CC BY
36
4. O social'no-jekonomicheskom polozhenii Respubliki Belarus' i sostojanii gosudarstvennyh finansov. Analiticheskij doklad za
2010 g. Oficial'nyj sajt Ministerstva finansov Respubliki Belarus' (On the socio-economic situation of the Republic of Belarus and the state of public finances. Analytical Report for the year 2010. Official website of the Ministry of Finance of the Republic of Belarus), Minsk, 2010, http://www.minan.gov.by/rmenu/budget/analytic-data/
5. O social'no-jekonomicheskom polozhenii Respubliki Belarus' i sostojanii gosudarstvennyh finansov. Analiticheskij doklad za
2011 g. Oficial'nyj sajt Ministerstva finansov Respubliki Belarus' (On the socio-economic situation of the Republic of Belarus and the state of public finances. Analytical Report for the year 2011. Official website of the Ministry of Finance of the Republic of Belarus), Minsk, 2011, http://www.minan.gov.by/rmenu/budget/analytic-data/
6. O social'no-jekonomicheskom polozhenii Respubliki Belarus' i sostojanii gosudarstvennyh finansov. Analiticheskij doklad za
2012 g. Oficial'nyj sajt Ministerstva finansov Respubliki Belarus' (On the socio-economic situation of the Republic of Belarus and the state of public finances. Analytical Report for the year 2012. Official website of the Ministry of Finance of the Republic of Belarus), Minsk, 2012, http://www.minan.gov.by/rmenu/budget/analytic-data/
7. O social'no-jekonomicheskom polozhenii Respubliki Belarus' i sostojanii gosudarstvennyh finansov. Analiticheskij doklad za
2013 g. Oficial'nyj sajt Ministerstva finansov Respubliki Belarus' (On the socio-economic situation of the Republic of Belarus and the state of public finances. Analytical Report for the year 2013. Official website of the Ministry of Finance of the Republic of Belarus), Minsk, 2013, http://www.minan.gov.by/rmenu/budget/analytic-data/
8. Sorokina, T.V. Ekonomika ir vadyba: aktualijos ir perspektyvos, 2013, 1 (29), pp. 142-150
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Полоник Степан Степанович - заместитель декана экономического факультета, доктор экономических наук, профессор, Белорусский государственный университет Республика Беларусь г. Минск, 220050, ул. К. Маркса 31,
Хоробрых Элеонора Викторовна - ведущий научный сотрудник, кандидат экономических наук, доцент, Институт экономики Национальной Академии Наук Беларуси Республика Беларусь г. Минск 220072 ул. Сурганова 1, корп. 2.
Литвинчук Анна Анатольевна - аспирантка Белорусского государственного университета, научный сотрудник, Институт экономики Национальной Академии Наук Беларуси Республика Беларусь г. Минск 220072 ул. Сурганова 1, корп. 2. litva-1986@vandex.ru,
DATE ABOUT THE AUTHORS
Polonik S.S. - directs the Department of Management at the Faculty of Economics, Doctor of Economics, Professor, Belarusian State University,
Republic of Belarus, Minsk, 220050, Minsk, st. Marx 31, Khorobrikh E.V. - leading Researcher, PhD, Associate Professor, Institute of Economics of the National Academy of Sciences of Belarus Republic of Belarus, Minsk 220072 st. Surganova 1,
Lytvynchuk A.A. - postgraduate student of economic faculty of BSU, a research assistant, Institute of Economics of the National Academy of Sciences of Belarus Republic of Belarus, Minsk 220072 st. Surganova 1, litva-1986@yandex.ru
УДК: 336.226.322
ЗАЛЕЖН1СТЬ СИСТЕМ УН1ВЕРСАЛЬНИХ АКЦИЗ1В В1Д ЕКОНОМ1КО-1НСТИТУЦ1ЙНИХ ЧИННИК1В
Соколовська О. В.
Стаття розглядае чинн системи умверсальних акциз1в кран свту, як включають ПДВ, податок з обороту, податок з продаже та X комбнацИ З метою визначення взаемозв'язку м1ж цими системами та економ1кочнституц1йними чинниками: розм1ром тньового сектору; часом, що витрачають економ1чн1 агенти на виконання податкових зобов'язань; р1внем економ1чноГ свободи, використано методи статистичного та пор1вняльного анал1зу. В результат\ визначено, що крани, як мають системи умверсальних акцизв, в1дм1нн1 в1д ПДВ, характеризуються значно г1ршими економко-¡нституц/йними показниками пор1вняно з кранами, де застосовуеться лише ПДВ. Отриман1 результати можуть бути застосован при доц/льност1 обфунтування змн системи податюв на споживання в Укра1'н1.
