CC BY
31
О.В. Белозерцев
ВПЛИВ БЮДЖЕТНИХ 1НВЕСТИЦ1Й НА РЕЗУЛЬТАТИВН1СТЬ РОБОТИ ВУГЛЕДОБУВНИХ ПВДПРИСМСТВ
Процеси трансформацп в нацiональнiй економiцi зумовили проведення структурних перетворень i у вугшьнш галузi. Уже тривалий час науковщ та практики проводять дослщження розробки стратегiчних напрямiв розвитку паливно-енергетичного комплексу i його основно! складово! - вугшьно! промисловостi. Реалiзацiя запропонованих урядових стратегiй i програм реформування вугшьно! галузi дозволила дещо уповшьнити кризовi процеси, але завдання щодо забезпечення стабшьно! та беззбитково! роботи вугледобувних шдприемств е актуальними i на даний час.
Численними дослщженнями фахiвцiв визначено фактори зовнiшнього та внутршнього середовища, якi впливають на результативнють функцiонування шахт, а також доведено залежнють ефективностi !х роботи вщ гiрничо-геологiчних умов вiдпрацювання запашв. Умови залягання пластiв вугiлля у межах прничого вiдводу шахти зумовлюють вибiр та технологи для виконання основних i допомiжних процесiв, а також рiзнi схеми оргашзацп робгг, якi визначають i рiзний обсяг витрат, що формують iндивiдуальний рiвень
собiвартостi, який на деяких вугледобувних тдприемствах може перевищувати середньогалузеве значення у декшька десяткiв разiв. Значна залежнють результатiв функцiонування вугледобувних шдприемств вщ природних факторiв та складш умови гiрничого виробництва зумовлюють збиткову роботу бшьшосп шахт Мiнвуглепрому Укра!ни.
Розбалансована робота шахт i посилення негативного впливу факторiв середовища актуалiзують розробку вiдповiдних стратегiчних альтернатив реформування вугшьно! галуз^ реалiзацiя яких дозволить ураховувати галузевi особливостi функцiонування вугледобувних шдприемств у процес прийняття управлшських рiшень.
Складнi гiрничо-геологiчнi умови
вщпрацювання запасiв вугiлля визначають i рiзну результативнiсть роботи шахт, що зумовлюе у процесi реформування галузi пошук шляхiв забезпечення стабшьно! роботи, у зв'язку з чим одним iз найгострших i в той же час найбшьш важких завдань, яке виршувалося протягом усього перiоду структурних перетворень, е лшвщацш збитковостi вугшьно! галуз^ При цьому слiд зазначити, що за всю юторда юнування вугiльно! промисловостi СРСР пiсля Великое' жовтнево! революцп (1917-1991 рр.) вона працювала без збиткiв сумарно протягом дев'яти роюв, пiсля кожного тдвищення цiн на вугiлля.
Для виршення завдання щодо реформування галузi, вирiвнювання доходiв шахт i лiквiдацi! !х збитковостi в рiзнi перiоди розвитку вугшьно! промисловосп пропонувалися й упроваджувалися рiзнi стратегiчнi пiдходи та методичш прийоми. Проведений ретроспективний аналiз цих пiдходiв, реалiзованих у рiзнi часи з метою полшшення економiчного стану
вугледобувних шдприемств, дозволив виявити основш напрями проведення змiн: пiдвищення цш на вугiлля [1], введення зональних i подвiйних цiн [2], надання субсидш [3], вилучення гiрничо! ренти [4, 5] та шш^
Аналiз зарубiжного та вiтчизняного досвiду формування i реалiзацi! стратегiй розвитку шдприемств дозволив визначити рiзнi методичнi шдходи, якi
використовувалися для вирiшення завдань i якi включають розробку сценарпв [6, 29], вiдповiдних матриць [7, 19-45], рiзних моделей [8, 139-140] та алгоршмв [9, 42]. Однак слщ зазначити, що iснуючi шдходи до формування стратепчних альтернатив розвитку шдприемств не враховують основну особливють функцюнування шахт, яка полягае в залежносп результативностi !х роботи вщ обсягiв державних дотацiй i яку доцшьно враховувати у процесi розробки стратегш i прийняття управлiнських ршень.
