CC BY
24
УДК:619:617.3:619:616.07
Крупник Я.Г., Гамота А.А., М'ягкота С.В., Гембара Т.В., Лукасевич Р.В. ®
Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
iмет С.З.Гжицького
ЗАСТОСУВАННЯ СПЕЦ1АЛЬНИХ Ф1ЗИЧНИХ МЕТОД1В У Д1АГНОСТИЦ1 ОСТЕОХОНДРОПАТП ХУДОБИ
Результати проеедених до^джень показали, що застосуеання окремих спещальних фiзичних методiе до^джень е ефектиеним у дiагностицi остеохондропатп худоби, обумоеленог остеодистрофiею, що особливо актуально у еияелент субклiнiчноï форми захеорюеання.
Ключовi слова: худоба, остеохондропатiя, рентгенографiя, спектрально-елуоресцентне до^дження, межа мiцностi.
Серед захворювань кшщвок остеодистрофiя у кшшчнш формi може охопити третину i бшьше поголiв'я, а в субклмчнш - майже все високопродуктивне стадо KopiB, завдаючи значних економiчних збитюв галузi скотарства. Такi тварини погано пощають корм, довше лежать, пщшмаються i3 затрудненням, часто переступають кшщвками, постава яких порушена. Дане захворювання може ускладнюватися трабекулярними переломами, тендиштами тощо.
Тривалий час в артропатолопчнш практицi ведеться дискусiя щодо класифжаци уражень суглобового хряща велико1 рогато1 худоби. Цi ураження класифiкують як аномали в розвитку i функщональному станi суглоба [1]. Автори роботи [2] схильш вважати цi ураження патолопею функцiонального стану суглобiв. Були дослщжеш i описанi чотири типи його уражень, яю пiдтвердженi рентгешвськими дослiдженнями [3].
Вiдомо, що синовiальна рiдина е продуктом суглоба, тому склад ïï повинен залежати вщ його функцiонального стану. З метою диференщального дослiдження стану суглобiв худоби ми провели спектрально-флуоресцентне вивчення синовiальноï рiдини та встановлення зусилля - межу мщносп кiстковоï тканини залежно вiд ступеня ураження хряща за остеодистрофи.
Матер1ал i методи. Матерiалом для дослiдження була худоба чорно-рябоï породи рiзних вiкових груп, а також синовiальна рiдина та взят пiсля забою тварин окремi суглоби.
Рентгенографш проводили з використанням рентгешвського апарата «Арман-1» з експозицiею 10-25 мА-с при фокуснiй вiдстанi 60...70 см. Дослщжували зап'ястковi та заплесневi суглоби.
Проби синовiальноï рiдини брали зi суглобiв тварин з рiзним ступенем ураження хряща вiдразу тсля забою (5-7 хв) або у живих тварин. Стутнь ураження суглобового хряща щентифжували за величиною патолопчно змiненоï синовiальноï ямки. Спектри флуоресценци (СФ) дослiджували для розчинiв синовiальноï рiдини (PCP) у фiзiологiчному розчиш (1:20). Для
® Крупник Я.Г., Гамота А.А., М'ягкота С.В., Гембара Т.В., Лукасевич Р.В., 2010
163
збудження СФ використовували ультрафюлетове випромшювання в д^нщ 250...370 нм. Необхщний спектральний дiапазон збудження видшявся свiтлосильним монохроматором ДМР-4. Джерелом ультрафюлетового випромiнювання була дейтерieва лампа ДДС-400 або ртутна лампа ДРШ-275. СФ реестрували за допомогою монохроматора МДР-2 i ФЕУ-79.
Випробування на стиск проводили згщно з методичними вимогами ГОСТ 8817-73 на випробнш машиш УМЕ-10Т.
Результати дослщження. Рентгенографiчне дослiдження суглобiв дае можливiсть встановити остеохондропатш на початковiй !! стади. На рентгенограмi при цьому виявляють округло! форми iз чiткими контурами, на початку незначш за розмiрами, вогнища (зони) резорбци, якi локалiзуються в медiальнiй частинi дистального епiфiза променево! кiстки, над кютково-мозковою порожниною 3-1 п'ясно! кiстки, в латеральнш частинi центрально! i 4! заплесново! кiсток [4].
Найбшьш оптимально (iнформативно) дослiджувати зап'ястковий суглоб у дорсо-волярнш проекци. Посилення остеорезорбтивних процеЫв призводить до розширення вогнища резорбци у проксимальному епiфiзi 3-! п'ясно! кiстки, злиття його iз кiстково-мозковою порожниною, спричинюючи розширення останньо! в бiк хряща (синовiально! ямки чи узури).
