CC BY
12
9. Luzan, P. G., Rjabec',V. I. (1997). Navchal'na dilova gra «Zhnyva». Kyiv: Vyd. Nacional'nogo agramogo universytetu, 44.
10. Shtangej, S. V. (2012). Profesijna pidgotovka majbut-nih agronomiv na asadah kompetntnisnogo pidhodu. Kyiv, 21.
11. Nacional'nyj klasyfikator Ukrai'ny. Klasyfikator profesij. DK 003:2010 (2010). Derzhavnyj komitet Ukrai'ny z pytan' tehnichnogo reguljuvannja ta spozhyvchoi' polityky. Available at: http://hrliga.com/docs/327_KP.htm
12. Ridej, N. M., Isajenko, V. M., Biljavs'kyj, G. O. et. al (2014). Koncepcija ta naukovo-metodychni rekomendacii' z formuvannja profesijno-praktychnoi' kompetentnosti fahivciv z upravlinnja pryrodokorystuvannjam v agrosferi. Kyiv: NUBiP Ukrai'ny, 459.
13. Antipova, N., Ridej, N., Antipov, I. (2015). Formuvannja fahovoi' kompetentnosti u bakalavriv selekcioneriv-genetykiv. Nova pedagogichna dumka, 3, 78-83.
Дата надходженнярукопису 17.02.2016
Амтшова Наталiя Пав. мвна. acnipaHT, кафедра педагогiки, Нацюнальний ушверситет 6iopecypciB i при-родокористування Украши, вул. Геро!в Оборони, 15, м. Кив, Украша, 03041 E-mail: natanti1@rambler.ru
Радей Наталiя Михайлiвма, доктор педагопчних наук, керiвник апарату, Кшвська обласна державна aдмiнiстрaцiя, пл. Лей Укра'нки, 1, м. Кив, Украша, 01196 E-mail: nataliia.ridei@gmail.com
AMTinoB 1гор Олексамдрович, кандидат сiльськогосподaрських наук, доцент, кафедра агробютехноло-гiй, Нaцiонaльний ушверситет бiоресyрсiв i природокористування Украши, вул. Геро!в Оборони, 15, м. Кшв, Украша, 03041 E-mail: antigav@rambler.ru
УДК 371.481
DOI: 10.15587/2313-8416.2016.64288
ЖИТТеВИЙ I ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ПЕДАГОГА, НАУКОВЦЯ, ГРОМАДСЬКОГО Д1ЯЧА АНАТОЛ1Я МИКОЛАЙОВИЧА АЛЕКСЮКА
© Л. А. Бахмач
У cmammi висвтлено життевий i творчий шлях, педагогiчнi погляди й npoceimnu^Ky дiяльнiсть видат-ного укра'1'нського педагога, науковця, громадського дiяча Анатолiя Миколайовича Алексюка. Зокрема ви-значено, що родинно-амейне середовище та побутова культура мали вирiшальний вплив на формування характеру та уподобань А. М. Алексюка
Ключовi слова: життевий i творчий шлях; укратський педагог, науковець, громадський дiяч; Анатолт Миколайович Алексюк
In the article are elucidated the life and career, pedagogical views and educational activity of the famous Ukrainian educator, scientist, public figure Anatoly Aleksyuk. The family circle was the important factor that influences the formation of Anatoly Aleksyuk as human-patriot, citizen and nationally conscious, deeply moral and diligent person. The comprehensive analysis of the scientific heritage of Anatoly Aleksyuk and recollections of his colleagues, friends, followers, allow affirm that the school was always the pivot and sense of all his life activity. Along with family it had the crucial influence on his formation as the person, patriot and public figure. School became the sense of life activity. It occupied the central place in its scientific heritage; scientist considered it as an important factor of formation of the