CC BY
13
УДК 616.37-002.3-06
Шейко В.Д., Должковий С.В., Оганезян А.Г., Прих'дько Р.А.
ЗАСТОСУВАННЯ ДИНАМIЧНОÏ ОЦ1НКИ КЛ1Н1ЧНИХ ПАРАМЕТР1В З МЕТОЮ ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ ГН1ЙНО-СЕПТИЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ ТЯЖ^ ФОРМИ ГОСТРОГО ПАНКРЕАТИТУ
ВДНЗУ «Украшська медична стоматологiчна акаде1^я», м. Полтава
Метою доЫдження було виявлення прогностично значимих кл/н/'чних параметр/в, як б дозволяли передбача-ти виникнення гнйно-септичних ускладнень (ГСУ) у хворих на тяжкий гострий панкреатит ТГП на р/'зних етапах перебгу захворювання. До доЫдження включено 76 пащ'ент/'в, яких було роздлено на 2 групи: пац/ен-ти з ГСУ (n=28, I група) та паценти з асептичним перебгом захворювання (n=48, II група). Проведено пор/'в-няльний анал/'з динамки показникв температури тла (Т тла), середнього артерiального тиску та частоти серцевих скорочень (ЧСС) мiж дост'джуваними групами. Виявлено, що показники, як перевищують 75 процен-тиль Т тла та ЧСС у I групi, можна вважати такими, що мають певну прогностичну ц'ннють щодо розвитку ГСУ у пащ'ент/'в з ТГП при одночасному ¡'х виявленнi.
Ключов1 слова: гострий панкреатит тяжка форма, гншно-септичн1 ускладнення, прогнозування.
Прогнозування та профлактика ускладнень при гострiй абдомiнальнiй хiрургiчнiй патологи № 0111U006299
захворювання.
Пац1ент1в було роздтено на 2 групи: пац1енти з ГСУ (n=28, I група) та пац1енти з асептичним перебь гом захворювання (n=48, II група). Статистично! зна-чимост1 р1зниц1 м1ж групами проводилося за допомо-гою пакету програм STATISTICA 6.0 на IBM-сумюному персональному комп'ютерк Беручи до уваги ктькють пац1ент1в в групах, для пор1вняння сукупностей змш-них використовували тест Манна-У1тш[5].
Вступ
Незважаючи на розробку протягом останшх рогав нових мшпнвазивних метод1в лкування та зм1ни так-тичних п1дход1в до ведення пац1ент1в з тяжкою формою гострого панкреатиту (ТГП), питома вага ускладнень при даному захворюванн залишаеться високою. На раншх термшах переб1гу ТГП основними видами ускладнень е полюрганна недостатнють та ендоток-сичний шок. Провщною групою ускладнень, що зумо-влюють смертнють пюля третього тижня захворювання е гншно-септичш ускладнення (ГСУ). В той час, як проблема оцшки тяжкост захворювання на гострий панкреатит привертала увагу багатьох науковц1в, мо-жливост1 прогнозування виникнення ГСУ у хворих на ТГП насьогодш залишаються недостатньо висв1тле-ними[1-4,6].
Мета дослщження
Виявлення прогностично значимих кглычних пара-метр1в, як1 б дозволяли передбачати виникнення ГСУ у хворих на ТГП на р1зних етапах переб1гу захворювання.
Матерiали i методи дослщження
До дослщження включено 76 пац1ент1в, як перебу-вали на л1куванн1 у х1рург1чних вщдтеннях Полтавсь-коТ обласноТ кл1н1чноТ л1карн1
1м. М.В. Скл1фософського та 1-ï i 2-ï м1ських л1карень м. Полтава протягом 2010-2012 рогав. Чоловки скла-дали 75,68%, ж1нки — 26,32%. В1к хворих коливався в межах вщ 26 до 92 роюв i в середньому становив 46,52±13,6 рок1в. Середня тривал1сть захворювання до госп1тал1заци становила 15,3±6,54 годин.
До масиву даних, що мютив кл1н1чн1 показники па-ц1ент1в з дослщжувано!' виб1рки на р1зних термшах пе-реб1гу захворювання, було застосовано метод анал1зу розпод1лу зм1нних. Виявлено, що показники температури тта (Т тта), середнього артер1ального тиску (СерАТ) та частоти серцевих скорочень (ЧСС) мали несиметричний б1модальний розподт. Даний факт дозволив висунути припущення про наявнють прогностично' ц1нност1 вищезгаданих параметр1в, як1 було пщдано б1льш поглибленому анал1зу.
