CC BY
14
Иващенко И.Е. Сезонное развитие Thuja plicata Don. в условиях Правобережной Лесостепи Украины
Исследованы особенности сезонного развития в условиях интродукции вида Thuja plicata Don. Определена последовательность прохождения фенологических фаз начала и завершения вегетации в условиях Правобережной Лесостепи Украины. Установлена зависимость роста и развития вегетативных и генеративных органов вида от природно-климатических условий окружающей среды в регионе исследования.
Ключевые слова: Thuja plicata, фенологические наблюдения, рост, развития, период вегетации, период спокойствия.
Ivaschenko I.Ye. Seasonal development of Thuja plicata Don. in the conditions of Right-bank Forest-steppe of Ukraine
The features of seasonal development are researched in the conditions of introduction of type of Thuja plicata of Don. The sequence of passing of phenological phases of beginning and completion of vegetation is ascertained in the conditions of Right-bank Forest-steppe of Ukraine. Dependence of height and development of vegetative and genesic organs of the kind on the natural and climatic terms of environment in the region of research is shown.
Keywords: Thuja plicata, phenological supervisions, height, development, vegetation period, dormant period.
УДК 551.521 Ст. наук. ствроб. О.Л. Бойко - КиОвська ЛНДС УкрНДШГА
ЗАКОНОМ1РНОСТ1 АКУМУЛЯЦН ДЕРЕВНИМ ЯРУСОМ СОС-НОВО-ДУБОВИХ Л1С1В У ВОЛОГИХ СУГРУДАХ УКРАШСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Вивчено акумулящю 137Cs у тканинах та органах головних деревних порщ у во-логому сугрудi Укра!нського Полюся. Показано, що в цих люорослинних умовах дуб звичайний значно штенсившше нагромаджуе радюнуклщ (в 1,3-3,0 рази бшьше у вщповщних компонентах) порiвняно зi сосною звичайною. Зроблено висновок про те, що максимальною штенсившстю нагромадження 137Cs характеризуются найбшьш фiзiологiчно активш тканини та органи дерев: пагони однорiчнi, хвоя (лис-тя), кора внутршня з лубом.
Ключов1 слова: 137Cs, питома актившсть, вологий сугруд, сосна звичайна, дуб звичайний, тканини та органи, Укра!нське Полюся.
Постановка проблеми. Деревний ярус е головним, едифжаторним у люових екосистемах, тюно взаемодточи з люовим Грунтом, саме вш визначае особливосп бюгеох1м1чних циктв, зокрема радюактивних елеменпв, у люових екосистемах та одночасно саме вш е джерелом головно! продукцп люово-го господарства - деревини. Тому законом1рностям радюактивного забруд-нення компонента деревного ярусу ми придшили особливу увагу.
Акумулящя 137Cs тканинами та органами деревних рослин е складним процесом, який визначаеться комплексом фактор1в. Але у сучасний, вщдале-ний тсляаваршний перюд, за умов, коли головним шляхом надходження ра-дюнуклщв до оргашзму деревних рослин е кореневий, саме взаемод1я коре-невих систем деревних порщ з Грунтом е головною передумовою нагромадження радюнуклщу в оргашзм1 дерев, що визначаеться ландшафтно-геохь м1чними умовами територп. 1ншим важливим фактором, який ютотно впли-вае на перерозподш радюнуклщу м1ж тканинами та органами дерева, е його
транслокащя з током живильних речовин у рослиш, видшення частини 137Cs назовш у Грунт кореневою системою та iH. Проте, з роками пiсля аварп, чiтко проявляеться необхiднiсть актуалiзацп отриманих ранiше даних, на що й спрямоване це дослщження.
Анал1з останшх досл1джень i публ1кац1й. Акумуляцп радюнуклдав компонентами деревостанiв дослiдниками придiлено особливу увагу. Зокре-ма, М.В. Мтн [8] для болотних соснякiв Бшоруського Полiсся навiв данi про те, що у 1990 р. найбшьша питома актившсть 137Cs була характерною для кори, дуже близью показники до не1 мали однорiчнi пагони та 1-рiчна хвоя. Вмют радiонуклiду у 2-рiчнiй хво1 був у 2,2-3,2 раза меншим порiвняно з од-норiчною, а у деревин - на порядок меншим. На цих самих стацюнарах у 1999 р. розподш 1 7Cs по тканинах та органах Pinus sylvestris був шшим: хвоя 1^чна; пагони > кора > хвоя 2^чна > деревина.
