CC BY
11
УДК 37.013.83:001.895:316.422
Олена КОВАЛЕНКО
ЗАПИТИ ТРАНСФОРМАЦ1ЙНИХ 1ННОВАЦ1Й В ОСВ1Т1 ДОРОСЛИХ
У статт1 розглядаеться вплив сучасних загальнонацюнальних освтянських Iдей по створенню нових можливостей для запрова-дження ¡нновацт в систем1 освти дорослих Украши. Особлива увага придыяеться такому аспекту як вплив досв1ду захгдних крагн на ду-ховне тднесення украгнськог нацИ та зростан-ня И самосв1домост1.
Ключовi слова: традицтна та ¡нновацт-на модел\ освти дорослих, загальнонащональ-на антикризова тновацтна ¡дея, пор1вняльш дослгдження у сфер1 освти дорослих, запровадження заруб1жног моделг освти дорослих, освта впродовж життя, безперервна освта.
Ниш Укра!на переходить свш «рубтон». Передуам, мова йде не про ав-торитарне минуле i демократичне майбутне украшсько! держави, а про межу мiж двома можливими моделями розвитку суспшьства - традицшним та шновацшним.
Сьогодш визначаються конкретш можливост для розвитку як суспшьства в цшому, окремих регюшв, певних пiдсистем (осв^а, культура, соцiальна сфера), так i особистостi. Цьому буде сприяти реформа яко! потребуе майбутне Украши.
При цьому осв^а дорослих, науковою термiнологiею - андрагогiка1, може перетворитися на фактор устшних трансформацiй, сприяти створенню дшсно сучасного цивiлiзованого суспшьства. Саме осв^а, зокрема освiта дорослих, чи не основним чином формуе принципи консолщацп населення навколо нащ-онально! ще!, вiдповiднiсть типу розвитку держави тенденщям свiтового роз-
1 Андрагогика (гр. андрос — доросла людина, чоловщ агогейн — вести) — роздш тео-рп вчення, що розкривае специф1чш законом1рносп освоения знань 1 умшь дорослим суб'ектом учбово! д1яльносл, а також особливосп кер1вництва щею д1яльшстю з боку професшного педагога. Поняття «андрагогика» було введене в науковий ужиток в 1833 рощ шмецьким юториком педагопки А. Каппом [1].
подiлу працi, моделi залучення населення до визначення прюритеив власного розвитку, сприяе визначенню мюця розвинено' людини в глобалiзованому свь Ti. Насамперед, вона допомагае зрозум^и особистостi сенсу буття i сутшсть власного життевого успiху та шляхи його реашзацп.
Слiд зазначити, що ще на межi XIX та XX ст. захщш фiлософи (Имеччи-ни та США) довели, що осв^а дорослих повинна формуватись на реальному досввд, а не на абстрактних, ввдрваних вiд реального життя знаннях. Реалiза-цiя на практищ цих iдей сприяла перетворенню Шмеччини та США на передо-вi свiтовi держави в XX ст. Адаптащя цих iдей до японських реалш допомогла створити «японське економiчне диво», дати принципово новий iмпульс для розвитку держави. Слiд нагадати, що вагомим елементом японського дива е «Програма розвитку людини», в якш важливе мiсце належить освт дорослих, яка розпочала свiй розвиток ще в 1962 р.
Наприклад, завдяки правовим положенням Нiмеччини з питань додатково' освiти, що мктяться в Законi про професiйну осв^ (das Berufsbildungsgesetz), Федеральному законi про осв^ (das Bundesausbildungsgesetz) i Закош про сприяння працевлаштуванню i професшнш освiтi (das Arbeitsförderungsgesetz) вщкрито заговорили про суспiльнi потреби в квалiфiкацiйних кадрах
i необхiднiсть змши полiтики ринку працi. З 70-х роюв 20 столiть з'явилася така можливють в областi додатково! осв^и дорослих як освiтня вiдпустка (Bildungsurlaub), яка надае право, зазвичай 5 дшв в рiк, пройти професшне або полiтичне пiдвищення квалiфiкацi! iз звiльненням вiд роботи iз збереженням заробiтноi' плати [2, 68].
