Захворюваність на рак щитоподібної залози в Україні: територіальні особливості Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»



INCIDENCE OF THYROID CANCER IN UKRAINE: TERRITORIAL FEATURES

Tsymbaliuk S.M., Chernychenko I.O., Lytvychenko O.M., Hulchii M.V., Balenko N.V., Fedorenko Z.P., Voloshchuk O.V.

ЗАХВОРЮВАН1СТЬ НА РАК ЩИТОПОД1БНО1 ЗАЛОЗИ В УКРА1Н1: ТЕРИТОР1АЛЬН1 ОСОБЛИВОСТ1

ocTaHHi десят^ччя в усьому CBiTi особливу увагу фахiвцiв привер-тае проблема зростання кшькост злоякiсних захворювань щитопо-дiбноУ залози (ЩЗ). Згiдно з остаными повiдомленнями ВООЗ та ООН РЩЗ становить 1-3% злоякiсних пухлин ycix локалiзацiй [1]. За даними лгератури, початок реестрацiУ збiльшення захворювань на рак щитоподiбноУ залози (РЩЗ) в iндустрiально розвинених краУнах св^ припадае на 1940-вi роки [2, 3] i тривае досi. Вже у 1960-т роки, за даними ВООЗ, частота цього захворювання порiвняно з 1940-ми роками була вдвiчi вищою. Нинi порiвняно з 70-ми роками минулого статття частота захворювання на РЩЗ знову зросла вдвiчi [1].

У США, наприклад, захворюва-нють на РЩЗ за перiод з 1973 по 2002 рк збтьшилася у 2,4 рази: з 3,6 випадюв у 1973 р. до 8,7 - у 2002 р. на 100 тисяч [4].

Водночас вщзначаються знач-нi коливання показниюв захво-

2 ЦИМБАЛЮК С.М., 1 ЧЕРНИЧЕНКО 1.О., 1ЛИТВИЧЕНКО О.М., 2ГУЛЬЧ1Й М.В., 1БАЛЕНКО Н.В., зфЕДОРЕНКО З.П., 1ВОЛОЩУК О.В. 1ДУ «1нститут громадського здоров'я iм. О.М. Марзеева НАМН УкраТни», м. КиТв

2 КиТвський мiський клiнiчний

ендокринологiчний центр, м. КиТв

3 Нацюнальний iнститут раку

МОЗ УкраТни, м. КиТв УДК 613.8 : 614.71: 615.227 : 616.44

Ключовi слова: рак щитоподiбно'l' залози, захворюванiсть, антропогеннi фактори.

рюваност! у р1зних кра1нах I рег1онах св1ту [5]. Низька захво-рюван1сть спостер1гаеться у

ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ РАКОМ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ В УКРАИНЕ: ТЕРРИТОРИАЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ

2 Цымбалюк С.Н., 1Черниченко И.А., 1Литвиченко О.Н., 2Гульчий Н.В., 1Баленко Н.В., 3Федоренко З.П., 1Волощук Е.В.

1ГУ «Институт общественного здоровья им. А.Н. Марзеева НАМН Украины, г. Киев

2 Киевский городской клинический эндокринологический центр, г. Киев 3Национальный институт рака Минздрава Украины, г. Киев

Цель работы - изучить особенности формирования заболеваемости населения РЩЖ на территории разных регионов страны, определить характер и интенсивность ее прироста в последние десятилетия.

Материалы и методы. Проанализирована динамика заболеваемости РЩЖ по данным Национального реестра и областных эндокринологических диспансеров за 1991-2013 годы в различных регионах. Использовали метод регрессионного анализа. Достоверность различий определяли с помощью коэффициента Стьюдента. Выводы. Полученные результаты свидетельствуют о стремительном росте заболеваемости РЩЖ во всех регионах Украины, наиболее выраженном в высокоиндустриализованных областях, а также в зонах интенсивной сельскохозяйственной деятельности. Эти данные указывают на возможную роль других антропогенных факторов, помимо радиации и йододефицита. В этом смысле особое значение могут иметь химические загрязнители, способные повреждать функцию щитовидной железы, так называемые «эндокринные разрушители», что требует дальнейших целенаправленных исследований. Ключевые слова: рак щитовидной железы, заболеваемость, антропогенные факторы.