Колектив науковщв [6, 7] проаналiзував величини КН 137Cs у органах Pinus sylvestris та Betula pendula Бiлоруського Полiсся. Було показано, що у Betula pendula величини КН 137Cs були вищими у 1,2-7 разiв у таких органах, як дрiбнi коренi та велик коренi, листя (хвоя), а нижчими - у стовбурщ та гшках (у 1,2-1,4 раза). Середньозважене значення питомо! активностi 1 7Cs у деревi загалом було у Betula pendula вищим у 1,9 раза порiвняно iз Pinus sylvestris, а сумарний винос радюнукшду - вищим у 3,6 раза.
Дослщники [12] продемонстрували значно вищий вмiст 137Cs у рiзних компонентах фiтомаси гшок у смереки (Picea abies) порiвняно iз стовбуро-вою деревиною. Подiбнi данi також отримали фiнськi дослщники [13], якi показали, що у хво! Picea abies and Pinus sylvestris у 1987-1991 рр. вмют 137Cs був значно вищим порiвняно з шшими органами дерева, а також те, що про-тягом цього перюду питома актившсть 137Cs у хво! зростала, що, вiрогiдно, вiдбивае процеси вертикально! м^ацп доступних форм 137Cs у Грунть Також важливим висновком цих дослщниюв [13] е значна роль перерозпод^ 137Cs мiж тканинами та органами хвойних дерев. Так, вщбуваеться значний потж 137Cs з внутршньо! кори до флоеми, а попм - до однорiчноl хво!.
Iншi дослщники [11] також наголосили на високш мобiльностi 137Cs у деревних рослинах, у яких вщбуваеться складний перерозподш радiонуклiду мiж багаторiчними частинами дерев та молодими, активно ростучими части-нами, зокрема мiж листям та однорiчними пагонами.
Вченi [3] для 11^чних дерев Pinus sylvestris навели такий рангований ряд оргашв дерева за величиною КП 137Cs: хвоя 1^чна (86,5 м2кг_110"3) > од-норiчнi пагони (61,2) > хвоя 2^чна (30,5) > кора внутршня (28,6) > гiлки (15,8) > деревина стовбура (11,1) > кора зовшшня (10,2). Ц дослщники показали, що частка 137Cs, зв'язаного з водорозчинними органiчними речовинами, у рiзних органах iстотно вiдрiзняеться - вiд 78,6 % у однорiчних пагонах до 21,1 % у корi зовнiшнiй. Зроблено важливий висновок про те, що коефщент кореляцп мiж вмiстом води в органах Pinus sylvestris та питомою активнютю 137Cs е тiсним (r=0,71), це свiдчить про активну участь радюнукшду у проце-сах метаболiзму.
Б.1. Якушев [14] для Pinetum pleuroziosum на дерново-отдзолених су-тщаних Грунтах навiв данi про те, що за величиною КП 137Cs органи дерев
утворювали такий рангований ряд: кора (7,70 м2кг_110~3) > хвоя (4,51) > гшки (3,11) > деревина (1,07). У цьому ж ценоз^ але на дерново-опiдзолених тща-них Грунтах, у сосни органи за величиною КП 137Cs розмщувалися у анало-гiчному рангованому ряду, але були значно нижчими: 6,74; 3,26; 0,65 та 0,25 м2кг-110-3 вщповщно.
К.Й. Йохансон, М.Й. Долгшевич [4] у Овруцькому районi Житомирсь-ко! област проаналiзували вмiст 137Cs у 10-лггшх деревах та зробили висно-вок про те, що фiзiологiчно активш органи Pinus sylvestris характеризувалися найвищим вмiстом: хвоя однорiчна > однорiчнi пагони > хвоя дворiчна. Вщ-повiдно, максимальну величину КП 137Cs спостережено у однорiчноl хво!
2 -1 -3 2 -1 -3
(86,5 м кг 10 ), а мшшальна - у деревиш (11,1 м кг 10 ), промiжнi значення характернi для старо! хво! (30) та кори (29-30).
