CC BY
74УДК 94(477)
Хрящевська Л.М.,
кандидат iсторичних наук, доцент кафедри icmopiï та археологи Миколагвсъкий нацюналъний
унгверситет iMem В. О. Сухомлинсъкого ORCID: https://orcid. ors/0000-0003-2611-0817 DOI: 10.24411/2520-6990-2019-10836 ЗАКОНОДАВЧА БАЗА У СФЕР1 ОХОРОНИ АРХЕОЛОГ1ЧНИХ ПАМ'ЯТОК ТА СТВОРЕННЯ
МУЗЕЙНИХ ОСЕРЕДК1В
Hryashchevskaya L. M.,
candidate of historical sciences, associate professor of department to history and archaeology, Mykolaiv
national university to the name of V. O. Sukhomlynskoho ORCID: https://orcid. org/0000-0003-2611-0817
LEGISLATIVE BASE FOR THE PROTECTION OF ARCHAEOLOGICAL MONUMENTS AND THE
MAKING OF MUSEUM ENVIRONMENTS
Анотацш:
Охарактеризувано основш положення, на яких базуетъся вiдповiдна чинна законодавча база сто-совно музеефтацп, реставраци, охорони археологiчноï спадщини, створення i функщонування музейних осередюв на територИ' Украши. Висвiтлено мiжнароднi документи (конвенци та харти), ратифковаш i дiючi на територи Украти i, власне, закони та тдзаконш акти Украши.
Summary:
Describes the main provisions on which the relevant current legal base is based on museums, restoration, protection of archaeological heritage, creation and operation of museum sites in the territory of Ukraine. International documents (conventions and charters), ratified and in force on the territory of Ukraine and, in fact, laws and regulations of Ukraine are covered.
Ключовi слова: археологiя, пам'ятка, спадщина, охорона, музееф^ащя, реставрацiя, охорона, закон, конвенцiя.
Key words: archeology, monument, heritage, conservation, museum, restoration, conservation, law, convention.
Охорона археолопчно! спадщини е стра-тепчним завданням держави, яке потребуе и поси-лено! уваги, вона мае бути ключовою складовою полтики держави в галузi культури. Питання му-зеефшаци, реставраци, охорони археолопчно! спадщини, створення i функцюнування музейних осередшв на територи Украши регулюються чи-сельними дшчими нормативно-правовими документами. З метою висвилення основних принцитв тако! дiяльностi з погляду сучасного законодавства спробуймо коротко охарактеризувати основш положення, на яких базуеться вадповвдна чинна законодавча база. Загалом дшчу нормативно-правову базу з вадповвдних питань можна подiлити на двi велик! групи: мiжнароднi документи (конвенци та харти), ратифшоваш i дiючi на територи Укра!ни ^ власне, закони та тдзаконш акти Укра!ни.
10 грудня 2003 р. було тдписано закон Укра!ни за N 1369-ГУ «Про ратифiкацiю Свропей-сько! конвенци про охорону археолопчно! спадщини (переглянуто!)» [4]. Цей закон набрав чин-ностi 27.08.2004 р., майже через 6 рошв з дня подписания означено! Свропейсько! конвенцi! ввд iменi Укра!ни 02.07.1998 р.
Свропейська конвенцiя про охорону археолопчно! спадщини була тдписана у м. Валлетта 16.01.1992 [1] державами членами Ради Свропи та шшими державами - учасницями Свропейсько! культурно! конвенцi!. Необхiднiсть створення такого мiжнародного документу була зумовлена
визнанням того факту, що европейськ1й архео-логiчнiй спадшинi загрожують руйнування ввд зро-стаючо! шлькосп великих проектiв освоення тери-торш, природних ризик1в, нелегальних або непро-фесiйних розкопок i недостатньо! пошформованосп громадськостi та тдтверджен-ням важливютю запровадження, якщо вони ще не юнують, вiдповiдних адмiнiстративних i наукових наглядових процедур i необхiднiстю урахування потреб охорони археологiчно! спадщини у полтиц планування забудови мiських та сшьських тери-торiй та культурного розвитку. Основою для конвенци у м. Валлеттi була серiя бiльш раинiх доку-ментiв: Свропейська культурна конвенц1я [2], пiдписана у Париж1 19.12.1954 р.; Конвенщя про охорону архггектурно! спадщини Свропи [3], подписана у Гренадi 03.10.1985 р.; Свропейська конвен-цiя про правопорушення, пов'язанi iз культурними цшностями, пiдписана у Дельфах 23.06.1985 р.; ре-комендацi! Парламентсько! асамбле! стосовно археологи i зокрема рекомендаци 848 (1978), 921 (1981) i 1072 (1988); рекомендация N0. R (89) 5 стосовно охорони та введення у культурний оби археолопчно! спадщини у контексп планування забудови мiських та сшьських територш; Свропейська конвенцiя про охорону археолопчно! спадщини, тдписана у Лондош 06.05.1969 р.
