CC BY
0Украни / За ред. Академжа С. Д. Максименка. - К., 2000. - Вип. 20. - Ч. 2. - С. 202-211.
10. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии / С. Л. Рубинштейн. - Санкт-Петербург: Питер, 1999. - 609 с.
11. Челпанов Г.И. Психология труда (краткое изложение доклада, читанного 19 декабря 1920 года) // Организация труда (Ежемесячник Ин-та труда). 1921. № 1 (март). С. 99-100.
12. Pavlov I. P. A Brief outline of the higher nervous activity // Psychologies of 1930. Ed. By Carl Mur-chison. - Worcester, Massachusetts, Clark university
press, London: Humphrey Milford: Oxford university press, 1930. P. 207-220.
13. Psychologies of 1930. Ed. by Carl Murchison. - Worcester, Massachusetts, Clark university press, London: Humphrey Milford: Oxford university press, 1930. - XIX, 497 p.
14. Rubinstein S. Creative amateur principle. By the philosophical foundations of modern pedagogy / Rubinstein. // 5. - 2012. - №2. - P. 148-154.
15. Yaroshevskii M. G. in search of a new psychology / M. G. Yaroshevskii, L. S. Vygotsky. // 5. -1993. - №2. - P. 23-47.
ЗНАЧЕННЯ ПСИХОЛОГ1ЧНО1 П1ДГОТОВКИ СПОРТСМЕН1В НА ПРИКЛАД1 ЗБ1РНО1 САУД1ВСЬКО1 АРАВП З ВЕЛОСПОРТУ
Петрук 1.Д.
Мiжнароднuй економжо-гуматтарний yuieepcumem iMem академка Степана Дем'янчука, старший викладач кафедри здоров'я людини
та ф1зично1 терапИ
THE VALUE OF PSYCHOLOGICAL TRAINING OF ATHLETES ON THE EXAMPLE OF THE SAUDI
NATIONAL TEAM OF CYCLING
Petruk I.D.
International University of Economics and Humanities named after academician Stepan Demianchuk, senior lecturer of department of
human health and physical therapy
Анотащя
В статп дослщжено особливосп психолопчно] подготовки спортсмешв Саудiвськоi Аравп. Визначено важливi чинники психологiчноi шдготовки тд час рiчного тренувального циклу спортсмешв. Розширено уявлення про можливють оперування засобами психолопчно] шдготовки для шдвищення ефективносп спортивно].' дiяльностi. Abstract
Author described psychological features sportsman's Saudi Arabia. The dynamics of mental condition of cyclists is certain during the annual training process. To proof scientifically the necessity of using special psychological preparation as the means to sports activities.
Ключов1 слова: психолопчш особливосп, адаптация, засоби, ментальшсть, тренування. Keywords: psychological features, adaptation, means, mentality, training.
Психолопчна шдготовка використовуе нау-ковi досягнення психологи та реалiзуe И засоби для щдвищення ефективносп спортивно! дгяльносп. Спортивна дiяльнiсть розглядаеться як одна iз сфер отримання сощально-значимих результата. Для не! характерш ва види стресу ввд фiзичного та психо-лопчного до сощального та бюлопчного[1].
Лжарсько-педагопчш спостереження показу-ють, що б™ 50% висококвалiфiкованих спортсмешв у передзмагальний перюд починають проявляти рiзнi вiдхилення в нервово-психiчному станi. Зок-рема, часто зустрiчаються порушення сну, подраз-ливiсть, загострена психiчна ранимють, змiни настрою, пiдвищена або знижена у порiвняннi iз зви-чайними днями контактнiсть [2].
В багатьох видах спорту психология посилюе свiй вплив як один iз фрагментiв системи розвитку спортсмешв i спортивних результатiв. Кожний аспект подготовки спортсмена взаемопов'язаний i вза-емообумовлений. Фахiвцям для покращення шдго-
товки спортсменiв необхвдно ефективно використо-вувати комплекси заходiв в кожнш дiлянцi спортивно! спецiалiзацi! [3].
Психологiчна пiдготовка допомагае форму-вати та вдосконалювати у спортсмешв властивосп особистостi та психiчнi якосп, що необхiднi для ус-шшного виконання тренувально! дiяльностi, шдго-товки до змагань та надiйного виступу в них.
