CC BY
179
7. Гордieнко М.1. Лiсовi культури : тдручник [для студ. ВНЗ] / М.1. Гордieнко, М.М. Гузь, Ю.М. Дебринюк, В.М. Маурер. - Львiв : Вид-во "Камула", 2005. - 608 с.
8. Пентелькина Н.В. Повышение всхожести семян путем обработки стимуляторами роста / Н.В. Пентелькина, А.Н. Буторин, М.В. Родионова / под ред. Е.А. Памфилова // Актуальные проблемы лесного комплекса : сб. науч. трудов по итогам Междунар. науч.-техн. конф. -Вып. 12. - Брянск : Изд-во БГИТА, 2005. - С. 102-103.
9. Семена деревьев и кустарников. Метод определения всхожести: ГОСТ 13056.6-97 (Взамен ГОСТ 13056.6-75). - [Введ. 01.01.2000]. - К. : Госстандарт Украины, 1999. - 27 с.
10. Семена деревьев и кустарников. Методы фитопатологического анализа: ГОСТ 13056.5-76 (Взамен ГОСТ 13056.5-67). - [Введен от 01.07.1977, переиздан - октябрь 1987 г.]. - М. : Госстандарт СССР, 1987. - 25 с.
11. Судник А.Ф. Выращивание посадочного материала хвойных пород с использованием физиологически активных веществ в лесных питомниках / А.Ф. Судник, В.П. Деева // Ре-гулящя росту i розвитку рослин: фiзiолого-бiохiмiчнi i генетичш аспекти : матер. Мiжнар. наук. конфер., 13-15 жовтня 2008 р. - Харгав, 2008. - С. 153-154.
12. Ponomarenko S.P. New plant growth regulators: basic research and technologies of application : monograph / S.P. Ponomarenko (editors), H.O. Iutynska. - Kyiv : Nichlava, 2011. - 211 p.
Мацях И.П., Крамарец В А., Гут Р.Т. Влияние стимуляторов роста на прорастание семян ели обыкновенной
Исследовано влияние семи стимуляторов роста (зеастимулин, ивин, эмистим С, агростимулин, триман-1, бетастимулин, потейтин) на прорастание семян ели обыкновенной. Все стимуляторы ускоряли прорастание семян - на пятый день от начала проращивания разница составляла от 1,7 до 2,4 раз по сравнению с контролем. Однако позже (на 10-ый и 15-ый дни) разница между общим количеством проросших семян по сравнению с контролем уменьшилась. Наивысшие средние значения всхожести и энергии прорастания обнаружены при обработке семян агростимулином, эмистимом С, ивином.
Ключевые слова: семена ели, стимуляторы роста, прорастание.
Matsiakh I.P., Kramarets V.O., Gut R.T. The influence of growth stimulants of seed germination of spruce
There is researched of the influence of the seven growth stimulants (zeastymulin, ivin, emistym C, agrostymulin, tryman-1, betastysmulin, poteityn) on seed germination of spruce. All the stimulants speeded up the pace of seeds germination - on the fifth day the difference varied from 1,7 to 2,4 times in comparison with the control. However, later (on 10th and 15th days), the difference between the total number of sprouted seeds in comparison with the control decreased. The highest average value of similarity and energy of germination was discovered during the seed processing with agrostymulin, emistym C, ivin.
Keywords: seed of spruce, growth stimulants, germination.
УДК 630*[44+1] Ст. викл. О.Б. Михайлов - НЛТУ Украши, м. Льв1в
ЗВ'ЯЗОК ПОШИРЕННЯ БОРОШНИСТО1 РОСИ ДУБА (МКЯОБРНАЕЯА АЬРНИОЮЕБ СЯЕРР. ЕТ МДиБЬ) 13 МЕТЕОРОЛОГ1ЧНИМИ ЧИННИКАМИ
Представлено результати виконання статистичного аналiзу впливу метеороло-пчних чиннигав на поширення симптомiв борошнисто! роси, збудником яко! е М1с-гозркагга а1ркио1С1ез Greff. Et МаиЬ1. Дослщження здшснювали для насаджень на те-ритори Польщi та окремо взятих регюшв. Наведено результати застосування методики регресшного аналiзу для побудови моделей визначення залежностей мiж ос-новними факторами погоди, що можуть вливати на розвиток патогенного процесу i на життездатшсть рослин.
