми розробки родовищ. I коли йдеться про велик запаси вугiлля в надрах Украши, яких вистачить на сотш рокiв, слiд мати на уваз^ що бiльше 80% цих запашв зосереджено в пластах потужнютю до 1,2м, що залягають переважно на великих (понад 800м) глиби-нах. Таю пласти у багатьох крашах взагалi не
© Л.Л. Стариченко, 2012
виймаються через вщсутнють ефективних засобiв i дорожнечу.
У критичному сташ перебувае шахт-ний фонд Украши, один з найстарших у свь тi, який десятилггтями не оновлювався. Серед украшських шахт переважають шахти невелико! потужносп, якi за сво!ми параметрами i природними умовами не здатш ефек-тивно використовувати сучасну високопро-
Економгка промисловостг
Economy of Industry
дуктивну виймальну техшку. У 2010 р. зi 120 ддачих шахт державного сектору 59 шахт (49%) видобували до 500т, а 46 шахт (38%) вщ 500 до 2000т на добу, тобто майже 90% шахт мали добовий видобуток значно нижче середнього навантаження на один очисний вибш в Росп - 2730т. В Укра!ш цей показник у 4 рази менше - 664т, у тому чи^ на дер-жавних шахтах - близько 500т, а на недержа-вних - близько 1300т. При цьому бшьше тре-тини (36%) очисних вибо!в на державних шахтах оснащено давно морально застаршою техшкою, включаючи вщбшш молотки, i мають навантаження дещо бiльше 120т на добу. Низьким е також рiвень комбайнового проведення прничих виробок - лише 45%. Невисоким рiвнем мехашзацп та автоматиза-цп характеризуються й iншi виробничi про-цеси вуглевидобування, де зайнято понад 70% персоналу шахт.
Унаслiдок складних природних умов i низького технiчного рiвня виробництва про-дуктивнiсть працi на укра!нських шахтах становить в середньому усього 28,3т на одного робiтника в мюяць, у тому числi на державних шахтах - 21,5т, на недержавних -52,7т проти 133,9т на росшських шахтах. Пе-реважна бшьшють державних шахт, деяю недержавнi шахти i вугiльна галузь у цшо-му - збитковi.
За таких обставин державна полггика щодо вггчизняно! вугшьно! промисловостi протягом багатьох роюв не мала виразно! щеологп, була непослщовною i суперечли-вою. Прийнята у 2010р. програма реформу-вання вугшьно! галузi, як складова частина загально! Програми економiчних реформ Укра!ни [1], на вiдмiну вiд попередшх галу-зевих програм i концепцш-декларацш, мае чiтку мету - подолання збитковосп галузi i передбачае взаемоузгоджене здшснення ра-дикальних заходiв, яю вже давно назрiли. Проте ряд положень ще! програми вигляда-ють спiрними i мають бути скориговаш, про що йшлося, зокрема, у статп [2].
Метою дано! статп е розгляд актуаль-них питань державно! полпики щодо вугшьно! промисловосп, якi не знайшли вщобра-ження у зазначенiй програмi або визначенi шляхи вирiшення яких потребують уточнен-ня.
Щоб вггчизняна вугiльна промисло-вiсть могла належним чином виконувати вщ-ведену !й роль певного гаранта енергетично! безпеки кра!ни, державна полiтика мае бути спрямована на виршення двох глобальних завдань - техшко-технолопчну модернiзацiю галузi ти !! реформування вiдповiдно до рин-кових умов господарювання.
Стосовно модершзаци матерiально-техшчно! бази вугiльно! галузi мова мае йти про випереджаючу стратегiю шновацшного розвитку, тобто не лише про переоснащення шахт сучасним високопродуктивним i надш-ним устаткуванням, але й про створення принципово нових, у тому чи^ нетрадицiй-них, засобiв i технологш вуглевидобування в складних умовах, яю з часом можуть бути затребуваш i на свiтовому ринку.
Сьогодш iснуе лише короткострокова галузева Програма модершзаци i технiчного переоснащення вугледобувних тдприемств Укра!ни в 2010-2012 рр., а галузевi плани науково-дослiдних робгг формуються щорiч-но з орiентацiею на розробки, якi можуть да-ти швидкий результат. Необхiдно виробити вщсутню зараз цiлiсну концепцiю i розроби-ти довгострокову (на 10-15 роюв) програму iнновацiйного розвитку вугшьно! промисловосп, включаючи проведення фундамента-льних дослiджень умов розробки вугшьних родовищ iз складною тектонiкою на великих глибинах, пошук i експериментальну перевь рку нових рiшень.
