CC BY
33
Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. 2010. № 918 УДК: 611.08: 616.441-006.6+006.55
ЗНАЧЕННЯ МАРКЕРІВ АПОПТОЗУ ТА КЛІТИННОЇ ПРОЛІФЕРАЦІЇ В ПАПІЛЯРНИХ МІКРОКАРЦПНОМАХ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ
О. В. Мужичук1, Н. І. Афанасьева2, В. В. Мужичук1, В. І. Старіков1, Ю. О. Вінник4, В. В. Михаліцин4
1 Харківський національний медичний університет, Україна
2 ДУ «Інститут медичної радіології імені С. П. Григор’єва АМН України», Україна
3 Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна
4 Харківський обласний клінічний онкологічний центр, Україна
Досліджено 76 зразків тканини папілярного раку щитоподібної залози (ЩЗ). В 11 з них встановлено наявність папілярної мікрокарциноми. У зрізах вивчали експресію р53, р21ШАР1/СІР1, рбЗ та Кі-67. Проводили порівняння експресії зазначених маркерів в пухлинній та параканкрозній тканинах при мікрокарциномах в порівнянні з пухлинами більш великого розміру. Встановлено, що за рівнем експресії гену основного контролю - р53 та індексу проліферативної активності, а отже, і швидкості росту, папілярні мікрокарциноми не відрізняються в кращій бік від пухлин більш великого розміру. Експресія маркерів проліферації та апоптозу в доброякіснозміненій параканкрозній тканині, що оточувала папілярні мікрокарциноми, мала сходні риси з показниками експресії маркерів в пухлинній тканині як мікрокарцином, так і «великого» раку, що може свідчити про виникнення злоякісної пухлини саме з доброякісно змінених утворень.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: рак щитоподібної залози, мікрокарцинома, маркери р53, р2і"'АИ/арі! рбЗ, Кі-67
ЗНАЧЕНИЕ МАРКЕРОВ АПОПТОЗА И КЛЕТОЧНОЙ ПРОЛИФЕРАЦИИ В ПАПИЛЛЯРНЫХ МИКРОКАРЦИНОМАХ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ
А. В. Мужичу^, Н. И. Афанасьева2, В. В. Мужичук В. И. Стариков1, Ю. А. Винник*, В. В. Михалицын4
1 Харьковский национальный медицинский університет, Украина
2 ГУ «Институт медицинской радиологии имени С. П. Григорьева АМН Украины», Украина
3 Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, Украина
4 Харьковский областной клинический онкологический центр, Украина
Исследовано 76 образцов ткани папиллярного рака щитовидной железы. В 11 из них установлено наличие папиллярной микрокарциномы. В срезах изучали экспрессию р53, p21WAFl/CIl, рбЗ и Ki-67. Проводили сравнение экспрессии указанных маркеров в опухолевой и параканкрозной тканях при микрокарциномах в сравнении с опухолями большего размера. Установлено, что по уровню экспрессии гена основного контроля - р53 и индекса пролиферативной активности, и следовательно скорости роста, папиллярные микрокарциномы не отличаются в лучшую сторону от опухолей большего размера. Экспрессия маркеров пролиферации и апоптоза в доброкачественноизмененной параканкрозной ткани, окружавшей папиллярные микрокарциномы имела сходные черты с показателями экспрессии маркеров в опухолевой ткани как микрокарцином, так и «большего» рака, что может свидетельствовать о возникновении злокачественной опухоли именно из доброкачественно измененных образований.
КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: рак щитовидной железы, маркеры р53, p2iWAF1/cn>1j рбЗ, Ki-67
SIGNIFICANCE OF APOPTOSIS AND CELL PROLIFERATION MARKERS IN THYROID PAPILLARY MICROCARCINOMA
A. V. Muzhichuk1, N. I. Afanaseva2, V. V. Muzhichuk3, V. I. Starikov1, Y. A. Vinnik4, V. V. Mihalitsyn4
1 Kharkiv National Medical University, Ukraine
2 S. P. Grigoriev Institute for medical radiology academy of medical science of Ukraine, Ukraine
3 V. N. Karazin Kharkov national university, Ukraine
4 Kharkiv regional oncology clinic, Ukraine
76 samples of removed thyroid gland tissue were studied. In 11 of them thyroid microcarcinoma was diagnosed. We analyzed the results of immunohistochemical staining for p53, p21WAFl/CIPl and p63. We compared the expression of these markers in microcarcinoma and paratumor tissues in comparison with
© Мужичук О. В., Афанасьева Н. /., Мужичук В. В.,
Стартов В. /., ВтникЮ. О., Михалщин В. В., 2010
tumors of larger size. Established that expression level of the main control gene (p53), proliferative activity index (Ki-67), in papillary microcarcinoma not differ for the better from larger size tumors. Proliferation and apoptosis markers expression in benign paratumor microcarcinoma tissue, had similarities with indicators of markers expression as in microcarcinomas tumor or in "large" cancer. This may indicate the occurrence of a malignant tumor growth from benign tumors.
KEY WORDS: thyroid microcarcinoma, markers p53, p2iWAF1/CIP1j p63
Найбільш поширеною злоякісною пухлиною ендокринної системи є тиреоїдний рак. Серед усіх його гістологічних варіантів переважають його диференційовані варіанти -папілярний та фолікулярний [1,2].
Захворюваність на рак щитоподібної залози (ЩЗ) в Україні постійно зростає. В теперішній час доля цього захворювання складає близько 1,5-2% від усіх злоякісних новоутворів [3].
Велика увага приділяється проблемі виникнення злоякісних пухлин. Пухлинна трансформація та подальша її прогресія пов’язана з пригніченням апоптозу та активацією проліферації [4]. Важливу роль у регулюванні клітинного циклу і, як наслідок, проліферативної активності, відіграють гени р53 (супресор пухлинного росту), р2і№АР1/СІР1 _ низькомолекулярний інгібітор циклін-залежних кіназ з сімейства СІР/КІР, рбЗ -гомолог р53, що є конкурентом р53 та має проканцерогенну дію [5-7].
Звертаючи увагу на те, що розвиток диференційованої пухлини триває певний період часу, для з’ясування етапів тиреоїдного канцерогенезу, експресію маркерів проліферації та апоптозу доцільно вивчати в пухлинах малого розміру - мікрокарциномах.
У відповідності до класифікації ВООЗ, мікрокарциномою ЩЗ вважають рак, класифікований як папілярний, з найбільшим діаметром 10 мм або менше [8]. Частість діагностики такого прихованого раку при аутопсії коливається за різними даними від 5-10 % до 36 % випадків [8, 9] і навіть до 48% серед оперованих хворих на тиреоїдний рак [10]. Аутопсійні дослідження свідчать про низьку агресивність даного виду раку. Також сповіщають про низьку смертність і малу кількість локальних рецидивів за тиреоїдної мікрокарциноми [11]. Не дивлячись на неагресивний з першого погляду перебіг захворювання, мікрокарцинома часто характеризується мультифокальним ростом та супроводжується рецидивами при нерадикальному хірургічному лікуванні [10, 12].
Виходячи з цього, нами було вивчено ряд
проліферативної активності за рівнем Кі-67) в пухлинній тканині папілярних мікрокар-цином у порівнянні з пухлинами «більшого»
розміру, та в оточуючій їх параканкрозній тканини.
Мета роботи: оцінити експресію біомо-лекулярних маркерів р53, p21w 1 пи, рбЗ та Кі-67 в пухлинній та параканкрозній тканинах тиреоїдних мікрокарцином.