comprehensively developed individuality, healthy nation, strong state. So the family atmosphere and the conditions of education at school, college, University had the crucial influence on formation of Anatoly Aleksyuk as the future educator, scientist, public figure. In the family circle he received the high mental and ethical qualities, respect and love to his nation, its history and traditions and also the striving for permanent self-improvement and learning. School teachers and university educators prepared him for the first experience of professional work; he adopted the exactingness to himself, colleagues, pupils that were organically combined with internal kindness, frankness, communicative qualities and readiness to give help
Keywords: life and career, Ukrainian educator, scientist, public figure, Anatoly Alelsyuk
1. BcTyn
BuBHeHHa ^nrreBoro i TBopHoro mgaxy BH3HaH-hhx negaroriHHHx nepcoHagin, HenepeciHHHx oco6uc-TocTen - ogHe i3 npiopureTHux 3aBgaHb cynacHoi bithh-3hhhoi icTopHKo-negaroriHHoi HayKH. IxHe cTaHoBgeH-Ha, aK i b 6ygb-aKin iHmin ragy3i HayKH i KygbTypu, Big6yBaeTbca nig BnguBoM 6araTbox hhhhhmb. Цe ne-pegyciM pogHHHo-ciMeÖHe cepegoBH^e Ta no6yToBa KygbTypa, ^o MaroTb BupimagbHHn BngHB Ha $opMy-BaHHa xapaKTepy Ta ynogo6aHb groguHH, oco6gHBo b paHHboMy вiцi. BaroMHM ^aKTopoM e HaBHagbHo-BHxoBHi iHCTHTy^i, go aKHx grogHHa 3agyHaeTbca b ne-piog guTHHCTBa Ta MHocTi. Цe - mKoga, no3amKigbHi opram3aqii Ta rpoMagcbKi gnTaHo-MHa^Ki ToBapucTBa n o6'egHaHHa. 3a ycix HaciB icTOTHHH BngHB Ha cigbcb-Ky Mogogb cnpuaga rpoMagcbKa gyMKa, aKa KoperyBaga n KompogMBaga ixhm noBegiHKy Ta KoMyHiKaTHBHi CTocyHKH i3 co^agbHHM oTOHeHHHM. ypemTi, gga $op-MyBaHHa Ta CTaHoBgeHHa ^gicHol' oco6ucTocTi Hag3BH-HanHo Ba^guBHMH e yMoBH n o6craBHHH cycnigbHoro ®nrra, ^o BH3HaHaMTbca xapaKTepoM naHyMHHx opra-Hi3a^i nogiTHHHoro Ta eKoHoMiHHoro yciporo Ta iH.. Bce цe BpaxoByBagocb npu BHBHeHHi HayKoBo-negaroriHHoi cnagnruHH Ta ocBiTHboi' giagbHocri AHaTogia MHKoganoBHHa AgeKCMKa. HapoguBca BiH 14 HepB-Ha 1932 poKy b cegi Ogi3apiBKa, ^oB6umcbKoro panoHy ^HToMHpcbKoi o6gacri b ciM'i cigbCbKoro BHurega.
2. ^rrepaTypMHH orrag
TpyHTOBHe gocgig^eHHa, mupoKe BHCBiTgeHHa n agarnoBaHe go KygbTypHo-HacoBoro KoHTeKCTy 3acTo-cyBaHHa npoBigHHx igen ocBiTHboi cnag^HHH 3a6e3ne-Hye goTpuMaHHa пpннцнпiв egHocTi, cnagKoeMHocTi Ta HacTynHocTi y po3BHTKy negaroriHHoi HayKH. 3BepHeH-Ha go nepmog^epeg, aKi Bigo6pa®aroTb Hag6aHHa HaqioHagbHoi CHCTeMH ocBiTH b MHHygoMy, cnpHae ycBigoMgeHHM cyHacHocTi n BH3HaHeHHM nepcneKTHB po3BHTKy negaroriKH. B yKpaiHi BigoMi iMeHa Ta giagb-HicTb C. AHaHbiHa, r. Ba^eHKa, B. rpiHHeHKa, B. Kopo-geHKa, A. MaKapeHKa, npoKonoBHHa, A. CeprieHKa, I. OrieHKa, I. CTemeHKa, M. Cyмцoвa, B. CyxoMgHHcb-Koro, -3. ^eniru, C. ^epKaceHKa, ixhm TBopHy ocbithm cnag^HHy BBegeHo go mHpoKoro HayKoBoro o6iry icTo-pHKo - negaroriHHHMH po3BigKaMH cyHacHHx go-cgigHHKiB: H. AnroHe^ [1], A. Bohko [2], H. AiHeK [3], O. KoBagb [4], H. KomeHKo [5], A. MapymKeBHH [6], H. nocToMK [7], O. CyxoMgHHCbKa [8] Ta iHmi.
