CC BY
14
DOI 10.29254/2077-4214-2017-4-3-141-235-238 УДК: 616.12-008.331.1-085:616-056.52
1Старченко Т. Г., 1Пенькова М. Ю., 1Мисниченко О. В., 1Юшко К. О., 1Шкапо В. Л., 2Лтвнова О. М.
ЗАСТОСУВАННЯ ТРЬОХКОМПОНЕНТНОТ АНТИППЕРТЕНЗИВНОТ ТЕРАПП
ПРИ ППЕРТОННН1Й ХВОРОБ1 НА ТЛ1 ОЖИР1ННЯ
1ДУ «Нацюнальний iнститут терапГГ iM. Л.Т. МалоГ НАМН УкраГни» (м. Хармв) 2Нацiональний фармацевтичний унiверситет (м. Харкiв)
shkapovl@gmail.com
Дослiдження виконано в рамках науково-дослщ-но! роботи в^ту артерiальноI гiпертонiI ДУ «На-цюналыний iнституту терапiI iм. Л.Т Мало! НАМН Укра!ни» «Розробити способи диференцмованого лiкування хворих на артерiальну ппертензт дуже високого ризику з ожиршням i порушеннями вугле-водного та пуринового обмшу» (№ державно! рее-страцп 0111и001126, 2014-2016 рр.).
Вступ. Гiпертонiчна хвороба (ГХ) е одним iз осно-вних незалежних факторiв ризику розвитку кардю-васкулярно! патологи. Так, бтыш, нiж 50% хворих на гострi порушення мозкового кровотоку страждали на ГХ. При шфаркп мiокарда ГХ виявляетыся в 85%, а при поеднанн iнфаркту мюкарда та iнсулыту майже у кожного хворого - в 91%. Описана дуже значна асо-^ащя ГХ з метаболiчними порушеннями, особливо з ожиршням, поширенюты якого в свт безперервно зростае [1,13]. До найбтыш небезпечного варiанту ожирiння вiдноситыся абдомшалыне ожирiння (АО). Чиселынi дослiдження свщчаты про значне пщви-щення ризику кардюваскулярно! патологи при поед-нанн ГХ з АО [3]. В той же час показано, що одыею з головних умов зниження розвитку серцево-судин-них ускладнены е досягнення цтыових рiвнiв артер^ алыного тиску (АТ) у таких хворих [5]. Однак у бты-шост хворих на ГХ з АО досягнення цтыових рiвнiв АТ не спостер^аетыся [4]. В значнiй мiрi це пов'язане з застосування недостатныо! антиппертензивно! те-рапи, як за ктыкютю препаратiв, так i за дозою [6]. В зв'язку з цим комбшована антиппертензивна тера-тя вiдноситыся до одного iз прюритетних напрямкiв в лiкуваннi дано! поеднано! патологи. Клiнiчнi досл^ дження свщчаты, що для досягнення цтыових рiвнiв АТ слщ використовувати декiлыка антиппертензив-них препаратiв [12]. В дослщжены НОТ було показано, що в 70% випадюв цiлыовий рiвены АТ може бути досягнутий та пщтримуватися лише в разi застосування комбшаци антигiпертензивних препа-ра^в. Призначення комбiновано! терапi! дозволяе впливати на рiзнi ланцюги патогенезу захворюван-ня, а гемодинамiчнi, нейрогуморалынi та метаболiчнi ефекти рiзних клаЫв антиппертензивних препаратiв дозволяюты досягти синергiзму реакцм [2,8]. До ра-цiоналыних схем комбшовано! антигiпертензивно! терапi! може бути вщнесена комбiнацiя трыох препа-ра^в з рiзним механiзмом дi!: шпбггору АПФ (1АПФ) периндоприлу, тiазидоподiбного дiуретика (ТПД) iндапамiду та антагонiста калы^ю (АК) амлодипину [7]. В зв'язку з цим метою дано! роботи було ви-
вчення ефективност нефксовано! комбiнацi! 1АПФ, ТПД та АК у хворих на ГХ з АО.
