CC BY
0MEDICINE
ЗНАЧЕНИЯ ДЕЯКИХ ЙОДОВМ1СНИХ РОСЛИН ДЛЯ ПРОФ1ЛАКТИКИ ЙОДОДЕФ1ЦИТУ ТА IX АНТИБАКТЕР1АЛЬНА I ЦИТОСТАТИЧНА АКТИВН1СТЬ
к.б.н., доц. Мегалшська Г. П., Нац^ональний педагог1чнийуниверситет 1мен1 М.П. Драгоманова, Кигв, Украгна, ORCIDID: https://orcid.org/0000-0001-8662-8584
к.б.н.,проф. Страшко С. В., Нац^ональний педагог1чнийуниверситет 1мен1 М.П. Драгоманова, Кигв, Украгна, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4039-7981
к.б.н., доц. БшикЖ. I., Нацюнальний педагог1чнийуниверситет 1мен1 М.П. Драгоманова, Кигв, Украгна, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2092-5241
д.п.н., проф. Бшик В. Г., Нац^ональний педагог1чний университет 1мен1 М.П. Драгоманова, Кигв, Украгна, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6860-7728
Куць В. €., Нац^ональний педагог1чний университет 1мен1 М.П. Драгоманова, Кигв, Украгна DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/28022022/7776
ARTICLE INFO
Received: 05 January 2022 Accepted: 09 February 2022 Published: 28 February 2022
KEYWORDS
iodine deficiency, iodine-containing plants, antibacterial activity, antitumor activity, Lemna minor, Zostera marina, Laminaria saccharina, Xanthium strumarium.
ABSTRACT
One of the urgent problems of health care in Ukraine is the problem of iodine deficiency, which is solved by creating special foods. The least harmful component of this diet may be plant ingredients. Therefore, the study of plants rich in organic iodine compounds is an important task of medical botany.
The paper presents the results of the study of iodine-enriching, antibacterial and cytostatic activity of Lemna minor L., Zostera marina L., Laminaria saccharina L., Xanthium strumarium L.
It is shown that all the studied plants have an iodine-enriching effect, but the most effective is Xanthium strumarium. All studied plants showed antimicrobial activity, but no direct correlation between iodine content and antimicrobial activity was found. The antibacterial activity of Xanthium strumarium against Escherichia coli exceeds the similar effect of antibiotics such as cefazolin and ampicillin, and against Staphylococcus aureus is equal to the effect of norfloxacin. Xanthium strumarium and Lemna minor showed fungicidal activity against Candida albicans. The greatest antitumor activity is characteristic of Laminaria saccharina, Xanthium strumarium Zostera marina. The expediency of using the studied plants in the conditions of iodine deficiency is discussed.
Citation: Megainska Anna, Strashko Stanislav, Bilyk Zhanna, Bilyk Valentina, Kuts Valeriia. (2022) The Importance of Some Iodine-Containing Plants for the Prevention of Iodine Deficiency and their Antibacterial and Cytostatic Activity. World Science. 2(74). doi: 10.31435/rsglobal_ws/28022022/7776
Copyright: © 2022 Megainska Anna, Strashko Stanislav, Bilyk Zhanna, Bilyk Valentina, Kuts Valeriia. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Йодний дефщит e одшею з найбшьш актуальних проблем охорони здоров'я для бшьш шж 140 кра!н свггу [1]. У зв'язку з цим у 1983 р. був введений термш "йододефщитш захворювання", який об'еднуе bcí стани, зумовлеш впливом йодно! недостатносп на рют та розвиток оргашзму [2]. Проблема йододефщитних захворювань у всьому свт визнана актуальною у медичному, еколопчному та соцiально-економiчному аспекту оскшьки щ
захворювання визначають стан здоров'я населення, штелектуальний, освггнш та професiйний потенцiал суспiльства i мають значну розповсюдженiсть. Найбiльш несприятлиш наслiдки неcтачi йоду в opram3Mi виникають на раннiх етапах розвитку, вщ внутрiшньоутробного перiоду до статевого дозрiвання. Нестача йоду в oprarn3Mi може викликати порушення гормонально! функцп щитоподiбноl залози. На cьогоднi в Украш нараховуеться бiльше 1 млн пащенпв iз захворюваннями ЩЗ [1]. Приблизно 15 мшьйошв населення проживае в зонi украшського Полiccя (Львiвcька, Тернопiльcька, Iвано-Франкiвcька, Житомирська, Чернiгiвcька област та пiвнiч Ки1всько1). Там торф'яно-болотист грунти з вмicтом так званих гiдроcлюд, якi не утримують не тшьки йод, а i iншi кориcнi для органiзму людини мшроелеменив. Таким чином, все населення цього регюну вiдноcять до групи ризику. О^м того, 35 мiльйонiв населення, отримують воду, яка тече з полюьких регiонiв, що збiдненi йодом. Таким чином, майже 45 мшьйошв населення мае дефщит йоду - тобто все населення за винятком так званих cивашiв (пiвдень Украши мiж Чорним i Азовським морем), де рiвень йоду бiльш-менш забезпечений [2]. Виршення проблеми йододефiциту вимагае комплексного шдходу до створення спещальних продуктiв харчування. Природним, а, вщповщно, i найменш шкiдливим компонентом такого харчування можуть бути деяю рослини, як виступають джерелом йодоорганiчних сполук.
