CC BY
49ЗНАЧИМ1СТЬ МОВНИХ ВПЛИВ1В ВИКЛАДАЧА НА РЕЗУЛЬТАТИ ВИСТУП1В К1КБОКСЕРА
Орел П.О.
Федеращя кикбоксингу Укра!ни
Анотацiя. У статп викладеш мовш вплив1 викладача на результата виступу спортсмена. Бшьшють порад-настанов, що даються в перюд спортивних змагань, викликають порушення гальмування, що приводить до попршення результапв. Поради-настанови i поради-тдказки тренером безпосередньо перед початком чи бою в ход1 змагань, тд час активних дш спортсмена роблять негативний мовний вплив. Мовш впливи тренера повинш бути такими, щоб вони не гштили, а допомагали спортсмену одержати i переробити необхвдну i достатню шформацш.
Ключовi слова: мовш впливи, результати, спортсмен.
Аннотация. Орел П.А. Значимость языковых влияний преподавателя на результаты выступлений кикбоксера. В статье изложены языковые воздействия преподавателя на результаты выступления спортсмена. Большинство советов-установок, которые даются в период спортивных соревнований, вызывают нарушение торможения, которое приводит к ухудшению результатов. Советы-установки и советы-подсказки тренером непосредственно перед началом или боя в ходе соревнований, во время активных действий спортсмена делают отрицательное языковое влияние. Языковые влияния тренера должны быть такими, чтобы они не угнетали, а помогали спортсмену получить и переработать необходимую и достаточную информацию. Ключевые слова: языковые воздействия, результаты, спортсмен.
Annotation. Orel P.A. The significance of language influences of the teacher on outcomes of performances kickboxer. In paper language actions of the teacher on outcomes of performance of the sportsman are explained. The majority of advice - installations which are given in the season of sports competitions, invoke violation of inhibition which reduces in deterioration of outcomes. Advice - installation and the advice - help the trainer directly ahead of the beginning or fight during competitions, during the fissile actions of the sportsman do the negative language influence. Language influences of the trainer should be such that they did not oppress, and helped the sportsman to receive and process the necessary and sufficient information. Key words: language influences, results, sportsman.
Вступ.
Мовний вплив викладача несе шформацш. Устх змагально! дiяльностi спортсмена залежить вщ багатьох факторiв, а також i ввд отримано! i перероблено! шформацп. Для спортсмена, який готуеться до виступу в змаганнях, найчастше ця шформащя несе негативний вплив.
Тренування з шкбоксшгу - це процес взаемоди учня i викладача, а з шшого боку - iз факторами зовшшнього середовища: температура i волопсть повггря, шум; зоровими, слуховими i тактильними подразниками, що виходять ввд партнерiв по команд^ супротивника, глядачiв i т.п.
Впливаючи на людину, щ фактори змушують його реагувати на них, тобто керують його поводженням, вчинками, дiями, викликають змiну стану [1-10].
Ми експериментально вивчили негативну сторону мовного впливу викладача-тренера на спортсмена.
Будь-який мовний вплив тренера-викладача мiстить шформацшну чи командну iнформацiю [1-10].
1нформацшна iнформацiя впливае на створення моделi i 11 обробку, командна - сприяе переходу вiд саморегуляцii до тдпорядкування керуванню ззовнi. Можливi також випадки, коли керування ззовнi вступае в конфлшг iз саморегуляцiею [1-10].
Мовний вплив визначаеться пею шформащею, що цей вплив несе.
Устх змагально! дiяльностi спортсмена е функщя його пiдготовленостi, стартового стану й шформацп, що вш одержав i переробив.
Стартовий стан впливае на процеси одержання i переробки шформацп.
Стартова лихоманка створюе скрутнi умови прийому iнформацii, зокрема, вiдмiнностi корисно! iнформацii' вiд перешкод, шуму.