Ключов'1 слова: ун1версальн1 акцизи, ПДВ, тньова економка, виконання податкових зобов'язань, економ1чна свобода.
ЗАВИСИМОСТЬ СИСТЕМ УНИВЕРСАЛЬНЫХ АКЦИЗОВ ОТ ЭКОНОМИКО-ИНСТИТУЦИОНАЛЬНЫХ ФАКТОРОВ
Соколовская Е.В.
Статья рассматривает действующие системы универсальных акцизов стран мира, которые включают налог на добавленную стоимость, налог с оборота, налог с продаж и их комбинации. С целью определения взаимосвязи между этими системами и экономико-институциональными факторами: размером теневого сектора экономики; временем, которое тратят экономические агенты на уплату налогов; уровнем экономической свободы, были использованы методы статистического и сравнительного анализа. В результате было выявлено, что государства, которые используют системы универсальных акцизов, отличные от НДС, характеризуются значительно худшими экономико-институциональными показателями по сравнению со странами, где применяется только НДС. Полученные результаты могут быть использованы при обосновании целесообразности изменений системы налогов на потребление в Украине.
Ключевые слова: универсальные акцизы, НДС, теневая экономика, выполнение налоговых обязательств, экономическая свобода.
© Соколовська О.В., 2015
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 25/1
195
RELATION BETWEEN UNIVERSAL EXCISES TAXES AND SOME ECONOMIC AND INSTITUTIONAL FACTORS
Sokolovska O.V.
Article deals with currents systems of universal excises tax In countries, which Include value-added tax, turnover tax and sales tax and their combinations. In order to determine relations between those systems and economic and institutional factors, such as shadow economy size, tax compliance time, index of economic freedom we used statistical and comparative analysis. As a result we revealed that states applying universal excises taxes, other than VAT, are characterized by worse economic and institutional parameters as compared to countries applying only VAT. Obtained results can be used in order to provide advisability of changes in consumption taxes in Ukraine.
Key words: universal excise tax, VAT, shadow economy, tax compliance, economic freedom.
Вступ. На сьогодышнм день в УкраУ тривае дискуая щодо доцтьносп впровадження в краТн уыверсального акцизу, вщмЫного вщ ПДВ (податку з обороту або податку з продаж1в), або у чистому вигпядi або в рамках створення пбридноТ системи уыверсальних акциэв1. Причини ц^еТ дискусп полягають у наявносп значних проблем, пов'язаних з адмУструванням ПДВ, поверненням ПДВ з експорту тощо, що призводить до зростання масштабiв ухилення вщ сплати цього податку. Наразi ця проблема також е актуальною для тих, хто переводить власний бiзнес iз тимчасово непщконтрольних територм на територю УкраТни.
Актуальнють. Тому неодноразово пщммалось питання щодо доцтьносп замiни ПДВ на Ышл види унiверсальних акцизiв або створення гiбридноТ системи. Проте, впровадження конкретних заходiв потребуе фунтовного попереднього дослiдження чинноТ ситуацiТ у краТнах свiту, де впроваджено системи уыверсальних акцизiв, вiдмiннi вiд ПДВ.
Проблематикою доцтьносп замiни ПДВ Ышими унiверсальними акцизами та/або створення пбридних систем унiверсальних акцизiв, займались таю зарубiжнi ученi як J. Stiglitz, M. Keen, М. Howard, D. Antic, J. Whalley, J. Gravelle та вiтчизнянi дослiдники О. Бетлм, К. Блiщук, Г. Третяк, В. Трегобчук, О. Мороз, Л. Шморгун. Проте на сьогодышУй день проблеми зв'язку Ыституцмних факторiв та уыверсальних акцизiв придiлено недостатньо уваги, а це важливо, оскiльки цi фактори в^грають значну роль у ефективност чинноТ системи оподаткування.
Предмет дослщження: системи унiверсальних акцизiв у краТнах св^у.
Мета дослiдження: дослiдити взаемозв'язок мiж системами унiверсальних акцизiв i такими чинниками як розмiр тЫьового сектору економiки; час, витрачений економiчними агентами на виконання Тх податкових зобов'язань; рiвень економiчноТ свободи.
