CC BY
11
Реферат
СТРУКТУРА К0М0РБ1ДНИХ Р03ЛАД1В У ХВОРИХ НА ЕП1ЛЕПС1Ю У СУЧАСНИХ УМОВАХ
Стрелы-лкова 1.М.
Ключов1 слова: коморбщы розлади, афективы розлади, егллепая.
3 метою вивчення кп1н1ко-психопатолог1чноТ структури коморбщних розлади у хворих на еп1лепс1ю нами було проведено комплексне обстеження 107 ос1б обох статей, ¡з встановленим д1агнозом еп1ле-пс1я. Встановлено, що в обстежених хворих вщзначаються афективн1 реакцИ, депресивн1 розлади, об-сесивно-фобичы порушення та дисфори. При цьому депресивн1 розлади м1стять у соб1 тужлив1, ади-нам1чн1, 1похондричн1, тривожн1 вар1анти та депреси з деперсонал1зац1йними порушеннями. В залеж-ност1 в1д етиологи видтяють наступн1 вар1анти афективних розлад1в у хворих на еп1лепс1ю: нозогенн1, психогенн1, викпикан1 прийомом притиептептичних препарат1в та посднан1.
УДК 616.5.-002.52:616-005.2
ЗВ'ЯЗОК ПОРУШЕНЬ В ЗГ0РТУВАЛЬН1Й, АНТИЗГ0РТУВАЛЬН1Й ТА Ф1БРИН0Л1ТИЧН1Й ЛАНКАХ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ 3 ТР0МБ0ТИЧНИМИ УСКЛАДНЕННЯМИ ТА ФУНКЦ1ЕЮ ЕНД0ТЕЛ1Ю У ХВОРИХ НА СЧВ
Шевчук С.В.
Вшницький нацюнальний медичний уыверситет ¡м. М.1. Пирогова
УкраТнський державний НД1 реаботаци ¡нвалщ1в МОЗ Украши, м. Вшниця
У статт1 розкрито зв'язок порушення в згортувалънш, антизгортувалънш та ф1бринолти-чнш ланках системи гемостазу з тромботичними ускладненнями та функщею ендотелю у хворих на СЧВ. Зроблений висновок, що порушення у згортувалътй, антизгортувалътй та ф1б-ринолтичтй ланках системи гемостазу виявляютъся у 79,8% хворих на СЧВ. Найбыъш часто рееструвалисъ гтерор1бриногенем1я.
Ключов1 слова: згортувальна, антизгортувальна система кровк
Популяц1я хворих на системний червоний вов-
чак (СЧВ) характеризуемся високою частотою розвитку артер1альних та венозних тромбоз1в, як1 е головною причиною Тх смерт1. Серед причин цього феномену, як правило, називають ан-тифосфол1п1дний синдром (АФС), атероекперо-тичн1 та запальн1 ураження судинноТ ст1нки (Вгисе !Ы. 2005, Типе1 М, et а1., 2005; АЬиватнеИ М, et а1., 2004). Вклад порушень згортувальноТ, антизгортувальноТ та ф1бринол1тичноТ ланок системи гемостазу в формування тромбембол1ч-них ускладнень оц1нений в менш1й м1р1. В1домо, що висока концентрац1я ф1бриногену ухворих на СЧВ, як I збтьшення р1вня 1нг1б1тора активатора плазм1ногену-1 (ПА1-1) е незалежними фактором ризику тромботичних ускладнень [Эа^аг-Рагато М, et а1., 1996; Атев РР et а1., 2000). Однак, причетн1сть ¡нших порушень в систем! гемостазу до розвитку тромботичних ускладнень у хворих на СЧВ або не дослщжувались, або отриман1 дан1 носять суперечливий характер (Costallat ЬТ, et а1., 1998). Можливий зв'язок порушень в систем! гемостазу з формуванням ен-дотел1альноТ дисфункци у хворих на СЧВ взагал1 не вивчався.
В зв'язку з цим метою дослщження було оц1ни-ти в як1й м1р1 порушення в систем! гемостазу у хворих на СЧВ асоц1юються з розвитком тромботичних ускладнень, порушеннями функци ен-дотел1ю та атероекперотичними зм1нами в суди-нах.
Матер1али та методи досл1дження.