Мехашзми станiв, що виникають перед дiяльнiстю, крiм умовно-рефлекторно!, включае i псимчну регуляцiю станiв, вольовi процеси. Тому стан, який виникае перед дiяльнiстю, характеризуеться не тiльки змiнами вегетативних функцш (пiдвищенням пульсу, ритмом подиху, обмiнiв речовин), але i ввдбиваеться на проявi рухових якостей, техшки рухiв, поводження спортсмена, його мовi i т.д. [1-10].
Так при великому бажанш досягти успiху, супроводжуваним сильним емоцiйним порушенням (передстартовою лихоманкою) в емоцшнш сферi спостерiгаеться нестшшсть переживань (однi переживання швидко змiнюються iншими, протилежними по характеру), що в поводженш приведе до примхливосп, упертостi i брутальностi у ввдносинах з товаришами i з тренером, до зниження самокритичностi. Страждае пам'ять, увага розсiяна, сон порушений (повшьне засинання, сон з болiсними сновидшнями). Зовнiшнiй вигляд такого спортсмена вщразу дозволяе визначити його сильне хвилювання: руки i ноги тремтять, холодш, риси обличчя загострюються, на щоках з'являеться пропасний плямистий рум'янець [6-10].
Спортсмен втрачае апетит, нерiдко спостерпиються розлади дiяльностi кишечнику, пульс, подих i артерiальний тиск пiдвищенi i хитливi [1-5].
У спортсмена, для якого майбутня дiяльнiсть не представляе iнтересу i вiн у нш не хоче брати участь, спостертаеться iнший стан: апатiя, яка супроводжуеться загальною млявiстю, сонливiстю, зниженням
швидкосп рух1в i погiршеннi координацп, ослаблениям уваги i процесiв сприйняття, ослаблениям вольових процесiв; уповiльнениям i нерiвномiрнiстю пульсу [1-10].
Стартова апатiя знижуе «чутливють» i «пропускну здатнють», сприяе подовжеиию часу переробки шформацп. У свою чергу, сама iиформацiя, що иадходить до спортсмена, впливае на зм^ його стану [1-10].
Таким чином, стан, який виникае перед дiяльиiстю спортсмена не завжди сприяе його ефективносп. Так1 загальиi положення. Виходячи з них, ми поставили перед собою задачу: з'ясувати психолопчш аспекти негативного впливу тренера на спортсмена, який готуеться до виступу на змаганнях чи вже розпочав участь в спортивних змаганнях.
Ми не стали зупинятися на позитивному впливi порад тренера в зв'язку з обмеженими розмiрами дiйсиого повiдомлеиия i з меншою практичною зиачимiстю ще! сторони проблеми.
Аиалiз спещально! лiтератури i публiкацiй показав, що в спещальнш лiтературi недостатньо освiтлеиi методики мовних впливiв на результати змагально! дiяльиостi кiкбоксерiв.
Дослвдження виконано у вщповщносл до практичних завдань Федераци кикбоксингу Укра!ни.
Формулювання цiлей роботи.
Мета роботи - експериментальне вивчення мовних впливiв викладача на результати змагально! дiяльностi кiкбоксерiв.
Результати дослiджень.
Вивчення й аиалiз були проведеиi на матерiалi:
1. Власного досввду й iндивiдуальних спостережень.
2. Опитування 150 спортсмешв по рiзних видах спорту (шкбоксинг, бокс, карате, ушу, рукопашний бiй) i 40 тренерiв.
3. Даш методично! i науково! лтгератури.
Аналiз результатiв дослiдження пiдтвердив юнування визначеного зв'язку мiж мовними впливами тренера i результатами, що досягаються спортсменами у змаганнi. Розглянемо негативну сторону мовних впливiв у двох випадках:
а)поради-настанови, що даються тренером безпосередньо перед початком змагання;
б) поради-тдказки, як1 даються в ходi змагання, шд час спортивних дш спортсмена.
Зiбраний матерiал показав, що бшьшкть порад-настанов даеться з метою сформувати у спортсмена позитивне ставлення до майбутнього змагання, сприяти змщненню почуття впевненостi у сво!х силах, мобшзувати його до активних зусиль. Однак часто цi настанови приводить до протилежних результатiв. Викликають порушення, рiвень якого перевищуе оптимальний, чи навпаки, гальмування, що виникае як парадоксальна реакщя на надто сильний подразник. Таким чином, иайчастiше наставляння майже не несуть корисно! шформацп i вони не иейтральиi, тому що можуть викликати у спортсмена або стартову лихоманку, або стартову апатш [2-4].