© Белозерцев Олег Валер1йович - кандидат економ1чних наук, доцент. Донбаський державний техн1чний ун1верситет, Алчевськ.
ISSN 1562-109X
При цьому, як показав ан^з, мехашзм компенсацп збитковостi вугшьно1 галузi з державного бюджету, реалiзацiя якого здшснювалася на рiзних етапах реформування галуз^ дозволив не пiдвищувати рiвень собiвартостi продукцп в iнших галузях народного господарства, що е споживачами вугшля, i полегшити управлiння економiкою держави. Однак тсля набуття Украшою членства у Свгговш оргатзацп торгiвлi актуалiзуються завдання щодо вибору стратегiчних альтернатив реструктуризацп галузi та скорочення обсяпв ще1 пiдтримки на основi створення вщповщно1 нормативно-правово! бази.
Дослiдженнями фахiвцiв визначено наслiдки набуття Украшою членства в СОТ для вугшьно! промисловосп й обгрунтовано заходи щодо нейтралiзацil !х негативного впливу на галузь пiсля вступу до СОТ [10]. Членство в цш оргатзацп дозволяе краш протягом трьох рокiв тсля вступу до СОТ здшснювати державну фшансову пiдтримку вугшьно1 галузi з поступовим И обмеженням i введенням у правовi межi. Слiд вщмггити, що державну пiдтримку вугшьно1 галузi здiйснюе уряд таких кра1н, як Шмеччина та Iспанiя, якi е членами СОТ, що пщтверджуе можливють адаптацп законодавчо1 бази вимогам СОТ [11, 12].
Метою статп е ощнка впливу бюджетних iнвестицiй на результативтсть роботи вугледобувних пiдприемств на основi матричного пiдходу та з урахуванням вимог СОТ щодо субсидування галузi.
Ураховуючи, що бiльшiсть
вугледобувних тдприемств на даний час е збитковими, а необхщною умовою !х функцiонування е фiнансова пiдтримка з боку держави, то у процес розробки стратеги розвитку необхщно враховувати вплив бюджетних швестицш на результати функцюнування шахт. Для дослiдження впливу обсяпв державно1 пiдтримки на обсяги видобутку вугшля i формування стратепчних альтернатив розвитку шахт запропонована матриця, вертикальна вюь яко! вiдображае змшу обсягiв виробництва товарно1 вугшьно1 продукцп, а горизонтальна - змiну обсяпв державних дотацш на виробництво ще1 продукцп (>1 - збiльшення
обсягiв, 1< - зменшення обсягiв) (див. рисунок).
Дiаметр кола на матрицi визначае питому вагу вугледобувних тдприемств, обсяпв готово1 продукцп та обсягiв державно1 пiдтримки вугледобувних пiдприемств у кожному сектора У сформованiй матрицi «змши обсягiв видобутку - змiни обсяпв бюджетних дотацш» видшено 4 квадрати, що вщображають рiзнi зони, у яких розташовуються вугледобувнi пiдприемства вщповщно до змши вказаних параметрiв.
У першому квадратi розташованi вугледобувнi тдприемства, якi мають можливiсть за рахунок власних ресуршв i мобiлiзацil внутршнього потенцiалу оновлювати фронт очисних робгг i збiльшувати обсяги видобутку вугшля за умов зменшення обсяпв державно1 тдтримки. Це перспективнi шахти, яю займають лiдируючi позицil. На жаль, кшьюсть таких вугледобувних пiдприемств у 2007 р. порiвняно з 2006 р. скоротилася майже на 20%, а вщповщно на 13% змен-шилися i обсяги видобутку вугшля шахтами, яю розташованi у I квадрата За цей перiод зменшилися i обсяги державно1 пiдтримки таких шахт. Крiм зменшення обсягiв державних дотацш змшилася i !х структура. На 10% шахт збшьшився обсяг державно1 пiдтримки на часткове покриття витрат iз собiвартостi продукцil, а на 80% шахт зменшився обсяг пщтримки на каттальне будiвництво та !х технiчне переоснащення. Зменшення обсяпв бюджетних дотацш на розвиток перспективних шахт стримуе введення нових очисних вибо1в i збiльшення обсяпв видобутку вугшля. Можна спрогнозувати, що у майбутньому рощ кшьюсть шахт, яю мають потенцiйнi можливостi пщвищити обсяги видобутку вугiлля без збшьшення обсягiв бюджетних дотацiй, буде скорочуватися, а через деякий час уш вони будуть потребувати для забезпечення свое1 роботи значних дотацш i вже не тшьки на розвиток, але й на часткове покриття витрат iз собiвартостi продукцil. Стратепчним напрямом для цiеl групи шахт мае стати прюритетне надання бюджетних швестицш для забезпечення !х розвитку шляхом збшьшення питомо1 ваги на каттальне будiвництво i технiчне
переоснащення i вiдповiдно зменшення частки дотацш на покриття витрат iз собiвартостi.