Методи дослщження: статистичт методи, порiвняльний аналiз, логiчне узагальнення результатiв.
Результати дослщження. Аналiз свiтового досвiду показуе, що у низц краТн використовуються таю системи уыверсальних акцизiв, вiдмiннi вщ ПДВ.
Податок з обороту (turnover tax) у чистому виглядi застосовуеться у таких державах як Га'т, Нщерландсык Антильськi острови, Пiвнiчна Корея. Пбридн форми з використанням податку з обороту застосовуються у Аргентину де вiн поеднуеться з ПДВ, та у Бразилп, де одночасно використовуються загальнодержавний ПДВ (IPI), мюцевий ПДВ (ICMS), мунiципальний податок з послуг (ISS), загальнодержавний збiр з валового обороту (PIS-PASEP/ COFINS).
У низц краТн (ПАР, Кенiя тощо) юнуе податок з обороту, яким обкладаеться дiяльнiсть малого бiзнесу, який виступае як рiзновид презумптивного оподаткування.
Податок з продажу (retail sales tax, singlestage sales tax) застосовуеться у США, Демократична республщ Конго, Белiзi, Екваторiальнiй ГвiнеТ, ЕритреТ, Гамбп, Гондурасi, Афганiстанi, Джибутi, МалайзiТ, М'янм^ Свазiлендi, Тонга.
У таких краТнах як Канада, Австра^я, Нова Зеландiя, Сiнгапур, Гонконг тощо цей податок (податок на товари та послуги -goods and service tax, GST), працюе за принципом ПДВ.
Пбридн системи з використанням цих податюв юнують у 1ндп, де ПДВ використовуеться разом з податком з продажв та податком з послуг та у Пуерто-Рико, де застосовуеться комбЫована система податку з продажв та податку за використання (Sales and Use Tax, SUT)2 [8].
На сьогодышУй день вщсутн уыверсальн акцизи у Катару ОАЕ, Омаы, Палау, Сент-Вiнсент i ГренадЫи, Новiй КаледонiТ, Мальдiвах, Кувейтi, Макао, ЛiберiТ, 1раку, Гiбралтарi, Фолклендських островах, Кайманових островах, Бермудських островах, Бахрейн. Проте слщ зазначити, що у найбагатших i найрозвиненiших краТнах репону ПерськоТ затоки - Саудiвськiй Аравп, ОАЕ, Катарi - плануеться впровадження уыверсального акцизу у виглядi ПДВ.
Для цтей даного дослiдження визначимо тага групи економкочнституцмних чинникiв:
- тЫьовий сектор;
- час, витрачений економiчними агентами на сплату власних податкових зобов'язань (tax compliance);
- рiвень економiчноТ свободи.
Системи унверсальних акциз1в I розм1р тНьового сектору економки
На даний час при визначенн та класифкацп економки, яка безпосередньо не спостер^аеться, використовуеться методолопчний пiдхiд ЕкономiчноТ комiсiТ ООН для Свропи (СЕК ООН - UNECE), який знайшов свое вiдображення у Системi нацiональних рахункiв 1993 р. (SNA-1993). Цей пщхщ був розроблений при учасл спецiалiстiв МВФ, Свтового банку, ОЕСР й наразi використовуеться у дiяльностi цих органiзацiй та СС.
Свiтовою практикою визнаеться чотири групи економки, що не спостер^аеться (далi - НСЕ) (non-observed economy): тЫьове виробництво, незаконне виробництво, виробництво в неформальному секторi та виробництво домашУх господарствам для Тх власного ганцевого використання.
Також окремою групою видiляються недолiки у програмi збирання основних даних. Ц п'ять груп називаються проблемними областями НСЕ, а види дiяльностi, за якими вщсуты основнi данi зважаючи на Тх приналежнють до однiеТ або дектькох з цих проблемних областей, в сукупносп складають економiку, що безпосередньо не спостер^аеться (рис. 1.).
На думку експерта з оцЫювання розмiрiв неформальноТ економiки F. Schneider, тЫьова економiка включае все легальне ринкове виробництво товарiв та послуг, яке навмисно приховуеться вщ органiв влади з таких причин:
- уникнення сплати податюв з доходiв, податюв на додану вартiсть тощо;
- уникнення сплати со^альних вiдрахувань;
- уникнення вщповщносп певним легальним нормам ринку пращ таких як мУмальна заробiтна платня, максимальна кiлькiсть робочого часу, стандарти безпеки тощо;
1 nid гiбридними системами унiверсальних aKifueiB для цлей даного досл'дження розумiються системи, у яких ПДВ вживаеться разом з податком з обороту та/або податком з продажiв на загальнодержавному та/або мсцевому рiвнях.