Ключовг слова: МЬсгозрИагга а1ркио1С1ез, погодш умови, поширення хвороби, множинний регресшний аналiз, регресшна модель залежностг
Вступ. На nepe6ir патолопчного процесу в рослинах особливо ютотно i безпосередньо впливае погода. Результати багатьох дослiдникiв [2, 3, 6, 10] свщчать, що на розвиток збудника борошнисто! роси дуба умови погоди ма-ють винятково велике значення. Зокрема, дослщження С.В Басово! [1] дозволили встановити, що помiрно тепла погода у травш (16-210) разом з жмрни-ми опадами (70-80 мм) сприяе посиленню розвитку шфекцп. А в роках з вщ-хиленнями температури i кiлькостi опадiв вщ оптимально! спостерiгалось слабше поширення хвороби.
Важливим чинником у поширенш борошнисто! роси е термш початку вегетацп дуба, який також певною мiрою залежить вiд кшматичних чинникiв. Згiдно з дослiдженнями 1.1. Мшкевич [4], зазвичай, дерева тзньо! форми дуба звичайного сильшше пошкоджуються борошнистою росою, оскiльки мо-лоде листя з'являеться саме в перюд, коли погоднi умови сприяють заражен-ню i розвитку шфекцп. Iнтенсивнiсть зараження листкiв на пагонах першого приросту безпосередньо залежить вщ термiну вегетацп i е обернено пропор-цiйною до темпiв фенолопчного розвитку.
Мета роботи. У нашш роботi ми зробили спробу встановити залеж-нiсть мiж метеорологiчними чинниками та площею поширення симптомiв борошнисто! роси в насадженнях Польщь Для дослщжень вибрано данi про поширення хвороби за 1971-2008 рр.
Матер1али i методика дослщжень. Джерелом шформацп для форму-вання бази даних про метеорологiчнi чинники використано щомiсячний огляд "Бюлетень державно! агрометеоролопчно! служби" за 1968-2008 рр., складений i виданий 1нститутом метеорологи i водного господарства Польщi. Сформовано базу даних з таких елеменпв погоди за кожен n-рж вщ 1966 до 2008 рр.:
• температури повггря - середньомюячш, максимальна влiтку i мiнiмальна взимку;
• мiсячну суму опадiв, товщину сшгового покриву, а також вдаосну вологiсть повiтря;
• середньомiсячну температура Грунту на глибиш 5 см.
На пiдставi нагромаджених даних розраховано таю метеоролопчш па-раметри, яю характеризують клiмат Польщi:
• середш сезоннi (вегетацiйний перiод, весна, лгто, осiнь, зима) та рiчна температури i вологостi повiтря, а також суми атмосферних опадiв за кожен рж впродовж аналiзованого перюду;
• середнi багаторiчнi значення мюячних, сезонних i рiчних температур i суми атмосферних опадiв за 40^чний перiод (1966-2005 рр.);
• гiдротермiчний коефiцiент Селянинова К.
Загалом представлено даш, що стосуються 92 параметрiв погоди. Об'ектом дослiджень були деревостани державних лiсiв вше! територп Польщг А також беручи до уваги географiчну i клiматичну неоднорiднiсть територп Польщi, до детального аналiзу вибрано три регюнальш управлiння державних люових служб - РУДЛ в Бшостощ (пiвнiчний регiон), РУДЛ у Краковi (пiвденний гiрський регiон) i РУДЛ у Познаш (центральна частина Польщ^. Матерiалами дослiджень була база даних про площу поширення борошнисто! роси дуба в люостанах Польщi у 1975-2010 рр., яку сформовано на пiдставi щорiчних звiтiв, що публ^ються [7, 9, 11].