1.М. Булавж iз сшвавтори [1, 2] для практичних цшей розрахували се-редньозважений внесок кори та деревини у загальну радюактивну забрудне-нiсть 137Cs стовбура рiзних деревних порiд. Зокрема, було показано, що у Be-tula ssp., Populus tremula, Quercus robur та Picea abies внесок кори у згаданий показник перевищуе 50 %: у Betula ssp. - 78 %; Populus tremula та Quercus robur - 68,5 %; Picea abies - 60 %. У Alnus glutinosa внесок кори дорiвнюe 50 %, а найменшим цей показник е у Pinus sylvestris — 30 %.
Росшсью дослiдники [10] вивчили величини КП 137Cs
у структурш
компоненти головних деревних порщ европейсько! частини СНД (1992 р.). Було показано, що значення згаданого показника досить широко вартоють. Так, наприклад, у деревиш
КП 137Cs
дорiвнював: Pinus sylvestris - 0,046,1 м2кг_110~3; Picea abies - 0,05-1,5; Betula pendula - 0,05-7,4; Quercus robur — 0,1-4,7; Populus tremula - 0,02-1,9; Alnus glutinosa - 0,5-2,7; Tilia cordata - 0,2. У хво! (лисп) значення КП 137Cs становили: Pinus sylvestris - 0,4-111 м2кг_110" 3; Picea abies - 1,6-25,7; Betula pendula - 0,5-55,3; Quercus robur - 0,3-37,5; Populus tremula - 0,1-24,3; Alnus glutinosa - 4,9-13,1; Tilia cordata - 0,5-0,6. Автори вказали, що таю значш вщмшносл КП 137Cs, як у бшьшосп випадюв перевищують 10 разiв, зумовленi зростанням деревних порщ в рiзних едато-пах лiсiв. Проте, на жаль, дослiдники цих едатотв не вказали, тому наведен данi можуть мати дуже обмежене використання.
Украшсью дослiдники [9] вивчили питому активнють 137Cs у компонентах Pinus sylvestris у вологому суборi Укра!нського Полiсся. Вони зробили важливий методичний висновок про те, що у структурних елементах кро-ни ще! деревно! породи питома активнють 137Cs збiльшуеться у напрямку вiд нижньо! частини крони до середньо! та верхiвковоl. Бшорусью автори [7] зробили висновок про те, що у бшьшосп деревних порщ Pinus sylvestris, Picea abies, Betula pendula, Quercus robur бшьша частка Cs - до 91 % вщ су-марно! активносп радiонуклiду - знаходиться у надземнш частинi дерев, ви-нятком е Acer platounoides, у якого частка коренево! системи в утриманш запасу 137Cs дорiвнюе 53,7 %.
1.М. Булавж, О.М. Переволоцький [1] навели даш про те, що у 1992 р. за вмютом 13 Cs надземш частини соснового деревостану утворювали такий рангований ряд: хвоя поточного року > пагони однорiчнi > кора > хвоя мину-лого року > деревина. Показано, що у надземнш частиш 25^чних насаджень
мютилося: у хво! поточного року - 1,0 % валового запасу 137Cs люово! еко-системи; деревинi - 0,7 %; корi - 0,6 %; хво! минулого року - 0,3 %; пагонах однорiчних - 0,2 %. Найбiльш повнi данi вщносно видово! специфiки акуму-ляцп 137Cs рiзними деревними породами в Укра!нському Полiссi на-вiв В.П. Краснов [5]. Однак отримаш данi вщдзеркалюють перiод штенсив-них радiоекологiчних спостережень, проведених до 1998 р., тому потребують ютотно! актуалiзацil.
Об'екти та методика дослщжень. Мета роботи полягала у вивченнi закономiрностей акумуляцп 137Cs головними лiсотвiрними породами сугрудiв Укра!нського Полiсся - сосни звичайно! (Pinus stylvestris L.) та дуба звичайно-го (Quercus robur L.). Дослщження проведенi у 2010 р. на постшнш пробнiй площi (ППП-88), закладенш у кварталi 79, видiлi 38 Лугинського люництва ДП "Лугинське ЛГ" Житомирського обласного управлiння лiсового та мис-ливського господарства. Деревостан вжом 60 рокiв, складом 8Д2С, повнотою 0,7, I бонiтету по сосш i дубу, тип лiсорослинних умов - вологий сугруд (С3). Для пробно! площi визначали параметри середнього модельного дерева. Дерева кожно! породи, близью за таксацшними показниками до середнього модельного, тдбирали на пробнш площi i спилювали. Стовбур роздiляли на ок-ремi вiдрiзки. При цьому дослiджували радюеколопчш показники стовбура. З останнього зшмали кору зовнiшню, потiм кору внутршню з лубом. Бензомо-торною пилою вщбирали зразки деревини без кори та деревини в корь
З крон дерев вщбирали та зважували по 3 середш гiлки, з них проводили суцшьне зривання оргашв: для сосни звичайно! - пагошв поточного року формування (однорiчних), хво! однорiчноl, хво! дворiчноl, хво!, старшо! 2 рокiв, гшок тонких (дiаметром менше нiж 5 мм), гшок товстих (дiаметром бшьше шж 5 мм). З дуба звичайного вщбирали: листя, пагони 1^чш, гiлки тонкi (дiаметром менше 5 мм), гшки товстi (дiаметром понад 5 мм), деревину без кори, кору зовшшню та кору внутршню. В проекцп крони кожного з вь дiбраних дерев у п'ятикратнш повторностi вiдбирали Грунт для визначення щшьносп забруднення 137Cs - цилшдричним буром, дiаметром 5 см, на гли-бину 10 см, методом конверту.