Обстежено 168 хворих на СЧВ, в1ком в1д 15 до
76 рок1в. Bc¡ XBopi в переважнм 61льшост1 пред-ставляють центральний та захщний регюни Украши. Д1агноз СЧВ встановлювали на ochobí критерив ACR (1997) ¡ формулювали згщно з кпасиф1кац1сю, рекомендованою Асоц1ац1сю ре-вматолопв УкраТни (2002). Активн1сть СЧВ оц1-нювали за ¡ндексом SLEDAI (Bombardier C. et al., 1992).
Стан системи задания KpoBi оц1нювали за вм1-стом ф1бриногену (Ф) та розчинних ф1брин-мономерних комплекса (РФМК), активованим частковим тромбопластиновим часом (АЧТЧ). Аномальн1 форми протромб1ну визначали за до-помогою тесту екамул1новий ¡ндекс (El), який ба-зусться на використанн1 ферментного препарату екамул1ну - активатора протромб1ну, отриманого з отрути Ефи багатолусковоТ (Echis multisquamatus) ¡ дозволяс виявити функцюна-льно неактивн1 форми протромб1ну: претромб1н з'являсться в кров1 п1д д1сю тромб1ну ¡ е маркером тромб1неми; декарбоксильований протром-6¡h з'являсться при л1куванн1 антикоагулянтами непрямоТ дм. Активн1сть протешу С (ПС) визначали за допомогою активатору протешу С, який був видалений з отрути щитомордника звичай-ного (Платонова Т.М., 2000). Р1вень антитромб1-ну III (АТ III) визначали в1дпов1дно до методич-них рекомендац1й KABI Diagnostica ¡з застосу-ванням хромоген ного субстрату S2238 для тром-б1ну. Потенц1ал ф1бринол1тичноТ системи оц1ню-вали за активн1стю тканинного активатора плаз-м1ногену (ТАП) та активн1стю 1нг1б1тору тканинного активатора плазм1ногену першого типу (PAI-1) (Платонова Т.М., 2000). Комплексне досл1джен-
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
ня показниюв системи гемостазу проводилось на 6a3i вщдту структури та функци бтка ¡нституту öioxiMii ¡м. О.В. Палладна HAH Украши, ¡нш1 до-слщження в УкраТнському державному НД1 реа-бт1таци ¡HBanifliB.
Для вивчення функцИ ендотел1ю використову-вали ехолокац1ю високого розр1шення та допле-рограф1ю плечовоТ артери, яку виконували як описано Celermajer D. та cniBaB. (1992). Ендоте-лмзалежну вазодилятац1ю плечовоТ артери (ЕЗВДПА) оцнювали за змною и диметру, який вим1рювали до та п1сля тимчасовоТ окпюзп суди-ни манжеткою тонометру (реактивна пперем1я). Локац1я плечовоТ артерИ асоц1ювалась з в^уалн зац1ею TT внутршнього диметру та здмснюва-лась в середнм третиы плеча. Запис ехограм в В-режим1 ехолокаци та спектру потоюв KpoBi в режим! ¡мпульсного доплеровського сканування виконували на ультразвуковому сканер! "Sonoline 6000 C" (Medisson, П1вденна Корея) на 30, 60 та 90 секунд! п1сля декомпреси манжетки манометру. Критер1ем адекватно! ендотел1аль-но1 вщповщ на ¡шем1ю вважали дилатац1ю плечовоТ apTepiT бтьше 8% вщ вихщного диметру судини через 30 секунд пюля декомпреси. Bei вим1рювання ендотел1альноТ релаксаци виконували з 8 до 10 годин ранку.
Товщину комплексу "¡нтима-мед1а" (KIM ЗСА) визначали пщ час сканування загальноТ сонноТ apTepiT в В-режим1 ехолокаци на вщетаы 2 см вщ бфуркаци в д1астолнну фазу при максимальному збтьшеннк BciM хворим проводились визна-чення площ1 атеросклеротичних бляшок, а також оцнювали ступ1нь атеросклеротичного вражен-ня судин (Wendelhag I. et al., 1993).
Статистичну обробку отриманих результат!в
проводили на персональному комп'ютер1 за до-помогою стандартних статистичних програм "Microsoft Exel" для Windows-2000. Оцнювали серед не значения, стандартну помилку, t-критерм Стьюдента, проводили кореляцмний анал1з.
