CC BY
36
Мирослав ФРЕЙМАН, Сташслава ФРЕЙМАН
ЗНАЧЕНИЯ УРОК1В-ЕКСКУРС1Й У ПРОЦЕС1 ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ
Згiдно з постулатами загально техшчного навчання у широкому розумшш слова програмовий змiст предмету трудове навчання охоплюе широкий спектр вибраних проблем iз рiзних галузей техшки й рiзних видiв техшчно1 дiяльностi. Опанування учнями цього рiзнорiдного програмового змюту зумовлене способами роботи вчителя з учнями. Вирiшальне значення тут мае — кажучи загалом — дотримання усiх принципiв навчання, зокрема таких: пов'язування теорп з практикою, наочносп та систематичностi. Принципи навчання не виступають самостiйно, а в дидактично-виховному процес всебiчно пов'язуються як iз собою, так i з методами, як дозволяють учням опанувати знаннями разом iз вмiнням застосовувати 1х на практицi, формами та шшими факторами цього процесу.
В цьому опануваннi ми хочемо звернути особливу увагу на форми навчання, яю в трудовому навчаннi базово! школи, пмназп та в понад пмназшних школах вiдiграють iстотну роль.
Форми означають оргашзацшну сторону навчання, в межах яких застосовуються рiзнi згадуванi вже методи, принципи навчання й дидактичш засоби. Дидактичнi засоби дшсно пов'язанi з методами, принципами й виконують в них певну роль, але вони не визначають характеру дш вчителя та учшв.
У пiдручниках дидактики можна знайти опис таких оргашзацшних форм навчання, як: шдивщуальш (одиничнi), iндивiдуалiзованi, масовi (колективнi), груповi, урочнi й позаурочш, шкiльнi й позашкiльнi. В найновших опрацюваннях згадуеться ще й класно-урочне, урочно-кабiнетне та бригадно-виробниче навчання. В основi цих подiлiв лежать рiзнi критерп, а саме: юльюсть учнiв, як1 беруть участь в процеа навчання, мiсце навчання дтай та молодi, а також час проведення дидактичних занять.
З огляду на критерiй юлькосл учнiв вирiзняють одиничт й колективн форми оргатзацл працi учшв. З точки зору часу пращ дтай та молода говориться про урочш та позаурочш заняття. Й нарешт з точки зору мюця пращ, форми подмються на шпльж заняття, в яких навчання ввдбуваеться в клаа, лабораторп, шкiльнiй майстернi, свiтлицi i т.п., та на позашкiльнi заняття. До головних видiв позашк1льних занять як правило зараховують домашню роботу учшв, заняття, що проводяться в рамках позашюльних гуртк1в за iнтересами для здабних учнiв, та заняття у вирiвнювальних групах для тих учшв, яю мають труднощi iз навчанням, а також екскурси.
Екскурси становлять своервдну форму занять на мюцевосп, тому що !х головним дидактичним завданням е безпосередне чуттеве тзнання учнями визначених речей, подiй, явищ i процесiв у !х натуральному природному, суспшьному, технiчному й культурному середовищ^ вiдповiдно з визначеними рашше цiлями. Точнiше кажучи, вони постачають чуттевi данi для формування правильних уявлень, понять i загальних суджень (а отже для абстрактного мислення), й не раз вказують також на застосування знань (теорп) на практищ.
У цiй статтi ми хочемо показати щншсть i умови ефективносл екскурсп як одте1 з важливих органiзацiйних форм процесу навчання-вивчення предмету трудове навчання.
Однiею з головних цшей трудового навчання в базовш школi та гiмназil е забезпечення учням елементарного рiвня загально-техтчно1 орiентацil й тим самим тдготувати !х до життя в техшчнш цивiлiзацil. Однак можливост1 реалiзацil дидактичних занять у шшльних технiчних майстернях, навiть найкраще обладнаних, дуже обмежет, бо запевняють учням опанування тшьки основних технiчних вмiнь i зв'язаних iз ними вiдомостей. Тому визначений програмою змiст, який стосуеться як матерiалознавства й технологil, технологiчного обладнання, так i питань органiзацil й економiчного рахунку, дуже часто може бути опрацьований т1льки вербальним способом, часом може iлюструватися моделями чи намальованими замiнниками технiчноl дiйсностi. Не треба переконувати, що найбiльш ефективну реалiзацiю цього змiсту забезпечить спостереження за автентичними речами, явищами й процесами в натуральних !х умовах (на тдприемствах) чи спецiальних установах (музеях, виставках i т.п.). Отже, ми думаемо, що на допомогу може прийти названа вже форма занять на мюцевосп, якою е екскурая.
