CC BY
22
5. Малькова З. А. Тринадцать лет спустя: американская школа-96 / З. А. Малькова // Педагогика. -
1996. - № 5. - С. 102-110.
6. Наушабаева С. У. Проблема поликультурного образования в американской педагогике (анализ
концепции Д. Бэнкса) / С. У. Наушабаева // Педагогика. - 1993. - № 1. - С. 104-110.
УДК 378: 379.85 (494)
Н. I. ЗАКОРДОНЕЦЬ
ЗАКОНОМ1РНОСТ1 ФУНКЦ1ОНУВАННЯ П1СЛЯДИПЛОМНО1 ОСВ1ТИ ФАХ1ВЦ1В СФЕРИ ТУРИЗМУ В ШВЕЙЦАРЫ
З'ясовано 3aK0H0MipH0cmi функ^онування тслядипломно! oceimu фахiвцiв сфери туризму в ШвейцарИ. Розглянуто компетенцй пра^вника сфери туризму, на формуванш яких зосереджеш програми тслядипломноi освти. Окреслено переваги освтньо квалiфiкацiйнoгo рiвня магicmра дiлoвoгo адмiнicmрування з основною cпецiалiзацieю у cферi туризму. Визначено ocoблuвocmi навчальних платв тдготовки дoкmoрiв в галузi управлтня на прuкладi окремих навальних закладiв туристського профтю. Розкрито критерй ефекmuвнocmi функ^онування тслядипломноi освти фахiвцiв сфери туризму ШвейцарИ.
Ключовi слова: тслядипломна освта, сфера туризму, магicmр дтового адмтстрування, доктор в галузi управлтня, Швейцарiя.
Н. И. ЗАКОРДОНЕЦ
ЗАКОНОМЕРНОСТИ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ ПОСЛЕДИПЛОМНОГО ОБРАЗОВАНИЯ СПЕЦИАЛИСТОВ СФЕРЫ ТУРИЗМА В ШВЕЙЦАРИИ
Выяснено закономерности функционирования последипломного образования специалистов сферы туризма в Швейцарии. Рассмотрены компетенции работника сферы туризма, на формировании которых сосредоточены программы последипломного образования. Обозначены преимущества образовательно-квалификационного уровня магистра делового администрирования с основной специализацией в сфере туризма. Определены особенности учебных планов подготовки докторов в области управления на примере отдельных учебных заведений туристского профиля. Раскрыто критерии эффективности функционирования последипломного образования специалистов сферы туризма Швейцарии.
Ключевые слова: последипломное образование, сфера туризма, магистр делового администрирования, доктор в области управления, Швейцария.
N. I. ZAKORDONETS
POSTGRADUATE EDUCATION FUNCTIONING PATTERNS OF TOURISM SPHERE SPECIALISTS IN SWITZERLAND
Functioning patterns of postgraduate education of tourism sphere specialists in Switzerland have been established. The competences of tourism sphere specialist, the formation of which programs of postgraduate education are focused on have been considered. The benefits of educational qualification of Masters in Business Administration with a major specialization in tourism have been outlined. The characteristics of the core curriculum of the Doctor of Management of leading universities in the field of tourism education have been determined. The performance criteria ofpostgraduate education system functioning of tourism sphere specialists in Switzerland have been revealed.
Keywords: postgraduate education, tourism sphere, Master of Business Administration, Doctor of Management, Switzerland.
У XXI столки туристська освиа набувае особливого статусу, осшльки сприяе формуванню прюритепв розвитку держави, забезпечуе фундаментальну, наукову, загальнокультурну та професшно-практичну тдготовку особистосл майбутнього фахiвця
сфери туризму. Для оновлення втизняно! професшно! пiдготовки майбутнiх фахiвцiв сфери туризму особливо значущим е заруб1жний досвiд.
Зростання туристських потоков зумовлюе необмдтсть зближення професiйних квалфшацш, знання мови, культури, економiки, правово! та сощально! систем кра!н-партнерш, дотримання единих технолопчних i гуманiтарних норм. Звернення до европейського досвiду тдготовки фахiвцiв туризму, з одного боку, збагатить вичизняну теорiю освiти, а з шшого - сприятиме модертзацл туристсько! освiти, штеграцл нацюнально! економши з европейським простором.