Об'ект i методи дослiдження. Обстежено 23 хворих на ГХ II стадп та 2-3 ступеня з АО 1-11 ступеыв у вц вiд 47 до 65 роюв (середнiй вiк - 54,5 (48,5;66,8) рокiв) (15 чоловiкiв i 8 жiнок). До включення в до-слiдження всi хворi отримували двох- i трыохком-понентну антиппертензивну терапiю, яка не дала змоги досягнути у них цтыових рiвнiв АТ. В груп хворих, як були включен в дослщження виявлена ппер-трофiя лiвого шлуночка (ГЛШ) - у 17 (75%) хворих. Були виявлен наступнi метаболiчнi порушення: у 18 (80%) хворих - дислiпопроте!немiя (ДЛП); у 8 хворих (33 %) - гiперглiкемiя натще (ГГН) та у 7 (31%) хворих - гiперурикемiя (ГУЕ). В дослiдження не вклю-чалисы хворi на симптоматичну АГ, цукровий дiабет, захворювання ендокринних оргаыв i кровi, гострi серцево-судиннi захворювання, iшемiчну хворобу серця та серцеву недостатнюты, хворi з захворю-ваннями нирок, печшки та бронхо-легеневими за-хворюваннями.
Обстеження хворих включало кл^чы, лабо-раторнi i iнструменталынi методи. Дiагностику АГ, оцiнку !! стадi! та ступеня, дiагностику АО, ДЛП, порушены вуглеводного обмшу, ГЛШ проводили згщно Настанови та клiнiчного протоколу надання медично! допомоги «Артерiалына гiпертензiя». ГУЕ дiагностували при виявленнi рiвня сечово! кислоти в сироватцi кровi бтыший за 360 мкмолы/л, згiдно рекомендацм бвропейсыко! лiги по боротыбi з ревматизмом Еи_АЯ (2006). Добове монггорування ар-терiалыного тиску (ДМАТ) проводили за допомогою апарата «АВРМ-02/0» «Meditech» (Угорщина). Стан лiпiдного обмшу оцiнювали за параметрами розгор-нутого лiпiдного спектра. Стан вуглеводного обмшу оцiнювали у хворих за рiвнем глюкози кровi натще i в умовах пероралыного глюкозотолерантного тесту. Рiвнi лiпiдiв кровi, глюкози, креатинiну, сечово! кислоти кровi визначали ферментативним методом. Критерiем наявностi АО був показник ОТ >102 см для чоловшв i > 88 см для жшок.
Згiдно з метою в дослщження були включенi хворi на АГ з АО, у яких на попередныому етапi не були досягнув цiлыовi рiвнi АТ (<140/90 мм рт. ст.). Пюля первинного обстеження вЫм хворим була при-значена нефiксована комбiнацiя антиппертензивних препара^в: 1АПФ - периндоприл ^рми КРКА, Сло-венiя), ТПД шдапамщ (фiрми Гемофарм, Сербiя), та АК амлодипш (фiрми КРКА, Словенiя). Початкова
Таблиця 1
Динамка показниюв офiсного АТ та ЧСС у обстежених
Показник Хворi на АГ з АО, яю отримували нефксовану комбiнацiю (n=23)
До лiкування Через 12 тижнiв
Рiвень офiсного систолiчного АТ (мм рт. ст.) 170±11,2 142±10,9 р<0,05
Рiвень офiсного дiастолiчного АТ (мм рт. ст.) 97,3±8,8 86,5±9,2 р<0,05
ЧСС (уд /хв) 73,6±1,8 74,2±1,3 р>0,05
Примiтки: р - достс^рнють рiзницi мiж показниками до початку л^вання i пюля 12 тижнiв лiкування.
(35%), було виявлено, що 4 пац1енти (17%) не дотримувалися рекомендацм, 2 хворих (9%) приймали ттьки периндоприл 8 мг або амлодипш 5 мг, ще 2 хворих (9%) не приймали препарати або приймали нерегулярно.
Вщомо, що 1АПФ та АК знижують р1вень АТ за рахунок ефекту вазодилатацИ та во-лод1ють натр1йуретичною д1ею [10]. Однак шляхи, якими досягаються так1 дИ значно в1др1зняються. Кл1н1чна ефективн1сть 1АПФ пояснюеться 1х здатн1стю пригн1чувати ак-тивн1сть РААС та симпатико-адреналово! системи, в той час як АК викликають ак-тивац1ю цих гормональних систем [9,11]. Слщ в1дзначити доведену в дослщженнях кард1опротективу ефективн1сть периндоприлу та сприятливу його д1ю на центральний АТ. Обгрунту-ванням для призначення периндоприла та амлоди-п1на е досл1дження ASCOT, в якому брали участь па-ц1енти на АГ високого ризику. Важливою перевагою групи 1АПФ е те, що вони не мають значних протипо-казань, не впливають негативно на лтщний та вугле-водний обмш, зменшують симптоматику хрон1чно1 серцево! недостатност1, п1двищують тривал1сть та покращують якють життя. Призначення дано! комб1-нацп призводить до зменшення загально! i серцево-судинно! смертностi. Поряд з 1АПФ та АК високою антиппертензивною ефективнiстю володiють ТПД i зокрема, шдапамщ [7]. Цей дiуретик бтьш ефек-тивний у пацiентiв старечого та похилого в^, у яких переважае пщвищення САТ i як складають основну частину хворих на АГ, мае максимальну ктькють плейотропних ефекпв, включаючи антиоксидант-ний та ендотелм регулюючий. Навiть у невисоюй
Таблиця 2.
