CC BY
18
УДК 636.2:547.915:636.084.52
Мартин М.Т., к. с.-г. н. ® Вовк С.О., д. б. н., професор За\а|мв О.Я., д. с.-г. н., професор Павл1в О.В., к. вет. н., доцент
Ыдокремлений тдроздт Нацюнального утверситету бюресурав I природокористування Украгни «Бережанський агротехшчний ¡нститут».
Льв1вський нацюнальний аграрний утверситет.
ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СПЕКТР Л1П1Д1В П1ДШК1РНОГО ЖИРУ ЗА ВИКОРИСТАННЯ У РАЦ1ОНАХ ВЕЛИКО1 РОГАТО1 ХУДОБИ «ЗАХИЩЕНИХ» ЖИРНИХ КИСЛОТ
Досл1дження впливу замти зерновог частини рацюну вгдгодгвельних бичгв омиленою ггдроксидом кальцт ртаковою ол\ею, яка мктила кальщев\ сол1 полтенасичених жирних кислот, показало краще засвоення гх та незначне збыьшення вм1сту олегновог, лтолевог та лтоленовог жирних кислот у тдштрнт жировт тканит.
Ключовi слова: велика рогата худоба, живлення, ртакова ол1я, жирт кислоти, жирова тканина, молочний жир.
Вступ. Вщомо, що використання рослинних жирових добавок до ращошв рiзних вжових i продуктивних груп велико! рогато! худоби виявляе стимулюючий, позитивний вплив на молочну продуктившсть та штенсившсть росту тварин, оплату корму i забшний вихщ, харчову й бюлопчну щншсть молока та яловичини [4]. Це пояснюеться насамперед високою енергетичною цiннiстю рослинних жирiв, а також !х азотзберiгаючою дiею в органах i тканинах тварин i позитивним впливом на регуляцiю й переб^ синтетичних та енергетичних процеЫв в органiзмi. Водночас науковi пращ вказують на те, що надмiрне згодовування жуйним рослинних олiй негативно впливае на метаболiчну активнiсть мжрофлори i це погiршуе перетравнiсть кл^ковини в передшлунках [4]. Встановлено також, що внаслщок пiдвищеного гiдролiзу лшвдв i гiдрогенiзацi! полiенових жирних кислот, наявних у рослинних жирах, у передшлунках велико! рогато! худоби тд дiею симбiотично! мiкрофлори деградуеться значна частина щнних незамiнних полiенових жирних кислот, внаслщок цього знижуеться !х надходження в органи i тканини i таким чином знижуеться харчова i бiологiчна цiннiсть яловичини та молока [3].
З метою зменшення негативного впливу ^ментарних рослинних жирiв на метаболiчну активнiсть мiкрофлори передшлунюв, а також захисту наявних у !х складi незамiнних жирних кислот вщ гiдрогенiзацi! мiкроорганiзмами рубця використовують !х хiмiчну обробку перед згодовуванням великш рогатiй худобi
[3]. . .
Метою нашо! роботи було порiвняльне дослiдження впливу використання у ращонах бичкiв на завершальному етат вiдгодiвлi нативно! та «захищено!», у
® Мартин М.Т., Вовк С.О., Захар1в О.Я., Павл1в О.В., 2011
125
формi кальщевих солей жирних кислот, ршаково! оли на змши жирнокислотного складу лiпiдiв пщшюрно! жирово! тканини.
Матер1ал 1 методи. Дослiдження проводили у двох окремих експериментах. У першому експериментi дослщження проводили в осшньо-зимовий перюд на некастрованих бичках чорно-рябо! породи 16-18-мюячного вiку, роздiлених на три групи по 10 голiв у кожнш за принципом аналогiв. Тварини першо! (контрольно!) групи впродовж вказаного 30-денного перiоду отримували типовий основний рацюн. Який складався iз сша, кормового буряку, кукурудзяного силосу i зерново! сумiшi за складом: пшенична дерть - 50%, ячмiнна дерть - 30%, вiвсяна дерть - 20%. Бичкам друго! групи згодовували аналогiчний рацiон, в якому 5% зерново! сумiшi за масою замшювали низькоеруковою i низькоглюкозинолатною рiпаковою олiею з насiння вiтчизняного сорту Тисменицький, тваринам третьо! групи згодовували таку ж кшьккть кальцiевих солей жирних кислот, виготовлених шляхом омилення ршаково! оли гщрооксидом кальцiю. Поживнiсть ращошв контрольно! i дослiдних груп корiв була однаковою. Пiсля забою тварин у 18-мкячному вiцi, iз туш вщбирали зразки пiдшкiрного жиру для визначення жирнокислотного складу лшвдв вказано! тканини [1, 2].
