CC BY
10
отягощенный гинекологический и акушерский анамнез. Данное заболевание часто сопровождается воспалительными процессами органов малого таза, бесплодием, гиперпластическими процессами эндометрия, выкидышами, болевым синдромом и расстройствами оварио-менструального цикла.
Ключевые слова: эндометриоз, факторы формирования, клиника.
ANALYSIS OF CLINICAL AND ANAMNESTIC PRECONDITIONS OF ENDOMETRIOSIS FORMATION
Vorobii V. D.
Abstract. Today, endometriosis is a common pathology among women of reproductive age. The aim of the study. To analyze the clinical and anamnestic factors of the formation of genital endometriosis. Object and methods. 65 women with diagnosis of external genital endometriosis formed I group. II group included 38 patients with internal genital endometriosis. 30 healthy women of reproductive age without endometriosis were controls. Results. High frequency of gynecological pathology was determined by studying the history of patients with endometriosis. Thus, chronic inflammatory processes of the uterine appendages in I group of patients were diagnosed in 3.59 times more often (p<0.001) than in healthy individuals, in II group - in 3.19 times (p=0.04); 36.92 % women with external genital endometriosis and 42.11 % with internal one had infertility (p<0.001). Chronic inflammatory diseases of low genital tract were established in persons in I group in 2.17 times and in II group in 1.97 times more often than in healthy women (p<0.05). Hyperplastic processes of endometrium (36.84 %), as well as spontaneous abortions (36.84 %), were more typical for patients with internal genital endometriosis than with external one (16.92 % and 23.08 % respectively). Among complaints of patients with endometriosis attention should be paid to chronic pelvic pain and pain which is not associated with the menstrual cycle, which were noted mainly by the patients in II group (78.95 % and 57.89 %) than in I (41.54 %; x2=12,11, p<0.001 and 33.85 %, x2= 4.73, p=0.03, respectively), as well as dysmenorrhea, dyspareunia. Menstrual disorders like dark bloody discharges in small amount before and after menstruation and hyperpolymenorrhea were more typical also for the patients with internal genital endometriosis (78.95 %) than with external one (49.23 %; x2=7.64; p<0.01). Conclusion. Genital endometriosis is a multifactorial pathology, in the formation of which the problems in gynecological and obstetric anamnesis have the role. This disease is often accompanied by inflammatory processes of organs in small pelvic, infertility, hyperplastic endometrium processes, abortions, pain syndrome and disorders of the ovarian-menstrual cycle.
Key words: endometriosis, forming factors, clinic.
Рецензент - проф. Л'хачов В. К.
Стаття надшшла 12.07.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-3-1-145-98-102 УДК 616.145.1-073.432.19-089.819.1]-056.257 Воротинцев С. I., Софлканич М. М., Захарчук О. В. ЗАСТОСУВАННЯ УЛЬТРАЗВУКУ ПРИ КАТЕТЕРИЗАЦИ ВНУТР1ШНЬО'' ЯРЕМНОТ ВЕНИ
У ПАЦ16НТ1В З ОЖИР1ННЯМ Запор1зький державний медичний ушверситет (м. Запор1жжя)
vorotyntsev_s@ukr.net
Зв'язок публшацм з плановими науково-до-слщними роботами. Дослщження е фрагментом науково-дослщноТ роботи кафедри х1рурги та анес-тезюлоги ФПО Запор1зького державного медичного ушверситету: «Перюперацшне л1кування пац1ент1в похилого та старечого в1ку», № державноТ реестраци 0117и006955.
Вступ. Катетеризац1я внутр1шньоТ яремноТ вени (М1) зазвичай виконуеться для контролю за гемоди-нам1кою, для проведення довгостроковоТ шфузшноТ терапи, повного парентерального харчування, го-строго гемод1ал1зу. 1снують дв1 техшки ц1еТ мантуля-ци: за допомогою анатом1чних ор1ентир1в на шк1р1, коли голка вводиться уздовж передбачуваноТ лшп вени вслту, та за допомогою ультразвуку (УЗ), коли тсля щентифшацм на екраш УЗ-сканера голка вводиться у вену безпосередньо п1д УЗ-контролем в режим! реального часу [1]. Використання УЗ дозволяе знайти та вивести найкраще для пункци положення ^1, виявити ТТ анатом1чн1 особливост (розм1р, кла-пани, прохщшсть, наявшсть тромб1в), визначити ТТ зв'язки з навколишшми структурами (артер1я) та гол-кою для катетеризаци. Так1 переваги УЗ е особливо корисними для пац1ент1в з важкими анатом1чними характеристиками (морбщне ожиршня, кахекая та
шрами на шк1р1 у м1сц1 проколу), бо допомагають визначити оптимальне м1сце пункци навпъ при вико-ристанш двом1рного зображення на екраш сканера [2].
