CC BY
33
Украшський дсржкавмии лiсотeхнiчний унiвeрситeт
8. Jokiel P., Kozuchowski K., 1989, "Zmiany wybranych charakterystyk hydrologicznych Polski w biez^cym stuleciu" ("Changes in selected hydrological characteristics of Poland in the present century"; in Polish). "Dok. Geogr.", 6.
9. Kaczorowska Z., 1962, "Opady w Polsce w przekroju wieloletnim" ("Precipitation in Poland in a long-term perspective"; in Polish). "Prace Geogr. PAN", No. 33.
10. Kondratev K.Y., Nikol'skii G.A., 1970, "Solar radiation and solar activity". "Quart. J. Roy. Meteor. Soc.", No. 96.
11. Kozuchowski K., Boryczka J., 1997, "Cykliczne wahania i trendy czasowe zmian po-ziomu morza w Swinoujsciu (1811-1990)" "(Cyclical fluctuations and time trends of changes in the sea level at Swinoujscie (1811-1990"; in Polish). "Przegl. Geofiz.\XLII, issue 1.
12. Lorenc H., 1994, Symptomy zmian klimatu w strefach ograniczonych wplywôw antro-pogenicznych, Materialy badawcze. Seria: Meteorologia - 19, IMGW, Warszawa.
13. Malcher J., Schönwiese Ch.D., 1987, "Homogeneity, spatial correlation and spectral variance analysis of long European and North American air temperature records". "Theor. Appl. Climat.", 38.
14. Marsz A.A. (ed.), 1999, "Wplyw stanu termicznego powierzchni oceanu na modyfikac-je cyrkulacji atmosferycznej w wymiarze klimatologicznym" ("The influence of the thermal state of the ocean surface on modifications of atmospheric circulation in climatological dimension"; in Polish). Conference materials, Gdynia, May 6th, 1999.
15. Michalska A., 1998, "Dlugookresowe zmiany opadôw atmosferycznych w Polsce w la-tach 1881-1990" ("Long-term changes of precipitation in Poland in the years 1881-1990"; in Polish). Department of Climatology, University of Warsaw, typescript of Ph.D. dissertation.
16. Zmudzka E., 1998, "Cykliczne zmiany temperatury powietrza w Polsce" ("Cyclical changes of air temperature in Poland"; in Polish). Department of Climatology, University of Warsaw, typescript of Ph.D. dissertation.
УДК503:113 M.I. Сиротюк1, Л.Б. Быоус1, О.С. Сиротюк2 -
ЛНУ M. 1в. Франка; В.Л. Петрамвський3
ЗАБРУДНЕННЯ ПОВ1ТРЯНОГО БАСЕЙНУ М1СТА ЛЬВОВА ТА ЗАХОДИ ЩОДО ЙОГО ЗМЕНШЕННЯ
Проаналiзовано фактори забруднення пов^я в найнижчих шарах атмосфери. Найбшьшими забруднювачами пов^ря у Львовi е ТЕС (30%) i транспорт (50%). На даний процес впливають також ^c^^TOmi метеоролопчш умови, що негативно впливають на атмосферш потоки, мюький рельеф, а також структура планування. Представлеш шдекси забруднення повггря, i заходи щодо покращення еколопчного стану атмосфери.
M.I. Syrotyuk1, L.B. Bilous1, O.S. Syrotyuk2, V.L. Petranivskyi3 The air basin pollution of Lviv city and measures for its reduction
The factors of pollution in the lowest atmosphere layers have been analyzed. The most significant air pollutants in Lviv city are thermopower plants (30 %), motor transport (50 %), and some factors as unfavorable meteorological conditions, influencing the atmosphere scattering, the city relief, and the planning structure. The indices of the air pollution are presented, and conclusions on ecological air state improving have been made.
1 Кафедра рацюнального використання природних ресурав i охорони природи (Chair of rational use of natural resources and nature protection)
2 Кафедра економiчноi теорп (Chair of economy theory, Ivan Franko National University, Lviv)
3 Кафедра менеджменту i шдприемництва, Дрогобицький державний педагопчний ушверситет ím. 1.Я. Франка (Chair of management and enterprise, Ivan Franko Pedagogical State University, Drogobych)
25б
про6лсми ур6осколог11 та фiтомeлюращï
Урбашзащя - явище сучасностi, яке зумовлюе специфiчнi екологiчнi проблеми. Оскiльки мюта стали основними системами для життя, то треба дослiджувати та прогнозувати 1'хнш вплив на людину, довкшля i бiосфернi процеси в цшому. Цим проблемам присвяченi дослiдження багатьох вщомих вчених [1-3].
