CC BY
27
16. Amos Bullock The financial performance of non-urban passenger rail services / Bullock Amos // Transport paper 14. - Washington DC : World Bank, 2007. - 39 p.
17. Guidelines for Development of Railway Marketing Systems and Procedures / ESCAP Qui-net Emile. European pricing doctrines and the EU reform / IMPRINT Seminar Brussels 21-22 of november, 2001. - P. 24.
18. Kotler P. Marketing Management: Analysis Planning and Control / P. Kotler. - N-Y : Prentice Hall, 1977. - PP. 467.
19. Nagle Thomas T. The strategy and tactics of prising / Nagle Thomas T., Hogan John E., Zale Joseph // 5th ed. Pearson Education, Inc. Prentice Hall, 2011. - 334 c.
20. Ramsey F.P. A Contribution to the Theory of Taxation // Economic Journal. - 1927. - № 145. - С. 47-61.
21. Transportation Cost and Benefit Analysis II // Economic Evaluation Victoria Transport 25. 24. 23
22. Policy Institute II // Economic Evaluation Victoria Transport Policy Institute, 2011. - 28 p.
Бакалинский О.В., Двулит З.П. Новые детерминанты стратегического ценообразования в железнодорожных пассажирских перевозках
Подходы к ценообразованию, которые традиционно использовали в пассажирских перевозках на железных дорогах Украины, не отвечают современным требованиям. У компаний-операторов возникает интерес к установлению цены на основе потребительской ценности услуг. Для учета в оплате за пользование инфраструктурой социального и экологического влияния железнодорожного транспорта необходимо формировать методологию и разрабатывать новые методики. Определены основные факторы, влияющие на процесс ценообразования в границах этих двух подходов.
Bakalinskyy O. V., Dvulit Z.P. New determinants of the strategic pricing are in railway passenger transportations
Approaches to price building which traditionally using in passenger transportations on the railways of Ukraine does not answer to modern requirements. Operators have interest to set price on the basis of consumer value of services. For including of social and environmental expenses to infrastructure price is necessary to develop new methods. Basic factors influencing on a price building process are described in the article at scopes of such two approaches.
УДК338.43:339.94 Астр. Г.1. Бодак -Львшський НУ ветеринарног
медицини та бютехнологш м. С.З. Гжицького
ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д РОЗВИТКУ С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА
ОбГрунтовано становище сшьськогосподарського виробництва закордонних i вгтчизняних шдприемств. Проаналiзовано заходи i перспективи розвитку на тд-приемствах нашо! держави, включаючи досвщ високорозвинених кра!н Захщно! Свро-пи, придшяючи велику увагу державному регулюванню, сшьськогосподарському кре-дитуванню, програмi стимулювання швестицш, наданню державних субсидш тощо.
Ключовг слова: сшьське господарство, розвиток шдприемств, сшьськогоспо-дарськ шдприемства, агропромислове виробництво, зарубiжнi краши, шноваци, державне регулювання.
Вступ. Стан розвитку аграрних шдприемств характеризуешься проблемами, як потребують негайного виршення. Як свщчить свгтовий досвщ, устш-
1 Наук. ке^вник: проф. М.Г. Шульський, д-р екон. наук
нють дiяльностi сiльськогосподарських пiдприeмств значною мiрою визна-чаегься наявнiстю тюно1 спiвпрацi мiж ними, що реалiзуeться через використан-ня рiзних видiв господарсько1 штеграцп.
Постановка проблеми. У перiод подолання кризи в Украш актуальним е питания розвитку iнновацiйних процесiв у сферi сiльського господарства. Особливо важливим е залучення iноземного досвiду тд час налагодження тд-приемствами господарсько! дiяльностi. Основною проблемою при цьому е тд-тримка науково-технiчного й освггаього потенцiалу на належному рiвнi та пос-тiйне фiнансування проекпв розвитку шновацшно1 дiяльностi. З огляду на це дослiджено зарубiжний досвщ сiльськогосподарського виробництва.
Анал1з останн1х дослщжень. Дослiдження конкретних напрямiв розвитку аграрних пiдприемств iз використанням зарубiжного досвщу висвiтлено у працях зарубiжних та вiтчизняних науковщв, серед яких: Ж. Дельтей, Дж. Стен-ворт, Б. Смгт, I. Рикова, Г.О. Андрощук, В.1. Анш, О. Суховатий, О. Городова, О. Даншков, М. Бедринець, В.1. Ляшенко, Н. Широбокова, В.В. Шкромада, М.Ж. Дщик, М. Козаченко та iншi [1-6].