^HTTeBHÖ mgax i HayKoBHn gopo6oK negaroriB aKTHBHo po3po6gaeTbca i cborogHi. npoTe, ^e 3aguma-MTbca no3a yBaroro iHmi, 3HaHHMi iMeHa BHeHHx, aKi noTpe6yMTb rpyHToBHoro onpauMBaHHa. ToMy ^gKoM aKTyagbHHM e rgH6oKe Heynepeg^eHe BHCBirgeHHa tbo-pHHx Hag6aHb Ta npo^ecinHoi giagbHocTi AHaTogia MHKoganoBHHa AgeKCMKa - negarora-cyHacHHKa, aKun noHag n'aTb gecaTHpiH пpaцмвaв y pi3HHx c^epax ocBiTH, npoBogHB rpoMagcbKo-ocBiTHM giagbHicTb, 3a-gHmHB 6araTy HayKoBy cnag^HHy Ta BHCTynHB $yHga-TopoM AH Bffl yKpaiHH.
3. MeTa CTaTTi
BH3HaHHTH BngHB pogHHHo-ciMenHoro cepego-BH^a Ha $opMyBaHHa xapaKTepy Ta ynogo6aHb BHgaT-
Horo yKpaiHcbKoro negarora, HayKoBua, rpoMagcbKoro giana AHaTogia MHKoganoBHHa AgeKCMKa.
4. PogHHHe OTO^eHHH, ciM'a - ocMOBni HHHHH-kh, ^o Bn^HMy^H Ma ^opMyBaMMH MaößyTMBoro negarora
^k BigoMo, BHpimagbHHH BngHB Ha ^opMyBaHHa oco6HCTocTi cTaHoBHTb pogHHHo-ciMeHHe cepegoBH^e. Big 6aTbKiB Ha reHeTHHHoMy piBHi gHTHHa ycnagKoBye ncHxoMaTHHHi geTepMiHaHTH, aKi 3agaMTb agropHTM ii ^opMyBaHHa He gHme b gHTanoMy i niggiTKoBoMy вiцi, a y ycboMy HacTynHoMy ®HTTi.
Biga BHToKiB ^opMyBaHHa oco6HCTocTi Magoro AHaTogia CToaB 6aTbKo - AgeKCMK MHKoga Ahtoho-bhh, aKHH HapogHBca 8 TpaBHa 1902 poKy b MageHbKo-My cegi BigKa ^epBoHoapMincbKoro panoHy ^htomhp-CbKoi o6gacTi. B 1920 po^ MuKoga Ahtohobhh 3aKiH-hhb CoKogiBcbKy BH^y noHaTKoBy mKogy Ha «BigMiH-ho» Ta «go6pe». B 1925 po^ 6yB npu3BaHHn go gaB ^epBoHoi ApMii, b aKin Bigcgy^HB go 1928 poKy, noBe-pHyBca y 3BaHHi cep^aHTa. nicga cgy®6u npaqMBaB b cigbcbKin Pagi ceKpeTapeM.
30-Ti poKH gga HapogHoi ocBiTH KpaiHu 6ygu ic-TopuHHHMH: po3noHaBca nepexig go 3aragbHoro noHaT-KoBoro HaBHaHHa. 3pocTaB nonuT Ha BHHTegiB noHaTKo-boi mKogu, aKux Ha Ton Hac 6paKyBago. I B^e i3 1-ro BepecHa 1930 poKy AgeKcMK MuKoga Ahtohobhh - BHHTegb MagoKoMngeKTHoi gBoKgacHoi MapxgiB-cbKoi noHaTKoBoi mKogu, a Hepe3 piK, npocgyxaBmu MicaHHi Kypcu nigBH^eHHa KBagi^iKaqii BHHTegiB Mogo-gmoro KoH^mpa, npauMBaB BHHTegeM i 3aBigyMHHM MagoKoMngeKTHoi' noHaTKoBoi' mKogu Ta b cegi Ogi3apiB-Ka MapxgiBcbKoro panoHy. TaM i HapogHBca chh AHaTogin.