2 Податок за використання (use tax) - рiзновид податку на споживання, який справляеться у окремих штатах США за придбання товарiв поза даним штатом
196
Економiчний вiсник уыверситету | Випуск № 25/1
- уникнення виконання певних адмУстративних зобов'язань, таких як участ у статистичних опитуваннях або заповнення Ыших форм адмУстративноТ звiтностi [7, с.3].
При оцЫц розмiрiв тiньовоТ економiки, F. Schneider не включае типовi види нелегально'!' дiяльностi, зокрема розповсюдження наркотичних речовин, пограбування тощо, а також неформальну дiяльнiсть домогосподарств.
Тобто, згiдно методолопчного пiдходу UNECE, F. Schneider для оцЫки розмiрiв тiньовоТ економiки включае лише один вид НСЕ - тЫьове виробництво.
На рис. 2. наведено дан щодо розмiру тЫьовоТ економiки 162 краТн свiту у репональному розрiзi за перiод 1999-2007 рр.
Рисунок 1. Розмежування економ^и, що спостерiгаeться, та НСЕ
Складено за [1; 4; 5]
4 5 40 35 30 25 20 15 10 5 0
LAC SSA EECA SEA APAC MENA ^i крш'ни з КраТни
високим ОЕСР з доходом високим доходом
■ Розм1р ™ьово'|' економiии^ % вД ВВП Роэмф тшьово! економми, скоригований на ВВП, %
Рисунок 2. Po3Mip тшьовоУ економiки краУн CBiTy у регiональному po3pi3i
Складено за [7, с.11-12].
Економлчний вюник унiверситету | Випуск № 25/1
197
Позначення perioHiB наведено вiдповiдно до класифкацп CBiTOBoro банку, який розрiзняe шiсть свтових perioHiB:
Латинська Америка та Карибськ острови (Latin America and the Caribbean, LAC);
Тротчна Африка (на твдень вiд Сахари) (Sub-Saharan Africa, SSA);
бвропа та Центральна Азiя (Europe and Central Asia, EECA);
^вденна Азiя (South Asia, SEA);
Схщна Азiя та кражи Тихоокеанського репону (East Asia and Pacific, APAC);
Близький Схщ та Пiвнiчна Африка (Middle East and North Africa, MENA).
З метою удосконалення пopiвнянь, окремо в аналiзi бупо видiпeнo два репони з вiдпoвiднoí кпасифiкацií кpаíн Свтового банку по доходах:
- кpаíни ОЕСР з високим piвнeм дoхoдiв (high income OECD);
- жил кpаíни з високим piвнeм дoхoдiв (other high income) [3].
З рис. 2. видно, що у кражах Латинськoí Америки та Карибських oстpoвiв бупо вщзначено найбiльший piвeнь тiньoвoí eкoнoмiки - 41,1%; на другому мюц за цим показником знаходились кражи репону Тpoпiчнoí Африки (40,2%), i на третьому розташувались кpаíни бвропи та Центрально! Азií (38,9%). Найнижчий piвeнь тiньoвoí eкoнoмiки 17,1% вiдзначався у кражах ОЕСР з високим piвнeм дoхoдiв.
Пiсля коригування цього показнику на ВВП краж, на перше мiсцe за poзмipами тiньoвoí економки вийшли краТни Тpoпiчнoí Африки -37,6%, на другому опинились кражи бвропи та Цeнтpальнoí Азй - 36,4%, на третьому - кражи Латинськoí Америки та Карибських oстpoвiв - 37,4%. У кранах ОЕСР з високим piвнeм дoхoдiв poзмipи тiньoвoí eкoнoмiка, скopигoванi на ВВП, також були найнижчими.
Таблиця 1. Час, що витрачаеться eKOHOMiHHMMM агентами на сплату податкiв у кражах CBiTy, 2014 р.
