CC BY
18
УДК519.237.8:330.322:630*624 Астр. О.1. Корончевська1 -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ЗАЛУЧЕННЯ 1НВЕСТИЦ1Й В ОСНОВНИЙ КАП1ТАЛ Л1СОГОСПОДАРСЬКИХ ПЩПРИеМСТВ ШЛЯХОМ ПОБУДОВИ РЕПОНАЛЬНИХ КЛАСТЕР1В
Обгрунтовано доцiльнiсть прийняття управлшських ршень 1з залучення швестицш в основний капiтал лiсогосподарських пiдприeмств через побудову регюнальних класте-рiв на прикладi Львшсько! областi. Розкрито особливостi та характеры риси утворених кластерiв, розроблено рекомендацн щодо рацiонального, цiльового та економiчно обгрунтованого залучення iнвестицiй в основний каштал люогосподарських шд-приемств, реалiзацil iнвестицiйних проектiв i, як наслщок, отримання оптимальних результатов вiд впровадження управлшських ршень на мшро- та макрорiвнi.
Ключовi слова: лкове господарство, кластерний аналiз, регюнальш кластери, ш-вестици, основний каштал, управлшсью решения.
Актуальнiсть теми дослщження. Екологiчнi та економiчнi диспропорцл у веденш лiсового господарства утворювалися впродовж не одного десятилiття в наслвдок безгосподарсько! дiяльностi, проте актуальним сьогодш е пiдсилення ролi екологiчноí i iнвестицiйноí домiнант та дотримання векторiв сталого лкоко-ристування. В УкраЫ постае потреба практичного запровадження концепцц сталого лiсоуправлiння, яка ввдповдае провiдним засадам регулювання процесу ль согосподарювання европейських кра'н. Окрiм цього, винятково важлива роль на-лежить фундаментальним дослiдженням у царинi еколопчно орiентованого менеджменту в лкокористуванш через обгрунтування доцiльностi залучення швес-тицiй в основний капiтал лкогосподарських пiдприемств.
Постановка проблеми. Виникае потреба зосередження уваги на форму-ванш системи сталого управлiння лiсогосподарським комплексом, що на сучас-ному еташ е особливо актуальним, а отже - потребуе детальних дослiджень прикладного та теоретичного характеру. Надзвичайно корисним для пiдвищення ефективностi прийнятих управлшських рiшень iз залучення iнвестицiй в основний каштал лкогосподарських шдприемств е формування однорiдних сукупнос-тей одиниць у багатомiрному просторi з використанням кластерного методу ана-лiзу. Застосування кластерного аналiзу дае змогу виртити такi основнi завдання:
• побудова науково обгрунтованих класифшацш;
• виявлення внутрiшнього зв'язку помiж одиниць сукупностц
• видiлення однорiдних груп iз початкових багатомiрних даних таким чином, щоб об'екти, якi належать однш груш, були схожi мiж собою, а тi, що належать до рiзних груп, - вщмшт;
• скорочення обсягiв iнформацií через виявлення дiагностичних ознак, а саме тих, яю мають найiстотнiшi особливоси;
• обгрунтування доцiльностi прийняття управлшських ршень органiзацiйного, ш-вестицiйного, соцiально-економiчного характеру тощо.
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. Теоретичнi та прикладш засади розробки механiзмiв прийняття взаемоузгоджених господарських i управлшських рiшень у контекстi еколого-економiчноí ефективносп залучення швес-
1 Наук. кергвник: доц. О.М. Адамовський, канд. екон. наук
тицш у лкокористування докладно розглянуто у численних працях вiтчизняних i зарубiжних вчених. На особливу увагу заслуговують дослвдження таких науков-цiв: О.М. Адамовський, Л.С. Гришв, А.М. Дейнека, М.1. Дотшшй, О.1. Дребот, 1.М. Синякевич, Ю. Стадницький, ВС. Кравцiв, Я.В. Коваль, Л.Г. Мельник, ВС. Мщенко, Р.О. Перелета, 1.М. Потравний, Ю.Ю. Туниця, О.1. Фурдичко, М.А. Хвесик, О.1. Шаблiй, 1.Р. Юхновський та ш. Проте необидно деталiзувати алгоритм обгрунтування доцiльностi прийняття управлiнських ртень iз залу-чення iнвестицiй в основний каштал лiсогосподарських пiдприeмств за допомо-гою кластерного аналiзу.