Мета: дослщити i порiвняти йодозбагачувальну, антибактерiальну, цитостатичну влаcтивоcтi таких йодовмюних рослин, як Зостера морська, Нетреба звичайна, Ряска мала та Ламiнарiя цукриста.
Матерiали i методи дослщження. Матерiали доcлiдження повiтряно-cуха сировина наступних йодовмюних рослин: Зостера морська Zostera marina L., Нетреба звичайна Xanthium strumarium L., Ряска мала Lemna minor L. та Ламiнарiя цукриста Laminaria saccharina L.
У дослщжеш були використаш таю методи:
- тест для виявлення йододефщиту. За допомогою ватних паличок наносили йодну штку на передплiччя. Якщо через добу смуги залишалися помiтнi, то йододефщит вiдcутнiй. Якщо ж смуги ледь пом^ш або !х взагалi немае, тодi органiзм вiдчувае нестачу в йодi [3].
- метод паперових дисюв (Диско-дифузшний метод) [4]. На чашки Петрi з пiдcушеним середовищем заciвали дослщжувану культуру cуцiльним газоном. Стерильним шнцетом на агар накладали паперовi диски (4-5 штук), змочеш розчином дослщжувано! рiдини на рiвнiй вiдcтанi один вщ одного. Розмiри зони гальмування росту бактерiй визначае cтупiнь чутливост мiкроорганiзмiв до даного розчину. Тест-мшрооргашзмами були: Escherihia coli (Migula 1985) Castellani and Chalmers 1919 ATCC 25922 (кишкова паличка), Proteus vulgaris Hauser, 1885 ATCC 6896 (протей вульгарний), Pseudomonas aeruginosa Schroeter 1872, Migula 1900 ATCC 9027 (синьогншна паличка), дрiжджi Candida albicans (C.P. Robin) Berkhout 1923 ATCC 885-653 (кандида бiла). Bci мiкроорганiзми були отримаш з Укра1нсько1 колекци мiкроорганiзмiв 1нституту мшробюлогп i вiруcологil iм. Д.К. Заболотного НАН Украши. [Valgas C. Screening methods to determine antibacterial activity of natural products. Brazilian Journal of Microbiology. 2007. Vol. 38. P. 369-380.]
- метод В. Б. 1ванова, та С. У. Бистрово! по визначенню цитостатично! активносп [5]. Суть методу базуеться на шпбуванш мiтозу при утворенш бiчних коренiв, при цьому рют головного кореня гальмуеться, а диференщащя клiтин тривае. Ранiше для вивчення iнгiбiторiв пролiферацil використовували проростки прчищ, кукурудзи, але у цих рослин бiчнi коренi з'являються шзно, а рicт головного кореня обумовлюеться як мiтозом, так i розтягуванням. У методi 1ванова В. Б. використовують проростки огiрка та шших рослин родини гарбузових, для яких характерний раннiй розвиток бiчних корешв. Вплив водних витяжок рослин ощнювали за змiною iнтенcивноcтi мiтотичного подшу, що проявляеться у розвитку бiчних коренiв. Автори методики запропонували замшити культуру тканини, яка е дорогим експериментальним матерiалом для визначення мгготично! активноcтi на меристематичну тканину рослин родини Гарбузовь Вих1дний розчин готували з розрахунку 5 г на 100 мл води, по^м здiйcнювали розведення вщ 50 до 450 мг/мл. 10 насшин пророщували в кожному варiантi розведення. Кожний доcлiд проводили у трикратнш повторноcтi.
Узагальнення л^ературних джерел дозволило проаналiзувати хiмiчний склад обраних лiкарcьких рослин, який представлений в таблищ 1.
Tao.THua 1. XiviiLiHHH ciKiag jocaij>KyßaHH\ pocnHH 3rigHo aiTepaTypHHx gaHux
Ha3Ba pocnuHH OcHoBHi xiMinHi KoMnoHeHTH cupoBHHH [6,7,8,9,10]
Lemna minor L. ^naBoHoigu, aHTouiaHH, MiKpo- i MaKpoeneMeHTH- Hog (3,5%), KanbuiH, ^oc^op, MarHiH, Ko6anbT, 6poM, Migb, THTaH, MapraHeub, HiKenb, uuHK, BaHagiH to^o. y BucymeHoMy Buraagi MicTHTb 2-4 % npoTeiHy. 38% 6inKa, 5% ^upiB, 17-23% KniTKoBHHH [E.B. KnuMoBa, 20151.