Кшькють годин на сплату
Крана Загальний час сплати податюв, годин Податок на доходи корпорацш Податки на працю Податки на споживання
Бразилiя 2600 736 490 1374
Болiвiя 1025 110 507 408
Нiгерiя 908 378 379 152
Республiка Конго 602 275 146 181
Аргентина 405 105 84 216
Грузiя 362 191 56 115
Укра'на 350 100 100 150
Мексика 334 170 64 100
Уругвай 312 88 114 110
Польща 286 62 124 100
Угорщина 277 35 146 96
Китай 261 59 110 92
lндiя 243 45 93 105
Зiмбабве 242 78 96 68
Туреччина 226 49 80 97
Нiмеччина 218 41 134 43
Хорва™ 208 60 96 52
Кенiя 202 43 51 108
ПАР 200 100 50 50
Грецiя 193 78 46 69
Патвiя 193 28 99 66
Корея 187 82 80 25
Молдова 185 42 88 55
Бторусь 183 83 59 41
США 175 87 55 33
РФ 168 53 76 39
Авсщя 166 47 52 67
Румунiя 159 25 80 54
Нова Зеландiя 152 34 59 59
Кiпр 147 29 78 40
Франтя 137 26 80 31
Малайзiя 133 26 77 30
Канада 131 45 36 50
Цанiя 130 25 65 40
Нiдерланди 123 25 64 34
Шве^я 122 50 36 36
Великобританiя 110 37 48 25
Австралiя 105 37 18 50
Цжибутi 82 30 36 16
Сiнгапур 82 32 10 40
Сауфвська Аравiя 64 30 34 0
Швейцарiя 63 15 40 8
Люксембург 55 19 14 22
ОАЕ 12 0 12 0
Складено за [6, c.159-162].
F. Schneider видшяе такi чинники, нeдoстатнiй piвeнь розвинутост яких призводить до появи та розповсюдження тiньoвoí eкoнoмiки:
198
Екoнoмiчний вiсник унiвepситeту | Випуск № 25/1
- тягар сплати податгав та соцiальних вщрахувань;
- якiсть iнститутiв;
- державне регулювання;
- надання суспiльних послуг;
- дотримання податковоТ моралi;
- полiтика протидiТ ухиленню вiд сплати податгав та iнших обов'язкових платежiв (deterrence);
- розвиток сiльськогосподарського сектору;
- розвиток офщйноТ економiки;
- розвиток самозайнятост (self-employment) [7, c.8-9].
Вплив цих чинникiв майже повнютю врахований у значеннi iндексу економiчноТ свободи та частково - у показнику часу сплати податюв.
Системи ун1версальних акциз1в та час, витрачений економ1чними агентами на виконання податкових зобов'язань
Показник часу сплати податгав враховуе тага показники як якють Ыститу^в, рiвень регулювання, рiвень надання сусптьних послуг, дотримання податковоТ морали, полiтику протидiТ ухиленню вiд сплати податюв та iнших обов'язкових платежiв.
У табл. 1 наведено дан щодо часу, який було витрачено економiчними агентами у окремих краТнах свiту на сплату податкiв на доходи корпорацм, податкiв на працю та податкiв на споживання у 2014 р.
Аналiз даних [6], яга частково наведен у табл. 2, засвщчив, що найбiльше часу на сплату податюв витрачаеться у Бразилп -2066 годин, з яких бтьша частина (1374 години) приходиться на сплату податгав на споживання. На передостанньому мюц знаходиться теж краТна ЛатинсыкоТ Америки - Болiвiя, проте ТТ показник загалыного часу майже вдвiчi нижчий за показник Бразилп - 1025 годин, i бтыша частина приходиться на сплату податгав на працю.
Менше всього часу на сплату податгав, серед 189 дослiджуваних краТн, витрачаеться у ОАЕ - 12 годин, проте в краТн повнютю вщсуты податки на споживання. Серед краТн, де е ц податки, найменше загального часу на Тх сплату витрачаеться у Люксембурзi - 55 годин, причому 22 з них - на податки на споживання. УкраТна займае 156 мюце за загальним термЫом сплати податкiв - 350 годин, причому 150 годин витрачаеться на сплату податгав на споживання, по 100 годин на сплату податгав на дохщ та на працю вщповщно. Стосовно податюв на споживання, у тих краТнах де вони юнують, найменше всього часу на Тх сплату 8 годин витрачаеться у Швейцарп, найбтьше, як уже зазначалось - у Бразилп. Знову вщзначаеться значний розрив мiж останым та передостаннiм мюцями: на передостанньому мiсцi за цим показником знаходиться Пакистан - 514 годин. УкраТна за цим показником знаходиться на 157 мюц в свт.