Робота виконана в рамках НДР «Вивчення особливостей клінічного перебігу тиреоїдного раку на тлі доброякісної тиреоїдної патології та її вплив на розвиток раку щитоподібної залози» (ОК № 0301U000169), та «Визначити роль та місце радіойодотерапії в протипухлинному лікуванні тиреоїдної мікрокарциноми для підвищення його ефективності» (№ 0109U00060).
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
Досліджено гістологічні препарати 76 хворих на папілярний рак ЩЗ. В 11 випадках діагностовано папілярну мікро-карциному. У решти 65 хворих встановлено наявність папілярного раку «більшого» розміру, а саме: Tj - у 28; Т2 - у 34; Т3- у 3. Видалену тканину фіксували у 10,0% розчині нейтрального забуференого формаліну. Гістологічні зрізи товщиною 4-5 мкм забарвлювали гематоксиліном та еозином.
Імуногістохімічне виявлення р53, р21'' н пи. рбЗ та маркера проліферації Кі-67 проводили на депарафінірованих зрізах товщиною 4-5 мкм, із попередним демаскуванням антигену у цитратному буфері (pH 6,0) у мікрохвильовій печі протягом 10 хв. Для візуалізації продуктів реакції застосовували систему En Vision (Dako Cytomation). В якості первинних антитіл використовували моноклональні антитіла до p21wafi/cipi (клон SXU8)5 р5з (клон DO-7),
рбЗ (клон 4А 4 ). Інкубацію з первинними антитілами проводили протягом 18 годин. Ідентифікація реакції проводилась за допомогою хромогену 3,3’=діамінобензидин тетрахлоріду (DAB, Dako Cytomation). Зрізи контрастували за допомогою гематоксилина Майера. Оцінку результатів імуногісто-хімічного забарвлення проводили за допомогою світлового мікроскопа (збільшення ХІ250, масляна імерсія). Результати імуно-гістохімічних реакцій оцінювали шляхом підрахунку відсотка позитивнозабарвлених
клітин (індекс мітки ІМ) із різною інтенсивністю, яку оцінювали візуально. У кожному випадку аналізували від 800 до 1000 епітеліальних клітин. Отримані дані оцінювали за такими параметрами: для р53 ІМ<10,0% - низький рівень експресії,
10,0%<ІМ<30,0% - високий рівень, ІМ>30,0%-гіперекспресія; для р2і'ЛЛ 1 пи ІМ<7,0% -низький рівень експресії, 7,0%<ІМ<15,0% -високий рівень, ІМ>15,0%- гіперекспресія Проліферативний потенціал (індекс проліферації) визначали при підрахунку кількості клітин, що експресують Кі-67. При ІМ Кі-67<10,0% - низька, ІМ Кі-67 >30,0% -висока проліферативна активність [13]. Експресію рбЗ оцінювали за принципом її наявності [14].
Крім абсолютної оцінки імуногістохіміч-них показників при папілярних мікрокарци-номах, отримані дані були зрівняні з показниками при папілярному раці (ПР) більш великого розміру (Ті - Т3).
Всі статистичні розрахунки і порівняння проводили після попереднього підтвердження нормальності розподілення даних за критеріями Д’агостино ексцес та Д’агости-
Експресія р53 в тиреоїдній ткг в порівнянні з пухлиі
но, асиметрія - методами параметричної статистики з визначенням 1;-критерію Ст’юдента [15]. В тексті та таблицях статті представлені середні величини (М - середнє значення абсолютних величин, Р - середнє значення відносних величин) та похибки їх стандартних відхилень (±т, ±р. відповідно).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
При визначенні експресії р53 встановлено, що ІМ цього маркеру в товщі папілярної мікрокарциноми дорівнював 6,17±2,08% (табл. 1). Аналогічний показник при ПР склав 4,98±1,06%. Позитивна експресія р53 при папілярній мікрокарциномі спостерігалась в 73,33±13,33%, а в випадках ПР цій показник дорівнював 68,46±5,76%.