Ратифкована Укра!ною Конвенцiя передбачае визначення археологiчно! спадщини, як джерела
/ РЕБЛ0001СЛЬ 8С1Е1ЧСЕ8
колективно1 пам'яп та засобу iсторичних i науко-вих дослiджень, складовими частинами яко! вважа-ються всi матерiальнi залишки та об'екти, а також будь-яш iншi слiди iснування людства у минулих епохах: збереження i вивчення яких допомагае з'ясувати розвиток ютори людства та його зв'язок з природним середовищем; головними джерелами отримання шформаци ввдносно яких е розкопки або знах1дки й iншi методи дослщження ютори людства та середовища, що його оточуе; як1 знаходяться у будь-якому мiсцi, що знаходиться пвд юрисдикцiею Сторiн.
Виходячи зi статтi 2 - передбачаеться визна-чення об'ектiв археолопчно1 спадщини i заходiв для забезпечення гхньо! охорони. Вщповщно до не!, кожна Сторона зобов'язуеться запровадити за до-помогою дшчих у вiдповiднiй державi процедур правову систему охорони археолопчно1 спадщини, яка передбачае ведения облшу и археолопчно1 спадщини та визначення пам'яток i територiй, що шдлягають охорош; створення археологiчних за-повiдникiв навиъ там, де на суходолi або тд водою вiдсутнi наявнi слвди, з метою збереження ма-терiальних свiдчень, яш будуть вивчатися прийдешшми поколiннями; зобов'язання для осiб, що випадково знаходять об'екти археолопчно1 спадщини, доповщати про це компетентним органам i надавати !х для вивчення.
У статп 3 викладеш правила та принципи до-слвджень археолопчно1 спадщини, за якими кожна Сторона зобов'язуеться застосовувати процедури видання дозвол1в на розкопки та iншi види архео-лопчно1 дiяльностi та здшснення нагляду за ними таким чином, щоб запобтати будь-яким не-санкцiонованим розкопкам або вилученню об'екпв археолопчно1 спадщини; забезпечити, щоб архео-логiчнi розкопки i розввдка здшснювалися на нау-кових засадах та за умови: використання у мiру можливостi неруйнiвних методiв досл1дження; за-побiгання тому, щоб об'екти археолопчно1 спад-щини розкривалися або залишалися у розкритому виглядi пiд час або тсля завершення розкопок без забезпечення 1хнього належного збереження, кон-серваци та рацiонального використання; забезпечити, щоб розкопки та iншi потенцшно руйнiвнi ро-боти здiйснювалися лише квалiфiкованими, спецiально уповноваженими на те особами; запровадити процедуру видання попереднього спещаль-ного дозволу, якщо це передбачено внутрiшнiм за-конодавством держави, на використання в архео-логiчних дослвдженнях детекторiв металу та будь-якого iншого обладнання чи методiв для виявлення археологiчних об'екпв.
Принципи фiзичного збереження археолопч-но! спадщини затвердженi в статтi 4, за якою кожна Сторона зобов'язуеться вживати заходiв, як1 перед-бачають залежно вiд обставин: придбання або охо-рону державними органами за допомогою шших вiдповiдних засобiв територш, як1 мають стати ар-хеолопчними заповiдниками; збереження та шдтримання в належному станi археолопчно1 спадщини бажано у мющ И знаходження; облаштування
127
належних сховищ археолопчних залишк1в, як1 були вилученi з мюця 1хнього первiсного розташування.
