Научная статья на тему 'Засоби масової інформації як інструмент формування громадянського суспільства'

Засоби масової інформації як інструмент формування громадянського суспільства Текст научной статьи по специальности «СМИ (медиа) и массовые коммуникации»

CC BY
847
73
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
громадянське суспільство / засоби масової інформації / громадянська свідомість / гуманне суспільство / civil society / mass media / civil consiousness / human society

Аннотация научной статьи по СМИ (медиа) и массовым коммуникациям, автор научной работы — Г. Ю. Васильєв, І. Г. Васильєва

Проаналізовано роль засобів масової інформації (ЗМІ) у формуванні громадянського суспільства в сучасній Україні. Зазначено головні напрями підвищення ефективності ЗМІ у формуванні громадянського суспільства як дійсно громадянського інституту, орієнтованого на побудову гуманного суспільства зі стійким розвитком.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

MASS MEDIA AS AN INSTRUMENTAL OF THE CIVIL SOCIETY FORMATION

The role of mass media in civil society formation in modern Ukraine is analysed. The main directions of mass media efficiency increasing in civil society formation which is orientated to wards the construction of human society with a stable development

Текст научной работы на тему «Засоби масової інформації як інструмент формування громадянського суспільства»

УДК 32:001.891.3:316.774

Г. Ю. Васильев, кандидат фшософських наук, доцент;

I. Г. Васильева, кандидат фшософських наук, доцент

ЗАСОБИ МАСОВО1 ШФОРМАЦП ЯК 1НСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПШЬСТВА

Проаналгзовано роль засобгв масовог тформаци (ЗМ1) у формуванн громадян-ського сустльства в сучаснш Украгт. Зазначено головш напрями тдвищення ефек-тивностг ЗМ1 у формуванн громадянського сустльства як дшсно громадянського тституту, оргентованого на побудову гуманного сустльства 3i стшким розви-тком.

Knmnoei слова: громадянське сустльство, засоби масовог тформаци, громадян-ська свiдомiсть, гуманне сустльство.

Актуальтсть проблеми полягае у тому, що послщовний рух Укра!ни шляхом штеграцп в свггове ствтовариство супроводжуеться пошуком ефек-тивно! моделi сусшльного розвитку, що неможливо без формування громадянського суспiльства. Оптимальним варiантом ввдносин м1ж владою та народом обираеться в складних умовах трансформаци державних та громадських шститулв. Полiтична практика державного управлiння, як i соцiальна актив-нiсть населения, не адекватш цiлям становления громадянського сустльства. При цьому механiзми реалiзацi! завдань громадсько! самооргашзацп та само-дiяльностi несуть у суспiльнiй свщомосп глибокий вiдбиток тоталiтарного минулого, залишаються нерозвиненими та не мають адаптацшних ресурсiв для сощально! рефлексп. До них належать засоби масово! шформацп (ЗМ1) як важливий iнструмент соцiалiзацi! народу, формування компетентно! сус-пшьно! думки, iнструмента впливу на мобшзащю громадськостi навколо вдей громадянського сустльства [1].

Ниш укра!нсьш ЗМ1 мають дестабшзуючий, дезiнтегруючий характер, !х заангажовашсть владою (опозицiею), великим бiзнесом привела до втрати довiри аудиторi!. Як наслвдок — вони не забезпечують суспiльнiй думцi стан зрiлостi, артикуляцш iнтересiв соцiальних груп та сустльства у цшому в ста-новленш громадянських чинникiв суспiльства. Сьогоднi ЗМ1 не сприяють повною мiрою формуванню атрибутивних якостей громадянського сустль-ства. Оргашзацшно-правова, соцiально-полiтична та професiйна корекщя дiяльностi ЗМ1 в сучаснiй Укра!ш е необхiдною умовою для надання шформацшно-комушкативнш системi, яка формуе суспшьну думку, функцю-нальних якостей, орiентованих на побудову громадянського суспiльства.

Метою статп е наукове обгрунтування обрання механiзмiв формування суспiльно! думки шформацшними методами та необхiднiсть подальшого роз© Васильев Г. Ю., Васильева I. Г., 2010 161

роблення шформацшно! политики рiзних титв ЗМ1, орieнтованих на форму -вання суспшьно! думки, адекватно! щлям становления громадського сустль-ства.