Для встановлення залежност мiж площею поширення шфекцшних хвороб у деревостанах i метеоролопчними умовами застосовано множинний регресiйний аналiз [12]. Статистичне опрацювання результатiв дослщження проводили за допомогою пакета статистичних програм SAS Enterprise Guide 4. Кожну групу метеорологiчних елеменпв пiддавали статистичнiй оброб-цi чотирикратно. Застосовуючи множинний регресiйний аналiз, проводили ощнку впливу метеорологiчних умов в роках n-l - (де l = 0,1,2,3) на площу поширення аналiзованих iнфекцiйних хвороб деревостанiв певноï вiковоï ка-тегорiï в n-ному роцi (за 1975-2007 рр.). Взято таю чотири перюди: з поточного року (за 1975-2007 рр.); з попереднього року n-1 (вщповщно за 19742006 рр.), з роюв n-2 (тобто з 1973-2005 рр.), i n-3 (вiдповiдно 1972-2004 рр.). Для штерпретацп результатiв аналiзу вибрано елементи погоди з того перь оду, для якого отримано найвищi значення коефiцieнта детермiнацiï (R2>0,6), рiвень достовiрностi (p<0,05).
Математичнi модел^ якi пiдтверджують iстотний вплив погодних умов за 3 роки, що передують розвитку хвороб, зокрема з роюв n-1, n-2 чи n-3, було використано для опрацювання короткотермшового прогнозу змiнноï залежноï [8]. У такий спошб, пiсля тдставляння актуальних погодних умов з 2006, 2007 чи 2008 р. до рiвняння регресп отримали прогнозовану величину площi поширення хвороби на наступш роки - 2008, 2009 2010 чи навггь на 2011. Треба зазначити, що до моделi включено даш про площу поширення хвороб у 1975-2007 рр. Натомють, вщома вже на час дослщжень площа поширення шфекцшних хвороб у 2008 та 2009 р., була використана для порiв-няння i перевiрки прогностичноï достовiрностi моделi.
Результати дослщжень. Як показали результати множинного регре-сшного аналiзу, тiсний зв'язок отримано мiж площею поширення борошнис-тоï роси дуба в масштабах всieï Польщi та умовами погоди, як спостер^али в попереднiх роках. Регресшна модель, яка на 91 % (R2=0,91) описуе змiну площi поширення борошнистоï роси залежно вщ ходу специфiчних для розвитку хвороби умов погоди, виражаеться рiвнянням (1).
Згщно з дослiдженнями, розвиток борошнистоï роси стимулюють ви-сока температура повиря в квiтнi, червш i липнi, а також висока волопсть повiтря в липнi у рощ, попередньому перед появою симптомiв хвороби. Вiд'емнi показники коефiцiента регресп вказують на те, що вища температура повiтря в груднi разом з високою температурою i пщвищеною волопстю по-вiтря у травш, сповшьнюють розвиток хвороби.
За результатами дослщжень на територп регюнального управлшня державними лiсами в Бiлостоцi встановлено, що динамжа поширення борошнисто роси в лiсових культурах i молодняках регюну на 84 % пов'язана з по-годними умовами з попереднього року. Цей зв'язок описуе рiвняння (2). Нашстотшший вплив на величину площi поширення борошнистоï роси чинить середня температура повиря в квiтнi, яка мае виршальний вплив на розвиток первинного шфекцшного процесу на пагонах дуба. А також встановлено ютотну залежшсть з температурою i сумою опадiв у липнi, тобто погода впродовж вегетацшного перiоду зумовлюе сприятливi умови для розвит-
ку хвороби i для проходження вторинно! шфекци. У представленому рiвнян-нi моделi (2) залежностi зi знаком "-" для температури грудня i шчня показу-ють, що "тепла зима" в цьому регiонi не на користь збереження шфекцшного матерiалу, який перезимовуе на пагонах i опалому лисп.
