CC BY
15
Науковий вкник 11.1ТУ Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.1
повпря в паливш з рiдким жужелевидаленням на piBHi ая=1,05, стввщно-шення вторинне - первинне повггря - на piBHi 1,4-1,6 за швидкостi вторинно-го повiтpя 26-30 м/с.
Необхщну частку висококалоpiйного палива в сум^ з НТП, у pазi зниження теплообмшу в паливнi, можна визначити так:
Qi_ сум _min = ёе _ mm i_е ' а>о _о ? (4)
де: Qi о, Qi е, Qr сум min - нижча теплота згоряння на робочу масу вщповщно
основного, висококалоршного та сумiшi палива, що забезпечить задане на-вантаження за мшмально можливо! витрати висококалоpiйного палива; ёе min, ёо - вщповадно, мiнiмально можлива частка за масою висококало-piйного та максимально можлива частка основного палива. При цьому ёо=1 - ёе min. Пiсля певних перетворень отримаемо:
ge_min = (Qi_сум_min — Qi_о) /(Qi_е — Qi_о) . (5)
Для переходу вщ масових часток до часток за теплотою використаемо таку залежшсть:
Че = ёе ^ , (6)
Q,r
Qr . - Qr Qr
. сум min ü' о
звiдки: qe_m,n= 'Q_mm '_QT. (7)
Qi _ е Qi _ о Qi
Для забезпечення заданого навантаження необхщно також дотриму-вання тако! умови:
Во ' Qi_о ' пка_о Всум ' Qi сум min ' Лка_сум (8)
де: Во, Всум - витрата, вщповщно, основного та сумiшi палив, що забезпечить задане навантаження за мшмально можливо! витрати висококалоршного палива; пКа о, Пш сум - ККД котла брутто, вщповщно, пiд час спалювання основного та сум^ палив за мшмально можливо! витрати висококалоpiйного палива. Значення лiво! частини формули (8) може бути отримане за результатами випробувань конкретного котла або тд час теплового розрахунку.
Теплове напруження об'ему паливш котлiв тд час роботи на НТП по-винне бути менше нiж в тих котлах, що використовують висококалоршне па-ливо, з метою уникнення занесення та жужелювання pадiацiйних i конвек-тивних поверхонь нагpiву. Для запобшання жужелюванню котла необхiдно, щоб факел не торкався пpистiнних зон паливш, а температура газiв на виходi з камери гоpiння за номшального навантаження не перевищувала температуру початку розм'якшення низькотемпературно! золи НТП бшьше нiж на 50°С.
Внаслiдок спалювання НТП з високим вмютом сipки можлива шрчано-воднева коpозiя повiтpопiдiгpiвача, екранних та ширмових поверхонь нагpiву [2]. Сipчановоднева коpозiя тим iнтенсивнiша, чим бiльша концентращя вод-ню i вища температура стшок поверхонь. Для зниження шрчановоднево! коро-зi! потpiбно забезпечити окислювальне газове середовище в пpистiнних зонах.
3. Технология та устаткування лковиробничого комплексу 175
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
Для цього основш пальники повиннi працювати з ап>1,05. Окрiм цього, необ-хщно забезпечити рiвномiрний розподiл палива та окислювача по пальниках.
Екраннi системи таких котшв доцiльно виготовляти з хромошкелевих сталей марок Х18Н9Т та Х18Н12Т, а штенсившсть 1х високотемпературно! корозп можливо зменшити шляхом оргашзаци повеяно! завiси. Для забез-печення нормально! експлуатаци паливоподачi та паливш важливим е дотри-мування стабшьно! величини зольностi та вологостi [2, 3], оскшьки котел мо-же (за вщповщного налаштування) стiйко працювати на непроектному пали-вi. Класифжацш методiв стабшзаци якостi НТП наведено на рис. 3.
Рис. 3. Методи стабШтци якост1 НТП nid час видобування та зберШння
Лггература
1. Шелепов 1.Г. Модершзащя режимiв експлуатаци ТЕС i3 урахуванням якостi палива / 1.Г. Шелепов, Д.В. Мхайский, А.В. Павленко та iH. // Схiдно-eвропейський журнал передовых технологш. - 2005. - № 6/2(18). - С. 144-148.
2. Жуков Е.Б. Исследование горения низкосортных топлив / Е.Б. Жуков, И.Д. Фурсов, В.Е. Голубев и др. // Вестник алтайской науки. - 2008. - № 2(2). - С. 89-95.