Принципи комплексного збереження архео-лопчно1 спадщини передбачаються у статтi 5, за якою кожна Сторона зобов'язуеться докладати зусиль для узгодження i поеднання вiдповiдних потреб археологи з планами облаштування територш шляхом забезпечення учасп археолопв у пла-нуваннi, спрямованому на забезпечення збалансо-ваних стратегiй охорони, збереження та введення у культурний обiг дшянок територiй, що мають ар-хеолопчну цiннiсть; у рiзних етапах проекпв ро-звитку територiй; забезпечити систематичш кон-сультацil мiж археологами та фах1вцями з питань мiського i регiонального планування з метою створення можливостей для внесення змш до тих про-ектiв розвитку територiй, як1 можуть мати негатив-ний вплив на археологiчну спадщину; забезпечення достатнiх часу та ресурав для проведення належного наукового дослвдження вiдповiдноl дiлянки територil та опубл^вання його результатiв; забезпечити повне врахування мiсцевостей, що мають археолопчну цiннiсть, та 1хнього контексту в оцшках екологiчних насл1дк1в та ршеннях, що приймаються на 1хнш основi; передбачити зберiгання на мющ 1хнього знаходження, коли це практично можливо, тих об'ектiв археологiчноl спадщини, яш були знайденi пiд час забудови територш; забезпечити, щоб вщкриття мюць архео-логiчних розкопок для вiдвiдувачiв, особливо будь-яка перебудова, пов'язана з необхщшстю прийому велико1 кiлькостi вiдвiдувачiв, негативно не впли-вало на археологiчний i науковий характер таких мiсць та прилегло1 до них територil.
Заходи з фшансування археологiчних до-слвджень i збереження археологiчноl спадщини пе-редбаченi у статтi 6 Конвенци, за якою кожна Сторона зобов'язуеться передбачити державну фiнан-сову тдтримку археологiчних дослiджень нацiональними, регюнальними i мiсцевими органами зпдно з 1хньою вiдповiдною компетенцiею; збшьшити обсяг матерiальних ресурсiв для превентивное' археологil шляхом ужиття належних заходiв для того, щоб у великих державних або приватних проектах розвитку територiй передбачалося по-криття iз ресурсiв державного або приватного сектора, у разi необхвдносп, всiх витрат на проведення будь-яких необхвдних археологiчних робгг, пов'язаних iз такими проектами; шляхом вклю-чення до бюджету таких проекпв на додаток до витрат на проведення оцшки екологiчних наслщшв, яка необх1дна для розробки запоб1жних заходiв при екологiчному i регюнальному плануваннi, статтi витрат на здшснення попередшх археологiчних до-сл1джень та розвщки, на пiдготовку п1дсумкового наукового звиу, а також на опубл1кування i обл1к результатiв у повному обсязi.
Принципи збору та поширення науково1 iнфор-мацil передбаченi у статп 7. Вiдповiдно до и змiсту кожна з Сторiн - пiдписантiв з метою сприяння вив-ченню археологiчних знахiдок та поширенню iн-формацil про них зобов'язуеться здшснювати або оновлювати обстеження, вести реестри пам'яток та
карти-схеми розташування археологiчних об'екпв у районах, що знаходяться тд 1хньою юрисдик-цieю; вживати Bcix практичних заходiв для забезпечення складання тсля завершення археологiчних робiт узагальненого наукового звГту, придатного для опублiкування, до необхвдного опублiкування спецiальних дослiджень у повному обсязi.
Принципи обмiну на нацюнальному i мiжнародному рiвнях об'ектами археологiчноï спадщини для професiйних наукових цшей, з вжи-ванням вах належних заходiв для забезпечення того, щоб такий обмiн не завдавав шкоди куль-турнiй i науковш цiнностi об'eктiв, а також ор-ганiзацiï мiжнародних дослгдницьких програм за-значенi у статтi 8 Конвенци.
Окремо даним документом у статп 9 затвер-джено проведення освГтницьких заходiв з метою поiнформування i поглиблення поiнформованостi громадськостi про цшнють археологiчноï спадщини для розумшня минулого та ризик1в, що загро-жують цiй спадщинi; а також сприяння доступу громадськостi до визначних об'екпв археологiчноï спадщини, особливо мюць археологiчних розкопок, i заохочення показу громадськосп колекцiй архео-логiчних знахщок.