Метою роботи е розгляд необхiдностi використання зарубiжного досвь ду для подолання кризового становища впчизняних пiдприемств аграрного сектору економжи i вихщ на зовнiшнi ринки.
Виклад основного матер1алу. Подолання кризових явищ та вибiр пра-вильних орiентирiв екожмчного розвитку АПК свщчить, що для вибору з мож-ливих напрямiв у сiльськогосподарськiй сферi необхiдно вивчити зарубiжний досвiд. Лише таким чином можна швидко й ефективно трансформувати сшьсь-когосподарське виробництво, стимулювати мале i середне пiдприемництво та водночас забезпечити покращення ситуацп аграрних формувань для виходу на Свiтовi ринки, що надзвичайно важливо для нашо! держави, з 1! величезним по-тенцiалом аграрно! кра!ни.
Укра1на, яка мае найкращi у свiтi природш та сприятливi клiматичнi умови для сшьськогосподарського виробництва, внаслiдок технолопчно1 вщ-сталостi та нерацюнально1 оргашзацп аграрного виробництва сьогодш не може забезпечити свое населення яюсною i доступною за щною харчовою продук-щею. На внутрiшньому ринку вiдбуваегься виштовхування впчизняно1 продук-ци iмпортною внаслщок 11 кращо! якостi та вищо! конкурентоспроможностi, до-сягнуто! завдяки використанню бшьш передових, нiж в Украш, технологiй.
Аграрна наука на 75 % фшансуеться за рахунок державного бюджету (наука загалом в Украш - на 39 %). Такий стан - ще один доказ, який свiдчить про неефективнiсть проведених в аграрному секторi реформ, внаслщок яких аграрна наука залишилася вiдiрваною вiд сiльськогосподарського виробництва i е слабо комерцiоналiзованою, що суперечить световому досвiду. Аналiзуючи стан сшьського господарства у високорозвинених державах Захщно! Свропи, ми от-римали вщповщш результати.
Францiя е найбiльшим виробником сшьськогосподарсько! продукцп в Захiднiй Сврот та одним iз найбiльших 11 експортерiв у свiтi. Основою цього стали сприятливi природнi умови i велик! площi придатних для використання земель. Площа сiльськогосподарських упдь становить 2/3 територп Францп (35,5 млн га); дедалi частiше зменшуеться частка ршл! та збiльшуегься площа,
вкрита травами, що пов'язано з посиленням тваринницько! спецiалiзацп сшьсь-кого господарства. Ршля займае 16,8 млн га, багатс^чш насадження - 2,2 млн га (виноградники i сади), пасовища i сiнокоси - 13,9 млн га, тд лiсом - 14,5 млн га. У структурi сiльського господарства 43,3 % займае рослинництво, зокрема: зержга - 16,0 %, овочi та фрукти - 9,0 %, виноград (на вино) - 8,5 %; тварин-ництво - 56,7 %, зокрема: виробництво м'яса - 26,1 %, молока - 18,6 %, птицi та яець - 7,7 %. Францiя поступаеться тшьки США, Росп, 1ндп та Канадi з валового виробництва зернових [6]. Населення Францй на 100 % забезпечене продуктами харчування власного виробництва.