Рекомендаци щодо використання УЗ для катетеризаци центральних вен були зроблеш багатьма медичними товариствами та державними устано-вами [1,3-5]. Вони виходили з того, що завдяки УЗ-контролю, к1льк1сть негайних мехашчних ускладнень (пошкодження артери, вени, кровотеча, гематома, пневмоторакс, пневмомед1аст1нум), пов'язаних з пункц1ею та введенням катетера в вену, значно змен-шувалась [6,7]. Кр1м того, для виконання самоТ ма-шпуляцп при використанн1 УЗ потр1бно було менше часу та к1лькост1 спроб в пор1внянн1 1з «сл1пою» тех-н1кою [8]. Незважаючи на ц1 рекомендаций в1дсоток л1кар1в, як1 мають можлив1сть, але не застосовують УЗ для катетеризаци центральних вен, залишаеться досить вагомим, при цьому, 36% з них не вважають це за необхщне [9].
Про можлив1 ускладнення катетеризаци центральних вен у пац1ент1в з ожиршням е декшька по-в1домлень [10-12], в яких, окр1м техн1чних проблем з венозною пункц1ею, описуються проблеми, пов'язаш з оц1нкою необх1дноТ довжини катетера та пщтвер-
дженням розмГщення кiнчика катетера у BeHi. Ще дeкiлька повiдомлeнь [13,14] рекомендують вико-ристовувати УЗ для катетеризацп VJI у барiатричних пацieнтiв як техшку першого вибору, що мае гарш по-казники якостi та безпеки. Однак, Hi в однiй з сучас-них рeкомeндацiй та мeта-аналiзiв щодо катетеризацп центральних вен окремо не видтяеться пiдгрупа пацГентГв з iндeксом маси тiла (1МТ) бiльшe 30 кг/м2. Ми вважаемо, що це пов'язано з недостатньою кть-кГстю клГнГчних рандомiзованих дослщжень у таких пацiентiв, що безпосередньо було обгрунтуванням проведення нашо'1 роботи.
Мета дослщження: оцГнити eфeктивнiсть УЗ-пГдтримки при катетеризацп VJI у пацГентГв з ожирГн-ням.
Об'ект i методи дослiдження. ПГсля етично-го схвалення Комiсiею з питань бюетики при За-порГзькому державному медичному ушверситет в одноцентрове проспективне дослГдження були послГдовно включeнi 40 па^енлв з 1МТ>30 кг/м2, яким була показана катетеризацГя VJI. За допомогою комп'ютер-генеровано' рандомГзацп пацiенти були розподшеш на двГ групи: група А, де катетеризацГя VJI виконувалась досвщченим анeстeзiологом за методикою на основГ анатомiчних орiентирiв (n=20), група В, де катетеризацГю VJI виконував досвГдче-ний сонолог-iнтeрвeнцiонiст Гз застосуванням УЗ-контролю в режимГ реального часу (n=20). УспГшне розмГщення катетеру було визначено по вшьному току кровГ в ньому. До ускладнень катетеризацп були вГднесенГ: пункцГя сонно' артерп, пГдшкГрна гематома, пневмоторакс, гемоторакс, неправильне розмГщення катетера. ПункцГя сонно!' артерп визначалась сильним пульсуючим вигнанням яскраво-червоно!' кровГ з голки, а некоректне положення катетера - вГд-сутшстю або неадекватним током кровГ в ньому шд час астрацп. ВсГ механГчнГ ускладнення були оцшен1 клГнГчно, за допомогою рентгенографп грудно'! клГтки або УЗ-сканування, та усунеш вГдповГдною терапГею.