Рiзним аспектам взаемоди органiв державно! влади, ЗМ1 та громадянсько-го суспiльства, а також проблемам функцiонування i розвитку iнформацiйних процесiв, розробленню теорi! масово! комунiкацi! в умовах багатонацюналь-ного укра!нського суспiльства присвятили сво! роботи як впчизняш вченi, так i науковцi близького зарубiжжя: Б. Грушин, Ю. Буданцев, В. 1ванова, В. Горохов, Л. Губанов, В. Владимиров, Е. Доценко, С. Квп; Г. Почепцов, З. Партико, О. Холод та ш. [2; 3].

Пошуками ново! моделi взаемодi! ЗМ1 та громадянського суспiльства за-ймалися Н. Бусленко, С. Коновченко, В. Кондратська, В. Степаненко, А. Матюшина, О. Грищенко, Е. Бистрицький, Н. Гармаш [4; 5; 7].

Вивчення медшних процесiв набуло певно! штенсивносп, у центрi уваги перебувае проблема взаемоди оргашв влади, населення та ЗМ1, але ж у бшь-шостi дослвджень недостатньо вивчаються зв'язки регiональних, мунщипаль-них ЗМ1 iз громадянським суспiльством, «трепм сектором».

ЗМ1, як шдкреслюють вiтчизнянi дослiдники, посвдають особливе мiсце на шляху формування громадського суспiльства. Вони виступають тим ефек-тивним посередником, який здшснюе зв'язок мiж державою та суспшьством. Розвиток незалежних ЗМ1 допоможе втшити та репрезентувати громадську думку як сощальний iнститут, здiйснити функцi! контролера та спостертача за усiма гшками влади, як «четверта влада». Для громадського суспшьства важливiсть ЗМ1 полягае у створенш публiчно! сфери — так звано! громадсько! трибуни, яка повинна служити суспiльним iнтересам та лобшвати !х.

Будь-який громадянин завдяки сучасному розвитку 1нтернету може ви-словлювати сво! думки стосовно громадських проблем — це значний крок уперед до демократичного громадянського суспшьства. Розширення сфери публiчностi, свободи слова дають пiдстави для такого твердження.

Особливiстю iснування ЗМ1 в Укра!ш е те, що створено та продовжуе розвиватися iнформацiйне законодавство, основа якого — свобода слова, за-кршлена в Конституцi! Укра!ни, Конвенцп про захист прав i основних свобод людини. Серед чинних нормативних акпв слiд видiлити тi, що регулюють суспiльнi в1дносини у сферi iнформацi!, !! обмiн, поширення; акти, пов'язанi видавничою дiяльнiстю в частиш, що впливае на регулювання процесу забез-печення видання ЗМ1; акти, що регулюють авторсьш в1дносини та вщносини у галузi поширення шформаци; акти, що гарантують свободу слова, права людини на шформацш, захист чесп, гiдностi, дiлово! репутацi!, вщшкоду-вання морально! шкоди, завдано! поширенням неправдивих вiдомостей тощо [6]. Така увага з боку законотворцiв обумовлена можливостями ЗМ1, як1 де-162

дaлi стяють могyтнiм iнстpyментом полиично1' боpотьби в Укpaïнi, rnCTpy-ментом впливу ня свiдомiсть гpомaдян.

Iнфоpмaцiйне зяконодявство Укpaïни, безyмовно, потpебye постшного вдосконaлення. Cьогоднi необхвдним e ствоpення ноpмaтивно-пpaвовиx aктiв, що pегyлювaтимyть вщносини, пов'язaнi з викоpистaнням глобяльно!' iнфоp-мaцiйноï меpежi Iнтеpнет, мобiльниx телефошв тя iн. Cyспiльство стae дедя-лi iнфоpмaцiйно pозвиненим, i це не можня не викоpистовyвaти для подяль-шого pозвиткy гpомaдянського сустльствя зя допомогою новiтнix теxнологiй, iнфоpмaцiйного пpогpесy в p^rax пpaвового поля.