Результати досл1джень та ix обговорення
Спочатку ми пороняли частоту окремих пору-шень в систем! гемостазу у хворих на СЧВ в залежное^ вщ наявност1 артер1альних чи венозних тромбоз^ в анамнез!. Результати дослщжень, наведених в табл. 1, показали, що у хворих з тромботичними ускладненнями, в пороняны без них, виявляеться бтьш значний дисбаланс системи гемостазу, що характеризуемся збтьшен-ням коагуляцмного потенцалу, зумовленого на-копиченням маркерв тромбЫеми, зростанням вм1сту ф1бриногену, зниженням активное^ проте-Тну С, а також зниженням ф1бринол1тичного поте-нцалу - зниженням активное^ ТАП та збтьшен-ням активност1 ПА1-1. Зокрема, у хворих з apTepi-альними та венозними тромбозами, в пороняны без таких, ктьюсть пац1ент1в з пперф1бриногене-Micra, подовженням часу згортання в TecTi АЧТЧ, наявнютю РФМК, дефщитом протеТну С та ТАП була в 1,5-2,1 рази вищою. Менш TicHO apTepia-льы та венозы тромбози асоц1ювалась з дефщи-том антитромбну III та збтьшенням ПАИ. Слщ вщзначити, що у хворих з тромбозами, в пороняны без тромбоз^, переважас частка пацснтО з комбнованими порушеннями в систем! гемостазу. Так, якщо серед хворих з артер1альними та венозними тромбозами частка oci6 з комбЫованими порушеннями складала 88-100%, то серед хворих без тромбоза - лише 58,2-59,5% вщповщно.
Таблиця 1
3mihu гемокоагуляцпу хворих з тромбозами (M+m)
Показники Артер1альн1 тромбози Венозн1 тромбози
В1дсутн1сть, n=146 Наявн1сть, n=22 В1дсутн1сть, n=143 Наявн1сть, n=25
Ф1бриноген, г/л 3,38±0,10 4,06±0,23* 3,37±0,10 4,0±0,24*
Г1перф1бриногенем1я 72 (49,3%) 18 (81,8%)* 72 (50,3%) 18 (72,0%)*
АЧТЧ, с 42,3±0,81 38,2±1,76* 42,3±0,83 38,6±1,35*
Скорочення АЧТЧ, менше 35 с 28 (19,2%) 9 (40,9%)* 30 (21,0%) 7 (28,0%)
Розчинн1 ф1бринмоно-мерн1 комплекси, мг/л 17,0±2,52 32,0±7,92 17,3±2,46 28,2±8,43
Наявн1сть РФМК 56 (38,4%) 15 (68,2%)* 58 (40,6%) 13 (52,0%)
Антитромб1н III, % 89,0±0,97 87,5±3,13 88,6±1,03 90,0±2,22
Дефщит антитром-61ну III, нижче 85% 33 (22,6%) 6 (27,3%) 34 (23,8%) 5 (20,0%)
ПротеТн С,% 76,6±1,58 63,5±4,45* 76,5±1,62 65,1 ±3,84*
Деф1цит протеТну С, нижче 85% 69 (47,3%) 16 (72,7%)* 67 (46,9%) 18 (72,0%)*
Тканинний активатор плазм1ногену, IU/мл 1,25±0,05 0,74±0,11* 1,24±0,05 0,90±0,10*
Деф1цитТАП, нижче 1,7 IU/мл 75 (51,4%) 20 (90,9%)* 74 (51,7%) 21 (84,0%)*
1нг1б1тор активатора плазм1ногену-1, мг/мл 33,9±1,67 37,6±5,66 34,4±1,75 34,3±4,54
Зб1льшення ПА1-1, 61льше 40 мг/мл 37 (25,3%) 8 (36,4%) 37 (25,9%) 8 (32,0%)
В тому числ1:
Хвор1 з СЧВ без порушень в систем гемостазу, n=34 34 (23,3%) 0 (0,0%)* 33 (23,1%) 1 (4,0%)*
Хвор1 з СЧВ з порушенням в систем1 гемостазу, n=134 112 (76,7%) 22 (100,0%)* 110 (76,9%) 24 (96,0%)*
Хвор1 з ¡зольованими порушеннями, n=27 27 (18,5%) 0 (0,0%)* 25 (17,5%) 2 (8,0%)
Хвор1 з двома порушеннями, n=36 28 (19,2%) 8 (36,4%)* 30 (21,0%) 6 (24,0%)
Хвор1 з трьома та 61льше порушеннями, n=71 57 (39,0%) 14 (63,6%)* 55 (38,5%) 16 (64,0%)*
Примака: Знаком * позначен! BiporiflHi BiflMiHHOCTi стосовно хворих без артер1альних та венозних тромбоз1в