У рядi видiв спортивно! дiяльиостi (наприклад, у спринтерському бiгу) стан стартово! лихоманки може навиъ сприяти успiшним виступам у змаганнях. От, що говорить з цього приводу вщома польська биунка, екс-рекордсменка свiту в биу на 100 i 200 м. И.Киршенштейн (Шевиньска): «Передстартова лихоманка безупинно шдсилюеться аж до того моменту, коли я встаю на стартовi колодки, i зникае лише з постршом стартера».
Стартова лихоманка не заважала спортсменц1 показувати видатиi результати, тому що була для не! не випадковим, а характерним станом.
Багато чого залежить вщ того, як довго тривае цей стан. Так у видатно! плавчихи Г. Степановой на змаганнях у Мюнхеш почалася за тиждень до старту стартова лихоманка:
«... було величезне бажання перемогти, я не знаходила собi мюця. Не можу передати, як я цього хотша. А вилилося це в психолопчний збiй. 150 метрiв плила прекрасно, а попм не витримала. «Згорша» завчасно» (див. «Радянський спорт», 1982).
Стан апати теж складне явище i його не можна пояснити однозначно, як иаслiдок перепорушення. Небажання виконувати роботу також може привести до подавленого настрою i гальмування нервових цеитрiв [2-4,10].
Ряд тренерiв з кикбоксингу, боксу, боротьби, фехтування, бажаючи «мобiлiзувати» спортсмена, спонукати його бути у бшьшому ступеиi уважним i обережним, пiдкреслюють силу майбутнього супротивника. Вони вживають ради типу: «Будь обережний». «З цим супротивником треба боротися особливо уважно», «вш дуже техиiчиий», «вiи мае нокаутуючий удар з обох рук» (чи вш дуже витривалий, сильний, злий, невтомно-агресивний i т.д.).
Таш ради несуть, здавалося б, корисну iиформацiю. Але иасправдi вони не завжди сприяють успiху спортсмена. Тренер говорячи в загальнш формi, не конкретно про силу супротивника, лише ставить перед спортсменом нову задачу: розiбратися, чим саме сильний супротивник, чому в зустрiчi з ним треба бути особливо обережним. Безпосередньо перед стартом спортсмен не мае шформацш, що дозволяе йому ввдповюти на цi питання. Отже, виникае дефщит iнформацi!, що спричиняе виникнення астенiчних емоцiй страху, сумнiву в можливосп досягнення успiху, утрату впевненосп у сво!х силах i зам^ змагально! установки «здобути перемогу» на установку «не програти ганебно».
Очевидно, що такого роду мовш впливи негативно впливають. Але бувае, що тренер прагнучи схвалити свого учня, говорить йому про слабють супротивника, про легкость досягнення перемоги. Це часто приведе до тактичних промахав i ставить спортсмена в скрутне положення, якщо вiи раптом, усупереч чеканням, указiвкам тренера наштовхуеться на рiшучий опiр супротивника.
Реально допомогти спортсмену можуть лише конкретш вказiвки тренера про вiдомi йому найбшьш иебезпечиi техиiчиi, тактичиi чи фiзичнi особливостi супротивника.
Тренер повинен бути абсолютно упевнений у вiрогiдностi зведень, як1 вiи перед стартом повщомляе своему пiдопiчному.
При цьому вiн повинний коротко iнформувати спортсмена лише про саме головне.
Але наыть так зведення, як: «У ближньому бо! б'е сильно по тулубi з перекладом ударiв, що нокаутують у голову», «Надзвичайно сильш i серiйнi удари наносить не менш 15 секунд наприкшщ кожного раунду» i т.п. треба давати вкрай обережно, з огляду на вдиввдуальш особливостi i змагальний досвщ спортсмена. Як видно з практики багатьох ведучих спортсменiв, що поввдомлення про удари супротивника, який нокаутуе, приведе до того, що боксер пльки на них зосередить усю свою увагу, буде увесь час оч^вати те, про що повщомив його тренер.