Щодо рівня експресії р53 (табл. 2), в 66,67± 14,21% випадків в тканині папілярних мікрокарцином він був на низькому рівні. І відповідно, в 33,33±14,21% випадків спостерігалась його висока експресія. В тканині папілярного раку низька та висока експресія р53 спостерігалась в 80,00±4,96% та 20,00±4,96% випадків відповідно.
Таблиця 1
ні папілярних мікрокарцином з «великого» розміру
Патогістологічний діагноз Число випадків, п Показники експресії р53
ІМ (М±т), % % ПОЗИТИВНИХ випадків (Р±р)
Папілярна мікрокарцінома 11 6,17±2,08 73,33±13,33
ПР 65 4,98±1,06 68,46±5,76
Т аблиця 2
Частота зустрічальності різної експресії р53 в тиреоїдній тканині папілярних мікрокарцином в порівнянні з «великими» пухлинами
Патогістологічний діагноз Число випадків, п Рівень експресії р53/відсоток випадків
Низький (ІМ<10%), % Високий або гіперекспресія (ІМ>10%), %
Папілярна мікрокарцинома 11 66,67±14,21 33,33±14,21
ПР 65 80,00±4,96 20,00±4,96
Представлені дані свідчать, що розбіжностей в експресії р53 при папілярній мікрокарциномі та ПРЩЗ більшого розміру встановлено не було. При папілярній мікрокарциномі, як і при ПРЩЗ експресія р53 була виявлена приблизно в 70% хворих, але в більшості випадків на низькому рівні. В па-раканкрозній тканині, що оточувала як мікрокарциноми, так і пухлини «великого» розміру, експресії р53 не встановлено.
При вивченні експресії р21№АИ/СІР1 їм маркеру в товщі папілярної мікрокарциноми склав 33,17±5,32%, що було вірогідно (р<0,01) вище, ніж в товщі «великого» ПР, де ІМ маркеру складав 13,94±1,85% (табл. 3).
Аналогічна ситуація склалась і з кількістю випадків реєстрації експресії маркеру. При папілярній мікрокарциномі цій показник склав 100%, тобто в усіх випадках мікрокарциноми певний відсоток пухлинних клітин експресував р21 'л дн пи. В товщі ж «великого» ПР експресія р2і№АР1/СІР1 спостерігалась у 67,00±5,83% хворих, що було вірогідно (р<0,05) рідше.
Щодо рівня експресії р21№АР1/СІР1, в папілярній мікрокарциномі в 100% випадків спостерігався її високий рівень або гіперекспресія маркеру (табл. 4). В той же час в тканині ПР така інтенсивність експресії р2і№АИ/СІР1 спостерігалась вірогідно (р<0,001) рідше - в 55,38±6,17% випадків.
В параканкрозній тканині папілярних мі-крокарцином експресія р21№АР1/СГР1 спостерігалась в 42,33±14,89% випадків (табл. 5), а в тиреоїдній тканині, що оточувала «великий»
ПР цій показник склав 26,31±5,46%. Тобто спостерігалась тенденція щодо збільшення експресії цього маркеру в тканині, що оточувала мікрокарциноми.