Розвиток iнфоpмaцiйниx меpеж знячно pозшиpив пpостip пyблiчноï сфе-pи суспшьств свiтy, пpивiв до змiн, вяжливих для тpaнсфоpмaцiï пyблiчностi i pозвиткy гpомaдянського сyспiльствa. Знячне pозшиpення коpдонiв сфеpи пyблiчностi, свободи словя тя думки yкpaïнськими опозицiйними Iнтеpнет-видяннями к1нця ХХ — почятку ХХ1 ст. пiдтвеpджyють це.

Дослiдження полиолопв, соцiологiв ня почятку ХХ1 ст. свщчять пpо низький стyпiнь довipи гpомaдян до ЗМ1 в ykpaïm. Укpaïнськi мaс-медia у пеpевaжнiй б№шосп не няблизилися до pолi ^^яльного iнститyтy громя-дянського сyспiльствa. Здебшьшого гpомaдяни Укpaïни кpитично стявляться до нящотальних ЗМ1. Комеpцiaлiзaцiя ЗМ1 ^ивеля до того, що зaмiсть ви-вяжених, злободенних пyблiкaцiй шпяльтя видянь мaйоpiли pозвaжaльно-скaндaльними стэттями, теле-paдiоефip був зяповнений веселощями чи не-ск1нченними телесеpiaлaми, вiдволiкaючи гpомaдян вщ сучясних пpоблем тя няближення свггово1 кpизи.

Позитивною стоpоною незaдовiльного стявлення до ЗМ1 e те, що сяме незядоволення тя висловлення цього незядоволення — кpоки до гpомaдян-ського сyспiльствa, бо гpомaдяни почяли вимягяти певних змiн, фоpмyвaли модель оновленим ЗМ1, вимягали того, яби вони були об'eктивними, еконо-мiчно незялежними, соцiaльно-кpитичними, висловлювяли сyспiльний ште-pес. Зyстpiчнi тенденцiï пвдвищення piвня довipи тя зниження недовipи до ЗМ1 у пеpiод 1997-2000 pp. було згоpнyто. Пpичиною цього могло бути незя-довiльне тя однобiчне висвiтлення дiяльностi полiтикiв у ^p^ пол1тично1 кpизи нaпpикiнцi 2000 p., a тякож зaгостpення боpотьби зя влaдy полiтичниx yгpyповaнь у контексл пapлaментськиx вибоpiв 2002 p. [7].

2004 p., як зяявили пеpеможцi «помapaнчевоï pеволюцiï», стяв pоком ствоpення гpомaдянського сyспiльствa, яле ця ейфоpiя швидко пpойшлa. З'явиляся нога pитоpикa: «моя нaцiя», «мш нapод», «любi дpyзi». Влядя у 2005 p. зяявляля пpо свою вiдкpитiсть чеpез iнiцiaтивy пpоведення «Пpезидентськиx слyxaнь», були нaмipи ствоpити щось демокpaтичне, суспшьно вaжливе, ня-пpиклaд, «стpaтегiчнy pa^ деpжaвноï полiтики пpи Пpезидентовi YEpai.™» (2005 p.) ябо ж «Суспшьну paAy» (2007 p.). Але тpебa вiдвеpто скaзaти: ^ar-нення зялишилися лише пpaгненнями, пpивели до негативних нaслiдкiв —