Статтею 10 Конвенцiï затвердженi принципи запобтання нелегальному обiгу об'ектiв архео-логiчноï спадщини. В рамках боротьби з нелегаль-ним обiгом артефакпв пункти статтi передбачають органiзацiю збору вщповвдними державними органами та науковими установами iнформацiï про будь-яш зафiксованi випадки нелегальних розкопок; шформування компетентних органiв держави походження, яка е учасницею цiеï Конвенци, про будь-яш пропозицiï стосовно об'екпв археолопч-но1' спадщини, що могли бути отримаш в результатi нелегальних розкопок або незаконного вилучення шд час санкцiонованих розкопок, а також надання необхiдноï докладно1' iнформацiï про них; заходи для забезпечення того, щоб музе1' та аналопчш установи, чия полiтика придбання цiнностей кон-тролюеться державою, не купували об'екпв архео-логiчноï спадщини, як1 могли бути отримаш в результат приховування або здiйснення нелегальних розкопок, або незаконного вилучення пiд час санкцюнованих розкопок.
Окремою 11 статтею Конвенци передбачена можливють пгдписання двостороншх або багато-стороннiх договорiв мiж Сторонами стосовно нелегального обороту об'екпв археолопчно1' спадщини або 1'хнього повернення законним власникам.
Взаемна техшчна та наукова допомога у сферi охорони археологiчноï спадщини регламентуеться статую 12 Конвенци, за якою тдписанти зобов'язу-ються: надавати одна однш технiчну та наукову до-помогу шляхом обмiну досвiдом i експертами у га-лузi археологiчноï спадщини; сприяти з урахуван-ням 1'хнього вiдповiдного нацiонального законодавства та обов'язкових для них м1жнарод-них угод обмшам фах1вцями з питань збереження археолопчно! спадщини, включаючи спецiалiстiв iз пгдвищення квалГфГкаци.
З метою здшснення контролю за застосуван-ням Конвенци i позбавлення ïï лише декларативного характеру окрема 13 стаття документу перед-бачае спецiальний нагляд комитетом експертiв, створеним Комiтетом мiнiстрiв Ради Свропи згiдно зi статтею 17 Статуту Ради Свропи. Вщповщний
орган надГляеться функцiями нагляду за застосу-ванням Конвенци.
Таким чином Свропейська конвенщя про охо-рону археологiчноï спадщини е базовим мГжнарод-ним документом який регулюе питання збереження та використання археолопчних пам'яток, який ра-тифiкований Украшою, та сшвввдноситься iз внутрiшнiм законом «Про охорону археологiчноï спадщини».
Окрiм згаданого документу на територiï Украï'ни дiе мiжнародна Конвенцiя про охорону всесвиньо! культурнох' i природнох' спадщини тдписана 16.11.72 р, та ратифiкована Указом Пре-зидй' ВР УРСР N 6673-XI вад 04.10.88 р. Названа Конвенцiя складаеться з 38 статей, з яких 8 останшх - прикiнцевi положення. За названим, та доа чин-ним документом археолопчш об'екти визначенi як елементи культурно! спадщини.
Зазначеш ратифiкованi Украï'ною м1жнародш документи в загальних рисах регулюють питання, пов'язанi з охороною культурноï спадщини та принципами ïï використання. Набагато деталь-шший характер мають дiючi Закон Украïни «Про охорону культурноï спадщини» та «Про охорону археологiчноï спадщини» «Про музеï та музейну справу».
Перш за все в них затверджено основнi по-няття, якими оперуе названа сфера дiяльностi. Так, ввдповщно до Закону «Про охорону археологiчноï спадщини» вiд 18.03.2004 N 1626-IV [5].
Законом «Про охорону культурноï спадщини» вад 08.06.2000 № 1805-III [6], визначено вiдповiдний термш охорони культурноï спадщини.
Законом «Про музеï та музейну справу» ввд 29.06.1995 № 249/95-ВР визначений основний по-нятiйний апарат музеезнавства [7]. З точки зору створення музейних осередк1в особливе значення мають визначеш цим законом поняття реставрацiï та консерваци.