В грут А катетеризацГя VJI виконувалась в положены пацГентГв на спин з повернутою в протилеж-ний бГк вГд мГсця пункцГ'' головою. ПГсля обробки шкГри антисептиком дшянка пункцГ'' знеболювалась 1% розчином лщокаТну за допомогою голки 21G та 5,0 мл шприца. Визначення мкцезнаходження VJI цГею «пошуковою» голкою здшснювалось пГд кутом 45° до поверхш шкГри в напрямку правого або лГвого соска грудей (для катетеризацп право!' або лГво' VJI вщповщно). Поява венозно' кровГ в шприцГ тдтвер-джувала потрапляння в судину, тсля чого пошукова голка використовувалась як орГентир для введення периферичного венозного катетера 16G в VJI, через який в подальшому заводився провщник та виконувалась катетеризацГя за класичною методикою Сель-дшгера [15].
В грут В положення пацГентГв на столГ та шдготов-ка областГ пункцГ'' були аналопчними вищеописаним. Мультичастотний ультразвуковий лшшний датчик 12L-RS (7-12 МГц), з'еднаний з апаратом Logiq e (GE, США) був покритий ультразвуковим гелем та помГ-щений в стерильну перчатку, за рахунок чого зберГ-гались стерильш умови виконання процедури. Ви-користовували двомГрне вГдображення ультразвуку (2D), щоб вимГряти глибину знаходження та розмГр VJI, оцГнити и стисливГсть та ГдентифГкувати наявнГсть
тромбГв в BeHi. У випадках кнуючого ранiше форму-вання тромбу та/або ймовГрно'|' нeможливостi вико-нати доступ через травму або iншi анатомiчнi анома-лп, для катетеризацп VJI вибирали контрлатеральну сторону. Датчик розмГщувався паралельно та вище ключицГ в поглибленш мГж нiжками грудинно-клю-чично-соскоподГ6ного м'яза, що дозволяло вГзуали зувати VJI та загальну сонну артерш в поперечному зрГзк ПГсля цього датчик переводився в поздовжне по вщношенню до VJI положення, визначалось опти-мальне зображення VJI на екраш сканера та виконувалась и катетеризацГя пГд динамГчним УЗ-контролем також за методикою СельдГнгера.
Для визначення однорщносл груп дослГдження та вщсутносл розбГжностей мГж ними реестрували наступнГ данГ пацГентГв: сторона виконання процедури (справа чи злГва), фактори ризику ймовГрного важкого доступу (попередня катетеризацГя, обмеже-не мкце доступу, попереднГ труднощГ пГд час катетеризацп (бшьше нГж 3 спроби в одному мкцГ, 2 мГсця проколу на шкГрГ, невдалий доступ)), попереднГ ме-ханГчнГ ускладнення, вГдома судинна аномалГя, коа-гулопатГя (МНВ>2, АЧТЧ>1,5 вГд норми, тромбоцити < 50х109/л), аномалГя скелета [16]. Для порГвняння технГк катетеризацп VJI були вибран наступнГ кГнцев1 точки: час доступу (час мГж проколюванням шкГри та аспГрацГею венозно'Г кровГ в шприц через VJI-катетер), кшьмсть спроб перед успГшним розмГщенням катетера (визначен як окремГ проколи шкГри), успГшнГсть катетеризацп, кГлькГсть мехашчних ускладнень.
Статистичний аналГз проведено за допомогою програми Statistica for Windows version 6.0. Кшьмс-нГ змшш представленГ, як середне ± стандартне вГд-хилення при нормальному розподтГ даних, медГана та квартГлГ - при ненормальному. Для |'хнього порГвняння використовували t-тест Стьюдента та U-тест Манна-У'гтш. КатегорГальнГ змГннГ були розрахован1 як частоти i порГвнювались за допомогою критерГю Х2 або точного критерГю ФГшера. ДанГ з величиною р<0,05 вважалися статистично значущими.
Результати дослiдження та Тх обговорення. Ви-хГднГ характеристики пацГентГв представленГ в табли-цi 1. Не було шяких Гстотних вГдмГнностей мГж група-ми А та В щодо статГ, вГку, 1МТ, сторони виконання процедури та факторГв ризику важко'|' катетеризацп.
