CC BY
19
покращення стану, що пiдтверджувалось даними ОКТ. Середне значення товщини атювки в маку-лярнiй дiлянцi статистично достовiрно знизилось та становило 252,1 ± 8,4 мкм (мiнiмальне значення - 244 мкм, максимальне - 259 мкм). Друга група обстежуваних, топя проведеного лкування, мала бтьш значнi змiни, що характеризувались зменшен-ням товщини сiткiвки до 265,14 ± 11,1 мкм (р<0,05), крайнi значення 255 та 268 мкм. У пащен^в третьо)' групи зменшення товщини сiткiвки досягло рiвня 277,4 ± 4,3 мкм (р<0,05). Максимальне значення до-рiвнювапо 296 мкм, м^мальне - 264 мкм.
На рисунках 1-6 приведен ОКТ зымки атювки пацiентiв до та тсля пiкування.
Таким чином, статистично достовiрне зменшення товщини атювки завдяки проведеному лкуван-ню спостер^алось у пацiентiв всiх груп. Через три
мюящ морфометричнi показники стану атювки на-ближались до вихщного рiвня (дооперацiйний пе-рiод). Найбшьш значнi змiни вiдбупись у пащен^в третьо') групи, що отримували лкування у вигпядi iн'екцií бетаметазону в субтеноновий простр. Се-редня рiзниця показникiв сiткiвки становила близь-ко 38 мкм. Дещо меншi значення мали па^енти двох перших груп, товщина центрапьноí зони пiспя проведеного лкування зменшилась, в середньому, на 23 мкм.
Тобто, порiвнюючи ефективнють рiзних схем те-рапií набряку макулярно') дiпянки можна зробити висновок, що лкування за допомогою стеро'дних препаратiв рiзних форм випуску мають однакову ефективнiсть. Субтеноновий шлях введення стеро-'дних протизапальних препаратiв дае бшьш вира-женнi результати, тим бшьше з урахуванням факту,
Рис. 1. ОКТ макулярноТ дiлянки Ытювки пацieнта першоГ групи до проведения лiкування.
Рис. 2. ОКТ макулярноГ дiлянки сiткiвки пацieнта першоГ групи шсля проведеного лiкування.
Рис. 3. ОКТ макулярноГ дшянки сiткiвки патента друго'Г групи до проведення лкування.
що дооперацiйна товщина сiткiвки була вищою саме у пацieнтiв, яким була проведена тератя бетамета-зоном, але результати топя проведеного лкування все рiвно виявились найкращими.
Слщ зауважити, що пацieнти з ускладненим офтальмолопчним анамнезом (наявнiсть дiабетич-ноТ ретинопатií) мали гiршi морфо-функцiональнi результати як в дооперацмному перiодi, так i пiсля видалення катаракти, що проявлялись бшьшими по-казниками товщини сiткiвки (на вiдмiну вiд пащен^в, що не мали супутньоТ патологи).
Позитивний ефект лкування пiсля завершення термiну нагляду мали всi 41 па^енти.
Висновки
1. Наявнiсть супутньоТ патологи атювки збiльшуе вiдсоток та показник виникнення набряку атювки тсля факоемульсифiкацiТ катаракти.
2. КортикостероТднi препарати рiзних форм випускiв в 100% випадюв е вiдмiнним способом лкування пiсляоперацiйного макулярного набряку.
3. Субтенонове введення кортикостеро'^в до-зволяе ефективно знизити товщину сiткiвки в пю-ляоперацiйному перiодi пiсля факоемульсифкаци катаракти.
Перспективи подальших дослiджень.
Надалi плануеться продовжувати дослiдження в цьому напрямi - збiльшувати кiлькiсть обстежува-них та ввести для порiвняння групу хворих з нтра-в^реальним шляхом введення препарату. А також, дослщжувати варiанти виникнення макулярного набряку в залежност вiд ступеня вщшарування за-дньоТ галоТдноТ мембрани.
Рис. 4. ОКТ макулярноГдiлянки сiткiвки пацieнта друго'Г групи пiсля лшування.
Рис. 5. ОКТ макулярно'Г дiлянки сiткiвки пацieнта третьо'Г групи до проведення л^ування.
Рис. 6. ОКТ макулярноГ дiлянки сiткiвки пацieнта друго'Г групи пiсля лiкування.
Л^ература
1. Безкоровайна 1.М. Порiвняння ефективностi введення кортикостерощв при дифузному дiабетичному макулярному набряку /
1.М. Безкоровайна, 1.С. Стебловська // Матерiали науково-практично''' конференцп з мiжнародною участю «Реабiлiтацiя хво-рих з патолопею органу зору». - 2014.
2. Иошин И.Э. Профилактика макулярного отека при факоэмульсификации катаракты / И.Э. Иошин, А.И. Толчинская, Ю.Ю. Ка-
линников, А.А. Оздербаева // Российский офтальмологический журнал - 2014. - №2.
3. Фадеева ТВ. Сравнительный анализ эффективности различных схем фармакотерапии после факоэмульсификации у больных
с ранними формами возрастной макулярной дистрофией / ТВ. Фадеева, Б.Э. Малюгин // Современные технологии катарак-тальной и рефракционной хирургии. - 2009.