Також встановлено, що порушення в систем! гемостазу у хворих на СЧВ ч1тко асоц1ювався з порушенням функцИ ендотел1ю (зниженням ЕЗВДПА у вщповщь на пробу з реактивною ri-перем1ею, збтьшенням товщини KIM ЗСА). Ана-л1з показав, що у хворих 3i зниженням ЕЗВДПА у вщповщь на пробу з реактивною пперем1ею та потовщенням KIM ЗСА вфогщно частше вияв-ляються пац1енти з порушеннями в систем! гемостазу (табл. 2). Так, серед хворих з потовщенням KIM ЗСА та зниженням ЕЗВДПА реест-русться бтьш високий середнм р1вень ф1брино-гену, РФМК, бтьш низький часзгортання KpoBi в
Частота порушень в системi гемостазу в залежн•
TecTi АЧТЧ, BiporiflHO нижча активнють протешу С, ТАП та в 1,6-3,0 рази бтьша частка пац1ент1в з пперф1бриногенем1сю, скороченням часу згор-тання KpoBi в TecTi АЧТЧ, наявнютю РФМК, де-фщитом протешу С та ТАП. В той же час, актив-HicTb антитромбЫу III та ПА1-1 не виявляли 4iTKo'i залежност1 в1д порушень функци ендотел1ю у хворих на СЧВ.
Слщ вщзначити, що в rpyni хворих 3i зниженням ЕЗВДПА та потовщенням KIM ЗСА вщ 1,3 до 1,6 раз1в частое виявляються XBopi з порушеннями в систем! гемостазу, бтьшють яких нара-ховують два та бтьше порушень.
Таблиця 2
i eid порушень функцп ендотел!ю та товщини KIM ЗСА (M±m)
Показники KIM ЗСА (<0,75 мм), n=59 KIM ЗСА (>0,75 мм), n=84 ЕЗВДПА (>8%), n=42 ЕЗВДПА (<8%), n=101
Ф1бриноген, г/л 3,14±0,13 3,82±0,15* 2,99±0,13 3,77±0,14*
Пперф1бриногенемт 23 (39,0%) 53 (63,1%)* 14 (33,3%) 62 (61,4%)*
АЧТЧ, с 43,3±1,01 39,9±0,91* 44,2±1,23 40,1±0,81*
Скорочення АЧТЧ, менше 35 с 9 (15,3%) 24 (28,6%)* 4 (9,5%) 29 (28,7%)*
Розчины ф1бринмоно-мерн1 комплекси, мг/л 8,24±2,02 26,9±4,36* 5,88±2,29 24,7±3,71*
Наявн1сть РФМК 17 (28,8%) 39 (46,4%)* 9 (21,4%) 47 (46,5%)*
Антитромб1н III, % 90,0±1,51 88,2±1,24 91,4±1,33 87,9±1,23
Дефщит антитром-61ну III, нижче 85% 11 (18,6%) 22 (26,2%) 7 (16,7%) 26 (25,7%)
ПротеТн С,% 77,6±2,43 72,8±2,32 84,2±2,38 70,9±2,07*
Деф1цит протешу С, нижче 85% 27 (45,8%) 44 (52,4%) 14 (33,4%) 57 (56,4%)*
Тканинний активатор плазм1ногену, IU/мл 1,41 ±0,07 0,93±0,07* 1,58±0,08 0,94±0,06*
Деф1цитТАП, нижче 1,7 IU/мл 24 (40,7%) 61 (72,6%)* 11 (26,2%) 74 (73,3%)*
1нг1б1тор активатора плазм1ногену-1, мг/мл 30,0±2,36 36,1 ±2,36 26,7±2,42 36,4±2,14*
Зб1льшення ПА1-1, 61льше 40 мг/мл 15 (25,4%) 22 (26,2%) 7 (16,7%) 30 (29,7%)*
В тому числ1:
Хвор1 з СЧВ без порушень в систем1 гемостазу 19 (32,2%) 9 (10,7%)* 18 (42,9%) 10 (9,9%)*
Хвор1 з СЧВ з порушенням в систем1 гемостазу 40 (67,8%) 75 (89,3%)* 24 (57,1%) 91 (90,1%)*
Хвор1 з ¡зольованими порушеннями 11 (18,6%) 13 (15,5%) 10 (23,8%) 14 (13,9%)
Хвор1 з двома порушеннями 11 (18,6%) 19 (22,6%) 6 (14,3%) 24 (23,8%)
Хвор1 з трьома та 61льше порушеннями 18 (30,5%) 43 (51,2%)* 8 (19,1%) 53 (52,5%)*
Примаки: * - достов1рн1 вщмЫносл стосовно oci6 з товщиною KIM ЗСА, що менше або дор1внюе 0,75 мм, # - достов1рна вщмЫнють стосовно хворих з ЕЗВДПА що менше або дор1внюе 8%. BiporiflHicTb вщмЫностей м1ж середшми величинами та вщсотками вирахуван1 за критер1ем Ст'юдента, або точним методом Oirnepa.
