CC BY
14
УДК 636.52/612:015.31:015.32
Бугай А.О., кандидат ветеринарних наук Цв1л1\овський М.1., доктор бюлопчних наук, академш НААНУ ©
andbugay@ua.fm
Нащональний утверситет бюресурЫв I природокористування Украгни, Кигв
ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД БАЗОЛАТЕРАЛЬНИХ МЕМБРАН АБСОРБЦ1ЙНИХ ЕНТЕРОЦИТ1В ПОРОЖНЬО1 КИШКИ КУРЧАТ-БРОЙЛЕР1В ЗА ДП Л1КОПЕНУ
Досл1джено жирнокислотний склад базолатеральних мембран абсорбцшних клтин порожньог кишки курчат-бройлер1в за дп лжопену у постнатальному перюдг онтогенезу. Встановлено зниження вм1сту м1ристиновог кислоти, зростання вм1сту арахгдоновог та ейкозантриеновог кислот, що свгдчить про тдвищення функщонального статусу абсорбцшних ентероцит1в. На основI отриманих даних висуваеться гтотеза щодо стимуляцплжопеном елонгазо-десатуразног системи жирних кислот.
Ключо^^ слова: курчата-бройлери, абсорбцшш ентероцити, плазмолема, жирт кислоти.
Вступ. Фосфолшщи - основний структурний елемент плазматичних мембран кл^ин, в тому чи^ i абсорбцшних ентероциив. Полярш частини молекул фосфолшвдв зумовлюють переважно електричш та адсорбцшш властивост мембранного бшару. В той же час, ацильш радикали фосфолшвдв впливають на плиннiсть та проникнешсть бiшару, активнiсть мембранно-зв'язанних ферментiв та транспортерiв, вiдiграють важливу роль у трансдукци сигналу, е попередниками у синтезi ейкозановдв [5, 10, 11], тощо.
Нашими попередшми дослiдженнями показано значнi змiни жирнокислотного складу аткальних мембран абсорбцiйних ентероциив [1] та iнтегральних показникiв лшщно! компоненти плазмолеми цих клiтин [2] курчат-бройлерiв за дп лiкопену. Функщональш властивостi абсорбцiйних ентероцитiв обумовлено поляризащею цих клiтин з утворенням макродомешв плазмолеми - аткально1 (АМ) та базолатерально! (БМ) мембран, що, вщповщно, потребуе певно! вiдмiнностi i у хiмiчному складi !х бiшару.
Метою нашо! роботи було вивчення ацильного спектру базолатеральних мембран абсорбцшних кл^ин порожньо! кишки курчат-бройлерiв за впливу лiкопену.
Матерiали та методи. Дослiдження проводились на кафедрi фiзiологil та бiохiмil сiльськогосподарських тварин Дншропетровського державного аграрного унiверситету i на кафедрi терапп i клмчно1 дiагностики Нацiонального унiверситету бiоресурсiв i природокористування Украши в травш-липш 2009 р.
© Бугай А.О., Цвшховський М.1., 2010
14
Об'ектом дослщження були курчата-бройлери кросу "Конкурент-3" 14-42 добового вшу, що утримувались у кликах з 1-добового вiку на збалансованому за поживними речовинами рацiонi, який змшювався згiдно технологiчного графiку. Курчатам дослщно! групи, починаючи з 5-добового вiку, щодоби перорально вводили розчин лжопену в соняшниковiй оли (кшьюсть вiд 0,1 до 0,5 мл) у встановленш оптимальнiй дозi. Курчатам контрольно! групи аналопчним шляхом вводили соняшникову олiю. Лiкопен отримували методом екстракци органiчними розчинниками рослинно! сировини (м'якоть плодiв фiзалiсу i томату). Екстракт концентрували i очищували вщ супутнiх каротиновдв (каротини, ф^о!н, ф^офлуш тощо) на колонцi з оксидом алюмшш в системi "гептан-бензол" у стввщношенш 9:1 (за об'емом). Очищена фракщя лiкопену мала червоний колiр i максимум поглинання свiтла в гексаш при X 446, 470 i 506 нм.
Для визначення жирнокислотного складу базолатеральних мембран (БМ) абсорбцшних ентероцитiв проводили забiй курчат у вщ 14, 21, 28, 35 та 42 доби. Евтаназш курчат проводили шляхом декаштаци, вранщ, без попереднього голодування, пiсля чого видаляли порожню кишку, промивали И фiзiологiчним розчином (КаС1-ИЕРЕ8, рН 7,4). Абсорбцшш ентероцити порожньо! кишки отримували хiмiчним (ЕГТО/цитрат) методом [4], БМ цих кл^ин отримували Mg2+-прецшiтащею тсля попереднього видiлення АМ диференцiйним центрифугуванням [3]. Екстракцiю лiпiдiв БМ проводили методом Блая-Дайера, метиловi ефiри жирних кислот отримували шляхом обробки лшщного екстракту метилатом натрiю та розчином хлороводню в метанолi. Роздiлення метилових ефiрiв жирних кислот здiйснювали на газовому хроматографi 8Ышаё2и (програмне забезпечення „Мультихром") з використанням кварцово! капшярно! колонки та полум'яно-iонiзацiйного детектора. Статистичну обробку результатiв проводили з використанням пакеив програм Ехсе1 - 97 i 81а11з11еа 6.0.