Динaмiкa покaзникiв ДМАТ у хворих на АГ з АО через 12 тижтв л^ування нефiксовaною комбiнaцieю aнтигiпертензивних препaрaтiв: периндоприл/ шдапамщ/амлодишн (n=23)
доза препаратiв склала-4 мг периндоприлу, 1,5 мг шдапамщу та 5 мг амлодипiну. Повторне обстеження хворих проводили через 12 тижыв л^вання. Препарати призначали пюля добровiльно! згоди пацiента. В разi недостатнього клiнiчного ефекту препара^в в призначених дозах на протязi перших 2-х - 3-х тижыв поступово пiдвищували дози до оптималь-них або максимальних (8 мг периндоприлу, 2,5 мг шдапамщу та 10 мг амлодипшу). За цiльовi рiвнi АТ приймали рiвнi САТ/ДАТ < 140/90 мм рт. ст. В якост гiполiпiдемiчного препарату призначали аторваста-тин в добовiй дозi 20 мг Вказана медикаментозна тератя проводилась на тлi рекомендацiй щодо ппо-калорiйно! дiети та обмеження вживання вуглеводiв, якi легко засвоюються, насичених жирiв та пуринiв.
Аналiз отриманих даних був проведений за до-помогою статистично! обробки з використанням комп'ютерно! програми SPSS 21 для Windows XP.
Результати дослщжень та Ух обговорення. В динамц лiкування у всiх обстежених хворих вщбу-валося суттеве покращення самопочуття. Вивчення ЕКГ-динамiки не виявило !! не-гативних змiн через 3 мю. Розглянувши по-бiчнi ефекти, було виявлено, що кiлькiсть побiчних ефектiв була низькою: незначнi набряки стоп та гомток спостерiгалися у 2 хворих.
При призначенн дано! комбшацп пре-паратiв досягнення цтьових рiвнiв напри-кiнцi лiкування становило 65%, зменшення АТ бiльш ыж на 10% у порiвняннi з вихщни-ми значеннями спостерiгалося у 12%, а у решти АТ суттево не змшився. ЧСС через 3 мю. лiкування суттево не змшилася (табл. 1). Прихильнiсть до л^вання склала 70%.
В динамМ лiкування за даними ДМАТ встановлено достовiрне зниження серед-ньодобових, середньоденних та середньо ычних рiвнiв САТ i ДАТ, показникiв наванта-ження тиском (1ЧСАТ i 1ЧДАТ) та нормалiза-
цiя добового профiлю АТ (табл. 2). Примiтки: СÄГ(24)-середныодобовий систолiчний АТ; ДÄr(24)-середныодобовий
В результатi аналiзу динамiки метаболiч- дiастолiчний АТ; САТ(Д)-середньоденний систолiчний АТ; ДÄТ(Д)-середныоденний них порушень виявлено ДOCTOBiрне знижен- Дiастолiчний АТ; САТ(Н)-середныэнпчний систолiчний АТ; ДÄТ(Н)-середныонiчний ня частоти ДЛП при вiдсутн0стi достс^рних ^асто™ний АТ; IЧСÄТ(24)-iнДекC часу сет за 24 години; IЧДÄТ(24)-iнДекC часу
ДАТ за 24 години; СНЗСАТ-ступшь нiчного зниження САТ; СНЗДАТ- стуглнь змiн частоти початкових порушень вугле- нiчHого зниження ДАТ; ВСАТ(24)-середньодобова варiабелынiсты САТ; ВДАТ(24)-водного i пуринового обм^в (табл. 3). середньодобова варiабелынiсты ДАТ.
Аналiзуючи групу пацiентiв, в яких була р - достс^рнють рiзницi мiж показниками до початку л^вання i пiсля 12 тижшв неефективною антигiпертензивна терапiя лiкування.