При цьому за результатами багатьох дослщжень, щкавим е те, що в суспiльствi виникла реальна потреба в реформуванш вiтчизняноi' науки i нащонально! освiти, вмiннi креативно залучати ресурси для виршення реаль-них життевих потреб.
Сучаснi перетворення в системi освiти дорослих показали, що в держави i суспшьства, загалом, бажання жити i працювати по новому не викристалiзову-еться, а оформляеться до ч^ких розумшь i реальних програм. Сьогоднi укра-!нська освiта потребуе переорiентацii' вщ традицiйноi' до iнновацiйноi' моделi розвитку.
Традицшна модель вiдповiдае стандартам i прюритетам попереднього розвитку кра'ни, здiйснюеться на основi залучення можливостей для само-розвитку держави, регiону, соцiальноi' групи, особистост на базi економiки, а також радянського типу полiтичного i соцiального мислення, що залишився як спадщина вiд СРСР. Ii' орiентованiсть базуеться на видобуваннi сировини, и продажу та обробки на традицшних рiвнях, що характерно для 60-80 роюв ХХ стол^тя для вЫх галузей економiки, якi були технолопчно консервативними.
Зрозумiло, що на 0CH0Bi традицшно! економiки неможливо створити проривш можливостi для гiдного саморозвитку суспiльства, бо воно буде вь чно залежати вiд обмежених природних ресурЫв. Без iнновацiйного пiдходу2 створення сучасних iнфpаcтpyктyp - таких, як шформацшного простору, всеохоплюючих комп'ютерних мереж, оперативного та якюного мобiльного зв'язку, ми опинимося в iнфоpмацiйно-колонiальнiй залежность Таку структуру можна створити лише на оcновi всеобучу перш за все працездатного населення.
Головне в освт дорослих, на наш погляд, не тшьки творче, нестандарт-не, креативне мислення, а формування навичок, умшня перетворювати у дiез-датнi результати, передавати набуте багатство молодому поколшню, вceбiчно формувати та яюсно готувати фахiвцiв з науково обгрунтованою фшософсько-cвiтоглядною позицieю, системно-комплексним мисленням та cпpоможнicтю до кардинальних дiй у невизначених cитyацiях. Одним iз основних завдань оcвiти дорослих (поряд з вихованням людини) - засвоення певно! суми знань, яка повинна бути, по-перше, достатньою для забезпечення потреб сучасно! eкономiки, по-друге - генеруе уявлення про можлившть стратеги сучасного розвитку i форми його виявлення не лише в конкретнш кра!ш, певному peгiонi, а в параметрах реальних змiн, трансформацш, на piвнi трудових колeктивiв та особистостг
При цьому оpiентацiя на кшькють знань (а не на !х яюсть) створюе залеж-шсть того, хто навчаеться, вiд кшькост знань, того, хто навчае.
Не секрет, що ниш домiнyе модель репродуктивного мислення, яке не передбачае перманентного творчого «вибуху» особистоси, та використання найсучасшших iнновацiйних тeхнологiй, наприклад, як використання «SWOT», «Кейс», «STEP» аналiзy тощо.
Iнновацiйна модель розвитку системи осв^и дорослих потребуе прин-ципово ново! сощально! культури суспшьства, критичного мислення, ново! щеологи. З одного боку, це збшьшуе спроможшсть cycпiльcтва виpiшyвати новi cоцiальнi, культурш, дeмогpафiчнi, eтнiчнi проблеми. А з шшого, запо-бiгае можливим ризикам та загрозам, розширюе шляхи пошуку peзepвiв, меха-нiзмiв та альтернатив розвитку.
Структурний змicт оcвiти дорослих передбачае це самовдосконалення, навчання i формування вceбiчноl оcвiчeноl людини, яка зобов'язана бути впев-неною в штинност обраного шляху.