Система професшно! тдготовки майбутшх фахiвцiв сфери туризму Швейцарп займае у свiтi проввдш позицп щодо розробки та впровадження освiтнiх iнновацiй i вирiзняеться практико-орiентованим пiдходом, який полягае в оптимальному поеднанш теоретичного та практичного компоненпв навчання. У цьому контекстi досввд Швейцарп для вичизняно! туристсько! освпи становить значний iнтерес. Дослiдження тенденцш профеийно! пiдготовки майбутнiх фахiвцiв шдустрп туризму ще! кра!ни та врахування !! передового досвiду в цш сферi сприятиме впровадженню якiсних змш у вiтчизняну систему туристсько! освии.
Аналiз сучасних вiтчизняних наукових праць, в яких започатковано вирiшення проблем туристсько! освии, дае можливiсть визначити так напрями дослiджень: фiлософiя туризму (В. Антоненко, I. Зязюн, В. Лях, В. Пазенок, Т. Пархоменко, П. Яроцький); стандартизащя туристсько! освии (Н. Фоменко); теоретичш та методичш засади пiдготовки фахiвцiв сфери туризму (А. Конох, Л. Лук'янова, В. Федорченко); мошторинг якосп туристсько! освии (Г. Цехмiстрова); теоретичнi основи штенсифшацп навчання в системi професiйно! туристсько! освии (П. Олiйник); професiйна тдготовка фахiвцiв зi спортивно-оздоровчого туризму (В. Шафранський); формування комунiкативно! культури майбутшх фахiвцiв сфери туризму (М. Галицька, I. Кухта); педагопчш умови оргашзаци навчально! практики майбутнiх фахiвцiв сфери туризму (Н. Хммрчук, М. Пальчук, Л. Поважна); принципи i завдання туристського виховання (Л. Мороз, М. Скрипник); зарубiжний досвiд професiйно! тдготовки фахiвцiв сфери туризму (Л. Кнодель, Л. Чорна).
Мета статт полягае у виявленш закономiрностей функцiонування тслядипломно! освiти фахiвцiв сфери туризму в Швейцарп та виокремленнi компетенцiй пращвника сфери туризму, на формуваннi яких зосереджеш програми пiслядипломно! освiти.
Станом на 2001-2002 навчальний рш швейцарськ вищi заклади освiти адаптували сво! навчальнi програми вiдповiдно до Болонсько! декларацi! та почали здiйснювати тдготовку бакалаврiв i магiстрiв. Номiнальна тривалють програм пiдготовки бакалаврiв (програми першого циклу) в ун1верситетах i федеральних шститутах технологiй становить 3 роки (180 ЕСТ8). Успiшне завершения програми веде до одержання ступеня бакалавр мистецтв у галузi дiлового адм^стрування, бакалавра мистецтв у галузi економiки, бакалавра мистецтв у галузi мiжнародних вiдносин.
Програми пiдготовки магiстрiв (другий цикл програм) тривае вiд 1% до 2 рошв (90-120 ЕСТ8). Цей цикл програм акцентуе увагу на предметному змюл та спираеться на знання, отриманi пiд час першого циклу. Програми зашнчуються написаниям мапстерсько! роботи. Успiшне завершення програми дозволяе студентам отримати ступiнь мапстра мистецтв у галузi стратегi! та мiжиародного менеджменту, магiстра мистецтв у галузi мiжиародних вiдносин та управлшня, магiстра мистецтв у сферi маркетингу, обслуговування i управлiния зв'язком, тдприемництва та мiжиародного туризму [8].
Ушверситетська освiта третього циклу здiйсиюеться винятково в унiверситетах i федеральних шститутах технологш. Умовою зарахування на докторську програму е наявнiсть ступеня мапстра з хорошими результатами. Бшьшють програм тривають вiд 3 до 4 рокш i включають у себе незалежш науковi дослiдження, як1 можуть або не можуть бути поеднаш з навчальними програмами. Пiсля офщшного захисту дисертацi! докторанти отримують стутнь доктора фiлософi! у галузi дшового адмiнiструвания, доктора фiлософi! у галузi економiки та фiнансiв, доктора фшософи у галузi управлiния, доктора фшософи у галузi мiжнародних вiдносин та полиично! економiки [2].