£ г,ошиРешя= -8632-\04ТсрпЛ(ХП)+\93ТсрпЛ(1У)-О,58ТсрпЛ(У)+ +0,617^ (VГ)+2,43Tсрn-l(VIГ)-0,27Wn_l(V)+0,62Wn_l(VIГ)-0,19Wn_l(VIIГ)+
+0,17Wn_l(IX)+0,14Wn_l(X) (1)
£поширення= -6945,98-101,81 Тсрп_2(Х//)+346,49Тсрп_2(/^-46,83Тсрп_2(/)+ +213,80Тсрп-2( К//)+66,92Тсрп_2(Х/)+11,132Юп_1 (ЛТ)+9,14ХОп.2( VII) (2) Япоширення= -468,43+26,57Тсрп-2(Х)- 1,22SOn_2(IV)+0,87SOn_2(^+
+18,55Tсрn.з(IV)+0,87On.з(VII)+1,16SOn.з(X) (3)
Япоширення= -6641,14-90,95Tcрn_l(XI^)+69,81Tсрn_1(II^)+106,02Tсрn_l(I^+ +153,21Tсрn.1(VI^)+ +14,32Wn_1(IV)+8,47Wn_1(VГ)-14,24Wn_1(VIIГ)+
+21,47WnЛ(IX)-13,81WnЛ(V)+35,33WnЛ(VIГ) (4)
Табл. 1. Результаты дослгджень щодо залежностг поширення борошнистоЧ оси дуба в лгсових культурах I молодняках вид характеру метеорологии шх умов
Показники В масштабах Польщ1 РУДЛ В Бшостощ РУДЛ В Краков! РУДЛ В Познаш
Я2- скоригований 0,91 0,84 0,54 0,84
ревень модел1 <0,0001 <0,0001 <0,0001 <0,0001
Коефщент регресп г Р г Р г Р г Р
Метеоролопчт елементи
Тп-1(1) -0,28 0,0036
Тл-1(Ш) 0,37 0,0003
Т„-1(1У) 0,50 <0,0001 0,88 <0,0001 0,40 <0,0001
Ти-3(1У) 0,25 0,0507
Тп-1(У) -0,17 0,0418
Тп-1(У1) 0,18 0,0071
Тп-1(УП) 0,77 <0,0001 0,63 <0,0001 0,82 <0,0001
Тп-1(Х1) 0,23 0,0069
Тп-2(Х1) 0,31 0,0252
Тп-1(Х11) -0,40 <0,0001 -0,40 <0,0001 -0,50 <0,0001
ЩыОП) 0,27 0,0029
Юп-2(1У) -0,27 0,0412
0,24 0,0682
0,48 <0,0001
Шп^^И) 0,47 0,0008
Щ^УШ) 0,36 0,0108
Wn-l(IV) 0,24 0,0162
Wn-1(V) -0,28 0,0029 -0,29 0,0086
Wn-1(VI) 0,18 0,0599
Wn-1(VII) 0,76 <0,0001 0,79 <0,0001
Wn-l(VIII) -0,22 0,0178 -0,28 0,0155
Wn-l(IX) 0,16 0,0291 0,38 0,0004
Wn-l(X) 0,15 0,0458
Примака: *r - стандартизований коефщ1ент регреси; додатш значення ri свщ-чать, що з1 бшьшення показника вщповщного метеоролопчного елемента погоди зростае площа поширення хвороби; а знак "-" вказуе на те, що з1 збшьшенням показника даного метеоролопчного елементу зменшуеться площа ураження деревосташв. **p - р1вень значущосп впливу змшно!' незалежног Символи елеменпв погоди, ви-користаних у формулах i таблицях: Тср_(1)... (XII) - середня температура повпря у вщповщному мюяцц EO_(III).... (XI) - мюячна сума опад1в у вщповщному мюящ, мм; Опади_дш_ВП - кшьгасть дшв з опадами впродовж вегетацшного перюду, днц Сшг_товщ - товщина сшгового покриву, см; W_(IV)... (X) - середньомюячна волопсть повпря у вщповщному мюящ, %; Тгр^)... (XII) - середня температура Грунту у вщповщному мюящ,0С; (n-1); (n-2); (n-3) - погодш умови, що спостерщалися за 1,2 i 3 роки до появи симптом1в хвороби.
