CC BY
16
4. Фещур Р.В., Барв1нський А.Ф., Ючор В.П. та íh. Статистика: теоретичш засади i прикладнi аспекти/ За ред. Фещура Р.В.: Навч. поабник. - Львiв: Iнтелект-Захiд, 2003. - 576 с.
5. Страхов В.В. К стратегии устойчивого управления лесами: сертификация лесов и лесной продукции // Лесн. пром-сть. - 1998, №4. - С. 6-9.
6. Christopher Upton, Stephen Bass. The forest certification handbook. - Earthscan Publications Ltd, London. - 1996. - 219 p.
7. FSC Forest management certificates by continent. - [Cited 2005, 31 December] - Available from: <http://www.fsc.org/en/whats_new/fsc_certificates>.
8. PEFC Council information register. - [Cited 2005, 31 December]. - Available from: <http:// www.pefc.org/ internet/html/ pefc_statistics_interactive_database. htm>.
9. www.fao.org/documents/docrep/008/y5985m/y5985m00.htm.
УДК 630* Асистент А.М. Польовський - НЛТУ Украти
ЗАСТОСУВАННЯ МОДЕЛЕЙ ЗАГАЛЬНО1 Р1ВНОВАГИ ДЛЯ АНАЛ1ЗУ Л1СОВО1 ПОЛ1ТИКИ
Обгрунтовано використання моделей загально!' piBHOBara для побудови альтер-нативних сценарпв впровадження люово!' поломки. Поданий приклад побудови просто!' моделi piвновaги попиту i пропозицп. Наведено переваги i недолши моделю-вання та використання альтернативних сценарпв.
Ключов1 слова: моделi загально!' piвновaги, лiсовa полiтикa, сценарп.
Assistant A.M. Polovskyy - NUFWT of Ukraine
Computable General Equilibrium Models Application for Forest Policy Analysis
Paper analyzes the rationale for application of general equilibrium models in development of forest policy scenarios. The example of simple model of supply and demand equilibrium is provided. Advantages and deficiencies of modelling approach and forest policy scenarios' design are illustrated.
Keywords: general equilibrium models, forest policy, scenarios.
Моделювання е широко вщомим шструментом економшо-математич-ного анаизу, що вже тривалий час застосовуеться у полггичнш сферь Не e винятком люова полггика, для анашзу яко!' переважно застосовуються розра-хунков1 модел1 загально!' р1вноваги (Computable General Equilibrium Models). Ц моделi e зручним i нaдiйним шструментом для визначення можливих ефектiв вщ змiн у полiтицi на розподш pесуpсiв, економiчнi та соцiaльнi по-казники добробуту населення. Основою для побудови моделей загально!' piв-новаги е один з основних принцишв економiчноi теоpii: споживaчi прагнуть мaксимiзувaти коpиснiсть споживання, а виробники мaксимiзувaти прибутки. Рiвновaгa у моделi досягаеться шляхом пpиpiвнювaння загально!' пpопозицii товapiв на певному ринку та загального попиту на них [7].
Параметри та змшт моделi загально!' piвновaги подаються у виглядi системи piвнянь. На основi наявно!' шформаци про цiни та обсяги виробниц-тва i споживання розраховуються параметри модель Для проведення подаль-шого aнaлiзу в моделi змiнюють певний параметр чи змшну, проводять ана-лiз отриманих pезультaтiв та роблять вщповщш висновки. За своею природою таю моделi е поpiвняльними i статичними, тобто при змт пapaметpiв вираховуеться нова точка piвновaги, що дае змогу поpiвняти результати мо-
2. Лiсова полiтика у контекст! еколотаци економiки
185
делювання. KpiM того, припускають, що iншi можливi зовнiшнi змшт е ста-лими, тобто вони е незмшними i не беруться до уваги. Це дае змогу виявити вплив лише того чинника, який нас щкавить, виключивши вплив шших чин-ниюв. Завдяки цьому моделi такого типу широко використовують для оцiнки альтернативних сценарив люово! полiтики [2].