Жирнокислотний склад молочного жиру визначали за методом Курко з використанням газорiдинного хроматографа «Хром-4» [2]. Отриманi цифровi даш опрацьовували статистично [5].
Результати 1 обговорення. Нами встановлено, що згодовування вiдгодiвельним бичкам у складi концентрованих кормiв 5% вщ маси комбiкорму нативно! рiпаково! оли незначно тдвищуе рiвень оле!ново! кислоти й дещо зменшуе у складi лiпiдiв пiдшкiрно! жирово! тканини вмкт мiристиново!, пентадеканово!, пальмiтиново!, стеариново!, лшолево!, лiноленово! жирних кислот порiвняно з !х рiвнем у лiпiдах вказано! тканини тварин контрольно! групи, тодi як введення до складу комбжорму вiдгодiвельним бичкiв кальцiевих солей жирних кислот, виготовлених на основi ршаково! оли, дещо знижуе вмют мiристиново!, пентадеканово!, пальмiтиново!, стеариново! поряд з тим збшьшуе вмiст оле!ново!, лшолево! та лшоленово! жирних кислот у пщшюрнш жировiй тканинi (табл.1).
Таблиця 1.
Жирнокислотний спектр пщшкфного жиру бичк1в (М ± т, п= 10)
Жирна кислота Групи тварин
1 (контрольна) 2 (дослщна) 3 (дослщна)
М1ристинова (С14:0) 4,5 ± 0,29 4,3 ± 0,31 4,3 ± 0,32
Пентадеканова (С15:0) 2,6 ± 0,27 2,6 ± 0,15 1,9 ± 0,14
Пальм1тинова (С16:0) 35,5 ± 1,82 35,3 ± 1,68 34,8 ± 1,76
Пальм1тооле!'нова (С16:1) 14,4 ± 0,51 14,0 ± 0,55 13,9 ± 0,58
Стеаринова (С18:0) 39,1 ± 1,42 40,1 ± 1,29 40,2 ± 1,47
Оле!нова (С18:1) 1,6 ± 0,09 1,5 ± 0,08 1,8 ± 0,14
Л1нолева (С18:2) 0,7 ± 0,06 0,7 ± 0,04 0,9 ± 0,05
Л1ноленова (С18:3) 1,6 ± 0,20 1,5 ± 0,10 2,2 ± 0,11
При цьому необхщно зауважити, що мiж rpynoBi рiзницi у вщсотковому жирнокислотному CKnaAi пщшюрного жиру у тварин у pa3i згодовування добавок нативно! оли, так i кaльцieвих солей жирних кислот, виготовлених на И основi, е статистично невiрогiдними.
Висновки. Пiдвищення вмкту лшолево! та лшоленово! жирних кислот у склащ загальних лiпiдiв пщшюрно! жирово! тканини бичкiв, при згодовуванш тваринам добавок кaльцiевих солей жирних кислот, виготовлених на основi ршаково! оли, насамперед пояснюеться низьким ступенем !х гiдролiзу й невисоким рiвнем гщрогешзаци вказаних полiенових жирних кислот ферментативними системами мiкрооргaнiзмiв передшлункiв, внаслщок чого збшьшуеться надходження оле1ново1, лшолево! та лiноленово! кислот iз тонкого кишювника у кров'яне русло, а звщси у пiдшкiрну жирову кл^ковину.
Л1тература
1. Кейтс М. Техника липидологии. - М.: Мир. - 1975. - 322с.
2. Курко В.Й. Газохромотографический анализ пищевых продуктов.- К.: Урожай. - 1965. - С. 65-69.
3. Ментух Ф. Использование рапсового масла а кормлении ремонтных телочек// Молочное и мясное скотоводство. - 1999. - №1. - С. 8-9.
4. Янович В.Г.. Лагодюк П.З. Обмен липидов у животных в онтогенезе. - М.:Агропромиздат. - 1991.- 317с.
5. Соколов И.Д. Применение програмируемых калькуляторов для обработки результатов сельскохозяйственных экспериментов// С.-х. биология. -1987, - № 9, - C.112-120.
Summary
FATTY ACIDS SPECTRUM OF LIPIDS OF HYPODERMIC FAT AT THE USE IN RATIONS OF CATTLE OF THE «PROTECTED»FATTY ACIDS
Research of fatty acids composition of hypodermic fat of fattenings bull-calves, which part of corn part of ration was replaced of calcium rotined a rapeoil, containing calcium salts of polienoic fatty acids, that as a result of the best suction them in an intestine, is increased maintenances by an oleic, linolic and linolenic fatty acids in hypodermic fatty tissue.
Рецензент - д.с.-г.н., проф. Параняк Р.П.