На територп РУДЛ в Краковi у деревостанах у вщ до 20 роюв за коре-ляцшним аналiзом виявлено залежшсть (R2=0,54) мiж площею поширення хвороби та середньою температурою повиря i сумою опадiв у роках, за 23 роки перед появою симптомiв хвороби. Наведена залежшсть описуеться рiвнянням (3). Результати аналiзу свiдчать, що в пiвденнiй частиш Польщi найбiльш стимулювальний вплив на поширення борошнис^ роси дуба в мо-лодняках i лiсових культурах мали дощовий липень i серпень, а також висока температура повиря в квгтш i листопад^ Своею чергою, обмежуе поширення хвороби велика юльюсть опадiв у квiтнi, про що свщчить вiд'емне значення коефщента регресiï.
У ходi розрахункiв для територп РУДЛ у Познаш отримано рiвняння (4), яке за даними скоригованого коефщента множинноï регресiï (R2=0,84) забезпечуе виявлення погодних чинниюв з вiрогiднiстю (р<0,0001) (табл. 1). З отриманого рiвняння моделi встановлено, що сприятливим для розвитку бо-рошнисга роси були температура повiтря у березш, квiтнi i липнi, а також висока волопсть повиря у кв^тт, липнi i вереснi за 1 рж перед появою сим-птомiв хвороби. Це повною мiрою спiвзвучне з бiологiею патогенна. подг6-но, як у випадку з молодняками в регюш Бiлостоку, а також в масштабах всiеï Польщ^ на цiй територiï розвиток хвороби був сповшьнений внаслiдок пiдвищеноï температури повггря в груднi, у рощ, що предував прояву сим-птомiв хвороби.
Таким чином, наведенi вище результати розрахунюв пiдтверджують та уточнюють даш, отримаш з аналiзу лгтературних джерел. Зокрема те, що утворенню кондаального спороношення сприяе сухе тепле i сонячне лгто, а проростанню спор сприяе вологе повпря. Загалом хворо6г загалом цикл розвитку патогену сприяе висока температура повпря в квпш, червш i липш, а також висока волопсть повиря у липш. Розвиток патогена сповшьнюе шдви-щена температура повпря у грудш i травнi разом з високою волопстю повп-ря в травш у роках, що передували появг симптомгв хвороби (утворенню бь лого нальоту на листках i пагонах дуба).
Для прогнозування поширення борошнистсй роси дуба в люових культурах i молодняках у насадженнях на всш територiï польщг застосовано модель (1). Узагальненi в моделi елементи погоди дозволили спрогнозувати площу поширення борошнистоï роси дуба на найближчий рк. У табл. 2 наведено результати аналiзу фактичжй площг поширення хвороби, прогнозоважй на пiдставi моделi, а
тaкож вдаилення плош! фaктичноï вiд пpогнозовaноï, починaючи вiд 2000 p. Ca-ме з цього œp^fly почэлися нaйбiльшi aномaлiï i вiдxилення вщ сеpедньоï 6ara-тоpiчноï темпеpaтypи повiтpя i суми опаддв y мaсштaбax вше1" Польщд.