Метою дослщження е обгрунтування доцiльностi прийняття управлшсь-ких рiшень iз залучення iнвестицiй в основний капiтал лкогосподарських шд-приемств та розроблення рекомендацл щодо рацiонального використання залу-чених коштiв.
Виклад основного матер1алу. З метою систематизацц та пiдвищення рiвня узгодженостi та ефективностi стратегiчних управлшських рiшень оргашза-цiйного та соцiально-економiчного характеру iз залучення iнвестицiй в основний каштал лкогосподарських шдприемств варто побудувати регiональнi кластери на засадах кластерного аналiзу структури та штенсивносп використання площ земельного фонду у Львiвськiй областi. Для цього потрiбно видiлити такi основ-нi показники ведення лiсового господарства, як:
• природне поновлення лiсу (га);
• садшня i виивання лiсу (га);
• загопвля лiквiдноí деревини (тис. м3);
• площа фактично'1 рубки лку (га);
• обсяги продукцп, робiт та послуг лiсового господарства (млн грн).
Для одержання шформацп стосовно реально!' ситуацií в области наведенi вище показники за районами було обчислено вiдповiдно до плошд земель лково-го фонду у цих районах, тобто знайдено ввдносш показники структури (частка природного поновлення лку в лковому фондi, частка садiння i висшання лiсу в лковому фондi, частка фактично! рубки лку в лковому фонд^ та женсивносп (заготiвля лiквiдноí деревини (м3/га), обсяги продукцп, робiт та послуг лкового господарства (грн/га). Для аналiзу взято усередненi значення цих показнитв з 2007 по 2012 рр. за районами Львiвськоí областi, а саме:
1) ЧППЛ - частка природного поновлення лку у лковому фовдд, %;
2) ЧСВЛ - частка садшня i висiвання лку у лковому фовдд, %;
3) ЗЛД - заготiвля лшввдно! деревини, м /га земель лкового фонду;
4) ЧФРЛ - частка фактично'1 рубки лку у лковому фовдд, %;
5) ОПРП - обсяги продукцп', робгг та послуг лкового господарства, грн/га земель лкового фонду.
Вх1дш даш для кластерного аналiзу представлено у табл. 1.
Перед кластерним аналiзом даш стандартизують, щоб усунути вплив ефекту масштабу. Стандартизован данi - це даш, в яких середне значення дорiв-нюе нулю, а дисперт дорiвнюе одиницi. Для визначення кшькосп кластерiв ви-користано агломеративний алгоритм. Використовуючи метод Уорда для об'еднання у кластери, отримано дерево класифкацц (дендрограму) (рис. 1) [3, с. 27].
Табл. 1. Усереднеш значення показнитв ведення лкового господарства у Львiвськiй облас-mi за 2007-2012 рр.
Район Частка природного по-новлення люу в люо-вому фон-д1 % Частка са-дшня i вись вання люу в люовому фонд^ % Загопвля лквщно!' деревини, м /га земель люо-вого фонду Частка фактично'1 рубки люу в люово-му фонда, % Обсяги продук-Щ1, робк та пос-луг люового господарства, грн/га земель люового фонду
Бродiвський 0,018 0,84 1,95 2,24 342,8
Буський 0,235 2,36 3,75 3,65 488,0
Дрогобицький 0,180 0,03 1,62 0,36 14,3
Жидачiвський 0,005 0,15 3,99 0,76 27,9
Жовкiвський 0,106 1,93 2,37 13,50 629,0
Золочiвський 0,317 2,57 2,95 5,91 670,9
Кам'янка-Буський 0,000 0,22 4,34 0,98 39,0
Микола1вський 0,000 0,05 4,12 0,15 10,0
Перемишлянський 0,026 1,15 2,66 2,85 325,5
Пустомитiвський 0,060 0,06 4,68 0,12 9,8
Радехiвський 0,253 1,55 2,54 3,87 472,9
Сколiвський 0,084 0,45 0,74 1,99 472,9
Сокальський 0,089 0,07 2,14 0,79 24,5
Старосамбiрський 0,185 0,31 1,33 1,15 172,3
Стрийський 0,015 0,09 3,11 0,47 22,8
Туркiвський 0,239 0,34 1,13 1,11 231,5
Яворiвський 0,002 0,09 1,25 2,23 53,3
Джерело: побудовано за [2, с. 73].