Результати дослщження. Результати проведених дослщжень передбачають тдвищення функцюнально! активностi БМ ентероцитiв порожньо! кишки курчат-бройлерiв за дi! лшопену.
У фосфолiпiдному бiшарi БМ абсорбцшних ентероциив 14-добових курчат-бройлерiв виявлено 9 ЖК (табл. 1, 2), що вказуе на меншу рiзноманiтнiсть ацильних радикалiв фосфолiпiдiв порiвняно з АМ [1]. Основними ЖК е пальм^инова (С18:0), лiнолева (С18:2 п-6) та оле!нова (С18:1 п-9). Загальна сума насичених ЖК БМ абсорбцшних кл^ин курчат-бройлерiв складае 48,39±0,43%, ненасичених - 50,88±0,26%, спiввiдношення мiж ними -0,951±0,013 од. (рис. 1). Серед ненасичених ЖК переважають диеновi -27,3±0,43%, вмiст моноенових складае 21,03±0,30%.
Загальна сума полiненасичених ЖК (ПНЖК) в БМ абсорбцiйних ентероцитiв 14-добових курчат-бройлерiв складае 30,52±0,42%, серед яких кшькють п-6 ПНЖК - 29,5±0,42%, п-3 ПНЖК - 1,02±0,01%. 1ндекс п-6 ПНЖК/ п-3 ПНЖК в мембранному бшар^ який може характеризувати стутнь включення в мембраннi фосфолшщи алiментарних ЖК, дорiвнюе 28,87±0,60%.
15
Слщ зазначити, що цей показник в БМ абсорбцшних кл^ин 14-добових курчат-бройлерiв майже в 3 рази вищий, шж в АМ [1]. Не виключено, що порiвняно високий вмют в БМ п-3 ПНЖК зумовлений значною щшьшстю ОЬиТ-2, активатором яких е ЖК цього ряду [9].
Таблиця 1
Вмiст С14-С18 жирних кислот в БМ абсорбцшних ентероципв порожньо**
кишки курчат-бройлерiв за дй* лiкопену, % (М±т, п=4)
Жирна кислота Вiк, дiб
14 21 28 35 42
к досл к досл к досл к досл к досл
С14:0 1,588± 0,054 0,881± 0,013* 1,703± 0,052 0,895± 0,010* 1,721± 0,072 0,930± 0,027* 1,875± 0,067 1,160± 0,039* 1,910± 0,050 1,253± 0,040*
С14:1 - - - 0,137± 0,002 - 0,154± 0,009 - 0,699± 0,006 - 0,660± 0,008
С16:0 29,60± 0,18 19,64± 0,59* 30,48± 0,31 24,85± 0,27* 31,89± 0,67 29,19± 0,84* 24,30± 0,70 28,56± 0,78* 23,59± 0,41 29,24± 0,25*
С16:1 1,508± 0,073 1,518± 0,032 1,730± 0,029 1,343± 0,053* 1,876± 0,089 0,850± 0,030* 0,360± 0,010 0,454± 0,012* 0,364± 0,015 0,456± 0,012*
С18:0 17,21± 0,32 19,20± 0,48* 16,51± 0,36 20,59± 0,70* 18,25± 0,49 21,14± 0,71* 22,03± 0,55 21,15± 0,82 24,32± 0,73 20,01± 0,53*
С18:1 п-9 19,53± 0,32 16,73± 0,27* 18,87± 0,27 15,6± 0,25* 16,96± 0,18 14,58± 0,30* 13,49± 0,41 16,94± 0,19* 12,88± 0,38 17,19± 0,16*
С18:2 п-6 27,30± 0,43 33,65± 0,64* 27,19± 0,80 30,49± 0,71* 25,87± 0,50 29,00± 0,44* 33,25± 0,72 26,87± 0,38* 33,10± 0,86 26,58± 0,32*
С18:2 п-61 - - - - - - 0,208± 0,009 - 0,207± 0,004 -
С18:3 п-3 0,3 54± 0,005 0,463± 0,010* 0,352± 0,006 0,324± 0,008* 0,349± 0,004 0,233± 0,009* 0,327± 0,006 0,216± 0,006* 0,312± 0,005 0,210± 0,005
--*-----;------
Примггка: - даш в1ропдн1 (Р<0,05) м1ж показниками контрольно!' 1 дослвдно! груп курчат-6ройлер1в одного в1ку
Вщомо, що арахiдонова кислота (С20:4 п-6) е однiею з найбiльш фiзiологiчно активних ЖК, якi входять до складу плазматичних мембран. Так, !! вмiст в БМ абсорбцiйних кл^ин 14-добових курчат-бройлерiв складае 2,20±0,01% вщ загально! кiлькостi ЖК, що майже в 2 рази менше порiвняно з показником в АМ абсорбцшних кл^ин курчат-бройлерiв [1]. Ми вважаемо, що це пов'язано з бшьш штенсивним контактом АМ ентероцитiв, порiвняно з БМ, з рiзноманiтними сигнальними речовинами.