У контекст! нашого до^дження заслуговуе на увагу виршення проблеми протирiччя мiж твердженням, що усi студенти повиннi досягти ступеня мапстра, з одного боку, i мети привернути тiльки кращих студенив до аспiрантури, з шшого (табл. 1). Було з'ясовано, що
Конференщя peraropiB By3iB Швейцари створила загальнi та спецiальнi мапстерсьш програми. Загальнi магiстерськi програми е вiдкритими для ycix yспiшних бакалаврш, тодi як допуск до спещальних магiстерських програм е строго обмежений [6].
Таблиця 1
Нова система додатково! освти в ШвейцарИ_
Тип Вимоги Умови вступу
Мапстр поглиблених до^джень MAS (MBA, EMBA, MPH) > 60 ECTS Дисертащя MSc (MA) екв1валент, професiйний досвiд роботи у сферi туризму
Диплом про поглиблений курс навчання > 30 ECTS Дисертащя Вища освиа, професiйний досвiд роботи у сферi туризму
Сертифшат про поглиблений курс навчання > 10 ECTS Дисертаця Вища освiта, професiйний досввд роботи у сферi туризму
курси додатково! освии 1-10 днiв Ввдносно вiдкритi
Л. Падуреан характеризуе процес тдготовки майбутшх фахiвцiв сфери туризму як навчання протягом життя, оскшьки основна програма залишаеться вiдносно короткою i пiзнiше доповнюеться пiслявyзiвською тдготовкою i курсами додаткового навчання. На !! думку, такий пiдхiд сприяе швидкому переданню знань i технологш мiж yнiверситетом i запитами ринку пращ [7, с. 30].
К. Купер стверджуе, що вирiшальними компонентами y системi ирофесшно! пiдготовки майбутшх фахiвцiв сфери туризму е два поняття: «трансфер знань, освiтнi технологи i методи досягнення» та «курси пiслявyзiвсько! та додатково! освии» [3, с. 60-61]. Перша концепщя дуже об'емна - передання знань може звертатися до широкого спектра риншв i ринкових стратегiй, тодi як друга скорочуе сферу ринку до класичного способу поставки: подальшо! освии.
Р. Мадж1 пропонуе бiльш ширше тлумачення передачi технологiй - науково обгрунтована iнновацiя [5, с. 50]. Таке визначення ринку вiдкрие погляди на новi перспективнi пiдходи, так як поеднання подальшо! освiти, консалтингу та управлшня змiнами в комплексну стратегiю обслуговування. Вiн вiдзначае, що бшьшють ВНЗ мають значний досввд, але 1м часто не вистачае необхвдних органiзацiйних структур i !хт наyковi спiвробiтники занадто багато займаються викладацькою та наyково-дослiдницькою дiяльнiстю, щоб бути доступними для консyльтацiй на регулярнш основi.
Додаткова освiта у сферi туризму в Швейцари охоплюе рiзнi види постачальник1в i курив (рис. 1) [1, с. 14-17].
Сферу додатково! освии можна роздшити на калька тдгруп - таких, як тслядипломна освiта або вища (yнiверситетська) додаткова освiта. Перша дефшщя може застосовуватися як вiдповiдне визначення для ушверситетського сектору в таких кра!нах, як Велика Британiя, де не юнуе рiзницi мiж мапстром i ступенем магiстра поглибленого курсу (Master of Advanced Studies — MAS). На думку Л. Кантош, у Швейцари використання термша ушверситетська додаткова освiта (university further education) видаеться бшьш доцiльним, тому що Конференщя ректорiв чiтко диференцше мiж випускником ВНЗ та рiвнем додатково! освии [4, с. 45].