Враховуючи, з одного боку, типов! терм1ни розвитку ГСУ при ТГП — трет1й тиждень переб1гу захворювання, та зважаючи на необхщнють максимально раннього прогнозування розвитку ГСУ з шшого, оц1нку обраних показник1в проводили протягом першо' та друго' доби пюля госп1тал1заци та на 6-7 добу переб1гу
Результати дослiджень
Динамку вивчаемих показнигав подано на рисунку. Температура тта пац1ент1в обох груп протягом 1-ï доби госп1тал1заци в1др1знялася незначно: нижн1 квад-рантил1 сп1впадали (36,8°С), верхн1 — в1др1знялися на 0,2 °С (37,8 та 37,6 °С для I та II груп вщповщно), р1з-ниця м1ж мед1анами становила 0,05 °С (37,2 та 37,15 °С для I та II груп вщповщно). Схожа ситуац1я спосте-р1галася i протягом 2 доби госп1тал1заци: р1зниця м1ж мед1анами становила 0,35°С; нижниц1 квадрантилями — 0,2°С; верхн1ми квадрантилями — 0,3°С. Р1зниця м1ж групами при пор1внянн1 не була статистично значимою (р-F 0,63; р2=0,093 для 1 та 2 доби госттал1за-цп в1дпов1дно). Для 6-7 доби захворювання мед1ана в I груп1 склала 37,75 °С; в II — 37,4°С. Р1зниця м1ж ниж-н1ми квадрантилями становила 0,3°С (37,3 та 37,0 °С для I та II груп вщповщно). Бтьш суттево в1др1знялися верхн1 квадрантилк 38,15°С та 37,7°С для I i II груп вщповщно. При пор1внянн1 груп виявлено наявнють статистично значимо' р1зниц1 м1ж ними (р=0,049).
Показники СерАТ протягом 1-ï та 2-ï доби суттево не змшювалися: мед1ана зм1нних як в I так i в II групах становила 96,67 мм.рт.ст. Протягом 1-ï доби пюля го-сп1тал1заци в обох групах також совпадали нижн1 ква-дратнтил1 — 90,0 мм.рт.ст., а верхш квадрантил1 р1з-нилися незначно (100,0 та 103,33 мм.рт.ст. для I та II груп вщповщно). Р1зниця м1ж верхшми та нижшми квадрантилями протягом 2-ï доби госттал1зацп також була незначною та не перевищувала 5 мм.рт.ст. Протягом 6-7 доби захворювання верхш квадрантил1 вщ-р1знялися б1льш значно (95,86 мм.рт.ст. та 90,0 мм.рт.ст для I та II груп вщповщно), так само як i верхш квадрантил1 (106,67 мм.рт.ст. та 100,0 мм.рт.ст для I та II груп вщповщно) та мед1ани (99,17 мм.рт.ст. та 95,84 мм.рт.ст для I та II груп вщповщно). При порь внянш груп статистично значимо! р1зниц1 м1ж ними виявлено не було (p1=0,9; p2=0,5 p6-7=0,17 для 1 та 2 доби госп1тал1заци та 6-7 доби переб1гу захворювання вщповщно).
Том 13, Випуск 1(41) 195
В1СНИК ВДНЗУ «Укршиська медична стоматологЬчна академхя»
Рисунок. Динамка вивчаемих показниюв серед na^eHmie I та II груп
Протягом 1 доби гoспiталiзацiï медiани ЧСС ста-новили 84 та 87 уд/хв. для I та II груп вщповщно; ниж-ж квадрантилi совпадали та становили 78 уд/хв., верхж — складали 97 та 93 уд/хв. для I та II груп вщповщно. Статистично значимо'1' рiзницi при пoрiвняннi груп не виявлено (р=0,98). Протягом 2 доби гостталь зацiï зафксовано спiвпадiння верxнix квадрантилiв в обох групах — вони становили 92 уд/хв., значення медiан збiльшилoся в пoрiвняннi з 1 добою гостталь зацiï — 86 та 88 уд/хв. для I та II груп вщповщно. Значення нижнього квадрантилю в I грут становило 78 уд/хв., в II — збтьшилося в пoрiвняннi з 1 добою гос-пiталiзацiï та становило 82 уд/хв. Пщ час пoрiвняння значень ЧСС в групах протягом 2 доби гoспiталiзацiï статистично значимо1 рiзницi мiж ними не виявле-но(р=0,41). Протягом 6-7 доби переб^у захворювання виявлено досить значну рoзбiжнiсть мiж медiанами: 92 та 86 уд/хв. для I i II груп вщповщно; досить значно вiдрiзнялися також 25 процентилк 86 уд/хв. y I грут та 78 уд/хв. y II. Значення верхшх квадрантилiв становило 95 уд/хв. y I грут та 92 уд/хв. y II. В цтому для па-^ен^в I групи були характеры бтьш висoкi значення ЧСС протягом 6-7 доби захворювання. При пoрiвняннi груп була виявлена статистично значима рiзниця мiж ними (р=0,046).