Zostera marina L. $eHonu, 40-45% 6inKiB, go 10% ^upiB, 30-35% ByraeBogiB, MiKpo-Ta MaKpoeneMeHTH - Hog (2,5%), 6poM, cipKoBogeHb, Ko6anbT, 3ani3o; 3ocTepiH, BiTaMiH B, KapoTHH, acKop6iHoBa KucnoTa, nonicaxapug-$yKoHgaK [EoHgap H.n., 2019].
Laminaria saccharina L. y cyxiH Maci e coni anbriHoBoi khc.oth (go 25 %) naMiHapuH (go 20 %), MaHiT (go 30 % ), KniTKoBHHa (5—6 %), 6inKoBi penoBHHH (6nu3bKo 9 % ), BiTaMiHH (A, B, B1, B2, C i D), MaKpo-i MiKpoeneMeHTH - Hog (2,7—3%), 6poM, KaniH, HaTpiH, KanbuiH, MapraHeub, Migb, Ko6anbT, 6op i Mum'aK [EoHgap H.n., 2019].
Xanthium strumarium L. anKanoigu, raiKo3ug KcaHTocTpyMapuH, acKop6iHoBa KucnoTa, canoHiHH, ByraeBogu, ^ap6yBanbHi penoBHHH, 4,2% Hogy [BnaguMupoBa I.M., 2015]..
BignoBigHo go Ta6nuui 1, Bei BH^e nepemnem pocnuHH MaroTb bhcokhH BMicr Hogy, ^o 3yM0BH.0 i'x o6paHHa aK o6'eKTy gocnig^eHHa.
3a .iTepaTypHHMH gaHHMH naMmapia цyкpнcтa e He iume xapnoBoro pocnuHoro a i niKapcbKoro. Bhcokhh BMicT b HiH Hogy e nepegyMoBoro BHKopHcraHHa uiei pocnuHH gna niKyBaHHa rinepTHpeo3y, .erKux ^opM 6a3egoBoi xBopo6u, npo^inaKTHKH eHgeMiHHoro 3o6y H arepocKnepo3y. HaMmapia цyкpнcтa e^eKTHBHa npu .iKyBaHHi xpomnHHx aTOHiHHHx 3anopiB, emepoKomTiB i npoKTHTiB. nocna6nrorona gia naMrnapii 3yMoB.eHa 3gaTHicTro nomcaxapugiB Ha6yxaTH. 36inbmyronH cBiH o6'eM, bohh nogpa3HroroTb peuemopu cnrooBoi o6o.ohkh KumenHHKy i cnpuaroTb Horo cnopo^HeHHro [9].
BignoBigHo go .iTepaTypHux gaHux 3ocTepa Ma.o Bigpi3HaeTbca Big naMrnapii 3a cboim xiMinHHM cK.agoM. npoTe b 3ocTepi 6i.bme 6i.Ka, ^upy i ByraeBogiB y nopiBHaHHi 3 rnmuMH bojhhmh poc.HHaMH. 3a KinbKicrro Hogy 3ocrepa nocigae gpyre мicцe nicna naMrnapii. BugineHuH 3 3ocTepu neKTHH-3ocTepuH Bonogie ymKanbHHMH cop6yronHMH BnacTHBocraMH. BcraHoBneHo, ^o 3ocTepuH nocunroe HaKonu^eHHa y cene3rnui TBapuH iMyHHux KniTHH, ^o gae nigcraBy po3raagaTH 3ocTepuH aK iMyHoMogynaTop [7].
3a niTepaTypHHMH gaHHMH [6] pacKa Mae aнтнкaнцepoгeннy giro. TaKo^ Ii BHKopucTOByroTb gna niKyBaHHa 3ananbHux npoцeciв y BepxHix guxanbHux mnaxax, npu peBMaTH3Mi, npu acrni. CnupToBHH eKcTpaKT pacKH Bucrynae ^apo3HH^yBanbHHM Ta KpoBocnuHHHM 3aco6oM. 3aBgaKH cenoriHmH i npoTroananbrnH gii pacKH ii BHKopucTOByroTb npu niKyBaHHi 3axBoproBaHb HupoK. 3oBHimHe BHKopHcraHHa pacKH gouinbHo npu ncopia3i Ta HeHpogepMiri.
HiTepaTypm gaHi cBignaTb [10, 11], ^o HeTpe6a 3BunaHHa BHKopHcTOByeTbca npu 3axBoproBaHHax ^HTonogi6Hoi 3ano3H aK HapogHuH 3aci6 Ta Mae cunbm aHTucenTH^Hi BnacraBocTi. CiK Ta BigBap ujei' pocnuHH n'roTb npu acTMi, cna3Max Ta npu reMopoi. BigBap TaKo^ BHKopucToByroTb gna niKyBaHHa gH3eHTepii. ^k 3oBHimHiH 3aci6 HeTpe6y 3BHHaÖHy BHKopucToByroTb npu Ha6paKax ropna Ta 3axBoproBaHHax mKipu.