деяких европейських кражах (Дани, Голланди, СловаччинО; висока - в 1сланди, на Гаваях; найвища - у Меланези / Новм Каледони (70,1 випадюв на 100 тис. жЫочого та 10,4 - чоловiчо-го населення) [6].

Проблема зростання захворю-ваност населення на РЩЗ актуальна також для УкраУни, але про-явилася вона дещо тзыше. За даними М.П. Черенька [3], частота тиреоУдного раку серед оперо-ваних хворих у 1960-т роки зросла до 7% порiвняно з 1-3% у 1950-т роки. На зростання часто-ти РЩЗ серед хворих Кримсько-го регюну, яких л^вали з приводу рiзноУ патологи ЩЗ у дочорно-бильський перюд, вказують також В. Фесенко i ствавт. [7]. Так, якщо у 1954-1964 роках РЩЗ спостер^ався у 0,7% хворих, то у 1978 та 1987 рр. його частка ста-новила 1,94% та 5,2% вщповщно.

ОсобливоУ гостроти захворю-ванють на РЩЗ набула тсля ава-ри на Чорнобильсьюй АЕС у зв'язку зi значним УУ зростанням на територiях, як найбтьш постраждали через радiацiйне забруднення.

Окрiм радiацiйного чинника та йододефщиту, фахiвцi, що зай-маються проблемою РЩЗ, звер-тають увагу на етюпатогенетичну роль неадекватного надходжен-ня мкроелемен™, таких як залн зо, мщь, селен, кобальт, цинк тощо, а також вщзначають вплив розвитку хроычних пперпластич-них процеав у залоз^ роль спад-ковост^ гормональних порушень, що пов'язан з функщею щитопо-дiбноУ залози, та гормонального дисбалансу з Ышими ендокрин-ними органами [1-6]. Водночас в останн роки все частше наголо-шуеться на ролi антропогенних факторiв довкiлля, де особливо виокремлюеться Ухня струмоген-на дiя. Загалом така рiзноманiт-нiсть факторiв може визначати Ухню пряму органопошкоджуючу дю та впливати на функцюналь-ний стан залози.

З урахуванням зазначеного та зважаючи на територiальнi вщ-мiнностi антропогенного наван-таження на оргаызм людини, мета нашоУ роботи полягала у вивченн особливостей форму-вання захворюваностi населення на РЩЗ на територи рiзних регюыв УкраУни та визначеннi характеру й Ытенсивност УУ приросту за останн десятирiччя.

Матер1али та методи. За основу виршення питання щодо територiальних особливостей захворюваностi населення на

© Цимбалюк С.М., Черниченко 1.О., Литвиченко О.М., Гульчiй М.В., Баленко Н.В., Федоренко З.П., Волощук О.В. СТАТТЯ, 2017.

11 Environment & Health №12017

INCIDENCE OF THYROID CANCER IN UKRAINE:

TERRITORIAL FEATURES

2Tsymbaliuk S.M., 1 Chernychenko I.O.,

1 Lytvychenko O.M., 2Hulchii M.V., 1Balenko N.V.,

Fedorenko Z.P., 1 Voloshchuk O.V.

1SI "O.M. Marzeiev Institute for Public Health,

NAMSU", Kyiv

2Kyiv Clinical Endocrinological Center, Kyiv 3National Cancer Institute, Ministry of Public Health of Ukraine, Kyiv

Objectives. We studied the peculiarities of the forming of thyroid cancer incidence among the population in different regions of Ukraine, determined a character and an intensity of its increase in recent decades. Materials and methods. We analyzed a dynamics of thyroid cancer incidence according to the findings

of the National Cancer Register and the regional endocrine dispensaries for the period of 1991-2013 in different regions. We applied the method of regression analysis. A significance of the differences was assessed with the help of Student's coefficient. Results. Obtained results demonstrate a swift growth of thyroid cancer incidence in all regions of Ukraine, it is the most expressed in the highly industrialized regions and in the zones of the intensive agricultural activity as well. These data indicate a possible role of the other anthropogenic factors, besides radiation and iodine deficiency. In this case chemical pollutants (so-called endocrine destroyers) are of great importance because they can damage the function of thyroid gland. It requires the further single-minded research.

Keywords: thyroid cancer, disease incidence, anthropogenic factors.