Системи универсального акцизу та ¡ндекс економ1чно!' свободи
1ндекс економiчноТ свободи (index of economic freedom) щорiчно розраховуеться дослщницьким центром The Heritage Foundation для бшьшосл краТн св^у. 1ндекс базуеться на 10 Ыдексах, вимiрюваних за шкалою вщ 0 до 100 , при цьому показник 100 вiдповiдае максимально свободi, а 0 мiнiмалынiй.
1ндекс економiчноТ свободи включае такi Ыдекси:
- захисту прав власностi (property rights);
- свободи вщ корупцп (freedom from corruption);
- податковоТ свободи (fiscal freedom);
- витрат уряду (government spending);
- свободи бiзнесу (business freedom);
- свободи трудових вщносин (labor freedom);
- монетарноТ свободи (monetary freedom);
- свободи торгiвлi (trade freedom);
- свободи Ывестування (investment freedom);
- фЫансовоТ свободи (financial freedom).
За 2014 р. Ыдекси економiчноТ свободи було розраховано для 178 краТн св^у. Для Афганютану, 1раку, ЛiвiТ, Лiхтенштейну, Судану, СирiТ, Сомалi та Косово з причин вщсутност достовiрних статистичних даних цей iндекс не було визначено. Значення цього Ыдексу для окремих краТн за 2014 р. наведено у табл. 2.
Таблиця 2. 1ндекси економтноУ свободи для окремих краТн CBiTy, 2014 р.
КраТна 1ндекс eKOHOMiHHOi свободи Мюце краТни у cBiTi Мюце краТни у репоы
1 2 3 4
Гонконг 89,6 1 1
СЫгапур 89,4 2 2
Нова Зеландiя 82,1 3 3
Австралiя 81,4 4 4
Швейцарiя 80,5 5 1
Канада 79,1 6 1
Чилi 78,5 7 1
Естоыя 76,8 8 2
lрландiя 76,6 9 3
Маврикiй 76,4 10 1
США 76,2 12 2
ОАЕ 72,4 25 2
Колумбiя 71,7 28 2
Ботсвана 69,8 36 2
Латвiя 69,7 37 17
Польща 68,6 42 19
Уругвай 68,6 43 5
Словаччина 67,2 50 22
Румуыя 66,6 57 27
Руанда 64,8 65 4
Казахстан 63,3 69 11
ПАР 62,6 72 6
Економiчний вiсник унiверситету | Випуск № 25/1 199
Продовж. табл. 2
1 2 3 4
Сауфвсыка Аравiя 62,1 77 8
Киргизстан 61,3 82 15
Словеыя 60,3 88 36
Уганда 59,7 92 9
Монголiя 59,2 96 19
Зам^я 58,7 100 12
Бургана-Фасо 58,6 102 13
Молдова 57,5 111 39
Джибуп 57,5 112 18
Бразилия 56,6 118 21
Кеыя 55,6 122 23
^я 54,6 128 26
Гре^я 54,0 130 40
Китай 52,7 139 30
Таджикистан 52,7 140 31
РФ 52,1 143 41
Га'т 51,3 151 24
Бторусы 49,8 153 42
Бiрма 46,9 161 38
УкраТна 46,9 162 43
Болiвiя 46,8 163 26
Аргентина 44,1 169 27
Туркменютан 41,4 172 41
Зiмбабве 37,6 175 46
Венесуела 34,3 176 28
Куба 29,6 177 29
Пвычна Корея 1,3 178 42
Складено за [1].
Як видно з табл. 2, на першому мюц серед кран CBiTy знаходиться Гонконг (89,6). Друге-четверте мюця також посiдають краТни Схiдноí Азп та Тихоокеанського регiону (Сiнгапур, Нова Зеландiя, Австрапiя). Серед европейських кран найвищий рейтинг мае ШвейцарiТ - 80,5. УкраТна за цим показником знаходиться на 163 мюц серед 178 кран свiту, посiдаючи 43 мюце у регiонi.
Останнi 10 мюць займають краТни регiону ТротчноТ Африки (Демократична респубпiка Конго, Республка Конго, Екваторiапьна Гвiнея, Еритрея, Зiмбабве) та ЛатинськоТ Америки та Карибських островiв (Куба, Венесуепа, Аргентина). Тобто краТни тих репоыв, якi вщзначаються найбiпьшим рiвнем тiньовоí економiки (рис. 2).
