CC BY
25
Археолопчш дослiдження, проведенi на Високому Замку у 19561957 рр., 1975-1978 рр. та 1984-1985 рр. науковцями 1нституту укра'нознав-ства НАН Укра'ни за участю спецiалiстiв регiонального шституту "Укрза-хщпроект-реставращя" виявили рештки K^3iBCbKoro палацу Х1-Х11 ст., ба-гато збро1' - стрiли, наконечники, списи тощо [6].
Окрiм пам'ятки археологи, парк "Високий Замок" представляе також цiннiсть як пам'ятка садово-паркового мистецтва. Ще у 1853 р., за даними Я. Лангнера, тут наичувалося понад 45 видiв деревних i чагарникових порiд [3]. У парку багато старовжових дерев, зокрема каштанова алея, що веде до будиночка садiвника, а також ясени, буки, клени тощо. Найбiльш вщвщува-ним мiсцем парку е, мабуть, оглядовий майданчик на вершин гори, звщки вiдкриваеться чудова панорама мюта, причому мало яке мiсто на Укра'ш во-лодiе таким чудовим рекреацшним об'ектом.
Необхiдно додати, що парк "Високий Замок" разом з регюнальним ландшафтним парком "Знесiння", на територи якого багато археологiчних, геолопчних i ландшафтних пам'яток, та парком "Шевченювський гай" з його Музеем народно'' арх^ектури та побуту, формують досить цiкавий у науково-пiзнавальному, рекреацшному та туристичному планi природний комплекс, вкрай важливий як для гостей, так i для самих мешканщв мюта.
Лiтература
1. Бандр1вський М. Про копець на Високому замку. - "Галицька брама", № 12, лю-тий, 1996.
2. Дудин Р.Б. Стан насаджень Стрийського парку м. Львова та проблеми його ре-конструкци// Наук. вюник УкрДЛТУ: Проблеми урбоекологп та ф^омелюрацп. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2003, вип. 13.5. - С. 85-89.
3. Кучерявий В.П. На зелених орбггах Львова. - Льв1в: вид-во "Каменяр", 1972. - 108 с.
4. Льв1в вартий св1тового визнання/ Р. Могитич, Л. Онищенко, Г. Яремич. - Журнал "Архггектурний вюник", 1997, № 2-3. - С. 34-39.
5. Максим'юк Т.М., Бевз М.В. Проблеми реставрацп пам'яток садово-парково'1 архь тектури (на приклад1 першого мюького саду XVI-XIX ст. - парку 1м. 1вана Франка у м. Львову. - Журнал "Будуемо шакше", 2002, № 4. С. 44-46.
6. Могитич I. Муроват укршлення княжих чаав на Високому Замку. - "Галицька брама", № 12, лютий, 1996. _
УДК 620*27:634.017 Acnip. Н.П. Ковальчук -Волинський державный
ушверситет м. Леа Укратки
ЗЕЛЕН1 НАСАДЖЕННЯ ЗЕЛЕНО1 ЗОНИ М. ЛУЦЬКА ЯК ОБ'СКТИ ЗАПОВ1ДАННЯ I ОХОРОНИ
Висвгглюеться iсторiя i сучасний стан озеленення, розглядаються питания охо-рони зелених насаджень.
Ключов1 слова: зеленi насадження, дерева-довгожитель
Doctorate N.P. Kovalchuk
Green zone plantations in Lutsk as objects for conservation and protection
The inventory of old growing and exotic trees in Lutsk city has been presented. Keywords: green belt, nature protection recreation, old growing trees.
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
Важко уявити Луцьк без його зелених насаджень: парюв, CKBepiB, алей, озеленених вулиць, двор1в, живоплотiв та дерев-довгожителiв, якi "пам'ятають" iсторiю далекого минулого i, попри Bci негаразди, збереглися до наших дшв.
Унiкальним явищем на Волиш з 1840-х рокiв було створення парку садиби графiв Валевських у Гощi. Парк являв собою ушкальну живу колек-цiю висоекодекоративних порщ, що збереглися до наших дшв: пнко дволо-патеве, ялина европейська, сосна чорна, сосна Веймутова, дуб звичайний ф. шрамщальна, липа широколиста ф. розЫченолиста, ясен звичайний ф. плакуча, в'яз прський, береза жовта та iншi.
Видовий склад насаджень тих чаЫв вирiзнявся великою рiзноманiтнiс-тю, але найбшьш поширеними у м. Луцьку та його околицях були: надвю-лянсью та iталiйськi тополi, липи, ясени звичайш, робши псевдоакацiя, кара-гана жовта, горiх волоський, клен дрiбнолистий, граб, ялина звичайна, береза повисла, клен-явiр, дуб крупноплiдний, сосна звичайна, модрина польська, пркокаштан звичайний [2].
У 1879 р. до Луцька передала родина Косачiв. З дитинства Лесю Ук-ра!нку зачаровували i були милими мСлучi рщно! веселi береги", барвистi луки, таемничi лiси з високими столiтнiми дубами. Саме такий дуб i вцшв до наших днiв. Вiн знаходиться бшя ру!н Луцько! фортецi, де народна поетеса зображала Жанну д'Арк i, сховавшись в тiнь, шд столiтнiм дубом писала пер-шi сво! вiршi. Зараз дубовi уже близько 300 роюв. Ця пам'ятка природи i вод-ночас культури вимагае особливо! охорони. У "Старому мютГ' бшя костелу ростуть стародавш ясени, яю теж потребують належно! уваги.
