CC BY
10
Summary
PATHOMORPHOLOGICAL MARKERS OF INTRAUTERINE GROWTH EFFECT AND THEIR INFLUENCE ON FETAL KIDNEY STRUCTURE
Khrabrova O.P., Sysoienko O.P., Babakhina E.V., Izorkina I.I. Key words: intrauterine growth retardation, fetus, kidneys.
The paper is devoted to the study of anthropometric, organometric, and morphological indices of human fetal kidneys. This investigation is based on the material taken after artificial abortions on social reasons. 26 fetuses aged 20-22 weeks of gestation were investigated. 10 of them were identified to have intrauterine growth restriction (IUGR) syndrome (control group). Fetal anthropometry, kidneys organometry and morphological indices in the test group shows the reduction in body weight and length of fetus, and the decrease of mass and volumes. Stereometric research of renal cortex identifies the increase of immature glomeruli, vascular and stromal elements, and the reduction in the volume of mature glomeruli and tubules. In the medullar matter the increase in the volume of stroma and vessels under IUGR has been marked. Findings we have obtained demonstrate the signs of renal ontogenesis retardation under the IUGR effect on the fetus.
УДК 612.017.4:579.871.1:616.12.018.27
ЗМ1НИ В СИСТЕМ1 ЕЛАСТАЗА-1НГ1Б1Т0РИ ПР0ТЕ0Л13У В ТКАНИНАХ СЕРЦЯ ТА СИР0ВАТЦ1 КР0В1 ПРИ ДИФТЕР1ЙН1Й 1НТ0КСИКАЦ11
Цветкова М.М., Кришталь М.В.
Нацюнальний медичний умверситет ¡м. О.О.Богомольця, Ки'Гв
В експериментах по моделюванню дифтер1йно( ¡нтоксикацп — шляхом одноразового введения 0,4 й Э1М/кг дифтер¡йного токсину п¡дшк¡рно — у морських свинок вивчалася активн¡сть еластази, вм¡ст макроглобулшу ¡ С¡нг'1б'1тору протеназ в сироватцI кровI ¡ тканинах серця. Отримаш результати вказують на те, що при моделюванн! дифтер¡йноl' ¡нтоксикацп спостер '!гаеться порушен-ня балансу м '!ж активн¡стю еластази та н ¡нг¡б¡торами. Так через 6 годин тсля введення дифтер¡й-ного токсину коеф¡ц¡eнт ¡нгибтори/еластаза зменшуеться в тканин¡ серця за рахунок зниження вм¡сту О;- ¡нг¡б¡тору проте)наз, а через 24 години — за рахунок зниження С/2- макроглобул'!ну. Через 72 години вм'!ст ¡нг¡б¡тор¡в протеназ зб'!льшуеться, але значне зб¡льшення активност¡ еластази визначае зменшення ¡нтегрального коеф¡ц¡eнта. У сироватц в цлому спостер'!гаються аналог¡чнi зм¡ни, за винятком того, що активнсть еластази значно зб¡льшуeться через 24 години п¡сля введення дифтер¡йного токсину. Таким чином активаця еластолтично)' системи при дифтер¡йн¡й ¡нтоксикацп може сприяти деградацп еластичних волокон в сполучн¡й тканин¡ серця, що сприяе розви-тку дифтер¡йного м 'юкардиту.
Ключов1 слова: еластаза, ¡нпб1тори протешаз, дифтершна ¡нтоксикацп, серце.
В 30-"п роки в результат! обов'язковоТ ¡муызаци Вщомо, що актива^я процеав тканинного про-на УкраТш була практично лквщована дифтер!я теол!зу, зокрема еластол1зу, е важливою ланкою
(показник захворюваносл у 1981 роц! складав 0,66 на 100 000 населения). Проте вже з 199091-х рош спостер1гаеться значний рют дифте-ршно'Г ¡нфекцп: у 1991р. захворюванють складае 2.2 на 100 000 населения, у 1993 - 5.7 , а в 1995 досягае 10.1 [4].