Сiльське господарство Великобританп належить до найбiльш мехашзо-ваних у свiтi й мае високу продуктивнiсть за мiнiмуму залучених трудових ре-сурсiв (1,4 %). Кра1на мае розвинену систему фермерських господарств (близь-ко 250 тис.) та потужних тваринницьких комплексiв. Рiвень самозабезпечення власними сiльськогосподарськими продуктами за останш 20 роюв зрiс вщ 68 до 85 %. Обсяги виробництва таких продуктiв, як зерно, яловичина, свинина, м'ясо птицi, яйця, молоко, вщповщають потребам споживання або й перевищують 1х. У структурi виробництва переважае тваринництво (60 %) через наявнiсть по-тужно1 природно! кормово1 бази та обмеженiсть яюсних rрунтiв для землероб-ства (розорано лише 23 % площi кра!ни). Основна галузь тваринництва - розве-дення велико! рогато! худоби рiзних напрямiв: сформувались райони молочного та м'ясо-молочного скотарства на твжш та заходi кра!ни i навколо великих мют, при цьому iснують i спецiальнi породи, призначенi для вiдгодiвлi на м'ясо. Поголiв'я ВРХ перевищуе 15 млн голiв, овець - 30 млн гсшв, свиней - 8 млн го-лiв, домашньо! птицi - 100 млн гсшв. Щорiчно виробляють понад 4 млн т м'яса та 15 млн т молока. Чимало всесвггньо вщомих порiд велико! рогато! худоби, овець, свиней i коней мають назву англшських графств. Зумовили таке явище обмеженiсть земельних ресурсiв, раннiй розвиток товарних вщносин, можли-востi вдосконалення виробництва в багатiй краш [5]. Рослинництво дае 2325 % сшьськогосподарсько! продукцп кра!ни. У рослинницт домiнуе вирощу-вання зернових (понад 30 % ршл^, серед яких переважають пшениця (18 %) i ячмiнь (11 %), також овес. Для потреб сшьського господарства використовують близько 17 млн га земель, iз них 5 млн га - орш, 7 млн га - пщ шяними травами i 5 млн га - грубi пасовища. За розмiрами сшьськогосподарського виробництва Великобриташя посiдае одне з провщних мiсць у свiтi, а за погсшв'ям овець -перше мюце в Захiднiй Сврош.
Сшьське господарство Нiмеччини - високорозвинена галузь. Шмеччина належить до найбiльших сшьгоспвиробниюв Свропейського Союзу. Понад половину територп кра!ни, тобто майже 19 млн га, використовують для ведения сшьського господарства. Тваринництво дае 4/5 вартосп сшьськогосподарсько! продукцп. Це - м'ясо, твердi сири, масло. Майже 80 % молочно! худоби ферме-ри утримують стадами не бшьше шж 40 гсшв. За наявшстю велико! рогато! худоби Имеччина посiдае друге мiсце у Захщнш Сврош (пiсля Франци). Повсюд-но в Нiмеччинi поширене свинарство, за погсшв'ям свиней кра!на посщае чет-верте мiсце у свт та перше - у Сврош. Рослинництво характеризуеться вщнос-но високою питомою вагою кормових культур, як разом iз пасовищами i при-родними луками е надiйною базою для розвитку тваринництва. Товарною про-
дукщею рослинництва е зерновi культури, зокрема пшениця, ячмшь, а серед технiчних культур - цукровий буряк, хмiль. Як орш землi використовують 12 млн га, тд пасовища - 6 млн га.
Висока штенсившсть сшьськогосподарського виробництва забезпе-чуеться широкою мехашзащею i електрифiкацiею, використанням добрив i су-часних засобiв боротьби зi шкодниками. Основою зернового господарства е пшениця, високоурожайш сорти яко! дають врожа! до 70 ц/га. Також вирощу-ють жито, овес, ячмшь. За валовим збором зерна кра!на посiдае трете мiсце у Сврош [4].
В умовах ринково! економiки, як свiдчить досвiд розвинених кра!н За-хщно! Свропи, ефективнiсть агропромислового виробництва i розвиток сшьсь-ких територiй значною мiрою залежить вщ державного регулювання i тдтрим-ки. В аграрному секгс^ кра!н iз розвиненою економiкою функцiонуе система сшьськогосподарського кредитування. Система фiнансування аграрного сектору в рiзних кра!нах мае свою специфку. Наприклад, у Великобританп немае спецiалiзованоl системи аграрних кредипв i фермерсью господарства пщтриму-ються за допомогою державних субсидiй. Частка державних субсидш у вартостi продукцп сiльського господарства становить бiльше чверт та е однiею з найбшьших у свiтi, галузь добре оргашзовано. Малопродуктивнi землi вилуча-ють iз сiльськогосподарського землекористування та використовують пщ будiв-ництво або лiсонасадження, скорочують площi орних земель (за постшного зростання врожайностi), багато земель вщводять пiд численнi парки, садиби, живоплоти. У Имеччиш та Францп, навпаки, iсторичний розвиток фермерсько-го укладу привiв до створення спецiалiзованих установ кредитування фермерiв.