Досл1дження показали (табл.3), що у хворих з атероскперотичними бляшками, в пор1внянн1 без них, рееструвався BiporiflHO вищий р1вень ф1б-риногену (на 21%) та в1ропдно нижча активн1сть протеТну С (на 17%) та ТАП (на 24%) i, як насл1-док, б1льша частка пац1снт1в з пперф1бртиноге-нем1сю, деф1цитом ТАП (в1дпов1дно, на 45 та 43%). За середыми р1внями РФМК, АЧТЧ, анти-
тромбшом III, ПА1-1 достов1рних в1дм1нностей м1жхворими з атеросклеротичними бляшками та хворими без них виявлено не було. В пор1внянн1 з хворими без атероскперотичних бляшок в oci6 з ix наявн1стю част1ше виявляються порушення в згортувалы-мй, антизгортувальн1й та ф1бринолн тичн1й ланках системи гемостазу.
Таблиця 3
Частота порушень в системi гемостазу в залежностi eid наявност1 чи eidcymHocmi атеросклеротичних бляшок у хворих
на СЧВ (M±m)
Хвор1 на СЧВ без АБ, n=94 Хвор1 на СЧВ з АБ, n=47
Ф1бриноген, г/л 3,30±0,11 3,98±0,22*
Г1перф1бриногенем1я 44 (46,8%) 32 (68,0%)*
АЧТЧ, с 41,8±0,84 40,4±1,24
Скорочення АЧТЧ 21 (22,3%) 12 (25,5%)
РФМК, мг/л 15,7±2,96 25,5±5,94
Наявн1сть РФМК 34 (36,2%) 22 (46,8%)
Антитромб1н III, % 89,4±1,21 87,6±1,60
Деф1цит антитромб1ну III 19 (20,2%) 14 (29,8%)
Протеш С,% 78,3±1,83 67,1 ±3,37*
Деф1цит протеТну С 43 (45,7%) 28 (59,6%)
BÍCHMK Украгнсъког медичног стоматологгчног академШ
XBopi на СЧВ без АБ, n=94 XBopi на СЧВ з АБ, n=47
ТАП, IU/мл 1,22±0,06 0,98±0,09*
Деф1цит ТАП 51 (54,3%) 34 (72,3%)*
ПАЫ-1, мг/мл 33,4±2,05 34,1 ±3,20
Зб1льшення ПА1-1 25 (26,6%) 12 (25,5%)
В тому числ1:
XBopi з СЧВ без порушень в систем! гемостазу 22 (23,4%) 6 (12,8%)
XBopi з СЧВ з порушенням в систем! гемостазу 72 (76,6%) 41 (87,2%)
XBopi з ¡зольованими порушеннями 18 (19,1%) 6 (12,8%)
XBopi з двома порушеннями 19 (20,2%) 8 (17,0%)
XBopi з трьома та 61льше порушеннями 35 (37,2%) 26 (55,3%)*
Примаки: * - flOCTOBipHi BiflMiHHOCTi СТОСОВНО 0Ci6 без атеросклеротичних бляшок, „# "Д0СТ0в1рна BiflMiHHiCTb стосовно хворих 3 найнижчим ступеней атеросклеротичного враження.