До стaтистичного aнaлiзy викоpистaно дaнi пpо пошиpення xвоpоби в^одовж 1975-2007 pp., a 3a допомогою отpимaного piвняння нaйвipогiднi-шо1' моделi pозpоблено пpогноз нa 2008 i 2009 pp. Пpогнозовaнa у 2008 p. площд пошиpення боpошнистоï pоси пеpевищилa фaктичнy площу нa 44 %. У 2009 p. зпдно з моделлю вapто було очiкyвaти ще бшьшого pозповсюдження боpошнистоï pоси до площд 14,5 тис. ra у мaсштaбax всieï Польщд, xочa фэк-тично xвоpобy зapеeстpовaно m площд 10,7 тис. ra. Незвaжaючи нa незнaчнi вiдxилення м!ж фaктичними i пpогнозовaними площaми пошиpення боpош-нистоï pоси тpебa зaзнaчити, що тpенд пpогнозовaноï зaгpози знaчною мipою e узгоджений з фaктичною зaгpозою (pис. 1, А).
Рис. 1. Фактична i прогнозована площа поширeння борошнистог роси дуба в de-peeocmaHax в^ом до 2Gротв залeжно вiд мeтeорологiчнихумов: а) у насаджен-нях Полъщi; б) у насадженнях РУДЛу Быостощ; в) у насадженнях РУДЛ в Краковi; г) у насадженнях РУДЛ в Познан
Для нaсaджень РУДЛ у Бшостощ м^ивють фaктичного пош^ення боpошнистоï pоси в люовж кyльтypax i молоднякax з ймовipнiстю 88 % пояс-нюе модель (2), a вpaxовye метеоpологiчнi умови з попеpеднього pокy (n-l). 3a aнaлiзовaний rap^ (1975-2008 pp.) спостеpiгaeться досить високэ вщповщ-шсть фaктичноï i пpогнозовaноï площ пошиpення xвоpоби (тaбл. 2, p^. 1, Б) У пpогнозовaномy 2008 p. piзниця м!ж фaктичною i пpогнозовaною площею стэ-новилa 13 %. Вщповщно до модел^ зa метеоpологiчниx умов, як! склэдися у 2008 p. в цьому pегiонi, пpогнозyeться, що у 2009 p. поpiвняно з попеpеднiм pоком збшьшиться пошиpення боpошнистоï pоси ду6э до площ! 1300 ra.
Табл. 2. Фактична i прогнозована площа поширення борошнистоЧроси дуба в деревостанах в'том до 20 ротв залежно вид метеоро.шг'щних умов
Фактична Прогнозо- Нижня Верхня Залишок, тис. га Вщхилення дшсно! ввд
Рк площа, тис. га вана площа, тис. га довфча межа довфча межа прогнозовано1 площ1 поширення хвороби, %
На територи вае! Польщi
2000 15,530 15,277 12,675 16,464 0,253 2
2001 15,810 15,540 12,520 17,210 0,270 2
2002 15,552 13,810 12,701 17,582 1,742 11
2003 16,762 16,117 14,928 18,199 0,645 4
2004 22,522 21,682 19,466 24,174 0,840 4
2005 11,889 10,430 9,014 13,131 1,459 12
2006 9,125 10,566 9,030 12,536 -1,441 -16
2007 11,309 13,338 10,672 15,809 -2,028 -18
2008 9,032 12,977 -3,945 -44
2009 14,512
РУДЛ у Бтостощ
2000 1750 1522 1267 1777 228 13
2001 2433 2327 1903 2750 106 4
2002 1830 1662 1390 1934 168 9
2003 2191 1931 1666 2195 260 12
2004 1341 1475 1163 1787 -134 -10
2005 781 740 545 935 41 5
2006 954 578 401 755 376 39
2007 660 1162 849 1476 -502 -76
2008 712 616 96 13
2009 1309
РУДЛ у Краковi
2000 149 222 99 345 -72 -48
2001 228 220 124 316 8 4
2002 287 283 202 364 4 1
2003 224 166 49 283 58 26
2004 383 284 179 390 99 26
2005 258 326 241 410 -68 -26
2006 103 203 159 248 -100 -97
2007 128 232 170 295 -104 -82
2008 121 225 -104 -87
2009 58
РУДЛ у Познаю
2000 860 676 490 863 184 21
2001 719 814 575 1053 -95 -13
2002 903 852 676 1029 51 6
2003 850 668 542 793 182 21
2004 1638 1476 1239 1713 162 10
2005 844 808 612 1005 36 4