Звуження суглобово! щшини, характерне для артрозу, не виявляеться.
Шсля забою тварин на суглобових поверхнях насамперед звертають на себе увагу так зваш синовiальнi ямки чи заглиблення, вщ яких часто починаеться остеодистрофiчний процес. Кра! таких утворень нерiвнi, стоншенi, а дно оголене - без сполучнотканинного, зокрема хрящового, покриття. При цьому розмiр патолопчно змiнених синовiальних заглиблень (узур) збшьшений.
Ураження хряща проксимально! суглобово! поверхш III i IV ккток п'ястка класифiкували за чотирма ступенями. До нормальних вiдносили хрящi з гладкою поверхнею, блискучi, молочно-бiлого кольору iз голубуватим вiдтiнком у молодняка, iз жовтуватим - у дорослих тварин.
Ураження I ступеня - незначне: втрата блиску, поява рожево-синюватих смужок завширшки 1...2 мм, наявшсть синюватих плям у центрi суглобово! поверхш III кютки п'ястка та незначних заглибин дiаметром 1...3 мм.
Ураження II ступеня - виразне: наявшсть у центрi суглобово! поверхш III кктки п'ястка вогнищ деструкци у виглядi поздовжнiх лiнiй деформованого хряща iз крапковими заглибинами по перифери чи заглибинами у виглядi ямок дiаметром до 0,5 см зi сiрувато-червоним дном. Навколо цих дефекив помiтна зона з дещо змiненим кольором суглобово! поверхнi.
Ураження III ступеня - помiрне: велика ямка ^аметром 0,5 см i бiльше -узура завглибшки 1...3 мм, iз рожево-червоним дном, покрита тонким шаром м'яко! сполучно! тканини, через яку проглядаеться i тд час пальпаци промацуеться кiсткова тканина. Подекуди наявш крапковi та смугаст крововиливи. По краях узури спостер^аеться вогнище дегенераци хряща. По перифери пом^ш синюватi смужки та плями.
Ураження IV ступеня - тяжке: велика узура в центрi суглобово! поверхш III кктки п'ястка, з нерiвними краями i синювато-червоним дном, на якому бувають мiцно прикршлеш кiстковi каменi. Субхондральна кiсткова тканина
164
оголета, з неpiвною поверхнею. У центpi суглобово!' поверхш IV кктки п'ясткa формуються дефекти у виглядi синювaтих плям, зaглибин, ямок, лiнiй дефоpмовaного хpящa, ерозивних дшянок.
Рентгеногpaфieю пiдтвеpджуeться взaeмозв'язок мiж pезоpбцieю субхондpaльноï кiстковоï ткaнини i ступенем уpaження хpящa [2, 3]. Дослщження суглобових площaдок з узуpaми зa допомогою Х-пpоменiв при веpтикaльнiй пpоекцiï зpiзiв товщиною 2 см покaзaло, що цим утворенням вщповдають зони pезоpбцiï кiстковоï ткaнини з пеpеоpieнтaцieю кiсткових бaлок тa компенсaтоpними пpоцесaми по пеpифеpiï у виглядi кiльцевоï apхiтектонiки тa ущiльнень, що тдтверджуе нaявний пaтологiчний процес.
Спектpaльно-флуоpесцентнi дослiдження синовiaльноï piдини суглобiв твapин з piзним ступенем уpaження хpящa виявили нaступне.
Збудження PCP ультpaфiолетовим свiтлом з довжиною хвилi А,зб—250 нм призводить до появи в СФ смуги Хмякс—337 нм. СФ PCP, узят зi суглобовоï порожнини з piзним ступенем уpaження суглобового хpящa, були щентичш.
Збiльшення довжини хвилi збуджуючого свiтлa до А,зб—310 нм призводить до pеeстpaцiï в СФ PCP, пpиготовaних нa основi синовiaльноï piдини, взятоï зi суглобовоï порожнини, для якого уpaження суглобового хpящa були I i II ступешв, aбо хpящa з iдеaльно глaдкою поверхнею (тип А), смуги з А,мякс—355 нм. Для PCP, пpиготовaних нa основi синовiaльноï piдини, взятоï iз порожнини суглобa, для якого уpaження хpящa були III i VI ступешв (тип Б), штенсившсть флуоpесценцiï булa приблизно в 1,5 paзa слaбшою, нiж iнтенсивнiсть флуоpесценцiï pозчинiв типу А.