Коли ж i як повинт застосовуватися дидактичнi екскурси на уроках трудового навчання? Безумовно, вони повинш органiзовуватися на рiзних етапах процесу навчання цього предмету, зокрема на етат:
- ознайомлення учшв з певною групою програмних питань;
- основного опрацювання визначеного змюту навчання;
- доповнення й розширення вiдомостей про проблеми, опрацьованi на початковому етапi в школi.
Прикладом екскурси, яка виконуе першу з названих функцiй, може бути вдавдання мiсцевого закладу напр. дрiбноi переробки штучних матерiалiв. Таким чином учш познайомляться з найважливiшими гатунками штучних матерiалiв, головними операцiями перетворення цих матерiалiв та, що дуже ютотно, з обладнанням, яке служить для цього (зварювач^ вприскувачi). Одночасно така екскурия може розбудити зацiкавлення щею галуззю технологи та викликати бажання набути основнi вмiння в цих межах.
Принципового опрацювання шляхом спостереження вимагае мiж iншим значна частина тем, пов'язаних iз профорiентацiею (ознайомлення з певними групами професiй та значенням здiбностей i квалiфiкацiй тд час 1х виконання), змiст, який стосуеться проектування й конструювання в закладах пращ або бюро проекта, робота електростанцп i т.д.
Рiзноманiтними е також можливосл використання екскурсш з метою розширення або доповнення програмового змiсту. Це стосуеться зокрема специфши технологiчних процес1в iз галузi окремих вид1в матерiалiв або застосовуваних при цьому машин i обладнання, вимiрювальних прилад1в (звичайно крiм тих, якими користуються учнi в шкшьнш майстернi); принципiв i форм оргатзаци творчо! пращ; справ, пов'язаних iз економiчним рахунком (зберiгання матерiалiв i енерги, продуктивнiсть пращ). Як видно, навггь поб1жний аналiз змiсту трудового навчання виявляе конкретнi приклади використання екскурсш в дидактичнш робот! Меж1 використання екскурсiй у вiдповiднiй ланщ дидактичного процесу залежать вiд характеру змюту навчання та вiд тзнавальних можливостей доступних у даному середовищi об'екпв (закладв).
З огляду на загальну мету й межi спостереження можна видшити:
- екскурси, спрямоват на отримання загально! орiентацil про даяльнють даного закладу (найчастше як представника визначено1 галузi виробництва). Вони використовуються головно з метою вступного ознайомлення учнiв iз вiдповiдною групою питань;
- екскурси з вужчою метою i програмовим змiстом.
З точки зору змюту спостереження серед екскурсш iз вужчими пiзнавальними межами найчастше видшяють екскурси, спрямованi передуам на питання з галузi: технологи (разом iз матерiалознавством); технiчного обладнання (часто пов'язаного iз технолопею i тому нероздшьннх); органiзацii й збереження пращ; профеайно1 орiентащl. Звичайно, такий подш е умовним, бо рщко можна ввдокремити визначенi явища чи процесу iз щлюно1 дшльност1 закладу пращ. Однак можна i треба зробити одне питання центральним (домшуючим) об'ектом спостереження.
Дидактичнi екскурси мають сприяти, що вже пiдкреслювалося, бшьш всебiчному, цiлiсному пiзнанню дiйсностi, баченню И через призму конкретних речей i символ1в, поеднанню переживання й тзнавання свiту технiки, зауваженню тих його сторш, як1 не мютяться в жодному iз вивчених рашше на шк1льних уроках. Щоб це було можливим, пiд час оргатзаци екскурсш виршальне значения мають, мiж iншим, так1 дидактичнi й оргашзацшт фактори:
- пов'язання змiсту екскурси з поточною реалiзацiею матерiалу навчання;
- методична й оргашзацшна тдготовка екскурсil;
- спосiб !х проведення й використання результат1в спостереження.
Названий на першому мiсцi фактор означае, з одного боку, необхвдшсть оргашзовувати !х в той самий час, коли опрацьовуються питання з пе1 групи змiсту, до яко! належить предмет спостереження в закладi пращ чи шшш установi. З другого боку — необхвдшсть вiдповiдностi змюту спостереження з обов'язковими в даному клаи програмними питаннями.
Основною умовою дотримання цих вимог е за планування програми екскурсiй на цший цикл загальнотехнiчного навчання. Ця програма повинна базуватися на детальному аналiзi програмового змiсту трудового навчання, спрямованого на пошуки вiдповiдi: реалiзацiя якого змюту повинна передуем опиратися на шзнанш його шляхом спостереження в натуральних умовах i в межах якого змюту екскурси можуть надати доповнюючий матерiал вiдносно питань, опрацьованих у школi.