B KpaiHi nmgu nomyKH hoboi cTpyKTypu mKogu. CaMe b ^n Hac, b 1934 p. 6yga cTBopeHa gecaTupiHKa -hobhh Tun 3aragbHoocBiTHboi mKogu. 3 1 - ro BepecHa 1935 p. M. A. AgeKcMK npauroe BHHTegeM noHaTKoBoi' mKogu BipgaHcbKoi ceMupiHHoi TpygoBoi mKogu. Po6oTy b noHaTKoBHx Kgacax noegHyBaB i3 BHKgagaHHaM npaqi, MagMBaHHa i $i3KygbiypH. Hapagy i3 BHHTegbcbKoM po6oToro MuKoga Ahtohobhh aKTHBHo 3aHMaBca rpo-MagcbKoM giagbHicTM. BiH nocTinHHH rogoBa peBi3inHux KoMicin, HgeH cigbcbKHx pag, ®ogHe 3acigaHHa Kog-rocny He o6xogugoca 6e3 yHacTi BHHTega M. A. AgeK-cMKa - ocBiHeHoi gMguHH.
Ao noHaTKy BegHKoi BiTHH3HaHoi BinHH noro chh - AHaTogin MuKoganoBHH AgeKcMK 3aKiHHHB gume gBa Kgacu KpacHoapMincbKoi cepegHboi mKogu ®hto-MupcbKoi o6gacTi. 3 Ha6gH®eHHHM ^porny ciM'a AgeK-cMKiB eBaKyMBagacb, age 6iga Bigoi Цepквн KuiBcbKoi o6gacTi bohh 6ygu o6irHaHi нiмeцbкнмн BincbKaMH Ta 3MymeHi BepHyTucb b ^epBoHoapMincbK, ^HToMupcb-koi o6gacTi.
I3 cnoragiB A. M. AgeKcMKa: "noHagucb Ta^Ki gHi oкyпaцil. B^e Hepe3 n'aTb Mica^B nicga noBep-HeHHa i3 eвaкyaцil 6aTbKo - MuKoga Ahtohobhh i3 ^obthh 1943 poKy no BepeceHb 1943 poKy - yTpuMy-BaH KoHcnipaTHBHoi KBapTupu, nepexoByBaB 36poM i 6oenpunacu, po3noBcwg®yBaB gucTiBKH. yHacHHKy aHTH^amucTcbKoi 6opoTb6u Heo6xigHa 6yga "Kpuma". BaTbKy peKoMeHgyMTb hth Ha po6oTy b мicцeвy ynpa-
ву. Нашу квартиру вщвщували рiзнi люди - парти-зани, зв'язковг В квартирi зберiгались лiки, бинти, шдпшьш лиспвки".
Весною 1942 року Алексюка М. А. арештува-ли. Протримали мiсяць в тюрмi. Шсля повернення вiн почав працювати вчителем початково! школи, не полишаючи щдтримувати зв'язки iз партизанами. 1з 1943 р. по 1944р. Микола Антонович шшов воювати iз загарбниками в партизанський загiн, пiзнiше, оду-жавши шсля поранення, був направлений в 161-й запасний стрiлковий полк, а зввдти - до складу Дю-чо! арми. Зберiгся лист батька де вш писав дружинi: "Катю, запам'ятай, щоб дiти продовжили навчання. Це головне. " Через три дш Алексюк Микола Антонович загинув. Це було 2 квггня 1944 року.
Мати Анатолия Миколайовича - Катерина Алексюк хоча закончила до Революци лише два класи початково! школи, глибоко розумiла роль освiти в житп людей i все свое життя свято зберiгала останнiй залови чоловiка - Миколи Алексюка. I виконала його.
Анатолш Миколайович Алексюк успадкував вiд батька i передав сво!м дiтям глибоку защкавле-шсть справою освiти, невсипучу енергiю та активну громадянську позицш. Отож родинне оточення, сiм'я стали тими вагомими чинниками, що вплинули на формування Анатолия Алексюка як людини-патрюта, громадянина та нацiонально свщомо!, глибоко морально! i працелюбно! особистосп. Сiмейне виховання вiдiграло помiтну роль у виборi професi!, розвинуло прагнення до творчо! працi, заклало генотип постшного творчого пошуку та боротьби за все нове i прогресивне.
Усебiчний аналiз наукового доробку Анатолiя Миколайовича Алексюка та сввдчень i спогадiв колег, товаришiв, учшв дозволяе стверджувати, що стриж-нем i сенсом його життедiяльностi завжди була школа. Поряд iз сiм'ею, вона справила визначальний вплив на його формування як особистосп, патрюта, громадського дiяча. Школа стала сенсом життедгяль-ностi i посша центральне мiсце в його науковш спа-дщинi; !! вiн вважав важливим чинником становлення всебiчно розвинуто! iндивiдуальностi, здорово! нацi!, мiцно! держави.