Внаслвдок цього, не пвдлягае сумнiву викорис-тання в спорп вищих досягнень рiзноманiтних ме-тодiв психологiчно! пiдготовки.та !! взаемодгя з ш-шими видами шдготовки спортсмешв такими як фь зична спецiальна, технiчна, тактична, теоретична. Засоби психолопчно! шдготовки потрiбно розгля-дати як елемент формування суб'ективного став-лення, оцiнки значимостi всiх видiв виконано! ро-боти для усшху в спортивнiй дiяльностi. Тiльки в такому разi досягаеться бiльш високий системний рiвень пiдготовки, коли ва дi!' спортсменiв оргаш-зуються вщповщно до логiки високих спортивних досягнень.
Аналiз лггературних джерел стосовно проблем психолопчно! пiдготовки спортсменiв рiзних кра!н та власний експериментальний i практичний досвод вказують на недостатню увагу до комплексного ць льового використання програм психолопчно! тд-готовки.
Дослодження виконано вiдповiдно до науково! теми М1жнародного економiко-гуманiтарного унiверситету iменi академша Степана Дем'янчука „Ефективнiсть фОзично! реабштацп осiб рiзного вiку при порушенш функцiонування систем оргаш-зму. Вщновлення психофiзичних властивостей спортсменiв засобами фОзично! реабштацй'', номер державно! реестрацп 0109U003032.
Мета дослiдження - вивчити ефектившсть використання засобiв психолопчно! подготовки на рь зних етапах рiчного тренувального циклу спортсмешв.
Завдання роботи:
1. Науково обгрунтувати необхiднiсть використання засобiв психолопчно! шдготовки спортсменам i3 велосипедного спорту.
2. Зробити порiвняльний аналiз ефективностi використання окремих засобiв психолопчно! тдготовки атлепв.
Ефективнiсть використання под час рiчного тренувального циклу спортсмешв, що отримують значнi психолопчш та фiзичнi навантаження засо-бiв психологiчно! пiдготовки залежить вiд специ-фiки останнiх особливостям психiчних якостей спортсмешв.
Дослодження проводилося на протязi 20152016 рок1в. У ньому було задiяно контингент спортсмешв збiрно! Саудiвсько! Аравп з велоспорту.
Для з'ясування стану дослiджуваностi про-блеми було вивчено i проаналiзовано науково-ме-тодичну та спецiальну лггературу про психологiчну подготовку спортсменiв. Вщповодно до мети та за-вдань дослщження предметом особливо! уваги ви-ступали види та засоби психолопчно! подготовки, характер !х впливу на оргашзм спортсменiв.
Психологiчна подготовка охоплюе так1 важливi рОвш як командний рiвень та рiвень особистостг Вод змОстовних характеристик особистосп спортсмена залежить усшшшсть його вистушв [4].
Важливим аспектом виступае психолопчний стан спортсмешв перед змаганнями. Властивосп особистосп пов'язаш Оз специфОчними особливос-тями виду спорту:
1) в мотивацшно-вольовш сферО - змагальна мотивацОя, саморегулящя, воля, самоконтроль.
2) в емоцшнш сферО - емоцшна спйкють, ста-бшьшсть, тривожшсть.
3) в комушкативнш сферО - високий персона-льний статус в спортивнодшовш i неформальних областях взаемоводношень [5,6].
На час проведения дослщження було звернуто увагу на метод псих1чно! регуляци та псих1чш об'екти для впливу i формування трьома !! видами: аутогенним, гетерогенним, екзогенним [1]. Виокре-млено так1 психОчш об'екти впливу як особистють та свггогляд, мотиващя та псих1чна стшшсть.
Вплив на формування психiчноi стшкосп про-водився за допомогою профшактики псих1чного пе-ренапруження, вiдновлення та ввдпочинку, формування навичок релаксацп, комплексу навичок ,,спо-кiй-зiбранiсть-впевненiсть'', елеменпв
нейролiнгвiнiстичного програмування [7]. Навички формувалися в умовах наближених до змагальних (пiд час вправ на велоергометрi).