Вiкова динамiка ЖК складу БМ абсорбцшних кл^ин порожньо! кишки курчат-бройлерiв характеризуеться поступовим зростанням стввщношення мiж насиченими та ненасиченими ЖК на 8% (тенденщя) (рис. 1) вщ 14 до 42 дiб вирощування. При цьому встановлено i перiод зниження цього показника - вщ 28 до 35 доби, що, на нашу думку, е компенсаторним мехашзмом пщтримання оптимально! плинност мембранного бiшару в зв'язку з рiзким збiльшенням вмiсту загальних ФЛ у БМ абсорбцшних ентероциив курчат-бройлерiв 28-добового вiку.
Вiдмiчена динамжа насамперед зумовлена вiковим зниженням вмшту ненасичених ЖК вiд 14 до 42 доби вирощування курчат-бройлерiв, а саме
16
оле!ново! - в 1,3 раза (Р<0,05) та пальмкоолешово! (С16:1) - в 1,8 раза (Р<0,05). Тобто, серед ненасичених ЖК найбшьш виражене зниження вмiсту виявлено для моноенових ЖК - у 1,4 раза (Р<0,05), менш виражене - для триенових у 1,2 раза (Р<0,05). В той же час, вмшт диенових ЖК в БМ абсорбцшних клiтин курчат-бройлерiв пщвищився в 1,2 раза (Р<0,05) вщ 14 до 42 доби вирощування. Слiд пiдкреслити, що найбiльш виражене зниження вмшту моноенових та зростання вмюту диенових ЖК - в 1,3 раза (Р<0,05) - вiдмiчено у перiод вiд 28 до 35 дiб вирощування. Це дае змогу вважати вказаний вшовий перюд ключовим у морфофункцiональнiй перебудовi ацильно! композици БМ абсорбцiйних ентероцитiв курчат-бройлерiв. Також ми вважаемо, що феномен досить високого вмшту диенових ЖК у мембраному бiшарi як БМ, так i АМ [1] впродовж усього перюду вирощування курчат-бройлерiв пов'язаний з важливою функцiею цих ЖК у rенезi плазмолеми абсорбцiйних ентероциив.
Таблиця 2
Вмкт довголанцюгових жирних кислот у БМ абсорбцшних ентероцит1в
порожньо*! кишки курчат-бройлерiв за дi'l' лiкопену, % (М±т, п=4)
Жирна кислота Вiк, дi6
14 21 28 35 42
к досл к досл к досл к досл к досл
С20:0 - 0,358± 0,008 - 0,367± 0,009 - 0,418± 0,009 0,765± 0,021 0,483± 0,009* 0,779± 0,010 0,514± 0,006*
С20:1 - 0,196± 0,006 - 0,175± 0,005 - 0,085± 0,004 - - - -
С20:2 - 0,366± 0,008 - 0,181± 0,008 - - - - - -
С20:3 п-3 0,699± 0,010 0,816± 0,005* 0,682± 0,006 0,770± 0,006* 0,695± 0,008 0,718± 0,005* 0,672± 0,016 0,676± 0,008 0,550± 0,010 0,630± 0,005*
С20:3 п-6 - - - - - - - - - -
С20:4 п-6 2,20± 0,01 5,36± 0,03* 2,22± 0,05 4,35± 0,03* 2,28± 0,05 2,80± 0,08* 2,75± 0,07 3,01± 0,09* 2,19± 0,05 3,04± 0,07
Сума 2,864± 0,021 7,095± 0,037* 2,899± 0,039 5,845± 0,044* 2,976± 0,059 4,020± 0,088* 4,188± 0,069 4,167± 0,093 3,513± 0,056 4,180± 0,066*
-—*----—;------
Примпка: - дат в1ропдн1 (Р<0,05) мгж показниками контрольно! 1 дослвдно! груп курчат-
6ройлер1в одного вшу
Паралельно з вжовим зниженням вмiсту ненасичених ЖК у БМ абсорбцшних кл^ин порожньо! кишки курчат-бройлерiв нами встановлено пiдвищення вмшту насичених ЖК вiд 14 до 42 доби розвитку в 1,05 раза (Р<0,05). При цьому вiрогiднiсть вказаних змiн вiдмiчалась з 21-! до 35-! дiб вирощування курчат-бройлерiв. Так, упродовж всього дослiджуваного перюду вмкт у БМ стеариново! кислоти (С18:0) з6iльшився в 1,4 раза (Р<0,05), мiристиново! (С14:0) - в 1,2 раза (С18:0), а вмкт пальм^иново! (С16:0) - зменшився в 1,2 раза (С18:0). Слiд зазначити, що збшьшення вмiсту мiристиново! кислоти в мембранному бiшарi АМ абсорбцшних ентероциив курчат-6ройлерiв призводить до пщвищення iнтенсивностi парацелюлярного шляху транспорту речовин [7, 14], що може бути компенсаторним мехашзмом щодо збереження
17
певного потоку нутрieнтiв за умов вжового зниження експреси ряду транспортерiв низькомолекулярних речовин [14]. Альтернативне пояснення вiдмiченому феномену полягае у зниженнi бар'ерно! функцп порожньо! кишки з вiком.