Шкшьш вчител1 звертали багато уваги на формування творчо! особистосп учшв, прагнули до того, щоб вони не лише засвоювали навчальний ма-терiал, а й виховувались в атмосферi високо! мораль-ностi. Педагоги використовували широкий арсенал методiв i форм позакласно! роботи: у школi працю-вали рiзноманiтнi гуртки.
Анатолiй проявляв вщмшт успiхи у навчаннi, мав лщерсьш здiбностi та приятельськi стосунки з однолгтками, серед яких користувався повагою та авторитетом. Висок1 успiхи у навчанш забезпечували не лише працелюбшсть i наполегливiсть, але й при-роднi здiбностi.
Червоною ниткою через творчють i життевий шлях Анатолия Миколайовича Алексюка проходить iдея, що вибiр людиною професi! - це велика ввдпо-вiдальнiсть перед суспшьством, батьками, а найголо-внiше - перед собою, позаяк тшьки сама людина мо-же усвiдомити, до чого мае бшьший хист, i вiдчуття,
якими природними здiбностями надшена. Це допома-гае обрати правильний життевий шлях. А покликання педагога не можна порiвняти iз жодним iншим ремеслом, адже вiд його вмшня, майстерностi, мудростi, мистецтва залежить поступ, розум, характер, воля, громадське й штелектуальне обличчя зростаючого поколiння та уйе! нацi!.
По закiнченнi семирiчки 1947 р. перед Анато-лiем та вйею родиною Алексюкiв не постало дилеми куди пiти вчитись дал^ адже вiн закончив Каменно-Бродську семирiчну школу з похвальною грамотою i тому вступив без шпиль на перший курс Корости-шiвського педагогiчного училища Житомирсько! область Важливе значения для професiйного становлення Анатолия Миколайовича мало навчання в педа-гогiчному училищi. Тут вш переймае досвiд кращих вчителiв, знайомиться iз основами управлiнсько! i керiвно! роботи школою, сам виявляе неабиякий пе-дагогiчний хист та оргашзаторсьш здiбностi. Шзнан-ня тонкощiв педагогiчно! роботи призводить майбут-нього керiвника i вченого до розумшня того, що основою !! е турбота про учня, шзнання його можливо-стей i умов життя в йм'! i колектив^ створення умов для розвитку його задатков, повага до нього як особистосп. Училище закончив з ввдзнакою в 1951 роцi. Отримав квалiфiкацiю вчителя початкових класiв та отримав призначення на роботу вчителя штори та математики в семирiчну школу села Осички Потпв-ського району (зараз Малинський район) Житомирсько! область Шд час зашнчення училища потрапив до 5 ввдсотшв випускникiв, як1 були зарахованi до вищого навчального закладу. В серпш 1952 року вступив до Ки!вського державного унiверситету iме-нi Т. Г. Шевченка на фiлософський факультет, який закончив з вiдзнакою в 1957 рощ за спещальшстю фiлософiя i iсторiя.
Ще пiд час навчання Алексюк А. М. виявляв неабияш науковi погляди, так будучи студентом 4-го курсу вщдшення фшософського факультету за пiдсумками другого конкурсу на кращу наукову студентську роботу «Про розвиток особи в зв'язку з розвитком форм пращ» в 1956 р. наказом ректора ушверситету вщзначено в чи^ кращих. За при -значенням Мшштерства освпи УРСР iз серпня 1957 року по серпень 1959 року працював вчителем шторп та завучем середньо! школи села Цибулiв Монастирищенського району Черкасько! областi. На виборах 1 березня 1959 р. був обраний депутатом ради депуталв трудящих (Цибулiвський вибо-рчий округ № 23).
В травш 1959 року склав конкурсш iспити до асшрантури Ки!вського державного унiверситету. 1з 1-го вересня зарахований на стацiонарну форму навчання при кафедрi педагопки (науковий керiвник -Чавдаров С.Х.). У вересш 1962 р. в зв'язку iз закш-ченням асшрантури отримав призначення на посаду викладача кафедри педагогiки. З властивим йому завзяттям i самопосвятою вiддався новш роботi: роз-робив i викладав навчальнi дисциплiни на рiзних факультетах; налагодив стосунки iз колегами та студентами, керував практикою; готував навчально-мето-дичнi матерiали тощо.