Показники До лiкування Пiсля лiкування
САТ(24), (мм рт. ст.) 163,2+2,5 138,5+2,1, р<0,05
ДАТ(24), (мм рт. ст.) 97,3±2,3 83,4+1,2, р<0,05
САТ(Д), (мм рт. ст.) 166,5+1,7 135,2+2,3, р<0,05
ДАТ(Д), (мм рт. ст.) 101,7+2,2 86,3+2,5, р<0,05
САТ(Н), (мм рт. ст.) 153,4+2,1 127,4+2,0, р<0,05
ДАТ(Н), (мм рт. ст.) 94,2+1,4 73,5+1,5, р<0,05
1ЧСАТ(24), % 72,2+10,2 30,1+8,2, р<0,05
1ЧДАТ(24),% 59,5+8,3 29,5+5,3, р<0,05
СНЗСАТ,% 11,3+0,8 16,4+1,5, р<0,05
СНЗДАТ,% 7,4+0,9 14,3+1,7, р<0,05
ВСАТ(24), (мм рт. ст.) 17,5+1,2 13,5+2,1, р>0,05
ВДАТ(24), (мм рт. ст.) 14,5+1,6 11,2+1,6, р>0,05
Таблиця 3
Динамка частоти метаболiчних порушень у хворих на АГ з АО через 12 тижшв лiкування
Показники Хворi на АГ з АО, як отримували нефксовану комбша-щю (n=23)
До початку лкування Через 12 тижшв лкування
Частота ДЛП 19 (85%) 11 (50%) р<0,05
Частота ГГН 7 (30 %) 6 (28%) р>0,05
Частота ГУЕ 8 (32%) 7 (29%) Р>0,05
Примггки: р - достовiрнiсть рiзницi млж показниками до початку лiкування i глсля 12 тижнiв лiкування.
доз1 1ндапам1д волод1е високою антиг1пертензвною активнютю i не поступаеться ефективност1 АК, 1АПФ та бета-блокаторiв. Експериментальнi та кгмычы до-слiдження свiдчать про синерпзм дм 1АПФ та ТПД, тому ефективнють тако! комбiнацiI вище, нiж якщо б цi препарати призначалися б в монотерапп та по-ступово. Поеднане використання периндоприла та шщапамщу дозволяе мiнiмiзувати побiчнi ефекти обох препаратiв. Дiуретики сприяють пiдвищенню екскрецiI калiю, в той час як 1АПФ затримують його, що дозволяе попереджувати виведення калю по-переджуючи ускладнення, якi властивi дiуретикам. Слiд вiдзначити, що при комбшованому призначеннi 1АПФ та ТПД значно прискорюеться досягнення ан-типпертензивного ефекту.
Таким чином, поеднане викорис-тання рiзних груп антиппертензивних препаратiв е достатньо ефективним в план контролю АТ. Комбiнацiя периндоприла, шдапамща та амлодипiна не викликае порушення вуглеводного та ладного обмiну. Потенцiювання п-потензивного ефекту дозволяе пщви-щити ефективнiсть терапп в цiлому та зменшити ризик розвитку несприятли-вих побiчних ефекпв. Висновки 1. У хворих на АГ в поеднанн з АО через 12 тижыв застосування нефксо-вано! комбiнацiI антигiпертензивних препаратiв (пе-риндоприл, iндапамiд, амлодипiн) привело до досягнення цтьових рiвнiв АТ у бтьшост обстежених.
2. Така нефксована трьохкомпонентна терапiя на тл середньодозово! гiполiпiдемiчноI терапiI у хворих на АГ з АО супроводжуеться полтшення л^ пiдного обмiну та не викликае негативних змш з боку вуглеводного i пуринового обм^в.
Перспективним напрямком да но Г роботи е розробка механiзмiв пiдвищення схильностi до при-значеного лiкування, як шляхом бтьш ретельного роз'яснення можливостi виникнення серце-судин-них ускладнень, так i призначенням фксованих ком-бiнацiй.
Л1тература
10.
11.
12.
13.
Kovalenko V.M. Hvorobi sistemi krovoobigu yak mediko-sotsialna i suspilno politichna problema: posibnik / V.M. Kovalenko, V.M. Kornatskiy. - K., 2014. - 280 s.
Prohorovich E.A. Gipotenzivnaya terapiya: novaya kombinatsiya i novaya terapiya / E.A. Prohorovich // Consilium medicum. -2013. - № 10. - S. 121-125.