протешу С та ТАП, та значениями ЕЗВДПА у в1д-повщь на пробу з реактивною г1перем1сю, тов-щиною KIM ЗСА та частотою виявлення атеросклеротичних бляшок. Б1льш т1сний кореляцм-ний зв'язок виявлявся м1ж порушеннями функцИ ендотел1ю з р1внем ф1бриногену та активн1стю ТАП та протешу С.
Таблиця 4
Коефщенти парно1кореляцпм1ж показниками системи гемостазу та ЕЗВДПА у eidnoeidb на пробу з реактивною г'терем':-
ею, товщиною KIM ЗСА та наявн'ютю атеросклеротичних бляшок у хворих на СЧВ
Додатков1 пщтвердження наявност1 зв'язку м1ж показниками системи згортання KpoBi, з одного боку, та показниками УЗД судин отриман1 завдя-ки кореляцмному анал1зу (табл. 4). У хворих на СЧВ рееструються в1рог1дн1 коеф1ц1снти кореля-ци м1ж р1внем ф1бриногену, часом згортання кров i в TecTi АЧТЧ, наявн1стю РФМК, активн1стю
Показники ЕЗВДПА KIM ЗСА Наявн1сть АБ
Ф1бриноген, г/л -0,30* 0,28* 0,25*
АЧТЧ, с 0,24* -0,20* -0,08
РФМК, мг/л -0,28* 0,18* 0,14
АнтитромбЫ III, % 0,19* -0,07 -0,08
ПротеТн С,% 0,34* -0,22* -0,26*
ТАП, IU/мл 0,50* -0,37* -0,18*
ПА1-1, мг/мл -0,12 0,15 0,02
Примака. Знаком * позначен! fl0CT0BÍpHÍ значения коефщента
Таким чином, наш1 дан1 засвщчили, що у хворих з артер1альними та венозними тромбозами, в пор1внянн1 з патентами, в яких вони в1дсутн1, рееструються в1рог1дно част1ше порушення в систем! гемостазу. Так, серед хворих з артер1аль-ними тромбозами oc¡6 з г1перфбриногенем1ею та деф1цитом протешу С було 82% та 73%, а серед обстежених без артер1альних тромбоз1в -лише 49% та 47% вщповщно. Деф1цит ТАП зу-стр1чався, вщповщно, у 91% та 51%. Дан1 л1те-ратури також св1дчать про накопичення серед пац1снт1в з СЧВ та артер1альними i венозними тромбозами порушень в систем! гемостазу (Molino D, et al., 2004, Afeltra A, et al., 2005). Ц1 дан1 однозначно св1дчать про причетн1сть rlnep-ф1бриногенем1|, деф1циту протеТну С та ТАП до формування тромбоф1л1чного синдромуу хворих на СЧВ.
Наш1 досл1дження показали, що виявлений ди-збаланс в систем1 гемостазу в1рог1дно част1ше зустр1часться серед пац1снт1в з порушенням фу-нкцп ендотел1ю, пор1вняно з хворими без них. Знайдено також суттсв1 в1дм1нност1 в частот1 порушень в систем1 гемостазу м1ж пац1снтами в залежност1 в1д наявност1 чи в1дсутност1 атеросклеротичних бляшок. Так, якщо у хворих без атеросклеротичних бляшок г1перф1бриногенем1я зустр1чалась у 46,8% випадк1в, то в oc¡6 з атеро-склеротичними бляшками Тх було 68%.
Наявн1сть зв'язку м1ж ураженнями судин та порушеннями в систем1 гемостазу пщтверджуеться i кореляц1йним анал1зом. Нами встановлено, що
кореляцй'
практично вс1 показники системи гемостазу ви-являють достов1рну залежн1сть з порушенням функци ендотел1ю та виразн1стю атеросклеротичного враження ЗСА, зокрема, доведена наяв-н1сть достов1рного негативного зв'язку м1ж р1в-нем протеТну С, ТАП I товщиною KIM ЗСА та на-явн1стю АБ в межах r=- 0,18 - 0,36. Найб1льш т1-сний зв'язок простежуеться м1ж р1внем ф1брино-гену I порушеннями функци ендотел1ю та наявн1-стю АБ (r=-0,30, r=0,28). Що стосуеться решти показник1в системи гемостазу, то Тх зв'язок з величиною ЕЗВДПА, товщиною KIM ЗСА та наяв-н1стю АБ виявився недостов1рним I слабким.