У всГх 20 пацГентГв з групи В вГзуалГзацГя VJI була гарною, та вона була катетеризована. У 2 пацГентГв з групи А не вдалося катетеризувати VJI, що, ймовГрно, було пов'язано Гз тромбозом та змшою анатомГчно-го положення вени, виявлених при подальшому УЗ-дослщженш. П'ять Гстотних анатомГчних рГзновидГв мГж VJI та загальною сонною артерГею спостерГгали-ся в групГ В. У 8 випадках (40%) VJI була попереду та латерально вГд артерп, в 5 випадках (25%) VJI мала абсолютно латеральне розташування, в 3 (15%) випадках VJI перебувала безпосередньо над загальною сонною артерГею. У 3 (15%) пацГентГв VJI була розта-шована попереду та медГально вГд загально'|' сонно'( артерп, а у 1 (5%) патента VJI - навГть медГально вГд артерп.
Значення кшцевих точок дослГдження представленГ в таблиц 2. При порГвнянн техшк катетеризацп виявлено, що в групГ В середнш час доступу та кмь-кГсть спроб були вдвГчГ нижчими, а вщсоток устшнос-тГ - на 20% вищим, нГж в групГ А (p<0,05). При цьому,
Таблиця 1. недостатньому досв1д1 л1каря. Окр1м того, 9%
Характеристика пацгенлв пац1ент1в мають аномалш центрально! ве-
Параметри Значення нозноТ анатомм, яка може ускладнювати ка-
Група А (n=20) Група В (n=20) тетеризац1ю та збтьшувати ризик невдач1
В1к (рок1в)* 58,1 ± 9,6 57,4 ± 11,2 та ускладнень [19].
Стать (ч/ж, n) 12/8 11/9 УЗ-п1дтримка в реальному час1 надае л1ка-
Сторона (л1ва/права, n) 1/19 2/18 рю в1зуал1зац1ю бажаноТ вени та оточуючих ТТ
1МТ (кг/м2)* 33,7 ± 5,9 34,1 ± 6,3 анатоммних структур до, та шд час введення
Попереднш доступ, n (%) 3 (15%) 4 (20%) катетера. В1зуал1зац1я VJI в поперечному до
Обмежене м1сце доступу, n (%) 3 (15%) 2 (10%) судини напрямку УЗ-хвил1 особливо корисна
Попередн труднош,1, n (%) 2 (10%) 2 (10%) тод1, коли д1аметр вени маленький 1 треба ТТ
Попередн ускладнення, n (%) 1 (5%) 1 (5%) ч1тко 1дентиф1кувати. Поздовжня в1зуал1зац1я
Судинн аномалп', n (%) 0 (0%) 0 (0%) VJI забезпечуе ч1тке зображення передньоТ
Коагулопат1я, n (%) 1 (5%) 2 (10%) та задньоТ стшок судини довжиною дек1лька
Деформация скелета, n (%) 1 (5%) 1 (5%) сантиметр1в, що надае можливюъ викона-
Примггка: 1МТ - шдекс маси тта, * - величини, представлен! як середне ± ти катетеризац1ю без пошкодження задньоТ
стандартне в|дхилення.
Показники ефективностi рiзних TexHiK катетеризацп VJI
Параметри
Значения
Час доступу, сек
Усп1шн1сть, n (%) Пункц1я артери, n (%) Гематома, n (%) Гемоторакс, n (%) Пневмоторакс, n (%) Ктьккть спроб, n
Група А (n=20)
54 ± 99,4 (43,2 - 97,5) 16 (80%) 3 (15%) 3 (10%) 0 (0%) 0 (0%) 2,6 ± 2,9 (1,5 - 6,3)
Група В (n=20)
27,1 ± 26,5 (21,5 - 51,4)* 20 (100%)* 0 (0%)* 0 (0%)* 0 (0%) 0 (0%) 1,1 ± 0,6 (1,1 - 1,9)
Примггка: Час доступу та ктьккть спроб представлен як середне ± стандартне вiдхилення (95% довiрчiй iнтервал), * - р<0,05.