Вiкова динамжа загального вмiсту ПНЖК в БМ абсорбцшних клiтин порожньо! кишки курчат-бройлерiв, на противагу АМ, характеризуеться збшьшенням вiд 14 до 42 доби вирощування в 1,2 раза (Р<0,05). Вiдмiчений факт е черговим доказом впорядкованого полярного транспорту речовин, що використовуються для побудови структурних одиниць в ентероцитах. При цьому вiрогiдне зростання суми ПНЖК, а також вмшту п-6 ПНЖК у мембранному бiшарi БМ абсорбцiйних кл^ин встановлено вiд 21-! до 28-! дiб (на 5%, Р<0,05) та вщ 28-! до 35-! дiб (в 1,3 раза, Р<0,05) вирощування. В той же час, вжова динамжа вмiсту п-3 ПНЖК характеризуеться зниженням в 1,15 раза (Р<0,05), причому цей показник вiрогiдно змшюеться лише вiд 35-! до 42-! дiб вирощування курчат (в 1,14 раза, Р<0,05). Оскiльки iснуе думка [9], що п-3 ПНЖК позитивно впливають на транспорт глюкози в ентероцитах, вжове зниження цього показника може призводити до зменшення надходження цього метаболiту до оргашзму i потребуе детального вивчення. Таким чином, онтогенетичш змiни вмiсту клаав ПНЖК у БМ абсорбцiйних кл^ин порожньо! кишки курчат-бройлерiв е дiаметрально протилежними за тенденцiею порiвняно з АМ.
14 21 28 35 42
Вж, дб
Рис. 1. Сшвввдношення м1ж насиченими та ненасиченими жирними кислотами в БМ абсорбцшних клгтин порожньо1 кишки курчат-бройлерiв
за дн лiкопену.
Примггка: - Р < 0,05 - даш в1ропдш мгж показниками контрольно!' 1 дослвдно! груп курчат-6ройлер1в одного в1ку.
Вiкова динамiка iндексу п-6 ПНЖК/п-3 ПНЖК в БМ абсорбцiйних кл^ин порожньо! курчат-бройлерiв характеризуеться збiльшенням вщ 14-! до 42-! дiб вирощування в 1,4 раза (Р<0,05), що також е протилежним за тенденщею до показника в АМ цих кл^ин [1]. Аналопчно iншим показникам
18
жирнoкиcлoтнoгo cклaдy, найбшьш виражеш змши cпiввiднoшення м1ж n-6 ПHЖK та n-3 ПHЖK всташвлеш y перioд вщ 21-ï дo 42-ï д16 вирoщyвaння кyрчaт-брoйлерiв.
Впрoдoвж вcьoгo дocлiджyвaнoгo перioдy вирoщyвaння курчат-брoйлерiв вмicт aрaхiдoнoвoï киcлoти (C20:4 n-6) в БМ aбcoрбцiйних кл1тин пoрoжньoï кишки кyрчaт-брoйлерiв вiрoгiднo не змiнивcя (риc. 2). При цьoмy вcтaнoвленo перioд пocтyпoвoгo зрocтaння гоказника вщ 14-ï дo 35-ï д16 вирoщyвaння в 1,25 раза (Р<0,05) i перioд рiзкoгo зниження гоказника на 42 дoбy життя курчат - y 1,20 раза (Р<0,05). З oглядy на факт активаци aрaхiдoнoвoю киcлoтoю ряду ферментiв (ocoбливo трaнcпoртних АТФаз) та кaнaлiв [11], збереження ïï дocить cтaлoгo вмюту в БМ aбcoрбцiйних кл1тин кyрчaт-брoйлерiв впрoдoвж вcьoгo перioдy вирoщyвaння e бioлoгiчнoю неoбхiднicтю.
Таблиця 3
Вм1ст полiнeнaсичeни\ ж1фни\ кислот (ПНЖК) в БМ aбсоpбцiйниx кл1тин
куpчaт-бpойлepiв 3a дй* лжо^ну, M±m, n=4.
Вк, д!6 Загальний вмкт ПНЖЕ, % Вмicт n-6 ПНЖ^ % Вмicт n-3 ПHЖK, % Ыдете n-6 ПHЖK/ n-3 ПНЖЕ, oд.