У другий квадрат потрапили вугледобувш Темпн
1Ш1Н обсЯГГБ БНДоб УТКУ БУГШЛЯ
1п>1
можливiсть збiльшувати обсяги видобутку вугiлля за вiдповiдних умов збшьшення обсягiв державно1 пiдтримки. Шахти ще1 групи можна
1
1п<1
1д<1
1д>1
- темпи змши обсяпв бюджетних дотацш у 2006 р.;
- темпи змши обсяпв бюджетних дотацш у 2007 р.;
- питома вага вугледобувних тдприемств у в1дпов1дному квадрат^ %;
- питома вага виробництва товарно1 вугшьно1 продукцп шахтами, %;
- питома вага бюджетних дотацш вугледобувним тдприемствам, %; 1п - 1ндекс змши обсяпв товарно1 продукцп (1п>1; 1п<1);
1д - 1ндекс змши обсяпв бюджетного фшансування (1д>1; 1д<1).
Темпн 31чхнн
обсятгв бюджетных доталдй
Рисунок. Розташування вугледобувних тдприемств М!нвуглепрому Украгни на матриц7 «зм1ни обсяг1в видобутку вугыля - зм1ни обсяг1в бюджетних дотащй» за результатами роботи у 2006-2007рр.
мають можливють реалiзувати потенцiал за умов ïx фiнансовоï пiдтримки. Аналiз показав, що у 2007 р. кшькють шахт, розташованих у II квадрату nopÎBHHHO з 2006 р. збшьшилася на 18%. Кiлькiсть шахт ^eï групи збiльшилася частково за рахунок недофшансування вугледобувних
пiдприeмств I групи, а частково - за рахунок шахт III групи, яю мали можливють забезпечити розвиток фронту очисних робгг i полшшити свiй економiчний стан. Однак збiльшення кiлькостi шахт у цьому квадрат не забезпечило суттевого зростання видобутку вугiлля. Це свщчить про те, що виробнича потужнють шахт цieï групи використовуеться не повною мiрою i вони ще мають резерв щодо збшьшення обсягiв видобутку вугiлля.
Про недостатню ефективнiсть роботи цих шахт свщчить i той факт, що прирют видобутку вугшля не вiдповiдаe приросту обсяпв державного фiнансування шахт ^eï групи, який у 2007 р. збшьшився. Разом iз тим слщ вiдмiтити сугтeвi вiдмiнностi у розподш цих коштiв. Якщо обсяг витрат на часткове покриття витрат iз собiвартостi продукцiï у 2007 р. збшьшився у 2 рази, то обсяг витрат на каттальне бущвництво та техшчне переоснащення шахт за цей перюд суттево знизився. Як уже зазначалося, така ситуащя веде до того, що все бшьша кшькють шахт перетворюеться на «утриманщв», якi очiкують державних дотацiй. Можна також спрогнозувати, що через деякий час, за вiдсутностi достатнix обсягiв пщтримки шахти I сектору можуть опинитися у II, а ïx функцюнування цiлком буде залежати вiд пщтримки держави. Також, слщ зазначити, що пщтримувати шахти ще1' групи доцшьно шляхом надання дотацiй на ïx розвиток, а не на покриття витрат. Через те що щ вугледобувш пiдприeмства мають виробничо-економiчний потенцiал, то основне завдання полягае у пошуку шляxiв його рацюнального використання, що буде сприяти скороченню обсягiв державно1' пiдтримки.