Уш зразки Грунту та рослинност висушували до повiтряно-сухого стану при 105оС протягом 72 год, розмелювали та гомогенiзували на пробопщ-готовлювачах ПРГ-01Т та ПРП-01. Пiсля цього !х зважували та визначали ко-ефiцieнт !хнього всихання. Гомогешзоваш зразки вмщували у посудини Ма-рiнеллi (об'емом 1,0 та 0,5 л) або спещальш еталоноваш посудини менших розмiрiв (Грунтовий бюкс - 75 мл; "Дента" - 130 мл). Питому актившсть 137Cs вимiрювали на багатоканальному гамма-спектроаналiзаторi iмпульсiв СЕГ-005-АКП з сцинтиляцшними детекторами БДЕГ-20-Р1 та БДЕГ-20-Р2. По-хибка вимiрювання питомо! активностi 137Cs у зразках змiнювалася в межах 10-30 %, залежно вiд вмюту радiонуклiду у зразках. Для статистичного об-роблення масивiв експериментальних даних був використаний стандартний пакет програм "Excel".
Результати дослщжень та 1'х обговорення. Внаслщок проведених польових вiдборiв та лабораторного аналiзу зразюв на пробнiй площi, а та-кож Грунту було виявлене радюактивне забруднення тканин та органiв голов-
них лiсотвiрних порiд Укра!нського Полiсся - сосни звичайно! та дуба зви-чайного (табл.).
Табл. Питома активтсть 137Cs у тканинах та органах деревних nорiд на ППП-88 у лгсорослинних умовах вологий сугруд (С3) за щтьност забруднення _Грунту 408,8±42' кБк/м2_
Тканини та органи дерева Статистичш показники питомо! активност 13/С8
М т мгтмальне значення максимальне значення БТБ V, % Р, %
Сосна звичайна
Деревина 65 4 57 70 7 10,77 6,22
Кора зовшшня 180 18 147 208 30,81 17,11 9,88
Кора внутршня з лубом 912 96 730 1054 165,66 18,16 10,49
Хвоя 1-р1чна 790 64 667 885 111,66 14,13 8,16
Хвоя 2-р1чна 213 13 193 237 22,27 10,46 6,04
Хвоя 3-р1чна 137 14 112 159 23,64 17,26 9,96
Пагони 1-р1чш 465 38 395 524 65,20 14,02 8,10
Плки товст 172 17 146 204 29,46 17,13 9,89
Плки тоню 200 22 167 242 38,30 19,15 11,06
Дуб звичайний
Деревина 114 10 96 129 16,70 14,65 8,46
Кора зовншня 233 29 204 290 49,37 21,19 12,23
Кора внутршня 1320 141 1063 1548 243,80 18,47 10,66
Листя 1375 218 939 1615 378,23 27,51 15,88
Пагони 1-р1чш 1390 97 1263 1581 168,38 12,11 6,99
Плки товст 268 30 212 316 52,46 19,57 11,30
Плки тонк 542 60 423 611 103,49 19,09 11,02
Даш таблиц св^ать про те, що для обох проан^зованих деревних порщ, де кожна деревна порода характеризувалася за даними вiдборiв 3-х мо-дельних дерев, властивим е певне вартовання вмюту 137Сз у кожнiй тканинi та оргаш. Так, наприклад, у сосни звичайно! питома активнють згаданого ра-дiонуклiду знаходилася у деревинi в дiапазонi 58-70 Бк/кг, з середшм значен-ням 65±4 Бк/кг та коефщентом варiювання 10,77 %; у зовшшньо! кори - у дь апазош 147-208 Бк/кг, з середнiм значенням 180±18 Бк/кг та коефiцiентом ва-рiювання 17,11 %; у хво! однорiчноl - у дiапазонi 667-885 Бк/кг, з середшм значенням 790±64 Бк/кг та коефiцiентом варiювання 14,13 °%. Для решти тканин та оргашв сосни на цiй пробнш площi також спостерiгалося варiювання значень дослщжуваного показника у межах вщ 10,46 °% у хво! 2^чно! до 19,15 % у гшок тонких, вiдповiдно, вiдносна похибка визначення середнього значення змшювалась у згаданих оргашв вщ 6,04 % до 11,06 %.