кoнтрoль дocлiд кoнтрoль дocлiд кoнтрoль дocлiд кoнтрoль дocлiд
14 30,52± 0,42 40,65± 0,62* 29,50± 0,42 39,01± 0,61* 1,022± 0,014 1,279± 0,013* 28,87± 0,60 30,51± 0,38*
21 30,44± 0,72 36,12± 0,71* 29,41± 0,72 34,84± 0,71* 1,034± 0,002 1,094± 0,013* 28,45± 0,12 31,87± 0,88*
28 29,20± 0,51 32,75± 0,30* 28,15± 0,52 31,80± 0,50* 1,044± 0,011 0,950± 0,005* 26,99± 0,63 33,48± 0,65*
35 37,21± 0,63 30,77± 0,35* 36,21± 0,65 29,88± 0,35* 0,998± 0,021 0,892± 0,012* 36,36± 1,34 33,53± 0,76
42 36,35± 0,85 30,46± 0,30* 35,49± 0,86 29,62± 0,31* 0,861± 0,006 0,840± 0,005* 41,23± 1,18 35,28± 0,57*
--*--------
Примггка: - даш вlрoгiднl (Р<0,05) м1ж шказниками кoнтрoльнoï i дocлlднoï груп курчат-брoйлерiв oднoгo в1ку
Викoриcтaння л^пену кyрчaтaм-брoйлерaм призвoдить дo зменшення у пoрiвняннi з кoнтрoлем вмicтy нашчених ЖK (у 1,16 раза, Р<0,05), збiльшення вмicтy ненacичених ЖK (у 1,15 раза, Р<0,05) та cпiввiднoшення м1ж ними (в 1,30 раза, Р<0,05) у БМ aбcoрбцiйних ентерoцитiв кyрчaт-брoйлерiв 14-дoбoвoгo вшу. Вказаш змши призвoдять дo пiдвищення плин^ст! мембрaннoгo бiшaрy i зрocтaння того фyнкцioнaльнoï aктивнocтi. Вiкoвa динaмiкa шдетеу нacиченi/ненacиченi ЖK в БМ абшрбцшних ентерoцитiв пoрoжньoï кишки кyрчaт-брoйлерiв хaрaктеризyeтьcя збiльшенням, aнaлoгiчнo кoнтрoлю [1], прoте бшьш вирaзнo - в 1,50 раза (Р<0,05). Так, iндекc нacиченi/ненacиченi ЖK у БМ aбcoрбцiйних кл1тин пoрoжньoï кишки кyрчaт-брoйлерiв за ди лiкoпенy e нижчим за кoнтрoль у 14- та 21-дoбoвoï птищ (в 1,30 раза, Р<0,05 та в 1,07 раза, Р<0,05 ввдшвщш), у 28-дoбoвих курчат вiрoгiднa р1зниця м1ж кoнтрoлем та дocлiдoм вдутая, а у 35-дoбoвoï птищ дocлiднoï групи вказаний пoкaзник вже вищий за кoнтрoль у 1,10 раза (Р<0,05). Тoбтo, плиннicть фocфoлiпiднoгo бшару БМ aбcoрбцiйних кл1тин пoрoжньoï кишки кyрчaт-брoйлерiв за ди лiкoпенy з в^м знижyeтьcя знaчнo бiльше, шж у птищ кoнтрoльнoï групи. Для гояшення цьoгo явища неoбхiднi пoдaльшi дocлiдження.
19
Застосування лшопену в перюд вщ 14-! до 42-! дiб вирощування курчатам-бройлерам призводить до зниження в вмшту в БМ абсорбцшних кл^ин порожньо! кишки лшоленово! кислоти (Сх8:3 п-3) в 1,55 раза (Р<0,05) та пальмiтооле!ново! (Сх6:х) - у 1,70 раза (Р<0,05). Також встановлено зниження вмiсту лшолево! кислоти (Сх8:2 п-6) в 1,12 раза (Р<0,05), що не характерно для птищ контрольно! групи. Прим^но, що за ди лiкопену вмют оле!ново! кислоти (Сх8:1 п-9) у БМ абсорбцшних клггин курчат-бройлерiв вщ 14-! до 42-! дiб вiрогiдно не змiнився, чого не вiдмiчено в контролi. Ми вважаемо, що збереження досить сталого вмiсту оле!ново! кислоти фосфолiпiдному бiшарi не призводить до вираженого зниження функцюнальних властивостей останнього [6]. Також слщ зазначити, що присутшсть в ентероцитах оле!ново! кислоти у досить високiй кшькосп позитивно впливае на комплекс транспортних процеав завдяки iндукцi! И№-4 [12].
Цжавим явищем е наявнiсть в БМ абсорбцшних ентероциив порожньо! кишки 14-добових курчат-бройлерiв гондiоново! (С20:х) та ейкозандиеново! (С20:2) ЖК, якi були виявлеш у птицi контрольно! групи (див. табл. 2). Проте, слщ зазначити, що з вжом !х вмют знижуеться i на 42-добу вирощування вони вiдсутнi i в БМ абсорбцшних ентероциив порожньо! кишки курчат дослщно! групи.
14 21 28 35 42
Вж, ,щб
Рис. 2. Вмкт арахщоново*1 кислоти (С20:4 п-б) в БМ абсорбцiйних клггин порожньо1 кишки курчат-бройлерiв за дн лжопену.
Примггка: - Р < 0,05 - даш в1ропдш м1ж показниками контрольно! 1 дослано! груп курчат-бройлер1в одного в1ку.
За ди лiкопену виявлено зменшення порiвняно з контролем вмiсту моноенових ЖК у фосфолшщному бiшарi БМ абсорбцшних кл^ин порожньо! кишки 14-добових курчат-бройлерiв в 1,12 раза (Р<0,05), збшьшення вмiсту диенових та триенових ЖК у 1,25 раза (Р<0,05). За впливу лжопену вiкова динамiка моноенових ЖК характеризуеться сталютю, диенових та триенових ЖК - зменшенням у 1,20 раза (Р<0,05) та 1,34 раза (Р<0,05) вiдповiдно
20
впрoдoвж 14-42 д16 вирoщyвaння кyрчaт-брoйлерiв. ^бто, лише в^в! змши вмicтy триeнoвих ЖK у БМ абшрбщйних кл1тин пoрoжньoï кишки курчат-брoйлерiв як кoнтрoльнoï, так i дocлiднoï груп e aнaлoгiчними за тенденцieю. Для шших клаав ненacичених ЖK ця динaмiкa e прoтилежнoю.