Найчаспше ускпаднення дифтери спостер1га-ються з боку серцево-судинноТ системи, а най-бтьш характерним е розвиток мюкардиту [4;15;6;1 ;18].
Мехаызм ушкодження мюкарда остаточно не вивчено, проте вщомо, що екзотоксин дифтерш-Н01 палички [9,12,11] ви&рково пошкоджуе ско-ротлив! та провщн! кардюмюцити. Це супрово-джуеться бюх!м!чними та морфолопчними озна-ками порушення лтщного обмшу [13;20] та синтезу 61лк1в [7;8], а також ферментних систем, що приймають участь в процесах окисного фосфо-рування [17], та призводять до ацидозу та елек-трол1тного дисбалансу [10; 14]. Все це свщчить про комплексний характер пошкодження мюкар-ду при дифтершнш ¡нтоксикацп.
в патогенез! захворювань р1зних оргашв [21]. В експеримент1 еластол1з внутр1шньоТ еластичноТ мембрани та еластичних мембран середньоТ оболонки артерп спостер1гаеться при дм дифте-ршного токсину. Проте патогенетичш мехашзми, пов'язаш з активац1ею протеол1тичних систем, при дифтерппрактично не вивчеш.
Мета даного дослщження - вивчення в експе-римент1 системи еластаза-1нпб1тори еластази (альфа-1- ¡нпб1тор протешаз (а1-1П) та альфа-2-макроглобул1н (а2-М)) в тканинах серця та сироватц! кров! при дифтершнш ¡нтоксикаци.
Матерали та методи досл/джень
Дослщи проведен! на морських свинках масою 290-350г. Дифтершну ¡нтоксикац!ю моделювали шляхом одноразового введения 0,4 РЬМ/кг диф-тершного токсину п!дшк!рно.
Тварин забивали через 6, 24 та 72 години пю-ля ¡н'екцп токсину шляхом декаштаци пщ легким еф1рним наркозом. Пюля видалення серця через торакоабдомшальний розтин його негайно зану-
В1СНИК Украгнсъког' медичног' стоматологгчног академгг
рювали в 0.05 М Трис-ИО! буфер (рН 7.4) при температур! 4°С. Тканини серця гомогешзував в 0,05 М Трис-НО! буфер1 (рН 7.4) з 0.25% роз-чином неюнного детергенту Тритону Х-100 при температур! 4°С, використовуючи скляний гомо-гешзатор скло-скло. Гомогенати центрифугували при 6000 об/хв (3500д) 10 хв. \ супернатант ви-користовували для бюх1м1чного анал1зу [19]. Сироватку кров1 отримували шляхом центрифу-гування кров1 при 3000 хв (900д).
Еластазну активнють визначали за гщрол1зом специф1чного хромогенного субстрату Бис-(А!а)3 -р-ыА та виражали в м1кромолях р-ЫА за 1 год на 1 г бтка в тканинах серця та в м1кромолях р-ЫА за 1 год на 1 л у сироватц1 кровк Вмют а2-макроглобулшу та а1- ¡нпб1тору протеТназ визначали з використанням М-бензоТл-ОЬ-арпшн-р-ЫА (БАПНА) [2;3]. Вмют бтка в гомогенатах тканин визначали за методом Ьошгу [16].
Отримаы результати обробляли математично на ПК IBM 486 SLC з використанням програм Sigma Plot 5.0, Excel 2003; BiporiflHiCTb р1зниц1 середн1х величин визначали за критер1ем t Стьюдента [5].
Результати та i'x обговорення
Дозволяють констатувати, що у серц1 та сиро-ватц1 кров1 за дифтершноТ' ¡нтоксикацп спостер1-гаються р1зноспрямован1 зм1ни активност1 елас-тази та IT ¡Hri6iTopiB.