У СФ PCP типу Б рееструеться смута ^мякс—350 нм i незтачний зa iнтенсивнiстю довгохвильовий супутник з А,мякс—445 нм.
Збудження PCP типу А ультpaфiолетовим свалом з довжиною хвилi А,зб—350 нм приводить до pеeстpaцiï в СФ смуги з А,мякс—403 нм. У СФ PCP типу Б при цьому ж збудженш, KpiM коpоткохвильовоï смуги з ^мякс—400 нм, рееструеться довгохвильовa смугa з ^мякс—440 нм, яга е спiльномipною зa штенсившстю зi смугою з ^мякс—400 нм.
Якщо PCP збуджувaти ультpaфiолетовим свалом iз довжиною хвилi А,зб—366 нм, то в СФ розчишв типу А домшуе смугa з А,мякс—460 нм, з незнaчним зa штенсившстю плечем в дiлянцi À—403 нм. Штенсившсть флуоpесценцiï цього плечa зaлежить вiд зaлишковоï кiлькостi кpовi, яга мiстилaсь у вiдповiдному PCP. У СФ PCP типу Б суттево знижуеться штенсившсть смуги флуоресценци з ^макс—460 нм, i вота стae однaковою зa iнтенсивнiстю зi смугою А,мякс—403 нм. KpiM цього, рееструеться плече в облaстi À—510 нм.
Ta^M чином, можнa ствеpджувaти, що при шдвищенш ступеня уpaження суглобового хpящa iнтенсивнiсть флуоpесценцiï основноï смуги PCP, взятоï зi суглобовоï порожнини, суттево зменшуеться, i KpiM неï в СФ рееструються довгохвильовi супутники.
Вaжливо зaзнaчити, що в СФ PCP, взятоï зi суглобовоï порожнини хворого та pевмaтоïдний полiapтpит, нaявнa смугa з A,MaKl;—440 нм при А,зб—350 нм [5]. Тобто уpaження суглобового хpящa III i IV ступешв призводить до змш у склaдi синовiaльноï piдини, як при pевмaтоïдному полiapтpитi.
Для iдентифiкaцiï вищетаведених СФ пpоaнaлiзуeмо склaд синовiaльноï
165
Hay^em вicнuк ЛНУВМБТ iменi С.З. fжuцькoгo
Toм 12 № 2(44) 4acmuna 1, 2010
рщини. Вщомо, що до ïï складу входить бшрубш i з^зовмюний пiгмент, що мктить бiлки - гемосидерин, гемофусцин i меланш [6]. З метою щентифжацп смуг у CФ PCP типу A i Б ми дослщжували CФ розчину жовчi в дистильованш водi (1:20). Biдомо, що у CФ жовчi домiнye випромшювання бiлiрyбiнy, який входить до ïï складу [5]. При збудженш розчину жовчi yльтрaфiолетовим свiтлом з довжиною хвилi А,зб=350 нм у CФ рееструвалася смуга з А,макс=450 нм з довгохвильовим плечем в д^нщ À=415 нм, a при збудженш А,зб=366 нм розчин жовчi флуоресцшвав у виглядi смуги з А,макс=460 нм з незначним за штенсившстю плечем у дiлянцi À=510 нм.
Яккне порiвняння CФ розчину жовчi iз вiдповiдними CФ PCP типу Б засвщчуе те, що смуги випромшювання з А,макс=403 нм (при А,зб=366 нм) i ^макс=460 нм з плечем в дшянщ À=510 нм (А,зб=366 нм) пов'язaнi з випромшюванням бiлiрyбiнового компоненту синовiaльноï рщини при наявност пiридиннyклеотидy в шкотинамщаденшдинуклеотид фосфату вiдновленоï форми (НAДФ-Н). Можливою е також участь iнших флуоресцентно-активних компонент, що входять до складу синовiaльноï рiдини [5].
Згiдно з л^ературними даними [7-9], в CФ лактону пiридоксиновоï кислоти, яка е формою кнування вiтaмiнy В6 в оргaнiзмi тварини, спостерiгaeться смуга з А,макс=430 нм (при А,зб=360 нм), а в CФ гемосидерину рееструеться випромшювання з А,макс=500 нм (при А,зб=400 нм). Тобто за бшьш строгоï оцiнки можна стверджувати, що в CФ PCP виявляеться сумарна флуоресценщя люмiнесцентно-aктивних компонентiв, якi входять до складу синовiaльноï рiдини (бшрубш, гемосидерин, НAДФ-Н, лактон пiридоксиновоï кислоти).