Дocить цiкaвим фaктoм e гоява мiриcтooлеïнoвoï киcлoти (C14:1) в бiшaрi БМ aбcoрбцiйних кл1тин пoрoжньoï кишки 21-дoбoвих кyрчaт-брoйлерiв дocлiднoï групи з годальшим збiльшенням ïï вмшту дo 42 дoби вирoщyвaння птищ. У курчат кoнтрoльнoï групи впрoдoвж вcьoгo дocлiджyвaнoгo перioдy вказана cпoлyкa не була виявлена.
Вмicт дoвгoлaнцюгoвих ЖK у БМ aбcoрбцiйних кл1ТИН пoрoжньoï кишки 14-дoбoвих кyрчaт-брoйлерiв за ди лiкoпенy пiдвищивcя у шр1внянш з кoнтрoлем у 2,50 раза (Р<0,05) (див. риc. 2). Не виключето, щo це явище горяд з1 значним пiдвищенням вмicтy ненашчених ЖK, мoже вказувати на активацш деcaтyрaзнo-елoнгaзнoï cиcтеми за кoрoткoтермiнoвoï ди лiкoпенy. Вiкoвa динaмiкa вмicтy дoвгoлaнцюгoвих ЖK у БМ aбcoрбцiйних кл1ТИН пoрoжньoï кишки за дiï л^пену хaрaктеризyeтьcя значним зниженням вщ 14-ï дo 42-ï д16 вирoщyвaння - в 1,40 раза (Р<0,05), щo e явищем прoтилежним за тенденцieю пoрiвнянo з кoнтрoлем. Прoте майже в yci перioди cпocтереження вмшт дoвгoлaнцюгoвих ЖK у БМ абшрбщйних кл1тин пoрoжньoï кишки курчат дocлiднoï групи був вищий за кoнтрoль у 1,19-2,20 рази (Р<0,05) i тшьки у 35-дoбoвoï птищ не бyлo вcтaнoвленo вiрoгiднoï р1знищ цьoгo пoкaзникa м1ж групами. Таким чишм, oпиcaнi факти мoжyть бути тдтвердженням нaшoï гiпoтези [1] щoдo cтимyлювaння лiкoпенoм елoнгaзнo-деcaтyрaзнoгo кoмплекcy ЖК
Зacтocyвaння лiкoпенy призвелo дo зменшення шр1внято з кoнтрoлем вмicтy пaльмiтинoвoï киcлoти (C16:0) в БМ абшрбщйних кл1тин пoрoжньoï кишки 14-дoбoвих кyрчaт-брoйлерiв у 1,30 раза (Р<0,05). В^ва динaмiкa цьoгo пoкaзникa хaрaктеризyeтьcя зрocтaнням в 1,50 раза (Р<0,05) вщ 14-ï дo 42-ï д16 вирoщyвaння кyрчaт-брoйлерiв, завдяки чoмy в БМ абшрбщйних ентерoцитiв 35-42 дoбoвoï птищ дocлiднoï групи вмicт пaльмiтинoвoï sonora (C16:0) перевищye aнaлoгiчний пoкaзник кoнтрoльнoï групи в 1,18-1,24 раза (Р<0,05). Вмicт cтеaринoвoï киcлoти (C18:0) в БМ абшрбщйних кл1тин пoрoжньoï кишки 14-дoбoвих кyрчaт-брoйлерiв e вищим за кoнтрoль у 1,12 раза (Р<0,05). Вщ 14-ï дo 42-ï д16 вирoщyвaння кyрчaт-брoйлерiв дocлiднoï групи вмют cтеaринoвoï киcлoти (C18:0) вiрoгiднo не змiнивcя. При цьoмy цей гоказник у птищ дocлiднoï групи дo 28 дoби ïï вирoщyвaння був вищим у 1,16-1,25 раза (Р<0,05), на 35 дoбy вiрoгiднo не вiдрiзнявcя, а на 42 дoбy був нижчим за кoнтрoль в 1,18 раза (Р<0,05). Таким читом, дo 35-ï дoби вирoщyвaння кyрчaт-брoйлерiв вiдмiчaeтьcя явище ймoвiрнoï cтимyляцiï л^пешм елoнгaцiï i нacичених ЖK, чoгo не cпocтерiгaeтьcя надал!