Системна, коштка, напружена праця зпдно з розробленим графжом дозволили Анатолш Микола-йовичу вже в ачш 1963 р. подати рукопис дисертаци на тему "Взаемозв'язок дидактичних метод1в в нав-чальному процеа" на кафедру педагопки ушверсите-ту Шевченка. Шсля бурхливих дебапв та завдяки висок1й оцшщ з боку рецензенпв була прийнята ух-вала щодо рекомендацп ïï до захисту.
Захист вщбувся в лютому 1963 року. У ход1 бурхливого обговорення було поставлено багато за-питань. Дисертац1я викликала неабиякий штерес, позаяк це насправд1 було одне з перших фундамента-льних дослвджень з проблем дидактичних метод1в у навчальному процеа. У квита 1967 р. отримав нау-ковий стушнь доцента.
1з 17 червня 1968 р. Постановою Мшстерства освиж УРСР Анатолш Алексюк був призначений на посаду заступника мшстра освгги УРСР, де працю-вав по березень 1972 р., залишаючись працювати на кафедр1 педагопки за сумюництвом. В цей перюд вш не полишае вести велику оргашзаторську та громад-ську роботу 1з виховання пвдростаючого поколшня, вдосконаленню роботи оргатв освгти. 1з жовтня 1972 р. вщповвдно до заяви зарахований на посаду доцента кафедри педагопки Кшвського державного ушверси-тету 1мен1 Т. Г. Шевченка.
У вересш 1974 р. захистив докторську дисер-тацш на тему "Розвиток теорп загальних метод1в навчання в Радянськш педагопщ 1917-1971 рр.". До захисту докторсько1' дисертаци видав 40 наукових праць (близько 70 друкованих аркуш1в). Ршенням Вищoï aтеcтaцiйнoï комки при Рад1 СРСР в1д 24 ве-ресня 1976 р. присвоене вчене звання доктора педагопчних наук. Тривалий час А. М. Алексюк працю-вав над вдосконаленням навчально-виховного про-цесу як в середнш так i у вищш шкoлi. Створив нау-кoвi напрями дослвдження загальних метoдiв навчання у середнш школ1 та модульно-тьюторско1' системи oргaнiзaцiï навчання у вищш школг
У червнi 1975 р. Анатолш Алексюк очолив кафедру педагопки Кшвського державного ушверситету iменi Т. Г. Шевченка та весь занурився в оргашзацш-ну, викладацьку, наукову та громадську роботу. До-кладаючи багато зусиль для створення дiездaтнoгo згуртованого cпiльнoю вдеею колективу, вiн спрямо-вуе його дiяльнicть на розробку ново1' концепцй' ви-кладання i досл1дження icтoрiï педагопки, педагопки вищо1' школи, дидактики. Навчальна i дослвдницька робота кафедри збталася iз науковими iнтереcaми та життевими oрiентирaми зaвiдувaчa. Ïï дiяльнicть зoрiе-нтувалася на oргaнiзaцiю навчально-виховного проце-су у вищiй школ1 та удосконалення метoдiв навчання.
5. Результата дослвдження
Анатолш Миколайович не залишався байдужим до стану виховання студентсько1' мoлoдi, зокрема системно проводив у його cередoвищi лекцй' i бесвди з проблем морального виховання. Вш не лише керував подготовкою дисертацшних дослвджень, а й проводив велику оргашзацшну, керiвну, координацшну роботу, пов'язану з процедурою здобуття наукових cтупенiв. Пд його керiвництвoм захищено 25 кандидапв та док-
торiв педагогiчних наук. Щороку через його руки проходило десятки дисертацш, авторефератiв, руко-пиав монографiй та iнших наукових дослвджень. Вiн долучався до !хнього захисту чи видання як опонент, рецензент, давав ввдгуки вiд iменi проввдно! оргаш-зацп чи авторитетного фахiвця, що оцiнював доробок здобувачiв та спрямовував поступ украшсько! педа-гопчно! роботи.
Всi цi роки - велика й напружена праця, продуктивна дiяльнiсть результатом яко! стала значна педагопчна спадщина, що налiчуe понад 250 науко-во-педагогiчних праць украшською, росiйською та англiйською мовами. Серед яких усiм вiдомi «Педа-гогiка вищо! освiти Украши. Iсторiя. Теорiя: Подручника», «Педагогiка вищо! школи. Курс лекцш: моду-льне навчання: Навчальний поабник», «Загальнi ме-тоди навчання в школЬ», «Методи навчання О методи учшня» та шш! Впм, самим перелшом назв доробок Анатол1я Алексюка не обмежуеться, адже в його ак-тивО - О пОдготовка та редакторське опрацювання дво-хтомного видання творОв Г. Ващенка, книги праць М. Пирогова, участь у пвдготовщ наукових збОрнишв, публшащях в журналах тощо. Його науковО публша-цп ввдзначаються точшстю, виважешстю, високою загальною культурою.