Психiчний стан спортсмена в процеа псих!ч-ноi регуляцii' об'еднуе суб'eктивнi та психоф!зюло-гiчнi ефекти релаксацii, концентрацii, мобшзаци. Аналiз спiвпрацi iз спортсменами Саудiвськоi Ара-вii виокремив так1 характерш для !'хньо1' успiшноi спортивно!' дiяльностi особливостi як фiзична рела-ксащя, ментальна релаксацiя та двi важливi психо-логiчнi властивостi - психолопчна надiйнiсть та емоцiйна стiйкiсть. Шд час психолопчно! тдготовки спортсмешв ввдбувалося формування психолопчно! дисциплши як фактора досягнення спортив-них результапв. Також були врахованi так! особли-востi як свггогляд, ментальшсть спортсменiв Саудiвськоi Аравп. Щд час сшвпращ були розгля-нуп окремi частини культури, що мають безпосере-дне ввдношення до спортсмешв, Гхнього способу життя. Так, проведения ментальноi релаксацп здш-снювалось !з врахуванням високо! релiгiйноi духо-вносп спортсмешв.
Специфша роботи !з зб!рними командами не дозволяе роздшяти г! учаснишв на дв! групи - екс-периментальну та контрольну так як вс спортсмени потребували псих1чно! регуляци ! залишати контро-льну групу без псих1чно! регуляци було б неправильно з педагопчних ! етичних м!ркувань. До досль джувано! групи входили 12 спортсмешв зб!рно! Са-уд!всько! Аравп з велоспорту вжом в!д 17 до 28 рошв.
Дослщження велись по плану, що мае характер констатуючого експерименту: вс спортсмени обс-тежувались трич! - перший раз до використання за-соб!в псих!чно! регуляци, другий раз до використання засоб!в псих!чно! регуляци через 10 дшв ш-сля першого тестування ! в третш раз шсля використання засоб!в псих!чно! регуляци через 2 мюящ. Засоби псих1чно! регуляци використовува-лись: а) шсля пробудження в!д сну; б) перед початком тренувань; в) шсля заинчення першого трену-вання; г) перед початком другого тренування; д) ш-сля зашнчення другого тренування. Використовувались настроювання на усшшне вирь шення основних завдань та створення гарного настрою ( шсля пробудження в!д сну, 3-5 хв.), настро-ювання на виконання конкретних завдань на денному тренуванш ( оптимальний бойовий стан, 5-10 хв.), ф!зична та ментальна релаксац!я (п!сля першого або другого тренування використання спеща-льних вправ, масажу, плавання в басейн! та функц!-онально! музики, 30 хв.), настроювання на друге тренування (теж що ! на перше), ф!зична ! ментальна релаксащя (теж що ! п!сля першого тре^-вання). При дворазових тренуваннях п!сля першого тренування обсяг засоб!в псих1чно! релаксац!! зме-ншувався та виключалося плавання в басейш.
Шд час дослвдження було використано Ондивь дуально дiбранi iнструментальнi твори в темп ада-жiо, ларго, анданте (класичш твори арабсько! му-зики, сонати для скрипки з континьо Антоню ВОва-льдi, релаксацшна музика фен-шуй, музична композицiя ,,крик дельфiнiв''), що звучали з вико-ристанням струнних iнструментiв, духових шстру-ментiв, поеднання звуков природи, шумових ефек-тiв та музичних шструменпв. Тривал1сть функцю-нально! музики у поеднанш з мiсцевим вiдновним масажем - 15 хвилин, у поеднанш з загальним вщ-новним масажем - 25-30 хвилин.
Використовували комплекс вправ для розслаб-лення м'язОв у рiзних вих1дних положеннях.
1. В. п. - стоячи (або сидячи), руки з^нути в лжтях або опустити. Струшування рук.
2. В. п. - стоячи, ноги на шириш плечей, руки вниз, спину прогнути. Ритмчт щдйоми плечей вгору на вдиху i рiзкi розслаблення м'язiв на ви-диху, як би опускаючи i струшуючи плечовий пояс i руки.