У дуба звичайного питома активнють згаданого радюнуклщу знаходилася у деревиш в дiапазонi 96-129 Бк/кг, з середнiм значенням 114±10 Бк/кг та коефiцiентом варiювання 8,46 %; у зовшшньо! кори - у дiапазонi 204290 Бк/кг, з середшм значеннями 233±29 Бк/кг та коефщентом варiювання 21,19 %; у листi - в дiапазонi 939-1615 Бк/кг, з середшм значеннями 1375 Бк/кг та коефщентом вартвання 27,51 %. Для решти тканин та оргашв дуба звичайного на цш пробнш площi також спостер^алося варiювання значень дослщжуваного показника у межах вiд 12,11 % у пагошв 1-рiчних до
19,57 % у гшок товстих, вщповщно, вщносна похибка визначення середнього значення змшювалася у згаданих вище органiв вщ 6,99 % до 11,30 %.
Ощнювання iнтенсивностi нагромадження 137Сб у тканинах та органах деревних рослин, зокрема господарсько-щнних, наприклад, деревинi, мае не лише теоретичне, але й важливе практичне значення. Згадану штенсившсть було ощнено за стандартним вщносним показником - коефiцiентом переходу радюнукшду у ланцюжку грунт - деревна рослина (тканина, орган) (рис.).
4.0-
Деревина без кори
Кора внутршня з лубом г 137
Шпильки (загальш), листя
Рис. Середш значення КП7Св у тканинах та органах деревних nорiд на ППП-88 у л^орослиннихумовах вологого сугруду (С3)
Анашз даних рис. дае змогу вщзначити важливi закономiрностi штен-сивност акумуляци 137Сб у тканинах та органах головних лiсотвiрних порiд сосни звичайно! та дуба звичайного. Зокрема, чггко видно, що найбiльшi середш значення дослщжуваного показника в обох дослщжуваних деревних порiд е властивими найбшьш фiзiологiчно активним тканинам та органам -пагонам однорiчним, шпилькам (листю) та корi внутршнш з лубом. Саме цi тканини та органи деревних рослин характеризуються максимальним током розчинених поживних речовин та 1х обмшом, зокрема калiю, разом з яким за-хоплюеться та надходить до них також 137Сб.
Отже, у сосни звичайно! тканини та органи за штенсившстю акумуляци 137Сб (середнiми значеннями КП) у вологому сугрудi (С3) утворюють та-кий рангований ряд: кора внутршня з лубом (2,25 м2кг-110-3) > шпильки 1-рiчнi, пагони 1-рiчнi (1,15) > кора зовшшня (0,44) > гшки тонкi (0,49) > гшки товстi (0,42) > деревина (0,16 м2кг-110-3).
У дуба звичайного у згаданому тиш лiсорослинних умов за зазначе-ним показником тканини та органи утворюють такий рангований ряд: пагони 1^чт (3,43 м2кг-110-3) > листя (3,40) > кора внутршня з лубом (3,26) > гшки тоню (1,34) > гшки товст (0,66) > кора зовшшня (0,58) > деревина (0,28 м2кг-110-3). Виходячи з викладеного вище, можна однозначно стверджувати, що мтмальною штенсившстю акумуляци 137Сб серед усiх тканин та оргашв деревних порщ характеризуеться деревина, незважаючи на кумулятивний характер нагромадження згаданого радюнукшду - у нових радiальних перь одичних приростах.
