CC BY
310
ществ, планировании, которое целесообразно рассмотреть в стратегическом и тактическом аспектах. Стратегическое планирование конкурентоспособности предусматривает разработку пакета стратегий развития предприятия, которые дают возможность обеспечивать ожидаемые результаты во всех сферах и занять стойкие позиции на рынке.
Ключевые слова: планирование конкурентоспособностью, стратегическое планирование, машиностроительное предприятие.
Romanko O.P. Strages technology strategic planning of the machine building
The competitiveness management of the machine- building enterprise requires assessment, goal - oriented formation of the competitive advantages, and planning that should be viewed in strategic and tactic aspects. The strategic planning of the competitiveness provides a set of strategies of the enterprise's development that allow to secure expected results in all spheres and to take fixed positions at the market.
Keywords: planning of competitiveness; machine- building enterprises; planning.
УДК332.72:33+318.42 Acnip. О.Я. Савчин -Rbeiecbm КА
ЗЕМЕЛЬНА РЕНТА ЯК ЕКОНОМ1ЧНА КАТЕГОР1Я: РЕТРОСПЕКТИВА I СУЧАСН1 ПОГЛЯДИ
Дослщжено еволющю поглядiв представниюв рiзних економiчних шкш на зе-мельну ренту як eKOHOMi4Hy категор^, що дало змогу уточнити ii сутшсть. Перспек-тивним напрямом подальших наукових розвщок у цьому напрямi е дослщження методики ощнювання земл^ що дасть змогу визначати щну земл^ яка необхщна для здшснення 11 кутвльпродажу, оренди, обмiнy чи тотеки.
Ключовi слова: ринок земл^ земельна рента, школи економiчноi теорп.
Вступ. Поширення ринкових вщносин в украшськш економщ зумо-вило проведення земельно1 реформи. У сучасних умовах господарювання земля стае предметом кутвльпродажу, тобто товаром на ринку земельних ресуршв. Внаслщок реашзаци власност на землю формуеться особливий вид доходу, який називають земельною рентою.
Вагомий внесок у розвиток теори земельно!" ренти зробили таю вщом1 економюти, як А. Смгг, Д. Ршардо, К. Маркс, В. Лаунхардт, М. Туган-Бара-новський, А Маршал, В. Пет1, А. Тюрго та ш. Наприкшщ ХХ - початку ХХ1 ст. економ1чна наука придшяе значну увагу дослщженню ринку земл1 i, зок-рема, земельно!" ренти у перехiдних економiках. З-помiж вiтчизняних вчених цю проблему дослщжували А. Даниленко, С. Добряк, I. Колесник, С. Майовець, В. Месель-Веселяк, В. Новаковський, I. Михасюк, Л. Паламар-чук, П. Саблук, В. Трегобчук, А. Третяк, М. Федоров, М. Юрчишин та iншi економюти. Проте, дос серед науковщв тривае дискушя з приводу сyтностi земельно!" ренти.
Мета дослщження полягае в розкритл сутност поняття "земельна рента" у сучасних умовах розвитку нацюнально!" економши з урахуванням за-гальновщомих означень цiеi категорii представникiв рiзних шкiл економiчноi теори.
Виклад основного матерiалу. Рента (нiм. Rente, фр. Rente, вщ лат. redo - повертаю, сплачую) - особливий вид стабшьного доходу, отримуваного вщ капiталy, землi, майна, цiнних паперiв тощо, не пов'язаного з тд-
приемницькою дiяльнiстю. Рента юнуе в рiзних формах. Так, землевласники отримують земельну ренту, основш форми яко! - диференщальна, абсолютна, монопольна; власники корисних копалин - ренту за особливi умови !х ви-користання; домовласники - за примщення у престижних i вигiдних районах мiста та ш. [1, с. 195]. У процес iсторичного розвитку рента стала сприйма-тися як стабiльний нетрудовий дохщ, який отримують вiд реалiзащ! засобiв виробництва з обмеженою пропозищею.