в груп1 В не було заф1ксовано жодного мехашчного ускладнення. В груш А спостер1гались 3 випадки пункцп загальноТ сонноТ артери 1з розвитком значу-щих п1дшк1рних гематом (р<0,05), проте ан1 пневмотораксу, ан1 гемотораксу також не було заф1ксовано.
Катетеризац1ю центральних вен виконують для введення р1дини та медикамент1в, проведення ге-мод1ал1зу та мошторингу гемодинам1ки. Але вона може бути пов'язана з поб1чними ефектами, як1 е як небезпечними для життя пац1ент1в, так I дорогими для л1кування [17]. Як повщомлялось, механ1чн1 ускладнення виникають у 5% - 19% пац1ент1в, шфек-цшш - у 5% - 26% пац1ент1в, тромботичн1 - у 2% - 26% пац1ент1в [18], а Т'хня к1льк1сть, яка безпосередньо пов'язана 1з пункц1ею, зб1льшуеться при морбщному ожир1нн1, кахекси, незручному положенн1 патента,
ст1нки. У вс1х наших пац1ент1в, яким вико-Таблиця 2. ристовували УЗ-п1дтримку, катетеризац1я VJI була виконана через «одностшний» прокол вени голкою.
Метод УЗ-в1зуал1заци VJI при ТТ' катетеризацп покращуе показник устшносл та зменшуе ризик ускладнень, пов'язаних з розмЦен-ням катетера в загальнш популяци пац1ент1в [6,7]. За даними Karakitsos D. та сшвав. [8], загальний усп1х при використанш УЗ для катетеризацп ил сягае 100%, а к1льк1сть ускладнень значно менше, в пор1внянн1 з «сл1пою» катетеризац1ею. Наш1 дан1 також шдтверди-ли переваги керованоТ ультразвуком катетеризацп VJI в реальному чаа, але виключно у пац1ент1в з 1МТ>30 кг/м2. Висновки. Катетеризац1я VJI п1д контролем ультразвуку у пац1ент1в з ожиршням в пор1внянн1 з тех-шкою на основ! анатом1чних ор1ентир1в мае переваги у вигляд1 скорочення часу та зменшення к1лькост1 спроб для виконання процедури, що, безперечно, пщвищуе усп1шн1сть катетеризацп до максимального р1вня (100%) та зменшуе к1льк1сть мехашчних ускладнень до м1н1мального р1вня (0%).
Перспективи подальших дослщжень. У пац1ент1в з ожир1нням катетеризац1я периферичних вен бувае складною у виконанш, бо збтьшена к1льк1сть п1д-шк1рного жиру пог1ршуе Тхне контурування. Викорис-тання динам1чноТ УЗ-п1дтримки для ц1еТ процедури може покращити ТТ устшшсть та безпечн1сть, що е
перспективним для подальшого досл1дження. Лiтeратура
Troianos CA, Hartman GS, Glas KE, Skubas NJ, Eberhardt RT, Walker JD, et al. Guidelines for performing ultrasound guided vascular cannula-tion: recommendations of the American Society of Echocardiography and the Society of Cardiovascular Anesthesiologists. Journal of the American Society of Echocardiography. 2011;24(12):1291-318.
Brass P, Hellmich M, Kolodziej L, Schick G, Smith AF. Ultrasound guidance versus anatomical landmarks for internal jugular vein catheterization. Cochrane Database of Systematic Reviews 2015, Issue 1. Art. No.: CD006962. DOI: 10.1002/14651858.CD006962.pub2 Bodenham A, Babu S, Bennett J, Binks R, Fee P, Fox B, et al. Guidelines Association of Anaesthetists of Great Britain and Ireland. Safe vascular access 2016. Anaesthesia. 2016;71:573-85.
Lamperti M, Bodenham AR, Pittiruti M, Blaivas M, Augoustides GJ, Elbarbary M, et al. International evidence-based recommendations on ultrasound-guided vascular access Intensive Care Med. 2012;38:1105-17.
Guidance on the use of ultrasound locating devices for placing central venous catheters National Institute for Health and Clinical Excellence 2002 nice.org.uk/guidance/ta49
Kornbau C, Lee KC, Hughes GD, Firstenberg MS. Central line complications. Int J Crit Illn Inj Sci. 2015;5:170-8.