Висновки
Таким чином, протягом 1 та 2 доби гoспiталiзацiï значних вщмшностей меж дoслiджyваними трупами не
спостер^алося. Дещо iнша ситуа^я виявлена при аналiзi пoказникiв на 6-7 добу перебiгy захворювання. В той час як значення СерАТ суттево не вiдрiзнялися в обох групах, для температури тiла та ЧСС виявлено статистично значиму рiзницю мiж групами (р=0,049 та р=0,046 вiдпoвiднo). Враховуючи oтриманi значення статистично1 вiрoгiднoстi, показники, якi перевищують 75 процентиль температури тта та ЧСС y I грут (95 уд/хв. та 37,7°С вщповщно), можна вважати такими, що мають певну прогностичну цЫнють щодо розвитку ГСУ y па^ен^в з ТГП при одночасному ïx виявленнi.
Лiтература
1. Дибиров Mfl. Прогностические факторы и патогенетическое лечение панкреатогенного эндотоксикоза / M.Д.Дибирoв, M.B.Кoстюченкo, Ю.И.Рамазанова [и др.] // Инфекции в хирургии. - 2011. - № 2. - С. 32-37.
2. Кондратенко П.Г. Хирургическое лечение острого небилиарно-го асептического некротического панкреатита / П.Г. Кондратенко, MB. Конькова, И.Н. Джансыз // УкраТнський журнал xiрyргiï. - 2011. - № 1(10). - С. 58-64.
3. Лобанов С. Л. Современные подходы к лечению острого панкреатита / С. Л. Лобанов, А. В. Степанов, Л. С. Лобанов - Чита : ИИЦ ч™а, 2008. - 160 с.
4. Ничитайло M. Ю. Mirn^t^-mm технолош й ендоскошчн втру-чання y лкуванж деструктивних форм гострого панкреатиту / M. Ю. Ничитайло, О. П. Кондратюк, В. А. Кондратюк // Здоров'я УкраТни. - 2011. - № 2(5). - С. 15.
5. Glantz S.A. Primer of biostatistics / S.A. Glantz. — N.Y. : McGRAW-HILL, 1997. - 473 p.
6. Tonsi A.F. Acute pancreatitis: The state of the art. / A.F.Tonsi, M Bacchion, S.Crippa [et al.] // World J Gastroenterol. - 2009. -V.15(24). - P. 2945-2959.
Реферат
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ДИНАМИЧЕСКОЙ ОЦЕНКИ КЛИНИЧЕСКИХ ПАРАМЕТРОВ С ЦЕЛЬЮ ПРОГНОЗИРОВАНИЯ РАЗВИТИЯ ГНОЙНО-СЕПТИЧЕСКИХ ОСЛОЖНЕНИЙ ТЯЖЕЛОЙ ФОРМЫ ОСТРОГО ПАНКРЕАТИТА Шейко В.Д., Должковой С.В., Оганезян А.Г., Прихидько Р.А.
Ключевые слова: острый панкреатит тяжелая форма, гнойно-септические осложнения, прогнозирование.
Целью исследования являлось определение прогностически значимых клинических показателей, которые позволяли бы прогнозировать развитие гнойно-септических осложнений (ГСО) у пациентов с тяжелым острым панкреатитом (ТОП) на разных стадиях заболевания. В исследование было включено 76 пациентов с последующим разделением на группы: пациенты с ГСО (I группа, n=28) и пациенты с асептическим течением заболевания (II группа, n=48). Проведен сравнительный анализ динамики показателей температуры тела (Т тела), среднего артериального давления и частоты сердечных сокращений (ЧСС). В результате исследования выявлено, что показатели, превышающие 75 процентиль Т тела и ЧСС в I группе, можно считать имеющими определенную прогностическую ценность для развития ГСО у пациентов с ТОП при условии одновременного их выявления.
Summary
DYNAMIC ASSESSMENT OF CLINICAL PARAMETERS IN ORDER TO PROGNOSE OCCURRENCE OF SUPPURATIVE AND SEPTICEMIC COMPLICATIONS IN SEVERE ACUTE PANCREATITIS Sheyko V.D., Dolzhkoviy S.V., Oganezian A.G., Pryhidko R.A.