Це нередко призводить до поразки у випадку застосування супротивником зовсiм шшо! тактики, що у цих умовах стае для спортсмена несподiванкою, у силу чого спортсмен буде реагувати на нього не пльки не адекватно, але i повiльнiше, шж на тш, очiкуваиi технiко-тактичнi дИ.
Це щлком погодиться з фактами, встановленими у дослщженш, присвяченому з'ясуванню залежиостi швидкосп реакцп кикбоксера ввд ступеня iмовiрностi сигналу [4].
Виникнення негативного ефекту внаслвдок застосування порад-пiдказок активно дшчому спортсмену зв'язано найчастiше з тим, що щ пiдказки порушують його зосередженiсть, вiдволiкають його вщ аналiзу мiнливо! змагально! ситуацi! i заважають йому самостiйно вирiшити змагальш задачi на основi створення i власнiй обробцi ситуативних моделей щомип виникаючих на ринзi.
Систематичне застосування тдказок, що нав'язуються тренером, пригальмовуе особисту iнiцiативу спортсмена. Спортсмен стае беззбройним, коли йому приходиться виступати тд час ввдсутносп тренера.
У спортсмешв, яш звикли самостiйно виршувати виникаючi в ходi змагань задач^ шдказане тренером рiшения може вступити в протирiччя з власними задумами. Таке протирiччя стае причиною складних конфлiктних ситуацiй, рiшення яких у мжроштервали часу е дуже важким i вимагае додаткових зусиль, спрямованих на розрiзнення потрiбних сигналiв вщ перешкод.
Пiдказки активно дiючому спортсмену можуть бути корисш лише у визначених критичних ситуацiях змагання. Досввдчеш тренери в таких випадках дають команди, спрямоваиi на миттеве виправлення яко!-небудь чи помилки на екстрену мобiлiзацiю всiх сил спортсмена. Так стомленому боксеру - «Боксуй рiзноманiтно!» чи «Рухайся швидше!», «Завдавай удари точшше!», «Боксуй у центрi рингу!», «Шдтискуй суперника до канатiв рингу!», «Обмежуй його пересування по ринзШ», «Користайся облудними рухами!» i т.д.
Але так1 пвдказки можна застосовувати лише за умови тонкого розумшня змагально! ситуацп, вiдмiнного знання стану i можливостей спортсмена, який змагаеться, при наявносл впевненостi, що в даному випадку керування ззовнi не вступить у протирiччя iз саморегулящею.
Отже, тренер прагне до того, щоб його мовш впливи допомагали спортсмену одержати i переробити необхщну i достатню iнформацiю (причому кшьшсть цiе! iнформацi! визначаеться не тшьки об'ективними умовами змагань, але i суб'ективними потребами спортсмена в шформацп, його шдиввдуальними можливостями).
Дослвдники [2-4,10] по поводженню в передстартовому стаиi виявили два типи людей: з високим i зниженим ступенем самоконтролю, що зв'язано, iмовiрно, з роллю емоцшного i вольового компонентiв. В оаб з високим ступенем самоконтролю спостертаеться прагнення до уточнення iнструкцiй i завдань, до перевiрки i випробування мюця дiяльностi й устаткування, у них немае скутосп i шдвищенш орiентованiй реакцi! на обстановку. Якють виконання завдань у цих оаб не знижуеться, а вегетативнi показники (шкiрно-гальванiчна реакцiя, пульс, подих) не виходять за меж1 верхнiх границь фiзiологiчно! норми.
У спортсменiв зi зниженим ступенем самоконтролю спостерiгаеться нервово-емоцшна напруга, що зовнi виявляеться в псих1чному порушеннi, або навпаки, у депреси, гальмуваннi.
Навiть стан «бойово! готовностi» характеризуеться оптимальним ступенем нервового й емоцшного порушення, також мае сво! «вади».