Невтомна професшна, наукова, громадська А. М. Алексюка знайшли визнання О схвалення з боку трудових колективОв, де вш працював, науково-педагопчно! спвдьноти та державних оргашв О гро-мадських оргашзацш. 27листопада 1992 р. йому присвоили наукову стушнь - академш АНВШ Укра!ни, а 1997 р. постановою Президп Академп наук вищо! школи Украши присвоено " Диплом лауреата нагороди Ярослава Мудрого ". З 1995 р. вш - голова нау-кового товариства Омеш Миколи МОхновського.
1з 1998 р. по серпень 2003 р Анатолш Миколайович працював у галузО педагопки вищо! школи Украши та И юторп. Вш був проввдним науковим сшвробггником НД1 професшно! освгги Академп педагопчних наук Украши.
Його всебОчну обдарованють О людськ1 якосп увиразнюють спогади АндрОя Криштальського: " Коли бачиш перед собою наствдьки грандюзний науко-вий доробок, працю, що втОлилась у пОдручники та монографи, ввдчуваеш могутню силу штелекту сшв-розмовника, то розумОеш: лишень спвдкування з такою людиною - уже справжне щастя " [9].
Чи не найбвдьш об'емно О систематично жит-тевий шлях ученого оцшили його студенти, асшран-ти, кандидат педагопчних наук, професор Сш-цин £. С. та кандидат педагопчних наук, доцент Кудь на В. В. У гхшх спогадах Анатолш Миколайович пос-тае як самодостатня О позитивна особистОсть, людина, яка мала чОтко визначену життеву мету. Портрет ученого в штерпретацп його студентОв бачиться цшсним О правдивим: "Його вимогливОсть до себе завжди була прикладом О для студенпв, О для викладачОв. Лекцу, як1 вОн читав, завжди носили проблемний, пошуковий характер. 1х особливОстю було чОтке фОлософсько-методолопчне спрямування, глибокий науковий аналОз педагопчних явищ О процеав, емоцОйна та методична ввдшлОфованють, ораторська досконалОсть" [10].
Його педагопчш 1де!', добрi справи продовжу-ють його учнi, виплекаш ним науковцi, педагоги, керiвники закладiв освiти.
6. Висновки
Отже, на формування Анатоля Алексюка як майбутнього педагога, вченого, громадського дгяча виршальний вплив мали родинна атмосфера та умови навчання у школ1, училищу унiверситетi. В1д батька, матерi на генетичному рiвнi вiн успадкував головну життеву установку на необхiднiсть здобуття освiти; на потребу щоденно!' коттко!, цiлеспрямовано! працi як основного буття. В1д родинного середовища йому пе-редавалися висок1 морально-етичнi якостi, повага i любов до свого народу, його ютори i традицiй, як та-кож i прагнення до постшного самовдосконалення i пiзнання. В1д шк1льних учител1в, викладачiв ушверси-тету до першого досввду професiйно! роботи вш пе-рейняв риси вимогливосп до себе, колег, учнiв, що оргатчно поеднувалися з внутрiшньою добротою, щирютю, комунiкативними якостями й готовшстю прийти на допомогу. Поряд iз цим Анатолiй Микола-йович виявився i природно обдарованою особистiстю з притаманними йому вмiнням логiчно мислити, гарною пам'яттю та мистецькими задатками.
Лiтература
1. Антонець, Н. Я. Гршченко Борис Дмитрович [Текст]: навч. пос. / Н. Я. Антонець; за ред. О. В. Сухом-линсько!. - К.: Либвдь, 2005. - С. 437-448.
2. Бойко, А. М. Педагопка. 1нтегрований курс теорй та гстори педагогжи. Модульний змiст та розподш навча-льного матерiалу. Ч. 1 [Текст] / А. М. Бойко. - 2-е вид. -Ки!в - Полтава, 1995. - 245 с.
3. Дчек, Н. П. Людина доби укра!нського освiтнього бароко: Феофан Прокопович i просвiтительство [Текст] / Н. П. Дчек // Освгга та педагогiчна наука. - 2012. - № 1. -С. 46-57.