Т аблиця З
Експресія р2і" ЧІ І/СІІ>І в тиреоїдній тканині папілярних мікрокарцином в порівнянні з пухлиною «великого» розміру
Патогістологічний діагноз Число випадків, п Показники експ Гсіїр21№™и
Індекс мітки (М±т), % % ПОЗИТИВНИХ випадків (Р±р)
Папілярна мікрокарцінома 11 33,17±4,32* іоо,оо±о,о**
ПР 65 13,94±1,85 67,00±5,83
Примітка:
*- відмінності вірогідні (р<0,01); **- відмінності вірогідні (р<0,05) в порівнянні з аналогічними показниками при ПР
Т аблиця 4
Частота зустрічальності різної експресії р21 "ч 11/(1 |м в тиреоїдній тканині папілярних мікрокарцином в порівнянні з «великими» пухлинами
Патогістологічний діагноз Число випадків, п Рівень експресії р21 І/( "‘‘/відсоток випадків, (Р±р),%
Низький (ІМ<7%) Високий або гіперекспресія (ІМ>7%)
Папілярна мікрокарцинома 11 о,о±о,о* юо,оо±о,о*
ПР 65 44,62±6,17 55,38±6,17
Примітка:
*- відмінності вірогідні (р<0,001) в порівнянні з аналогічними показниками при ПР
Показники експресії р21 "ч 11/(1 |м в параканкрозній тиреоїдній тканині
Т аблиця 5
Патогістологічний діагноз пухлини Число випадків, п Показники експ гіесії р21
ІМ (М±т), % % ПОЗИТИВНИХ випадків (Р±р)
Папілярна мікрокарцінома 11 2,50±1,77 42,33±14,89
ПР 65 0,38±0,21 26,31±5,46
Аналогічно, ІМ р21№АР1/СІР1 в параканкрозній тканині папілярних мікрокарцином дорівнював 2,50±1,77, а в оточенні ПР -0,38±0,21%. Найвірогідніше такі розбіжності в експресії р21№АР /СІР1 в параканкрозній тканині папілярних мікрокарцином та «великого» ПР обумовлені тим, що в більш ніж в 20% «великий» ПР був оточений незміне-ною тиреоїдною паренхімою, в якій експресії р21 АР1/СІР1 не спостерігалось. На противагу цьому, в усіх випадках мікрокарцином, вони були оточені доброякісно зміненою тиреоїдною паренхімою, в якій в певному відсотку випадків спостерігали експресію зазначеного маркеру.
Отже, експресія р21№АР1/СГР1 в товщі папілярних мікрокарцином спостерігалась частіше та була на більш високому рівні, ніж в товщі «великого» ПР. Також спостерігалось деяке збільшення показників експресії маркеру в параканкрозній тканині папілярних мікрокарцином порівняно з більшими пухлинами.
При визначенні експресії Кі-67 (табл. 6), в тканині папілярних мікрокарцином ІМ маркеру склав 1,17±0,35%, що відповідало
низькій проліферативній активності. Аналогічний показник (1,03±0,58%) спостерігався і при «великому» ПР. В параканкрозній же тканині ІМ Кі-67 при мікрокарциномі дорівнював 0,83±0,23%, а при ПР - 0,11±0,03%, що було вірогідно (р<0,01) менше. Тобто проліферативна активність тиреоцитів, що оточують папілярну мікрокарциному знаходиться на тому ж рівні, що і в пухлині як малого, так великого розміру.
Слід відзначити, що ІМ Кі-67 в нормальній та доброякісно зміненій тиреоїднії паренхімі дорівнював 0. Тобто проліферативна активність тиреоцитів, що формують доброякісне вузлове утворення, яке оточує мікро-карціному, співпадає з рівнем проліферації клітин в нещодавно виниклій злоякісній пухлині ЩЗ - мікрокарциномі. Цей факт є підтвердженням можливої малігнізації доброякісних утворень ЩЗ.
При визначенні експресії рбЗ встановлено, що в папілярних мікрокарциномах ІМ маркеру дорівнював 12,67±6,87% (табл. 7). Той же показник при «великому» ПР склав 5,97±2,38%.
