ЗМіНИ МіКРОФЛОРИ ТОВСТОї КИШКИ У ХВОРИХ НА НЕАЛКОГОЛЬНИЙ СТЕАТОГЕПАТИТ НА ТЛі ЦУКРОВОГО ДіАБЕТУ II ТИПУ Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

Материалы конференции /Proceedings of the Conference/

iE!

гшкеми в дано! групи хворих до (7,610 ± 0,342) ммоль/л (р < 0,05 пор1вняно з контрольною групою та р < 0,001 проти аналопчного показника до лiкування). У групi па-цieнтiв, як! отримували стандартну тератю, також спо-стерiгали зниження даного показника на 23 % порiвняно з вих!дними значеннями (р < 0,001). У жоднш вказанiй груш не вдалося досягнути зниження рiвня постпрандь ально! глiкемii до значень контрольно! групи.

Висновки. Результати досл!джень вказують на по-кращення клЫчного перебiгу !шем1чно! хвороби серця на тл1 цукрового дiабету 2-го типу та анемiчного синдрому в результата призначення стандартно! терапй та при веденш хворих за оптимiзованою методикою. Водночас використання в лiкувальному комплексi телмiсартану дозволило досягти вiрогiдно нижчих значень базально! та постпранд1ально! гшкеми в обстежуваних пацieнтiв.

УДК616.345-008.87+616.36-002-003.826-06:616.379-008.64

Патралй М.В.1, Олексюк С.1.2, Ступницька Г.Я.1, Палброда Н.М.1

1 Кафедра внутрiшньоl медицини Буковинський державний медичний унтерситет, м. Чернiвцi

2 КУ «Обласна l<лiнiчна лкарня», м. Черывц

ЗМШИ МкРОФЛОРИ ТОВСТО1' КИШКИ У ХВОРИХ НА НЕАЛКОГОЛЬНИЙ СТЕАТОГЕПАТИТ НА Ш ЦУКРОВОГО ДiАБЕТУ II ТИПУ

Число хворих i3 неалкогольною жировою хворобою печшки при цукровому дiабетi II типу (ЦД II) коли-ваеться вiд 34 до 74 %. У европейських кра!нах у 50 % хворих на ЦД II на момент встановлення дiагнозу ви-являють неалкогольний стеатогепатит (НАСГ). НАСГ е найбтьш поширеною формою хрошчно! патолог!! пе-чiнки й розглядаеться як печшковий прояв ЦД II.

Мета дослдження — виявити змши мiкрофлори товсто! кишки у хворих на неалкогольний стеатогепатит на xni цукрового дiабету II типу.

Матер1ал i методи дослдження. Усього були об-стеженi 42 хворi вiком 42—67 рокiв i3 НАСГ на rai ЦД II (IDF, 2005), як! перебували на стацюнарному лiкуваннi в гастроентерологiчному вiддiленнi КУ «Обласна клшч-на лiкарня м. Чершвщ». Дiагноз НАСГ встановлювали на пiдставi клiнiчних, лабораторних та шструменталь-них критерй'в НАСГ (Ю.М. Степанов, А.Ю. Фшппо-ва, 2004). До контрольно! групи увшшли хворi (n = 20) i3 НАСГ (IDF, 2005) без ЦД. Стан бюценозу товсто! кишки ощнювали за комплексним бактерiологiчним дослiдженням калу. Статистична обробка отриманих результатiв досл!дження проводилась на персональному комп'ютерi за допомогою програми Statistica 6,0. Прове-дене дослщження виконане вiдповiдно до етичних норм Гельсшсько! декларацй' перегляду 2008 року.

Результати дослдження та ix обговорення. У 96 % хворих iз НАСГ на тлi ЦД II мкробюценоз товсто! кишки характеризувався зниженням кшькосп бiфiдо-бактерiй, у 88 % хворих також вiдмiчалося зменшення

вмюту лактобацил та пiдвищення активност аеробно! протеолiтичноi мiкрофлори. У груш контролю зниження ктькосл бiфiдобактерiй виявлене в 45 %, а лактобацил — у 40 % хворих.

Висновки. Ознаки порушення видового складу мь крофлори товсто! кишки у хворих на неалкогольний стеатогепатит на тлi цукрового дiабету II типу форму-ються вiрогiдно частiше, нiж в осiб контрольно! групи. У бтьшосп хворих iз неалкогольним стеатогепа-титом на тлi цукрового дiабету II типу виявлено рiзке зменшення числа бiфiдобактерiй та лактобактерiй, що свiдчить про наявшсть вiльних нiш для розселен-ня патогенних та умовно-патогенних мшрооргашз-мiв. Найчастiше на тлi зменшення кшькосп бiфiдо-бактерiй та лактобактерш з'являеться нефiзiологiчна аеробна умовно-патогенна мшрофлора. Це спричи-нюе виражену штоксикацш за рахунок продукци умовно-патогенними оргашзмами токсинiв, а також змiни iмунного статусу товсто! кишки. Даний переб^ захворювань потребуе уваги клiнiцистiв з метою роз-робки диференцiйованого тдходу до профiлактики та лiкування можливих порушень мiкробiоценозу товсто! кишки у хворих iз неалкогольним стеатогепати-том на тлi цукрового дiабету II типу.

УДК 612.46+612.826.33:577.17

П1шак В.П., Кривчанська М.1., Булик P.G., Черновська Н.В.

Кафедра медично! бюлогИ генетики та фармацевтично! ботаники Буковинський державний медичний университет, м. Черн!вц!

УЧАСТЬ ЧАСОВИХ ГЕЫВ У ГОРМОНАЛЬНА РЕГУЛЯЦП ФУНЩЙ НИРОК

До оргашв з ендокринною функцieю належать шиш-коподiбна залоза (ШЗ) й нирки. Нирки виробляють низку гормошв, серед яких: 1,25-диг!дроксихолекаль-циферол, ренш та еритропоетин, що вiдiграють важливу роль у регулюваннi внутр1шньосудинного об'ему кров1 та судинного тонусу. Вони збтьшують екскрецiю натрiю нирками, а надлишкова !х юльк!сть iнгiбуe ензим Na+-К+-АТФ-азу. ШЗ секретуе мелатонш (МТ) — 1ндол, що виконуе ендокринну функцш. Синтез цих гормошв мае чггку циркадiанну ритм1ку, контроль яко! зд1йснюють часовi гени. Центральними факторами цie'! моделi е дв1 родини генiв: родина генiв групи Period (Per), зокрема Per1, Per2 та Per3, та родина гешв Cryptochrome (Cry) — Cry1 та Cry2, а також гени Clock, Bmal1 i CK1 та шш! додатков! групи гешв. Зазначеш гени переважно екс-пресуються в нейронах супрахiазматичних ядер (СХЯ) гiпоталамуса (Шшак В.П. та спiвавт., 2012).

Молекулярш механiзми генераци циркадiанних сиг-налiв складаються з транскрипцiйних та трансляцшних позитивно-негативних зворотних зв'язк!в. Базова модель таких зв'язк!в будуеться на робот! авторегулятор-них петель зворотного зв'язку.

120

Международный эндокринологический журнал, ISSN 2224-0721

№ 6(54) • 2013