3. В. п. - стоячи, ноги трохи ширше плечей. Повороти тулуба в сторони з розслабленям поясу верхшх шнщвок. При поворотах тулуба руки по-виннi розслаблено звисати "як батоги", ввдстаючи вiд руху плечей.
4. В. п. - у виа на перекладиш. Махи з невеликою амплиудою, "скручування" тулуба вправо-влiво.
5. В. п. лежачи на спиш, ноги з^нути в колiнах i злегка розвести в сторони, спираючись на всю ступню. Струшування м'язОв задньо! поверхш сте-гон i гомiлок.
6. В. п. лежачи долiлиць, руки под шдборщдя, ноги зОгнути в колшах. Струшування м'язОв шг.
7. В. п. - стоячи або лежачи на спиш, одну ногу зОгнути. Струшування м'язОв гомшки О стопи.
8. В. п. - в стшщ на плечах. Струшування м'язОв
шг.
Комплекс вправ з партнером для розслаблення м'язОв
1. В. п. лежачи на спиш, руки вгору; партнер захоплюе !х за променезап'ястковО суглоби. Струшування м'язОв рук О плечового пояса.
2. В. п. лежачи обличчям вниз на килимку; партнер захоплюе вас за пахви О злегка шдшмае. Струшування О пвдкидання вгору тулуба.
3. В. п. - стоячи, руки в замок за головою; партнер, стоячи ззаду, зОгнутими в лОктях руками захоплюе вас шд плечО О впираеться в потилицю, шдш-мае вгору О навалюе собО на груди. Струшування м'язОв тулуба О шг, розтягування хребта.
4. В. п. лежачи на живоп впоперек спини партнера, звюивши вниз руки О ноги. Партнер, злегка "шдкидаючи" вас рухом спини вгору, струшуе О до-помагае розслабитися.
5. В. п. - стоячи спиною до партнера, який захоплюе вас шд Мкп, навалитися спиною на спину наклоняющемуся вперед партнеру i розслабитися. Партнеру для розтягування хребта необхадно вико-нувати плавнi нахили тулуба вгору-вниз.
6. В. п. лежачи на спиш, ноги зжнути в колшах i злегка розставити в сторони, спираючись стопами на всю шдошву. Партнер захоплюе вас руками .за колша. Струшування i розслаблення м'язОв шг.
7. В. п. лежачи обличчям вниз, руки вперед, ноги зжнути в колiнах; партнер захоплюе вас зверху за ступнi. Струшування i розслаблення м'язiв нiг. Закончивши струшування, партнер калька разiв пiдкидае i ловить розслабленi ноги за гомшки.
8. В. п. лежачи на спиш. Партнер, стоячи на ногах, захоплюе за гомшковостопш суглоби i шдшмае вашi ноги. Струшування i розслаблення м'язОв нiг. Закончивши струшування, партнер калька разiв злегка щдкидае i ловить вашi ноги.
9. В. п. лежачи обличчям вниз, руки уздовж ту-луба. Партнер, стоячи на ногах, захоплюе вас за гомшковостопш суглоби. Струшування i розслаблення м'язОв нiг так само, як i в попереднiй вправi.
10. В. п. - стоячи навпроти партнера на вщсташ витягнуто. руки, розслабитися i впасти вперед. Партнер руками зупиняе "падшня" i силою повер-тае вас в в. п.
Розроблене настроювання для входження у оп-тимальний бойовий стан:
1. Голова ясна, думки чпта.
2. Самопочуття прекрасне!
3. Енерпя наповнюе м'язи.
4. Я повшстю впевнений в собi та знаю, що потрiбно робити.
5. Я повшстю концентруюся на iздi по диста-нцii i контролюю ситуащю - все вийде.
6. Дю точно, все розраховую.
7. Я вщчуваю темп пелетону: впевненiсть, зь бранiсть, витримка, швидк1сть.
8. Смшиво беру iнiцiативу на себе. Я лщер команди!
9. Я знаю свое завдання. Я впораюсь.
Аналiз ефективностi запропонованих засобiв
психОчно. регуляцп проводився за допомогою тесту диференцшованого ощнювання САН та визна-чення показник1в пульсу спортсмешв.