Висновки. Проведене дослщження дозволило зробити висновки стосовно взаемозв'язку систем уыверсальних акцизiв та економiко-iнституцiйних показнигав.
Найбiпьша кiпькiсть краТн з найвищим показником рiвня тiньовоí економiки, що використовуе унiверсапьнi акцизи, вiдмiннi вщ ПДВ, розташована у регiонах ЛатинськоТ Америки i Карибських островiв та ТротчноТ Африки. За оцiнками, краТни ЛатинськоТ Америки вщзначались максимапьнiм обсягом тЫьовоТ економiки порiвняно з Ышими регiонами свiту. За показником тЫьовоТ економiки, скоригованим на ВВП, перше мюце у свт напежить кранам репону Тропiчноí Африки.
Майже у 90% краТн, де використовуються системи уыверсальних акцизiв, вiдмiннi вiд ПДВ, час на сплату податюв на споживання перевищуе цей показник для Ыших податкiв.
Всi краТни, у яких використовуються системи уыверсальних акцизiв, вiдмiннi вiд ПДВ, знаходяться тсля 90 мiсця серед 178 краТн св^у за показником економiчноí свободи. Серед 10 краТн з найнижчим рейтингом економiчноí свободи у свт, у половин застосовуються системи уыверсальних акцизiв, вiдмiннi вiд ПДВ.
Тобто, краТни, що мають системи уыверсальних акцизiв, вiдмiннi вiд ПДВ (податок з обороту, податок з продамв, пбриды системи унiверсапьних акцизiв), характеризуются значно гiршими економiко-iнституцiйними показниками порiвняно з краТнами, де застосовуеться лише ПДВ.
Список використаних джерел
1. 2015 Index of Economic Freedom [Електронний ресурс]. - The Heritage Foundation. - Режим доступу: http://www.herltage.org/lndex/
2. Building the System of National Accounts - non-observed sector. [Електронний ресурс]. - Eurostat. - Режим доступу: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/statlstlcs_explalned/lndex.php/Bulldlng_the_System_of_Natlonal_Accounts_-_non-observed_sector
3. Country and Lending Groups [Електронний ресурс]. - The World Bank. - Режим доступу: http://data. worldbank.org/about/country-and-lendlng-groups
4. Eurostat's Tabular Approach to Exhaustlveness Guidelines. - Eurostat, 2005. - 90 p.
5. Measuring the Non-Observed Economy A Handbook. - OECD, 2002. - 233 p.
6. Paying Taxes 2015: The global picture. The changing face of tax compliance in 189 economies worldwide / PwC and World Bank Group, 2014. - 168 p.
7. Schneider F. The Shadow Economy: An Essay / F. Schneider// Department of Economics, Johannes Kepler University of Llnz, 2014 - 23 р.
8. Worldwide VAT, GST and Sales Tax Guide 2014 /EYGM Limited, 2014. - 856 р.
References
1. 2015 Index of Economic Freedom. The Heritage Foundation. http://www.herltage.org/lndex/
2. Building the System of National Accounts - non-observed sector. -http://epp.eurostat.ec.europa.eu/statlstlcs_explalned/lndex.php/Bulldlng_the_System_of_Natlonal_Accounts_-_non-observed_sector
3. Country and Lending Groups / The World Bank. http://data.worldbank.org/about/country-and-lendlng-groups
4. Eurostat's Tabular Approach to Exhaustlveness Guidelines. Eurostat, 2005. 90 p.
5. Measuring the Non-Observed Economy A Handbook. OECD, 2002. 233 p.
200
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 25/1
6. Paying Taxes 2015: The global picture. The changing face of tax compliance in 189 economies worldwide / PwC and World Bank Group, 2014. 168 p.