3. Гаврилов Е.И. Топливно-транспортное хозяйство и золошлакоудаление ТЭС / Е.И. Гаврилов. - М. : Энергоатомиздат. - 1987. - 168 с.
Капустянский А.А., Побигушка В.И. Пути повышения надежности и экономичности сжигания непроектного твердого топлива
Представлены результаты исследования влияния теплотехнических характеристик непроектного твердого топлива (НТП) на эффективность работы энергетических котлов. В реальных эксплуатационных условиях, при проведении экспертных балансовых испытаний котлоагрегатов, определены основные вредные факторы влияния на работу котельного оборудования и разработаны методы повышения экономичности и надежности работы котлов на угле ухудшенного качества.
Ключевые слова: котельный агрегат, непроектное топливо, низшая теплота сгорания, механический недожог, паропроизводительность, система пылеприготов-ления.
Kapustyanskyy A.O., Pobigushka V.I. Ways of increasing reliability and efficiency of non-project solid fuel burning
The results of studies of the effect of non-project thermal performance of solid fuel (N-PSF) on the efficiency of the power plant boilers. In real conditions, during the balance of expert testing boilers, identified the main hazards affecting the operation of the boiler equipment, and methods of increasing the efficiency and reliability of the coal-fired boilers deterioration.
Keywords: boiler unit, non-project fuel, lower heat of combustion, mechanical under-burning, steam production, dust preparation system.
176
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкник НЛТУ УкраУни. - 2013. - Вип. 23.1
4. ЕКОНОМ1КА, ПЛАНУВАННЯ ТА УПРАВЛ1ННЯ В ГАЛУЗЯХ
УДК 336:65 Проф. Г.Я. Аншовська, д-р екон. наук;
магктрант Т.Я. Думич - Львiвський ДУВС
ЗОВН1ШН1 ЗАГРОЗИ Д1ЯЛЬНОСТ1 П1ДПРИЕМСТВ В УМОВАХ КОНКУРЕНТНО-РИНКОВОГО СЕРЕДОВИЩА
Дослщжено сутшсть загроз д1яльност шдприемству, !х види та джерела виник-нення. Визначено основш р1вш захисту тдприемства вщ загроз та оргашзацшно-економ1чний мехашзм перетворення небезпеки в захист за вама цими р1внями. Ви-конано формал1зоване представлення системи безпеки тдприемства.
Ключовг слова: безпека, загроза, небезпека, ризик.
Постановка проблеми дослщження. Для системного захисту штере-ив, фшансово-господарсько! дiяльностi пiдприемства необхiдна щентифжа-цiя загроз !х функцiонуванню i розвитку. Класифжащя господарських ризи-юв, що юнуе в сучаснiй економiчнiй лггератур^ - неточна в тому сенш, що ризиками е ймовiрнiснi значення загроз, а отже, повинш класифiкуватися са-ме загрози, що визначають вщповщш функцiональнi напрями забезпечення безпеки тдприемства. Окрiм попереджуючого значення, класифiкацiя загроз дае змогу видiлити i згрупувати чинники дестабiлiзуючого i стабiлiзуючого характеру. Це положення мае принципове значення для вироблення i реалiза-цп конкретних заходiв у системi забезпечення безпеки фiрми, спрямованих на нейтралiзацiю дестабiлiзуючих чинникiв i стимулювання ди стабiлiзуючих чинникiв. У цьому i полягае не стiльки захисна, скшьки сприяюча позитивному розвитку функщя захисно! пiдсистеми фiрми.
Анал1з останшх досл1джень 1 публ1кац1й. На початку XXI ст. найбшьш активними напрямами вивчення природи фiрми стають трансак-цiйна, агентська, контрактна i системно-штеграцшна теорп, що розвиваються в методолопчному руслi шституцшно-еволюцшно! економiки. Серед числен-них авторiв, якi ведуть дослщження в цих напрямах, видшяються: М.П. Денисенко, В. Гребенников, О. 1ншаков, Р. Качалов, Г. Клейнер, Н. Лебедева, Б. Мшьнер, Е. Попов, О. Сухарев та ш. 1х методолопчш та методичнi розроб-ки багато в чому базуються на фундаментальних положеннях зарубiжних класиюв iнституцiоналiзму й економiчного еволюцiонiзму - Г. Демсеца, Р. Коуза, Р. Нельсона, Д. Норта, О. У!льямсона, С. У!нтера. Одночасно питан-ня стосовно забезпечення економiчноl безпеки тдприемств були об'ектом дослiдження у працях таких вггчизняних науковцiв, як: О.1. Баранiвський, З.М. Борисенко, 1.О. Бланк, О.С. Власюк, З.С. Варналiй, В.М. Геець, А.С. Гальчинський, М.П. Срмошенко, С.А. Срохш, Я.А. Жалiло, О.Й. Косарев, В.В. Крутов, В.1. Мунтян, Г.А. Пастернак-Таранушенко та ш. Вагомий внесок у дослiдження проблеми економiчноl безпеки пiдприемства зробили провщш захiднi вченi: Дж.К. Ван Хорн, Т. Аллюон, К. Жюгляр, Дж. Найт, Г. Фостер, Й. Шумпетер.