Важливим мoментoм впливу лiкoпенy на ЖK c^aA БМ aбcoрбцiйних кл1тин 14-дoбoвих кyрчaт-брoйлерiв e зменшення пoрiвнянo з кoнтрoлем вмicтy мiриcтинoвoï киcлoти (C14:0) в 1,45 раза (Р<0,05). Зменшення вмшту в мембрaннoмy бiшaрi ЖK з невелитою дoвжинoю вyглецевoгo ланцюга
21
^изводить до збшьшення його стаб^носи [7, 14]. Biковa дитам^ вмюту мipистиновоï кислоти в БМ aбсоpбцiйних клiтин поpожньоï кишки куpчaт-бpойлеpiв дослiдноï гpупи хapaктеpизуeться збiльшенням вiд 14-ï до 42-ï дiб виpощувaння, як i в контpолi, пpоте бiльш виpaженим - у 1,40 paзa (P<0,05). Ймовipно, це пpизводить до посилення штенсивност пapaцелюляpного тpaнспоpту pечовин, не виключено - внaслiдок вiкового зниження a^mTOCTi тpaнспоpтеpiв нутpieнтiв. Однaк, незвaжaючи та встaновлену тенденцieю, впpодовж всього дослщного пеpiоду вмiст мipистиновоï кислоти в БМ aбсоpбцiйних ентеpоцитiв поpожньоï кишки куpчaт-бpойлеpiв дослiдноï гpупи e нижчим зa контpоль у 1,30-1,50 paзa (P<0,05).
Зaгaльний вмiст ПHЖK тa вмiст n-б ПHЖK у БМ aбсоpбцiйних клiтин поpожньоï кишки 14-добових куpчaт-бpойлеpiв зa ди лiкопену вищий в 1,30 paзa (P<0,05). Biковa динaмiкa цього покaзникa, в пpотивaгу вiд контpолю, хapaктеpизуeться зниженням у 1,25 paзa (P<0,05). Тому до 28-ï доби виpощувaння птицi цей покaзник e вищим в дослвд (в 1,12-1,20 paзa, P<0,05), a тсля 28-ï доби - в контpолi (в 1,70 paзи, P<0,05).
Bмiст n-3 ПHЖK у БМ aбсоpбцiйних клiтин поpожньоï кишки 14-добових куpчaт-бpойлеpiв зa дiï лжопену збiльшився у поpiвнянi з контpолем у 1,25 paзи (P<0,05). Biковa динaмiкa цього покaзникa, як i в контpолi, хapaктеpизуeться зниженням, ^оте бiльш виpaженим - в 1,34 paзa (P<0,05). Тому до 21-ï доби виpощувaння птицi цей покaзник e вищим у дослiдi (в 1,0б-1,25 paзa, P<0,05), a тсля 21 доби - в контpолi (до 11%, P<0,05). Феномен бшьш низького вмiсту n-б ПИЖ^ тa n-3 ПHЖK у БМ aбсоpбцiйних клiтин поpожньоï кишки куpчaт-бpойлеpiв зa дiï лiкопену впpодовж дpугоï половини виpощувaння поpiвняно з кон^олем потpебуe подaльших дослiджень i, ймовipно, пов'язaний з бiльш iнтенсивним окисленням мембpaнних лiпiдiв бaзолaтеpaльного мaкpодомену [13] тa вiковим зниженням aктивностi десaтуpaзноï системи.
Описaнi змiни вмiсту n-б ПИЖ^ тa n-3 ПHЖK у БМ aбсоpбцiйних клiтин поpожньоï кишки куpчaт-бpойлеpiв пpизводить до зpостaння поpiвняно з контpолем iндексу n-б ПHЖK/n-3 ПHЖK у 1,05 paзa (P<0,05). Biковa динaмiкa цього покaзникa в дослвд aнaлогiчнa контpолю i хapaктеpизуeться зpостaнням у 1,15 paзa (P<0,05).
Покaзово, що зaстосувaння лiкопену пpизводить до зpостaння поpiвняно з контpолем вмiсту apaхiдоновоï кислоти (С20:4 п-6) у БМ aбсоpбцiйних клiтин поpожньоï кишки 14-добових куpчaт-бpойлеpiв у 2,40 paзa (P<0,05). Це вкaзуe та вищу функцiонaльну aктивнiсть БМ з огляду нa pегулятоpну pоль apaхiдонaту [8]. Biковa динaмiкa вмiсту apaхiдоновоï кислоти в БМ aбсоpбцiйних кл^ин куpчaт-бpойлеpiв дослiдноï гpупи хapaктеpизуeться зниженням, як i в контpолi, ^оте бiльш виpaженим - у 1,40 paзa (P<0,05). Hезвaжaючи нa тaку вiкову динaмiку, вмiст apaхiдоновоï кислоти зa дiï лiкопену e вищим зa контpоль впpодовж 21-42 дiб виpощувaння куpчaт в 1,1-2,0 paзи (P<0,05).
22
Висновки. Проведет дослщження розкривають OKpeMi мехашзми дil лшопену на оргашзм курчат-бройлерiв. Застосування лжопену призводить до змш порiвняно з контролем щодо жирнокислотного складу базолатерально! мембрани абсорбцiйних ентероцитiв: появу гондюново! та ейкозандиеново! жирних кислот; тдвищення вмiсту арахвдоново!, ейкозантриеново! кислот, загально! суми довголанцюгових жирних кислот; зниження вмшту мiристиново! кислоти. Отриманi даш гiпотетично вказують на стимуляцiю лшопеном елонгазо-десатуразно! системи жирних кислот.
Л1тература.