Першими зробили спробу пояснити мехашзм утворення земельно! ренти класики пол^ично! економи В. Петi, А. Смгг, Д. Рiкардо. В. Петi у сво!й книзi "Трактат про податки та збори" пише, що землероб, який оброб-ляе землю "... iз збiжжя вiдрахуе зерно, витрачене ним для сiвби, а також усе те, яке вш спожив i вiддав iншим в обмш на одяг i для задоволення сво!х потреб, то залишок хлiба становить природну й справжню земельну ренту цього року; i середне з семи рокiв або, точнiше, з того ряду роюв, протягом яких недороди чергуються з урожаем, дасть у виглядi зернового хлiба звичайну ренту" [2, с. 31]. Отже, земельну ренту вш ототожнював з додатковою вартю-тю. Петi видiлив такi групи рентотвiрних чинникiв: рiвень цiн на сшьськогос-подарську продукцiю; природну й економiчну родючiсть землi; мiсце розта-шування земельно! дiлянки.
А. Смiт та Д. Ржардо намагалися пояснити мехашзм утворення земельно! ренти, виходячи iз закошв розвитку товарного виробництва. Але !м вдалося науково обгрунтувати лише механiзм утворення диференцшовано! земельно! ренти. Щодо абсолютно! земельно! ренти, то мехашзм !! утворення дещо виходить за межi товарних вщносин i пов'язаний виключно з мехашз-мом реалiзацi! нетрудово! приватно! власност на землю. А тому пояснити !! утворення виключно на основi товарних вiдносин вони не змогли.
А. Смгг у пращ "Дослщження про природу i причини багатства наро-дiв" пiд земельною рентою пропонуе розум^и дохiд, який одержуе землев-ласник iз землi. Вш видiляе тi ж рентотвiрнi чинники, що й В. Пет та ствер-джуе, що величина ренти значною мiрою залежить вiд вкладання працi та ка-пiталу у землю.
Д. Ржардо у пращ "Начала економiчно! теорi! та оподаткування" стверджуе, що рента становить ту частку "продукту земл^ яка виплачуеться землевласнику за користування первинними i незруйнованими силами грунту" [2, с. 32]. Ми ж не погоджуемося з таким твердженням, оскшьки практика показуе, що "сили грунту" постшно змшюються. Так, за умови ефективного вкладання у землю пращ та кашталу вони покращуються, i навпаки, внасль док не ращонального землекористування - погiршуються. Учений визнавав юнування тiльки диференцiально! ренти I, оскшьки стверджував, що величину земельно! ренти визначають лише природна родючють та мюце розташу-вання земельно! дшянки. Д. Рiкардо наголошував на тому, що земельну ренту можна отримати тiльки на кращих земельних дiлянках, тодi як на прших землях ренти взагалi немае.
Фiзiократ А. Тюрго вважае землю та отриманий з не! чистий прибуток единим джерелом багатства наци, вш стверджуе, що "не юнуе i не може юну-вати шшого доходу, крiм чистого прибутку землГ' [3, с. 157]. Разом з тим,
учений визнае юнування диференцiальноï ренти II, оскшьки зазначае, що на ïï величину впливае вкладання у землю пращ та кашталу.
К. Маркс також грунтовно вивчав рентш вiдносини i поряд з диферен-цiальною рентою, зробив усшшну спробу пояснити мехашзм утворення абсо-лютноï ренти, використовуючи при цьому закон вартостi. Вш звернув увагу на те, що основною причиною утворення земельноï ренти е монополiя при-ватноï власност на землю: мвласнiсть на землю сама створила ренту" [4, с. 768]. Але з погляду ди закону вартост абсолютна рента, на його розсуд, мо-же утворюватися лише за умови, коли оргашчна будова кашталу в сшьсько-му господарствi нижча вiд середньогалузево1' оргашчно1" будови промислово-го капiталу. Це твердження спричинило дискусда в 70-х роках ХХ ст., коли у високорозвинених iндустрiальних крашах органiчна будова кашталу в сшьсь-кому господарствi зрiвнялась, а то й стала вищою вiд середньогалузево1' будови промислового кашталу. Одш економiсти вважали, що за цих умов абсолютна рента зникае при збереженш ïï причини, iншi - що вона юнуе, оскiльки iснуе монополiя приватноï власностi на землю. А щодо органiчноï будови, то, за вщповщного перерахунку, вона i надалi залишаеться нижчою, нiж у про-мисловостi.