У процес дослiдження ми з'ясували, що модель додатково! ушверситетсько! освiти в сферi туризму будуеться за трьома вимiрами: масовi продукти проти спецiалiзованих продукпв; академiчна орiентацiя супроти проблемно-виршального спрямування; мiсцевий акцент на противагу мiжнароднiй yвазi.
Рис. 1 Сфера додатковоХ освти в тдустрй туризму.
Розглянемо компетенци пращвника сфери туризму, на формуванш яких зосереджеш програми тслядипломно! освгти: спещальш навички в mypu3Mi - випускники набувають навичок, необхвдних для вирiшення органiзацiйних проблем в туристськш дiяльностi; стратегiчне прийняття ршень - менеджери, як набувають навичок стратепчного пiдходу i можуть передбачати дд партнера, мають вагому перевагу на конкурентному ринку працi. Програма включае багато модулiв, як1 навчають студенпв принципам успiшного стратегiчного прийняття ршень, зокрема: аналтичш вмтня - студенти вчаться аналiзувати складнi питания та проблеми у сферi туристсько! дiяльностi, шукати !х вирiшения та устшно !х застосовувати на практищ, користуючись низкою стратегiй. Приклады до^дницьк вмтня включають мистецтво застосування прикладних пошукових проектiв, що полягае у використант наукових принципiв, при цьому не забуваючи про !хню перевагу в практичнш сферi. Унiверситет, зазвичай, надае преференцп саме таким взiрцям дослiдницько! роботи.
Програми спрямованi на формування мiждuсцuплiнарноl компетенцИ Туризм е неввд'емною частиною соцiального, полiтичного та фiзичного середовища. I це означае, що сучасш менеджери повиннi володии засобами регулювання будь-яких конфлiктiв, яш виникають. Випускники здатнi застосовувати спещальш знання з менеджменту та сумiжних дисциплiн, використовуючи системний пiдхiд. Виконавча компетенщя включае здатшсть органiзувати малий та середнш проекти. Таке вмшня, як розробка схеми iнновацiй, стае необхвдним в умовах сучасного стану туризму. Студенти розвивають професiйнi вмшня та навички шляхом !хнього залучення в практичнi проекти i за допомогою методу кейив.
Важливим критерiем функцiонувания програм пiслядипломно! освiти е мiжкультурнi вмтня. Пращвник сфери туризму в процеа свое! дiяльностi неодмшно стикаеться з людьми рiзних культур: пращвниками, гостями, дiловими партнерами. Саме тому сервюш провайдери повиннi псно ствпрацювати, щоб забезпечити висококвалiфiкований сервю, який е основною причиною розвитку мiжкультурних умiнь та iнтегральною частиною програм.
Зупинимося детальшше на розглядi програми пiдготовки магiстра дшового адмшстрування (Master о/ Business Administration - МВА), що е всесвиньо визнаним, найвищим рiвнем професiйно! квалiфiкацi! менеджера, управлшця та найпрестижиiшою у свт програмою бiзнес-освiти. Вона розрахована на керiвникiв компанiй, фiрм, тдприемств, установ i органiзацiй та !х функдiональних пiдроздiлiв, власникiв i сшввласниюв приватних фiрм та пiдприемств, сшвробиникш, яких включено до кадрового резерву на керiвнi посади, усiх тих, хто защкавлений в яшсному шдвищенш свого професiйного рiвия та квалiфiкацi!.
МВА - це програма для оиб, яю мають повну вищу освiту та досвiд професiйно!' роботи у сферi бiзнесу не менше 1 року. Оволодшня цiею програмою е основою для кар'ерного зростання та службового просування.
Мета програми - тдготовка фахiвцiв високого класу з управлiния пiдприемствами, установами та оргашзащями та !х функдiональними шдроздшами, а також власнишв i
менеджерiв бiзнесy, спроможних результативно та ефективно управляти вiтчизняними i мiжнародними суб'ектами економiчно! дiяльностi, сприяти розвитку кадрового катталу нацiонально! економiки як основного чинника !! економiчного зростання в умовах глобального економiчного середовища з урахуванням ризик1в економiчно! та полиично! нестабiльностi [6].