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
Постановка завдання. Теоретичш та практичнi проблеми взаемодн економiчних органiзацiй з агресивним i нестабiльним зовнiшнiм середови-щем i забезпечення економiчноl безпеки пiдприeмств традицшно е об'ектом уваги в економiчнiй науцi. Проте еволюцiйний пiдхiд до питань забезпечення захисту фiрм i пiдприемств вiд зовнiшнiх загроз i негативних системних по-дiй поки не отримав адекватного розвитку, незважаючи на його високий тз-навальний потенщал. Тому мета нашого дослщження - виконати узагальнен-ня теоретичних основ формування органiзацiйно-економiчного механiзму захисту фiрми вiд екстремальних дш зовнiшнього конкурентно-ринкового се-редовища.
Виклад основного матер1алу. Вiдповiдно до генетично1 теорп чинни-кiв виробництва видiляють [1] вiсiм базових видiв загроз, ризиюв i загалом напрямiв забезпечення безпеки фiрми:
• людська (зокрема кадрова) безпека пов'язана з попередженням загроз вщхо-ду висококвалiфiкованих спiвробiтникiв до конкуренпв, нещасних випадюв i хвороб пращвниюв, деградацп 1х компетенцп;
• технолопчна безпека забезпечуе вiдображення загроз аварш i збо!в устатку-вання i споруд;
• матерiальна (зокрема сировинна) безпека допускае кiлькiсну i якiсну адек-ваттсть сировини i матерiалiв виробничим потребам фiрми;
• шституцшна безпека пов'язана iз забезпеченням виконання iнституцiйних вимог середовища;
• оргашзацшна безпека забезпечуе ефективну координащю дiй фiрми i 11 кон-трагентiв у рамках системи розподшу i коопераци працi;
• шформацшна безпека спрямована на запобiгання загрозам витоку фiрмово-специфiчних цiнних даних;
• продуктова (товарна) безпека спрямована на забезпечення збереження про-дукцп i синхронностi товаропотокiв;
• фшансова безпека припускае своечаснiсть грошових розрахункв i погашен-ня кредита, нормальне монетарне забезпечення виробничих процесiв. Першi три факторнi види безпеки вщносяться до трансформацiйних,
тобто до матерiальних, речових активiв фiрми, а три наступних - до трансак-цшних, нематерiальних активiв. Цi види безпеки фiрми мають бути системно вщображеш в структурi органiзацiйно-економiчного механiзму 11 забезпечення, а безпека фiрми може бути представлена як функщя:
S = f(A, Т, М, Ins, O, Inf, Q, F), де: S- безпека фiрми,f() - функцiя перетворення загроз в захист, А - людсью (кадров^, Т - технiчнi, М - матерiальнi (сировиннi), Ins - шституцшш, О -органiзацiйнi, Inf - шформацшш, Q - продуктовi (товарнi), F - фiнансовi заг-рози конкурентному статусу фiрми.
Загрози, небезпека, ризики, безпека i загалом захист можна розглядати на п'яти взаемопов'язаних рiвнях побудови фiрми: трьох основних - робочi мiсця, тдроздши фiрми, фiрма загалом, а також двох промiжних - профе-сшш групи працiвникiв, функцiональнi системи фiрми. З урахуванням цих рiвнiв необхщно проектувати систему захисту фiрми, оргашзацшно-еконо-мiчний механiзм яко1, як спошб перетворення небезпеки в захист, повинен
178
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкник Н.1Т У Украши. - 2G13. - Вип. 23.1
дифepeнцiювати цш, cyб'ектiв, ^струмен™, пoлiтикy й iншi елементи забез-печення безпеки на вcix циx piвняx.