Bowdle A. Vascular Complications of Central Venous Catheter Placement: Evidence-Based Methods for Prevention and Treatment. Journal of Cardiothoracic and Vascular Anesthesia. 2014;28(2):358-68.
Karakitsos D, Nikolaos L, De Groot E, Patrinakos AP, Gregorios K, John P, et al. Real-time ultrasound-guided catheterisation of the internal jugular vein: a prospective comparison with the landmark technique in critical care patients. Critical Care. 2006;10(6):R162.
9. Maizel J, Bastide MA, Richecoeur J, Frenoy E, Lemaire C, Sauneuf B, et al. Practice of ultrasound-guided central venous catheter technique by the French intensivists: a survey from the BoReal study group. Annals of Intensive Care. 2016;6(1):76.
10. Johnson G, Tobias JD. Central venous access in morbidly obese patients. Anesth Analg. 2001;93:1363.
11. Ottestad E, Schmiessing C, Brock-Utne JG, Kulkarni V, Parris D, Brodsky J. Central venous access in obese patients: a potential complication. Anesth Analg. 2006;102:1293.
12. Gaszynski T. Central venous catheter in a morbidly obese patient - a sequence of mistakes and coincidences leading to the patient being exposed to the risk of severe complications. Anaesthesiology Intensive Therapy. 2014;46(3):208-9.
13. Brusasco C, Corradi F, Zattoni PL, Launo C, Leykin Y, Palermo S. Ultrasound-guided central venous cannulation in bariatric patients. Obes Surg. 2009;19:1365-70.
14. Wollmeister J, Conceicao DB, Helayel PE, Kotlinsky RS. Ultrasound-Guided Central Venous Puncture in an Obese Patient with Cervical Adeno-megaly. Rev Bras Anestesiol. 2008;58(4):403-8.
15. Seldinger I. Catheter replacement of the needle in percutaneous arteriography: a new technique. Acta Radiologica. 1953;39(5):368-76.
16. Hatfield A, Bodenham A. Portable ultrasound for difficult central venous access. Br J Anaesth. 1999;82:822-6.
17. McGee DC, Gould MK. Preventing complications of central venous catheterization. N Engl J Med. 2003;348:1123-33.
18. Merrer J, De Jonghe B, Golliot F, Lefrant JY, Raffy B, Barre E, et al. French Catheter Study Group in Intensive Care. Complications of femoral and subclavian venous catheterization in critically ill patients: a randomized control trial. JAMA. 2001;286:700-7.
19. Denys BG, Uretsky BF, Reddy PS. Ultrasound assisted cannulation of the internal jugular vein: a prospective comparison to the external landmark-guided technique. Circulation. 1993;87(5):1557-62.
ЗАСТОСУВАННЯ УЛЬТРАЗВУКУ ПРИ КАТЕТЕРИЗАЦИ ВНУТР1ШНЬО1 ЯРЕМНО1 ВЕНИ У ПАЦ16НТ1В З ОЖИР1ННЯМ
Воротинцев С. I., Софшканич М. М., Захарчук О. В.
Резюме. Ускладнення катетеризаци внутршньо'| яремно'|' вени (VJI) у пацГентГв з ожиршням в основному пов'язаш з важшстю ii пункци на основГ анатомГчних орГентирГв. Використання ультразвуку (УЗ) для цГе про-цедури мае гарш показники якост та безпеки в загальнш популяци пацГентГв. В дослщженш була оцшена ефектившсть УЗ-шдтримки при катетеризаци VJI, в порГвнянш з «слтою» техшкою, у 40 пацГентГв з ожиршням. Виявлено, що при застосуванш УЗ середнш час доступу та тльмсть спроб були вдвГчГ нижчими, шж без нього (27,1±26,5 сек проти 54±99,4 сек та 1,1±0,6 разГв проти 2,6±2,9 разГв вщповщно, p<0,05), усшшшсть катетеризаци склала 100% (p<0,05), та не було зафГксовано жодного мехашчного ускладнення катетеризаци (p<0,05).