1нновацшний розвиток збитково! на сьогоднi вугшьно! промисловосп потребуе вагомо! державно! тдтримки. В той же час саме шновацшний розвиток повинен забез-печити поступовий вихщ на рентабельну, бездотацшну роботу галузi.
Бюджетнi кошти для поточного техш-чного переоснащення шахт слщ надавати на конкурсних засадах за умови обов'язкового подальшого зниження або скасування дота-цш на покриття збиткiв. А для стимулювання залучення з цiею метою крединв i недержавних iнвестицiй у модершзащю збиткових шахт доцiльно надавати певш державнi га-рантi! повернення залучених коштiв шляхом збереження дотацш на перiод окупностi коштiв.
Фшансове забезпечення фундамента-льних пошукових дослщжень, створення
Економта промисловостi Экономика промышленности
принципово нових технологш мае здшсню-ватися, очевидно, шляхом державно-приватного партнерства, формування спшьних шве-стицшних (у тому числi венчурних) фондiв з пайовою участю держави i бiзнесу.
Що стосуеться реформування вугшьно! промисловостi, то основною його щеею мае бути створення конкурентного середовища i у приватизованому, i у державному секторах галузг
На даний час конкуренщя у впчизня-нш вугiльнiй промисловостi е доволi обме-женою внаслiдок особливостей умов госпо-дарювання у галузi.
Державний сектор галузi мае консерва-тивну оргашзацшну структуру, що не адап-тована до ринкових засад, чим зумовлено недостатню економiчну самостiйнiсть i вщ-повщальнють пiдприемств за кiнцевi резуль-тати дiяльностi, нерозвиненiсть ринково! ш-фраструктури, превалювання адмшютратив-них методiв управлшня.
Майже всi вугледобувнi пiдприемства державного сектору е збитковими, яю не мо-жуть iснувати без державно! фшансово! пiд-тримки. Але чинний порядок надання державно! пiдтримки, що визначаеться щорiчно, не створюе дiевих стимулiв до зниження собь вартосп та пiдвищення якостi вугiльно! продукций тобто до отримання конкурентних переваг, пiдживлюе утриманську психологiю керiвникiв i персоналу вугiльних тдпри-емств.
Переважна частина продукци держав-них вугледобувних тдприемств реалiзуеться через так званий оптовий ринок вугшля (ОРВ), у якому виробники i споживачi поз-бавленi безпосереднiх контактiв г отже, сво-боди вибору партнерiв, можливостi договГр-ного визначення умов постачання вугшьно! продукци та !! цши - все це централiзовано. Ринок фактично замiнено розподiльчою системою, в якш немае мюця для будь-яко! кон-куренцi! мiж виробниками щодо збуту та мiж споживачами щодо придбання вугiльно! продукци.
У недержавному секторi бшьшють вугледобувних пiдприемств входять як сиро-винна база до складу вертикально штегро-ваних структур металурги або електроенер-гетики i таким чином перебувають переваж-
но у сташ внутрiшньо! конкуренцi! в межах цих структур. У доволi жорсткому конкурентному середовищi працюють приватш вугле-добувнi пiдприемства, що не входять до складу вертикально-штегрованих структур, але вони становлять незначну частину галузг
Певний конкурентний тиск на вгтчиз-няне виробництво вугiльно! продукци справ-ляе iмпорт, обсяги якого поки що вщносно невеликi, але з часом можуть зрости. Нормами Свггово! оргашзаци торгiвлi (СОТ), яю iмплементовано у правову базу Укра!ни, пе-редбачаеться захист нацюнальних товарови-робникiв вiд демпiнгового та субсидованого iмпорту, а також вщ легiтимного надмiрного iмпорту, який може порушити рiвновагу пла-тiжного балансу кра!ни або завдати серйозно! шкоди вггчизняним виробникам. З урахуван-ням захисних обмежень iмпорт загалом мож-на вважати об'ективно позитивним чинни-ком, що пiдсилюе конкуренцiю на внутрш-ньому вугiльному ринку Укра!ни i «пiдстьо-буе» вiтчизняних вуглевиробниюв. При цьо-му з точки зору зваженого регулювання iм-порту найкращим варiантом було б постачання вугшля вщ зарубiжних тдприемств, що належать укра!нським корпорацiям-споживачам. Таю тдприемства зараз е в Ро-сi! (компанiя «Заречная», що належить кор-порацi! «Донецьксталь») i в США (компанiя «Юнайтед Коул», що належить корпорацi! СКМ).