протистояння громадян одше! кра!ни, политично! кризи, втоми народу вщ полгшчних спекуляцiй i повернення до гасла «хлiба та видовищ». Такими видовищами стали «популярш» манiпуляцiйнi програми телебачення з веду-чими С. Шустером, £. Кисельовим, А. Безулик та шшими профi на державному рiвнi та регiональному телебаченнi, де протистояння рiзних полiтичних таборiв ввдстоювали тi чи iншi «знатоки» вщ полiтикiв: «хто платить — той i заказуе музику». Позитивною стороною е iснуюча можливiсть дивитися не тшьки державне, регiональне телебачення. Спутшкове телебачення дае мож-ливiсть громадянам знати й про те, як сприймають полiтичне, громадське життя в Укра!ш нашi сусiди — «колишш брати i сестри» та цившзований свiт. Доступ до поширено! шформаци, аналiтичнi висновки експертiв, само-стшш спостереження за життям в Укра!ш допомагають громадянам робити певнi кроки щодо участi у виборах Президента Укра!ни, народних депутатiв. Здебiльшого складаеться враження, що полiтичний бомонд живе сам по собi, а громадяни намагаються вижити в складних умовах самостшно — поверта-ючись до садiв, присадибних дiлянок та городiв. Ця прикмета стала найбiльш помггаою пвд час кризи, коли народу треба розраховувати тiльки на сво! сили. На наш погляд, було б невiрним не пiдкреслити той факт, що, незважаючи на кризу, зростае громадська активнiсть, незаперечним е факт реестраци недер-жавних оргашзацш (НДО).

За даними Мiнiстерства юстици Укра!ни, тiльки у 2007 р. юнувало 38 тис. НДО, але ж дшсно дшчих, як уважав Е. Бистрицький [8], було не бшьше 2,5 тис. Нишшня ситуащя не полiпшилася. I сьогоднi дiяльнiсть НДО е недо-статньо ефективною, аби можна було б сказати, що громадська актившсть набувае дiево! сили та може впливати на владу, а тим паче контролювати !! дiяльнiсть.

Позитивними кроками слщ вважати дiючi програми та проекти, якi було започатковано у 2008 р. Так, проект «Мережа громадянських дш в Укра!нi» (UCAN) змщнював органiзацiйний потенцiал громадських органiзацiй та !х фаховi можливостi у таких питаниях, як правозахисна дiяльнiсть, оргашза-цiйний розвиток, надання грантiв та юридично! шдтримки. Активно дiючi громадсьш органiзацi! надають життево важливу шдтримку «третьому сектору», яка включае навчання, мобiлiзацiю ресурсiв та подальший розподiл грантiв, аналiз державно! полиики, правову допомогу, iнформацiйнi по-слуги та розроблення кодексу етики громадянського сустльства. Завдяки цьому проекту громадсьы органiзацi! використовують бiльш досконалi методи управлшня та надають кращi послуги; вони змiцнили власнi позицi! як лщери громадського сектору, пiдвищили свш потенцiал до досягнення фiнансово! самостшносп i розширили свою спiвпрацю з державними та приватними структурами. У 2008 р. щ громадсьш оргашзацп обгрунтували 164

необхщшсть внесення певних змiн до нормативно-правово! дiяльностi гро-мадського сектору.

У 2008 р. органiзацiя «1нтерн'юз» та и партнери в укра!нському медiа-просторi («1нтерн'юз-Укра!на», Незалежна асоцiацiя мовникiв, 1нститут медiа-права, Асоцiацiя медiа-юристiв, «Телекритика», Украшська асоцiацiя видавцiв перiодично! преси та ш.) вели навчальнi програми з таких питань: стандарта висвiтлення новин, проведення журнал1стських розслвдувань, роз-виток нових медiа-форматiв, суспiльнi проблеми (змша клiмату, енергетична безпека, торгiвля людьми, епiдемiчнi захворювання тощо). Участь у цих про-грамах взяли 264 представники електронних та друкованих ЗМ1. Також про-водилися кампанi! щодо захисту громадських iнтересiв (проти приховано! реклами, непрофесшно! дiяльностi журналiстiв, неяшсних програм), мошто-ринг та аналiз стандартiв роботи ЗМ1; здiйснилося поширення та зросла кшьысть читачiв тих джерел шформаци, що !х пропонують партнери «1нтерн'юз», — бюлетенiв новин, журналiв та iнтернет-сайтiв. Цi заходи сприяли пiдвищенню якостi електронних та друкованих ЗМ1, а також фшан-совiй самостiйностi. Партнери «1нтерн'юз» працювали над правовими питан-нями дiяльностi ЗМ1, надавали юридичнi консультацi! та допомогу, брали участь у робот проввдних громадських органiв у цш галузi (Громадсько! ради з питань свободи слова та шформаци, що е дорадчим органом при компот Верховно! Ради Укра!ни з питань свободи слова та шформаци, а також На-цюнально! комiсi! з утвердження свободи слова та розвитку шформацшно! галузi при Президентовi Укра!ни). У 2008 р. партнери «1нтерн'юз» запропо-нували позитивнi змiни до проекпв законiв Укра!ни про рекламу, про теле-бачення та радюмовлення, про громадське мовлення, прозорiсть вщносин у сферi ЗМ1 та доступ до шформаци (Громадське суспшьство та ЗМ1).