РЩЗ було взято дан Нацю-нального канцер-реестру та матерiали обласних ендокрино-лопчних диспансерiв за бтьш ыж 20^чний перюд, починаючи з 1991 р., коли вперше було офн цмно зареестровано зазначену патологю. За отриманими дани-ми було складено таблиц дина-мiчних змЫ рiвня захворюваност населення залежно вщ характеру i промислового профУпю гос-подарськоУ дiяльностi доотджу-ваних територм (областей). Загалом було виокремлено 5 груп: област переважно з висо-ким рiвнем iндустрiалiзацiУ; област переважно сУпьськогос-подарського спрямування; обла-CTi зi змшаними типом господа-рювання; област пщвищеного радiацiйного контролю та обла-CTi, визначен як ендемiчнi за вмн стом йоду.

Для оцнки особливостей динамiчних рядiв захворювано-CTi населення на РЩЗ розрахо-вувалися коефМенти лнмноУ регреси та Ухн похибки, а визна-чення достовiрностi вщмшно-стей мiж динамiчними рядами здмснювали за коефМентом Ст'юдента. 1нформацмну базу даних сформували за допомо-гою комп'ютерноУ програми Mikrosoft Excel та пакета при-кладних програм.

Результати дослiджень та Гх аналiз. Шляхом узагальнення даних за перiод 1991-2013 рр. було визначено особливост формування РЩЗ серед насе-лення УкраУни за тслячорно-бильський перiод. Отриманi результати (табл. 1) засвщчили стабiльне динамiчне зростання чисельност населення з даною патолопею, хоча темпи приросту захворюваностi на територм зазначених груп областей мають певн вiдмiнностi.

Наочно це тюструе рисунок 1, з графiчних матерiалiв якого видно, що найбiльш Ытенсивне зростання захворюваностi на

РЩЗ спостер^аеться в областях, якi характеризуються Ыдустрн альним та стьськогосподарсь-ким розвитком. Стандартизовав показники захворюваностi (укра-Унський стандарт) на РЩЗ з 1991 по 2013 рр. у першлй груп областей зросли з 2,1-2,9 до 7,2-9,3 випадюв на 100 тис. населення, тобто у 3,67 рази, а у стьсько-господарських районах - з 1,63,3 до 4,7-11,0, або у 3,86 рази.

Причому показники захворю-ваност у цих репонах е вищими за середнм рiвень по УкраУнк Водночас видно, що в областях пщвищеного радiацiйного контролю та у районах зi змшаним характером господарювання показники захворюваностi е нижчими. При цьому варто звер-нути увагу на те, що в областях радiацiйного контролю спостерн гаються своерiднi два етапи: перюд з 1991 по 2005 рк, коли захворюванють хоча i недосто-вiрно перевищувала рiвнi в Ыших регiонах, та перiод з 2005 року, коли вщзначаеться УУ вiдносне зменшення порiвняно з проми-словими та стьськогосподарсь-кими територiями. Не виключе-но, що це пов'язано з гострим перюдом впливу радiацiйного чинника у перше десятирiччя аварiУ на ЧАЕС.

Щодо ендемiчних за дефщи-том йоду областей, де практично

вщсуты великi промисловi об'ек-ти i де не рееструвалося радiа-цiйне забруднення, то рiвень захворюваностi у них був най-нижчим, а показник темпу приросту за перiод спостереження становив 1,87.

Необхщно пiдкреслити, що якщо у 1991 роцi рiзниця мiж показниками захворюваностi в уах регiонах краУни була незнач-ною, то у подальшому вона мае сталу тенденцю до зростання i вiдповiдно iснуе ймовiрнiсть того, що зазначен вiдмiнностi зростатимуть, з урахуванням чого необхщно вже зараз вщ-працьовувати заходи з профн лактики.

Визначен особливостi прояву РЩЗ залежно вщ характеру промислового розвитку пщтверд-жуються також результатами аналiзу динамiчних змiн показ-никiв захворюваност у 2013 роцi порiвняно з 1991 р.

Питома вага злоякюних ново-утворень щитоподiбноУ залози у стьськогосподарських регiонах зросла за цей перюд з 18% до 25%, а у промислових областях -з 23% до 26%.

Водночас у репонах пщвищеного радiацiйного контролю вне-сок захворюваност у загальний рiвень зменшився з 22% до 21%, а в ендемiчних областях - з 13% до 9%.