Для створення умов дiево! добросовiс-но! конкуренцi! у вугiльнiй промисловостi Укра!ни, безумовно, необхiдно продовжити роздержавлення галузi рiзними шляхами (приватизацiя, передача в оренду чи конце-сiю майнових комплекшв вугледобувних пi-дприемств), що е загальносвгговою тенден-цiею, ефективнють яко! пiдтверджуеться також вггчизняним досвiдом. Разом з цим слщ провести корпоратизацiю державного сектору шлузГ шляхом перетворення державних вугледобувних тдприемств на акцюнерт товариства з наданням крупним шахтам (ша-хтоуправлiнням) у !х складi статусу дочГрнГх (корпоративних) тдприемств з правами юридичних ошб. Цей захщ мае пГдвищити стутнь самостiйностi та вiдповiдальностi пiдприемств г, крГм того, в разi !х подальшо! приватизацП дасть змогу залишити, за потре-
Економта промисловостi Есопоту of
би, у державнш власносп певний (напри-клад, блокуючий) пакет акцiй як важшь державного впливу.
Даний захщ видаеться необхiдним для «занурення» пiдприемств державного сектору у ринкове середовище, зважаючи на зараз вже очевидну неможливють швидко! рестру-ктуризацп державного сектору i високу вiро-гiднiсть його iснування ще протягом бага-тьох (ймовiрно, 10-15) роюв.
Крiм того, слiд мати на увазi таку форму державно-приватного партнерства, як ст-льна розробка вугшьних родовищ державни-ми та приватними пiдприемствами, застосу-вання яко! свого часу стало важливим етапом у перетворенш державно! шахти «Красноар-мiйська-Захiдна» №1 на нишшнього флагмана вугiльно! галузi - приватне шахтоуправ-лiння «Покровське».
Необхщно удосконалити систему державно! тдтримки, яка мае забезпечити вщ-носно рiвнi умови конкуренцi! для рiзнорен-табельних через об'ективнi причини вугле-добувних пiдприемств i стимулювати тдви-щення ефективностi !х господарсько! дiяль-ностi. Актуальнiсть цього заходу обумовлю-еться тим, що згiдно з чинним законодавст-вом державна тдтримка може надаватися не тiльки державним тдприемствам, але й оре-ндарям та концесюнерам майнових комплек-шв таких пiдприемств i тому, навггь у разi успiшного роздержавлення галуз^ буде здiй-снюватися ще протягом тривалого часу.
Зокрема, державну тдтримку (дотацi!) на вiдшкодування поточних збитюв (частко-ве покриття витрат iз собiвартостi продукцi!) i на просте вщтворення виробничих потуж-ностей слщ визначати на основi пофакторних нормативiв (залежно вiд потужностi вугшь-них пласпв, що розробляються, !х газонос-ностi, схильностi до газодинамiчних явищ, природно! якостi вугiлля, глибини розробки i т.iн.) або на основi заздалегiдь установлених на декiлька (3-5) рошв розрахункових ставок.
Докладнi пропозицп щодо удоскона-лення системи державно! тдтримки вггчиз-няно! вугiльно! промисловосп з урахуванням норм СОТ та €С викладено у статтi [3].
Водночас необхщно прискорити i пос-лiдовно здiйснювати виведення з експлуата-цi! найбiльш занедбаних глибокозбиткових
- Економжа промисловостi 1
ISSN 1562-109Х 2012, № 1-2 (57-58)
шахт, яю зараз поглинають велику частку кошнв державно! пiдтримки, видобуваючи незначш обсяги вугiлля. Частину цих шахт, що мають достатнi невiдпрацьованi запаси вугшля i за певних обставин можуть бути вщновлеш, слiд не лшвщувати, а переводити у режим консервацп.
Перелiк шахт, що тдлягають виведен-ню з експлуатацi!, доцшьно щороку уточню-вати, поступово «вщсшаючи» найзбитковiшi шахти, що опиняються за межами визначе-них обсягiв державного субсидування галуз^
Цей захiд, з одного боку, дозволить на-давати повнощнну державну пiдтримку шахтам, що залишаються в експлуатацi!, а з ш-шого боку, створить дiеву конкуренцiю мiж збитковими шахтами за право на юнування, стимулюватиме пошук внутрiшнiх резервiв для скорочення збитюв.
Важливими для створення конкурентного середовища у вугiльнiй промисловосп е заходи щодо лiбералiзацi! нащонального ву-гiльного ринку: лiквiдацiя так званого оптового ринку вугшля (ОРВ) зпдно з програмою [1] та запровадження бiржово! форми продажу вугшля зпдно iз схваленою урядом Кон-цепщею [4]. Крiм того, держава мае сприяти укладанню прямих, як правило, довгостроко-вих договорiв (контрактiв) мiж виробниками та споживачами вугшьно! продукци.