К. Маркс видiлив таю рентотвiрнi чинники, як природна родючють землi, мiсце розташування земельноï дшянки, рiвень цiн на сшьськогоспо-дарську продукщю та економiчна родючiсть грунту, отже, виокремив дифе-ренцiальну ренту I та диференщальну ренту II.
Вагомий внесок у розвиток теори земельноï ренти зробив Йоганн Ген-рiх Фон Тюнен та його послщовник Вiльгельм Лаунхардт. Фон Тюнен у пра-цi 'Чзольована держава" стверджуе, що визначальним чинником, який харак-теризуе ренту, е мюце розташування земельноï дiлянки. Родючiсть землi в iзольованiй державi вiн вважае однаковою. Вш упевнений, що чим дальше розташована земельна дiлянка вщ ринку збуту, тим меншою буде земельна рента. Вшьгельм Лаунхардт вивiв "рентну функщю" [5, с 110], яка дае змогу обчислити величину ренти залежно вщ мiсця розташування земельноï дшян-ки, яку вш описуе так:
R = y ■ (P - Po) - y ■ f ■ z, (1)
де: R - рента за 1 акр землц у - урожай з 1 акра землц Р - фшсована ринкова щна продукцiï; P0 - витрати на виробництво продукцiï; f - транспортний тариф за одиницю вщсташ; z - вiдстань до ринку.
Чiльне мiсце теорiя земельноï ренти посiдае у спадщиш украïнського економiста М. Туган-Барановського. У свош працi з полiтичноï економи вш пише, що тривалий час, коли людей на землi було мало, а землi вистачало вЫм, земля була доступною для вЫх товаровиробникiв безплатно. Люди ос-воювали землю, обробляли ïï i вш затрати працi враховували до вартост ви-робленоï продукцiï [6, с. 194-197]. Але згодом, коли людей стало бшьше, i зростала потреба у виробнищв сiльськогосподарськоï продукцiï, земля ставала дефщитом, який потрiбно розподiляти серед виробникiв цiеï продукци. Розпочинаються конфлiкти економiчних iнтересiв, що ведуть до виникнення трудового права на землю, яке е основою земельноï ренти. Ренту М. Туган-
Барановський розглядав як "нетрудовий дохiд, який випливае з користування стiйкими корисними властивостями землГ'.
Незважаючи на те, що питання земельно1 ренти розглянуто у багатьох працях, дос воно залишаеться недостатньо вирiшеним та полемiчним. Над виршенням цього питання працюють таю сучасш вiтчизнянi науковцi, як I. Малий, В. Кушнiр, I. Михасюк, А. Третяк, С. Будаговська, О. Кшевич, С. Кручок, С. Мочерний та шшь
С. Кручок стверджуе, що "земельна рента являе собою дохщ землевлас-ника, в якому реалiзуеться власнiсть на землю" [7, с. 54]. Вш видiляе абсолют-ну та диференцiальну ренту i зазначае, що земельна рента е сумою цих двох видiв ренти. Визначальними рентотвiрними чинниками С. Кручок вважае: щ-ни на сшьськогосподарську продукцiю; природну та економiчну родючють грунту; мiсце розташування земельно1 д^нки; iнтенсифiкацiю виробництва.
I. Малий вважае основним джерелом утворення ренти приватну влас-шсть на землю i стверджуе, що саме лише володшня землею гарантуе ïï влас-нику "дожиттевий дохiд" [5, с. 105]. З таким твердженням не можна не пого-дитися, осюльки приватна власшсть обмежуе вiльний доступ сшьськогоспо-дарських виробникiв до землi, яка е основним засобом виробництва цiеï про-дукцiï. Цей доступ може вщкритися лише в тому випадку, коли землевласник за певну плату, в основi я^ лежить земельна рента, дасть дозвш на ïï вико-ристання.