У третьому квадрат розташованi вугледобувнi пiдприeмства, обсяг видобутку вугшля на яких скорочуеться за умов зменшення фшансових дотацш. Характерно, що з 2006 по 2007 р. кшькють таких шахт скоротилася на 30%. Це пов'язано з тим, що на бшьшосп шахт попршився економiчний
стан i вони опинилися у IV груш, а деяю шахти, як мали потенцшш можливосп збiльшити обсяги видобутку вугшля, розташувалися у II квадрата Вщповщно до скорочення кiлькостi шахт зменшився i обсяг видобутку вугшля. При цьому на 40% скоротилися й обсяги державно1' пщтримки. Аналiз показав, що шахти ще1' групи гнучко реагують на змiну обсяпв дотацш. Наявнють тако1' залежностi дозволяе зробити висновок про невикористаш резерви виробничого потенщалу, пiдвищення якого може бути забезпечено додатковими обсягами державного фшансування. У цю групу потрапили шахти, яким було скорочено як обсяг державних субсидiй на часткове покриття собiвартостi продукцiï, так i на каттальне будiвництво та техшчне переоснащення шахт. У цшому обсяги державно1' пiдтримки шахт ще1' групи склали трохи бiльше 3% загального обсягу бюджетних коштiв, як видiленi для пiдтримки вугiльноï галузi у 2007 р.
У четвертому квадрат матрицi розташованi вугледобувнi пщприемства, якi за умов збiльшення обсяпв державно1' пiдтримки не мають можливосп збiльшити видобуток вугiлля та полшшити свш економiчний стан, а деяю з них узагалi не мають потенщалу зростання. Аналiз показав, що кшькють шахт у цьому квадрат за 2007 р. майже не змшилася, але 1'х загальний обсяг перевищуе 42% уше! кiлькостi шахт Мшвуглепрому Украхни. На цi вугледобувш пщприемства у 2007 р. припадало 48,26% обсяпв державних дотацш, що становило 2,2 млрд. грн. Для цих шахт також характерною е тенденщя зниження питомоï ваги обсяпв державноï пщтримки на каттальне будiвництво та техшчне переоснащення та збшьшення питомоï ваги такоï пщтримки на часткове покриття витрат iз собiвартостi продукци.
Проведений аналiз дозволяе зробити висновок, що бажання пщтримати уш шахти не дае позитивних результата. За такого мехашзму розподiлу державних швестицш навiть ïx значне збшьшення унеможливить виршення завдання щодо виживання вугледобувних пiдприeмств у
короткостроковiй перспективi та забезпечення ïx стiйкого розвитку у довгостроковш. Постiйне збiльшення обсяпв державноï
тдтримки на часткове покриття витрат i3 C06iBapT0CTi продукцiï, тобто на тдтримку шахт, не сприяе полiпшенню ситуацп у вугiльнiй галузi, стримуе шновацшний розвиток шахт, збiльшуe кiлькiсть шахт, яю потребують допомоги, зменшуе мотиващю до пpацi, знижуе конкуpентоспpоможнiсть вугледобувних тдприемств та ïx iнвестицiйну привабливють, а також погipшуе дисциплiну i вступае у пpотиpiччя з вимогами СОТ.
У зв'язку з цим можна вважати, що стpатегiчний напрям розвитку вугiльноï пpомисловостi, який передбачае тдтримку ушх шахт, мае суттевi недолiки за умов недостатнього фшансування галуз^
Ураховуючи ситуацiю, яка склалась у вугшьнш галузi, можна зробити висновок, що фшансова пiдтpимка з боку держави ще тривалий час буде потpiбна багатьом укpаïнським вугледобувним тдприемствам, i тому доцiльно вдосконалювати меxанiзми ïï надання, ураховуючи юнуючи недолiки. 1з цiею метою пропонуються принципи, вiдповiдно до яких необхщно формувати меxанiзми надання дотацiй.
Державна тдтримка вугледобувних пiдпpиемств на часткове покриття витрат iз собiваpтостi продукцп здебшьшого надаеться вугледобувним пiдпpиемствам, яю не мають можливостi за рахунок власних кошта покрити витрати на видобуток вугiлля. Як уже зазначалося, обсяги державно1' пiдтpимки на часткове покриття витрат iз собiваpтостi розраховуються вiдповiдно до збиткiв вугледобувного тдприемства. Проведений аналiз показав, що такий пiдxiд не стимулюе шахти до зменшення збиткiв, якi постiйно зростають. Щоpiчно збiльшуеться кiлькiсть вугледобувних тдприемств, що отримують допомогу на часткове покриття витрат на собiваpтiсть вугiльноï продукцп. Якщо у 2004 р. на часткове покриття витрат iз собiваpтостi на шахтах Мiнвуглепpому Украши витрачено 835 млн. грн., то у 2007 р. ця сума збшьшилася у 3,3 раза i склала 2792 млн. грн.