При цьому нишшнього оператора ОРВ - державне тдприемство «Вугшля Укра!ни» - доцшьно не лшвщувати, як це пе-редбачено програмою [1], а перетворити на галузевий шформацшно-консалтинговий центр, поклавши на нього, зокрема, таю функций монiторинг внутрiшнього та свггового вугiльних ринкiв; забезпечення аналiтичною шформащею учасникiв ринку та органiв влади; надання маркетингових, методичних, консультацшних послуг; участь в оргашзацп бiржово! торгiвлi; обгрунтування пропозицiй щодо захисту нащонального вугшьного ринку вщ небезпечного iмпорту.
Захист нащонального вугшьного ринку вщ нелегiтимного (демтнгового, субсидова-ного) та легiтимного надмiрного iмпорту ву-гiльно! продукцi! мае здшснюватися згiдно з правилами СОТ та вщповщним законодавст-вом Укра!ни. Водночас доцiльно сприяти придбанню вггчизняними прничо-металур-
Экономика промышленности -
гшними та енергетичними корпоращями за-рубГжних вугшьних тдприемств Г при регу-люванш Гмпорту надавати перевагу поста-чанню вугшля саме вщ цих тдприемств.
Висновки. Державна полгтика щодо ву-гшьно! промисловосп мае бути спрямована на забезпечення техшко-технолопчно! моде-ршзаци вугледобувних тдприемств з орГен-тащею на випереджаючу стратепю шнова-цшного розвитку галузГ та на перебудову ор-гатзацшно-економГчних вщносин з орГента-щею на створення у галузГ конкурентного ринкового середовища.
Домшантою державно! полгшки слад вважати подолання збитковосп та тдвищен-ня конкурентоспроможносп впчизняно! ву-гшьно! промисловосп, а не досягнення максимально можливих обсяпв виробництва за будь-яку цшу.
Лiтература
1. Заможне суспшьство, конкуренто-спроможна економГка, ефективна держава: програма економГчних реформ на 2010-2014 рр. [Електронний ресурс] / Офщшний сайт Президента Укра!ни. - Режим доступу: http://www.president.gov.ua/docs/Programa_ref orm_FINAL_1.pdf
2. Щодо програми реформування вп-чизняно! вугшьно! промисловосп / О.1. Амо-ша, А.1. Кабанов, Л.Л. Стариченко, Д.Ю. Че-реватський // Уголь Украины. - 2011. - № 6. - С.4-7.
3. Амоша О.1. Державна тдтримка вугшьно! промисловосп Укра!ни у свита пра-
вил СОТ та €С / О.1. Амоша, А.1. Кабанов, Л.Л. Стариченко // Уголь Украины. - 2010. -№ 1. - С. 5-10.
4 Концепщя переходу на бiржову форму продажу вугшля: схвалено розпоря-дженням Кабшету Мшс^в Укра!ни вiд 26 жовтня 2011р. №1070р. // Урядовий кур'ер. - 2011. - 1 листоп.
References
1. Komitet z ekonomichnykh reform pry Prezydentovi Ukrayiny (2012) 'Zamozhne sus-pil'stvo, konkurentospromozhna ekonomika, efektyvna derzhava: prohrama ekonomichnykh reform na 2010-2014 rr.': Viktor Yanukovych, President of Ukraine: Official website. http://www.president.gov.ua/docs/Programa_re form_FINAL_1.pdf/ [accessed 15 February 2012].
2. Amosha, O.,I., Kabanov, A.,I., Stary-chenko L.,L., Cherevats'kyy D.,Yu. (2011) Sh-chodo prohramy reformuvannya vitchyznyanoyi vuhil'noyi promyslovosti. Ugol' Ukrainy. 6. pp.4-7.
3. Amosha, O.,I., Kabanov, A.,I., Stary-chenko L.,L. (2010) Derzhavna pidtrymka vu-hil'noyi promyslovosti Ukrayiny u svitli pravyl SOT ta YeS. Ugol' Ukrainy. 1. pp.5-10.
4. The Cabinet of Ministers of Ukraine (2011) 'Kontseptsiya perekhodu na birzhovu formu prodazhu vuhillya' (The Cabinet Ministers of Ukraine Disposal #1070p. dated 26 October 2011). Uryadovyy kur"yer. 1 November.
Надшшла до редакцп 15.02.2012 р.
Економгка промисловостг Economy of Industry