О 2 4 6 8 10 12 Linkage Distance Рис. 1. Дендрограма змтних (побудовано автором)
Остаточний склад KnacTepiB визначено за методом К-середтх. Проаналь зувавши два ваpiанти вибору шлькосп KracTepiB, доцтьно обрати чотири клас-тери, осктьки у такому випадку достовipнiше вiдобpажаeться iнфоpмацiя, райони групуються у меншi кластери, що приводить до меншо'1 внутршньоклас-терно'1 дисперсп.
Анаиз вибраних кластеpiв i3 використанням дисперсшного аналiзу подано у табл. 2.
Табл. 2. Дисперсшний aHmi3 змтних
Анамз показниюв
Показник Мiжклас-терна дис-перЫя Стушнь свободи Внутршньок-ластерна дис-перЫя Стушнь свободи Розрахунковий критерш Фтера Рiвень зна-чущосп
ЧППЛ 11,24 3 4,87 13 13,86 0,0004
ЧСВЛ 3,53 3 14,37 13 0,76 0,5486
ЗЛД 14,42 3 2,57 13 22,45 0,0000
ЧФРЛ 9,79 3 7,64 13 6,13 0,0076
ОПРП 12,59 3 3,46 13 15,54 0,0003
Джерело: побудовано автором.
Оскшьки F-розрахункове е меншим за F-табличне (0,7558 < 3,74) i piBeHb значущостi за показником ЧСВЛ перевищуе 0,05 (95 %), то це свiдчить про те, що сеpеднi значення дослiджуваних показниюв е piзними для цього piвня значу-щостi i цей показник можна виключити, а аналiз - здшснити знову. Решта змш-них тдходять для подальшого аналiзу (F-критерш розрахунковий > F-таблич-ний). Отже, знову варто пеpевipити показники кластерного аналiзу. З табл. 3 видно, що решта показниюв пiдходять для подальших pозpахункiв.
Табл. 3. Дисперсшний aHmi3 змтних
Показник Аналiз показниюв
Мiжклас-терна дис-персiя Стушнь свободи Внутршньок-ластерна дис-перЫя Стушнь свободи Розрахунковий критерш Фтера Рiвень зна-чущосп
ЧППЛ 9,78 3 6,22 13 6,82 0,0053
ЗЛД 12,51 3 3,49 13 15,53 0,0001
ЧФРЛ 9,45 3 6,55 13 6,25 0,0073
ОПРП 14,51 3 1,49 13 42,15 0,0000
Джерело: побудовано автором.
Оскшьки гpуповi дисперсп вiдмiннi вщ нуля, то це означае, що в межах видшених груп залишилася ваpiацiя, яка зумовлена впливом ознак, вщм^их вiд групувальних. Пiсля цього отримано характеристику з кожного кластера: наведено таблицю сеpеднiх значень за змшними i кластерами (табл. 4) i представлено 1х гpафiчно (рис. 2).
ЧППЛ ЗЛД ЧФРЛ ОПРП Variables
Рис. 2. ГрафЫ середнЫ значень змтних ЧППЛ, ЗЛД, ЧФРЛ, ОПРП по кластерах
№1-4 (побудовано автором)
Табл. 4. Середш по змтних i кластерах
Змiнна Номер кластера
1 2 3 4
ЧППЛ 1,191 0,163 -0,564 -0,778
ЗЛД 0,220 -0,867 -0,781 1,160
ЧФРЛ 1,312 -0,189 -0,419 -0,610
ОПРП 1,390 0,309 -0,865 -0,902
З табл. 4 та рис. 2 одержано результата, що представлеш у табл. 5. Табл. 5. Характеристика регмнальних кластерiв
Номер регь онального кластера Склад регюналь-ного кластера Характеристика кластера
Кластер 1 Буський Жовювський Золочiвський Радехiвський Райони з: - найвищою часткою природного поновлення лку; - високою кiлькiстю заготiвлi лiквiдноí деревини; - найвищою часткою фактично'1 рубки лку; - найвищими обсягами продукцп, роби та послуг лiсового господарства. Лiсовi ресурси використано найiнтенсивнiше.