Цих поглядiв дотримуеться С. Мочерний, який стверджуе, що земельна рента е "формою економiчноï реалiзацiï власност на землю" та дае, на наш погляд, найповшше трактування цiеï категори. Вiн вважае, що земельна рента означае "вщносини економiчноï власностi мiж власниками земл^ суб'екта-ми господарювання та найманими пращвниками з приводу самого процесу пращ та привласнення його результата у рiзних сферах суспшьного вщтво-рення" [8, с. 430]. С. Мочерений видшяе три форми ренти, а саме: диференщ-альну, абсолютну та монопольну. Диференцiальну вш подiляе на диференщ-альну ренту I та диференщальну ренту II. Причиною виникнення диференщ-альноï ренти I, на його думку, е природна родючють та мюце розташування земельноï дiлянки. Диференцiальна рента II, стверджуе С. Мочерений, утво-рюеться внаслщок iнтенсивного ведення господарства, тобто економiчноï ро-дючостi грунту. Причиною виникнення абсолютноï ренти вiн вважае монопо-лiю приватноï власностi на землю. Монопольна рента, за словами ученого, виникае на землях, розмщених в особливих грунтово-кшматичних зонах, яю придатш для вирощування екзотичних фруклв.
Заслуговуе на увагу визначення ренти, яке дае I. Михасюк. За його словами "рента, як економiчне явище - це постшно отримувана частка доходу з кашталу, майна чи землi, що не залежить вiд пiдприемницькоï дiяльностi власника. Земельна рента е одшею з форм розподшу створеного нащонально-го доходу" [9, с. 138]. Важливим чинником, що визначае величину земельноï ренти учений вважае мюце розташування земельноï дiлянки. Стверджуе, що близьюсть до центру мiста i рщюсшсть землi та будiвель, що на нш розмще-нi, формуе монопольну земельну ренту.
Деяк сучасш науковщ [10, с. 156; 11, с. 131] стверджують, що земельна рента та орендна плата - одне й те саме. Проте ми не подшяемо та^ думки, оскшьки вважаемо, що земельна рента е економiчно основою орендноï плати, а не дорiвнюе ш. На наш погляд, земельна рента - це особливий вид стабшьного доходу вщ економiчноï реашзаци власностi на землю.
Висновки. Отже, на пiдставi дослiджень еволюци поглядiв на земель-ну ренту представниюв рiзних економiчних шкiл можна конкретизувати це поняття. Земельна рента - це економiчна категорiя, що виражае особливий вид стабшьного доходу вщ реашзаци власностi на землю. Однак питання зе-мельноï ренти дос залишаеться надзвичайно складним i актуальним. Його вирiшення дасть змогу виршити проблему спаду сiльськогосподарського виробництва та покращення юнуючого стану економжи загалом.
Перспективним напрямом подальших наукових розвiдок у цьому напрямi е до^дження методики оцiнювання землi, що дасть змогу визначати щну земш, яка необхiдна для здiйснення ïï кушвльпродажу, оренди, обмiну чи шотеки.
Л1тература
1. Економ1чна енциклопед1я. - У 3-ох томах / Редкол. : вщп. ред. С.В. Мочерний та ш. -К. : Вид. центр "Академ1я". - 2002. - Т. 3. - 952 с.
2. Антология экономической классики. - М. : МП "Эконом-ключ", 1973. - 418 с.
3. Тюрго А.Р. Избранные экономические произведения / А.Р. Тюрго. - М. : Изд-во "Со-цэкгиз", 1961. - 198 с.
4. Маркс К. Капитал / К. Маркс. - М., 1995. - Т. III. - 932 с.
5. Малий 1.Й. Теор1я розпод1лу суспшьного продукту : монограф1я / I.H. Малий. - К. : Вид-во КНЕУ, 2000. - 248 с.
6. Туган-Барановський М. Пол1тична економ1я. Курс популярний / М. Туган-Бара-новський. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1994. - С. 194-197.
7. Кручок С.1. йотечне кредитування: европейська практика та перспективи розвитку в Украш1 / С!. Кручок. - К. : Вид-во "Урожай", 2003. - 208 с.
8. Мочерний С.В. Полггична економ1я / С.В. Мочерний. - К. : Вид-во "Знання-Прес", 2002. - 687 с.
9. Михасюк I. Регулювання земельних вщносин : монограф1я / I. Михасюк, Б. Косович. - Льв1в : Вид-во ЛНУ 1м. Iвана Франка, 2002. - 264 с.
10. Будаговська С. Мжроекономша i макроекономша / С. Будаговська, О. Кшевич. - К. : Вид-во "Основи", 1998. - 517 с.
11. Третяк А.М. Економша землекористування та землевпорядкування : навч. поабн. / А.М. Третяк. - К. : ТОВ ЦЗРУ, 2004. - 524 с.