Важливий компонент урболандшаф™ - атмосфера. Мета нашого дос-лiдження - виявити та проанашзувати чинники формування якостi пов^яно-го басейну мiста та визначити основш заходи щодо зниження рiвня його заб-руднення.
М1сто Львiв ф^уруе у списку 22 мiст Укра!ни, де зафiксовано переви-щення середньорiчних концентрацiй пилу (1,2-1,3 ГДК), дюксиду азоту (1,251,50 ГДК), фтористого водню (1,3 ГДК). На рiвень забруднення повiтряного басейну впливае багато чинниюв: фiзико - та економiко-географiчнi особли-востi, зокрема рельеф територй мiста, сукупнiсть метеорологiчних характеристик, як визначають розсiюючу здатнiсть атмосфери, економiко-географiчне положення, обсяги викидiв забруднювальних речовин вiд стацiонарних i пере-сувних джерел, iнгредiентний склад викидiв, планувальна структура, тощо.
Рiвень техногенних навантажень на мюьке довкiлля, характер його забруднення та склад забруднювальних речовин залежить, насамперед, вщ структури промислового виробництва, розвитку екотехнологш, застосування систем пило - газоочищення. Оптимiзувавши цю структуру, можна досягну-ти ютотного зменшення iндустрiального тиску на мюьку екосистему.
Викиди вiд стащонарних джерел забруднення сьогоднi складаються з викидiв 239 великих промислових шдприемств, якi налiчують 5139 оргашзо-ваних джерел викидiв. Маса викидiв стащонарних джерел забруднення атмосферного пов^я у Шевченювському районi становить 24,0 % вщ загаль-них викидiв стацiонарних джерел, у Залiзничному - 23,5 %, Галицькому -19,7 %, Личакiвському - 16,6 %, Франкiвському - 16,2 %.
Шлсть промислових пiдприемств мiста Львова - комунальне тд-приемство теплових мереж, львiвське обласне комунальне пiдприемство "Львiвтеплоенерго", "Мехсклозавод", ВАТ мЛьвiвський керамiчний завод", львiвське пiдприемство теплових мереж ВО "Львiвенерго", викидають в атмосферу майже 50 % вщ загально! маси викидiв стацiонарними джерелами. Найбшьшу частку сiрчистого ангiдриду (Б02) - 48,5 тонн на рш - викидае ВАТ "Мехсклозавод", а оксиду вуглецю (СО) - 111,6 тонн на рш - ВАТ "Львiвський керамiчний завод". Найбшьший вiдсоток припадае на тд-приемства теплоенергетичного комплексу мюта (понад 30 %). Станом на 01.01.2002 внесок Львова у сумарш викиди забруднювальних речовин у Львiвськiй област становив близько 20 %, зокрема, викиди вщ стащонарних i пересувних джерел - вiдповiдно 2,6 i 41 % вщ обласних показникiв [4].
Важливий чинник формування еколопчно! ситуаци в мют - автомобшь-ний транспорт, який викидае 50-60 % загального обсягу викидiв шкiдливих речовин у довкшля. Вщпрацьоваш гази автотранспорту мiстять таю шкiдливi iнгредiенти: оксиди вуглецю, азоту, вуглеводш, сажу, альдегiди, сiрчистий газ, бенз (а) трен, свинець та ш.