Кластер 2 Бродiвський Перемишлянський Сколiвський Старосамбiрський Туркiвський Райони з: - високою часткою природного поновлення лку; - найнижчим показником заготiвлi лшвщно' деревини; - високою часткою фактично'1 рубки лiсу; - високими обсягами продукцп, робiт та послуг ль сового господарства.
Кластер 3 Дрогобицький Сокальський Яворiвський Райони з: - невисокою часткою природного поновлення лку та кшькктю заготiвлi лшвщно' деревини; - невисокою часткою фактично'1 рубки лку; - посередтми обсягами продукцп, роби та послуг лiсового господарства.
Кластер 4 Жидачiвський Кам'янка-Бузький Микола'вський Пустомипвський Стрийський Райони з: - низькою часткою природного поновлення лку; - найвищими обсягами заготiвлi лшвщно!' деревини; - найнижчою часткою фактично'1 рубки лку; - середшми обсягами продукцп, роби та послуг ль сового господарства.
Джерело: побудовано автором.
Оскшьки в кластерному аналiзi показники спочатку було простандартизо-вано, то надалi можна характеризувати кластери за нестандартизованими дани-ми (табл. 6).
Отже, частка природного поновлення лку в лiсовому фонд найвища в першому кластерi та становить 0,235 %, найнижчим цей показник е у четвертому кластерi - 0,019 %. Частка садiння i висшання лiсу найвища в першому кластер! Вона становить 1,165 % у плошд земель лкового фонду. Частка садшня i вись вання лiсу е найменшою у четвертому кластера а отже, вiн потребуе насадження бшьшо! кiлькостi лiсiв. Кшьккть заготiвлi лiквiдноí деревини найбiльша в першому кластера де вiдповiдно е найвищою частка фактично! рубки лку. У цьому
кластерi обсяги продукцп, робiт та послуг лкового господарства е найвищими i становлять 569, 21 грн/га земель лкового фонду.
Табл. 6. Середт значення основних показниюв ведення лкового господарства за кластерами (нестан"
Показник Кластер Кластер Кластер Кластер
Частка природного поновлення шсу в лiсовому фонд^ % 0,235 0,125 0,045 0,019
Частка садшня i виивання лiсу в шсовому фондi, % 1,165 0,667 0,243 0,112
Загопвля лiквiдноí деревини, м3/га земель лкового фонду 2,897 0,477 2,543 4,146
Частка фактично'1 рубки лку в лковому фондi, % 7,739 1,255 1,014 0,507
Обсяги продукцп, робгг та послуг шсового господарства, грн/га земель лкового фонду 569,21 257,76 32,65 22,96
Джерело: побудовано за [2, с. 74].
Можна стверджувати, що перший кластер мае найкрашд показники штен-сивносп використання лiсових ресурсiв та виробляе значнi обсяги продукцií ль сового господарства, i це забезпечуе значний приплив капiталу в щ райони. До-цiльно також звернути увагу на те, що таке женсивне використання лку повинно компенсуватись бшьшими його постами. Також цей кластер характеризуемся невеликою площею лiсiв i водночас, високою часткою фактично! рубки лiсiв. Iнвестицií у лкокористування сюди спрямовувати недоцiльно, оскшьки подальше iнтенсивне вирубування лiсiв буде негативно ввдображатися на роз-витку галузi в цих регiонах. Проте у районах цього кластера необхвдно залучати новi технологií та кошти в лiсовiдновлення.
Обсяги продукцií, роби та послуг лiсового господарства найменшi в четвертому кластерi й становлять 22,96 грн/га земель лкового фонду. Частка фак-тично!' рубки лку у п'ять разк перевищуе частку садiння i висшання лку, що е недопустимим. У районах цього кластера дощльно збiльшувати швестици у ль совi насадження. Тшьки в другому та третьому кластерах частки фактично! рубки лку та його садшня i виавання значно не вiдрiзняються. Це свдаить про можливiсть розвитку цих кластерш у напрямi розвитку лiсового господарства.