Рисунок 1

Динамка захворюваност на рак щитоподiбноï залози у групах областей

9 8

н 7 .9 6

1 5 4 3 2 1 0

2

о ш

X

го СО

1991 1995 1997 2001 2005 2009 2012 2013 PiK спостереження

—*-Област1 з переважно промисловим розвитком

-*-Област переважно сшьськогосподарсью

-ж- Област 3i змiшаним характером розвитку

Областi з ендемiчним станом

-»-Област пiдвищеного радiацiйного контролю

—|—Середнiй рiвень по Укра'У

№ 1 2017 Environment & Health 12

Математичний аналiз отрима-них даних, проведений шляхом визначення пар порiвняння за критерieм Ст'юдента, пщтверд-жуе достовiрнiсть вiдмiнностей рiвня захворюваност в усiх регiонах вiдносно ендемiчних областей (табл. 2). При цьому ми вважали за можливе розглядати ендемiчнi област як контрольнi, осюльки ендемiчний чинник тут е практично стабтьним.

Мiж тим, в нших регiонах у результатi особливостей вироб-

ФАКТОРИ ДОВК1ЛЛЯ I ЗДОРОВ'Я =

Таблиця 1

PiBeHb захворюваностi населення Укра'ши на рак щитоподiбноï залози (кiлькiсть випадкiв на 100 тис. населення у шслячорнобильський перiод)