Данi таблиц та рисунку також дають змогу проаналiзувати видовi особливостi нагромадження дослщжуваного радiонуклiду рiзними видами деревних порщ. Зокрема, отриманi данi однозначно свщчать про те, що дуб звичайний характеризуегься загалом вищою iнтенсивнiстю акумуляци 137Cs тканинами та органами з Грунту порiвняно з сосною звичайною. Так, на ППП-88 у вологому сугрудi середне значення питомоï активносп цього радь онуклiду у деревиш дуба звичайного дорiвнювало 114±10 Бк/кг, а у сосни зви-чайноï - 65±4 Бк/кг, рiзниця становила 1,75 раза та була ютотною на 95 % до-вiрчому рiвнi (рфакт. = 21,96 >> F0 95 (1; 3) = 7,71); у кори зовшшнко! середне значення питомоï акгивностi 137Cs у дуба звичайного дорiвнювало 233±29 Бк/кг, а у сосни звичайноï - 180 Бк/кг, рiзниця становила 1,29 раза, проте не була ютотною на 95 % довiрчому рiвнi (Fфакт. = 2,49 < F095 (1; 3) = 7,71); у кори внутршнко! з лубом вщповщне значення у дуба звичайного до-рiвнювало 1320±141 Бк/кг, а у сосни звичайноï - 912±96 Бк/кг, рiзниця становила 1,45 раза та, як i у кори зовшшньо^ не була iстотною на 95 % довiрчому рiвнi (рфикт. = 5,75 < F0,95 (1; 3) = 7,71). Цжавим е порiвняння питомоï актив-ностi 13 Cs у 1-рiчних шпильках сосни та лисп дуба. Отриманi дат де-монструють, що дослiджуваний показних у цих оргашв, вiдповiдно, дорiвнюе 790±64 Бк/кг та 1375±2178 Бк/кг рiзниця становила 1,74 раза, однак не була ю-тотною на 95 % довiрчому рiвнi (Fфакm. = 6,60 < Fo,95 (1; 3) = 7,71); аналопчш показники у однорiчних пагошв у згаданих деревних порiд дорiвнювали 465±38 Бк/кг та 1390±97 Бк/кг, рiзниця становила 2,99 раза та була ютотною на 95 % довiрчому рiвнi (Frf,a7m. = 78,73 >> F0,95 (1; 3) = 7,71). Окремо варто роз-глянути рiзницю вмiсту 37Cs у таких компонентах крони деревних порщ, як гшки. Так, наприклад, на ППП-88 у гшок товстих сосни звичайноï та дуба звичайного питома активнють дослщжуваного радiонуклiду дорiвнювала вщ-повiдно 172±17 Бк/кг та 268±30 Бк/кг, рiзниця становила 1,56 раза та не була ю-тотною на 95 % довiрчому ]рiвнi (Fфакm. = 7,64 < Fo,95 (1; 3) = 7,71); а у гшок тонких - дещо вище - 200 Бк/кг та 542±60 Бк/кг, рiзниця становила 2,71 раза та була ютотною на 95 % довiрчому рiвнi (Fфакm. = 28,81 > F0,95 (1; 3) = 7,71). Висновки:
1. Кожна деревна порода на пробнш площi у вологому сугрудi характери-зувалася певним варiюванням вмiсгу 137Cs у кожнш гканинi та органi -вщ 10 до 28 % - за даними вщботав 3-х модельних дерев.
2. Найбiльшi середш значення КП Cs у сосни звичайно1 та дуба звичайного е властивими найбiльш фiзiологiчно активним тканинам та органам -пагонам одж^чним, шпилькам (листю) та корi внугрiшнiй з лубом.
3. У сосни звичайно1 тканини та органи за штенсившстю акумуляци 137Cs (середшми значеннями КП) у вологому сугрудi утворюють такий ряд: кора внутршня з лубом > шпильки 1^чш, пагони 1-рiчнi > кора зовшшня > гшки тоню > гшки товст > деревина. У дуба звичайного ряд був таким: пагони 1^чш > листя > кора внутршня з лубом > гшки тоню > гшки товст > кора зовшшня > деревина.
4. Виявлено, що дуб звичайний характеризуеться загалом вищою штенсившстю акумуляци 137Cs тканинами та органами з Грунту порiвняно з сосною звичайною. Рiзниця КП 137Cs у рiзних оргашв сягае 1,3-3,0 рази i у частини тканин та оргашв е ютотною на 95 % довiрчому рiвнi.