Активнють еластази в сироватц1 кров1 через 6 годин пюля введения дифтершного токсину мае тенденц1ю до зростання пор1вняно з контролем . В цей термш активнють а2-М в1рог1дно зменшу-еться в 1,5 рази (P =0.004), а а,1П - в 1,3 рази (Р<0.005), що пояснюе пад1ння коеф1ц1енту ¡Hri-б1тори/еластаза в 1,5 раза в пор1внянн1 з контролем.
Таблиця 1.
Активнють еластази, вмют а2 -макроглобул'шу та а1 - iHzi6imopa проте/'наз (M±m) в cupoeamu,i
кровi морських свинок за умов введения дифтер/'йного токсину.
Зм1ст експерименту Активн1сть еластази а 2-макро-глобулш c(|iHri6iTop протеТназ 1нпб1тори
еластаза
рМ р - NA / год х л г/л г/л Умовн1 од.
Контроль п=10 20.97 + 0.87 1.44 + 0.13 2.54 + 0.22 180
Введения дифтер1йно-го токсину: Через 6 год п=9 22.40 + 1.47 0.98 + 0.96* 1.89 + 0.02* 128
Через 24 год п=8 27.96 + 1.97* 1.60 + 0.1 3.15 + 0.16* 170
Через 72 год п=8 29.64 + 1.01* 3.15 + 0.54* 1.64 + 0.05* 210
Примака: тут i дал1 з1рочкою позначаються зм1ни BiporiflHi в пор1внянн1 з контролем.
Через 24 години п1сля введения дифтершного токсину активнють еластази в1рогщно зростае в 1,3 рази в пор1внянн1 з контролем . При цьому вм1ст ¡нг1б1тор1в протеТназ зб1льшуеться , що призводить до п1двищення коефщ1енту ¡нг1б1то-ри/еластаза майже до нормального р1вня.
Через 72 години активнють еластази прово-
джуе зростати, але bmIct а2-М р1зко п1двищу-еться в 2,2 рази в пор1внянн1 контролем, що в результат! призводить до пщвищення ¡нтегра-ц1йного коефщ1ента ¡нг1б1тори протеТ-наз/еластаза в 1,1 рази в пор1внянн1 з контролем.
Таблиця №2.
Активнють еластази, вм'ют а2-макроглобул1ну та а1- iHai6imopy проте/'наз (M±m) в гомогенатах
серця морських свинок за умов введения дифтер/'йного токсину.
Активн1сть а2-макро-глобул1н a,iHri6iTop протеТназ lHri6iTOpn
Змют еластази
експерименту еластаза
цМ p-NA х на г бтка мг/г бтка мг/г бтка yMOBHi од.
Контроль п=10 6.94 + 0.68 19.79 + 0.45 7.88 + 0.37 3.99
Введения дифтер1йно-
го токсину: Через 6 год п=8 4.26 + 0.28 24.10 + 0.68* 5.55 + 0.36* 6.96
Через 24 год п=8 5.48 + 0.39 24.20 + 1.14* 8.36 + 0.45 5.94
Через 72 год п=8 6.90 + 0.33 28.35 + 0.6* 6.90 + 0.17* 5.11
Анал1зуючи дан1, наведен! в таблиц! №2, слщ зазначити, що активнють еластази в тканинах серця через 6 годин пюля введения дифтершного токсину знижуеться в 1,6 рази, але ц! змши не е статистично достов!рними. Вмют а 2-М пор!в-няно з контролем п!двищуеться в 1,2 рази (Р<0.001), а вм!ст а,-!П, навпаки, зменшуеться в
1,4 рази (Р<0.005). В!дношення суми обох ¡нибн тор1в до активност1 еластази при цьому збтьшу-валося в 1,7 рази в пор1внянн1 з контролем.
Через 24 години вмют а 2-М залишилося на тому ж р1вш, що I через 6 год, а вмют а ,-1П зб1-льшився в 1,5 рази. Проте активн1сть еластази при цьому не зменшилась, а навпаки, збшьши-
лась в 1,3 рази.
Через 72 години вмют а 2-М продовжував зро-стати, а ,-1П - зменшився, а активнють еластази зростала до контрольних значень.