7. Schneider F. The Shadow Economy: An Essay / Department of Economics, Johannes Kepler University of Linz, 2014 23 р.
8. Worldwide VAT, GST and Sales Tax Guide 2014 /EYGM Limited, 2014. 856 р.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Соколовська Олена Василiвна, к.е.н., старший науковий спiвробiтник вщдшу вивчення мiжнародного досвщу та европейськоТ Ытеграцп Науково-дослщного Ыституту фЫансового права ДержавноТ фюкальноТ служби УкраТни вул. К. Маркса, 31, м. 1рпЫь, КиТвська обл., УкраТна, 08201 e-mail elena.lukyanenko@gmail.com
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Соколовская Елена Васильевна, к.э.н., старший научный сотрудник отдела изучения международного опыта и европейской интеграции Научно-исследовательского институт финансового права Государственной фискальной службы Украины ул. К. Маркса, 31, г. Ирпень, Киевская обл., Украина, 08201 email elena.lukyanenko@gmail.com
DATA ABOUT THE AUTHOR
Olena Sokolovska, Cand. Sci. (Econ.), Senior Researcher, Department of international experience and European integration, Research Institute of Financial Law, State Fiscal Service of Ukraine Karla Marksa str., 31, Irpin, Ukraine, 08201 email elena.lukyanenko@gmail.com
УДК 338.24
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Ф1НАНСОВО-ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ П1ДПРИСМСТВА: ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д
PyciHa Ю.О., С^жко К. В.
Предметом роботи е ф1нансово-економ1чна безпека втчизняних та заруб1жних суб'ект1в господарювання.
Метою роботи е визначення значення поняття «ф1нансово-економ1чна безпека п1дприемства», розгляд dieeux метод1в стабт1зацИ' економiчноï безпеки пiдпрueмств у розвинених кранах свту.
Методологiя проведення роботи. Пд час проведення до^дження були використан методи аналiзу, синтезу, логiчного узагальнення.
Результати роботи. У статтi розглянуто питання фiнансово-економiчноï безпеки. Визначено сутнсть понять безпека, економiчна безпека, фiнансово-економiчна безпека пiдпрueмства. Виявлено методи забезпечення фнансово-економiчноï безпеки зарубiжнux суб'eктiв господарювання.
Вuсновкu.Фiнансово-економiчна безпека втчизняних пiдпрueмств досягаеться за рахунок забезпечення показниюв фнансовоï стйкостi, платоспроможностi, л^дно^, ресурсного потен^алу, протистояння рiзноманiтнuм загрозам.
Ключов'1 слова: безпека, економiчна безпека, фiнансово-економiчна безпека пiдпрueмства
ОБЕСПЕЧЕНИЕ ФИНАНСОВО-ЭКОНОМИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ ПРЕДПРИТИЯ: ЗАРУБЕЖНЫЙ ОПЫТ
Русина Ю.А., Стрижко Е.В.
Предметом работы является финансово-экономическая безопасность отечественных и зарубежных субъектов хозяйствования.
Целью работы является определение значения понятия «финансово-экономическая безопасность предприятия», рассмотрение действенных методов стабилизации экономической безопасности предприятий в развитых странах мира.
Методология проведения работы. Во время проведения исследования были использованы методы анализа, синтеза, логического обобщения.
Результаты работы. В статье рассмотрены вопросы финансово-экономической безопасности. Определена сущность понятий безопасность, экономическая безопасность, финансово-экономическая безопасность предприятия. Выявлено методы обеспечения финансово-экономической безопасности зарубежных субъектов хозяйствования.
Выводы. Финансово-экономическая безопасность отечественных предприятий достигается за счет обеспечения показателей финансовой устойчивости, платежеспособности, ликвидности, ресурсного потенциала, противостояния разнообразным угрозам.
Ключевые слова: безопасность, экономическая безопасность, финансово-экономическая безопасность предприятия.
PROVISION OF FINANCIAL AND ECONOMIC SECURITY: FOREIGN EXPERIENCE
Rusina Y.O., Strizhko K.V.
The subject of the work is the financial and economic security of domestic and foreign entities.
The aim is to determine the meaning of «financial and economic security» consideration of effective methods of stabilization of economic security companies in developed countries.
The methodology of the work. During the study used methods of analysis, synthesis, logic synthesis.
Results. The questions of financial and economic security. The essence of the concepts of security, economic security, financial and economic security. Detected by providing financial and economic security of foreign entities.
Conclusions. Financial and economic security of domestic enterprises by the performance achieved financial stability, solvency, liquidity, resources, resistance to various threats.
Key words: security, economic security, financial and economic security, financial and economic security of the enterprise.
Постановка проблеми. Сучасний розвиток економки УкраТни характеризуемся швидкими змЫами факторiв внутршнього та зовншнього середовища, в якому функцюнуе пщприемство, що викликають загрозу його фЫансовим Ытересам,
© Русша Ю.О., С^жко К.В., 2015
Економiчний вюник унверситету | Випуск № 25/1
201