При цьому, як показав аналiз, найбiльшi обсяги державних дотацш на часткове покриття витрат iз собiваpтостi пpодукцiï отримують шахти, яю видобувають незначнi обсяги вугшля i функцiонують практично за рахунок державно1' допомоги. У зв'язку з цим пропонуеться провести оцшку шновацшного
потенцiалу шахт i визначити можливосп розвитку кожно1' з них. За результатами такого аналiзу доцшьно видiлити таю групи шахт:
I - шахти, яю мають на даний час шновацшний потенщал i pеалiзують його;
II - шахти, яю мають iнновацiйний потенцiал i за вщповщних обсягiв iнвестицiй або державно1' допомоги мають можливiсть pеалiзувати його в майбутньому;
III - шахти, яю не мають шновацшного потенщалу розвитку взагалi.
Вiдповiдно до такого подшу доцiльно пiдтpимувати шахти II групи i надавати 1'м державну допомогу на часткове покриття витрат iз собiваpтостi пpодукцiï. У pазi необxiдностi таку допомогу мають отримувати i шахти I групи. Вщносно шахт III групи мае бути прийняте ршення щодо можливосп подальшого 1'х функцiонування. Якщо на даний час необхщно 1'х тдтримувати, то треба усвiдомити, що pеалiзацiя такого piшення буде здiйснюватися за рахунок попршення економiчноï ситуацiï на шших шахтах, i в першу чергу, на шахтах II групи. Постшне недофшансування шахт II групи призведе до того, що деяю з них через певний час опиняться у III груш.
Кpiм цього пропонуеться змшити сам тдхщ до надання допомоги шахтам. Доцшьно здшснювати розподш бюджетних коштiв не за величиною собiваpтостi видобутку вугшля, а за величиною поточних витрат на операцшну дiяльнiсть, якi розраховуються шляхом вщтмання вiд собiваpтостi амортизацшних нарахувань та витрат наступних пеpiодiв.
Аналiз надання i використання шахтами державно! тдтримки на часткове покриття витрат iз собiваpтостi показуе, що ïï треба надавати з урахуванням обсяпв шших видiв дотацiй i, у першу чергу, на будiвництво i техтчне переоснащення пiдпpиемств iз видобутку вугiлля, постiйно зменшуючи дотацп на утримання i збiльшуючи на розвиток.
Загальновщомо, що у зв'язку з високою часткою умовно-постшних витрат у собiваpтостi пpодукцiï, яка сягае на деяких шахтах до 60%, зниження витрат на видобуток вугшля можна забезпечити тшьки збшьшенням обсяпв видобутку вугшля та тдвищенням piвня використання
виробничих потужностей шахти. Виршення цього питання можливе за умов збшьшення навантаження на очисний вибш та введення нових лав, обладнаних мехашзованими комплексами. Однак слщ зазначити, що це потребуе значних обсяпв фшансових ресурав.
Разом iз тим обмеженють обсяпв державноï фiнансовоï допомоги i вщсутнють у достатнix обсягах власних оборотних коштв у бiльшостi вугледобувних шдприемств не дозволяе ïм здiйснити техшчне переоснащення рiзниx дiлянок шахти, своечасно здшснювати пiдготовку фронту очисних вибоïв i впроваджувати високоефективнi меxанiзованi комплекси. Здшснити таку замiну й обладнати усi лави такою теxнiкою одночасно неможливо тому, що у держави на даний час вщсутш у необхщних обсягах фiнансовi ресурси. Тому в першу чергу треба виршувати завдання щодо забезпечення приросту вуглевидобутку на основi шахт i очисних вибоïв, якi за вщносно короткий перiод часу мають можливють полшшити своï техшко-еконо-мiчнi показники. Як показуе аналiз i досвщ, це можливо здiйснити на шахтах I групи i частково II групи. Шахти III групи, яю для свого вщродження потребують значних кашталовкладень, доцшьно тимчасово зупинити i законсервувати. Вившьнеш державш кошти, що витрачалися на ïx пщтримку, доцшьно використати для прискореного вщновлення виробничого потенцiалу шахт I i II груп. При цьому необxiдно комплексно виршувати питання щодо соцiального захисту працiвникiв. Це може бути програма перенавчання, працевлаштування на шших шахтах, достроковий виxiд на пенсда, видача виxiдноï допомоги тощо.