Навчальнi заняття, що реалiзуються у формi екскурсil, можуть охоплювати щлу тематичну одиницю або и частину (якщо опрадювання результапв спостереження вiдбуваеться
на найближчих уроках у техшчнш майстернi). Тому методична тдготовка екскурси е тотожною з опрацюванням детального плану чи конспекту навчально1 одиницi, в як1й необхiдно визначити:
- осв^ш цiлi (загальнi, операцшш i позици);
- хiд екскурси з методично-змютового боку;
- споиб узагальнення i систематизаци знань, отриманих пiд час екскурси.
Тут варто звернути увагу на необхiднiсть по мiрi детального окреслення об'екту й меж тзнання шляхом спостереження визначення, як1 справи треба особливо тдкреслити та яким чином це зробити, щоб викликати зацiкавленiсть учшв i сконцентрувати на них увагу для забезпечення пiзнання найбiльш iстотного змюту в межах цшей дано1 екскурси. З цим пов'язуеться необхiднiсть проведення (вiдповiдно рашше) розмови з пращвником даного закладу, який пiд час екскурси буде екскурсоводом. Цей пращвник повинен також знати мету й обсяг змюту дано1 екскурси та дидактичш вимоги, що стосуються способу подання учням вiдповiдних проблем.
Екскурия, И пiдготовка, органiзацiя - це також чудовий виклик для учшв. Учш пiд непомiтною опiкою вчителя повинш бути пiдготованi до тзнавальних завдань, як1 чекають на них. Це безумовно вплине на збшьшення !х зацiкавленостi й формування позитивного ставлення до занять, якi ввдбуваються поза школою. Пiдготовка учнiв у випадку дидактично1 екскурсп стосуеться зокрема:
- усввдомлення учням мети екскурси та найважлившого змiсту спостереження й планованих для отримання словесних шформацш, в тому числi визначення меншим групам учнiв спецiальних завдань;
- орiентування учнiв про характер даного закладу, його загальний i спещальний профiль продукци чи послуг (у старших класах це може бути завданням для вибрано1 групи учшв);
- повторення тих програмових питань, як мають зв'язок iз змютом екскурсп;
- проведення iнструктажу про те, як себе поводити на шдприемств^ зокрема дотримання правил безпеки.
Щншсть екскурси вирiшуе також и оргатзацШна тдготовка, яка складаеться передусiм з:
- отримання згоди на вдавдання закладу; ця основна вимога повинна бути виконана перед опрацюванням програми екскурсiй;
- узгодження iз закладом термiну й часу екскурсп, чисельшсть групи екскурсанпв, забезпечення транспорту i т.п. (для виршення цих справ треба поступово залучати учнiв).
Спосiб узагальнення й систематизаци знань, отриманих пiд час екскурси, це фактор, який значною мiрою визначае дидактичну й виховну цiннiсть проведених екскурсiй. Однак найважлившим е опрацювання вiдомостей i практичного досввду, отриманого учнями. Залежно ввд можливостей учнiв це може мати характер бесвди, часто пов'язано1 iз дискусiею, або попередньо направлених висловлювань самих учшв, наприклад, у формi звiтiв про проведене спостереження й отриману iнформацiю.
Дуже важливу виховну роль при цьому вiдiграе можливють для учнiв розповiсти про сво! отриманi пiд час вiдвiдування закладу пращ враження, що стосуються захоплення технiкою й людьми, як1 и створюють, про пошану працi, И витворiв i т.д. iнтелектуальнi й емоцшш переживания мають великий вплив на формування й закрiплення вiдповiдних переконань i позицiй молодi щодо техшки й пращ.
Однак не досить самого закршлення знань (шдтриманого ввдповщними переживаннями), отриманих завдяки екскурсп, бо вони можуть швидко забутися. Шзнавальш результати слiд систематизувати, тобто пов'язати iз отриманими ранiше i таким чином розширити або поглибити вже наявну в учнiв систему знань i вмiнь. Це стосуеться зокрема подальшого узагальнення понять, принцишв дп, принципiв технiки i т.п. в межах знарядь i обладнання, технологiчних операцiй, оргашзаци виробничого процесу, характеру пращ та квалiфiкацiйних вимог у групах спорiднених професiй i т.д.
Екскурсп е iнтегральним складником процесу навчання, який реалiзуеться в школi й поза школою. Зокрема вони повинш допомагати у виконання тих дидактичних завдань, яш не можна -в силу рiзних причин - реалiзувати наглядним способом у техшчнш майстерт. Добре сплановаш й проведенi екскурсil сприяють досягненню не тiльки дидактично1, але й виховно1 мети.