Область Рк спостереження Кратнють приросту 2013/1991 Усе-ред-неы да^

1991 1995 1997 2001 2005 2009 2012 2013

Облас^ з переважно промисловим розвитком

Донецька 2,8 3,4 3,2 3,4 3,7 5,7 7,3 9,3 3,4 3,67+ 0,37

Дыпропетровська 2,9 4,5 5,3 5,1 5,4 6,8 6,8 7,2 3,2

Запорiзька 2,1 3,4 3,7 4,5 5,4 7,6 8,2 9,2 4,4

M 2,6 3,77 4,07 4,33 4,83 6,7 7,43 8,57 3,67

Областi переважно сiльськогосподарського спрямування дiяльностi

Сумська 1,7 0,9 2,2 4,8 5 7 10,3 10,3 6 3,86+ 0,43

Черкаська 2 2,3 2,8 3,6 6 7,7 9,4 9,4 4,7

Херсонська 2,3 9 9,6 6,6 6,5 9 10,8 11 4,7

ВЫницька 3,3 3,5 4,1 6,7 4,8 5,6 8,1 9,9 3

МиколаУвська 2,7 1,9 2,3 3,2 4,5 3,9 6,6 7 2,5

Тернопiльська 1,6 1,5 1 1,6 2,2 4,4 4,9 6,3 4

Хмельницька 1,9 1 2,6 2 2,7 3,6 4,9 4,7 2,5

Полтавська 2,3 3,5 3,7 3,2 5,3 6 7,4 7,7 3,5

M 2,23 2,95 3,54 3,96 4,63 5,9 7,8 8,29 3,86

Облас^ зi змiшаним типом господарювання

Кропивницька 2,3 2,2 2,1 2,9 4,7 3,7 7,6 9,8 4 2,5+ 0,55

Одеська 3,5 3,5 3,9 4,5 4,7 4,6 5 5,8 1,7

Харювська 3 4,2 4,8 3,8 3,9 3 4,9 4,7 1,6

Луганська 1,7 1,9 2,4 2 2,9 3,6 4,5 2,7

M 2,63 2,9 3,18 3,28 3,83 3,55 5,05 6,2 2,5

Облас^ ендемiчнi за вмiстом йоду

Львiвська 2,6 2,7 3,1 4,5 5,9 5,1 4,2 5,1 2 1,87+ 0,07

Закарпатська 1,2 1,2 2 1,5 1,6 1,4 1,4 2,1 1,8

lвано-Франкiвська 1 2,1 1,2 1,9 2,9 3 1,7 1,8 1,8

M 1,6 2 2,1 2,63 3,47 3,17 2,43 3 1,87

Облас^ пiдвищеного радiацiйного контролю

КиУвська 4,6 7,1 7,8 12,3 9,2 10,7 12,1 13,3 3 2,58+ 0,14

Волинська 1,5 1,4 1,4 1,5 0,9 2,8 4,1 3,9 2,6

Рiвненська 1,4 1,9 2,9 4,1 3,5 3,3 4 3,8 2,7

Житомирська 3 3,2 3,4 5,3 5,2 5,6 6,8 6,6 2,2

Чернiгiвська 3 3,2 4,4 6 5,8 5,8 6,5 7,3 2,4

M 2,7 3,36 3,98 5,84 4,92 5,64 6,7 6,98 2,58

АР Крим 3 2,7 2,9 4,1 4,5 7,8 6,8 2,3 2,3

м. КиУв 4,7 6,8 8,3 12,4 11 11,6 15,5 17,8 3,1 3,1

УкраУна 2,7 3,3 3,8 4,6 4,8 5,4 6,9 7,9 3 3,0

ничо1 та стьськогосподарсько! дiяльностi, як i наслiдкiв Чорнобильсько'У aBapiï, дiючий фактор е перемнним.

Проте ступiнь його вираження, судячи з отриманих даних, у стьськогосподарських та нду-стрiально розвинених областях е найвищим, наслiдком чого е достовiрний характер переви-щення тут захворюваност також порiвняно з областями пщвище-ного радiацiйного контролю.

Кожна група характеризуеться практично однорщними показ-никами захворюваностi на РЩЗ, хоча е поодинок випадки досто-вiрних вiдмiнностей мiж крайы-ми областями. Зокрема, це спо-стерiгалося в областях з пере-важно стьськогосподарським характером дiяльностi, де 20092013 роки вщзначалися досто-вiрно вщмнними показниками захворюваностi у Сумськiй, Чер-каськiй та Херсонськiй областях порiвняно з даними Хмель-ницькоУ област (рис. 2, 3). В нших групах областей достовiр-нi вщмнност взагалi вiдсутнi.

Серед iнших груп областей не визначено жодно'У пари, в яюй мали б мюце достовiрнi вщмн-ностi за темпами зростання захворюваност на рак щитопо-дiбноï залози.

Таким чином, отриман резуль-тати свiдчать про нестримне зростання захворюваност на РЩЗ в уах регiонах Укра'Уни, iнтенсивнiсть якого найбтьше проявляеться у високоiндустрiа-лiзованих областях та у зонi ЫтенсивноУ сУпьськогосподарсь-коУ дiяльностi. Не заперечуючи ролi у цьому загальновизнаних чинниюв (радiацiйне опромЫен-ня, йододефiцит), необхщно пщ-креслити, що отриманi матерiа-ли вказують на можливу етюло-гiчну роль iнших факторiв, пере-дусiм антропогенного походжен-ня. Особливу роль тут можуть в^гравати так зван «ендокриннi руйывники». Про актуалiзацiю цього питання свiдчить спiльна доповщь ВООЗ та ООН «State of the Science of Endocrine Disrupting Chemicals» (19.02.2012 р.,

13 Environment & Health №12017

м. Женева), де висвiтлено стан наукових дослiджень з питання використання екзогенних речо-вин або ïхнiх сумiшей, що змЫю-ють функцiï ендокринноï систе-ми [1]. До цього опщ додати iMy-нодепресивний вппив канцеро-генних чинникiв, яKi постмно рееструються у середовищi жит-тeдiяпьностi пюдини.

Усе це свiдчить про складнють i багатофакторнiсть пробпеми РЩЗ, що потребуе подальшого вивчення. Разом з цим, одним з найважпивiших напрямюв, на нашу думку, е визначення зв'яз-кiв мiж захворюванiстю та наван-таженням на органiзм пюдини

Х1М1ЧНИХ канцерогенних ЧинниЮВ з урахуванням територiальних особливостей. Першi результати дослщжень у цьому напрямку буде висвтено нами найближ-чим часом.

Л1ТЕРАТУРА

1. State of the Science of Endocrine Disrupting Chemicals. 2012. Режим доступу: http: //www.who.int/ceh/publications/e ndocrine/en.

2. Бронштейн М.Э. Рак щитовидной железы. Проблемы эндокринологии. 1997. Т. 43, № 6. С. 33-37.