Особливостями програми МВА е: ушверсальшсть щодо галузей та сфер майбутньо! дiяльностi; практична зорiентованiсть на реальний бiзнес, лiдерство i комyнiкацi!, етичнi аспекти ведения бiзнесy, розвиток нових пiдходiв до управлшня пiдприемством, органiзацiею чи установою рiзних форм власностi; вiдповiднiсть нацiональномy i мiжиародномy 61зжс-середовищу; iнновацiйнiсть та спрямовашсть на розвиток лiдерських здiбностей тощо.
Освiтньо квалiфiкацiйний рiвень мапстра дiлового адмiнiстрyвания з основною спецiалiзацiею у сферi туризму мае таи переваги: навчання з глибокою орieнтацieю на виробництво - програма максимально наближена до вимог шдустри туризму. Лектори з виробництва, iндyстрiальнi симуляци, метод кейсiв та робота на виробництш - це лише кшька прикладiв. Унiверситет переконаний, що устшне поеднания практичного спрямувания з прикладними компонентами програми значно пiдвищyе перспективи випускник1в. Мiжнародне спрямування: зм1ст програми пристосований переважно для органiзацiй м!жнародного спрямувания. Деяк лектори при!жджають в швейцарськ школи готельного менеджменту та туризму в1д партнерських yнiверситетiв за кордоном, щоб викладати курс мапстратури. Навчання вiдбyваеться англiйською мовою. Обов'язковими е навчальш по!здки та екскурси за кордон.
Наступною осо6лив1стю МВА е ушкальне поеднания сервiсного менеджменту та туризму: в перш! два семестри студенти мають справу переважно з сервюним менеджментом, який е основою для оперативного прийняття рiшень у туризма У третьому та четвертому семестрах студенти зосереджуються на стратепчних питаниях св1тового туризму. Для власнишв р1вня МВА в1дкрит1 привабливi кар'ерш можливосп, тому що програмою передбачена проектна робота, вивчения спецiалiзованих сфер менеджменту.
Ревень академiчного магiстра (consecutive Master's degree) надаеться особам, яю отримали ступень бакалавра чи вщповшио! квалiфiкацii i е защкавленими в здобутп додатково! квалiфiкацii або яю переслiдyють наyковi штереси. Як правило, для здобуття р^вня академiчного мапстра в университетах прикладних наук потр16но набрати 90 кредитив, що дор^виюе приблизно 2700 годинам академiчного навантаження, зазвичай, розподшених на 4 семестри.
Як продовження ступеия бакалавра, програма мапстратури пропонуе спецiалiзацiю у певнш галyзi академiчно! експертизи, застосовуючи прикладний п1дх1д. Таким чином, програма мапстратури особливо зосереджена на розвитков1 аналпичних ум1нь стyдентiв, забезпечуючи !м перспективи в сферi середнього та високого р1вия менеджменту. Багато магiстерських програм передбачають також можлив1сть працювати, що дозволяе мапстрантам одночасно поглиблювати знання, набувати практичнi навички та продовжувати професшний розвиток. Завдяки Болонськ1й реформi рiвень академiчного магiстра набув мiжнародного визнания та вiдкривае кар'ернi перспективи для випускнишв i за межами Швейцари [2].
Новий рiвень академiчного магiстра (the new consecutive Master's degree) вважаеться другим ступенем вищо! осв1ти i його не потр16но плутати з рiвнем магiстра поглиблених до^джень (the Master of Advanced studies) чи виконавчого мапстра дшового адмшстрування (Executive Master of Business Administration). Обида магiстратyри е програмами професшного розвитку та вимагають, щоб студенти мали кшька рок1в практичного досв1ду, тод1 як ревень академiчного магiстра вимагае 61льшого академiчного навантаження [8].
Шдготовка фахiвцiв вищо! науково! квалiфiкацi! у докторантyрi здшснюеться кантональними (державними) yнiверситетами та федеральними шститутами технологiй. Докторська програма тдготовки доктор1в д1лового адмiнiстрyвания (Doctorate of Business Administration, DBA) в Ушверситеп Женеви охоплюе 4 роки навчання та складаеться з двох основних частин: попереднш (до дисертацшний) етап та дисертацшний етап. Мета тдготовчого етапу полягае у забезпеченнi студенпв теоретичними основами i практичними навичками базових та спорiднених галузей навчання i знаннями в1дпов1дних як1сних методiв дослiджения i аналiзy. Метою дисертацшного етапу е застосовування теоретичних та практичних знань i аналiтичних методiв для вирiшения досл1дницько! програми [6].