Л1тература
1. Булавик И.М. Поведение радионуклидов в лесных экосистемах / И.М. Булавик, А.Н. Переволоцкий // Радиобиологический съезд : тез. докл., г. Киев, 20-25 сентября 1993 г. - Пу-щино. - 1993. - Ч. 1. - С. 151-152.
2. Булавик И.М. Структура загрязненности неокоренной древесины 137Cs / И.М. Булавик, А.Н. Переволоцкий, Н.А. Потылкин // Проблемы лесоведения и лесоводства : сб. науч.
трудов Ин-та леса НАН Беларуси. - Гомель : ИЛ НАН Беларуси. - 2001. - Вып. 52. - С. 120-135. 137
3. Йохансон К.Й. О связи 137Cs с органическими соединениями вегетативных органов сосны обыкновенной (Pinus sylvestris L.) / К.Й. Йохансон, М.И. Долгилевич // Доповщ НАН Украши.^- 2000. - № 9. - С. 198-202.
4. Йохансон К.Й. Активнють 137Cs у вегетативних органах сосни звичайно! (Pinus sylvestris L.) / К.Й. Йохансон, М.Й. Долгшевич // Вюник аграрно! науки : наук.-теорет. журнал НААН Укра!ни. - 2001. - Спец. вип. за квггень. - С. 48-51.
5. Краснов В.П. Радюеколопя лгав Полюся Укра!ни / В.П. Краснов. - Житомир : Вид-во "Волинь", 1998. - 112 с.
6. Мартинович Б.С. Межвидовые различия в уровнях аккумуляции радионуклидов древесными растениями и их причинная обусловленность / Б.С. Мартинович, В.К. Власов, Ю.А. Сапожников, А.М. Афиногенов, М.М. Сак, Р.М. Голушко // IV съезд по радиационным исследованиям : тез. докл., г. Москва, 20-24 ноября 2001 г. - М. : Изд-во Российского ун-та дружбы народов, 2001 - T. II (секции VI-IX Б). - С. 551.
7. Мартинович Б.С. Аккумуляция радионуклидов древесными растениями в зоне Чернобыльских эмиссий / Б.С. Мартинович, Б.И. Якушев, В.К. Власов, Ю.А. Сапожников, М.М. Сак, Р.М. Голушко // Лесоведение : науч.-теорет. журнал. - М. : Изд-во "Наука". - 2001. - № 3. - С. 3-10.
8. Митин Н.В. Влияние водного режима на потребление радионуклидов древесными растениями // Проблемы лесоведения и лесоводства : сб. науч. трудов Ин-та леса НАН Беларуси. - Гомель : ИЛ НАН Беларуси. - 2000. - Вып. 51. - С. 253-262.
9. Турко В.М. Радюактивне забруднення 137Cs сосни звичайно! (Pinus sylvestris L.) в умо-вах Центрального Полюся / В.М. Турко, С.П. 1ркшенко, О.Б. Кашш, Н.С. Шатрова // Матер> али щорiчно! наук. конф. 1н-ту ядерних дослщжень НАНУ, м. Ки!в, 27-30 ачня 1998 р. - К., 1998. - С. 308-310.
10. Щеглов А.И. Распределение радионуклидов в древесине и корнях сосны обыкновенной / А.И. Щеглов, О.Б. Цветнова // Лесное хозяйство : журнал. - 1998. - № 4. - С. 29-31.
11. Block J. Cycling of radiocaesium in two forest ecosystems in the state Rhineland-Palatinate / J. Block, M. Pimpl // Transfer of radionuclides in natural and semi-natural environments / Eds. G. Desmet, P. Nassimbeni, M. Belli. - London - New York : Elsevier Applied Science, 1990. - P. 450-459.
12. McGee E.J. Chernobyl fallout in a Swedish spruce forest ecosystem / E.J. McGee, H.J. Synott, K.J. Johanson, B.H. Fawaris, S.P. Nielsen et al. // J. Environ. Radioactivity. - 2000. - Vol. 48. - P. 59-78.
13. Raitio H. Airborne radiocesium in Scots pine and Norway spruce needles / H. Raitio, A. Rantavaara // Sci. Total Environ. - 1994. - Vol. 157. - Special issue. Forests and radioactivity / A collection of papers presented at the Seminar on the Dynamic Behaviour of Radionuclides in Forests (Stockholm, Sweden, 18-22 May, 1992) / Eds. G. Desmet, A. Janssens, J. Melin. - P. 171-180.