Законом «Про охорону культурноï спадщини» в1д 08.06.2000 N 1805-III визначено поняття му-зеефiкацiï [6].
Вщповвдним законом у статтi 5 зазначено, що здшснення нагляду за виконанням робгт з до-слщження, консервацй', реабiлiтацiï, реставрацiï, ремонту, пристосування й музеефiкацiï пам'яток та шших робгт на пам'ятках належить до повноважень центрального органу виконавчоï влади, що реалiзуе державну полГтику у сферi охорони культурноï спадщини.
Окремим пунктом статп 11 Закону ввд 08.06.2000 № 1805-III визначена участь пiдприемств, закладiв науки, освГти та культури, громадських органiзацiй та громадян в охоронГ культурноï спадщини.
ВГдповгдно до чинного законодавства, проведення консерваци, реставраци, реабГлГтацП', му-зеефГкаци, ремонту, пристосування пам'яток здГйснюються лише за наявносп письмового доз-волу. У випадку пам'яток нацГонального значення повноваження видавати такий дозвГл мае централь-ний орган виконавчоï влади (Мшютерство культури). ВразГ проведення робГт на пам'ятках мГсце-вого значення, таю повноваження несуть орган ви-конавчоï влади Автономноï Республжи Крим, обласних, Киïвськоï та Севастопольсь^' мГських державних адмГнГстрацГй, як1 реалГзують державну полГтику у сферГ охорони культурноï спадщини.
/ PEDAGOGICAL sciences
Подставою для надання дозволу е наявнють погод-жено! з цими органами науково-проектно! документации Перед початком розробки вщповвдних про-екпв та виготовленням науково-проектно! документа^! законодавством обумовлено проведения необхщних науково-дослщних робгт, у тому числ археологчних i геолопчних (Закон Украши «Про охорону культурно! спадщини» ввд 08.06.2000 № 1805-Ш, ст. 26).
У випадках, коли пам'яткам загрожуе небез-пека пошкодження, руйнування чи знищення, законодавством передбачене зобов'язання власника, або уповноваженого ним органу, особи, як! набули права володшня, користування чи управлшня, привести пам'ятку до надежного стану (провести ро-боти з ïï консерваци, реставраци, реабштаци, му-зеефшаци, ремонту та пристосування). Якщо влас-ник самостшно не здшснюе в1дпов1дних заход!в, орган охорони культурно! спадщини може зо-бов'язати його здшснити ц заходи, видавши вщповвдне розпорядження. I в раз!, коли власник не в змоз! виконати розпорядження щодо охорони пам'ятки, орган охорони культурно! спадщини може вжити необхвдних заход!в самостшно (по-внютю або частково), профшансувавши !х за раху-нок спещальних кошпв на фшансування охорони культурно! спадщини (Закон Укра!ни «Про охорону культурно! спадщини» вщ 08.06.2000 № 1805-III, ст. 27).
У раз!, коли пам'ятка, що потребуе му-зеефшаци знаходиться в межах !сторико-культурного заповедника - меж!, зони охорони, обсяги i строки проведення вщповщних робгт, а також нау-ково-методичне кер!вництво над ними находяться в повноваженнях адмшютраци заповедника (Закон Укра!ни «Про охорону культурно! спадщини» ввд 08.06.2000 № 1805-III, ст. 33).
Закон Укра!ни «Про охорону археолопчно! спадщини» в!д 18.03.2004 № 1626-IV не мютить особливих положень, пов'язаних з музеефшащею археологчних пам'яток, пор!вняно з попередньо розглянутим законом. Додатково прописана лише участь громадськост! в охорош археолопчно! спадщини: «Громадсьш оргашзаци, громадяни сприя-ють органам охорони культурно! спадщини у про-веденш практичних заход!в з виявлення, вивчення, обл!ку та охорони об'екпв археолопчно! спадщини, популяризацп серед населення знань про них та пам'яткоохоронного законодавства, здшснюють громадський контроль за станом збереження, вико-ристанням, консерващею та музеефшащею пам'яток археологи» (Закон Укра!ни «Про охорону археолопчно! спадщини» вщ 18.03.2004 № 1626-lV ст. 13). Цей пункт в повнш м!р! вщображае i вщповщно закршлюе законодавчо традицшний стан укра!нсько! сучасно! археолог!! - коли велика частина робгг здшснюеться за рахунок волонтер!в та меценапв при фактичнш неспроможносп держави забезпечити вщповщне фшансування.