В доступн1й л1тератур1 ми виявили лише дан1, що вказують на асоц1ац1ю м1ж високими р1внями ф1бриногену та 1нг1б1тор1в активатора плазм1но-гену-1 та ступенем каротидного атеросклерозу [Maksimowicz-McKinnon K, et al., 2006].
На нашу думку, описан1 вище порушення в систем! гемостазу сл1д розц1нювати, як важливий фактор ризику розвитку не лише тромбоембол1-чних ускладнень у хворих на СЧВ, але також I ендотел1альноТ дисфункц1Т. 3 ц1еТ точки зору, на особливу увагу заслуговус та частина пац1снт1в (а це б1льше половини обстежених), у яких од-ночасно зустр1чаються два та б1льше порушень р1зних ланок системи гемостазу, адже саме серед таких хворих був найвищий в1дсоток тих, що перенесли тромбоембол1чн1 еп1зоди, порушення функц1Т ендотел1ю та каротидний склероз. Так, якщо у хворих з поеднанням двох порушень в систем1 гемостазу артер1альн1 та венозн1 тром-
бози, зниження ЕЗВДПА, потовщення KIM та ка-ротидний склероз виявлялись у 36,4%, 22,6%, 17% обстежених, то при комбшуваны трьох та бтьше порушень Тх було 63,6%, 51,2%, 55,3%, вщповщно. Таким чином, комбшування дослн джених нами порушень в систем! гемостазу носить адитивний характер i веде до посилення ризику ураження судин ухворих на СЧВ.
Таким чином, результати нашого дослщження можуть розцшюватись, як додатковий доказ того, що порушення в згортувалы-мй, антизгорту-валы-нй та ф1бринол1тичнм ланках системи гемостазу мають вщношення не лише до розвитку тромбоемолнних ускладнень, але й до форму-вання атеросклеротичних змш в судинах при СЧВ. Свщченням цьому е бтьший вщсоток хво-рих з артер1альними та венозними тромбозами, порушенням функцИ ендотел1ю та каротидним склерозом серед хворих з наявнютю порушень в систем! гемостазу, пороняно з патентами без таких, та бтьш значы змши в судинах з комбшо-ваними порушеннями системи гемостазу, nopiB-няно з ¡зольованими. 3 огляду на це, корекцт порушень в систем! гемостазу, а саме патогене-тичних чинниюв, яю ¡нщюють та пщтримують порушення в систем! гемостазу, могло б змен-шити розвиток судинних ускладнень у хворих на СЧВ.
Висновки
Порушення в згортувалы-мй, антизгортувалы-мй та фбринол1тичнм ланках системи гемостазу виявляються у 79,8% хворих на СЧВ. Найбтьш часто рееструвались пперф1бриногенемт, дефн цит протешу С та ТАП - (вщповщно, у 53,6%, 50,6% та 56% хворих). Скорочення часу зсщання KpoBi в TecTi АЧТВ, наявнють РФМК, дефщит ан-титромбшу III та збтьшення ПА1-1 виявлеы вщповщно у 22%, 42,3%, 23,2%, 26,8% обстежених. Комбшоваы порушення в систем! гемостазу Мали мюце у 63,6% хворих, серед яких у 21,4% ви-являлось два, а у 42,3% - три та бтьше порушення.
Дисбаланс в систем! гемостазу асоцюсться з розвитком тромбоемболнних ускладнень, порушеннями функци ендотел1ю та виразнютю каро-тидного склерозу. Серед хворих з артер1альни-ми та венозними тромбозами, в пороняны з такими без них, BiporiflHO частше (вщ 1,6 до 3 ра-
Реферат
СВЯЗЬ НАРУШЕНИЙ В СВЕРТЫВАЮЩИХ, ПРОТИВОСВЕРТЫВАЮЩИХ И ФИБРИНОЛИТИЧЕСКИХ ЗВЕНЬЯХ СИСТЕМЫ ГЕМОСТАЗА С ТРОМБОТИЧЕСКИМИ ОСЛОЖНЕНИЯМИ И ФУНКЦИЕЙ ЭНДОТЕЛИЯ У БОЛЬНЫХ СКВ.
ШевчукС.В.
Ключевыеслова: свертывающая, противосвертывающая система крови.