2006 572 638 464 812 -65 -11
2007 708 953 710 1196 -245 -35
2008 477 1020 -542 -114
2009 956
Прогноз зпдно з моделлю (3), розробленою для насаджень РУДЛ в Краков^ не повною мiрою вiдображаe фактичне поширення борошнистоï ро-си в люових культурах i молодняках (рис. 1, В). Варто зазначити, що загалом ця модель пояснюе лише на 54 % змшност площi поширення хвороби залеж-но вiд метеоролопчних умов. Передбачувана загроза з боку борошнистоï ро-си у 2008 р. становила 225 га, а фактичний розмiр поширення хвороби був удвiчi менший - 121 га (табл. 2). Ця модель дае змогу передбачити розвиток хвороби на 2 роки наперед. У наступному, 2009 р. зпдно з прогнозом, повинен знизитись ризик розповсюдження хвороби. Проте погодш умови, яю спостер^ались у 2007-2008 рр. були вщносно сприятливими для новоï хвилi масового прояву симптомiв хвороби, що повинно проявитись в 2010 р. збшь-шенням площi насаджень, пошкоджених борошнистою росою.
Прогнозованi значення, отримаш за моделлю (4), розробленою для ль сових культур i молодняюв на територiï РУДЛ у Познаш, значною мiрою наближенi до фактичних значень площi поширення хвороби (рис. 1, Г). Отри-мане рiвняння моделi регресiï та доступнi метеоролопчш данi дали змогу розробити прогноз поширення хвороби на 2008 i 2009 р. (табл. 2). Загалом, ймовiрнiсть прогнозу поширення борошнисгга роси, розробленого на основi моделi зв'язку з ходом погодних умов, була досить високою. Винятком були останш два роки, коли фактична площа була майже вдвiчi меншою, шж площа, прогнозована за допомогою модель Висновки:
1. Множинний регресшний аналiз вказав на iстотний i вiрогiдний вплив погодних умов на площу поширення борошнисто1 роси дуба у насадженнях.
2. Результати статистичного аналiзу засв^или, що розвиток та поширення симпто]шв хвороби в люових культурах i молодняках у бшьшост досль джуваних регiонiв Польщi стимулюе висока температура повiтря у квгг-нi i липнi, а також висока волопсть повiтря у липш i вереснi в рощ, що передуе масовому розвитку хвороби. Теплий грудень у попереднiх роках сповтьнюе розвиток борошнисто1 роси.
3. Зв'язок поширення шфекцшних хвороб з погодними умовами в лiсових насадженнях Польщi зумовлений характером клiмату окремо взято! те-риторiï.
4. Моделi залежностi, зазначенi як вiрогiднi, можуть бути використаш до розробки короткотермшового прогнозу (вiд 1 до 3 роюв) поширення ш-фекцiйних хвороб.
5. Найменшу рiзницю мiж фактичним та прогнозованим значенням площi поширення борошнистоï роси дуба, а отже, найбшьшу вiрогiднiсть прогнозу борошнистоï роси дуба в лiсових культурах i молодняках встанов-лено в масштабах всiеï Польщi i для територи РУДЛ у Краковь
6. Розроблеш моделi можуть бути придатними для прогнозування ешфгго-тiй або засв^ення зменшення чи зникнення загрози з боку аналiзованих iнфекцiйних хвороб i бути використаними в практищ захисту лiсу.
Л1тература
1. Басова С.В. Сезонная динамика мучнистой росы дуба черешчатого в условиях семенной прививочной плантации / С.В. Басова // Микология и фитопатология. - 1987. - Т. 21, вип. 3. - С. 269-273.