Унаслшок дОагностування психофункцюналь-ного стану велосипедистов напришнщ мжроциктв шляхом використання тесту САН отримано рОз-ницю мОж першим, другим i трепм дослодженнями. Шд час ощнювання було отримано результата, що дають шдстави говорити про змшу самопочуття, активносп та настрою спортсмешв шсля використання засобОв псих1чно. регуляцп (трете досль дження) у порОвнянш з початком дослщження (перше та друге дослщження).
Таблиця 1
1нтегральна оцшка суб'ективного стану САН i показники самопочуття, активностi, настрою до початку
та тсля використання засобiв психОчно! регуляцп
(х ± т) в дослiджуванiй групi
Дослвджувана група
до початку використання засобiв псих1чно! регу-ляцй' пiсля зак1нчення використання засобiв псих1чно! регуляцп
С=4,0±0,54 А=3,70±0,22 Н=4,42±0,18 I=4,04±0,21 С=5,10±0,54 А=4,64±0,08 Н=5,00±0,52 I=4,91±0,32
Примiтка: С - самопочуття; А - актившсть; Н - настрш; I - штегральна оцiнка в балах.
За результатами обстеження психофункцюна-льного стану спортсмешв пiсля закiнчення експе-рименту можна констатувати про пiдвищення ште-грально! оцiнки САН з 1=4,04 ±0,21 бала до 1= 4,91±0,32 бала. Таким чином, отримаш результата дають змогу стверджувати про ефектившсть використання засобiв псих1чно! регуляцп на прикладi аналiзу функцiональних сташв - рухливостi, швид-костi i темпу перебiгу функцiй (активнiсть), сили, здоров'я i стомлення (самопочуття), а також характеристик емоцшного стану (настрш).
Шд час дослвдження показнишв функцюналь-ного стану було також спостережено змши показ-ник1в ЧСС у спортсмешв. Вимiрювання ввднов-лення пульсу проводилося шсля однотипних трену-вань штервального характеру та виконаного однакового обсягу роботи.
На рис. 1 представлено зведеш результати обстеження спортсмешв-велосипедиспв дослвджува-но! групи на початку дослвдження для спостере-ження вщновлення показнишв пульсу.
Унаслщок аналОзу результапв дослщження, встановлено практично аналопчну тривалють ввд-новлення пульсу спортсмешв з велоспорту тсля за-к1нчення тренувань тд час першого та другого до-слщження без застосування засобОв психОчно! регуляцп у дослщжувано! групи.
На початку дослщження (х±т) тривалють вщ-новного перюду у спортсмешв дослщжувано! групи тд час першого дослщження становила 3,93 хв.±0,17 та п1д час другого дослвдження (х±т) дорь внювала 3,91 хв.±0,28.
5 4,5 4 3,5 3 2,5 2 1,5 1 0,5
0
□ ПЕРШЕ ДОСЛ1ДЖ. □ ДРУГЕ ДОСЛ1ДЖ.
Рис. 1. Вiдновлення показнитв пульсу на початку до^дження у хв.
Примггка: Вюь ОХ - стан;
Вюь ОУ - тривалють ввдновлення пульсу у хвилинах.
На рис.2 представлено зведеш результати обстеження спортсмешв-велосипедиспв дослвджува-но! групи на початку та напришнщ дослщження для спостереження вщновлення показник1в пульсу.
□ ДРУГЕ ДОСЛ1ДЖ. □ ТРЕТе ДОСЛ1ДЖ.
Рис. 2. Вiдновлення показниюв пульсу на початку та наприктц до^дження у хв..
Унаслвдок аналОзу ввдновлення показник1в пульсу напришнщ та на початку дослвдження у спортсмешв дослвджувано! групи встановлено ште-нсившшО темпи ввдновлення показник1в пульсу у велосипедиста напришнщ досл1дження порОвняно з аналопчними показниками на початку досль дження, що слугуе шдтвердженням правильносп використання засобОв психОчно! регуляцп цих спортсмешв.
На початку дослвдження (х±т) тривалють вод-новного перюду у спортсмешв дослвджувано! групи становила 3,92 хв.±0,17 та напришнщ досл> дження шсля використання засобОв психОчно! регуляцп тривал1сть ввдновлення показник1в до вихвд-ного рОвня цих же спортсмешв (х±т) дорОвнювала 3,18 хв.±0,28.