4. Коваль, О. Григорш Ващенко - творець укра!нсь-ко! виховно-освгшьо! системи [Текст] / О. Коваль // Рдаа шк. - 1993. - № 3. - С. 12-15.
5. Кошечко, Н. В. С. А. Анань!н (1873-1942): педагопчш ще! (цикл лекцш) [Текст]: нав. пос. / Н. В. Кошечко. - К.: Обри, 2011. - 152 с.
6. Марушкевич, А. А. Науково-педагопчна спадщи-на 1вана Опенка в контекст розвитку нацюнально1 освiти i виховання в Украш [Текст]: автореф. дис. ... д-ра пед. наук / А. А. Марушкевич; Ки1в. нац. ун-т iM. Т. Шевченка. -К., 2004. - 43 c.
7. Постоюк, Н. В. Педагопчш погляди та освгтня дь яльнiсть Д. Л. Сергiенкa (1911-1984 рр.) [Текст]: моногра-фш / Н. В. Постоюк. - Шжин: ПП Лисенко, 2014. - 168 с.
8. Украшська педaгогiкa в персоналшх - Х1Х сто-лптя; кн. 1 [Текст]: навч. пос. / за ред. О. В. Сухомлинсь-ко1. - К.: «Либ^», 2005. - С. 325-333.
9. Криштальський, А. Знайти свою висоту [Текст] / А. Криштальський // Життя i наука. Луцьк Молодий. -2002. - Ч. 16. - С. 4.
10. Спщин, £. С. Пaм'ятi видатного украшського ди-дакта Алексюка Анатол1я Миколайовича [Текст]: зб. наук. пр. / £. С. Спщин, В. В. Кудша // Теоретичт питання куль-тури, освiти та виховання. - 2014. - Вип. 50. - С. 12-17.
References
1. Antonec', N. Ja.; Suhomlyns'ka, O. V. (Ed.) (2005). Grinchenko Borys Dmytrovych. Kyiv: Lybid', 437-448.
2. Bojko, A. M. (1995). Pedagogika. Integrovanyj kurs teorii' ta istorii' pedagogiky. Modul'nyj zmist ta rozpodil navchal'nogo materialu. Chep. 1. Kyiv - Poltava, 245.
3. Dichek, N. P. (2012). Ljudyna doby ukrai'ns'kogo osvitn'ogo baroko: Feofan Prokopovych i prosvitytel'stvo. Osvi-ta ta pedagogichna nauka, 1, 46-57.
4. Koval', O. (1993). Grygorij Vashhenko - tvorec' ukrai'ns'koi' vyhovno-osvitn'oi' systemy. Ridna shk., 3, 12-15.
5. Koshechko, N. V. (2011). S. A. Anan'i'n (18731942): pedagogichni idei' (cykl lekcij). Kyiv: Obrii', 152.
6. Marushkevych, A. A. (2004). Naukovo-pedagogich-na spadshhyna Ivana Ogijenka v konteksti rozvytku nacion-al'noi' osvity i vyhovannja v Ukrai'ni. Kyiv, 43.
7. Postojuk, N. V. (2014). Pedagogichni pogljady ta osvitnja dijal'nist' D. L. Sergijenka (1911-1984 rr.). Nizhyn: PP Lysenko, 168.
8. Suhomlyns'ka, O. V. (Ed.) (2005). Ukrai'ns'ka pedagogika v personalijah - XIX stolittja; kn. 1. Kyiv: «Lybid'», 325-333.
9. Kryshtal's'kyj, A. (2002). Znajty svoju vysotu. Zhyt-tja i nauka. Luc'k Molodyj, 16, 4.
10. Spicyn, Je. S., Kudina, V. V. (2014). Pam'jati vydat-nogo ukrai'ns'kogo dydakta Aleksjuka Anatolija Mykolajovycha. Teoretychni pytannja kul'tury, osvity ta vyhovannja, 50, 12-17.
Рекомендовано до публкацИ д-р пед. наук, професор Марушкевич А. А.
Дата надходженнярукопису 17.02.2016
Бахмач Людмила Анатолй'вна, асшрант, кафедри педагопки, Ки1'вський нацюнальний yнiверситет iм. Тараса Шевченка, вул. Володимирська, 64/13, м. Ки1в, Украша, 01601 E-mail: Golovkonata@ukr.net