Оскiльки окремим фермам i навiть сiльськогосподарським кооперацiям придбати всю необхiдну технiку неможливо, а часто й економiчно невигiдно, в розвинених кра!нах набуло поширення сервюне iнженерно-економiчне забезпе-чення з боку техшчних центрiв великих машинобудiвних фiрм, дилерських тд-приемств (як е економiчно або юридично незалежними). Так, до послуг дилерських тдприемств у Великобританп вдаються вiд 70 до 90 % фiрм - вироб-никiв сшьськогосподарсько! продукцп.
У Имеччиш дiе програма стимулювання швестицш, що дае змогу зни-зити процентну ставку на 4 % для довгострокових кредитiв. Вiдсоток за кредит в шотечних банках становить 6-8,5 %. За оцiнками економютав i даними статистики, в рiзних кра!нах у рiзнi перюди пiдвищення продуктивностi забезпечувало вiд 40 до 90 % екожмчного зростання. Так, наприклад, у Имеччиш дiе загаль-новiдомий досвiд пiслявоенного розвитку, яка завдяки високим темпам продук-тивностi належить до економiчних лiдерiв свiту.
Фермери Францп одержують субсидп на пщвищення ефективностi виробництва, полшшення умов життя, пщ виведення орних земель iз сшьськогос-подарського виробництва, на тдтримку родючостi земель, компенсацшш вип-лати за роботу в районах iз несприятливими природними умовами.
Важливе мiсце в кредитнш системi захiдних кра!н посiдають кооператив^ банки. Уперше вони почали функцюнувати у Нiмеччинi у виглядi креди-тозберiгальних сiльських кооперативiв. Кооперативш банки надають сво!м пайовикам пшьгсга кредити пщ низью вiдсотки за державними програмами фь
нансування [1]. KpiM того, деяю з кооперативних банков залученi в торгiвлю товарами мюцевого виробництва - вони здшснюють закупiвлю сшьськогосподарсько! продукцп, маркетинг аграрних продуклв i поставляють сшьськогоспо-дарську технiку. Основною метою кооперативно! банювсько! системи е розви-ток пщприемництва, передушм у сшьсьюй мiсцевостi.
У Францп органiзованi кооперативи 3i спiльного використання засобiв виробництва. Таю кооперативи займаються обробiтком Грунту, внесениям добрив, збиранням врожаю, виконанням мелiоративних робiт та ш. У Нiмеччинi створенi так зваш машиннi товариства (3-5 пiдприемств) i машиннi осередки, сiльськогосподарська технiка знаходиться як в шдивщуальнш, так i в колектив-нiй власностi члешв об'еднання. Технiку видають напрокат за усною взаемною домовленiстю i насамперед вщповщно до складеного графiка. Плату за техшку зазвичай здiйснюють наприюнщ року.
В останнi роки в Шмеччиш виробничi послуги сiльському господарству з боку кооперативiв помiтно розширились. 1х надають об'еднання з використання, обслуговування теплиць з постачанням необхщного посадкового матерiалу; з електропостачання, надання допомоги в галузi тваринництва, включаючи ось менiння худоби та ш. Нинi в Нiмеччинi, а також i у Францп, кооперативи об'еднують 80 % усiх сшьськогосподарських пiдприемств.
У всiх дослiджених кра!нах iснують обмеження права на придбання сiльськогосподарських земель у власнiсть. Таю обмеження запроваджують за рiзними ознаками: громадянством, резидентнiстю, наявнiстю спещально! освь ти, цiльовим використанням земельно! дшянки. Фактично в кожнiй iз дослщже-них кра!н iснуе заборона змши напряму використання сшьськогосподарсько! земельно! дшянки.
Узагальнення i висновки. Отже, фшансова криза позначилася вiдбиток на сташ агропромислового комплексу, тому використання мiжнародного досвь ду е важливим для економiки Укра!ни. Свiтовий досвщ мае стати допомогою та путавником у вирiшеннi наших проблем, пов'язаних iз розвитком сшьськогоспо-дарських тдприемств та конкурентоспроможнiстю на закордонних ринках. Як показали дослщження, значну увагу варто придiлити державному регулюван-ню, сшьськогосподарському кредитуванню, програмi стимулювання швестицш, наданню державних субсидiй тощо. Головну роль у вирiшеннi проблем вггчиз-няних аграрних пiдприемств повинна вдаграти полiтика держави.