Можна навести багато прикладiв застосування моделей загально! рiв-новаги у люовому секторi. Це такi моделi, як модель ощнки ринку деревини (ТАММ) [1], розроблена у 1980 р., та модель глобально! торгiвлi (CGTM), розроблена в середиш 1980-х роюв [6]. Сучасними прикладами також е глобальна модель пропозици деревини (GFSM), розроблена FAO [3] та глобальна модель люових продуклв (GFPM) [4].
Перераховаш модел^ як i бiльшiсть моделей загально! рiвноваги, е ду-же складними i вимагають велико! кiлькостi початкових даних. Звичайно, складш моделi дають змогу здiйснити детальнiший i точшший аналiз, однак вони мають i певнi недолiки. До них можна вщнести те, що велика кшьюсть рiвнянь заважае прослiдкувати механiзм отримання юнцевого результату та збiльшуе ймовiрнiсть помилки при розрахунках, i, безперечно, - велику тру-домiсткiсть розроблення тако! моделi. З огляду на це в деяких випадках бшьш доцшьним е розроблення i використання простших моделей, якi б давали змогу визначати приблизний ефект вщ змш у лiсовiй полчищ, що в по-дальшому могло б стати основою для розробки альтернативних сценарив та аналiзу впливу полггики на лiсовий сектор.
Прикладом тако! простшо! моделi загально! рiвноваги може слугува-ти модель люового сектора, яка базуеться на лшшних кривих попиту i пропозици [8]. Така модель не вимагае велико! кшькост початкових даних, вико-ристовуе простий i зрозумiлий алгоритм розрахунку, може бути застосована для економiчного аналiзу широко! сфери полггичних впливiв, i дае результа-ти, яю можуть бути легко проаналiзованi i поясненi. Модель е гнучкою за розмiром, можливiстю модифiкацi! та сферою застосування.
За допомогою моделi загально! рiвноваги попиту i пропозици можна аналiзувати задану кiлькiсть видiв лiсово! продукци у n-у чи^ регiонiв чи ринкiв. Вихiдними даними для моделювання слугують обсяги виробництва i споживання, щни на певний вид продукци та цiновi еластичност попиту i пропозици у вщповщному регiонi чи ринку. Цiни та обсяги можна отримати iз статистично! iнформацi!, а данi щодо щнових еластичностей попиту i пропозици - з емпiричних дослiджень. Наведена нижче модель дае змогу аналь зувати ринок одного виду люово! продукци [8].
Отже, лшшш ^rai попиту i пропозици описуються такими рiвняннями:
де: P - цша продукци в i-му регiонi; Qs - обсяг пропозици продукци в i-му регюш; Qid - обсяг попиту на продукщю в i-му регюш; ai, b, c., d - значення параметрiв функцiй попиту i пропозици; n - кшьюсть регюшв чи ринюв.
P = a + bQiS, i=n, P = ci + diQd, i=1,2,..., n,
(1) (2)
186
Еколопзащя економпки як iHCTpyMeHT сталого розвитку в умовах конкурентного середовища
Рiвняння (1) мiстить п кривих пропозицп, а рiвняння (2) - п кривих попиту. Як правило, обсяги пропозицп та попиту в регюш не зб^аються. Об-сяги пропозицп визначаються обсягом виробництва, тодi як обсяги попиту -обсягом споживання. Отже, обсяги пропозицп за мшусом обсяпв попиту в регюш визначають величину чистого експорту.
Наступним завданням е визначення значень параметрiв функцш попиту i пропозицп а1, Ь, с 1, di. Оскiльки у двох рiвняннях (1) та (2) включено шм змiнних, значення яких невщом^ необхiдно сформулювати п'ять додатко-вих рiвнянь. Для цього необхiдно зробити таке припущення: обсяги виробництва продукцп дорiвнюють обсягам 11 пропозицп, а обсяги споживання -обсягам попиту на не!. Якщо у певному регюш наявш додатковi запаси продукцп i вони пропонуються на ринку, тодi можливим е врахування цього факту шляхом додавання величини обсяпв додатково! пропозицп продукцп до обсяпв !! виробництва. Оскшьки обсяги виробництва i споживання на певному ринку е вщомими iз статистичних даних, отримуемо додатковi рiвняння:
б, = О^, i = 1,2,...,п , (3)
Я* = Осот, * = 1,2,...,п , (4)
де: Орго* - наявш обсяги виробництва продукцп в 1-му регюш; О100т - наявш
обсяги споживання продукцп в 1-му регюш.