Таким чином, катетеризацГя VJI шд контролем ультразвуку у пацГентГв з ожиршням, в порГвнянш з техшкою на основГ анатомГчних орГентирГв, мае переваги у виглядГ скорочення часу та зменшення кшькосл спроб для виконання процедури, що, безперечно, шдвищуе усшшшсть катетеризаци до максимального рГвня (100%) та зменшуе кшьмсть мехашчних ускладнень до мЫмального рГвня (0%).
Ключовi слова: ожирГння, катетеризацГя внутрГшньо'|' яремно'|' вени, ультразвук.
ПРИМЕНЕНИЕ УЛЬТРАЗВУКА ПРИ КАТЕТЕРИЗАЦИИ ВНУТРЕННЕЙ ЯРЕМНОЙ ВЕНЫ У ПАЦИЕНТОВ С ОЖИРЕНИЕМ
Воротынцев С. И., Софилканич М. М., Захарчук А. В.
Резюме. Осложнения катетеризации внутренней яремной вены (VJI) у пациентов с ожирением в основном связаны со сложностями ее пункции на основе анатомических ориентиров. Использование ультразвука (УЗ) для этой процедуры имеет хорошие показатели качества и безопасности в общей популяции пациентов. В исследовании была оценена эффективность УЗ-поддержки при катетеризации VJI, в сравнении с «слепой» техникой, у 40 пациентов с ожирением. Выявлено, что при применении УЗ среднее время доступа и количество попыток были вдвое меньшими, чем без него (27,1±26,5 сек против 54±99,4 сек и 1,1±0,6 раз против 2,6±2,9 раз соответственно, p<0,05), успешность катетеризации составила 100% (p<0,05), и не было зафиксировано ни одного механического осложнения катетеризации (p<0,05).
Таким образом, катетеризация VJI под контролем ультразвука у пациентов с ожирением, в сравнении с техникой на основе анатомических ориентиров, имеет преимущества в виде сокращения времени и уменьшения количества попыток для выполнения процедуры, что, безусловно, повышает успешность катетеризации до максимального уровня (100%) и уменьшает количество механических осложнений до минимального уровня (0%).
Ключевые слова: ожирение, катетеризация внутренней яремной вены, ультразвук.
THE USE OF ULTRASOUND DURING CATHETERIZATION OF INTERNAL JUGULAR VEIN IN PATIENTS WITH OBESITY
Vorotyntsev S. I., Sofilkanych M. M., Zakharchuk O. V.
Abstract. Among possible complications of central veins catheterization in obese patients there can be problems associated directly with venous puncture, the need to evaluate intravenous length of the catheter and confirmation of the catheter tip placement in the vein. Some authors recommend using ultrasound (US) for catheterization of internal jugular vein (VJI) in bariatric patients as a first-choice technique that has good quality and safety indicators. However, in no one of the current recommendations and meta-analysis for central venous catheterization the subgroup of patients with obesity is singled out.
The aim of our work was to evaluate the effectiveness of US support during VJI catheterization in obese patients. In a single-center, prospective randomized study there were consistently included 40 patients with a body mass index (BMI) >30 kg/m2 to whom VJI catheterization was prescribed. Patients were divided into two groups: group A, where VJI catheterization was carried out by an experienced anesthesiologist based on anatomical landmarks (n=20), and group B, where the VJI catheterization was performed by an experienced US-interventionist with the use
of ultrasound control in real time with the help of 12L-RS linear probe (7-12 MHz) and Logiq e (GE, USA) (n=20). Successful placement of the catheter was determined by the free flow of blood in it. To compare catheterization techniques the following endpoints were selected: the time of access (time between skin puncture and venous blood aspiration in a syringe via VJI catheter), number of attempts before successful placement of the catheter (defined as individual punctures of the skin), catheterization success, number of mechanical complications (carotid puncture, hypodermic hematoma, pneumothorax, haemothorax, incorrect placement of the catheter). Statistical analysis was provided with a program Statistica for Windows version 6.0.