Проведений аналiз дозволяе зробити висновки, що у процес формування стратегiï розвитку вугiльноï галузi необxiдно враховувати значну залежнють
функцюнування вугледобувних шдприемств вщ своечасного надання значних обсяпв бюджетних швестицш. Разом iз тим сучасний стан економiки Украïни i обмежеш можливостi держави надавати державну допомогу вугшьнш галузi у повному обсязi зумовлюють пошук шляxiв пiдвищення ефективносп ïï використання з метою
забезпечення запланових обсяпв видобутку вугшля.
Для ощнки впливу бюджетних швестицш на результативнють роботи вугледобувних шдприемств та визначення ефективносп ïx використання запропоновано методичний пщхщ на основi побудови матриц «змiни обсягiв видобутку вугшля -змши обсягiв бюджетних дотацш». Проведет дослщження з використання запропонованоï матрицi дозволяють зробити висновок, що, незважаючи на щорiчне збiльшення обсяпв державних дотацш, економiчний стан бшьшосп вугледобувних пiдприeмств Мiнвуглепрому Украïни не полшшився, що свiдчить про недостатню ефективнють ïx використання.
Is метою удосконалення меxанiзму розподiлу бюджетних дотацш запропоновано здшснити розподш вугледобувних шдприемств на групи за величиною шновацшного потенщалу i в першу чергу пщтримувати шахти, яю мають шновацшний потенщал та реалiзують його. Запропоновано також здшснювати розподш бюджетних коштв не за величиною собiвартостi видобутку вугшля, а за величиною поточних витрат на операцшну дiяльнiсть.
Лггература
1. Моссаковский Я.В., Косухкин Р.З. Вопросы ценообразования и методология формирования оптовых цен на уголь. - М.: ЦНИЭИУголь, 1970. - 82 с.
2. Лир Ю.С. Цена, себестоимость и рентабельность в угольной промышленности. - М.: Недра, 1974. - 200 с.
3. Протасов В.Ф. Цены и ценообразование в горной промышленности.
- М.: Недра, 1988. - 232 с.
4. Амоша O.I., Стариченко Л.Л. Еко-номiчне стимулювання i регулювання рентних вщносин у вугшьнш промисловосп // Уголь Украины. - 2003. - № 4. - С. 19-24.
5. Решетилова Т.Б. Горная рента в механизме управления использованием недр.
- М.: Изд-во Московского государственного горного ун-та, 1997. - 180 с.
6. Микитенко В.В. Прюритети та напрями розвитку паливно-енергетичного комплексу Украши // Уголь Украины. - 2005.
- № 8. - С. 29-35.
7. Ефремов В.С. Стратегическое планирование в бизнес-системах. - М.: Финпресс, 2001. - 240 с.
8. Рассуждай Л.Н. Методология формирования экономической стратегии угледобывающего предприятия / Л.Н. Рассуждай, Е.Н. Братков // Економша промисловосп. - 2005. - № 3. - С. 136-142.
9. Варава Л.Н. Формування загально! (корпоративно!) стратеги на багатофункщональному прничодобувному шдприемсга // Регюнальш перспективи. -2003. - № 29. -С. 41-46.
10. Амоша О.1., Кабанов А.1., Стариченко Л.Л. Проблеми вггчизняно! вугшьно! промисловосп у свт вступу Украши до Свггово! оргашзацп торгiвлi. -Донецьк: 1ЕП НАН Украши, 2006. - 68 с.
11. Амитан В.Н., Киклевич Ю.Н. Экономико-политические и социальные проблемы реформирования угольной промышленности за рубежом // Уголь Украины. - 2004. - № 1. - С. 51-55.
12. Ямпольская И.Л. Опыт реструктуризации угольной промышленности в странах мира // Теория и практика управления. - 2005. - № 4. - С. 4456.