Лiтература
1.Лайко П. А. 1нновацшш процеси в аграрному сектор! економжи / П. А. Лайко, М.М. Кул1ев // Економжа АПК : м1жнар. наук.-виробн. журнал. - 2009. - № 9. - С. 26-30.
2. Чумаченко М.Г. Концепщя державно! промислово! полггики Укра!ни / М.Г. Чумачен-ко, О.1. Амоша, М.1. 1ванов та ш. - Донецьки : 1ЕН НАН Укра!ни, 2000. - 424 с.
3. Плескач В.Л. Методолопчш засади державного регулювання фшансово-екож^чно-го розвитку / В.Л. Плескач, А.В. Кулик // Фшанси Укра!ни : журнал. - 2009. - № 10. - С. 27.
4. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.germany.agroua.net/content2.php? id-content298&idmenu2=35&langua
5. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.uk.wikipedia.org/wiki/%C2 %E5%EB% E8 %EA%E0 %C1%F0%E8 %F2 %E0 %ED%B3 %FF
6. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.pidruchniki.ws/00000000/geografiya / geografiya-oletskiy-yr
БодакА.И. Зарубежный опыт развития сельскохозяйственного производства
Обосновано положение сельскохозяйственного производства зарубежных и отечественных предприятий. Проанализированы меры и перспективы развития на предприятиях нашего государства, включая опыт высокоразвитых стран Западной Европы, уделяя большое внимание государственному регулированию, сельскохозяйственном кредитованию, программе стимулирования инвестиций, предоставлению государственных субсидий и т.п.
Ключевые слова: сельское хозяйство, развитие предприятий, сельскохозяйственные предприятия, агропромышленное производство, зарубежные страны, инновации, государственная регуляция.
Bodak H.I. Foreign agricultural development companies
The article deals with the situation and reasonably agricultural foreign and domestic enterprises. Analysis activities and prospects of the business of our country, including the experience of highly developed Western European countries, paying great attention to government regulations, agricultural lending, investment promotion program, providing subsidies and so on.
Keywords: agriculture, enterprise development, agricultural enterprises, agricultural producers, foreign countries, innovation, government regulation.
УДК 658.012.32 Астр. Р.Б. Втьгуцька1 - НУ "Львыська пол1техтка "
ОРГАН1ЗАЦ1ЙНА СТРУКТУРА УПРАВЛ1ННЯ ПРОМИСЛОВИМ ШДПРИеМСТВОМ: СУТН1СТЬ ТА ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ
Розглянуто та дослщжено сутшсть поняття "оргашзацшна структура управлш-ня". Видшено принципи, на яга потр1бно опиратись шд час 11 формування. Виокрем-лено етапи формування оргашзацшно! структури управлшня та охарактеризовано !х. Визначено основш фактори впливу на побудову оргашзацшно! структури управлшня.
Ключовг слова: оргашзацшна структура управлшня, принципи формування, фактори впливу, типи оргашзацшних структур, способи формування.
Постановка проблеми. В умовах ринкових вщносин в останш роки шд-приемства дедат частше виникають проблеми нестабшьного фшансового стану, неефективносл 1хньо! дiяльностi на ринку, зокрема попршення виробничо-економiчних, сощально-психолопчних, оргашзацшних процешв тощо. Причиною цього е неефективнють дж>чих систем менеджменту, зокрема нерацюналь-нiсть сформованих органiзацiйних структур управлшня. Вивчення практично! дiяльностi промислових пiдприемств дають змогу стверджувати, що чиннi орга-нiзацiйнi структури бшьшосл пiдприемств е недосконалими, характеризуються нечггюстю побудови, дублюванням функцiй структурних шдроздшв i посадо-вих осiб тощо. Все це потребуе Грунтовного дослщження сутностi поняття "ор-ганiзацiйна структура управлшня", встановлення факторiв впливу на процес !х формування та удосконалення.
Анал1з дослiджень i публiкацiй. Поняття "оргашзацшна структура управлшня" виникло у ХХ ст. Багато науковщв займались i займаються досль дженням цього питання, роблячи великий внесок у розвиток оргашзацшних структур управлшня. Вперше це поняття було введено i дослщжено англшськи-ми вченими^хевюрютами Т. Бернсом та Г. Старкером. На особливу увагу зас-
1 Наук. керiвник: доц. Н.Г. Георпадо, канд. екон. наук