Samorodskaya I.V. «Paradoks ozhireniya» i serdechno-sosudistaya smertnost / I.V. Samorodskaya, E.V. Bolotova, S.A. Boytsov // Kardiologiya. - 2015. - № 9. - S. 31-36.
Shupenina E.Yu. Vliyanie kombinirovannoy antigipertenzivnoy terapii na sutochnyie parametryi zhestkosti aortyi i tsentralnoe davlenie u bolnyih arterialnoy gipertoniey i ozhireniem / E.Yu. Shupenina, Yu.A. Vasyuk, E.A. Nesterova, S.V. Ivanova // Rossiyskiy kardiologicheskiy zhurnal. - 2015. - № 12. - S. 50-55.
2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension: The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) / G. Mancia, R. Fagard, K. Narkiewicz [et al.] // J. Hypertens. - 2013. - Vol. 31 (7). - P 1281-1357.
Mozaffarian D. Heart disease and stroke statistics 2016 update: a report from the American Heart Association / D. Mozaffarian, E.J. Benjamin, A.S. Go [et al.] // Circulation. - 2016. - Jan 26. - Vol. 133. - P. 38-360.
Paulis L. Key advances in antihypertensive treatment / L. Paulis, U.M. Steckelings, T. Unger // Nat. Rev. Cardiol. - 2012. - Vol. 9, № 5. - P. 276-285.
Riva N. Which is the optimal antihypertensive combination in different diseases, a renin- angiotensin-aldosterone system inhibitor with a diuretic or with a calcium channel blocker? / N. Riva, G.Y Lip // Curr Pharm Des. - 2013. - Vol. 19 (21). - P. 3753-3765. Taddei S. Combination therapy in hypertension: what are the best options according to clinical pharmacology principles and controlled clinical trial evidence? / S. Taddei // Am J Cardiovasc Drugs. - 2015. - Vol. 15 (3). - P. 185-194.
Thoenes M. Antihypertensive drug therapy and blood pressure control in men and women: an international perspective / M. Thoenes, H.R. Neuberger, M. Volpe [et al.] // J. Hum. Hypertens. - 2010. - Vol. 24. - P. 336-344.
Toth K. Antyhypertensive efficacy of triple combination perindopril/indapamide plus amlodipine in high-risk hypertensives: results of the PIANIST study (Perindopril-Indapamide plus AmlodipiNe in high rISk hyperTensive patients) / K. Toth, PIANIST Investigators // Am. J. Cardiovasc. Drugs. - 2014. - Apr. - Vol. 14 (2). - P. 137-145.
Wright J.T.Jr. A randomized trial of intensive versus standard blood-pressure control / J.T.Jr Wright, J.D. Williamson, P.K. Whelton [et al.] // N. Engl. J. Med. - 2015. - Nov. 26. Vol. 373 (22). - P. 2103-2116.
Zanchetti A. Obesity and other aspects of hypertension / A. Zanchetti // Journal of Hypertension. - 2015. March 6. - Vol. 33 -Is. 3. - P. 423-424.
ЗАСТОСУВАННЯ ТРЬОХКОМПОНЕНТНОТ АНТИППЕРТЕНЗИВНОТ ТЕРАПП ПРИ Г1ПЕРТОН1ЧН1Й ХВОРОБ1 НА ТЛ1 ОЖИР1ННЯ
Старченко Т. Г., Пенькова М. Ю., Мисниченко О. В., Юшко К. О., Шкапо В. Л., Лiтвiнова О. М.
Резюме. У статт представлено результати вивчення кгпычно! ефективностi нефксовано! комбiнацiI антиппертензивних 3aco6iB (периндоприлу, шдапамщу, амлодипшу) у хворих на артерiальну ппертензт з абдомiнальним ожирiнням. Обстежено 23 хворих на артерiальну ппертензю з абдомiнальним ожирiнням в динамц 12-ти тижнево! терапiI нефiксованою трьохкомпонентною комбiнацieю - периндоприл/шдапамщ/ амлодипiн на тш застосування аторвастатину i дieтичних рекомендацiй. Показано, що використання дано! комбшацп антигiпертензивних засобiв у обстежених хворих супроводжуеться досягненням цiльових рiвнiв АТ в 65%, достовiрним покращенням параметрiв ДМАТ на тлi позитивних змш рiвнiв лiпiдiв кровi.
Ключовi слова: артерiальна гiпертензiя, абдомiнальне ожирiння, нефiксована комбiнацiя антигiпертензивних препаратiв.