1. Бугай, А. Жирнокислотний склад аткальних мембран абсорбцiйних ентероцитiв порожньо! кишки курчат-бройлерiв за дп лшопену / А. Бугай, М. Цвшховський, Р Толстих // Науковий вюник ЛНАВМтБТ iм. С.З. Гжицького. -2010. - Т. 12, № 2 (44), Ч. 2. - С. 3-13.
2.Бугай, А. 1нтегральш показники лшщного складу плазмолеми абсорбцшних ентероциив порожньо! кишки курчат-бройлерiв за дн лiкопену впродовж перiоду !х вирощування / А. Бугай, М. Цвшховський // Проблеми зоошженери та ветеринарно! медицини: Збiрник наукових праць ХДЗВА. -2010. - В. 21, Ч. 2, Т. 1. - С. 46-54.
3.Бугай, А.О. Отримання аткальних та базолатеральних мембран абсорбцшних ентероциив порожньо! кишки курчат-бройлерiв для вивчення транспортних властивостей плазмолеми / А.О. Бугай // Науковий вюник ЛНАВМтБТ ш. С.З. Гжицького. - 2009. - Т. 12, № 5 (40), Ч. 2. - С. 27-33.
4.Бугай, А.О. Отримання iзольованих абсорбцшних ентероциив порожньо! кишки курчат-бройлерiв для вивчення транспортних властивостей плазмолеми / А.О. Бугай, М.1. Цвшховський // Проблеми зоошженери та ветеринарно! медицини: Збiрник наукових праць ХДЗВА. - 2009. - Вип. 20, Ч. 2, Т. 2. - С. 57-67.
5.Annaba, F. Modulation of ileal bile acid transporter (ASBT) activity by depletion of plasma membrane cholesterol: association with lipid rafts / F. Annaba, Z. Sarwar, P. Kumar // Am. J. Physiol. Gastrointest. Liver Physiol. - 2008 - V. 29. - P. 489-497.
6.Bateman, P. Differences in cell morphology, lipid and apo B secretory capacity in caco-2 cells following long term treatment with saturated and monounsaturated fatty acids / P. Bateman, K. Jackson, V. Maitin et al. // Biochim. Biophys. Acta. - 2007. - V. 1771 (4). - P. 475-485.
7.Cano-Cebrian, M. Intestinal absorption enhancement via the paracellular route by fatty acids, chitosans and others: a target for drug delivery / M. Cano-Cebrian, T. Zornoza, L. Granero et al // Curr. Drug Deliv. - 2005. - V. 2 (1). - P. 922.
8.Devor, D. Modulation of K+ channels by arachidonic acid in T84 cells. II. Activation of a Ca2+-independent K+ channel / D. Devor, R. Frizzell // Am. J. Physiol. Gastrointest. Liver Physiol. - 1998. - V. 274. - Р. 149-160.
23
9. Gabier, N. In utero and postnatal exposure to long chain (n-3) PUFA enhances intestinal glucose absorption and energy stores in weanling pigs / N. Gabier, J. Spencer, D. Webel et al. // J. Nutr. - 2007. - V. 137. - P. 2351-2358.
10. Gu, R. Arachidonic acid inhibits K channels in the basolateral membrane of the thick ascending limb / R. Gu, W. Wang // Am. J. Physiol. Gastrointest. Liver Physiol. - 2002. - V. 314. - P. 152-182.
11. Haag, M. Polyunsaturated fatty acids inhibit Mg2+ -ATPase in basolateral membranes from rat enterocytes / M. Haag, F. Vermeulen, O. Magada et al // Prostaglandins Leukot. Essent. Fatty Acids. - 1999. - V. 61 (1). - P. 25-27.
12. Leng, S. Hepatocyte nuclear factor-4 mediates apolipoprotein A-IV transcriptional regulation by fatty acid in newborn swine enterocytes / S. Leng, S. Lu, Y. Yao et al // Am. J. Physiol. Gastrointest. Liver Physiol. - 2007. - V. 293. - P. 475483.
13. Storch, J. Metabolism of apical versus basolateral sn-2-monoacylglycerol and fatty acids in rodent small intestine / J. Storch, Y. Zhou, W. Lagakos // Journal of Lipid Research. - 2008. - V. 49. - P. 1762-1769.
14. Vazquez, M. Developmental changes in glucose transport, lipid composition, and fluidity of jejunal BBM / M. Vazquez, N. Rovira, V. Ruiz-Gutierrez et al. // Am. J. Physiol. Regulatory Integrative Comp. Physiol. - 1997. - V. 273. - P. 1086-1093.
Summary A. Bugay, M. Tsvilikhovsky FATTY ACIDS COMPOSITION OF BROILER CHICKEN ABSORPTIVE CELLS BASOLATERAL MEMBRANE UNDER LYCOPENE ACTION
Fatty acids composition of broiler chicken absorptive cells basolateral membrane under lycopene action during postnatal period of ontogenesis was researched. Rate decreasing of miristoic acids, rate increasing of arachidonic and eicosotrienic acids were stated that sign to absorptive cells functional status increasing. Obtained data are background for hypothesis of lycopene stimulates elongase-desaturase system of fatty acids.
Key words: broiler chicken, absorptive cells, plasma membrane, fatty acids.
Cmammx nadiumna dopeda^ii 9.09.2010
24