Т аблиця 6
Індекс мітки Кі-67 в пухлинній та параканкрозній тканині папілярних мікрокарцином в порівнянні з пухлиною «великого» розміру
Патогістологічний діагноз пухлини Число випадків, п ІМ (М±т),%
Пухлина Параканкрозна тканина
Папілярна мікрокарцінома 11 1,17±0,35 0,83±0,23*
ПР 65 1,03±0,58 ОДІ ±0,03
Примітка:
*- відмінності вірогідні (р<0,01) в порівнянні з аналогічним показником при ПР
Т аблиця 7
Показники експресії рбЗ в тирео'ідній тканині папілярних мікрокарцином в порівнянні з пухлиною «великого» розміру
Патогістологічний діагноз Число випадків, п Показники експресії рбЗ
ІМ (М±т), % % ПОЗИТИВНИХ випадків (Р±р)
Папілярна мікрокарцінома 11 12,67±6,87 83,33±11,23
ПР 65 5,97±2,38 58,46±6,11
Наявність експресії рбЗ при мікрокарци-номі спостерігали у 83,33±11,23% хворих. При ПР вона зустрічалась в трохи меншому відсотку випадків - в 58,46±6,11%.
В параканкрозній тканині ІМ рбЗ при папілярних мікрокарциномах склав
вище, ніж в оточенні «великого» папілярного раку, де цій показник дорівнював
0,32±0,24% (табл. 8).
Показники експресії рбЗ в па]
Звертає увагу значне, вірогідне (р<0,001) перевищення випадків наявності рбЗ-позитивної експресії в параканкрозній тканині у хворих з мікрокарциномами. Так в них позитивна експресія маркеру в оточенні пухлини зустрічалась в усіх 100% випадків. У хворих же на ПР позитивна експресія рбЗ в параканкрозній тканині спостерігалась лише в 13,85±4,28%.
Т аблиця 8
анкрозній тирео'ідній тканині
Патогістологічний діагноз пухлини Число випадків, п Показники експресії р 63
ІМ (М±т), % % ПОЗИТИВНИХ випадків (Р±р)
Папілярна мікрокарцінома 11 10,67±3,37‘ 100,00±0,0‘
ПР 65 0,32±0,24* 13,85±4,28**
Примітка:
1- відмінності вірогідні;
**- (р<0,001) в порівнянні з аналогічним показником при ПР
Слід зауважити, що експресія цього маркеру в оточенні папілярних мікрокарцином (ІМ =10,67±3,37%) не відрізнялась від експресії в пухлинній тканині (ІМ при ПР =5,97±2,38%, та ІМ= 12,67±6,87% при мік-рокарциномі).
Дані засвідчують, що експресія рбЗ при мікрокарциномах мала тенденцію до збільшення порівняно з «більшим» ПР. А в параканкрозній тканині, що оточувала папілярні мікрокарциноми експресія маркеру зустрічалась набагато частіше, ніж в оточенні ПР та була більш інтенсивною.
Отже в папілярних мікрокарциномах показники експресії р53 не відрізнялись від аналогічних показників при ПР більшого розміру. Експресія р21№АР /СІР1 в товщі мікрокарцином спостерігалась частіше та була
на більш високому рівні, ніж в товщі пухлин більшого розміру. В параканкрозній тканині, що оточувала мікрокарциноми, також спостерігалась тенденція щодо збільшення показників експресії цього маркеру. Аналогічна картина спостерігалася і з показниками експресії рбЗ, які в тканині мікрокарцином мали тенденцію, а в її параканкрозній тканині були значно збільшені в порівнянні з пухлинами більшого розміру. Також в параканкрозній тканині мікрокарцином спостерігалось збільшення проліферативної активності тиреоцитів. За показниками експресії р53 та рбЗ папілярні мікрокарциноми практично не відрізнялись в кращій бік від пухлин великого розміру. Збільшення експресії р21№АР1/СІР1 в товщі мікрокарцином з урахуванням інгібіруванія ним циклін-залежних
кіназ є позитивним моментом, але в той же час свідчить про напруження антипроліфе-ративних механізмів.
Показники експресії р21WAF1/CIP1 та рбЗ в доброякісно зміненій параканкрозній тканині та в клітинах мікрокарцином мали спільні риси. В параканкрозній тиреоїдній тканині, що оточувала мікрокарциноми експресія p2iWAF1/CIP1 мала тенденцію до збільшення. Збільшення показників експресії рбЗ в параканкрозній тканині мікрокарцином супроводжувалось високими показниками його експресії в пухлинній.