ПРИМЕНЕНИЕ ТРЕХКОМПОНЕНТНОЙ АНТИГИПЕРТЕНЗИВНОЙ ТЕРАПИИ ПРИ ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ НА ФОНЕ ОЖИРЕНИЯ
Старченко Т. Г., Пенькова М. Ю., Мысниченко О. В., Юшко К. А., Шкапо В. Л., Литвинова О. Н.
Резюме. В статье представлены результаты изучения клинической эффективности нефиксированной комбинации антигипертензивных средств (периндоприла, индапамида, амлодипина) у больных артериальной гипертензией с абдоминальным ожирением. Обследовано 23 больных артериальной гипертензией с абдоминальным ожирением в динамике 12-ти недельной терапии нефиксированной трехкомпонентной комбинацией - периндоприл/индапамид/амлодипин на фоне применения аторвастатина и диетических рекомендаций. Показано, что использование данной комбинации антигипертензивных средств у обследованных больных сопровождается достижением целевых уровней АД в 65%, достоверным улучшением параметров СМАД на фоне позитивных изменений уровней липидов крови.
Ключевые слова: артериальная гипертензия, абдоминальное ожирение, нефиксированная комбинация антигипертензивных препаратов.
APPLICATION OF THREE-COMPONENT ANTIHYPERTENSIVE THERAPY IN ESSENTIAL HYPERTENSION WITH OBESITY
Starchenko T., Penkova M., Mysnychenko O., Yushko K., Shkapo V., Lytvynova O.
Abstract. Essential hypertension (EH) is one of the main independent risk factors for cardiovascular disease. A very significant association of EH with metabolic disorders, especially obesity, whose prevalence in the world is continuously increasing, is described. It is shown that one of the main conditions for reducing the development of cardiovascular complications is the achievement of target blood pressure (BP) levels in such patients. However, for the majority of patients with EH with abdominal obesity (AO), the achievement of target BP levels is not observed, which is associated with the use of inadequate antihypertensive therapy, both in the number of drugs and per dose. In this connection, the purpose of this work was to study the efficacy of non-fixed combination of perindopril, indapamide and amlodipine in patients with EH with AO. 23 patients with EH II stage and 2-3 grades with AO I-II degrees were examined. The examination of patients included clinical, laboratory and instrumental methods. The indicators of lipid and carbohydrate metabolism, uric acid levels and 24-hour BP monitoring indices were studied. Non-fixed combination of antihypertensive drugs was prescribed to all patients: perindopril, indapamide and amlodipine. The starting doses of the drugs were 4 mg for perindopril, 1.5 mg for indapamide and 5 mg for amlodipine. Patients were re-examined after 12 weeks of the treatment. In the cases of insufficient clinical effects of the drugs in the prescribed doses, during the first 2 to 3 weeks, their doses were gradually increased to optimal or maximum (8 mg for perindopril, 2.5 mg for indapamide and 10 mg for amlodipine). The target BP levels were the levels of systolic BP/diastolic BP <140/90 mm Hg. Atorvastatin was administered at a daily dose of 20 mg as hypolipidemic drug. A significant improvement in state of health in all examined patients in the dynamics of treatment was observed. The number of side effects was low. After appointment of this drugs combination the target BP levels at the end of treatment were in 65% of patients, reduction of BP by more than 10% compared with baseline values was observed in 12%, and in the rest of the patients BP did not change significantly. The compliance with the treatment was in 70% of patients. According to the 24hour BP monitoring, a significant decreases of the average 24-hours, the average daily and the average night BP levels, pressure loading indices and the normalization of the daily profile of BP were observed in the dynamics of the treatment. As a result of the analysis of the dynamics of metabolic changes, a significant decrease in the frequency of dislipoproteinemia was found with no change of the frequency of initial disturbances of carbohydrate and purine metabolism. Analyzing of the group of patients with ineffective antihypertensive therapy (35%) discovered that 4 patients (17%) did not follow the recommendations, 2 patients (9%) only received perindopril 8 mg or amlodipine 5 mg, 2 patients (9%) did not take or took irregularly the medications. Thus, the using of the combination of different groups of antihypertensive drugs is sufficiently effective in the control of BP. The combination of perindopril, indapamide and amlodipine does not cause an impairing in carbohydrate and lipid metabolism. Potentiation of the hypotensive effects can increase the effectiveness of therapy in general and reduce the risk of adverse side effects.
Keywords: essential hypertension, abdominal obesity, nonfixed-dose triple combination of antihypertensive drugs.
Рецензент - проф. Катеренчук I. П.
Стаття надшшла 02.11.2017 року