3. Черенько М.П., 1гнатов-ський Ю.В., Черенько С.М.,

Таблиця 2

Значення критер№ Ст'юдента при порiвняннi динамiки захворюваностi на РЩЗ у групах областей

Пара порiвняння t р

Промисловi област vs. С/г област 0,32 0,75

Промисловi област vs. Област пщвищеного радiацiйного контролю 0,42 0,68

Промисловi област vs. Ендемiчнi област 3,77 0,002

Промисловi област vs. Змшан област 1,74 0,10

С/г области vs. Области пщвищеного радiацiйного контролю 0,05 0,96

С/г област vs. Ендемiчнi област 3,15 0,006

С/г област vs. Змшан обпастi 1,29 0,22

Обпастi пiдвищеного радiацiйного контролю vs. Ендемiчнi обпастi -3,81 0,002

Област пiдвищеного радiацiйного контролю vs. Змшаы обпастi -1,44 0,17

Змiшанi обпастi vs. Ендемiчнi обпастi 2,79 0,01

Рисунок 2

Динамка захворюваност на рак щитоподiбноï залози у промислових областях

-Донецька -Дн1пропетровська Запор1зька

1991 1995 1997 2001 2005 2009 2012 2013 Рк спостереження

Рисунок 3

Динамка захворюваност на рак щитоподiбноï залози в областях, що належать до групи сшьськогосподарських

територiй

2

р о

ш

X

<л СО

12 10 8 6 4 2

1991 1995 1997 2001 2005 2009 2012 2013 Рк спостереження

-■-Сумська -*-Черкаська -•-Херсонська —В1нницька -•-Микола|'вська Терноп1пьська —Хмепьницька — Поптавська

Мамонов О.В. та iH. 50^чний досвiд xipypri4Horo лiкування захворювань щитоподiбноí залози. Матеpiали Х1Х з'íзду xipypriB Уфа'[ни. XapKiB, 200o. С. 294-295.

4. Davies L., Welch H.G. Increasing incidens of thyroid cancer in United States, 1973-2002. JAMA. 2006. Vol. 295 (18). P. 2164-2167.

5. Langsteger W., Kjltringer P., Wolf G., Dominik K., Buchinger W., Binter G., Lax S., Eber O. The impact of geographical/ clinical/ dietary and radiation induced features in epidemiolody of thyroid cancer. Eur. Cancer. 1993. Vol. 29A (11). P. 1547-1553.

6. Беpштейн Л.М. Рак щитовидной железы: эпидемиология, эндофинология, фактоpы и механизмы канцеpогенеза. Пpактическая онкология. 2007. Т. 8, № 1. С. 1-8.

7. Фесенко В.Ф., Кнешевич И.Б. Актуальные вопpосы xиpypгического лечения заболеваний щитовидной железы. Матеpиали Х1Х з'|'зду xipyp™ Уфа'[ни. Хаpкiв, 2000. С. 293-294.

REFERENCES

1. State of the Science of Endocrine Disrupting Chemicals. 2012. URL: http: //www.who.int/ ceh/publications/endocrine/en.

2. Bronshtein M.E. Problemy endokrinologii. 1997 ; 43 (6) : 3337 (in Russian).

3. Cherenko M.P., Ihnatovsky Yu.V., Cherenko S.M., Mamonov O.V. etal. 50-yrichnyi dosvid khirurhichnoho likuvannia zakhvoriuvan shchytopodibnoi zalozy [50-years' Experience of Thyroid Gland Diseases' Surgical Treatment]. In : Materialy XIX zizdu khirurhiv Ukrainy [Materials of XIX Congress of the Surgeons of Ukraine]. Kharkiv ; 2000. С. 294295 (in Ukrainian).

4. Davies L. & Welch H.G. JAMA. 2006 ; 295 (18) : 2164-2167.

5. Langsteger W., Kjltringer P., Wolf G., Dominik K., Buchinger W., Binter G., Lax S. & Eber O. Eur. Cancer. 1993 ; 29A (11) : 15471553.

6. Bernstein L.M. Prakticheskaia onkolohiia. 2007 ; 8 (1) : 1-8 (in Russian).

7. Fesenko V,F. & Kneshe-vich I.B. Aktualnyie voprosy khirur-gicheskogo lecheniia zabolevanii shchitovidnoi zhelezy [Urgent Issues of the Surgical Treatment of Thyroid Gland Diseases]. In : Materialy XIX zizdu khirurhiv Ukrainy [Materials of XIX Congress of the Surgeons of Ukraine]. Kharkiv ; 2000 : 293-294 (in Russian).

Надмшло до редакцИ 14.07.2016

№ 1 2017 Environment & Health 14