Для формулювання наступних двох рiвнянь необхiдно врахувати кути нахилу кривих попиту i пропозицi!. Це можна зробити за допомогою вклю-чення у систему рiвнянь моделi значень цiново! еластичностi попиту i пропо-зицi!. Як вiдомо, цшова еластичнiсть попиту i пропозицi! показуе вщносну змiну обсягiв попиту та пропозицп продукцп залежно вiд змши цiни на не!. Для цього поставляемо значення еластичностей пропозицi! i попиту (О, та О* вщповщно) у рiвняння ринково! рiвноваги:
дО Р
О, = ^ ; ,* = 1,2,...,п, (5)
дР о
дО Р
О* =10рГО^,1 = 1,2,...,п . (6)
дР О
1 У^юот
Тепер, використавши рiвняння (1) та (2) для розрахунку похщних у рiвняннях (5) i (6), отримуемо:
Ь = р: ,1 = 1,2,...,п, (7)
Dis Qiprod
d = ~DQfr~ i =1'2'-'П ■ (8)
id ¿--icons
Припустивши, що нам вiдомi емпiричнi значення еластичностей попиту i пропозицii, ми отримуемо шють рiвнянь (1)-(3), (4), (7) та (8). Невщоми-ми залишилися значення цiн P*, шформащю про якi можна отримати з статистичних даних. Вщповщно, отримуемо останне рiвняння:
2. Лiсова полггика у KOHTeKCTi еколопзаци економiки
187
P = P*, i = 1,2,...,n . (9)
Таким чином, система piB^Hb може бути розв'язана. З рiвнянь (3) i (4) отримуемо piвноважнi значення попиту i пропозицп. У piBMHHi (9) маемо щ-ни, а з piB^m (7) та (8) можна вирахувати значення паpаметpiв bi та di. При пiдстановцi отриманих значень у piвняння (1) та (2) отримуемо систему piB-нянь з двома невщомими ai та ci, якi тепер можна розрахувати. Отже, параметри моделi a, b, ct, di можна розрахувати на основi iнфоpмацiï про обсяги виробництва i споживання продукцп, цiни на продукщю та цiновi еластич-ностi попиту i пропозицп [8].
Слщ вщзначити певнi недолiки пpостоï моделi попиту i пропозицп:
• неврахування чинника часу, необхвдного для досягнення точки р1вноваги;
• формулювання параметр1в модел лише через змши в обсягах попиту i пропозицп;
• допущення помилок апроксимацл через неможливють врахування впливу зовтштх чиннишв, що веде до недооцшки чи переоценки ефекпв ввд змш у лшовш пол1тищ.
Незважаючи на пеpеpахованi недолжи, цiннiсть моделi загальноï piв-новаги попиту i пропозицп полягае у тому, що результати моделювання можна використати для розробки альтернативних сценарпв розвитку люового сектора залежно вщ обpаноï лiсовоï полiтики. Використання таких сценарпв як частини процесу формулювання люово1" полггики дае змогу проанаизува-ти можливi наслiдки застосування piзних iнстpументiв i напpямкiв пол^ики у коротко- чи сеpедньотеpмiновому пеpiодi (5-10 pокiв).
Кpiм визначення можливих альтернативних ваpiантiв розвитку люово1" пол^ики, сценарп виконують ще одну функщю. Вони дають змогу визначати вщносш витрати i вигоди альтернативних ваpiантiв, оцiнити фiнансовi мож-ливостi ix здiйснення, i вiдповiдно вибрати найбiльш ефективний ваpiант. У цьому випадку моделювання е шструментом, який може значно допомогти анаштичному процесу, але результати повинш бути коректно проанаизоваш та iнтеpпpетованi. Важливо забезпечити надшшсть i пpавомipнiсть припу-щень, як закладено в основу моделi, а також даних, як використовуються для моделювання [5].