Спостерігалося збільшення показників експресії рбЗ та проліферативної активності (за рівнем Кі-67) в оточенні папілярних мікрокарцином до рівня такого в пухлинній тканині.
Зазначені зміни в клітинах доброякісних утворів тиреоїдній паренхімі, які оточують малі за розмірами осередки тиреоїдного раку, на імуногістохімічному рівні доводять, що розвиток злоякісної пухлини відбувається саме з цих клітин.
ЛІТЕРАТУРА
1. Валдина Е. А. Заболевания щитовидной железы / Валдина Е.А. - Петербург. - 2006. - 264 с.
2. Плешков В. Г. Проблемы ранней диагностики и лечения рака щитовидной железы / Плешков В. Г.,
3. Федоренко 3. П. Рак в Україні, 2005-2006. Захворюваність, смертність, показники діяльності онкологічної служби / 3. П. Федоренко, JL О.Гулак, Є. JL Горох [та ін.] //Бюлетень національного
4. Бондарева В. А. Значение прогностических маркеров опухолевой прогрессии Кі-67 и р53 в опухолях молочной железы / В. А. Бондарева, И. С. Шпонька // Морфология, - 2007. - Т. 1., № 1 -С. 40-44.
5. Malaguamera R. The p53-homologue рбЗ may promote thyroid cancer progression / Malaguamera R.,
6. Bar J. Understanding the role of p53 in cancer / Bar J., Blander G., Damalas A, et al. // Cancer Research
Carcinoma / Тае Sik Jung, Keun-Sook Kim, Young Fyun Oh [et al.] // J. Korean Endocr Soc. - 2007,
8. Arem F. R. Thyroid microcarcinoma: prevalence, prognosis, and management / Arem F. R., Padayatty S.
9. Nasir A. Papillary microcarcinoma of the thyroid: a clinico-pathologic and prognostic Review / Nasir A.,
10.Ajmi S. Papillary thyroid microcarcinoma presenting as cervical lymph node metastasis. Interest of tetrofosmin scintigraphy and lymph node thyroglobulin measurement / S. Ajmi, H. Hassine, R. Sfar, Z. [et
11. Treatment for microcarcinoma of the thyroid. Clinical experience / Conzo G., Esposito M. G., Di Marzo
12. Yang G.C. Thyroid microcarcinoma: fine-needle aspiration diagnosis and histologic follow-up / Yang
13.Несіна І. П. Дослідження медикаментозної резистентності злоякісних новоутворень ендометрію залежно від агрегації пухлинної патології у родоводах хворих / І. П. Несіна, JL І. Воробйова, JL Г.
14. Unger P. Expression of рбЗ in papillary thyroid carcinoma and in Hashimoto’s thyroiditis: a
P. 764-7698 8 ’ ’ ёЛ ] gy ( )
15. Гланц С. Медико-биологическая статистика / Гланц С. - М. : Практика. - 1999. - 460 с.
ВИСНОВКИ
1. За рівнем експресії гену основного контролю - р53, папілярні мікрокарциноми не відрізняються в кращій бік від «великого» папілярного раку.
2. Швидкість росту мікрокарцином за їх проліферативною активністю не відрізняється від пухлин великого розміру.
3. Збільшення проліферативної активності, показників експресії маркерів проліферації та апоптозу в параканкрозній доброякісно зміненій тканині до рівня пухлинної може свідчити про виникнення злоякісної пухлини саме з доброякісно змінених утворень.
4. Збільшення показників експресії р2 і'л дм г|и при папілярних мікрокарци-номах порівняно з «більшим» раком можливо є компенсаторним механізмом, що спрямований на гальмування пухлинного росту.
Доцільним є вивчення клінічного перебігу тиреоїдних мікрокарцином залежно від експресії маркерів проліферації та апоптозу.