14. Yakushev B.I. Migration of radionuclides in natural-vegetative complexes / B.I. Yakushev // International conference "Ten Years After the Chernobyl Catastrophe" (Minsk, Belarus, 7-12 October 1996) : Abstracts. - Minsk, 1996. - P. 53-59.
Бойко А.Л. Закономерности аккумуляции 137Cs древесным ярусом сосново-дубовых лесов во влажных сугрудах Украинского Полесья
Изучена аккумуляция 137Cs в тканях и органах основных древесных пород во влажном сугруде Украинского Полесья. Показано, что в данных лесорастительных условиях дуб обыкновенный значительно интенсивнее накапливает радионуклид (в 1,3-3,0 раза в соответствующих компонентах) по сравнению с сосной обыкновенной. Сделан вывод о том, что максимальной интенсивностью накопления 137Cs характери-
зуются наиболее физиологически активные ткани и органы деревьев: побеги однолетние, хвоя (листья), кора внутренняя с лубом.
Ключевые слова: 137Cs, удельная активность, влажный сугруд, сосна обыкновенная, дуб обыкновенный, ткани и органы, Украинское Полесье.
Boyko O.L. Regularity of 137Cs accumulation in the canopy of pine-oak forests in wet subdubrava of Ukrainian Polissya
Accumulation of 137Cs in tissues and organs of the main tree species was studied in wet sugrud of Ukrainian Polissya. It was shown that in these forest ecological conditions oak more intensively accumulates radionuclide (in 1,3-3,0 times more in appropriate components) in comparison with Scotch pine. It was made a conclusion that the most physiolo-gicaly active tissues and organs of trees: annual shoots, needles (leaves) and bark internal with bast are characterized by the maximal intensity of 137Cs accumulation.
Keywords: 137Cs, specific activity, wet sugrud, Scotch pine, oak, tissues and organs, Ukrainian Polissya.
УДК 630*116.9:556.024 Доц. 1.С. Кульчицький-Жигайло, канд. с.-г. наук;
астр. Н.1. Козш1 - НЛТУ Украши, м. Львы
ДОСВ1Д ВИКОРИСТАННЯ МЕТОД1В ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО
ВИЗНАЧЕННЯ РУСЛОВОГО СТОКУ ВОДИ П1Д ЧАС Л1СОГ1ДРОЛОГ1ЧНИХ ДОСЛ1ДЖЕНЬ У Г1РСЬКИХ УМОВАХ2
Наведено досвщ застосування для вимiрювання витрат води переносних тон-костшних водозл^в, методу змшування (юнного паводку) та барботажного вим> рювача рiвнiв води 18СО 3220. Описано специфжу роботи на прських водостоках. Розроблено номограми для визначення окремих параметрiв.
Ключовг слова: вимiрювання витрати води, тонкостшний водозлив, метод зм1-шування, 18СО 3220.
Важливим напрямком сучасних люопдролопчних дослщжень у прських умовах е вивчення впливу л1шв на динам1ку руслового стоку води. Для розумшня мехашзму його формування у прськш р1чщ потр1бно оцшювати стж з водозбор1в р1зно! площ1, починаючи з елементарних. Способи прове-дення пдрометричних робгг тут мають свою специфжу, особливо у мюцях, де лише починае формуватися г1дрограф1чна мережа. У горах водостоки пер-шого порядку (за класифжащею Хортона [5]) змшюють воднють вщ ледь по-мггних струмюв у межень до бурхливих потоюв при водопшлях 1 паводках, витрата води зростае у десятки ! сотш разiв.
Мета роботи - анал!з окремих гiдрометричних методик, як не засто-совували в укра1нських люопдролопчних дослщженнях (або використання яких було обмежене) та 1х апробацiя на експериментальних об'ектах.
Експедицiйнi замiри водносп водостоюв з елементарних водоз6ор1в, що мають р!зну люистють та вщр!зняються таксацiйними характеристиками л1с1в, можна здшснювати за допомогою переносних тонкостшних водозлив1в розм1ром 80x45 см. Водозлив ур!заеться в дно та береги поперек русла ! гер-
1 Наук. кер!вник: проф. Л.1. Копш, д-р. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
2 Автори виносять подяку д-ру Любомиру Курилко (ЗУДК, м. Фiладельфiя, США) за надане для дослщжень обладнання.