За джepeлами загpoзи фipмi, ïx ваpтo poздiлити на внyтpiшнi та зов-шшш. До зовнштх загроз вiднocятьcя:
1. Розв^вальна дiяльнicть iнoзeмниx cпeцcлyжб i opганiзацiй iз здобуван-ня матepiалiв, пoв'язаниx iз cтвopeнням нoвiтнix зpазкiв тexнiки i тexнo-логш, peзyльтатiв фyндамeнтальниx i пpикладниx наyкoвиx домщжень, що випepeджають cвiтoвий дocвiд; зб^ання кoнфiдeнцiйниx вiдoмocтeй eкoнoмiчнoгo xаpактepy, володшня якими заподтое або може завдати шкоди oбopoннo-eкoнoмiчнoмy потенщалу, cтpатeгiчним позищям дep-жави на cвiтoвoмy pинкy.
2. Дiяльнicть iнoзeмниx opганiзацiй, ф^м, кoмпанiй cпpямoвана на шкоду нацюнальним iнтepecам i бeзпeцi дepжави внамщок: ocлаблeння або на-вiть згopтання вiтчизняниx виpoбництв iз кoнкypeнтocпpoмoжнoю npo-дукщею.
3. Пpoникнeння в дepжавний eкoнoмiчний пpocтip мiжнаpoдниx злoчинниx cтpyктyp i ïx капiталy.
До зовмшмх загроз, що c^opEra^cM дiяльнicтю cyб'eктiв нацюналь-нoï економжи, вiднocять:
1. Постшне poзшиpeння маcштабiв кopyпцiï в oprarnx дepжавнoï влади, пpoникнeння в ник злoчинниx елеменлв, що, cвoею чepгoю, впливае на poзвитoк негативна тeндeнцiй y cфepаx пpиватизацiï, фшаншво-бан-кiвcькiй дiяльнocтi y cфepi зoвнiшньoeкoнoмiчниx зв'язкiв.
2. Зpocтання eкoнoмiчнoï злочинност^ включаючи кoнтpабандy i незакон-ний етежрт капiталiв, валюти, cтpатeгiчнoï cиpoвини, злочини y фшан-coвiй cфepi.
3. Opганiзoвана злочинна дiяльнicть в економщ, пpoникнeння ^имшая^ ного катталу в найважливiшi та найбiльш пpибyткoвi cфepи легального бiзнecy.
4. Нeдoбpocoвicна кoнкypeнцiя на pинкy з6уту ^одукци фipми, включаючи забopoнeнi фopми peклами, cтвopeння баp'еpiв на шляxy до pyxy то-ваpoпoтoкiв фipми тощо.
До eHymp^Hix загроз можуть бути вiднeceнi: 1) навмиcнi злочинш дiï пepcoналy фipми чepeз низький ^офе^он^^м i нeдoбpocoвicнicть; 2) ненав-миcнi дiï i помилки cпiвpoбiтникiв; 3) вiдмoва ycтаткyвання i тexнiчниx заот-бiв; 4) збoï ^огражного забезпечення. Oкpiм цього, до ниx також вiднocять-cя, напpиклад, в^овадження вipyciв у локальну внyтpiшньoфipмoвy кoмп'ютepнy мepeжy, "iмплантацiя" пpoмиcлoвиx шпигyнiв i таемниx агeнтiв у пepcoнал фipми. Загpoзи бeзпeцi фipми виявляютьcя у такиx ocнoвниx cфe-pаx - економжа, eкoлoгiя, пoлiтика, coцiальна cфepа, cфepа oбopoни, культу -pа й ш.
До гpyпи eKOHOMÍ4Hux загроз кoнкypeнтocпpoмoжнocтi, cтiйкocтi та бeзпeцi фipми вiднocятьcя: poзкpадання, здiйcнeнi шляxoм ^шла^ен^, poзтpата, зловживання cлyжбoвим положенням кpадiжки; xабаpництвo; ко-pиcливi зловживання владою або cлyжбoвим положенням; кошрабанда; по-pyшeння пpавил валютниx oпepацiй та ш. Aналiз динамiки злoчиннocтi cвiд-
^цю^льний лiсотexнiчний yнiвepситeт Укpaïни
чить ^о високу cиcтемнicть цього явища - тенденцп одниx економiчниx злочишв взаeмопов'язанi та частково взаeмообyмовленi змшами iншиx.