Висновки
1) Унаслвдок аналОзу лггературних джерел Оз окреслено! проблеми визначено недостатшсть нау-кових даних О конкретних практичних рекоменда-цш щодо комплексного щльового використання за-собОв психолопчно! подготовки на рОзних етапах рь чного циклу спортсмешв. Необхвдшсть розроблення ще! проблеми зумовлена запитами практики щодо оптишзацп тренувального процесу та процеав ввдновлення спортсмешв.
2) Для виконання завдань роботи проведено дослодницьш методики, яш уможливили вивчення динашки важливих для спортсмешв-велосипедис-та психофОзичних показник1в, як-от: показники са-мопочуття, активносп та настрою, функцюнальний стан серцево-судинно! системи.
3) Под час проведения психолопчно! пвдгото-вки спортсменОв Оз СаудОвсько! Аравп необхвдно враховувати так1 особливосп, що впливають на ефектившсть ментально! О фОзично! релаксацп, як висока духовна культура, ментальшсть, свггогляд.
4) Розроблено О вивчено методики поеднаного проведення ментально! О фОзично! релаксацп, фор-мування оптимального бойового стану спортсменов.
5) У результат виконаних спостережень вод-значено так змши психофОзичних показнишв велосипедистов дослвджувано. групи: внаслвдок застосу-вання запропонованого комплексу засобОв психОч-но. регуляцп зареестровано покращення Онтегрально. ощнки самопочуття, активносп та настрою з 1=4,04 ±0,21 бала на початку дослвдження до 1=4,91±0,32 напришнщ дослодження; спостере-жено зменшення тривалосп ввдновлення ЧСС шсля тренувань у велосипедистов дослоджувано. групи з 3,92 хв.±0,17 на початку дослвдження до 3,18 хв.±0,28 напришнщ дослвдження.
6) За результатами дослвдження доведено, що для ефективно. шдготовки спортсмешв важливим е використання у формО спещально розроблених комплексов таких засобОв психОчно. регуляцп як ментальна та фОзична релаксащя з урахуванням загальних i спещальних психолопчних особливостей спортсменов окремого регюну.
Подальше дослодження в цьому напрямО мож-ливе при продовженш розробки комплексу засобОв психолопчно. подготовки спортсменОв та розши-ренням ощнки .х ефективносп за допомогою теста на визначення психотипу, рОвня тривожносп, стану нервово-м'язового апарату.
Список лгтератури
1. Сопов В.Ф. Теория и методика психологической подготовки в современном спорте. Методическое пособие/В.Ф. Сопов. - М.: Москомспорт, 2010. - 120 с.
2. Алексеев А.В. Обучение методам саморегуляции в процессе подготовки спортсменов к соревнованиям: автореф. дис. канд..пед.наук. ГЦОЛИФК. -М., 1987. . -24 с.
3. Lew Hardy. Understanding Psychological Preparation to Sport: Theory and Practice of Elite Perfoments / Lew Hardy, Graham Jones and Daniel Could. - New York:Wiley,1996. - 362p.
4. Курилко Н.Ф. Особенности психологической подготовки в игровых видах спорта / Н.Ф. Курилко//
Физическое воспитание студентов. -2010. -№6. -С. 40-43.
5. Петухов С.В. Психологическое состояние спортсменов перед основними соревнованиями / С.В. Петухов, А.Н.Несин, Р.А.Венжера, А.С.Со-сик//Педагопка, психологiя та медико-бюлопчт проблеми фiзичного виховання i спорту. -2008. -№6. -С. 204-207.
_61
6. Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте /В.Н. Платонов. - К.: Олимп. л-ра, 1997. - 584 с.
7. Alan Heary Talks. Sports Psychology for Cyclists and Triathletes /Alan Heary Talks. - Dublin: ICA,2012. - 125p.
8. Доскин В. А. Тест дифференцированной самооценки функциональных состояний / В. А. Доскин // Вопросы психологии. - 1973. - №6. - С. 141145.