2. Мартышечкина А.Ф. Изучение некоторых факторов, влиющих на устойчивость насаждений дуба против возбудителей заболеваний / А.Ф. Мартышечкина, А.В. Лесовский // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. науч. сб. - К. : Вид-во "Урожай". -1978. - Вып. 51. - С. 48-55.
3. Минкевич И.И. Мучнистая роса дуба / И.И. Минкевич. - СПб. : Изд-во ЛТА, 1986. -
51 с.
4. Минкевич И.И. Прогноз развития мучнистой росы дуба по даным о фенологи растения-хозяина в народной республике Болгария / И.И. Минкевич, С.М. Стоянов // Лесное хозяйство : журнал. - 1987. - № 3. - С. 114-116.
5. Селечник Н.Н. Мучнистая роса дуба и ее распространение в пологе древостоя / Н.Н. Селечник, А.Ф. Ильюшенко, Н.К. Кондрашова. - Успенское : Изд-во Ин-т лесоведения РАН. - 1994. - № 4. - С. 61-70.
6. Шевченко С.В. Люова фггопатолопя / С.В. Шевченко. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1986. - 248 с.
7. Kolk Andrzej. Instrukcja ochrony lasu Oprac. 2езруг aut. przew. / Andrzej Kolk, 2004. -Warszawa : Wyd-wo CILP. - 246 p.
8. Kfyska R. Wybrane zagadnienia z prognozowania / R. Kfyska, M. Hundert, R. Czyiycki. -Szczecin : Wyd-wo Ekonomicus, 2007. - 166 p.
9. Krуtkoterminowa prognoza wystepowania wainiejszych szkodnikYw i cho^b infekcyjnych drzew leanych w Polsce w 2009. 2009. IBL, SAocin Stary, odpowiednio corocznie dla lat 2001 do 2008. - 236 p.
10. Maсka K. Fitopatologia leana / K. Manka. - Warszawa : Wyd-wo RWRiL, 2005. - Wyd. 6. - 236 p.
11. Ocena wystepowania wainiejszych szkodnikуw leanych i cho^b infekcyjnych w Polsce w 1999 roku oraz prognoza ich pojawu w 2000 roku. IBL, Warszawa, 2000. Odpowiednio corocznie dla lat 1976 do 1999. - 426 p.
12. Stanisz A. Przystepny kurs statystyki z zastosowaniem STATISTICA PL na przykiadach z medycyny / A. Stanisz. - Krakow : Wyd-wo StatSoft Polska. - 2006. - Tom 1, 2. Wyd. 3. - 226 p.
Михайлив О.Б. Связь распространения мучнистой росы дуба (Mic-rosphaera alphitoides Greff. Et Maubl) с метеорологическими факторами
Представлены результаты выполнения статистического анализа влияния метеорологических факторов на распространение симптомов болезни, возбудителем которой является гриб Microsphaera alphitoides. Исследования производились для насаждений на территории Польши и ее отдельных климатических регионов. Представлены результаты применения методики регрессионного анализа для построения модели изучения связей между основными факторами погоды, которые могут влиять на развитие патогенного процесса и на жизнедеятельность растений.
Ключевые слова: Microsphaera alphitoides, распространение болезни, множественный регрессионный анализ, регрессионная модель.
Mykhayliv O.B. Relationship of mildew oak (Microsphaera alphitoides Greff. Et Maubl) spreading with meteorological factors
The paper presents the results of statistical analysis of the influence of meteorological factors on the distribution of symptoms of powdery mildew, which is the causative agent Microsphaera alphitoides Greff. Et Maubl. Research carried out for plants in Poland and selected regions. The results of use of the regression analysis to construct models defining relationships between the main factors of weather that may affect the development of the pathogenic process and the viability of plants are presented.
Keywords: Microsphaera alphitoides, weather condition, spreading disease, multiple regression analysis, regression model of depends.