Закон Укра!ни «Про музе! та музейну справу» вщ 29.06.1995 № 249/95-ВР регулюе сусшльш вщносини у сфер! музейно! справи, визначае пра-вов^ економ!чш, сощальш засади створення ! д!яль-носп музе!в Укра!ни. Виходячи з тексту, закон ре-гулюе юнування традицшних музейних установ та
129
!х д!яльнють. Питання музеефшащ! пам'яток археолог!! ним не регулюються.
Сдиним нормативно-правовим актом укра!нсь-кого законодавства, який безпосередньо стосуеться створення археолопчних музейних осередшв ! му-зеефшаци пам'яток археолог!! е Наказ Мшютерства культури ! туризму Украши вщ 02.11.2009 № 956/0/16-09 «Про затвердження методичних реко-мендац!й». Названий наказ п!д номером 4 м!стить методичш рекомендаци щодо музеефшаци пам'яток археолопчно! спадщини. Вщповщш реко-мендац!! визначають порядок розроблення, затвер-дження та склад науково-проектно! документаци щодо музеефшаци археолопчно! пам'ятки; загальш принципи музеефшаци археолопчно! пам'ятки; му-зеефшащю археолопчних пам'яток в контекст! збе-реження традиц!йного характеру середовища та ро-звитку туристично! !нфраструктури.
Таким чином дшче в сучаснш Украш правове поле в питаннях охорони археолопчних пам'яток та !х музееф!кац!! спираеться на м!жнародн! та внутргшт нормативно-правов! акти. М1жнародш ратифшоваш конвенцй' та угоди ор!ентоваш в основному на охорону пам'яток, визначають загальш принципи тако! д!яльносп та координують вщповщне м!жнародне сшвробггаицтво. Внутршш Закони Укра!ни «Про охорону археолопчно! спадщини» «Про охорону культурно! спадщини»» «Про музе! та музейну справу» питання музеефшаци ре-гулюють в основному в частиш визначення повно-важень проведення ще! д!яльносп та необхщно! для цього документац!!. Положення, що стосуються пи-тань створення археолог!чних музейних осередк!в мютяться в 4-х пунктах «Методично! рекомендаци щодо музеефшаци пам'яток археолопчно! спад-щини», затверджено! проф!льним м!н!стерством ще у 2009 р. Така ситуац!я е в!дображенням того, що музеефшащя пам'яток археолог!!, не зважаючи на в!дом! окрем! реал!зован! проекти, залишаеться справою новою, а !! позитивн! насл!дки в сучасних укра!нських реал!ях недооцшеними.
Список використаних джерел
1. Свропейська конвенц!я про охорону археолопчно! спадщини (переглянута) (ETS N 143): Конвенщя Ради Свропи вод 16.01.1992 № ETS N 143 // Офщшний вюник Укра!ни. 2006. № 9.
2. Свропейська культурна конвенщя 1954 р.: Конвенц!я Ради Свропи в!д 19.12.1954 // Офщшний вюник Украши. 2006. № 41.
3. Конвенщя про охорону архггектурно! спадщини Свропи: Конвенщя Ради Свропи в!д 03.10.1985 // Офщшний вюник Украши. 2010. №54.
4. Про ратифшацш Свропейсько! конвенци про охорону археолопчно! спадщини (перегляну-то!): Закон Украши вщ 10.12.2003 № // Ведомоси Верховно! Ради Укра!ни. 2004. № 15.
5. Про охорону археолопчно! спадщини: Закон Украши в!д 18.03.2004 № 1626-IV // Ввдомосп Верховно! Ради Укра!ни. 2004. № 26.
6. Про охорону культурно! спадщини: Закон Украши в!д 08.06.2000 №1805-III // Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни. 2000. № 39.
7. Про музе! та музейну справу: Закон Украши в!д 29.06.1995 № 249/95 ВР // Ввдомосп Верховно! Ради Укра!ни. 1995. № 25.