Сценарп е статичним описом альтернативних шляxiв розвитку люового сектора залежно вiд вибраного напрямку люово1" полiтики. В аналiзi результа-тiв моделювання та побудовi сценарпв люовий сектор розглядаеться як такий, що знаходиться у сташ тимчасово1' piвноваги. Рiвновагу порушують чинники, частина з яких описуеться моделлю, тодi як iншi чинники не можуть бути вра-xованi в моделюванш. Тому, аналiзуючи альтеpнативнi сценарп необхщно враховувати вплив зовнiшнix чинникiв, як не можуть бути включенi в модель. Зовтшт чинники впливу характеризуются такими ознаками [5]:
• за напрямком ди: односторонт (дшть лише в одному напрямку) або багатос-торонт (змшюються у р1зних напрямках, наприклад, цши);
• за частотою впливу: чинники, що зм1нюються ввдносно часто, наприклад, витрати i цши, та чинники, як е ввдносно сталими протягом певного часу, наприклад, чисельтсть робочо! сили чи середт прибутки;
188
Еколопзащя економпки як шструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища
• за залежтстю ввд змш в економщ1: наприклад, вплив економ1чного зростан-ня на попит i пропозицш л1сово1 продукци;
• за кероватстю: керован (чинники, що пвддаються контролю, наприклад, розм1р швестицш у люовий сектор чи впровадження нових технологш) та не-кероват (наприклад, змши в навколишньому середовишд);
• за ступенем впливу: значт (наприклад, рют цш на енергоносй' може значно вплинути на соб1варт1сть продукцй) i незначт.
Зовнiшнi чинники, що впливають на лiсовий сектор, можуть мати рГз-не поеднання поданих вище характеристик. Використання сценарпв не гаран-туе виявлення всix можливих наслщюв впровадження лiсовоï полiтики. Од-нак урахування якомога бшьшого числа зовтштх чинникiв значною мipою сприяе реалютичнос^ розроблених сценарпв.
Висновки
Використання моделей загально1' piвноваги попиту i пропозицп для розробки альтернативних сценарпв люово1" полггики сприяе динамiчному тд-ходу при формулюванш та аналiзi люово1" полiтики. Моделi загально1' рГвно-ваги широко застосовуються в заpубiжнiй практищ для аналiзу ефективностi лiсовоï полггики. У поеднанш iз застосуванням альтернативних сценарпв розвитку люового сектора моделювання piвноваги попиту i пропозицп е потуж-ним iнстpументом аналiзу можливих економiчниx, соцiальниx та еколопчних ефектiв люово1' политики. Зокрема, наведену методику доцшьно використову-вати для аналiзу ефектiв змГни кореневих платежiв та цГн на лГсову продукщю та розробки рекомендацш щодо вибору найбiльш ефективних iнстpумен-ТГВ ЛГСОВО1' ПОЛГТИКИ.
Л1тература
1. Adams, M., Haynes, R.W. The 1980 softwood timber assessment market model: structure, projections and policy simulations. - Washington: SAF, 1980. Forest Science Monograph 22, Suppl. Forest Science, vol. 26. - 101 p.
2. Alavalapati, J.R.R., Percy, M.B. & Lückert, M.K. A computable general equilibrium analysis of a stumpage price increase policy in British Columbia// Journal of Forest Economics. -1997. - vol. 3(2). - P. 143-169.
3. Bull, G. FAO's global fiber supply study: context, methods and modelling the future// FAO Unasylva. - 1998. - No. 193, vol. 43. - P. 11-22.
4. Buongiorno, J. et al. Global forest products model: structure, estimation, and application. -San Diego: Academic Press, 2003.
5. Fraser, I. Alastair. Making forest policy work. - Dordrecht: Kluwer Academic Publishers, 2002. - 280 p.
6. Kallio, M., Dykstra, D. & Binkley, C. The global forest sector: an analytical perspective. -New York: Wiley, 1987.
7. Shoven, J.B. & Whalley, J. Applying general equilibrium. - Cambridge: Cambridge Univ. Press, 1992. - 299 p.
8. Wibe, Soren. A simple simulation model for the forest sector// Journal of Forest Economics. - 2005. - vol. 11. - P. 45-52.
2. Лкова полггика у контекст! еколотаци економжи
189