Колись на мiсцi сучасно! Театрально! площi рiс унiкальний парк з де-ревами-довгожителями, який у 60-х роках ХХ ст., за чаЫв радянсько! влади, був знищений, залишивши на згадку майбутнiм поколшням тiльки кiлька ясенiв, вiк яких сягае 150 роюв. Через дорогу вщ плошд, поблизу готелю "Ук-ра!на", зростае столiтнiй гiркокаштан.
Багато старовинних дерев росло на кладовищах мюта. Але у повоеннi роки у Луцьку було знищено 5 кладовищ разом з пам'ятними деревами, вш яких сягав понад 200 роюв (вул. Франка, Чехова, Шопена, Кременецька, су-часний Меморiальний комплекс). На вулищ Франка i сьогодш росте осика вь ком 100-150 роюв. У 2003 р. на проспект Волi у скверi "Алмазова" було знищено багато ушкальних дерев, залишилось тiльки кiлька столптах ясенiв.
У Жидичинi, примiському селi Луцька, е чимало дерев-пам'яток природи. Вщ колишнього Палацу митрополш!в веде алея з лип, що належали до монастирського саду. Збереглися i шовковищ, якими було обсаджено монас-тирський мур [3].
До природоохоронних об'еклв державного значення в межах Луцька належить колишнiй Державний боташчний сад Волинського державного унту iм. Лесi Укра!нки. Створення його розпочалося у 1977 р., а офщшний державний статус вш отримав у 1983 р. Розмiшуеться сад майже в ^rnpi мiста, у долинi р. Сапала!вки. Площа ботсаду становить 10 га, причому на нш наль чуеться близько 500 видiв рiзноманiтних рослин. Найбшьше тут екзотiв з Швшчно! Америки: глiд м'який, ясен пухнастий та пенсшьванський, клен срiблястий, туя захщна, маслинка срiбляста, тополя дельтовидна, сумах пух-
346
Заповвдна справа в Галичиш, на Подiллi та Волиш
настий, вишня пщана. Досить багато рослин iз Схщно! Ази - це магнолiя ко-бус, кизильники, кельтерiя, барбарис Юлiана, софора японська, хеномелес японський, сакура, елеутерокок колючий, шипшина зморщена, оксамит амурський, ялиця цшьнолиста, виноград амурський, клен маньчжурський, лимонник китайський. На жаль, на сьогодш боташчний сад знаходиться у за-недбаному станi. Нова територiя боташчного саду, створеного на мiсцi ко-лишнiх кар'ерiв, в основному зайнята аборигенними видами (вж 40-50 роюв).
Серед рекреацiйних зон мiста найбшьшу площу займае Центральний парк культури й вщпочинку iм. Лесi Украшки. Рослиннiсть парку створена штучно. У структурi паркових фiтоценозiв чiтко прослщковуеться наявнiсть трьох ярусiв: високих дерев (ялина, береза, верба, ясен, клен, дуб, пркокаш-тан); шдросту та шдлюку (молодi дерева ясена та липи, кушд бузини i лщи-ни) i трав'янистого ярусу (шпориш, осока, пирiй, тимофпвка, молочай, коню-шина). Майже усi представники флори е зональними для м. Луцька.
Парк культури й вщпочинку iменi 900-рiччя Луцька - другий за розмь рами i облаштованiстю. Побудований на початку 80-х роюв i знаходиться в межах 33-го мжрорайону мюта, у долинi р. Сапала1вки. У цiлому дана рекре-ацшна зона благоустроена iстотно гiрше, тж парк культури й вiдпочинку iменi Лесi Укра1нки.[1]
У Луцьку зелеш насадження займають понад 500 га. Аналiзуючи су-часний стан природно-заповщних та рекреацiйних територiй м. Луцька, дохо-димо до висновку, що вс вони зазнають iнтенсивного антропогенного впли-ву. Бiльшiсть 1х знаходиться в цен^ мiста та поряд з промисловими тд-приемствами i автомобiльними шляхами.
Хоча Луцьк е одним з найзелешших мiст Украши, проте йому не виста-чае яюсних та впорядкованих рекреацiйних зон, для комфортного вщпочинку мешканцiв та гостей мюта. Не вживаються заходи щодо збереження юнуючих пам'яток дендрофлори як щнного спадку для майбутшх поколiнь. У зв'язку з цим, у мют необхiдно розширити та привести до належного стану мережу парюв i скверiв, вжити ряд заходiв щодо збереження дерев-довгожителiв.
Л^ература
1. Мольчак Я.О., Фесюк В.О., Картава О.Ф. Луцьк: сучасний еколопчний стан та проблеми. - Луцьк: РВВЛДТУ, 2003. - С. 115-119.
2. Михайлишин О. Палацово-парков1 ансамбл1 Волиш 2-1 половини XVIII - Х1Х столггь. - Ки1в:2000. - С. 92-93.
3. Майданець I. Жидичин. - Луцьк: Толст1хш Л.М, 1998. - С. 36-37.
УДК 581.522.4 Ст. наук. ствроб. З.М. Лискович;
наук. ствроб. О. О. Ефремова; наук. ствроб, Т.М. Чуйко; наук. ствроб. С.Б. Рибак - Боташчний сад УкрДЛТУ
1НТРОДУКЦ1Я CAMPANULA PERSICIFOLIA L. У ЛЬВОВ1
Подано деяю результати штродукцп дзвониюв природно'1 флори Захщного региону Украши Campanula persicifolia L. в умовах Львова. Для устшного впровадження у культуру рослин природно'1 флори важливим е вивчення бiологiчних особливостей розвитку у культур^ способiв 1'х розмноження.
Ключов1 слова: iнтродукцiя, природна флора, культура Сатрапи1а