Оcвiта дорослих за шновацшною моделлю покликана закладати тi свь тогляднi пiдвалини, яю дозволяють не просто сприймати св^, що швидко
2 1нновацшний шдхвд - це принцитальне використання метод1в, засоб1в та шших
шструменпв та створення шновацшного продукту, який рашше не юнував.
змiнюeться, але i знайти свое мiсце та свое призначення в ньому, сво' мож-ливостi в його оновленнi. Фактично змшюеться сама фiлософiя освiти. Вщ освiти дорослих, де базовим елементом е певна фахова осв^а, а голо-вним завданням - формування свiтоглядних цiнностей шляхом самоосвiти, оч^еться нова життева фiлософiя - фiлософiя незгасаючого вiку людини. Дана концепщя практично не залежить вiд геронтолопчних ознак вiку, а бiльше мае вщношення до емоцiйних i штелектуальних показникiв стану особистостi.
В утвердженш цiеï фiлософiï надзвичайно важливо використовувати набу-тий гуманiтарний потенцiал людства, адаптувати досвiд iнших краïн, i перш за все прикмети, риси осв^и Шмеччини, Скандинавiï, iнших европейських кра-'н. Цей досвiд важливий для нас тим, що вш багато в чому запозичений з на-шого православного просвiтництва, дiяльностi народних шкiл (Пирогов М.) та народних унiверситетiв Х1Х-ХХ ст.
Важливу роль при цьому вiдiграють програми освiтянських обмiнiв, освiтянськi проекти, спещальш тренiнговi програми з демонстрацiï моделей i потенщалу сучасного освiтянського досвщу. Сьогоднi потрiбно зрозумiти, що саме осв^а дорослих, iнтегрована в систему загальноосв^шх програм держави, забезпечуе реальний творчий потенцiал суспiльства, спроможшсть до модернiзацiй i створення потужних можливостей для вирiшення усiх поточних проблем.
За умов сучасного стрiмкого потоку шформаци через традицiйнi засоби осв^и дорослих та традицiйнi технологи неможливо адаптувати тих, хто прагне до найсучасшших стандартiв. Саме тому виникае потреба в активь заци самопщготовки та консультуваннi, де домiнують штерактивш технологи в навчаннi, а для цього потрiбнi вiдповiднi iнструменти: тдручники для дорослих, посiбники тощо.
Як нiколи контент освiти дорослих потребуе поеднання розвитку критичного мислення iз формуванням толерантность Сьогодш в Украши е ушкальний шанс, спираючись на конституцшний пiдхiд, розробити та реалiзувати програму iнновацiйного розвитку.
Не викликае сумнiвiв, що ефективнiсть реформ у трансформацшних сус-пiльствах прямо пропорцшна готовностi людського чинника адаптуватися до нових умов. Темпи перетворень багато в чому залежать вщ здатностi активного працездатного населення перебудовуватися в умовах завершення перехiдних процеав та вiд запровадження ефективно' моделi сталого розвитку, вiдповiдно до европейських стандарив.
Без творчих iнновацiйних пiдходiв у формуваннi доросло' людини як ствтворця, який вiдчувае вiдповiдальнiсть за те, що вщбуваеться в його держа-вi, не представляеться можливим зробити це, враховуючи при цьому штегра-цiю в свiтовому i регюнальному ринках, органiзацiях i об'еднаннях, закршлен-
ня стандартiв сучасно! цивiлiзацiï у Bcix сферах розвитку. Таким чином осв^а дорослих перетворюеться на адаптацiйну систему до стратепчного ycnixy.
Через це посилюються вимоги до iснyючоï системи освiти дорослих, в плат визначення кола можливостей та шляxiв ïx розширення, визначення свого мюця i можливостей в громадянському сyспiльствi (в цьому напрямку Украïна вже мае адаптерiв захщного европейського досвiдy в особах випускниюв освт нix програм). Звичайно це розпочинаеться iз запровадження нових технологш та моделей органiзацiï навчального процесу.