Pe3y^bTaTH gocmg^eHHH Ta ix o6roBopeHHH.
flna BH3HaneHHa Hogoз6aгaнyвa.bнoi ^yHKuii gocnig^yBaHux pocnuH npoBogunu eKcnepuMemr 3 BHKopucTaHHaM naro 3 mKapcbKoi chpobhhh nig KomponeM TecTy Ha Hogoge^iuuT. B gocnig^em npuHManu y^acTb 50 pecnoHgeHTiB, y aKux cnocTepiraBca Hogoge^iuuT. PecnoHgeHTaMH 6ynu crygeHTH Hny iMeHi M.n. flparoMaHoBa ogHoro BiKy Ta ogHaKoBHM craHoM 3gopoB'a. 40 oci6 3 öogoge^iuHTOM npuHManu naö 3 gocnig^yBaHux pocnuH npoTaroM 2-3 th^hIb, 10 oci6 nepe6yBanu y KoHTponbHiH rpyni. Pe3ynbTaTH eKcnepuMemry npegcTaBneHi b Ta6nuuax 2, 3, 4, 5, 6.
Таблиця 2. Група «Контроль»
Респондент Залежшсть йододефщиту ввд тривалосп прийому чаю
Дщ
I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII XIII XIV XV
Респондент 1
Респондент 2
Респондент 3
Респондент 4
Респондент 5
Респондент 6
Респондент 7
Респондент 8
Респондент 9
Респондент10
Умовш позначення: "-" - йододефiцит; "+" - норма йоду в органiзмi
Bei 15 дшв експерименту йододефiцит в контрольнш rpyni зберiгався.
Таблиця 3. Результати подолання йододефщиту внаслiдок вживання чаю з Zostera marina L.
Пр1звище Залежшсть йододефщиту ввд тривалосп прийому чаю
Дш
I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII
Респондент 1 - - - - - - - - - + + +
Респондент 2 - - - - - - - - - - + +
Респондент 3 - - - - - - - - - - + +
Респондент 4 - - - - - - - - + + + +
Респондент 5 - - - - - - - - + + + +
Респондент 6 - - - - - - - - - - + +
Респондент 7 - - - - - - - + + + + +
Респондент 8 - - - - - - - - - + + +
Респондент 9 - - - - - - - - - + + +
Респондент 10 - - - - - - - - - - - +
Пюля вживання чаю з зостери, йододефщит зникав на 9-12 день. В той час як в груш «Контроль» йододефщит збер^ався.
Таблиця 4. Результати подолання йододефщиту внаслщок вживання чаю з Lemna minor L.
Пр1звище Залежшсть йододефщиту ввд тривалосп прийому чаю
Дт
I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII XIII XIV XV
Респондент 1 +
Респондент 2 + + +
Респондент 3 + + + +
Респондент 4 +
Респондент 5 + + +
Респондент 6 + + + + + - +
Респондент 7 +
Респондент 8 + + +
Респондент 9 + + + +
Респондент 10 + + + + + + +
Як свщчать результати представлеш в табл. 4, шсля вживання чаю з ряски, йододефщит зникав частково на 14 добу.
Таблиця 5. Результати подолання йододефщиту внаслщок вживання чаю з Laminaria saccharina L.
Пр1звище Залежшсть йододефщиту вщ тривалосп прийому чаю
Дн1
I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII XIII XIV XV
Респондент 1 + +
Респондент 2 +
Респондент 3 +
Респондент 4 +
Респондент 5 + + +
Респондент 6 + - - +
Респондент 7 +
Респондент 8 + + +
Респондент 9 + + + + +
Респондент 10 + +
Зпдно даних представлених в табл. 5, чай з ламшари цукристо! нiвелював йододефiцит на 12-14 добу.
Таблиця 6. Результати подолання йододефщиту внаслщок вживання чаю з Xanthium strumarium L.
Пр1звище Залежшсть йододефщиту вщ тривалосп прийому чаю Xanthium strumarium L.
Дн1
I II III IV V VI VII VIII IX X XI
Респондент 1 - - - - - - - - - + +
Респондент 2 - - - - - - - - + + +
Респондент 3 - - - - - - - - + + +
Респондент 4 - - - - - - - - - + +
Респондент 5 - - - - - - - - + + +
Респондент 6 - - - - - - - - - + +
Респондент 7 - - - - - - - - - - +
Респондент 8 - - - - - - - - + + +
Респондент 9 - - - - - - - - - - +
Респондент 10 - - - - - - - - + + +
Як свщчать представлеш в табл. 6 даш, йододефщит тд дieю чаю з нетреби звичайно! зникав у основно! групи pеспондентiв на 10 - 11 добу.