2. Урбоеколопя
257
Внесок автотранспорту бшьш нiж у 12 разiв перевищуе iншi антропо-геннi викиди двоокису вуглецю, оксидiв азоту i монооксиду вуглецю. Основна кшьюсть автотранспорту на дорогах Львова - це автомобш випуску 7080-х роюв минулого столiття. Тiльки 15 % з них випуску 90-х роюв. Понад 90 % автомобильного транспорту - продукщя пiдприемств колишнього СРСР, технологи яких створювали 15-20 роюв тому. Щ автомобiлi мають низький рiвень еколопчно! безпеки. У 2001 р. загальна кiлькiсть транспортних засобiв у Львовi становила 95356 одиниць, у тому чи^ 78381 - легковi автомобiлi, 14243 - вантажiвки, 2732 - автобуси. Контроль вмюту оксиду вуглецю у вщ-працьованих газах автомашин проводять прим^ивними вимiрювальними за-собами. Постiйно не контролюють викиди вщ автотранспорту. Викиди ток-сичних газiв автомобiлiв, яю експлуатуються, у 2-4 рази перевищують стан-дартнi екологiчнi вимоги. Токсичшсть викидiв вiд автотранспорту зумовлена низькою яюстю пального. Основний вид палива протягом п'яти рокiв -етильований бензин, який використовують понад 70 % уЫх транспортних за-собiв, на другому мiсцi - дизельне паливо (25,4 %). Стиснений газ, який вва-жають найприйнятнiшим з еколопчного погляду видом палива, використовують лише 3 % транспортних засобiв. Останшми роками кiлькiсть автомобь лiв, якi заправляють цим видом палива, зменшилася майже вдвiчi. У Львовi е три автогазозаправних станцй, а автозаправних - у 20 разiв бiльше. Майже 80 % усього бензину мае свинцевi домшки, тому що здебiльшого використовують низькооктановий бензин марки А-76. З уЫх 200 компонентiв викидiв автотранспорту контролюють найшкiдливiшi - С02, СО, К03, Б02. У часи шк вздовж головних автомобiльних шляхiв у мют простежуемо фотохiмiчний смог. Твердi частинки, за певних метеорологiчних умов, утворюють аерозолi з шкiдливими газами i розповсюджуються на великi вщстат у межах мiста та на примюью зони.
Львiв мае багато особливостей фiзико-географiчного, арх^ектурно-пла-нувального, економiчного характеру, якi iстотно загострюють проблеми еколопчного стану м^та. Серед них видшяють: улоговини, де розмiщена центральна частина мюта; багато пiдйомiв i спускiв велико! крутизни, яких не-можливо уникнути при трасуваннi вулично! мережi (наслiдок переЫчено-го рельефу мюта); клiматичнi особливостi (слабка аеращя, частi тумани то-що); густа мережа вулиць з великою кшьюстю перехресть, вузью проlзнi части-ни вулиць у центральны частинi мюта; радiально-кiльцева мережа вулиць iз слабо вираженими кшьцевими елементами; дисперсне розмщення багатьох пiдприемств iз загальним вектором тяжшня до центрально! частини мюта; пролягання найбшьш напружених транспортних мапстралей через житловi квартали мiста без належних санiтарних розривiв.
Загальнi недолши вулично! мережi мiста: недостатня ширина вулиць у межах забудови, внаслвдок чого, - недостатня ширина про!зно! частини, невдале розташування трамвайних колш на про!Знiй частинi. Перелiченi об-ставини призводять до зниження швидкосп та пропускно! здатностi головних мапстралей, тдвищення зашумованостi, загазованостi прилеглих до мапстралей територш.
Значний вплив на розсдавання домiшок у приземному шарi атмосфери мають кшматичт чинники, зокрема несприятливi метеорологiчнi умови (НМУ). До НМУ в умовах мюта належать шверсп, тумани, слабю вiтри. На розсiювання домiшок в атмосферi впливають й iншi метеоролопчш чинники: температура, волопсть, тиск тощо.
Приземш шверси у Львов1 найчаслше простежуються у серпш -вересш, найрщше у кв1тш. Найчастше приземна 1нверс1я формуеться вно-ч1. Як правило, несприятлив1 метеоролопчш умови простежуються в осшньо-зимовий перюд, що сприяе формуванню у приземному шар1 атмосфери високих концентрацш шкщливих домшок. Виявлено, якщо туман е бшьше дев'яти годин, то концентращя фенол1в збшьшуеться на 60-70 %, с1р-чистого газу на 80-100 %о, двоокису азоту на 40 %о. При поглинанш домшок водяною парою утворюються нов1 токсичтш1 речовини. Тумани, яю утриму-ють шюдлив1 домшки, називають смогом [5].
Заходи щодо зниження рiвня забруднення атмосфери можна поеднати у двi групи.
Перша група охоплюе комплекс заходiв локального рiвня. До них належать таю заходи: зменшення викидiв забруднювальних речовин в атмос-ферне повггря вiд пiдприемств енергетики; використання низьковуглецевих видiв палива на пiдприемствах енергетики; ремонт, реабштащя старих i впровадження нових сучасних систем очищення промислових викидiв в атмосферу; заборона експлуатацп промислових тдприемств з високим рiвнем атмосферних викидiв; вiдновлення роботи уЫх мiських пунктiв спостережен-ня за яюстю повiтря; вiдновлення системи мошторингу якостi атмосферного повiтря поблизу великих промислових тдприемств та вздовж основних автострад, роботи пересувних лабораторш контролю за яюстю повггря; контро-лювання якост пального; запровадження системи регулювання штенсивност дорожнього руху; заборона експлуатацп транспортних засобiв зi значним пе-ревищенням нормативних викидiв (видача екоталонiв).