Висновки. Отже, формування регiональних кластерiв у лiсовому госпо-дарствi за допомогою кластерного методу сприяе шдвищенню ефективностi функцiонування лiсогосподарського комплексу загалом, координацií зусиль у подоланнi наслдаш екологiчно та економiчно невдало!' полиики у сферi лкоко-ристування, яка проводилась у минулому, цiльовому та економiчно обфунтова-ному залученню швестищй в основний капiтал лiсогосподарських тдприемств, реалiзацií iнвестицiйних проектiв i, як наслвдок, отримання оптимальних результата вiд впровадження управлшських рiшень на м^о- та макрорiвнях.
Лiтература
1. Форма № 3-лг "Жсогосподарська дiяльнiсть" (рiчна) Льв1вського ОУЛМГ за 2011 рж.
2. Статистичний щорiчник Льв1всько! областi за 2012 рж / Головне управлшня статистики у Львшськш областi, 2013. - Ч. 2. - 287 с.
3. Мандель И.Д. Кластерный анализ / И.Д. Мандель. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", 1988. - 176 с.
Корончевская О.И. Привлечение инвестиций в основной капитал ле-сохозяйственных предприятий путем построения региональных кластеров
Обоснована целесообразность принятия управленческих решений по привлечению инвестиций в основной капитал лесохозяйственных предприятий путем построения региональных кластеров на примере Львовской области. Раскрыты особенности и характерные черты образованных кластеров, разработаны рекомендации рационального, целевого и экономически обоснованного привлечения инвестиций в основной капитал лесо-хозяйственных предприятий, реализации инвестиционных проектов и, как следствие, получения оптимальных результатов от внедрения управленческих решений на микро- и макроуровнях.
Ключевые слова: лесное хозяйство, кластерный анализ, региональные кластеры, инвестиции, основной капитал, управленческие решения.
Koronchevska O.I. Regional Forest Clusters in the Capital Investment Assets Expediency Context
Management decision making in order to attract the capital investment assets expediency of forestry enterprises by building regional clusters is substantiated (Lviv region case study). The features and characteristics of developed clusters are revealed. Some recommendations for rational, targeted and cost-justified investment involvement in forest enterprises capital assets are designed. Investment projects implementation and, as a result, optimal results from the management decision making are obtained at micro and macro level.
Key words: forestry, cluster analysis, regional clusters, fixed assets, investment, management decisions.
УДК 332.3 Здобувач О.М. Кульбака1 -
Приднтровська державна академiя будiвництва i архтектури
РОЗВИТОК ПРОДУКТИВНИХ СИЛ РЕПОНУ НА ЗАСАДАХ
ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРС1В
Розглянуто питания недостатнього фшансування втизняних земельних ресурив в умовах спаду темпов економши. Дослщжено об'ективш причини такого спаду. Визначе-но, що основним чинником досягнення перед дефолтного стану е технолопчна вщста-лють наших шдприемств на фош швидкого росту вартосй, насамперед росшських енер-горесурив. Запропоновано один iз радикальних шляхгв полшшення економши та еколо-пчного стану внаслщок штенсифшацн видобутку втизняних енергоресурсгв, з одно-часним скороченням об'емiв iмпорту газу. Iнтенсифiкацiя програм енергозбереження ви-ршить частково одразу два питання: зниження енергоемкостi продукцн та покращення екологiчного стану навколишнього середовища.
Ключовi слова: фшансування, управлiния земельними ресурсами, економжа, енер-горесурси, сланцевий газ, бюджет.
Постановка проблеми. Проводячи прискiпливий розбiр причин еконо-мiчного колапсу в державi, доводиться констатувати, що глибокий науково обфунтований анатз на сьогоднi ретельно не проведено. Загальш посилання вiтчизняних експертiв-економiстiв на несприятливу зовнiшньоекономiчну кон'юнктуру, що кардинально стримувала розвиток нацiональноí економiки та е головною причиною зниження об'емш виробництва товарш та послуг, але це
1 Наук. кергвник: проф. А.Я. Сохнич, д-р екон. наук, Заслужений дшч науки i технгки Украши