Поpiвняльнi даш, представлеш в таблицях 3,4,5,6 дозволяють зробити висновок, що всi дослщжуваш рослини допомагають подолати йододефiцит. Якщо оцiнювати ефективнiсть за часом подолання йододефщиту, то можна стверджувати, що найбшьш ефективним засобом боротьби з йододефщитом виступае нетреба звичайна. Ряска, зостера i ламiнаpiя долають йододефщит приблизно з однаковою ефективнiстю.
За характером ди на мiкpооpганiзми йод належить до групи окиснювачiв (хлор, пероксид водню, перманганат калiю), яю широко використовують для дезшфекцп питно! води та в медицинi. За хiмiчним складом всi композитнi засоби, ддачою речовиною яких виступае хлор, йод та бром називають галощовмюш. Оскшьки робота щитоподiбноl залози впливае на iмунiтет людини, при наявносп йододефiциту можливе виникнення piзноманiтних шфекцшних захворювань.
Згiдно лiтеpатуpних даних [8] причиною антимшробно! активностi е хiмiчна будова деяких речовин, що входять до складу рослин або тих, що утворюються у рослиш iз речовин -попередниюв. До хiмiчних речовин з антибактеpiальною активнiстю можна вщнести каpбоновi та фенол каpбоновi кислоти, флавоно!ди, хлоpофiл, вiтамiни, ефipнi олп, фiтонциди та алкало!ди. Об'екти нашого дослiдження - йодовмiснi рослини. Наступним етапом нашого експерименту було вивчення антибактеpiального ефекту дослiджуваних рослин.
Ta6nHua 7. AHTu6aKTepianbHa aKTHBHicTb gocnig'/KyBaHMx HogoBMicHux pocnHH
TecTOBi MiKpoopraHi3MH 3oHa fli3icy (mm)
Bug pocnuHHoi cupoBHHH
3ocTepa MopcbKa (Zostera marina) HeTpe6a 3BnnaHHa (Xanthium strumarium) HaMiHapia uyKpucTa (Laminaria saccharina) PacKa Mana (Lemna minor L.)
(Escherichia coli) KumKoBa nann^Ka 11+0,4 29,8+1,1 7,2+0,4 12,2+0,3
Staphylococcus aureus (Cra^inoKoK 3o.othcthH) 12+0,5 20+1,3 7,2+0,6 9,6+0,7
Proteus vulgaris (npoTeH BynbrapHuH) 11+0,8 11,1+0,7 - 8,8+0,4
Pseudomonas aeruginosa (CuHborHiHHa nann^Ka) 14,4+1,1 13,4+1,2 11+0,9 10,8+0,6
Candida albicans (KaHguga 6iniroHa) - 8+0,9 7,2+1,1 11,1+0,7
^k cBignaTb npegcraBnem b Ta6n. 7 gaHi, HaH6inbmuH aHTu6aKTepianbHHH e^eKT BuaBuna HeTpe6a 3BHnaHHa BigHocHo KumKoBoi nanuHKH (3oHa ranbMyBaHHa 29,8 mm). 3rigHo niTepaTypHux gaHux [4] TaKy amrfaKTepianbHy aKTHBHicrb MaroTb aHTu6ioTHKH ue^oTeTaH, ue^oKcuTaH, Kap6eHeuuniH, ue$a3omH, aMnuuuniH.
Ua ^ pocnuHa Mae HaHBH^y nporacTa^inoKoKoBy aKTHBHicrb (3oHa ranbMyBaHHa 20 mm). 3rigHo niTepaTypHux gaHux [4] ueH e^eKT BignoBigae gii' oKcauunrny, ue^oTeTaHy, Hop^noKcauuHy, reHTaMiuuHy, KaHaMiuuHy. HaHMeHma amrfaKTepianbHa aKTHBHicrb cnocrepiranaca no BigHomeHHro go Bcix TecToBHx MiKpoopraHi3MiB 3 6oKy BogHoro HacToro naMrnapii uyKpHcroi.
BojhhH eKcTpaKT 3ocrepu MopcbKoi bh^bhb noMipHy aHTu6aKTepianbHy aKTHBHicrb BigHocHo cuHborHiHHoi nanuHKH, cra^inoKoKy, npoTea 3BunaHHoro Ta KumKoBoi nanuHKH.
BuTa^Ka 3 PacKH Manoi Te^ BuaBuna He3HanHuH amrfaKTepianbHuH e^eKT BigHocHo KumKoBoi nanuHKH, cTa^inoKoKa 3onoTHcToro Ta cuHborrnHHoi nanuHKH.