Таким чином, порушення якiсно-кiлькiсного складу синовiaльноï рiдини призводить до реестраци в CФ смуги з А,макс=445 нм (при А,зб=310 нм) або смуги ^макс=440 нм (при А,зб=350 нм), чи смуги з А,макс=460 нм i довгохвильового плеча в дшянщ À=510 нм (при А,зб=366 нм).
Отже, за результатами вивчення спектрiв флyоресценцiï розчинiв синовiaльноï рщини сyглобiв визначаеться стyпiнь вaжкостi ураження хряща. Розчини синовiaльноï рiдини сyглобiв худоби iз III-IV ступенями ураження суглобового хряща характеризуються подiбними спектрально-флуоресцентними властивостями, як i розчини синовiaльноï рiдини при полiaртритних захворюваннях.
Встановлення зусилля - межi мщност показало, що iснye зв'язок мiж межею мiцностi при стиску та ступенем ураження хряща при остеохондропатп. Одержат результата [4] свщчать про те, що чим бiльшi узури i крихккть сyглобiв, тим менше зусилля, яке вiдповiдae межi мщност, при стиску. У бyгaйцiв, знятих iз завершального перiодy вiдгодiвлi, для дистального вiддiлy заплеснового суглоба воно становило: при I ступеш ураження - 3700 кг; II -3350 кг; III - 3000 кг; IV - менше 3000 кг.
Висновки. 1. При остеохондропатп, зумовленш остеодистрофieю, вщбуваються значш ураження кiстковоï тканини i хряща, що виявляеться рентгенолопчним дослщженням.
2. З огляду на те, що рiзномaнiтнi захворювання печшки подiбно
166
виявляються в СФ розчишв сироватки KpoBi i жовч^ можна трактувати ураження суглобового хряща III i IV ступешв як патологш у функщональному станi не тшьки суглоба, а й усього оргашзму. Суглоб при цьому е лише периферieю органiзму.
3. 1снуе зв'язок мiж межею мiцностi при стиску та ступенем ураження хряща за остеохондропати.
Л1тература
1. Касъяненко В.Г. Синовиальные углубления и их роль в работе суставов конечностей млекопитающих //Тр. ин-та зоологии АН УССР. - К., 1954. - Т.2. -С.15-18.
2. Малишевский Е.А., Гамота А.А. Синовиальные углубления и их роль в артропатологии //Науч. тр. УСХА. - К., 1979. - Вып. 216. - С.71-73.
3. Гамота А.А., Крупник Я.Г., М'ягкота C.B. Спектрально-люмшесцентш дослщження синовiальноl рщини суглобiв з рiзним ступенем ураження хряща //Матерiали наук.-практ. конф. «Нешфекцшна патолопя тварин». - Бша Церква, 7-8 червня 1995р. - 4.2. - С.139-140.
4. Крупник Я.Г. Дiагностичнi тести для дослщження худоби при остеохондрозi (остеохондропати) //Наук. вкник ЛДАВМ iм. С.З.Гжицького. -Львiв, 2000. - Т. 2 (№ 3-4). -С. 118-122.
5. Черницкий Е.А., Слобожанина Е.И. Спектральный люминесцентный анализ в медицине. - Мн.: Наука и техника, 1989. - 141с.
6. Анселл Б.М. Ревматические болезни у детей. - M., 1983.
7. Bridges I.W., Davies D., Willians R.T. //Biochem. J. - 1966. -V. 98. -P. 451456.
8. O'Connel M.I., Bocum H., Peters T.I. //Biochem. J. -1986. -V. 240, № 1. -P. 297-300.
9. Wolfbeis O.S., Leiner M. //Anal. Chem. Acta. - 1985. - V.167. - P. 203-205.
Summary
Krupnyk Ya.G., Gamota A.A., Miagkota S.V., Gembara T.V., Lukasevich R.V.
Lviv national university of veterinary medicine and biotechnology, named after of
S.Z.Gzhytskyj
USING OF SPECIAL PHYSICAL METHODS IN DIAGNOSIS OF OSTEOHONDROPATHY IN CATTLE
The considerable lesions of bone tissue and cortilage takes place at osteohondropathy caused by osteodistrophy.
Spectral-fluorescent characteristics of sinovial fluid solutions in joint cartilage lesions of different severity have been investigated. Solutions ofjoint sinovial fluid in cartilage lesions of the degree III-IV show spectral - fluorescent properties similar to those of the sinovial fluid solutions in polyarthritis.
There is the connection within strength at compression and the level of cartilage lessions.
Стаття надшшла до редакцИ 16.03.2010
167