Висновки
1. Введения дифтершного токсину призводить до активацп еластази в кров1 та тканинах, що в свою чергу стимулюе вироблення ¡нпб1тор1в протеТназ в тканинах.
2. За 6 годин \ п1зыше пюля введения токсину концентрац1я ¡нпб1тор1в протеТназ в тканиш серця досягае р1вня, який дозволяе стримувати активнють еластази на р1вы контролю, але суттево не зменшуе ТТ.
3. Стимуляц1я активное^ еластази дифтерш-ним токсином може сприяти ушкодженню елас-тичного каркасу серця \ судин, що сприяло роз-витку дифтершного мюкардиту.
Лтература
1. Астафьева Н.В., Баренбойм М.З., Ефремова Л.В. // Сов. мед.-1989.-№4.- С.74-77.
2. Веремеев К.Н., Голобородька О.П., Кизим А.И. Протеолиз в норме и при патологии.-К., Здоровья.-1988.-198С.
3. Веремеенко К.Н., Кизим А.И., Терентьев А.Г. Определение активности эластазы и ее ингибиторов в сыворотке крови с помощью хромогенных субстратов //Лаб.дело.-1991.-№1.- С.58-61.
4. Возианова Ж.И. // Лкування та д1агностика.-1996.-№3.- С.18-30
5. Гублер Е.В. Вычислительные методы анализа и распознавания патологических процессов. М. ме-дицина.-1978.- 296с.
6. Кадырова С.Н., Цинзерлинг В.А., Аминева Х.К., Комарова Д.В. Поражение сердца при современной дифтерии у взрослых. // Терапевтический ар-хив.-1996.- №11.- С.7-11
7. Мартынюк Р.А., Самсонов Л.А., Целлариус Ю.Г. // Арх. пат. - 1976. - №1. - С.58-62.
8. Пауков B.C., Казанская Г.А., Фролов В.А. // Арх. пат. - 1970. - №12.- С.47-52.
9. Покровский В.И., Астафьев Н.В. и др. // Сов.мед.-1984.-№11.-С.89-93.
10. Раппопорт Я.Л. // Руководство по кардиологии. -М., 1982. - Т.1. - С.518-534.
11. Турьянов М.Х., Беляева Н.М. и др. Дифтерия.-М. : Медицина.-1996.- 34с.
12. Фаворова Л.А., Астафьева Н.В., Корженкова М.П. Дифтерия.-М.: Медицина,1988.- 207с.
13. Фролов В.А., Пухлянко В.П. // Арх. пат. - 1977.-№2- С.36-44.
14. Чечулин Ю.С. Поврежденное сердце. - М., 1975. -75c.
15. Ющук Н.Д., Филлипов П.Г. Поражение миокарда у больных дифтерией (обзор). // Терапевтический архив.-1997.-№11.- С.10-14.
16. Lowry O.H., Rosenbrough N.J., Farr A.L. et al. Protein measurement with Folin phenol reagent // J.Biol. Chem.-1951.-Vol.193.- P.265-275.
17. Pappenheimer A.M., Hedee E.D. // Symp. Soc. gen. Microbiol. - 1995. - Vol. 5. - P.40-52.
18. Reidermann M.I. Cardiac complications in adult diphtheria: analysis of 212 cases. //Schweizerishe Rundschau fur Medizin Praxis.- 1996. V. - 85, P.51-52.
19. Yamashita J.I., Ogawa M., Ikei S., Omachi H., Yamashita S.-I., Saishoji T., Nomura K., Sato H. Production of immunoreactive polymorphonuclear leucocyte elastase in human brest cancer cells: possible role of polymorphonuclear leucocyte elastase in the progression of human brest cancer// Br.J.Cancer.-1994.-Vol.69.- P.72-76.
20. Wittels B., Bressler R. // J. clin. Invest. - 1964. - Vol. 43. - P.630-637.
21. Proteases: Potential Role in Health and Disease./Ed. Horl W.H., Heidland A./ International symposium on Proteases.- 1982, Wursburg, Germany / Plenum
Press N.Y.,-1984.-591p.