OyHriuugHa aKTHBHicrb BigHocHo KaHgugu 6inironoi cnocrepiranaca 3 6oKy PacKH Manoi Ta HeTpe6u 3BHnaHHoi (3oHa ranbMyBaHHa - 11 mm.) TaKuH xapaKTep ^yHriuugHoi aKTHBHocTi Mo»e 6yTH noB'a3aHuH 3 bhcokhm BMicToM Migi b cupoBum HeTpe6u 3BHnaHHoi Ta pacKH Manoi.
Pi3Huua b aHTH6aKTepianbHiH aKTHBHocTi gocnig^yBaHux pocnuH Mo»e 6yru noB'a3aHa 3
xiMinHHM cKnagoM niKapcbKoi penoBHHH uux pocnuH. 3a gaHHMH npegcraBneHHMH b Ta6n. 1,
HaH6inbmuH BMicT Hogy xapaKTepHuH gna cupoBHHH HeTpe6u 3BHnaHHoi, hhm Mo^Ha noacHHTH ii HaH6inbmy aHTu6aKTepianbHy aKTHBHicrb. B toH ^e nac npaMoi Kopenauii Mm KinbKicrro Hogy b cupoBuHi Ta ii aHTu6aKTepianbHoro aKTuBHicTro BuaBneHo He 6yno. B TanoMi naMiHapii BucoKuH BMicT Hogy, a amrfaKTepianbHa aKTHBHicrb HH3bKa. Pe3ynbTaTH eKcnepuMemy go3BonaroTb cTBepg^yBaTH, ^o amrfaKTepia^bm BnacrHBocTi 3ane^aTb Big Bcboro KoMnneKcy btophhhhx MeTa6oniTiB, BK^ronaronu i Hogoopramnm cnonyKH. Hami gaHi cniBnagaroTb 3 gaHHMH [10], ctocobho ^yHriuugHoi aKTHBHocri HeTpe6u 3BH^aHHoi, aKy 3a niTepaTypHHMH gaHHMH BHKopucTOByroTb gna niKyBaHHa rpu6KoBux 3axBoproBaHb mKipu.
BhcokhH BMicT Hogy (3%) xapaKTepHuH gna 3ocTepu, pacKH Ta naMrnapii, aKi Te^ bh^bh^h noMipHy aHTH6aKTepianbHy aKTHBHicTb, ^o Mo®e 6yru acouiHoBaHa 3 giero aHTu6ioTHKa pi^aMniuuHy (3oHa ranbMyBaHHa KumKoBoi nanu^KH 8-10 mm). HacrynHHM eTanoM eKcnepHMemry 6yno BHBneHHa uuTocTaTHHHoi aKTHBHocri HogoBMicHux pocnuH. Pe3ynbTaTH BnnuBy bojhhx eKcTpaKTiB gocnig^yBaHux pocnuH Ha MiTOTHHHuH nogin (uHTocraTH^Ha aKTHBHicTb) KniTHH npegcraBnem b Ta6nuuax 8, 9, 10, 11.
Таблиця 8. Показники цитостатично! активносп екстрату Нетреби Звичайно! (Xanthium
strumarium L.)
Концентращя дослвджувано!' Юльшсть б1чних Вщсоткове ввдношення до Довжина головного
витяжки (мг/мл) корешв (шт) контролю (%) кореня (мм)
0 (контроль) 20,4 ± 2,1 100 128,4 ± 1,2
50 15,8 ± 1,8 77,5 75,3 ± 1,6
100 6,7 ± 1,1 32,8 22 ± 1,3
150 6,9 ± 0,7 33,8 31,3 ± 1,1
200 2,3 ± 0,3 11,3 6,6 ± 0,5
250 - 0 -
300 - 0 -
350 - 0 -
400 - 0 -
450 - 0 -
Таблиця 9. Показники цитостатично! активност екстрату Ряски мало! (Lemna minor L.)
Концентращя дослщжувано!' витяжки (мг/мл) Юльшсть б1чних корешв (шт.) Вщсоткове ввдношення до контролю (%) Довжина головного кореня (мм)
0 (контроль) 19,3±3,1 100 90,7±4,7
50 21,42±2,7 110,9 101,14±4,1
100 18,0±2,9 93,3 88,33±5,6
150 15±3,8 77,7 69±4,2
200 13,8±4,5 71,5 61,8±5,1
250 21,16±3,8 109,8 83,8±2,9
300 14,8±3,1 76,7 73,32±4,8
350 12±2,6 62,2 60,0±5,1
400 15,38±2,9 79,8 54,16±5,7
Таблиця 10. Показники цитостатично! активносп екстрату Ламмарп (Laminaria saccharina L.)