It was found that in group B the average access time and the number of attempts were twice lower than in the group A (27.1±26.5 sec vs 54±99.4 sec and 1.1±0.6 times vs 2.6±2.9 times accordingly, p<0.05). The rate of catheterization success in group B was 100% and in group A - 80% (p<0.05). At the same time there was no mechanical complication in group B. Three cases of puncture of the common carotid artery with the development of significant subcutaneous haematoma were observed in group A (p<0.05), but neither pneumothorax nor haemothorax were observed. Five essential anatomical varieties between the VJI and the common carotid artery were observed in group B. In 8 cases (40%) VJI was placed ahead and laterally from the artery, in 5 cases (25%) VJI had absolutely lateral position, in 3 (15%) cases VJI was directly above the common carotid artery. In 3 (15%) patients VJI was in the front and medially from the common carotid artery and in 1 (5%) of patients VJI - even medially from the artery.
So, we found that VJI catheterization under ultrasound control in obese patients in comparison with the technique based on anatomical landmarks has advantages in time reduction and reducing the number of attempts to perform the procedure, which undoubtedly increases the catheterization success to the maximum level (100%) and decreases the number of mechanical complications to the minimum level (0%).
Key words: obesity, catheterization of internal jugular vein, ultrasound.
Рецензент - проф. ЛЫоненко О. В.
Стаття надшшла 08.06.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-3-1-145-102-104 УДК 616.71:616.073.175 Гусейнов Т. А.
ЗНАЧЕНИЕ РИНОМОНОМЕТРИИ В ОЦЕНКЕ СОСТОЯНИЯ НАЗАЛЬНЫХ ВОЗДУШНЫХ ПУТЕЙ Университет «Dokuz Eylul» (г. Измирь, Турция)
nauchnayastatya@yandex.ru
Связь публикации с плановыми научно-исследовательскими работами. Данная работа является фрагментом выполняемой диссертации на соискание ученой степени доктора философии по медицине «Оценка обонятельной функции до и после септопла-стики».
Вступление. Нос выполняет дыхательную, обонятельную, увлажняющую, резонаторную, фильтрующую и согревающую функции [1]. Из них дыхательная и обонятельная относятся к первичным функциям носа. Обоняние является жизненно важным для человека ощущением, играющим важную роль в создании связи между внешней средой и внутренним миром человека [2]. Нарушения обоняния оказывают негативное влияние на жизнь человека.
Изменения, происходящие в чувстве обоняния после хирургических операций носа, явились темой для исследований во многих медицинских учреждениях. Rong-San Jiang и сотрудники в своих исследованиях выполнили 70 больным с назальным полипозом эндоскопическую переднюю и заднюю этмоидэкто-мию. Обонятельные тесты, проведенные этим пациентам после операций, выявили у них значительные изменения в восприятии запахов [3,4].
Операции по устранению искривлений носовой перегородки являются самыми частыми в назальной хирургии. Искривления носовой перегородки в значительной степени нарушают прохождение потока воздуха через носовые щели. Вдыхаемый воздух играет большую роль в доставке молекул различных веществ к обонятельным рецепторам слизистой оболочки носа. Контакт этих молекул с рецепторами вызыва-
ет образование нервных импульсов, поступающих к центру обоняния.
Pade и сотрудники в своих исследованиях 206 больным с признаками назального полипоза выполнили эндоскопическую хирургию околоносовых пазух. У части больных, которым была применена синусная хирургия, нарушений обоняния не обнаружено.
Потеря обоняния бывает 2 типов: транспортная и сенсорная. Синоназальные патологии, такие как искривление носовой перегородки, гипертрофия носовых раковин, риносинусит бактериального или аллергического характера, носовые полипы, вызывают нарушения обоняния транспортного типа [5,6]. Патологии обонятельных рецепторов, обонятельного нерва и других обонятельных путей приводят к нарушениям обоняния сенсорного типа.
Цель исследования: оценка состояния назальных воздушных путей посредством риномонометрии.
Объект и методы исследования. Исследование проведено после получения решения номер 09/0806, принятого 18.12.2009 Измирским Комитетом по Этике Клинических Исследований № 3, в отделениях Ухо-Горло-Нос и Биофизика Медицинского факультета Университета "Доггуз Эйлюл" Турецкой Республики за период с января по июль 2010 года. К исследованию были привлечены 35 больных, поступивших в отделение Ухо-Горло-Нос Медицинского факультета Университета "Доггуз Эйлюл" Турецкой Республики с жалобами на назальную обструкцию, и у которых с помощью передней риноскопии и эластичных эндоскопических