За повiдомленням оpганiв внyтpiшнix cпpав, пpокypатypи та податко-воï мiлiцiï [2], пpотягом ciчня-веpеcня 2012 p. заpеecтpовано 384,3 тис. злочи-нiв, що на 3,3 % менше, нiж y ciчнi-веpеcнi 2011 p., з числа якиx 3,5 тис. ви-явила податкова мшцш. У загальнiй кiлькоcтi злочишв б5,9 % становили злочини ^оти влаcноcтi, 10,5 % - злочини y cфеpi обiгy наpкотичниx засо-бiв, пcиxотpопниx pечовин, ïx аналопв або пpекypcоpiв i iншi злочини ^оти здоpов'я населення, 3,б % - злочини ^оти життя та здоpов'я особи, 3,2 % -злочини ^оти автоpитетy оpганiв деpжавноï влади, оpганiв мicцевого самов-pядyвання та об'еднань гpомадян, 3 % - злочини ^оти гpомадcького поpядкy та моpальноcтi, 3 % - злочини ^оти безпеки pyxy та екcплyатацiï тpанcпоp-ту, 2,5 % - злочини y cфеpi cлyжбовоï дiяльноcтi, 2,4 % - злочини ^оти гро-мадcькоï безпеки, 1,8 % - злочини ^оти вибоpчиx, тpyдовиx та iншиx осо-бист^ пpав i свобод людини i громадянина, 1,7 % - злочини y cфеpi госпо-даpcькоï дiяльноcтi. Поpiвняно iз ciчнем-веpеcнем 2011 p., кшьюсть шаx-pайcтв (20,2 тис.) збшьшилася вiдповiдно на 10,7 %, пpоте кiлькicть випадкiв кpадiжок (202,б тис.), гpабежiв (1б,б тис.), pозбоïв (2,5 тис.) та xабаpництва (2 тис.) зменшилася на 0,7 %, 2,1 %, 3,5 % та 27,1 % вщповщно.
Бiльшicть економiчниx злочинцiв в Укpаïнi - пpедcтавники вищоï та cеpедньоï кеpiвноï ланки (по 40 %), пpо що свщчать pезyльтати Всес-вiтнього огляду економiчниx злочинiв за 2011 p.
У всесвггньому оглядi економiчниx злочишв за 2011 p. взяли участь 3877 pеcпондентiв iз 72 ьфаш cвiтy, з якиx 84 pеcпонденти пpедcтавляли ук-pаïнcькi компанiï, що ^ацЕтать у 12 галyзяx економжи. Для поpiвняння, у cвiтi б0 o/o внyтpiшнix злочинiв здiйcнюe кеpiвництво cеpедньоï ланки i pя-довi cпiвpобiтники. В Укpаïнi, згiдно з опитуванням, у 2011 p. 40 % посадо-виx економiчниx злочишв ^ипадае на вище кеpiвництво, 40 % - на кеpiвни-юв cеpедньоï ланки i 20 % - на молодший склад компанп. Фiнанcовi збитки вiд економiчниx злочишв в У^аш у 2011 p. становили вщ 100 тис. дол. до 5 млн дол. (47 %). Кожен п'ятий cпiвpобiтник, що здшснив шаxpайcтво в Укpаïнi, не поню покаpання. У 20 % випадюв оpганiзацiï не вжили жодниx заxодiв пpоти шаxpаïв. У 2009 p. цей показник становив лише 3 %. Зпдно з опитуванням, 73 % cпiвpобiтникiв, яю здшснили шаxpайcтво, були звшьне-нi, або ^оти ниx були поданi цившьш позови, включаючи вимоги пpо вщ-шкодування заподiяного збитку. Згiдно з pезyльтатами доcлiдження, 43 % pеcпондентiв заявили пpо те, що ïxrn оpганiзацiя пpодовжye пiдтpимyвати дь ловi вiдноcини з контpагентами, що здшснили шаxpайcтво.
Aналiз показуе, що сощально^инковий гоcподаpcький меxанiзм xа-pактеpизyeтьcя численними пеpетвоpеними фоpмами - тiньовими i ^имь нальними. У циx cпецифiчниx yмоваx внyтpiшнi та зовнiшнi завози фipмам тicно взаeмодiють. Так, загальна тенденцiя кpимiналiзацiï гоcподаpcькоï дь яльност веде до зниження моpально-етичниx ноpм пpацiвникiв, що часто штовxаe ïx до дш, що завдають збиткiв cвоïй фipмi. Опоpтyнicтичними мотивами ^и цьому е безвiдповiдальнicть, некомпетентнють, оcобиcтi спонуки.
180
Збipник нayково-тexнiчниx пpaць