Концентращя дослщжувано!' витяжки (мг/мл) Кшьшсть б1чних корешв (шт.) Ввдсоткове вщношення до контролю (%) Довжина головного кореня (мм)
0 (контроль) 21,5 ± 3,2 100 112,3 ± 5,4
50 16,1 ± 2,1 74,9 67,6 ± 3,2
100 11,8 ± 4,5 54,9 29 ± 2,5
150 - 0 16,6 ± 1,9
200 3,8 ± 1,8 17,7 22 ± 2,3
250 - 0 7 ± 1,6
300 - 0 3,3 ± 1,2
350 - 0 -
400 - 0 -
450 - 0 -
Таблиця 11. Показники цитостатично! активносп екстрату Зостери морсько!' (Zostera
marina L.)
Концентращя дослвджувано!' витяжки (мг/мл) Юльшсть б1чних корешв (шт.) Ввдсоткове вщношення до контролю (%) Довжина головного кореня (мм)
0 (контроль) 39,3 ± 2,6 100 11,1 ± 2,1
50 36,3 ± 2,4 92,4 11,25 ± 1,9
100 24,4 ± 1,9 62,1 11,8 ± 1,6
150 18,4 ± 1,6 46,8 8 ± 1,3
200 16,4 ± 1,7 41,7 8,15 ± 1,5
,250 7,7 ± 1,4 19,6 4,25 ± 1,6
300 5,9 ± 1,9 15 3,65 ± 1,9
350 2,7 ± 1,5 6,9 1,9 ± 0,6
400 3,3 ± 1,2 8,4 1,7 ± 0,7
450 1,1 ± 0,6 2,8 1,55 ± 0,6
Оцшити протипухлинний ефект дослщжуваних рослин можна двома шляхами. Перший шлях, - порiвняти концентраций за яких екстракт повшстю пригнiчуe мiтоз, - тобто крива на рис.1 перетинае абсцису. Вщповщно до цього способу найбiльш активними цитостатиками виступають ламiнарiя цукриста та нетреба звичайна. Зостера морська також штенсивно пригшчуе мiтотичний подiл кл^ин перициклу, але нульового значення показник кшькосп бiчних коренiв не досягае в iнтервалi дослiджуваних концентрацiй.
Для порiвняння iнтенсивностi впливу водних екстракпв рослин на мiтотичний подiл рядом авторiв [12] було запропоновано проводити лiнiю тренду на графiку залежност кiлькостi бiчних коренiв проросткiв опрка вiд концентраци дослiджуваного екстракту та обчислювати рiвняння вщповщно! прямо!. В зазначеному рiвняннi, загальний вигляд якого Y = Кх+Ь, показник К - це тангенс кута нахилу прямо! тренда до вю ОХ. Цей коефщент може характеризувати iнтенсивнiсть iнгiбування або стимуляци мiтотично! активностi з боку дослщжуваного екстракту. Порiвняти цитостатичну ефектившсть дослiджуваних рослин можна, використовуючи графши на рис.1.
Рис.1. Цитостатична активность досл1джуванихрослин.
Використовуючи цей спошб в наших дослщженнях можна стверджувати, що нетреба звичайна та ламiнарiя цукриста пригнiчують ростовi процеси з однаковою iнтенсивнiстю. Коефiцiент гальмування м^озу в залежностi вiд концентрацi! для ламшари - 0,2081, а для нетреби - 0,2084, - однаковi до третього знаку.
1нтенсивнють пригшчення подiлу клiтин в залежностi вщ концентрацi! робочо! речовини найбiльшою виявилась у зостери морсько!, - коефщент - 0,225. В той же час треба вщм^ити, що значення вшх трьох показникiв однаковi на рiвнi десятих i вiдрiзняються на рiвнi сотих частин вiд одинищ. Ряска при малих концентрацiях мае стимулювальний ефект. При концентрацi! бшьше 300 мг/мл ряска поводить себе як слабкий шпб™р пролiферацi!. Коефщент пригнiчення ростових процесiв в залежност вiд концентрацi! екстракта ряски -0,0856, - тобто ряска виступае слабким шпбггором пролiферацi! навiть при великих концентращях. При цьому простежуеться пряма корелящя мiж вмiстом йоду в сировиш та iнтенсивнiстю гальмування ростових процешв.
Висновки:
1. Аналiз лiтературних джерел дозволив визначити чотири види рослин з вмiстом йоду в межах 2-3,8%, яю використовуються як в харчовiй галузi, так i як лiкарськi рослини в офщшнш та народнiй медицинi. Перспективним для боротьби з йододифщитом можуть бути, - нетреба звичайна, зостера морська, ламiнарiя цукриста та ряска мала. Експеримент по вивченню йодозбагачувально! ефективностi дослiджуваних рослин свiдчить, що вс дослiджуванi рослини допомагають подолати йододефщит, але найбiльшою ефективнiстю володiе Нетреба звичайна.
2. Всi дослщжуваш рослини володiють антимiкробною активнiстю, але прямо! кореляци мiж вмiстом йоду та антимшробною активнiстю не виявлено. Антибактерiальна активнiсть
нетреби звичайно! вщносно кишково! палички перевищуе аналопчний вплив таких антибiотикiв як цефазолш i ампiцилiн, а вiдносно стафшокока золотистого дорiвнюe ефекту норфлоксацину, гентамщину, канамiцину.