4. Almeida D. Effect of prophylactic nonsteroidal anti-inflammatory drugs on cystoid macular edema assessed using optical coherence
tomography quantification of total macular volume after cataract extraction / D. Johnson, D. Almeida // J. Cataract Refract. Surg.-2008.- Vol. 34.- P. 64-69.
5. Walker J. Диабетическая ретинопатия: просто о сложном / J. Walker, С.О. Риков, С. А. Сук. - 2012. - 320 c.
УДК: 617.735-072.1:617.741-004.1
ЗМ1НИ МОРФОЛОГИ С1ТК1ВКИ В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д ВИДУ Л1КУВАННЯ НАБРЯКУ МАКУЛЯРНОГ Д1-ЛЯНКИ П1СЛЯ ФАКОЕМУЛЬСИФ1КАЦП КАТАРАКТИ
Безкоровайна I. М., Воскресенська Л. К., Ряднова В. В., Стебловська I. С.
Резюме. При обстеженн 41 патента з набряком макулярно! дтянки пюля факоемульсифкацп катаракти виявлено, що збтьшення товщини с1тк1вки центрально! зони з'являеться через 1 мюяць пюля оперативного втручання. При пор1внянн1 р1зних шлях1в введення препарату для л1кування пюляоперацмних зм1н сггювки виявлено, що найбтьш ефективним методом е субтенонове введення кортикостеро!д1в, що викликае б1льш зна-чне зменшення товщини сггювки, навггь у пац1ент1в з ускладненим офтальмолог1чним анамнезом. Ключовi слова: факоемульсиф1кац1я катаракти, субтенонове введення, макулярний набряк.
УДК: 617.735-072.1:617.741-004.1
ИЗМЕНЕНИЯ МОРФОЛОГИИ СЕТЧАТКИ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ВИДА ЛЕЧЕНИЯ ОТЕКА МАКУЛЯРНОЙ ОБЛАСТИ ПОСЛЕ ФАКОЭМУЛЬСИФИКАЦИИ КАТАРАКТЫ
Бескоровайная И. М., Воскресенская Л. К., Ряднова В. В., Стебловская И. С.
Резюме. При обследовании 41 пациента с отеком макулярной области после факоэмульсификации катаракты обнаружено, что увеличение толщины центральной зоны сетчатки появляется через 1 месяц после оперативного вмешательства. При сравнении различных путей введения препарата для лечения послеоперационных изменений сетчатки выявлено, что наиболее эффективным методом является субтеноновое введение кортикостероидов, что вызывает более значительное уменьшение толщины сетчатки, даже у пациентов с осложненным офтальмологическим анамнезом.
Ключевые слова: факоэмульсификация катаракты, субтеноновое введение, макулярный отек.
UDC 617.735-072.1:617.741-004.1
CHANGES IN THE MORPHOLOGY OF THE RETINA DEPENDING ON THE TYPE OF TREATMENT EDEMA OF THE MACULAR AREA AFTER CATARACT PHACOEMULSIFICATION
Bezkorovayna I. M., Voskresenskaya L. K., Ryadnova V. V., Steblovska I. S.
Abstract. We examined 41 patients with edema of macular area after cataract phacoemulsification and found that increasing the thickness of central area of the retina occurs within 1 month after surgery. When comparing different routes of administration of the drug for the treatment of postoperative changes of the retina, we found that the most effective method is subtenon injections of corticosteroids, which causes a more significant decrease in retinal thickness, even in patients with complicated ophthalmic history.
A positive treatment effect after completion of the observation period had all 41 patients. After three months of morphometric indicators of condition of the retina was close to baseline (preoperative period). The most significant changes occurred in patients of the third group treated by injection of betamethasone in subtenon space. The average difference of the retina was approximately 38 microns. Several smaller values had the patients of the first two groups, the thickness of the central zone after the treatment has decreased by an average of 23 microns.
That is, comparing the efficacy of different regimens of macular edema region it can be concluded that treatment with steroid medications in various forms are equally efficient. Subtenon route of administration of steroid anti-inflammatory drugs gives more pronounced results, especially given the fact that preoperative retinal thickness was higher in patients who underwent therapy with betamethasone, but the results after treatment was still the best.
It should be noted that patients with complicated ophthalmic history (the presence of diabetic retinopathy) had the worst morpho-functional results in the preoperative period and after cataract surgery, was shown in large figures the thickness of the retina ( in contrast to patients who had no comorbidity). At the end, we can say that:
1. The presence of concomitant pathology of the retina increases the percentage and rate of emergence of retinal edema after cataract phacoemulsification.
2. Corticosteroids of various forms of editions in 100% of cases is an excellent method for the treatment of postoperative macular edema.
3. Subtenon corticosteroids can effectively reduce the thickness of the retina in the postoperative period after cataract phacoemulsification.
Keywords: phacoemulsification, the introduction of subtenon injections, macular edema.
Рецензент - проф. Шептко В. I.
Стаття надшшла 15.03.2016 року