В статье показана связь нарушений свертывающих, противосвертывающих и фибринолитических звеньев системы гемостаза с тромботическими осложнениями и функцией эндотелия у больных СКВ. Сделан вывод, что нарушения в свертывающих, противосвертывающих и фибринолитических звеньев системы гемостаза обнаруживается у 79,8% больных СКВ. Наиболее часто регистрировались ги-перфибриногенемия, дефицит протеина.
3iB) виявлялись пперф1бриногенем1я, дефщит протешу С та ТАП, наявысть РФМК, скорочення зсщання KpoBi в TecTi АЧТЧ, збтьшення ПАИ. Зниження ЕЗВДПА та наявысть атеросклеротичних бляшок в каротидних артертх також асоцн юсться 3i зростанням частоти зазначених вище порушень гемостазу.
Комбшування порушень в систем! гемостазу веде до посилення ризику ураження судин у хворих на СЧВ. При поеднаны двох порушень в систем! гемостазу тромбоемболны ускпаднен-ня, ендотел1альна дисфункци та каротидний склероз виявлялись вщповщно у 36,4%, 22,6%, 17% хворих, а при комбшуваны трьох та бтьше порушень - у 63,6%, 51,2%, 55,3%, вщповщно.
Л1тература
1. Платонова T.M., Чернишенко T.M., Горницька O.B. та ¡н. Комплексна лабораторна д1агностика порушень системи гемостазу при дисемЫованому внутр1шньосудинному заданы KpoBi // Лаб. д1агностика. - 2000. -№ 3. - C.3 - 11.
2. Abusamieh M., Ash J. Atherosclerosis and systemic lupus erythematosus // Cardiol Rev.- 2004. - V.12, №5. - P.267-275
3. Afeltra A., Vadacca M., Conti L. et al. Thrombosis in systemic lupus erythematosus: congenital and acquired risk factors // Arthritis Rheum. - 2005. - V.53, №3. - P.452-459.
4. Ames PR, Alves J, Pap AF, Ramos P, Khamashta MA, Hughes GR. Fibrinogen in systemic lupus erythematosus: more than an acute phase reactant? // J. Rheumatol. - 2000. - V.27, №5. - P.1190-1195.
5. Bombardier C., Gladman D.D., Urowith M.B. et al. Derivation of the SLEDAI // Arthritis Rheum. - 1992. - Vol.35.- P.630-640.
6. Celermajer D.S., Sorensen K.E., Gooch V.M. et al // Non-invasive detection of endothelial dysfunction in children and adults at risk of atherosclerosis. // Lancet. - 1992. - №340. - P.1111-1115.
7. Costallat L.T., Ribeiro C.C., Annichino-Bizzacchi J.M. Antithrombin, protein S and protein C and antiphospholipid antibodies in systemic lupus erythematosus. // Sangre (Barc). -1998. - V.43, №5. - P.345-348.
8. Maksimowicz-McKinnon K., Magder L.S., Petri M. Predictors of carotid atherosclerosis in systemic lupus erythematosus // J Rheumatol. - 2006. - V.33, №12. - P. 2458-2463.
9. Molino D., De Santo N.G., Marotta R. et al. Plasma levels of plasminogen activator inhibitor type 1, factor VIII, prothrombin activation fragment 1+2, anticardiolipin, and antiprothrombin antibodies are risk factors for thrombosis in hemodialysis patients // Semin Nephrol. - 2004. - V.24, №5. - P.495-501.
10. Salazar-Paramo M, Garcia de la Torre I, Fritzler MJ et al. Antibodies to fibrin-bound tissue-type plasminogen activator in systemic lupus erythematosus are associated with Raynaud's phenomenon and thrombosis. // Lupus. - 1996. - V.5, №4. - P.275-278.
11. Wendelhag I., Wiklund O., Wikstrand J. Atherosclerotic changes in the femoral and carotid arteries in familial hypercholesterolemia. Ultrasonographic assessment of intima-media thickness and plaque occurrence // Arterioscler Thromb.- 1993.- V. 13.- P.1404-1411.
12. Bruce IN, Urowitz MB, Gladman DD, Ibanez D, Steiner G. Risk factors for coronary heart disease in women with systemic lupus erythematosus: the Toronto Risk Factor Study // Arthritis Rheum. 2003. - №11. - P.3159-3167.
13. Turiel M., Peretti R., Sarzi-Puttini P. et al. Cardiac imaging techniques in systemic autoimmune diseases // Lupus. - 2005. -V.14, №9. - P.727-731