Реферат
ИЗМЕНЕНИЯ В СИСТЕМЕ ЕЛАСТАЗА-ИНГИБИТОРЫ ПРОТЕОЛИЗА В ТКАНЯХ СЕРДЦА И СЫВОРОТКЕ КРОВИ ПРИ ДИФТЕРИЙНОЙ ИНТОКСИКАЦИИ Цветкова М.Н., Крышталь Н.В.
Ключевые слова: эластаза, ингибиторы протеиназ, дифтерийная интоксикация, сердце.
В экспериментах по моделированию дифтерийной интоксикации - путем одноразового введения 0,4 DLM/кг дифтерийного токсина подкожно - у морских свинок изучалась активность эластазы, содержание а2- макроглобулина и а1- ингибитора протеиназ в сыворотке крови и тканях сердца. Полученные результаты указывают на то, что при моделировании дифтерийной интоксикации, наблюдается нарушение баланса между активностью эластазы и её ингибиторами. Так через 6 часов после введения дифтерийного токсина коэффициент ингибиторы/эластаза уменьшается за счет снижения содержания а1- ингибитора протеиназ, а через 24 часа - за счет снижения а2- макроглобулина. Через 72 часа содержание ингибиторов протеиназ увеличивается, но значительное увеличение активности эластазы определяет уменьшение интегрального коэффициента. В сыворотке в целом наблюдаются аналогичные изменения, за исключением того, что активность эластазы значительно увеличивается через 24 часа после введения дифтерийного токсина. Таким образом, нарушение баланса в эластолитичес-кой системе при дифтерийной интоксикации может способствовать деградации эластических волокон в соединительной ткани сердца, что приводит к развитию дифтерийного миокардита.
BtCHMK Украгнськог' медичног' стоматологгчног академгг
Summary
CHANGES IN ELASTAZE-INHIBITOR PROTEOLYSIS SYSTEM IN CARDIAC TISSUE HEART AND BLOOD SERUM DURING DIPHTHERIAL INTOXICATION Tsvetkova M. M., Kryshtal N.V.
Key words. elastase, inhibitory proteinase, diphtherial intoxication, heart.
Elastase activity, a2- macroglobulin and a!- proteinase inhibitor contents in the blood serum and cardiac tissues have been studied in the diphtherial intoxication model performed by a single subcutaneous introduction of diphtherial toxin in a dose of 0,4 DLM/kg to guinea-pigs. The results obtained indicate that during the modeled diphtherial intoxication, there is an imbalance between elastase and its inhibitors. So in 6 hours after the introduction of diphtherial toxin the inhibitory/elastase ratio decreases due to the reduction of ar proteinase inhibitor contents, and in 24 hours due to the decrease in a2- macroglobulin contents. In 72 hours proteinase inhibitors increases, however significant increase in elastase activity determines the integral coefficient lowering. Similar changes are mainly observed in the blood serum, except the elastase activity considerably elevated in 24 hours after the diphtherial toxin induction. Thus, imbalance in elastotic system under diphtherial intoxication may promote the destruction of elastic fibers in cardiac connective tissue, that results in the of diphtherial myocarditis.
УДК: 616.98:579.862.1:612.017.1:616-091.8
1МУН0М0РФ0Л0Г1ЧНИЙ СТАН ПРИ STREPTOCOCCUS PYOGENES СЕПСИС1
Циганенко А.Я., Mirnuua M.M., Курбанов P.A., Mirnuu Ю.М.