Розглянемо навчальний план тдготовчого етапу програми тдготовки в докторантура Навчальний план е описом того, яш освiтнi iнтереси i цш будуть досягнутi в процесi тдготовки та включае такий перелш фахових дисциплш: менеджмент, фiнанси, економiка, стратепя маркетингу, поглиблений курс бухгалтерського облшу, управлiння людськими ресурсами, управлiння змшами, управлiння розвитком продукту, конкуренцiя i ринки.
Кожен навчальний курс тривае три дш та проводиться у формi семiнару восьмигодинного засiдання. Навчальний план е ушкальним завдяки акцентуванню уваги на науковiй дiяльностi студеипв, пов'язанiй i3 довготривалими особистими i кар'ерними цшями.
Студентам настiйно рекомендуеться бути творчими i новаторськими в сво!х дослiдженнях та не обмежуватися запланованими заходами в класi. Незалежт дослiдження, публшацп, консалтинг, подорожi, викладання та рiзнi види дiяльностi, правильно розроблет i представленi, схвалюються Комиетом з докторантури.
Метою дисертацшного етапу е демонстращя синтезу знань, отриманих в ходi попереднього етапу i надання можливостi застосувати отриманi знания для виршення суттевих наукових проблем.
Дисертацшний етап складаеться з п'яти основних видiв дiяльностi: два докторсьш семiнари (концентрацiя на теоретичнi аспекти до^джения); три дисертацiйнi семiнари (презентащя та обговорения наукового дослiджения); розвиток i захист плану роботи; виконання дослщження; остаточний захист (затверджения) дисертаци. Докторнат повинен скласти усний юпит з дисертаци. Вчена рада складаеться з зовшшшх експертiв, як е фахiвцями в певнiй сферi, а також старших учених [9].
Докторська програма в галузi управлiння (Ph.D. Programme in Management - PMA) Унверситету Саикт-Галлена (The University of St.Gallen, HSG) е найбiльшою докторською програмою в Швейцари. Докторанти мають змогу обрати одну iз шести спецiалiзацiй: бухгалтерський облш, бiзнес-iиновацi!, фiнанси, мiжнародний бiзнес, стратепя та управлiння, маркетинг. Bd цi напрямки спецiалiзацiй пропоиуються школою управлiння, яка виступае за штегроваиу i цiлiсиу освiту в галузi дшового адмiиiстрування та е одтею iз провщиих бiзнес-шкiл у Сврот. Таким чином, докторантура в Утверситетт Санкт-Галлена (HSG) забезпечуе академiчною пiдrотовкою, що дозволяе докторантам використовувати науковий пiдхiд у теорй' i практищ. Методолойя, яка необхвдиа для цього, формуеться тд час лекцш та семiнарiв протягом перших двох етатв та продовжуеться iидивiдуально, коли студенти пишуть сво! дисертацй' [10].
Таким чином, змют туристсько! освии в Швейцарп визначаеться освiтньо-професiйною програмою тдготовки, на основi яко! розробляеться навчальний план i робочi навчальш програми дисциплiн. Структурно-логiчною схемою тдготовки закршлено послiдовнiсть i обсяг вивчения навчальних предметiв нормативно! (обов'язково! для засвоения) та елективно! (рекомендовано! для засвоения) частин змюту освiти [10]. Програма PMA забезпечуе тдготовку до науково-дослвдно! професiйно! кар'ери (стандартний напрямок) або для академiчно! кар'ери (науковий напрямок), детальний опис подано у таблиц 2.
Таблиця 2
Докторська програма в галузi управлтня
Напрямок Спецiалiзацiя Робота протягом курсу Етап до^джения
Стандартний Бухгалтерський облш; Iнновацiйний бiзнес; Фiнанси; Мiжнародний бiзнес; Стратегiя та управлшия; Маркетинг. 5 курив: 2 обов'язкових; 3 елективних. 2 семшари пов'язаш з темою дисертацiйного дослiджения.