Савчин О.Я. Земельная рента как экономическая категория: ретроспектива и современные взгляды
Исследована эволюция взглядов представителей разных экономических школ на земельную ренту как экономическую категорию, что дало возможность уточнить ее сущность. Перспективным направлением последующих научных разведок в этом направлении является исследование методики оценивания земли, которая даст возможность определять цену земли, которая необходима для осуществления ее купли-продажи, аренды, обмена или ипотеки.
Ключевые слова: рынок земли, земельная рента, школы экономической теории.
Savchyn O. Ya. Land rent as the economic category: retrospective and modern views
The evolution of views of different economic schools of land rent was investigated as an economic category, which gave possibility to clarify its essence. Perspective direction of subsequent scientific secret services in this direction is research of method of evaluation
of earth, which will enable to determine the cost of earth, which is needed for realization of its buy-sale, lease, exchange or mortgage.
Keywords: land market, land rent, schools of economics.
УДК 336.22:336.71 Здобувач О.Г. Сербина - RbeiecbKa КА
ВПЛИВ ОПОДАТКУВАННЯ НА ДОХ1ДН1СТЬ I НАПРЯМИ РОЗВИТКУ БАНКШСЬ^ Д1ЯЛЬНОСТ1
Комплексно розкрито вплив оподаткування на д1яльшсть банюв, доходи бюджету та економ1ку загалом через зм1ну цши банювських продукпв та 1'х доступнос-тi. Критично переглянуто аргумента "за" i "проти" збшьшення податкового наванта-ження на банювську д1яльшсть. Виокремлено основш функцп оподаткування банюв та подано рекомендацп щодо його вдосконалення.
Вступ. На прибутковють банкiвських установ вагомий вплив справля-ють податки i тому ефективне податкове регулювання банювсько1" дiяльностi мае значення як для розвитку банювництва, так i всiеï нацюнально1" економь ки. На наш погляд, для втизняного банкiвництва цей анашз е важливим з двох головних причин: недостатньою науковою розробкою та обгрунтуван-ням податкового мехашзму регулювання банкiвськоï дiяльностi; зростаючою роллю комерцшних банкiвських установ у ринковому реформуванш та розвитку економжи. Вагомим е i те, що податкову пол^ику у банювнищв кра-1'ни здiйснюе не центральний банк, а урядова податкова служба, що також потребуе гармонiзацiï мiж монетарною i фiскальною полiтиками.
Проблему податкового регулювання банювсько1" дiяльностi економю-ти дослiджують вiд часу виникнення банювсько1" системи. Значний внесок у розробку теори податкового регулювання доходiв банюв здiйснили А. Смiт, Д. Ршардо, К. Маркс, Дж. Мшль, А. Гiкс, Дж. Кейнс та ш. Актуальною проблема податкового регулювання тдприемницько1' дiяльностi е i в Укра1'ш, де ïï активно дослщжують А. Крисоватий, А. Соколовська, А. Маглаперщзе, О. Онисько, В. Онищенко, Т. Рева, В. Сердюк, Л. Чернелевський та ш. Однак у втизнянш економiчнiй науцi проблему податкового регулювання бан-кiвськоï дiяльностi дослiджено ще недостатньо. Зокрема немае жодного мо-нографiчного i дисертацшного дослiдження, де було б комплексно проаналь зовано вплив податкових шструменпв на депозитну, кредитну й швестицшну дiяльнiсть банку та доходи вщ неï у господарськiй системi Украши. Iснуе потреба використання податкового регулювання для оптимiзацiï банкiвських кредитних та швестицшних ресурсiв у прiоритетних галузях нацiональноï економiки Украïни. Все це зумовило вибiр теми статтi, обгрунтування ïï мети та завдань.
Постановка завдання. У зв'язку iз викладеним, метою цього досль дження е визначити вплив оподаткування на дохщшсть i напрями розвитку банювсь^' дiяльностi. Для досягнення цiеï мети також ставиться завдання розглянути основш методи i шдходи до визначення прибутковост банювсь-коï дiяльностi та впливу податюв на неï. Поряд з цим необхщно визначити особливостi формування прибутку банюв та його оподаткування. Врешт^