Важлива фyнкцiя освiти дорослих - заповнення ринку дорослих. На жаль, Украша ще не мае достатнього досвщу щодо запровадження iнновацiй в штеграци фаxiвцiв до ринку робочох' сили. Розвиток освiти дорослих повинен встигати за сучасним розвитком економжи. Для цього потрiбнi не тшьки змши у матерiальнiй базi, а й серйозш зрушення у мисленш людей, ïx поведiнцi та спшкуванш. На 1хню думку, слiд збшьшити тривалiсть навчання та забезпечи-ти конкурентоздатшсть людини на ринку пращ, створити реальш можливостi для навчання упродовж життя. Це е важливою особливютю сyчасноï освiти дорослих.
Показовим у цьому контекст е мiркyвання Ж. Аллака про те, що здатшсть краш, якi розвиваються, отримувати користь вiд теxнологiчного прогресу зале-жить, перш за все, вщ низки освiтнix передумов. Iнженерно-теxнiчнi пращвни-ки мають не лише ефективно навчатися, а й плщно працювати за вiдповiдним фахом, створюючи навколо себе шновацшне середовище.
В освт дорослих важливою е ствпраця з ушверситетами, мунщипаль-ними органами, роботодавцями по працевлаштуванню сво1х випyскникiв, адекватному наданш освiтнix послуг для потреб ринку пращ.
У багатьох крашах це регулюеться законами, вiдносно прав громадян на забезпечення роботою, та про повну зайнятiсть населення. Вони дшть у бшь-шостi розвинутих крашах, таких як Нiмеччина, США, РоЫя i iншиx.
Основна мета цих законопроекпв - забезпечити тдготовку кадрiв та створити iншi умови, що сприяють максимальнiй зайнятост населення й самореа-лiзацiï людини. Працевлаштування людини розглядаеться як мiра ефективностi yсix програм, що виконуються в межах Закону. Повна зайнятшть розглядаеться як показник того, наскшьки добре сyспiльство забезпечуе роботою ydx, хто хоче й може працювати. Безроб^тя з цих позицiй виступае як результат збою у меxанiзмi регулювання зайнятостi. Основний обсяг роботи з працевлаштування виконують агенци (бюро) зайнятостi двох типiв:
- державш, що пiдтримyються урядом, забезпечують безкоштовне обслуговування;
- приватнi - отримують певнi кошти за послуги по навчанню та працевлаштуванню.
Основними функцiями загальнодержавних (федеральних) вiдомств зайня-тостi е:
- професшна орiентацiя та консультування молодi;
- сприяння в отриманш професшно1 освiти;
- посередництво при працевлаштуванш;
- трудова реабiлiтацiя швалвдв;
- здiйснення заходiв щодо збереження й створення робочих мiсць;
- надання матерiальноl допомоги безробiтним;
- дослщження ринку працi та його професшно! структури.
Мiсцевi вiддiлення та шформацшш центри працевлаштування тiсно ствпрацюють iз федеральними службами зайнятостi. Вони безкоштовно допомагають i тим, хто шукае роботу, i тим, хто шукае квалiфiкованих працiвникiв.
У всш цiй системi важливу роль ввдграють регiональнi служби, що використовують комп'ютерш засоби для видачi концентровано! шформаци про наявшсть робочо! сили, осв^шх можливостей, програм допомоги студентам, програм навчання i вшськово1 кар'ери тощо. Термшали цих систем розмь щенi в середнiх школах, середшх навчальних закладах наступних рiвнiв осв^и, бiблiотеках, центрах професшно1 реабштаци та службах працевлаштування. Крiм того, агенци по страхуванню зайнятостi пропонують докладну шформа-цiю про стан ринку пращ у вщповщному регiонi, про поточний та перспектив-ний стан i умови зайнятостi за профеЫями i галузями, про характер робочо1 сили i очiкуванi змiни в економiчному життi регiону.
Для окремих груп населення (ветеранiв вiйни, молод^ законодавчо передбачаються пiльги при працевлаштуванш, здшснюються спецiальнi осв№ нi програми.