The study was aimed to reveal reliable clinical parameters helping prognose the occurrence of septicemic and suppurative complications (SSC) in patients with severe acute pancreatitis (SAP). 76 patients were involved in the study (28 persons with SAC made up I group and 48 persons having no SSC constituted the II group). The dynamic comparative analysis of body temperature (BT), average blood pressure and heart rate (HR) parameters was carried out. It was found out the parameters of HR and BD which were over 75 percentile of values in I group could be used for prognosis of SSC when they were properly detected.
УДК 616.37-002.1-073.48-085
Шейко В. Д., Оганезян А. Г., Должковий С.В.
ЕФЕКТИВН1СТЬ ПУНКЦ1ЙНО - ДРЕНУЮЧИХ САНАЦ1ЙНИХ ВТРУЧАНЬ П1Д КОНТРОЛЕМ УЗД В Л1КУВАНН11НФ1КОВАНИХ ОБМЕЖЕНИХ Р1ДИННИХ СКУПЧЕНЬ У ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ ПАНКРЕАТИТ
ВДНЗУ «Укра'шська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава
Проаналiзованi результати обстеження та лкування 25 хворих з нфкованими ОПРС. Вам хворим виконанi ПДС eid контролем УЗД. У ecix хворих з 1ГПРС та 1ГП ПДС виявилось остаточними в л/'куванн/'. 8 (32%) хворих niсля ПДС nid контролем УЗД потребували в/'дкритоï нСе. У хворих з iнфкованими постнекротичними рidин-ними скупченнями е ймов/'рн/'сть необх/'дностi виконання НСЕ.
Ключов1 слова: гострий панкреатит, обмежен р1динн1 скупчення, пункцшно - дренуюч1 санацп.
НДР: «Прогнозування та профлактика ускладнень при гоатрiй абdомiнальнiй xiрургiчнiй патологи». № держреестрацп: 0111 U006299
Вступ
За даними рiзних aBTopiB у 15 - 25% хворих роз-виваеться тяжкий гострий панкреатит (ТГП) з форму-ванням гострих рщинних скупчень в 30 - 60% випад-гав, а летальнють вщ ускладнень становить 25-60% [1, 2, 3]. Переб^ ТГП характеризуеться двома тками летальность Перший шк спостер^аеться в першi 3-5 дiб вщ початку захворювання, другий - через 3 - 4 тижн вщ початку захворювання. Якщо причиною смерт в ранньому пер^ е ендотоксичний шок та первинний синдром полюрганноТ недостатносД то причиною смерт пщ час другого пку летальности як правило, е сепсис та вторинна полюрганна недостатнють. Проблема хiрургiчного лкування ТГП надзвичайно актуальна в сучаснш панкреатологи, вона продовжуе при-вертати увагу багатьох дослщнигав. Необхщнють виконання оперативних втручань за умови доведеност гншного процесу у бтьшост хiрургiв не викликае сум-нiвiв [4, 5]. Однак питання про оптимальн термши, режими та методи Ух виконання залишаються супере-чливими [5].
Мета дослщження
Оцшити ефективнють пункцшно - дренуючих са-нацшних (ПДС) втручань в лкуваны обмежених рь
динних скупчень (ОРС) у хворих на ТГП та визначити оптимальн термЫи Тх виконання.
Об'ект i методи дослщження
Проаналiзованi результати обстеження та лку-вання 35 хворих з обмеженими парапапанкреатични-ми рщинними скупченнями (ОПРС), яга знаходились на лкуваны в хiрургiчному вщдтенш ПолтавськоТ об-ласноТ клУчноТ лкары в перюд з 2009 по 2012 роки. У 10 хворих мали мюце асептичн ОПРС, у 25 - шфнко-ван ОПРС. В дане дослiдження включен тiльки хворi з iнфiкованими ОПРС Чоловiкiв було 16 (64%), жЫок -9 (36%). Вiк хворих коливався вщ 25 до 72 рогав. У всiх хворих даноТ групи в лiкуваннi використанi ПДС пщ контролем УЗД на апарат "Logiq С 5" (GE) з кон-вексним датчиком пiд мюцевою анестезieю з викорис-танням катетерiв типу "pig tail". Пiд час дренування видаляли патолопчний вмiст (100-6000 мл), викону-вали його бактерюлопчне, мiкроскопiчне дослiдження.
Результати дослiдження та Тх обговорення
1нфковаы гострi парапанкреатичн рiдиннi скупчення (1ГПРС) мали мюце у 1 хворого, шфкован гос-трi постнекротичнi рiдиннi скупчення (1ГПНРС) - у 10 хворих, шфковаш гострi псевдокiсти (1ГПК) - у 6 хворих, шфкован обмежен дiлянки некрозу (1ОДН) - у 8
Том 13, Випуск 1(41)
197