Висновки. В Укра1ш дшсно е позитивнi зрушення щодо формування та розвитку громадянського суспiльства. У цьому процесi особлива роль належить ЗМ1. Вони мають певнi завдання та можливостi впливу на громадян кра!ни:

- сприяти розвитковi громадянсько! активностi украíнцiв;

- пiдтримувати розвиток громадських оргашзацш та «третього сектору» в цшому;

- впливати на розвиток самостшних, професiйних, незалежних ЗМ1;

- прагнути професiйного розвитку ЗМ1, здатних краще виконувати сво! наглядовi функцil та служити iнтересам усього суспшьства;

- пiдтримувати та постшно оновлювати правове середовище для дiяль-ностi ЗМ1 та громадських оргашзацш.

Л1ТЕРАТУРА

1. Обушний М. I. Полггологш / М. I. Обушний, А. А. Коваленко, О. I. Ткач ; за ред.

М. I. Обушного. — К. : Довiра, 2004. — 599 с.

2. Почепцов Г. Г. Паблж рилейшнз: навч. noci6. / Г. Г. Почепцов. — К. : Знання, КОО, 2000. — 506 с.

3. Почепцов Г. Г. Психологические войны / Г. Г. Почепцов. — М. : Рефл-бук ; К. : Ваклер. — 2002. — 528 с.

4. Кондратская В. Л. Роль журналистики в построении гражданского общества и информационного общества в Украине / В. Л. Кондратская // Уч. зап. Тавр. нац. ун-та им. В. И. Вернадского. — Сер. Филология. — 2006. — Т. 19 (58). — № 2. — С. 215-218.

5. Бебик В. М. Засоби масово! шформаци посткомушстично! Украши / В. М. Бебик, О. I. Сидоренко. — К., 1996. — 155 с.

6. Правове регулювання шформацшно! дшльносп в Украш: станом на 1 счня 2001 р. / упоряд. С. Е. Демський ; вда. ред. С. П. Павлюк. — К. : Юршком штер, 2001. — 688 с.

7. Степаненко В. Проблеми формування громадянського сустльства в Украш: шсти-тути, практики, цшност / В. Степаненко // Украшське сустльство: 10 ро^ неза-лежност ; за ред. В. Ворони. — К. : 1С НАН Украши, 2001. — С. 169-183.

8. Быстрицкий Е. Предчувствие гражданского общества / Е. Быстрицкий. — Киев : Ввдродження, 2007. — 71 с.

9. Валовая М. В. Политика / М. В. Валовая. — М. : Магистр, 2008. — 336 с.

10. Социологический словарь / отв. ред. Г. В. Осипов, Л. Н. Москвичев; уч. секр. О. Е. Чернощек. — М. : Норма, 2008. — 608 с.

СРЕДСТВА МАССОВОЙ ИНФОРМАЦИИ КАК ИНСТРУМЕНТ ФОРМИРОВАНИЯ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА

Васильев Г. Ю., Васильева И. Г.

Проанализирована роль средств массовой информации в формировании гражданского общества в современной Украине. Определены основные направления повышения эффективности СМИ в формировании гражданского общества как действительно гражданского института, ориентированного на построение гуманного общества со стойким развитием.

Ключевые слова: гражданское общество, средства массовой информации, гражданское сознание, гуманное общество.

MASS MEDIA AS AN INSTRUMENTALOF THE CIVIL SOCIETY FORMATION Vasilyev G. U., Vasilyeva I. G.

The role of mass media in civil society formation in modern Ukraine is analysed. The main directions of mass media efficiency encreasing in civil society formation which is orientated to wards the construction of human society with a stable development.

Key words: civil society, mass media, civil consiousness, human society.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.