Друга група повинна формувати дiеву еколого-економiчну полiтику держави, яка б враховувала новi обставини господарювання, яю виникають пiд час переходу до ринку. Прюритетним напрямом тако! полiтики треба вважати фiнансово-економiчне заохочення суб,ектiв господарсько! дiяльностi, яю праг-нуть знизити обсяги шюдливих викидiв i вiдходiв виробництва. Основою еко-лого-економiчноl полiтики Укра!ни повинно стати стимулювання природоохо-ронно! дiяльностi, яке грунтуеться на вже юнуючш методологiчнiй базi, апро-бованiй втизняною практикою, а також враховуе очевидш досягнення в галу-зi розв'язання екологiчних проблем, нагромаджених в шших кра!нах.
До основних напрямiв удосконалення економiчного механiзму еколо-гiчного управлшня належить модернiзацiя iснуючих регуляторiв, яю прово-дять одночасно з розробленням i впровадженням у практику нових ринкових шструменпв. З досвiду шших кра!н знаемо, що своею дiевiстю система еколо-гiчного менеджменту зобов'язана насамперед ефективностi економiчного ме-хашзму природокористування, який грунтуеться на збалансованому поеднаннi
2. Урбоекологiя
259
регуляторiв примусово-обмежувального характеру з регуляторами стимулю-ючо-компенсацшними. Саме так можна забезпечити найсприятливiшi умови для природо - i ресурсозбереження, а також для застосування екологiчно без-печних технологiй i методiв господарювання.
Щодо впровадження економiчних iнструментiв зниження рiвня заб-руднення пов^яного басейну у Львовi, то найефектившшими вважаемо такi: запровадження еколопчних сертифiкатiв на усiх пiдприемствах мюта, систе-ми економiчного стимулювання за зменшення викидiв, новi технологi! для зменшення кiлькостi викидiв, системи економiчного стимулювання викорис-тання бiльш еколопчно чистих i безпечних транспортних засобiв, вщновлен-ня системи екологiчних платежiв за використання транспортних засобiв з рiз-ною токсичнiстю; економiчне заохочення використання електричного гро-мадського транспорту.
Лггература
1. Кучерявий В.П. Урбоеколопя: Пщручник. - Льв1в: Св1т, 2002. - 440 с.
2. Лаптев О.О. Еколопчна оптим1защя бюгеоценотичного покриву у сучасному ур-боландшафт! - К.: Укр. Екол. Акад.наук, 1998. - 208 с.
3. Урбашзащя навколишнього середовища: охорона природи та здоров'я людини. -К.: Нацюнальний еколопчний центр Укра!ни, 1996. - 251 с.
4. ¡нфюрмацшний бюлетень управлшня екоресурав по Львiвськiй област за 2001р.
5. Результати спостережень аеролопчно! станцп м. Львова за 2001р.
УДК 004.4.91.712 Доц. 1.Я. Черняк, канд. арх. - НУ "ЛП"
ВИЯВЛЕННЯ ГЕОСТРУКТУРНОГО КАРКАСУ М1СТА 13 ЗАСТОСУВАННЯМ ГЕОШФОРМАЦШНИХ ТЕХНОЛОГ1Й
Розглянуто питання дослщження геолопчно'1' структури мюта i3 застосуванням геоiнформацiйних систем. Представлеш методи оцiнки екологiчного стану мюьких територiй. Наведено приклад формування геоструктурного каркасу мюта. Подано ре-комендацп для створення екологiчноi геоiнформацiйноi системи великого мюта.
I. Chernjak -NU "LP"
Exposure to geostrouctournogo framework of city with application of
geoinformatsiynih technologies
The questions of revealing of geological structure of city with use of geoinformation systems are considered. The methods of an estimation of ecology of urban territories are offered. The example of formation of a geostructural skeleton of territory of city is given. The recommendations for creation of ecological geoinformation system of large city are given.
У м1стобуд1вних ршеннях важливо враховувати природш чинники мюького розвитку. Природна "шдоснова" великого мюта впливае на його ар-хггектурно-планувальний вигляд, транспортний розвиток, витрати на шже-нерну шдготовку територй, народжуе ri чи шш1 планувальш обмеження й еколопчш проблеми. Тому варто оцшювати не тшьки 1нженерно-техн1чн1 i м1стопланувальн1 вимоги, але i властивос^ природного ландшафту, у межах якого ведеться забудова. Мюто необхiдно розглядати як особливий клас ге-