Харшвський нацюнальний медичний умверситет, м. Харшв, Укра'Гна
Вивчений структурно-функц1ональний стан ¡мунноУ системи i цитокГнового статусу при стрептоко-ковому сепсисi. Oдержанi результати дозволили обгрунтувати концептуальну модель ¡мунолопч-них меxанiзмiв iнгiбування клтинноi ланки ¡мунтету i неспециф'1чно]'резистентност'1 при стрептоко-ковому сепсисi. Oсновнi положення зводяться до того, що Streptococcus pyogenes, продуцируючи рiзнi фактори патогенностг. токсини, ферменти агресп, М-бГлок i капсулу, призводять до форму-вання ¡мунолопчних механазм'<в супресп клтинного ¡мунтету на етапах диференцГювання i пролГ-ферацп Т-клтин. Встановлен дефекти в системГ ¡мунтету прямо свГдчать про необх'1дн'1сть введення ¡муно- та цитокГнокорекцп у комплексне лкування (антиб'ютико-, антиоксидантна, втамГнотерапГя) стрептококового сепсису.
Ключей слова: ¡мунопатологмы мехашзми, стрептокок, сепсис.
Актуальнють вивчення особливостей ¡мунно'Г вщповщ1 та корекцп дисбалансу ¡мунно'Г системи при стрептококових захворюваннях обумовлена широкою розповсюдженютю збудника, р1знома-шттю клш1чних форм, у тому числ1 виникненням ¡нфекцшного ендокардиту та сепсису. У д1агнос-тиц1 та лкуванш септичних стаыв безеумшвно е досягнення [1-4]. На сучасному етат вивчаеться роль ¡мунноТ системи в патогенез! септичного процесу задля розробки нових метод1в лкуван-ня. Головну роль в ел1мшаци збудника займають Т-кл1тинна ланка ¡муытету, а основними молекулами, ям координують д1яльнють ¡мунних кттин, е цитомни, яю \ визначають ефективнють ¡мунно'Г в1дпов1д1 та переб1г запальноТ реакцЛ в оргашзмк Вщомо, що захисна роль протизапальних цито-к1н1в проявляеться лише тод1, коли ц1 мед1атори працюють локально, у вогнщ1 запалення, однак IX системна продукц1я не означае наявносп ви-соко1 ефективнють прац1 протшнфекцшного ¡му-штету [5-7].
Тому ця праця присвячена комплексному ви-вченню порушень кл1тинного та гуморального
1мун1тету при експериментальному стрептококо-вому cencnci та можливостей ¡мунокоррекцп ви-користовуючи BiTaMiHO- та цитокшоктерапи для покращення ефективносп лкування.
Marepiann та методи
Моделювання стрептококового сепсису проводили на мишах ¡нбредноТ л!н!Т Blak - 57, масою 20 - 22 г., що знаходилися в умовах стандартного лабораторного утримування i рацюну харчу-вання. 1нфекц1ю вщтворювали на септико-токсиколопчнш модели адаптованоТ для Streptococcus pyogenes [8]. Тварин роздтили на flBi групи: I група (негативний контроль) - ¡нтакт-Hi миш1; II група (позитивний контроль) - ¡нф1ко-BaHi миш1; yci болюч1 процедури виконаы щодо ХельсинськоТ декпараци про гуманне вщношен-ня до тварин, що використовуються у науково -дослщних експериментах [9]. 1мунн1 кп1тини ди-ференцшвали за допомогою моноклональних антитт (МКА) ф1рми Serotec та сендв1ч-методом 1ФА. Використовували CD3, CD4, CD8, CD16, CD18, CD22, CD45, IgM, IgG, IgA, IL -1ß, IL-2RL, IL-4, IL-6, TNF-a [10, 11]. У якосп люмшесцентноТ
* Робота е фрагментом планово)' науково-досл1дно( тематики Харювського нацюнального медичного yHieepcumemy ка-федри мкробюлогп, eipyconoaif та ¡мунологП: «Експериментально-клтчне обфунтування нових niôxoôie до комплексного ni-кування гншно-запальних ¡нфещш з використанням спрямованого транспортування антимкробних 3aco6ie, ¡мунокоректо-pie, антиоксидант^в, aymoiHôyKmopie MkpoopaaHi3Mie та fx iHaiöimopie» (державний реестращйний номер 0108U005249), що фшансуеться МОЗ УкраГни.