Останшм часом виявлено, що в стаиi бойово! готовносп поряд з посиленням процесу порушення може спостерiгатися також деяке ослаблення активного внутрiшнього гальмування (знижуеться довшьний контроль за дiями) i збшьшення iнертностi збуджувального процесу, що можна зв'язати з виникненням у спортсмена сильно! робочо! домiнаити [2-4]. У рядi видiв спорту, наприклад, у стр№щв цi зрушення небажанi. Для них оптимальна вщсутнють передстартового порушення, принаймш, його явних ознак.
Висновки:
1. Будь-який мовний вплив тренера мютить iнформацiйну чи командну шформацш.
2. Вплив мовного впливу тренера на спортсмена, який змагаеться, визначаеться пею шформащею, що цей вплив несе.
3. Усшх змагально! дiяльностi спортсмена е функци його пiдготовленостi, стартового стану й шформацп, яш вiн одержав i переробив.
4. Розрiзияють три типи стартового стану: стартова лихоманка при сильному емоцшному порушенш, апапя, яка супроводжуеться загальною млявiстю, сонливютю, зниженням швидкостi рухiв i попршенням координацi!, ослабленням уваги i т.д. бойова готовшсть, що характеризуеться оптимальним ступенем нервового й емоцшного порушення.
5. Бшьш1стъ порад-настанов, що даються в перюд спортивних змагань, викликають порушення гальмування, що приводить до попршення результапв.
6. Поради-настанови i поради-тдказки тренером безпосередньо перед початком чи бою в ходi змагань, шд час активних дш спортсмена роблять негативний мовний вплив.
7. Мовш впливи тренера повинш бути такими, щоб вони не гштили, а допомагали спортсмену одержати i переробити необхвдну i достатню iнформацiю.
8. 1нформащя, яку одержуе спортсмен, визначаеться об'ективними, суб'ективними умовами, а також потребою спортсмена в данш шформацп.
9. Враховувати необхвдно також шдиввдуальш можливостi сприйняття i переробки отримано! шформацп.
У данш робоп ми розглянули деяк1 з причин, мовних впливiв тренера, як1 дшть на результат змагально! дiяльностi спортсмена.
Перспективи подальших дослгджень. Подальша розробка ще! проблеми може допомогти викладачам виробити свою оптимальну тактику застосування мовних впливiв перед змаганнями на спортсмешв-единоборцiв, або з iнших видiв спорту. Дослвдження пiдтвердили доцiльнiсть застосування подальших розробок по удосконалюванню педагопчного процесу кiкбоксерiв, як1 ми i зараз продовжуемо.
Лiтература
1. Абрамов В. В. Автореф. докт. дис. С-Пб.. 1993. - 48 с.
2. Джероян Г.О., Худадов Н.А. Психологическая подготовка боксеров. // Бокс: Учебное пособие. — М.; Фис, 1968- С.134-146.
3. Дмитриев О.В. Фролов, О.П. , Худадов Н.А. Анализ манер ведения боя в современном боксе. — М.; Фис,
1975. — 112 с.
4. Жданов Ю.М. Психолопчна шдготовка боксерiв (навчальний поабник). ГДП11М, м.Горлiвкa, 2005. - 350 с.
5. Генов Ф. Психологические особенности мобилизационной готовности спортсмена. Фис. М.1979. - 148 с.
6. Гессливич В. А. Предстартовое состояние спортсмена. Фис. М. 1979. - 240 с.
7. Келлер В. С. Деятельность спортсменов в вариативных конфликтных ситуациях. Фис. М.. 1987 - 220 с.
8. Левитов Н. Д. Про психологическое состояние человека. Просвещение, М., 1974. - 160 с.
9. Симонов П. В. Высшая нервная деятельность человека. Мотивационно-эмоциональные аспекты. Наука. М..
1976. - 200 с.
10. Чуприкова. Слово как фактор управления в высшей нервной деятельности человека. Просвещение. М., 1997. - 196 с.
Надшшла до редакци 12.12.2006р.