Науковий Iнновацiйний бiзнес; Фшанси; Мiжнародний бiзнес; Стратегiя та управлшия; Маркетинг. 9 курав: 4 обов'язкових; 5 елективних. 2 семшари пов'язаш з темою дисертацшного до^джения.
Таким чином, проаналiзований матерiал дае змогу визначити критери ефективностi фyнкцiонyвания тслядипломно! осв1ти фахiвцiв сфери туризму Швейцарп: проектування проф1льних осв1тн1х програм i систем, що вiдповiдають ц1лям i завданням осо6истост1, потребам сфери туризму, системi осв1ти поточного та перспективного характеру; коректування 3Micmy освти, яке передбачае наявшсть безперервносп, багатопрофiльностi та багатофyнкцiональностi, що допомагае осо6истост1 вибрати шдив^альну осв1тню траекторiю; результативнiсть навчання, яка тдтверджуеться створениям широкого спектра освггшх програм i осв1тн1х структур, що забезпечують працевлаштування випускниюв на ринку пращ, задоволення запитiв туристського ринку y кадрах необхiдного р1вня п1дготовки i квалiфiкацi!, пiдвищения ступеня задоволения потреб населения y туристсько-екскурсшному обслyговyваннi, знижения р1вия асоцiальних процеив y поведiнцi молод1; економiчнiсть туристсько'1 освти, яка забезпечуеться ращональним використанням ресурав (педагогiчних кадрiв, технологiй i термiнiв навчання); кероватсть, що дозволяе здшснювати о6л1к особливостей, традицiй й можливостей кантонов.
До перспективних напрямшв подальших дослiджень швейцарського досв1ду професшно! п1дготовки майбyтнiх фахiвцiв сфери туризму належать: проблеми органiзацi! самостiйно! роботи студеипв; науково-методичне обгрунтувания системи тдготовки фахiвцiв сфери туризму за окремими спещальностями; теорiя yправлiния системою туристсько! осв1ти та мон1торинг якост1 тдготовки фахiвцiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Annen M. Die Entwicklung der Volkssdiule im Kanton Srfrwyz: manusoipt / M. Annen. - Zurich: University of Zui^, Institute of Education (Department of General Education), 2003. - 240 p.
2. BBT/OFFT [Federal Offke of Vocationa1 Training and Research] & SBBK/CSFP. Bezahlte Informatikerausbildung - die Hintergrunde [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bibb.de/en/index.htm.
3. Cooper C. Network Srieroe. A Review Fo^ssed on Tourism / C. Cooper, R. Baggio, N. S^tt // Annals of Tourism Research. - 2010. - Vol. 37. - P. 55-80.
4. Inversini A. MySwitzer1and.com: analysis of online communication and promotion / A. Inversini, C. Brulhart, L. Cantoni // Journal of Information Terfmology & Tourism. - 2012. - Vol. 13-1. - P. 39-49.
5. Maggi R. Higher tourism ed^ation in English - where and why? / R. Maggi, L. Padurean // Tourism Review. - 2009. - Vol. 64. - P. 48-58.
6. OPET. Vocationa1 Education and Training in Switzerland 2008 - Farts and Figures. - Berne: Federal Offke for Professional Education and Techno1ogy, 2008. - Режим доступу: http://doc.rero.ch/1m.php?ur1BI/maggi 2011.pdf. - [Електронний ресурс].
7. Padurean L. TEFI values in tourism education. A comparative analysis / L. Padurean, R. Maggi // Journal of Teadiing in Travel & Tourism. - 2011. - № 11 (1). - P. 24-37.
8. Studying in Switzerland : Universities : CRUS. - Режим доступу: www.swissuniversity.ch. -[Електроний ресурс].
9. United International Business Spools - UIBS. [Електроний ресурс]. - Режим доступу: http://www.uibs. org.
10. University of St. Gallen. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.unisg.ch/en.aspx.