Мiсцевi (мунiципальнi) агенцil працевлаштування, як неприбутковi орга-нiзацil, спецiалiзуються на наданш громадянам допомоги у сферi консалтингу, пiдвищення квалiфiкацil i пошуку роботи, в першу чергу жшкам, молодi, пред-ставникам нацiональних меншин, особам пенсшного вiку. Спецiальнi бюро з працевлаштування функцюнують при багатьох навчальних закладах. Вони укладають, як правило, iз роботодавцями довгостроковi контракти, i мають належним чином оснащеш комп'ютери з базами даних про ваканси, що постiйно оновлюються.
Багато шновацшних новин, якi викладенi в попередшх матерiалах зна-йшли свое вщображення в народних унiверситетах Имеччини, якi е провайдерами послуг додатково1 освiти, що пропонують величезний вибiр курсiв i враховують можливють та iнтереси максимально1 кiлькостi людей, що знахо-дяться в рiзних життевих ситуацiях; гнучко реагують на виникакга проблеми в суспiльствi;
е квалiфiкованi, вщкрит для iнновацiй установ освiти, яю на практицi застосо-вують принцип навчання протягом усього життя.
Вщповщно до певних умов на piBm осв^и дорослих важливо запровадити подiбнi консультативнi пункти, хоча б на рiвнi пiлотних проектiв (можливо, здшснеш за допомогою донорських органiзацiй), яю б могли спробувати аку-мулювати цей досвiд в Укра1ш. На сьогодш, Товариство «Знання» Укра1ни чи не едина оргашзащя, яка устшно опрацьовуе цiлу низку проектiв в цьому на-прямку .
Лггература:
1. Основы андрагогики: Учебное пособие для студентов высших педагогических учебных заведений / Под ред. Колесниковой И. А. — М.: «Академия», 2003.
- 240 с.
2. Nuissl E., Pehl K. Porträt Weiterbildung Deutschland: Lehrbuch [Текст] / E. Nuissl, K. Pehl. - Bl.: W. Bertelsmann Verlag, 2009 -72с.
3. Дью1, Дж. Досвщ i освгга. - Л^в: Конвалiя, 2005. - 99 с.
4. Bar R.B., Tagg J. From Teaching to Learning. A New Paradigm for Undergraduate Education//Change. - 2005. - November-Desember. - P. 13-25.
5. Майборода С. Державне управлшня вищою освггою в Украiнi: структура, функцн,тенденцп розвитку: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного управлшня / Украшська академiя державного управ-лiння при Президентовi Укра1ни. - Вид-во УАДУ, 2003. - 308 с.
6. Луговий В.1. Управлiння освiтою: навч. пошбник для слухачiв, аспiрантiв, докторанпв спецiальностi "Державне управлшня". - К.: Вид-во УАДУ, 1997.
- 302 с.
7. Аллак Ж. Вклад в будущее: приоритет образования. - М.: Педагогика. Пресс / ЮНЕСКО, 1993. - 58 с.
8. Галаган А.И. Университеты в региональных экономических и управленческих структурах США, стран Западной Европы и Японии. - М.: НИИВО, 1994.
- 128 с.
Алена Коваленко. Запросы трансформационных инноваций в образовании взрослых.
Статья рассматривает влияние национальных образовательных идей на создание новых возможностей для инноваций в обучении взрослых в Украине. Особое внимание уделяется влиянию опыта западных стран на процессы духовного роста украинской нации, роста гражданского самосознания.
Ключевые слова: образование для взрослых, трансформационные инновации, обучение в течение жизни.
Olena Kovalenko. The Needs of Transformational Innovations in Adults'
Education.
The author examines the influence of national educational ideas on creation of a new opportunities for innovation in adults' education in Ukraine. Particular attention is paid to the adaptation of Western countries experience on the spiritual growth of the Ukrainian nation and growth of its identity.
Keywords: adults' education studies, transformational innovations, lifelong learning.