3. Фунгiцидна активнiсть вщносно кандиди бiло! спостерiгаeться з боку ряски мало! та нетреби звичайно!, що корелюе з вмютом мда в сировинi цих рослин.
4. Найбшьшу цитостатичну активнiсть виявили ламiнарiя цукриста, нетреба звичайна та зостера морська. При цьому штенсивнють гальмiвного ефекту в залежностi вiд концентраци екстракту найбiльша у зостери морсько!.
5. Результати дослiдження дозволяють обговорювати питання доцiльностi створення фiтокомпозицiй з йодовмюних рослин в умовах йододефщиту.
Л1ТЕРАТУРА
1. Kravchenko, V. (2014), "Medichni problemi yododefitsitu ta protidiya yodozalezhnim zakhvoryuvannyam," Endokrinologiya, 19, 4, 312. http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20& S21 STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21 STR=enkrl_2014_19_4_74
2. Tronko, M.D., Polumbrik, M.O., Kravchenko, V.I., Balon Ya.G. (2011), "Naukovi aspekti virishennya problemi yododefitsitu u naselennya Ukrayni," Endokrinologiya, 14, 2, 189 - 199.
3. http://rakitnoe. crb. belzdrav. ua/.
4. Labinskoy, A. S., Volinoy, E. G. (2008), Rukovodstvo po meditsinskoy mikrobiologii. Obshchaya i sanitarnaya mikrobiologiya. Kniga I. Moskva, Izdatelstvo BINOM
5. Ivanov, V.B. (2011), "Ispolzovaniye korney kak test-obyektov dlya otsenki biologicheskogo deystviya khimicheskikh soyedineniy," Fiziologiya rasteniy, 58,6, 944 - 952. https://www.elibrary.ru/item.asp?id=17056859
6. Klimova, E.V. (2015), "Issledovaniye khimicheskogo sostava ryaski maloy (Lemna minor) i perespektivy ispolzovaniya v pishchevoy promyshlennosti," Nauchnyye osnovy pishchevykh tekhnologiy, 6, 35, 3-7. http://library.oreluniver.ru/polnotekst/IzvestiyaOrelGTU/TiTIPP_2015_6.pdf
7. Popova, N.V., Litvinenko, V.I., Dikhtyarov, S.I., Kisil, O.P., Glyapa, K.L. (2013), "Analiz vmistu yodu v morskiy travi Zostera marina," Fitoterapiya , 1, 61-64. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fch_2013_1_17
8. Garna, S.V., Vladimirova, I.M., Burd, N.B. (2016). Suchasna fitoterapiya: navch. posib. Kharkiv, Drukarnya Madrid
9. Bondar, N.P., Gubenya, V.O., Sharan, L.O., Gerashchenko, O.V. (2019), "Vikoristannya laminari!' u tekhnologii m'yasnikh kotlet. zbagachenikh yodom," Molodiy vcheniy, 1, 65, 184 - 187.
10. Vladimirova, I.M. (2012), "Viznachennya tropanovikh alkaloydiv u travi netrebi zvichaynoy," Farmatsevtichniy chasopis, 4. 84 - 86. http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2019/1/41.pdf
11. Khimiy, R.M., Oproshanska, T.V., Khvorost, O.P. (2011), "Aspekti farmakognostichnogo doslidzhennya travi netrebi zvichaynoy," Ukraynskiy medichniy almanakh 14, 4, 210 -215. 94.44.242.25/cgi-bin/Webirbis3/cgiirbis_64.exe?LNG=&C21COM=S&I21DBN=ZK&P21DBN=ZK&S21FMT=briefwebr& S21ALL=<>A%3DВладимирова,%20Lo/o20М.o/o40<>&Z21ГО=&S21 SRW=TIPVID&S21 SRD=&S21 S TN=1&S21REF=10&S21CNR=20
12. Megalinska, G.P., Panchuk, O.V., Strashko, S.V., Danilenko, Y.V. (2020), "Korelyatsiya mizh fitotoksichnistyu viboru roslini - zhivitelya," World science, 2, 54, 1, 20 -24. https://media.neliti.com/media/publications/320145-%D0%BA%D0%BE%D 1 %80%D0%B5%D0%BB%D 1 %8F%D 1 %86%D 1 %96%D 1 %8F-%D0%BC%D1%96%D0%B6-
%D 1 %84%D 1 %96%D 1 %82%D0%BE%D 1 %82%D0%BE%D0%BA%D 1 %81 %D0%B 8%D 1 %87%D0%BD% D1 %96%D 1 %81 %D 1 %82%D 1 %8E-viscum-alb-8ffc9de9 .pdf
